Метою статті є розкриття поняття правової цифровізації як інтегрального методу формалізації права, виявлення значення цифровізації для системи права, переваг та ризиків використання цифрових технологій в різних галузях права.
Наукова новизна статті полягає у дослідженні характеристики стану сучасного права в умовах поширення цифрових технологій, їх впливу на зміст і структуру права, а також у виявленні переваг і загроз, пов'язаних із застосуванням цифровізації. Викладені положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для розвитку базових концепцій теорії права.
Висновки. Сьогодні використання цифрових технологій в соціально-економічних і виробничих процесах вимагають актуалізації чинних нормативно-правових положень, а також трансформації правової системи в напрямку забезпечення її відповідності цифровізації. Багатовекторність застосування «цифри» дає підстави вважати, що на даному етапі активно формується цифровий простір і пов'язана з ним нова галузь права – цифрове право як сукупність норм або цифрових стандартів у формі комп'ютерних програм та алгоритмів.
За нашим визначенням, правова цифровізація – це інтегральний метод формалізації права, активного системного оперування нормативно-правовими масивами, що трансформуються або відображаються за допомогою комп'ютерних програмних кодувань.
З метою оптимізації правовідносин, а також створення нової цифрової реальності правова цифровізація також вимагає правового регулювання або присутності уповноваженого державою регулятора.
Вплив технологічного фактора призводить до трансформації традиційного права. Втім, впровадження правової цифровізації у правотворчий процес сприятиме покращенню системи права в контексті її упорядкування, систематизації, усунення прогалин і суперечностей. Розвиток цифрової нормотворчості відбувається на основі цифрових моделей та шляхом трансформації класичного паперового законодавства в норми права, придатні одночасно для використання як людиною, так і машиною.
Problem setting. New complex challenges of the present, including transformation and complication of heterogeneity and entropy of the Internet space, intensive development of robotics, technologies of artificial intelligence, can not but affect the state and development of the entire legal system of the state and legislation in various spheres of public relations. It is necessary to formulate criteria for a typology of legal problems that can be solved by digital formalization, and which require the use of the potential of "personal knowledge" to which intuition and practical experience are involved, etc.Recent research and publications analysis. The results of studies of these problems make it possible to point out that, as a whole, a systematic scientific understanding of the complex, voluminous and multidimensional problem of clarifying the perspectives and limits of the technological approach in professional legal practice, legal expert activity, influence on the transformation of legal norms, jurisprudence and legal education and the like need further careful study. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system - perhaps full-fledged comprehensive institutions of law and institutions of law, even the branches and branches of law.Paper objectiv. The purpose of this article is to consideration of certain aspects of digitization of law and the limits of possible and admissible in the technological approach to legal knowledge on the basis of the results of understanding of this problem by different representatives of the humanities and interdisciplinary researchers.Paper main body. The article substantiates the importance and methodology of the technological approach in law, the limits of the use of this approach. It is shown that since the intensive development of innovative technologies, their widespread adoption in various spheres of public life is a significant factor in the development of modern society, this gradually leads to the formation of a new "digital" reality. It is disclosed that innovative technologies are not only potentially applicable, but have long been effectively used in the legal sphere, due to which, in particular, the correct and quick solution of various tasks is ensured, which contributes to more efficient provision of legal services, ensuring professional legal practice, etc. It is revealed that in the new reality, law becomes not only a means, a tool that provides digitalization of the economy, management and other segments of society, but also the object of digitalization, as a result of which it experiences changes in its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates tendencies to strengthen these transformations.Conclusions of the research. In the face of new reality, law becomes not only a means, a tool that ensures the digitization of the economy, governance and other segments of social life, but also the object of digitalization, in which it changes its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates