<p>Развитие современного искусства в нашей стране напрямую зависит от системы художественного образования и воспитания. Традиции художественной культуры уходят своими корнями в глубину веков. Сегодня России удалось сохранить исторические традиции и традиции советского периода. Существует система художественного образования трех уровней: начальный, средний и высший. В сфере художественного образования поддерживаются состязательность и конкурентность. Проводится много фестивалей и конкурсов, которые выявляют лучших в каждой области творчества. В культурной политике государства в последнее время появились документы, которые напрямую демонстрируют заинтересованность в поддержке начального, среднего и высшего профессионального образования в области культуры и искусства.</p>
In the article discussion of French philosopher Michel Foucault on the relationship between power, creative work and concept of discourse is examined. Creative work is considered in wide sense as creation of objects, ideas, meanings and includes artistic work, science, philosophy, creation of social and political institutes. ; В статье рассматриваются рассуждения французского философа Мишеля Фуко о взаимоотношениях между властью, творческой деятельностью и понятием дискурса. Творчество понимается в широком смысле как продуцирование объектов, идей, смыслов и включает в себя художественное творчество, науку, философию, созидание социально-политических институтов.POWER, CREATIVE WORK AND DISCOURSE IN THE CONCEPT OF MICHEL FOUCAULTIn the article discussion of French philosopher Michel Foucault on the relationship between power, creative work and concept of discourse is examined. Creative work is considered in wide sense as creation of objects, ideas, meanings and includes artistic work, science, philosophy, creation of social and political institutes.Keywords: power, creative work, discourse, discursive practice, western culture, artistic work, science.
В статье проанализирована чувашская проза 1955-1960-х годов, выявлены основные стилевые и жанровые особенности ее развития, художественные достижения и недостатки. Затронуты вопросы влияния социально-политической жизни страны на художественное творчество. ; The article analyzes the Chuvash Prose 1955-1960-ies, revealed the basic style and genre features of its development, artistic achievements and shortcomings. Touched on the impact of socio-political life of the country on artistic creativity.
Художня творчість розглядається через призму взаємин із політичною владою як інструмент їх субдемотивації в умовах об'єктивної неможливості провадження діалогу між художником (у широкому сенсі) і державою. ; Художественное творчество рассматривается через призму взаимоотношений с политической властью как инструмент субдемотивации в условиях объективной невозможности ведения диа‐ лога между художником (в широком смысле слова) и государством. ; The article concerns some aspects of creative work in its relations to institutes of political power and as an instrument of demotivation when there exists objective unfeasibility of constructing dialogue between the artist (generally speaking) and the state.
Сохранение после XVII в. старообрядчеством древнерусского музыкально-письменного искусства (знаменного пения) способствовало выходу его за рамки профессионального функционирования, расширению и демократизации среды бытования певческих книг, что повлекло за собой широкую переписку этих памятников. Со временем каждое из крупнейших старообрядческих согласий смогло выработать свои рукописные традиции, внешним выражением которых являлось письмо и художественное оформление книг. Некоторые из сторон письма, а также состав и содержание памятников, теснейшим образом связаны с певческо-исполнительской практикой, исторически сложившейся в том или ином согласии, с изменениями в идеологии и культуре старообрядчества. Непресекающиеся традиции «крюкового пения» у старообрядцев находят свое выражение и в создании новых произведений в стилях древнерусского искусства, а также в различных музыкально-теоретических изысканиях. ; The Old Believers preserved the Old Russian musical-written art (Znamenny Chant) after the XVII century; it promoted its expansion from the professional functioning, extension and democratization of the existing environment of the chant books that led to the widespread copying of these records. The article shows that some aspects of the script as well as the structure and content of records are closely connected with the chant-performing practice historically developed in some agreement and with the change of the ideology and Old Believers' culture. The Old Believers' "hook chanting" traditions are expressed in the creation of new works in the Old Russian art and in different musical-theoretical researches.
