Suchergebnisse

The article examines the problem of studying, generalization and implementation of the advanced teaching experience of the 2nd half of the 20th century. Particularly on the basis of normative and legislative documents (orders, regulations), transcripts, instructional and methodical materials, reports the main tendencies and state of organizational work concerning that issue at the district, regional and all-Ukrainian levelsare reflected. The author describes the organizational forms of studying, generalization and implementation of the advanced teaching experience as well as during the training preparation at the Teachers'Training Institutes, and inter-course period (schools of advanced teaching experience, teacher's days, catalogue of advanced teaching experience, etc.). ; У статті розглянуто джерельну базу проблеми вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду ІІ половини ХХ століття. Зокрема на основі нормативно-правових документів (наказів, Положень), стенограм, інструктивно-методичних матеріалів, звітів висвітлено основні тенденції та стан організаціїї роботи з цього питання на районному, обласному та всеукраїнському рівнях. Автором описано організаційні форми вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду як під час курсової підготовки в інститутах удосконалення вчителів, так і в міжкурсовий період (школи передового педагогічного досвіду, дні вчителя, картотека передового педагогічного досвіду та ін).

The article presents an analysis of research by various scholars on the dissemination of pedagogical experience, provides basic definitions of the terms "communication", "mass media", establishes the characteristics of all groups of mass media, the levels at which the state of mass communication is realized. that the functions of the media are reduced to five "elementary", an analysis of each of them. The paper analyzes that the WMC has the following features: social nature, forms and technologies of influence on human consciousness. The content of the activities of this institute is to inform the general population about moral norms and rules of conduct, scientific and pedagogical achievements; development of spiritual, aesthetic, physical, labor, legal culture of the audience; dissemination of advanced pedagogical experience, etc. It is proved that the media have become an important factor in shaping the individual, his worldview and behavior, they have significant opportunities to exercise cultural, educational, ideological, political influence on people, shape consciousness and even change the way of thinking of citizens. Mass communication as a socially conditioned phenomenon through the system of existing communication channels has an impact on the audience, brings a variety of information to the general public and society. The mass media include special periodicals, cinema, theater, radio and television, technical means of communication, Internet sites, etc. as special channels through which information messages are disseminated to the mass audience. Among the many functions of mass communication (informational, analytical, moraleducational, value-oriented, communicative, social, hedonistic) cognitive-educational occupies a prominent place. By transmitting diverse culture, historical, scientific, and educational information, the mass media contribute to replenishing the knowledge base of their readers, listeners, and viewers. Dissemination of advanced pedagogical experience through the media is implemented in the information, communication, training and expertise. The article, based on the analysis of a large body of literature, clarifies the role and importance of the media in reflecting the theory of pedagogical experience and the practice of its study, generalization and dissemination. ; У статті здійснено аналіз досліджень різних науковців із теми розповсюдження педагогічного досвіду; наведено основні визначення термінів «комунікація», «засоби масової комунікації»; встановлено характерні риси для всіх груп засобів масової комунікації, рівні, на яких реалізується стан масової комунікації. Визначено, що функції засобів масової комунікації зводяться до п'яти «елементарних», зроблено аналіз кожної з них. У статті визначено, що ЗМК притаманні такі риси, як соціальна природа, форми та технології впливу на свідомість людей. Зміст діяльності цього інституту становить інформування широких верств населення про моральні норми та правила поведінки, науково-педагогічні здобутки; розвиток духовної, естетичної, фізичної, трудової, правової культури аудиторії; поширення передового педагогічного досвіду тощо. Доведено, що засоби масової комунікації стали важливим чинником формування особистості, її світогляду та моделі поведінки, вони мають значні можливості здійснювати культурний, виховний, ідеологічний, політичний вплив на людей, формувати свідомість і навіть змінювати спосіб мислення громадян. Масова комунікація як соціально зумовлене явище через систему наявних каналів зв'язку здійснює вплив на аудиторію, доводить різноманітну інформацію до широкої громадськості та суспільства. До засобів масової комунікації як спеціальних каналів, завдяки яким відбувається поширення інформаційних повідомлень для масової аудиторії, належать періодичні видання, кіно, театр, радіо і телебачення, технічні засоби комунікації, інтернет-сайти тощо. Серед численних функцій ЗМК, таких як інформаційна, аналітична, морально-виховна, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна, соціальна, гедоністична, чільне місце займає пізнавально-просвітницька. Передаючи різноманітну культуру, історичну, наукову, освітню інформацію, мас-медіа сприяють поповненню фонду знань своїх читачів, слухачів і глядачів. Розповсюдження передового педагогічного досвіду засобами масової комунікації реалізується в інформаційному, комунікаційному, навчальному та експертному напрямі. У статті на основі аналізу значного масиву літератури з'ясовано роль і значення засобів масової комунікації у відображенні теорії педагогічного досвіду і практики його вивчення, узагальнення і розповсюдження.