a tendency to enhance these transformations. The following are legally and in fact possible and relevant directions and forms of the use of artificial intelligence technologies in legal practice, in particular in the judiciary: information and documentary support of legal practice, which includes automated intellectual classification of legal documents, formation and documentation of cases, elaboration through the use of artificial intelligence technologies of projects of solutions to various legal problems by means of using and analyzing databases; intellectual expert-analytical support of legal practice by comparison of technologies of artificial intelligence of norms of law, comparison of normative legal acts in order to determine their hierarchy, establishment of norms and acts of higher legal force from among those that are compared; generating and issuing expert assessments within the framework of forensic expertise or specialist opinion (use of knowledge bases (expert systems), automated systems for supporting legal decisions based on artificial intelligence); facilitating decision-making on large volumes of heterogeneous tasks in difficult uncertainty conditions, based on inaccurate, insufficient or poorly structured information. ; В статье обосновываются значение и методология технологического подхода в праве, пределы использования данного подхода. Показано, что поскольку интенсивное развитие инновационных технологий, их широкое внедрение в разные сферы общественной жизни является значимым фактором развития современного общества, то это постепенно приводит к формированию новой «цифровой» реальности. Раскрыто, что инновационные технологии являются не только потенциально применимыми, а уже давно эффективно используются в юридической сфере, благодаря чему, в частности, обеспечивается корректное и быстрое решение разнообразных заданий, которое способствует более эффективному предоставлению юридических услуг, обеспечению профессиональной юридической практики и т. п. Выявлено, что в условиях новой реальности право становится не только средством, инструментом, которое обеспечивает цифровизацию экономики, управления и других сегментов существования социума, но и объектом влияния цифровизации, в результате которого оно испытывает изменения своей формы, содержания, системы, структуры, механизма действия и демонстрирует тенденции к усилению данных трансформаций. ; В статті обґрунтовується значення й межі застосування технологічного підходу до правового знання, його вплив на трансформацію права. Показано, що оскільки інтенсивний розвиток інноваційних технологій, їх широке впровадження в різні сфери суспільного життя є значущим фактором розвинення сучасного суспільства, то це поступово призводить до формування нової, «цифрової» реальності. Розкрито, що інноваційні технології є не лише потенційно прийнятними, а вже давно ефективно використовуються в юридичній сфері, завдяки чому, зокрема, забезпечується коректне і швидке рішення різноманітних завдань, що сприяє більш ефективному наданню юридичних послуг, забезпеченню професійної юридичної практики тощо. Виявлено, що в умовах нової реальності право стає не тільки засобом, інструментом, який забезпечує цифровізацію економіки, управління та інших сегментів соціального буття, але і об'єктом впливу цифровізації, в результаті якого воно зазнає змін своєї форми, змісту, системи, структури, механізму дії і демонструє тенденцію до посилення даних трансформацій.
Problem setting. New complex challenges of the present, including transformation and complication of heterogeneity and entropy of the Internet space, intensive development of robotics, technologies of artificial intelligence, can not but affect the state and development of the entire legal system of the state and legislation in various spheres of public relations. It is necessary to formulate criteria for a typology of legal problems that can be solved by digital formalization, and which require the use of the potential of "personal knowledge" to which intuition and practical experience are involved, etc.Recent research and publications analysis. The results of studies of these problems make it possible to point out that, as a whole, a systematic scientific understanding of the complex, voluminous and multidimensional problem of clarifying the perspectives and limits of the technological approach in professional legal practice, legal expert activity, influence on the transformation of legal norms, jurisprudence and legal education and the like need further careful study. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system - perhaps full-fledged comprehensive institutions of law and institutions of law, even the branches and branches of law.Paper objectiv. The purpose of this article is to consideration of certain aspects of digitization of law and the limits of possible and admissible in the technological approach to legal knowledge on the basis of the results of understanding of this problem by different representatives of the humanities and interdisciplinary researchers.Paper main body. The article substantiates the importance and methodology of the technological approach in law, the limits of the use of this approach. It is shown that since the intensive development of innovative technologies, their widespread adoption in various spheres of public life is a significant factor in the development of modern society, this gradually leads to the formation of a new "digital" reality. It is disclosed that innovative technologies are not only potentially applicable, but have long been effectively used in the legal sphere, due to which, in particular, the correct and quick solution of various tasks is ensured, which contributes to more efficient provision of legal services, ensuring professional legal practice, etc. It is revealed that in the new reality, law becomes not only a means, a tool that provides digitalization of the economy, management and other segments of society, but also the object of digitalization, as a result of which it experiences changes in its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates tendencies to strengthen these transformations.Conclusions of the research. In the face of new reality, law becomes not only a means, a tool that ensures the digitization of the economy, governance and other segments of social life, but also the object of digitalization, in which it changes its form, content, system, structure, mechanism of action and demonstrates a tendency to enhance these transformations. The following are legally and in fact possible and relevant directions and forms of the use of artificial intelligence technologies in legal practice, in particular in the judiciary: information and documentary support of legal practice, which includes automated intellectual classification of legal documents, formation and documentation of cases, elaboration through the use of artificial intelligence technologies of projects of solutions to various legal problems by means of using and analyzing databases; intellectual expert-analytical support of legal practice by comparison of technologies of artificial intelligence of norms of law, comparison of normative legal acts in order to determine their hierarchy, establishment of norms and acts of higher legal force from among those that are compared; generating and issuing expert assessments within the framework of forensic expertise or specialist opinion (use of knowledge bases (expert systems), automated systems for supporting legal decisions based on artificial intelligence); facilitating decision-making on large volumes of heterogeneous tasks in difficult uncertainty conditions, based on inaccurate, insufficient or poorly structured information. ; В статье обосновываются значение и методология технологического подхода в праве, пределы использования данного подхода. Показано, что поскольку интенсивное развитие инновационных технологий, их широкое внедрение в разные сферы общественной жизни является значимым фактором развития современного общества, то это постепенно приводит к формированию новой «цифровой» реальности. Раскрыто, что инновационные технологии являются не только потенциально применимыми, а уже давно эффективно используются в юридической сфере, благодаря чему, в частности, обеспечивается корректное и быстрое решение разнообразных заданий, которое способствует более эффективному предоставлению юридических услуг, обеспечению профессиональной юридической практики и т. п. Выявлено, что в условиях новой реальности право становится не только средством, инструментом, которое обеспечивает цифровизацию экономики, управления и других сегментов существования социума, но и объектом влияния цифровизации, в результате которого оно испытывает изменения своей формы, содержания, системы, структуры, механизма действия и демонстрирует тенденции к усилению данных трансформаций. ; В статті обґрунтовується значення й межі застосування технологічного підходу до правового знання, його вплив на трансформацію права. Показано, що оскільки інтенсивний розвиток інноваційних технологій, їх широке впровадження в різні сфери суспільного життя є значущим фактором розвинення сучасного суспільства, то це поступово призводить до формування нової, «цифрової» реальності. Розкрито, що інноваційні технології є не лише потенційно прийнятними, а вже давно ефективно використовуються в юридичній сфері, завдяки чому, зокрема, забезпечується коректне і швидке рішення різноманітних завдань, що сприяє більш ефективному наданню юридичних послуг, забезпеченню професійної юридичної практики тощо. Виявлено, що в умовах нової реальності право стає не тільки засобом, інструментом, який забезпечує цифровізацію економіки, управління та інших сегментів соціального буття, але і об'єктом впливу цифровізації, в результаті якого воно зазнає змін своєї форми, змісту, системи, структури, механізму дії і демонструє тенденцію до посилення даних трансформацій.