В статье обоснована актуальность исследования, выявлены противоречия, обозначена проблема исследования. Дано определение понятий «художественное творчество» и «народное художественное творчество». Сделана попытка классифицировать и систематизировать формы и виды народного художественного творчества. Выявлены особенности художественного творчества чувашского народа, проявляющиеся в различных формах и жанрах народного творчества. Определена правовая основа регулирования художественного творчества населения. Обозначены критериальные признаки, определяющие его виды, а также проблемы, которые необходимо разрешить для организации художественного творчества сельского населения. Выявлены условия активизации художественного творчества в этнокультурном центре: строить работу на базе существующих нормативно-правовых документов; систематически изучать социокультурные проблемы, вопросы востребованности культурно-досуговых услуг населением, состояния деятельности этнокультурных центров по организации художественного творчества населения села, деревни. Описаны методы организации художественного творчества населения как условия его активизации. The article substantiates the relevance of the study, reveals the contradictions, identifies the research problem, gives the definition of the concepts of artistic creativity and folk art. It also makes an attempt classify and systematize the forms and types of folk art, reveals the features of artistic creativity of the Chuvash people which is manifested in various forms and genres of folk art. The paper identifies the legal basis for regulation of artistic creativity of the population and the criteria that determine the types of artistic creativity, as well as the problems that must be resolved to organize artistic creativity of rural population. The author identified the conditions for the promotion of artistic creativity at the ethno-cultural center. They are to work on the basis of existing regulatory documents, to systematically study socio-cultural issues, the demand for cultural and leisure services, the activity of ethno-cultural centers on the organization of artistic creativity of rural population. The author also determined the methods of organization of artistic creativity of rural population as the conditions for the promotion of artistic creativity.
Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.
Aim of the article is to spotlight the problem of Korean ethno-national artistic Traditions preservation and development in the context of Korean ethnic group residence outside the ethnic homeland, in Ukraine. The methodology of the article consists of a set of basic research principles such as: the art analysis has been used for the "Toradi" Kyiv dance group creative activity characterization; the historical analysis has been used for the Korean art traditions comprehension; the descriptive analysis has been used for the sequence of events representation; logical and analytical analyses have been used for the Kyiv Korean music collective art and creative activities meaningful aspects detections an example of the cultural traditions and art preservation by the Korean ethnic community in Ukraine.Scientific novelty of the article. The Korean artistic traditions influence in Ukraine among the Korean ethnic community has been first traced.Conclusions. Features of traditional Korean national dance — an important achievement of world choreography — as a reflection of the Korean nation musical and choreographic art peculiarities, its historical development, traditional ideas about beauty, ethnic mentality, etc. have been analyzed. The "Toradi" Korean choreographic group creative work, its connection with the art of Korea, realized through the "Toradi" group visits to Seoul and the invitations of South Korean choreographers to Kyiv, which have significantly enriched and complemented the creative palette of the dance group and enlarged national colorings creative work of the dance group, have been examined. The deep connection between the ethno-national artistic traditions of Korea and the art of Korean ethnic group in Ukraine has been proven; the peculiarities of this phenomenon as the model of ethno-national artistic traditions preservation in the era of Ukrainian society democratization have been revealed. ; Охарактеризована деятельность хореографического ансамбля «Торади», раскрыта его роль в развитии национальных культурных традиций корейского этноса в Украине. Рассмотрена проблема сохранения этнонациональных традиций в условиях проживания корейского этноса за пределами его этнической родины. В апреле 2007 года в Киеве создан Корейский культурный центр, цель которого — налаживание связей между представителями корейской нации в Украине и популяризация национальной культуры корейцев. Его деятельность направлена на создание нового имиджа страны — представительницы Востока, на распространение информации о культуре, мало известной европейцам. Важные вопросы жизнедеятельности корейской диаспоры в Украине и в мире освещает всеукраинское периодическое издание — журнал «Мугунхва». Корейский культурный центр сотрудничает с региональными представительствами корейских национальных обществ в Украине, налаживает контакты с зарубежными организациями, также популяризирующими корейскую культуру в странах своего пребывания. Методологию исследования составляют: искусствоведческий анализ — для характеристики деятельности киевского ансамбля танца «Торади», исторический — для освещения корейских культурных традиций, описательный — для воспроизведения развития событий, логико-аналитический — для раскрытия содержания деятельности киевского хореографического коллектива по сохранению в Украине корейской культуры. Научная новизна работы состоит в том, что впервые освещены