Suchergebnisse

У статті розглядаються проблеми та перспективи розвитку державних фінансів України в умовах світової глобалізації.Problems and perspectives of Ukraine's government finance in condition of world globalization are considered in this article.

The genesis of the definition of the term of "local finance" in Ukraine and in the world is studied. The necessity of the development of local finance framework is justified in view of active processes of decentralization. The components of the local finance system are determined. The subject-object structure of relations in the local finance management in Ukraine is presented. ; Проаналізовано генезу дефініції поняття "місцевих фінансів" в Україні та світі. Обґрунтовано необхідність розвитку теоретичних основ місцевих фінансів із огляду на активний запуск процесів децентралізації влади. Визначено складові системи місцевих фінансів. Представлено суб'єкто-об'єктну структуру відносин в управлінні місцевими фінансами України.

The genesis of the definition of the term of "local finance" in Ukraine and in the world is studied. The necessity of the development of local finance framework is justified in view of active processes of decentralization. The components of the local finance system are determined. The subject-object structure of relations in the local finance management in Ukraine is presented. ; Проаналізовано генезу дефініції поняття "місцевих фінансів" в Україні та світі. Обґрунтовано необхідність розвитку теоретичних основ місцевих фінансів із огляду на активний запуск процесів децентралізації влади. Визначено складові системи місцевих фінансів. Представлено суб'єкто-об'єктну структуру відносин в управлінні місцевими фінансами України.

The article reveals the content of new financialincentives for increasing the role of territorial communities in the formation of «green» economy in Ukraine, since theexisting financial forms of the implementation of the climatic tasks set for our country in international environmentalagreements do not yet produce adequate results. For this purpose, the experience of developed countries on this issue isanalyzed and ways of its use in Ukraine are offered. The emphasis is on the forms of use of «green» finance used in thecountries of the European Union, as our country has chosen the path of European integration. The article analyzes boththe positive aspects of the use of separate components of «green» finance in Ukraine at the regional and local levels, aswell as the problems existing here. First of all, it concerns the inefficient use of forest resources that contribute to theabsorption of most of the greenhouse gases. It is emphasized on the necessity of the comprehensive consideration ofboth the central Ukrainian authorities and the territorial authorities, the requirements of the European Union environmentallegislation, so that our state can receive «green» investments from it. It is stressed that the Ukrainian state has not yetcreated the right conditions for the territorial communities to introduce a «green» economy in their territories, so theunited territorial communities try to find on their own unconventional forms of solving this problem. First of all, itconcerns the use of renewable energy sources, including biowaste. The ways of improving the application of separatecomponents of «green» finance both at the regional and local levels, primarily at the level of the united territorialcommunities, are grounded. The directions of improvement of cooperation with foreign investors, which would helpthe territorial communities of our country to attract foreign investments from private structures, as well as from internationalfinancial institutions, in particular from the Green Climate Fund and other environmental funds, are offered. ; У статті розкрито зміст нових фінансових форм стимулювання підвищення ролі територіальних громад установленні «зеленої» економіки в Україні, оскільки наявні фінансові форми виконання кліматичних завдань,поставлених для нашої країни в міжнародних екологічних угодах, поки що не дають належних результатів.

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population. ; Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу. ; Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб'єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.