The Problem setting. Due to the rapid development of digital technologies, the issue of status settlement and the use of artificial intelligence technologies is especially relevant. This fact indicates the need and importance of finding answers to the question and aims to intensify and unite the efforts of the scientific community to address relevant issues. One of the areas of scientific research is the doctrinal development of new phenomena and processes that have arisen and are taking place in the state and legal sphere under the influence of digitalization of economics, management and law. The tasks of scientific research are to comprehend the impact of the digitization process on the state and legal sphere of society; law as such; assessment of the transformations that are taking place and identification of trends in their dynamics; forecasting the state of these phenomena in the future; formulation of fundamental and applied problems of legal science in terms of doctrinal development of the laws of development and functioning of law, state and legal sphere of society in the conditions of digital reality, determination of approaches to their solution. Recent research and publications analysis. An analysis of recent research and publications shows that scientific research on this issue is carried out mainly within the economic, political, computer, legal sciences, although the problems and prospects of digitization of law require a deep and thorough philosophical, including philosophical and legal understanding. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system - perhaps full-fledged comprehensive institutions of law, even the branches of law. Paper objectiv. The purpose of this article is a philosophical and legal understanding of the impact of digitalization on the state and legal sphere of society and law as such. Paper main body. One of the practical aspects of digitalization is the manifestation of the state's ability to provide various services. If necessary, citizens receive certificates, records, statements, responses to electronic inquiries, electronic payments. Other practical aspects, provided that these technologies are used wisely, can improve welfare in education, public safety, and health. In addition, digital imaging can also help address common global issues, such as climate change and greater access to health care and mobility. At the same time, according to many researchers, along with the benefits of digital technologies, including artificial intelligence, new types of ethical issues are being raised, namely compliance with legal ethics standards by artificial intelligence systems and justice, the most important of which are respect for human rights and democratic values. , as well as the danger of transferring prejudices from the analog to the digital world. Researchers have linked the legal challenges of using artificial intelligence technologies in legal practice to a number of issues. In particular, with such as: ensuring data confidentiality; access to confidential law enforcement information; lack of regulatory framework for the use of artificial intelligence systems in legal practice; protection of intellectual property; risk assessment of the use of artificial intelligence systems by a lawyer when working with a client; other potential problems of lawyer's liability; dangers of unauthorized access and modification of artificial intelligence systems by attackers; damage to artificial intelligence systems by malicious virus programs; violation of the terms of providing advice from artificial intelligence systems in case of technical problems, etc. Therefore, the development of systems that transparently use artificial intelligence and are responsible for their results is critical. Artificial intelligence systems must function properly and safely. According to experts, the unresolved in Ukraine of many political and legal issues related to the rapid development of the information and communication sphere with the advent of digital technologies has become dangerous. It is obvious that the transformations in society associated with these processes require new approaches to the development of national policies for the digitalization of society, which should be based on international agreements. Due to these transformations, there is a need to develop strategic documents that will regulate this area. These documents should be flexible and designed to take into account the maximum amount of data, as well as ensure the free development of innovative technologies and prevent possible risks. Issues of development of the digital economy and society of Ukraine do not fully meet today's conditions, not enough account is taken of the transformations that have emerged and are currently taking place both in law and in the field of legal regulation under the influence of digitalization. Digital technologies are able to change the image of law, to influence its regulatory potential and efficiency, to open the way or to block its action in new dimensions of social reality. Traditional rather than digital vision of law, legal technologies and certain types of legal activity by legislators is a consequence of the lack of relevant scientific developments that will identify and explain the impact of the digitization process on the law and the legal sphere of society. The practical need for this kind of research is now greater than ever. In order to satisfy it, scientists should intensify work in this direction. Conclusions of the research. The new digital reality puts forward new requirements for legal science and legal practice, including the development of effective tools and models of legal regulation of various spheres of public life. In modern conditions, law becomes not only a means, a tool that provides digitalization of the economy, government and other segments of social life, but also the object of digitalization. With the development of digital technologies, the contradiction between the need for quality both in terms of form and content of regulations, as well as the ability to meet it in a short time. The task of the state is both to provide favorable conditions conducive to digitalization and to create opportunities for their implementation. ; В статье осуществлено осмысление влияния процесса цифровизации на право как таковое. Показано, что наряду с преимуществами цифровых технологий, в частности искусственного интеллекта, возникают новые типы этических проблем и вопросы справедливости. Обоснована необходимость определения подходов к решению новых задач юридической науки и совершенствования нормативно-правовой базы для защиты цифровых прав граждан. ; В статті здійснено осмислення впливу процесу цифровізації на право як таке. Показано, що поряд із перевагами цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, порушуються нові типи етичних проблем та питання справедливості. Обґрунтовано необхідність визначення підходів до розв'язання нових завдань юридичної науки та вдосконалення нормативно-правової бази для захисту цифрових прав громадян.