проявления и популяризация в Украине культурных традиций Кореи. Корейский национальный танец рассмотрен как органическая составляющая мировой хореографии. Раскрыты особенности музыкального и хореографического искусства корейского народа. Творческие контакты и сотрудничество ансамбля «Торади» с известными южнокорейскими хореографами обогащают художественный потенциал коллектива новыми образами и многогранной танцевальной лексикой. Деятельность хореографического ансамбля «Торади» является образцом того, как в условиях активизации глобализационных процессов в мире можно сохранять и обогащать этнонациональные культурные традиции. ; Охарактеризовано діяльність хореографічного ансамблю «Тораді», розкрито його роль у розвитку мистецьких традицій корейського етносу в Україні. Розглянуто проблему збереження етнонаціональних традицій в умовах проживання корейського етносу за межами його етнічної батьківщини. У квітні 2007 року в Києві утворено Корейський культурний центр, мета якого — налагоджувати зв'язки між представниками корейської нації в Україні та популяризувати національну культури корейців. Його діяльність спрямована на створення нового іміджу країни — представниці Сходу, на поширення інформації про маловідому для європейців культуру. Важливі питання життєдіяльності корейської діаспори в Україні й у світі висвітлюються у всеукраїнському періодичному виданні — журналі «Мугунхва». Корейський культурний центр співпрацює з регіональними представництвами корейських національних товариств в Україні, налагоджує контакти із закордонними організаціями, які також поширюють корейську культуру у країнах свого перебування. Методологію дослідження становлять: мистецтвознавчий аналіз — для характеристики діяльності київського ансамблю танцю «Тораді», історичний — для висвітлення корейських мистецьких традицій, описовий — для відтворення розвитку подій, логіко-аналітичний — для розкриття змісту діяльності київського хореографічного колективу зі збереження в Україні корейської культури. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше висвітлено вияв і популяризацію в Україні мистецьких традицій Кореї. Корейський національний танець розглянуто як органічну складову світової хореографії. Розкрито особливості музичного й хореографічного мистецтва корейського народу. Творчі контакти і співпраця ансамблю «Тораді» з відомими південнокорейськими хореографами збагачують мистецький потенціал колективу новими образами й багатогранною танцювальною лексикою. Діяльність хореографічного колективу «Тораді» є зразком того, як в умовах активізації глобалізаційних процесів у світі можна зберігати й збагачувати етнонаціональні культурно-мистецькі традиції.
Статья посвящена раскрытию средств, способствующих повышению эффективности военно-эстетического воспитания курсантов военных институтов ; The article show the measures which favor the effectiveness of military and aesthetic up-bringing of the cadets of the military institutes
Досліджуються соціологічні аспекти арт-буття нової страти сучасного суспільства — прекаріату, до якої відносяться митці та діячі культури в умовах конфлікту глобального капіталізму зі стратегіями розвитку гетеро-генної демократії націй-держав, що спроможні формувати якісні суспільні простори, залучаючи мистецькі мультикультурні ойкумени. Спираючись на широку аргументаційну базу західної соціології, зокрема ключові праці Г. Стендінга, Р. Даля, Ф. Сондерс, М. Лаззарато та інших, автор намагається з'ясувати соціальні механізми тотального поширення контемпорарных форм мистецтва, коли художня творчість стає коммодифікованою, а довгострокові перспективи культури майбутнього втрачають актуальність, оскільки гнучкий ринок підпорядковує власним меркантильним законам нематеріальну духовну діяльність та художню освіту суспільства, яке поки лише мріє перейти у постфордистську фазу власного розвитку. ; Исследуются социологические аспекты арт-бытия новой страты современного общества — прекариата, к которому относятся художники и деятели культуры в условиях конфликта глобального капитализма со стратегиями развития гетерогенной демократии наций-государств, способными формировать качественные общественные пространства, включая художественные мультикультурные ойкумены. Опираясь на широкую аргументационную базу западной социологии, в частности ключевые труды Г. Стэндинга, Р. Даля, Ф. Сондерс, М. Лаззарато и других, автор пытается выяснить социальные механизмы тотального распространения контемпорарных форм искусства, когда художественное творчество стает коммодифицированным, а долгосрочные перспективы культуры будущего теряют актуальность, поскольку гибкий рынок подчиняет своим меркантильным законам нематериальную духовную деятельность и художественное образование общества, пока только грезящего перейти в постфордистскую фазу своего развития. ; The article by Maryna Protas explores the sociological aspects of the art-being of a new stratum of modern society - the precariat, to which artists and cultural figures belong in the context of a conflict of global capitalism with the strategies for the development of nation-states' heterogeneous democracy capable of forming qualitative public spaces, including artistic multicultural oecumenas. Drawing on the broad argumentation base of Western sociology, in particular key works by G. Standing, R. Dahl, F. Saunders, M. Lazzarato and others, the author tries to elucidate the social mechanisms of the total spread of contemporary forms of art, when art creativity becomes commodified, and the long-term prospects for a culture of the future lose their relevance, as the flexible market subordinates to its mercantile laws the intangible spiritual activity and artistic formation of a society still dreaming of going over to the Post-Fordist phase of its development.