Modern transformational changes occurring in the socio-economic life of countries are conditioned by the evolution of information and communication technologies, the deployment of globalization, decentralization, the strengthening of the openness policy and the increase of efficiency of use and hence the transition from a bureaucratic model of government to a consensus model, a built model. implementation of entrepreneurial management mechanisms in providing social services to the population actualize the need for rethinking and justification the structure of public finance in the new environment. On the basis of systematic analysis, the theoretical aspects of «public finances» are revealed in the article, their structure is substantiated and the necessity of application in scientific circulation as an important dominant of civil society is proved. It is emphasized that the essential characteristics of this definition are revealed by the existence of financial and economic relations between the population, the state, other public institutions and economic entities regarding the formation, distribution, and use of public funds to meet the public needs of the population. It is shown that the structure of public finances is formed by state and local finances, finances of communal enterprises and state corporations, finances of enterprises and organizations of communal ownership, extrabudgetary trust funds and public funds. Among the dominant features of public finances in the context of modern transformations are transparency and imperative character. It has been argued that the vector of public finance reform must continue to be decentralization, which, in addition to the redistribution of resources and powers, should promote the extension of the financial powers of local governments, increase the transparency of both public and local finances, and raise public accountability. the public sector and improving the quality of life of the population. ; Современные трансформационные изменения, которые происходят в социально-экономической жизни стран, обусловленные развертыванием процессов глобализации, децентрализации, усилением политики открытости, а затем и переходом от бюрократической модели государственного управления к консенсусной, актуализируют необходимость переосмысления и обоснование сути и структуры публичных финансов в новых условиях. Раскрыты теоретические аспекты «публичных финансов», обосновано их структуру и доказана необходимость применения в научном обороте как важной доминанты гражданского общества. Показано, что структуру публичных финансов формируют государственные и местные финансы, финансы коммунальных предприятий и государственных корпораций, финансы предприятий и организаций коммунальной формы собственности, средства внебюджетных целевых и общественных фондов. Доказано, что вектором реформирования публичных финансов должна быть децентрализация, которая призвана, кроме перераспределения ресурсов и полномочий, способствовать расширению финансовых возможностей органов местного самоуправления, повышению транспарентности как государственных, так и местных финансов, привлечению общественности к бюджетному процессу. ; Сучасні трансформаційні зміни, які відбуваються в соціально-економічному житті країн, обумовлені еволюцією інформаційно-комунікаційних технологій, розгортанням процесів глобалізації, децентралізації, посиленням політики відкритості та підвищення ефективності використання, а відтак і переходом від бюрократичної моделі державного управління до консенсусної моделі, побудованої на ідеї втілення механізмів підприємницького менеджменту в наданні соціальних послуг населенню, актуалізують необхідність переосмислення та обґрунтування сутності і структури публічних фінансів у нових умовах. На основі системного аналізу розкрито теоретичні аспекти «публічних фінансів», обґрунтовано їхню структуру та доведено необхідність застосування в науковому обігу як важливої домінанти громадянського суспільства. Наголошено, що сутнісні характеристики цієї дефініції розкриваються існуванням фінансово-економічних відносин між населенням, державою, іншими публічними інститутами та суб'єктами господарювання з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів у цілях задоволення публічних потреб населення. Показано, що структуру публічних фінансів формують державні та місцеві фінанси, фінанси комунальних підприємств і державних корпорацій, фінанси підприємств та організацій комунальної форми власності, кошти позабюджетних цільових і суспільних фондів. Серед домінантних ознак публічних фінансів в умовах сучасних трансформацій визначено транспарентність та імперативний характер. Доведено, що вектором реформування публічних фінансів і надалі повинна бути децентралізація, яка покликана, окрім перерозподілу ресурсів і повноважень, сприяти розширенню фінансових повноважень органів місцевого самоврядування, підвищенню транспарентності як державних, так і місцевих фінансів, залученню громадськості до бюджетного процесу і підвищенню суспільної ефективності функціонування публічного сектору та поліпшення якості життя населення.

Виробнича і переддипломна практика є завершальним етапом навчального процесу в умовах конкретного підприємства, установи (податкової інспекції, комерційного банку, страхової компанії) чи органів місцевого самоврядування і є важливим етапом у підготовці фахівців за спеціальністю 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". Основними завданнями виробничої і переддипломної практики є поглиблення, узагальнення і вдосконалення здобутих здобувачами вищої освіти знань, набутого професійного досвіду, компетентностей та підготовки до самостійної трудової діяльності, а також збір здобувачем вищої освіти фактичних матеріалів для виконання кваліфікаційної роботи. Під час проходження виробничої та переддипломної практики студенти знайомляться із сучасними методами, формами організації праці в у сфері фінансів, банківської справи та страхування та завершують процес формування знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи в реальних ринкових і виробничих умовах. Вона дає можливість студентам засвоїти стиль та методи роботи різних ланок державного апарату, фінансових органів та бізнес структур. Production and pre-graduate practice is the final stage of the educational process in the context of a specific enterprise, institution (tax inspection, commercial bank, insurance company) or local governmental institutions and is an important stage in the training students of the specialty 072 "Finance, Banking and Insurance". The main tasks of production and pre-graduate practice are to develop, summarize and improve the acquired knowledge, professional experience, competences and preparation for further work, as well as collecting the data for the qualification work. During the production and pre-graduate practice the modern methods, forms of organization in the field of finance, banking and insurance are introduced to the students and the process of forming professional skills, soft-skills, decision making skills while working in real market and production conditions are improved. It gives students the opportunity to learn the style and methods of work of various units of the state institutions, financial bodies and business structures