The Problem setting. Due to the rapid development of digital technologies, the issue of status settlement and the use of artificial intelligence technologies is especially relevant. This fact indicates the need and importance of finding answers to the question and aims to intensify and unite the efforts of the scientific community to address relevant issues. One of the areas of scientific research is the doctrinal development of new phenomena and processes that have arisen and are taking place in the state and legal sphere under the influence of digitalization of economics, management and law. The tasks of scientific research are to comprehend the impact of the digitization process on the state and legal sphere of society; law as such; assessment of the transformations that are taking place and identification of trends in their dynamics; forecasting the state of these phenomena in the future; formulation of fundamental and applied problems of legal science in terms of doctrinal development of the laws of development and functioning of law, state and legal sphere of society in the conditions of digital reality, determination of approaches to their solution. Recent research and publications analysis. An analysis of recent research and publications shows that scientific research on this issue is carried out mainly within the economic, political, computer, legal sciences, although the problems and prospects of digitization of law require a deep and thorough philosophical, including philosophical and legal understanding. The rapid development of new technologies, in particular artificial intelligence technologies, the Internet of Things, cloud technologies, etc., is contributing to changes in current legislation. Today, advanced economies are already pondering the question of regulating the status and use of AI technologies. While these are only the first bold steps, in the future, all of these can affect global changes in the legal system - perhaps full-fledged comprehensive institutions of law, even the branches of law. Paper objectiv. The purpose of this article is a philosophical and legal understanding of the impact of digitalization on the state and legal sphere of society and law as such. Paper main body. One of the practical aspects of digitalization is the manifestation of the state's ability to provide various services. If necessary, citizens receive certificates, records, statements, responses to electronic inquiries, electronic payments. Other practical aspects, provided that these technologies are used wisely, can improve welfare in education, public safety, and health. In addition, digital imaging can also help address common global issues, such as climate change and greater access to health care and mobility. At the same time, according to many researchers, along with the benefits of digital technologies, including artificial intelligence, new types of ethical issues are being raised, namely compliance with legal ethics standards by artificial intelligence systems and justice, the most important of which are respect for human rights and democratic values. , as well as the danger of transferring prejudices from the analog to the digital world. Researchers have linked the legal challenges of using artificial intelligence technologies in legal practice to a number of issues. In particular, with such as: ensuring data confidentiality; access to confidential law enforcement information; lack of regulatory framework for the use of artificial intelligence systems in legal practice; protection of intellectual property; risk assessment of the use of artificial intelligence systems by a lawyer when working with a client; other potential problems of lawyer's liability; dangers of unauthorized access and modification of artificial intelligence systems by attackers; damage to artificial intelligence systems by malicious virus programs; violation of the terms of providing advice from artificial intelligence systems in case of technical problems, etc. Therefore, the development of systems that transparently use artificial intelligence and are responsible for their results is critical. Artificial intelligence systems must function properly and safely. According to experts, the unresolved in Ukraine of many political and legal issues related to the rapid development of the information and communication sphere with the advent of digital technologies has become dangerous. It is obvious that the transformations in society associated with these processes require new approaches to the development of national policies for the digitalization of society, which should be based on international agreements. Due to these transformations, there is a need to develop strategic documents that will regulate this area. These documents should be flexible and designed to take into account the