Досліджуються соціологічні аспекти арт-буття нової страти сучасного суспільства — прекаріату, до якої відносяться митці та діячі культури в умовах конфлікту глобального капіталізму зі стратегіями розвитку гетеро-генної демократії націй-держав, що спроможні формувати якісні суспільні простори, залучаючи мистецькі мультикультурні ойкумени. Спираючись на широку аргументаційну базу західної соціології, зокрема ключові праці Г. Стендінга, Р. Даля, Ф. Сондерс, М. Лаззарато та інших, автор намагається з'ясувати соціальні механізми тотального поширення контемпорарных форм мистецтва, коли художня творчість стає коммодифікованою, а довгострокові перспективи культури майбутнього втрачають актуальність, оскільки гнучкий ринок підпорядковує власним меркантильним законам нематеріальну духовну діяльність та художню освіту суспільства, яке поки лише мріє перейти у постфордистську фазу власного розвитку. ; Исследуются социологические аспекты арт-бытия новой страты современного общества — прекариата, к которому относятся художники и деятели культуры в условиях конфликта глобального капитализма со стратегиями развития гетерогенной демократии наций-государств, способными формировать качественные общественные пространства, включая художественные мультикультурные ойкумены. Опираясь на широкую аргументационную базу западной социологии, в частности ключевые труды Г. Стэндинга, Р. Даля, Ф. Сондерс, М. Лаззарато и других, автор пытается выяснить социальные механизмы тотального распространения контемпорарных форм искусства, когда художественное творчество стает коммодифицированным, а долгосрочные перспективы культуры будущего теряют актуальность, поскольку гибкий рынок подчиняет своим меркантильным законам нематериальную духовную деятельность и художественное образование общества, пока только грезящего перейти в постфордистскую фазу своего развития. ; The article by Maryna Protas explores the sociological aspects of the art-being of a new stratum of modern society - the precariat, to which artists and cultural figures belong in the context of a conflict of global capitalism with the strategies for the development of nation-states' heterogeneous democracy capable of forming qualitative public spaces, including artistic multicultural oecumenas. Drawing on the broad argumentation base of Western sociology, in particular key works by G. Standing, R. Dahl, F. Saunders, M. Lazzarato and others, the author tries to elucidate the social mechanisms of the total spread of contemporary forms of art, when art creativity becomes commodified, and the long-term prospects for a culture of the future lose their relevance, as the flexible market subordinates to its mercantile laws the intangible spiritual activity and artistic formation of a society still dreaming of going over to the Post-Fordist phase of its development.
В статье рассматривается история создания Читинского отделения Союза Художников СССР и его начальный период деятельности. Раскрываются взаимодействия с органами местной власти и художественной общественностью. На примерах показано вмешательство партийных органов в творческий процесс, а также возникающие трудности и пути их решения на начальном этапе образования союза. Выявляются основные особенности развития Читинского отделения СХ СССР, творческие успехи, принёсшие всероссийскую и республиканскую известность Забайкальским художникам, и итоги их деятельности в период становления. Рассматривается процесс вовлечения молодёжи, школьников в художественное творчество, различные методы работы с начинающими талантливыми художниками области в послевоенный период. В статье показана взаимосвязь Читинского отделения СХ СССР с живописцами соседних регионов и столицы. ; In this article the history of creation of the Chita branch of the USSR Artists Association and its initial stage of activity is considered. Interactions with organs of local government bodies and artistic public are discovered. Using certain examples it has been shown how the party bodies interfered into the creative process, as well as the arising difficulties and ways of their solution at the initial stage of the union formation. The paper reveals main features of the Chita branch development, its creative success which brought the All-Russia and republic popularity to Trans-Baikal artists, and the results of their activity in formation. The author also considers the involvement of the youth, schoolchildren into art creativity, and various methods of work with beginners, talented artists of the region during the post-war period. In the article the interrelation of Chita branch of the USSR Union of Artists with painters from the neighbouring regions is shown.