Urgency of the research. The need to improve the policy of financing agricultural production is due to the lack of budget support and the imperfect mechanisms of indirect state support. Target setting. New economic and political realities make their adjustments to the process of financing and management of investment processes in the industry, which should meet the challenges of the present, based on the world's leading experience and take into account the requirements of the Association Agreement between Ukraine and the EU. This concerns, first of all, the attraction of public-private partnership finance to the process of managing the development of agro-industrial complex. Actual scientific researches and issues analysis. The research of the problems of financing the AIC is devoted to the works of such domestic scientists as P. Sabluk, O. Gudz, V. Yurchyshyn, P. Gaidutsky. The issues of the implementation of public-private partnership relations are considered by B. Danylyshyn, I. Brailovsky, I. Zapatrina, M. Zabastansky and many others. Uninvestigated parts of general matters defining. The aforementioned studies do not consider the possibility of financing the agroindustrial complex on the principles of the implementation of public-private partnership relations and the advantages of a combination of public and private finance. The research objective. The purpose of the article is to substantiate the possibilities of using PPP as an effective tool for financial support in the process of financing agricultural development. The statement of basic materials. The present state of financing of agroindustrial complex and agricultural production as a priority branch is analyzed. The expediency of implementation of public-private partnership in the agroindustrial complex is substantiated. The main directions of using public-private partnership tools in the context of improving the policy of financing the develobpment of agro-industrial complex are considered. Conclusions. Effective, responsible and transparent use of public-private partnership finances will allow for a steady economic growth of the branches of the domestic agroindustrial complex. ; Актуальність теми дослідження. Необхідність удосконалення політики фінансування сільськогосподарського виробництва обумовлена недостатністю бюджетної підтримки та недосконалістю механізмів непрямої державної підтримки. Постановка проблеми. Нові економічні та політичні реалії вносять свої корективи у процес фінансування та управління інвестиційними процесами в зазначеній галузі, який має відповідати викликам сучасності, ґрунтуватись на провідному світовому досвіді та враховувати вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це стосується, перш за все, залучення фінансів державно-приватного партнерства до процесу управління розвитком АПК. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблематики фінансування АПК присвячені праці таких вітчизняних вчених, як П. Саблук, О. Гудзь, В. Юрчишин, П. Гайдуцький. Питання впровадження відносин державно-приватного партнерства розглядаються Б. Данилишиним, І. Запатріною, І. Брайловським, М. Забаштанським та багатьма іншими. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Вищезазначені дослідження не розглядають можливості фінансування АПК на засадах впровадження відносин державно-приватного партнерства та переваги поєднання державних і приватних фінансів. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування можливостей застосування ДПП як ефективного інструмента фінансової підтримки в процесі фінансування розвитку АПК та, зокрема, сільськогосподарського виробництва. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано сучасний стан фінансування АПК та сільськогосподарського виробництва як пріоритетної галузі. Обґрунтовано доцільність впровадження державно-приватного партнерства в АПК. Розглянуто основні напрямки використання фінансів державно-приватного партнерства в контексті удосконалення політики фінансування розвитку АПК. Висновки. Ефективне, відповідальне і прозоре використання фінансів державно-приватного партнерства дасть змогу забезпечити стале економічне зростання галузей вітчизняного АПК.

Податкова система держави, яка забезпечує наповнення доходної частини бюджетів всіх рівнів та визначає податкове навантаження на підприємства, повинна оптимально враховувати інтереси обох сторін, з тим, щоб стимулювати інвестиційно-інноваційний розвиток держави, забезпечувати соціальні виплати та не пригнічувати ініціативу підприємств. Тому майбутні працівники фіскальної служби та суб'єктів господарювання – платників податків, повинні мати глибокі знання, щодо систем оподаткування, видів податків, порядку їх нарахування та сплати, причин та форми ухилення від сплати податків, можливих напрямів удосконалення податкової системи. Навчальний матеріал дисципліни «Податкова система» викладається в одинадцяти темах, які об'єднанні у двох змістових модулях. Тематика першого та другого змістового модуля розкриває сутність податкової система та основні види загальнодержавних та місцевих податків; структуру Державної фіскальної служби України, функції, податкову та контрольну роботу ДФС. Вивчення програми курсу «Податкова система» сприятиме прагненню у студентів до отримання і збагачення знань, навичок самостійної роботи із законодавчим матеріалом. The tax system of the state, which ensures the filling of the revenue part of the budgets of all levels and determines the tax burden on enterprises, should take into account the interests of both parties in order to stimulate the investment and innovation development of the state, provide social benefits and not suppress the enterprise initiative. Therefore, future employees of the fiscal service and business entities - taxpayers must have a thorough knowledge of tax systems, types of taxes, the order of their accrual and payment, the reasons and form of tax evasion, and possible ways of improving the tax system. The educational material of the discipline "Tax system" is presented in eleven themes, which are united in two content modules. The topics of the first and second content modules reveal the essence of the tax system and the main types of national and local taxes; structure of the State fiscal service of Ukraine, functions, tax and control work of DFS. Studying the course program "Tax System" will promote the desire of students to receive and enrich the knowledge, skills of independent work with legislative material