maximum amount of data, as well as ensure the free development of innovative technologies and prevent possible risks. Issues of development of the digital economy and society of Ukraine do not fully meet today's conditions, not enough account is taken of the transformations that have emerged and are currently taking place both in law and in the field of legal regulation under the influence of digitalization. Digital technologies are able to change the image of law, to influence its regulatory potential and efficiency, to open the way or to block its action in new dimensions of social reality. Traditional rather than digital vision of law, legal technologies and certain types of legal activity by legislators is a consequence of the lack of relevant scientific developments that will identify and explain the impact of the digitization process on the law and the legal sphere of society. The practical need for this kind of research is now greater than ever. In order to satisfy it, scientists should intensify work in this direction. Conclusions of the research. The new digital reality puts forward new requirements for legal science and legal practice, including the development of effective tools and models of legal regulation of various spheres of public life. In modern conditions, law becomes not only a means, a tool that provides digitalization of the economy, government and other segments of social life, but also the object of digitalization. With the development of digital technologies, the contradiction between the need for quality both in terms of form and content of regulations, as well as the ability to meet it in a short time. The task of the state is both to provide favorable conditions conducive to digitalization and to create opportunities for their implementation. ; В статье осуществлено осмысление влияния процесса цифровизации на право как таковое. Показано, что наряду с преимуществами цифровых технологий, в частности искусственного интеллекта, возникают новые типы этических проблем и вопросы справедливости. Обоснована необходимость определения подходов к решению новых задач юридической науки и совершенствования нормативно-правовой базы для защиты цифровых прав граждан. ; В статті здійснено осмислення впливу процесу цифровізації на право як таке. Показано, що поряд із перевагами цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, порушуються нові типи етичних проблем та питання справедливості. Обґрунтовано необхідність визначення підходів до розв'язання нових завдань юридичної науки та вдосконалення нормативно-правової бази для захисту цифрових прав громадян.
У статті на основі комплексного системного аналізу українського і міжнародного законодавства у сфері фінансової, економічної, податкової політики, розглянуто перспективи впровадження цифрових технологій у податкову сферу, що дасть змогу вести ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Адже тіньові економічні процеси є загрозою стабільності розвитку національної економіки, фінансової діяльності держави, знижують розмір бюджетних надходжень, перешкоджають синхронізованому та збалансованому розвитку всіх секторів економіки. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання соціальних і правових явищ в їх взаємозв'язку та взаємодії. Достовірність і обґрунтованість отриманих результатів досягається за рахунок застосування комплексу методів загальнонаукових та приватно-наукових. Серед загальнонаукових методів пізнання в основу дослідження закладені: системно-структурний, статистичний, історичний, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження та порівняння. З приватно-наукових методів – порівняльно-правовий, формально-юридичний, техніко-юридичний та контент-аналіз юридичних документів. Використання зазначених методів сприяло дослідженню податкового регулювання як інструменту боротьби з тіньовою економікою, з урахуванням співвідношення теоретичних та практичних проблем податкового права. Предметом дослідження є правові норми, що регулюють перспективи впровадження міжнародних цифрових технологій у сферу оподаткування України по боротьбі з тіньовою економікою. Проаналізовано перспективи цифровізації податкового адміністрування України на прикладі країн Європейського Союзу. Досліджено використання цифрових технологій у податковому адмініструванні як інструменту протидії тіньовій економіці. Проведено співвідношення між різними податковими стратегіями країн-членів ЄС. Узагальнено етапи удосконалення цифрового податкового середовища: моніторинг, розробка нових сервісів, створення стимулів для залучення платників податків у цифрову взаємодію, утримання платників податків у цифровому середовищі. Також обґрунтовано, що цифровізація передбачає вдосконалення податкової сфери, підвищення ефективності правозастосовної діяльності податкових органів, що сприяє виведенню коштів із тіньового обороту.