Статья написана на основе личного опыта автора по разработке и внедрению в практику высшего профессионального образования теоретических и научно-методических основ этнокультурного образования студентов, а также федеральных государственных образовательных стандартов специальности «Народное художественное творчество» и направления высшего образования «Народная художественная культура». Существенный вклад в разработку и обновление содержания этнокультурного образования студентов внесли исследования научной школы «Теория, история и методика преподавания народной художественной культуры», основателем которого является автор статьи, доктор педагогических наук, профессор Т.И. Бакланова. Для дальнейших исследований этнокультурного образования автором статьи разработана понятийно-терминологическая система, ключевыми понятиями в которой являются «этнокультурное образование» и «этнохудожественное образование». В статье даны уточненные варианты определений этих понятий, раскрыты особенности русского этнокультурного образования и его значение в современной российской образовательной и культурной политике, затронуты проблемы подготовки студентов современных вузов к сохранению культурного разнообразия и культурного наследия России. ; The article is written based on the personal experience of the author on the development and introduction in practice of higher vocational education theoretical and scientific-methodical bases of ethno-cultural education of students, as well as Federal government educational standards of the specialty «Folk art» and direction of higher education «national culture». A significant contribution to the development and update of the content of ethno-cultural education of students made a study of the scientific school «Theory, history and methods of teaching folk art and culture», which founder is the author of the article, doctor of pedagogical Sciences. Professor T. I. Baklanova. For further studies of ethno-cultural education the author developed the conceptual and terminological system, the key concepts which are «ethno-cultural education» and «ethno-art education». The article provides updated versions of the definitions of these concepts, the features of the Russian ethno-cultural education and its importance in modern Russian educational and cultural policy, the problems of training of students of modern universities for the preservation of cultural diversity and cultural heritage of Russia.
Современная практика подготовки специалистов сферы культуры и искусства характеризуется определенными требованиями к студентам, к их профессиональным компетенциям, одна из которых - способность сохранять и популяризировать культурные ценности, в том числе фольклор и народное художественное творчество. Целью статьи является обоснование основных критериев, определяющих эффективную подготовку будущих руководителей хореографических любительских коллективов к сценической интерпретации чувашского народного танца. Термин «критерии» используется в данной статье для описания признаков, на основании которых можно судить о наличии или отсутствии у студентов знаний, умений и личностных качеств, необходимых для сценической интерпретации чувашского народного танца. Для определения критериев проанализирован чувашский народный танец с позиции его сценичности. Подробно рассматриваются следующие специфические черты: массовая форма исполнения, обусловившая бытование определенной хореографии, ее организационных и композиционных решений; зрелищность, исходящая из коммуникативной природы народного танца; условность языка танца, проявляющаяся в исторически сформированных характерных элементах его лексики; образность, отражающая самобытный характер чувашского народа. Перечисляются знания, умения и навыки, необходимые будущим руководителям хореографических любительских коллективов для сценической интерпретации чувашского народного танца. The current training practice of cultural and an art sphere specialist is characterized by specific requirements for students and their professional competences. The ability to preserve and popularize cultural values, including folklore and folk art, is one of these requirements. The purpose of this article is to substantiate the main criteria of effective training of future amateur choreographic group leaders for stage interpretation of the Chuvash folk dance. In this article, the term «criteria» describes the features by which one can evaluate students' knowledge, skills and personality traits needed for the stage interpretation of the Chuvash folk dance. These criteria are determined by the analysis of theatrical effectiveness of the Chuvash folk dances. In the course of analysis, the following specific features of theatrical effectiveness are considered in detail: participation of large numbers of people in performance, determining the existence of a certain choreography, organizational and compositional decisions; the visual appeal, emanating from the communicative nature of folk dance; the symbolism of dance manifested in historically formed characteristic elements of its language; the image reflecting distinctive character of the Chuvash people. The article lists the knowledge and skills needed by future leaders of amateur choreographic groups for stage interpretation of the Chuvash folk dance.