Публічні фінанси – ключова дисципліна, яка формує управлінську еліту для забезпечення взаємодії інтересів бізнесу, політики, громадянського суспільства з метою розробки та прийняття ефективних управлінських рішень з використанням міжнародного досвіду у сфері формування й розподілу публічних фінансів. Публічні фінанси є галуззю знань, що вивчає регламентовану діяльність суб'єктів публічного адміністрування щодо формування й використання фінансових ресурсів, удосконалення бюджетних відносин, спрямовану на реалізацію законів та нормативно-правових актів через механізм прийняття адміністративно-управлінських рішень. У вузькому сенсі публічні фінанси пов'язане з діяльністю виконавчої гілки влади і розглядаються як професійна діяльність державних службовців, яка охоплює всі види діяльності, спрямовані на реалізацію рішень уряду щодо формування фінансових потоків, формування бюджету на рівні держави, області, регіону та ОТГ, обслуговування зовнішнього боргу держави, вивчення, розробку та впровадження напрямів державної політики у сфері вдосконалення публічних фінансів на основі міжнародного досвіду. У широкому сенсі під публічними фінансами розуміють систему фінансових ресурсів, бюджетних відносин та органів державного управління ними. «Public Finances» have been a key discipline that forms the management elite to ensure the interaction of business, policy and civil society interests in order to develop and adopt effective managerial decisions using international experience in Formation and distribution of public finances. «Public Finances» are the branch of knowledge that have been studying the regulated activities of subjects of public administration regarding the formation and use of financial resources, improvement of budgetary relations aimed at realization of laws and normative legal mechanism of administrative and managerial decision-making. In the a narrow sense «Public Finances» relate to the activities of the executive branch of power and are regarded as the professional activities of civil servants covering all activities aimed at implementing the government's decisions on the formation of financial flows, budgeting at the state, region and amalgamated сommunities level, servicing the state's external debt, studying, developing and implementing State policy directions in the field of improving public finances based on international experience. In the broadest sense, public finances understand the system of financial resources, budgetary relations and state management bodies

Based on foreign practice and the position of the national legislation and the scientists. the article is focused on the content of the concepts «corporation» and «corporate enterprise». It is summarized the major features of the corporate enterprises: legal entity status; the commercial purpose of the functioning; collective property with authorized capital divided into shares owned by founders (participants); limited liability with authorized capital divided into shares owned by founders (participants); separation between ownership and direct management. Based on the content features of corporate enterprises, it is emphasized the advantages and disadvantages of their functioning. It is determined with considering the views of foreign and Ukrainian scientists. the concept of «corporate finance» and justified it main goal. It is systematized functions and principles of corporate finance (general and specific). Taking into account the evolution of the financial thinking, it is emphasized modern features of corporate finance: using a large set of financial instruments, financial methods, and external support by the state; forming of the information base, that reflects all corporate processes in the valuation; satisfaction of the financial interests of all participants of corporate relations; achievement of non-financial tasks of the functioning of corporate enterprises. ; В статье с учетом зарубежной практики и позиций отечественного законодательства и ученых рассмотрена сущность понятий «корпорация» и «корпоративное предприятие». Обобщены основные признаки корпоративных предприятий: наличие статуса юридического лица; коммерческая цель функционирования; коллективная собственность с разделением на доли учредителей (участников) в уставном капитале; ограниченная ответственность с распределением на доли учредителей (участников) в уставном капитале, отделения прав собственности от функций непосредственного управления. Исходя из сущностных признаков корпоративных предприятий, выделены преимущества и недостатки их функционирования. Определено, с учетом мнений зарубежных и отечественных ученых, понятие «корпоративные финансы» и обосновано их основную цель. Систематизированы функции и принципы корпоративных финансов (общие и специфические). С учетом эволюции финансового мышления выделено современные признаки корпоративных финансов: использование значительного набора финансовых инструментов, финансовых методов и системы внешней поддержки со стороны государства; формирование информационной базы, отражающей все корпоративные процессы в стоимостной оценке; удовлетворения финансовых интересов всех участников корпоративных отношений; достижения нефинансовых задач функционирования корпоративных предприятий. ; У статті з урахуванням зарубіжної практики та позицій вітчизняного законодавства й науковців розглянуто сутність понять «корпорація» і «корпоративне підприємство». Узагальнено основні ознаки корпоративних підприємств: наявність статусу юридичної особи; комерційна мета функціонування; колективна власність з розподілом на частки засновників (учасників) у статутному капіталі; обмежена відповідальність з розподілом на частки засновників (учасників) у статутному капіталі, відокремлення прав власності від функцій безпосереднього управління. Виходячи із сутнісних ознак корпоративних підприємств, виокремлено переваги та недоліки їх функціонування. Визначено з урахуванням думок зарубіжних і вітчизняних вчених поняття «корпоративні фінанси» та обґрунтовано їх основну мету. Систематизовано функції та принципи корпоративних фінансів (загальні та специфічні). З урахуванням еволюції фінансового мислення виділено сучасні ознаки корпоративних фінансів: використання значного набору фінансових інструментів, фінансових методів і системи зовнішньої підтримки з боку держави; формування інформаційної бази, що відображає всі корпоративні процеси у вартісній оцінці; задоволення фінансових інтересів усіх учасників корпоративних відносин; досягнення нефінансових завдань функціонування корпоративних підприємств.