The development of information technology is one of the aspects of global transformation, including publicauthorities. Given the current information needs of society, it becomes clear that without the introduction of information technology and automation of individual processes in court, further development of the justice system is impossible."Electronic justice" ensures the use of information and communication technologies in the implementation ofprocedural law. The innovations of the judiciary should be aimed at expanding the availability of justice, speeding upand optimizing the trial, improving its quality and efficiency, achieving transparency and openness of the judiciary.The aim of the article is to reveal the peculiarities of the use of information technology in civil proceedings in termsof compliance with its basic principles, because the digitalization of the judiciary through the introduction of modernIT technologies in Ukraine is one of the most effective ways to improve the level and quality of justice. Fair, impartialand timely consideration and resolution of civil cases is impossible without adherence to its principles, which are keyguidelines in the formation of procedural law.After analyzing current and future legislation, doctrinal approaches, best practices of foreign countries, the authorsreveal the benefits of introducing information technology in civil proceedings and their impact on the implementationof such principles as: rule of law, equality of all participants before the law and court, publicity and openness,reasonableness of terms of consideration of case by court, adversarial proceedings of the parties.The transition to e-justice will certainly replace the paper routine and facilitate access to justice, as well as makejustice more transparent and accessible. International experience shows that the use of electronic technologies inthe judiciary contributes to more efficient judicial activities, simplifies the exchange of information between courts,participants in the process, as well as other authorities.On the basis of the conducted research the generalizations and conclusions concerning a condition and prospectsof application of information technologies in civil proceedings through a prism of its principles are made. ; Розвиток інформаційних технологій є одним з аспектів глобальної трансформації, зокрема й органів державної влади. Зважаючи на сучасні інформаційні потреби суспільства, зрозуміло, що без упровадження інформаційних технологій і автоматизації окремих процесів у суді подальший розвиток системи правосуддя неможливий.«Електронне правосуддя» забезпечує використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі реалізації процесуального права. Новинки судової влади мають бути спрямовані на розширення доступності правосуддя, прискорення й оптимізацію судового розгляду, підвищення його якості й ефективності, досягнення прозорості та відкритості судової системи.Метою статті є розкриття особливостей використання інформаційних технологій у цивільному судочинствів розрізі дотримання основних його засад, адже цифровізація судової системи шляхом упровадження сучасних IT-технологій в Україні є одним із найбільш ефективних способів підвищення рівня та якості здійсненняправосуддя, виконання його завдань. Справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішенняцивільних справ неможливі без дотримання його принципів, які є ключовими орієнтирами у формуванніпроцесуального права.У результаті проведеного аналізу чинного та перспективного законодавства, доктринальних підходів, передового досвіду зарубіжних країн автор розкриває переваги впровадження інформаційних технологій у цивільне судочинство, їхній вплив на реалізацію таких принципів, як: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, гласність і відкритість судового процесу, розумність строків розгляду справи судом, змагальність сторін.Перехід на електронне правосуддя, безумовно, замінить паперову рутину та полегшить доступ до правосуддя,а також зробить правосуддя більш прозорим та доступним. Міжнародний досвід свідчить, що використання електронних технологій у судовій системі сприяє більш ефективній судовій діяльності, спрощує обмін інформацією між судами, учасниками процесу, а також іншими органами влади.На основі проведеного дослідження зроблені узагальнення та висновки щодо стану та перспектив застосування інформаційних технологій у цивільному судочинстві крізь призму його принципів.