У статті проаналізовано діяльність Українського педагогічного товариства "Рідна школа" впродовж 1881–1939 рр. спрямовану на створення мережі україномовних початкових шкіл, класичних та реальних гімназій, учительських семінарій та інших фахових шкіл. З'ясовано суспільно-політичні фактори, що впливали на результати його праці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., у період Першої світової війни та Західно-Української Народної Республіки, у складі Польської держави у 20-х – 30-х рр. ХХ ст. Встановлено, що "Рідна школа" зуміла консолідувати національносвідоме українство на захист української школи, яку польська влада в Галичині поступово намагалася ліквідувати, та створити наймасовішу національну педагогічну організацію в краї.

The system solutions in the field of horse riding technique appeared for the first time in Italy in the 16th century, but at the same time equestrian academies also functioned in other countries, e.g. Austria, France, Germany and Russia. They formed the horse riding system which was based on such movements that horse never performs in its natural habitat. Therefore, according to the methodology research, applicable in historical and pedagogical sciences, an attempt was made to determine stages of the Art of Horsemanship on the European continent. In the research process, it was established that the horse riding style that had been being practiced for several centuries, was not changed until the late 19th century. The revolutionary changes, based on years of observation and experience, were made by Captain Federico Caprilli of the Military Equestrian School in Pinerolo (Italy). The result of his observations accepeted in 1906 was an innovative horse riding system called natural. A great numer of officers from 22 countries were coming to Italy at that time to learn the new system. As it was very practical, it became quickly adapted by equestrian sport. ; Системные исследования в области техники верховой езды впервые появились в Италии в ХVІ веке. Однако, в то же время конные академии функционировали также в других странах, например Австрии, Франции, Германии и России. Они разработали такую технику верховой езды, которая основывалась на движениях, которые лошадь никогда не совершала в естественной среде своего существования. Поэтому, согласно методологических исследований в исторических и педагогических науках, была предпринята попытка определить этапы развития искусства коневодства на европейском конти- ненте. В ходе исследования установлено, что стиль верховой езды, который практиковали в течение нескольких веков, не менялся до конца ХІХ века. Революционные изменения в этой области как результат многолетнего наблюдения и опыта совершил капитан Военной конной школы в Пинероло (Италия) Федерико Каприлли. Результатом его наблюдений в 1906 году стала разработка инновационной системы техник верховой езды под названием «естественная». Многие офицеры более чем из 22 стран мира приезжали в Италию для обучения новой техники верховой езды. Учитывая ее практичность, такая методика быстро стала применяться в конном спорте. ; Системні дослідження в галузі техніки верхової їзди вперше з'явилися в Італії в ХVІ столітті. Проте в той же час кінні академії функціонували також в інших країнах, наприклад Австрії, Франції, Німеччині та Росії. Вони розробили таку техніку верхової їзди, яка ґрунтувалася на рухах, які кінь ніколи не здійснював у природному середовищі свого існування. Тому, відповідно до методо- логічних досліджень у історичних та педагогічних науках, зроблено спробу визначити етапи розвитку мистецтва конярства на європейському континенті. У процесі дослідження встановлено, що стиль верхової їзди, який прак- тикували впродовж декількох століть, не змінювався до кінця ХІХ століття. Революційні зміни в цій галузі як результат багаторічних спостереженнь та досвіду здійснив капітан Військової кінної школи в Пінероло (Італія) – Федеріко Капріллі. Результатом його спостережень у 1906 році стала розробка інноваційної системи технік верхової їзди під назвою «природна». Багато офіцерів більш як із 22 країн світу приїздили до Італії для навчання новітньої техніки верхової їзди. З огляду на її практичність, така методика почала швидко застосовуватися в кінному спорті.