To overcome the warming of the planet is important to use such a new tool of climate finance as climateinvestments and its innovative component - «green bonds». The problem is the uncertainty of the content of thefollowing economic categories: climate finance, investment climate, climate innovations that makes them difficult touse. This article is devoted to solve this problem.Climate investments are means of the international climate funds (primarily Green Climate Fund, EU funds andother international organizations), the budget means of individual states and their regions and particular communitiesand means of particular businesses and citizens that are used to maintain and improve the climate on the planet.In recent years «green bonds», which are used primarily by the international financial institutions, have emergedas innovative form of climate finance. «Green Bonds» are bonds, funds from the placement of which are primarilydirected at developing renewable energy sources. «Green Bonds» are located not by only international financialinstitutions, banks and private companies, but also governments, municipal and local authorities.Overall, the government of Ukraine needs to develop the system of incentives to attract foreign and domesticinvestments, especially in the development of renewable energy sources (RES) associated with the use of wind, water,solar, biomass and more. This is prevented by the following issues: the unstable political and economic situation in thecountry, leading to a rise in the cost of renewable energy projects in Ukraine. ; У статті розглянуто зміст та структуру такої нової економічної категорії, як кліматичні інвестиції; з'ясовано їхроль у подоланні потепління у світі та в Україні; проаналізовано особливості використання коштів Зеленогокліматичного фонду ООН і «зелених облігацій» для розвитку відновних джерел енергії й покращення клімату вокремих країнах.