Law enforcement function is a complex direction of state policy, through which the protection of human rights, freedoms and interests, ensuring the rule of law, the constitutional order, order and the safe existence of society, its elements. Factors influencing to the development of law enforcement at the present stage are: the modern law enforcement function is devoid of excessive interest in coercion; the functions of providing services, conducting educational work, establishing transparency, accountability and accountability to civil society are becoming increasingly important; the integration of law enforcement into the sphere of information and commercial relations has deepened; the implementation of the law enforcement function on the ground has become more accountable to the local community through decentralization reform; the requirements for the quality of regulatory support of law enforcement infrastructure have changed. The legal support of the state law enforcement function aims to regulate this array of public relations, to give it legitimacy and universality. The theoretical basis of administrative regulation of the law enforcement function of the state can be based on the following theses: synergy of dogmas of public administration, administrative relations and regulatory activities of the state in the field of law enforcement; the impact of legal norms in the field of public administration on the protection of human and civil rights, freedoms and interests; positive obligation of the state to affirm and protect human rights through the relevant activities of law enforcement institutions regulated by regulatory administrative acts, etc. Modern realities require the expansion of law enforcement influence on public relations. Therefore, the law enforcement function can be supplemented by the following components of legal nature: law enforcement service, which is accompanied by the provision of appropriate services to the subjects of appeal; information and telecommunication support and digitalization of order relations; communication, intersubjective interaction, control. Legal uncertainty of the categorical apparatus creates adverse organizational and managerial consequences that affect both the law enforcement system and the implementation of the tasks of law enforcement and security. The absence of a special law in the field of law enforcement is not a significant shortcoming in the way of effective regulation of law enforcement relations, as the scope of the general principles of the state law enforcement function is quite broad in theoretical terms. From the point of view of legal technique, normative design and systematization of law enforcement relations is such a difficult task that it does not justify the purpose of the existence of the law itself or a set of laws. In the most general form, the system of departmental regulatory regulation in the field of law enforcement of the state should be classified into two groups: organizational and managerial (internal) regulatory support; regulatory support of the main areas of law enforcement (external). ; Правоохоронна функція – це комплексний напрямок державної політики, за допомогою якого досягається охорона прав, свобод та інтересів людини і громадянина, забезпечення законності, конституційного ладу, правопорядку та безпечного існування суспільства, його елементів. Чинниками, які впливають на розвиток правоохоронної діяльності на сучасному етапі є: сучасна правоохоронна функція позбавлена надмірного інтересу до примусу; все більшої актуальні набувають функції з надання послуг, проведення просвітницької роботи, утвердження прозорості, підзвітності та підконтрольності громадському суспільству; поглибилась інтеграція правоохорони у сферу інформаційних, комерційних відносин; реалізація правоохоронної функції на місцях стала більш відповідальною перед місцевою громадою завдяки реформі децентралізації; змінились вимоги до якості нормативного забезпечення правоохоронної інфраструктури. Правове забезпечення правоохоронної функції держави має на меті упорядкувати зазначений масив суспільних відносин, надати йому легітимності та загальнообов'язковості. Теоретичне підґрунтя адміністративно-правового регулювання правоохоронної функції держави може базуватися на наступних тезах: синергія догм державного управління, управлінських відносин та нормативної діяльності держави у сфері правоохорони; вплив правових норм у сфері державного управління на охорону прав, свобод та інтересів людини і громадянина; позитивне зобов'язання держави утверджувати та захищати права людини через відповідну діяльність правоохоронних інституцій, регламентованих нормативними адміністративними актами та ін. Сучасні реалії вимагають розширення правоохоронного впливу на суспільні відносини. Тому правоохоронна функція може бути доповнена наступними складовими адміністративно-правової природи: сервіс у сфері правоохорони, який супроводжується наданням відповідних послуг суб'єктам звернення; інформаційно-телекомунікаційне забезпечення та цифровізація відносин правопорядку; комунікація, міжсуб'єктна взаємодія, контроль. Юридична невизначеність категоріального апарату породжує несприятливі організаційно-управлінські наслідки, які впливають як на систему правоохоронних органів, так і на реалізацію завдань охорони правопорядку, безпеки. Відсутність спеціального закону у сфері правоохоронної функції не є суттєвим недоліком на шляху ефективності врегулювання відносин правоохорони, оскільки обсяг загальних засад державної функції правоохорони є досить широким в теоретичному аспекті. З позиції юридичної техніки, нормопроектування та систематизація відносин правоохорони є настільки складним завданням, що не виправдовує мети існування самого закону чи зводу законів. У найбільш загальному вигляді, систему відомчого нормативного регулювання у сфері правоохоронної функції держави доцільно класифікувати на дві групи: організаційно-управлінське (внутрішнє) нормативне забезпечення; нормативне забезпечення основних напрямків правоохоронної діяльності (зовнішнє).