The financial viability is one of the most important element in achieving sustainability for a civil society, especially in post-Socialist states of Eastern and Central Europe. Despite positive assessments of the role and potential of civil society in Ukraine from scholars and analysts and comparatively high score of civil society organizations' sustainability index taking in comparative perspective for a whole region, its financial capabilities remains its weakest part during decades of Ukrainian independence. Having comparatively friendly legal and political environment and achieving some impressive results in advocacy, building coalitions and networks and enhancing its organization capabilities Ukrainian CSOs still remain dependant from international donors. Some shifts in financial resilience of civil society demands not only efforts from its side, but finding a consensus with a state on the model to achieve. Three typical models of interrelations by civil society and government, emerged in contemporary Europe are provided, they could be distinguished based on the social and political role of CSOs and their functions in public services provision. These models based on the scales of institutionalization and level of independence of civil society relatively to the authorities and include Social-democratic (Scandinavian), Liberal (Anglo-Saxon) and Corporativism (Continental) types. Ukrainian civil society, regardless achievements in organizational capacities and sectoral infrastructure, still remains in the «emerging» transitional spot due to the extremely small amount of public funds it attracts and based on uncertainty of its role on national and local level. Perspective destinations for civic-state dialogue are emphasized, among which there are finding the consensus of desired model and adopting new National Strategy of Stimulation Civil Society in Ukraine for next five years, changes in legal framework for local self-government, social entrepreneurship, taxation of charity and means earned by CSO themselves and establishing new practices and institutions for public financing of CSOs on national and regional levels. ; Фінансова життєздатність є одним з найважливіших елементів досягнення сталості громадянського суспільства, особливо в постсоціалістичних державах Східної та Центральної Європи. Незважаючи на позитивні оцінки ролі та потенціалу громадянського суспільства в Україні науковців та аналітиків, а також достатньо високий показник стійкості організацій громадянського суспільства в порівняльній перспективі регіону в цілому, його фінансові можливості залишаються найслабшою складовою протягом десятиліть української незалежності. Маючи відносно сприятливе правове та політичне середовище, досягнувши значних результатів в адвокації, розбудові коаліцій та мереж та посиленні організаційних можливостей, українські ОГС як і раніше залишаються залежними від іноземних донорів. Позитивні зрушення у фінансовій стійкості громадянського суспільства вимагають не лише зусиль з його боку, а й пошуку консенсусу з державою щодо оптимальної моделі для досягнення. Запропоновано три типові моделі взаємозв'язків громадянського суспільства та влади, що склалися в сучасній Європі, які виділено виходячи із соціальної та політичної ролі ОГС та їх функцій у наданні державних послуг. Ці моделі ґрунтуються на масштабах інституціоналізації та рівні незалежності громадянського суспільства від органів управління та включають соціал-демократичний (скандинавський), ліберальний (англосаксонський) та корпоративістський (континентальний) типи. Українське громадянське суспільство все ще залишається в «перехідному» транзитивному стані через надзвичайно малий обсяг державних коштів, який воно залучає, та виходячи з невизначеності ролі на національному та місцевому рівні. Підкреслюються перспективні напрямки державно-громадянського діалогу, серед яких – пошук консенсусу щодо бажаної моделі та прийняття нової Національної стратегії стимулювання громадянського суспільства в Україні на наступні п'ять років, зміни в законодавстві про місцеве самоврядування, соціальне підприємництво, оподаткування благодійної діяльності та коштів, зароблених НУО самостійно, а також створення нових практик та інститутів державного фінансування ОГС на національному та регіональному рівнях.

Завдання дисципліни «Страхування» – засвоєння теоретичних та організаційних основ страхування; з'ясування об'єктивної необхідності, сутності й ролі страхування за умов переходу до економіки ринкового типу; висвітлення організації та шляхів розвитку страхового ринку і державного регулювання страхової діяльності; розгляд умов особистого страхування та страхування майна, відповідальності, а також перестрахування з позиції вітчизняного та зарубіжного досвіду; вивчення особливостей аналізу ринку страхування та шляхів підвищення фінансової стійкості страховика. Предмет дисципліни – економічні відносини, що виникають у процесі захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання страхових випадків, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що створюються зі страхових внесків. The task of «Іnsurance» is the assimilation of the theoretical and organizational foundations of insurance; figuring out the objective necessity of the entity and the role of insurance in the conditions of transition to a market economy type; coverage of the Organization and the ways of development of the insurance market and State regulation of insurance activity; the consideration of conditions of personal insurance and property insurance, liability, reinsurance as well as from the perspective of domestic and foreign experience. a study of the features of the analysis of the insurance market and ways to increase the financial stability of the insurer. The subject of discipline – economic relations that arise in the process of protection of property interests of citizens and legal persons in case of the occurrence of the insurance cases, determined by the insurance contract or the current legislation, at the expense of monetary funds that are paying premiums.

Програма вивчення дисципліни "Гроші і кредит" складена відповідно до нормативної частини освітньо-професійної програми підготовки фахівців бакалаврського рівня вищої освіти, спеціальності 072 "Фінанси, банківська справа та страхування". Предметом вивчення навчальної дисципліни є економічні відносини з приводу організації грошового обороту в країні. Вивчення дисципліни «Гроші і кредит» базується на знаннях, отриманих з таких навчальних дисциплін, як «Вступ до спеціальності», «Політична економія», «Мікроекономіка», «Економіка підприємства», а отримані знання будуть використовуватись у подальшому при вивченні таких дисциплін: «Банківська система», «Інвестування», «Фінанси підприємств» The program of studying the discipline "Money and Credit" is ade in accordance with the normative part of the educational and professional program of preparation of specialists of the bachelor level of higher education, specialty 072 "Finance, Banking and Insurance". The subject of studying the discipline is economic relations with regard to the organization of money circulation in the country. The study of the discipline "Money and Credit" is based on the knowledge gained from such academic disciplines as "Introduction to the specialty", "Political economy", "Microeconomics", "Enterprise Economics", and the knowledge gained will be used further in the study of the following disciplines: "Banking system", "Investing", "Finances of enterprises"