У дослідженні зосереджено увагу на явищі композиторської школи, яка посідає вагоме місце в історії культури та усвідомлюється нами як культуротворчий феномен, що потребує грунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов'язана з прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравала значну роль у соціумі. Вона ніколи не обмежувалася самою творчістю, а наполегливо впроваджувала в життя свої духовні ідеали, залучаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас позиція митця у середовищі залежала від історико-політичних обставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і творчості окремого художника, поета, скульптора, композитора тощо. Кожна культура поширює свої ціннісні орієнтири, спираючись на досягнення у різних сферах науки та мистецтва, трансформуючи індивідуально здобутий досвід в історичну проекцію загальнолюдського. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованої на формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв'язку з науковою школою становить мету цієї статті. ; This research will focus attention on the phenomenon of the composers school, which takes up a prominent place in the history of our culture and is recognized by us as a cultural occurrence that requires a thorough study. For many centuries the history of culture and art has been reflected in the aspirations of artists to identify and establish their creative achievements in society. The work of the artist has always played a significant role in society. It was never confined to creativity alone, but persistently pursued its spiritual ideals, attracting like-minded people and followers. At the same time, the position of an artist in the society depended on historical and political circumstances, which dictated the attitude of one or another circle of society to art in general and the work of an individual artist, poet, sculptor, composer, etc. Each culture disseminates value orientations based on achievements in various fields of science and art, transforming the individually acquired experience into the historical projection of the universal. The purpose of this article is to uncover the notion of a composers school as a normative-value system, which is aimed at the formation and preservation of professional experience and the study of its connection with a scientific school. ; В исследовании сосредоточено внимание на явлении композиторской школы, которая занимает весомое место в истории культуры и осознается нами как культуротворческий феномен, который нуждается в основательном изучении. В течение многих веков история культуры и искусства была связана со стремлением художников к определению и утверждению их творческих достижений в обществе. Деятельность творца всегда играла значительную роль в социуме. Она никогда не ограничивалась самим творчеством, а настойчиво внедряла в жизнь свои духовные идеалы, привлекая к себе единомышленников и последователей. В то же время позиция художника в среде зависела от историко-политических обстоятельств, которые диктовали отношение тех или других сфер общества к искусству в целом и творчеству отдельного художника, поэта, скульптора, композитора и т. д. Каждая культура распространяет свои ценностные ориентиры, опираясь на достижения в разных сферах науки и искусства, трансформируя индивидуально добытый опыт в историческую проекцию общечеловеческого. Раскрытие понятия композиторской школы как нормативно-ценностной системы, направленной на формирование и сохранение профессионального опыта, и исследование ее связи с научной школой представляет цель настоящей статьи.

У дослідженні зосереджено увагу на явищі композиторської школи, яка посідає вагоме місце в історії культури та усвідомлюється нами як культуротворчий феномен, що потребує грунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов'язана з прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравала значну роль у соціумі. Вона ніколи не обмежувалася самою творчістю, а наполегливо впроваджувала в життя свої духовні ідеали, залучаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас позиція митця у середовищі залежала від історико-політичних обставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і творчості окремого художника, поета, скульптора, композитора тощо. Кожна культура поширює свої ціннісні орієнтири, спираючись на досягнення у різних сферах науки та мистецтва, трансформуючи індивідуально здобутий досвід в історичну проекцію загальнолюдського. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованої на формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв'язку з науковою школою становить мету цієї статті. ; This research will focus attention on the phenomenon of the composers school, which takes up a prominent place in the history of our culture and is recognized by us as a cultural occurrence that requires a thorough study. For many centuries the history of culture and art has been reflected in the aspirations of artists to identify and establish their creative achievements in society. The work of the artist has always played a significant role in society. It was never confined to creativity alone, but persistently pursued its spiritual ideals, attracting like-minded people and followers. At the same time, the position of an artist in the society depended on historical and political circumstances, which dictated the attitude of one or another circle of society to art in general and the work of an individual artist, poet, sculptor, composer, etc. Each culture disseminates value orientations based on achievements in various fields of science and art, transforming the individually acquired experience into the historical projection of the universal. The purpose of this article is to uncover the notion of a composers school as a normative-value system, which is aimed at the formation and preservation of professional experience and the study of its connection with a scientific school. ; В исследовании сосредоточено внимание на явлении композиторской школы, которая занимает весомое место в истории культуры и осознается нами как культуротворческий феномен, который нуждается в основательном изучении. В течение многих веков история культуры и искусства была связана со стремлением художников к определению и утверждению их творческих достижений в обществе. Деятельность творца всегда играла значительную роль в социуме. Она никогда не ограничивалась самим творчеством, а настойчиво внедряла в жизнь свои духовные идеалы, привлекая к себе единомышленников и последователей. В то же время позиция художника в среде зависела от историко-политических обстоятельств, которые диктовали отношение тех или других сфер общества к искусству в целом и творчеству отдельного художника, поэта, скульптора, композитора и т. д. Каждая культура распространяет свои ценностные ориентиры, опираясь на достижения в разных сферах науки и искусства, трансформируя индивидуально добытый опыт в историческую проекцию общечеловеческого. Раскрытие понятия композиторской школы как нормативно-ценностной системы, направленной на формирование и сохранение профессионального опыта, и исследование ее связи с научной школой представляет цель настоящей статьи.

Youth centers and spaces are the main partners of local authorities in the implementation of youth policy, as their activities are aimed at strengthening the work of government agencies and creating conditions for meaningful leisure, education and self-realization of youth. The purpose of the work is to analyze the activity of the Youth Center "START" of the Youth Center "START" of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University and to determine the prospects for further development. The methodology is based on general scientific methods (observation of the practical activities of the Youth Center "START" in higher education; analysis, comparison and generalization of scientific sources on the problem, reports, plans, activities of the Youth Center "START" of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University). The scientific novelty of the work is that the study first highlights the main objectives of the Youth Center "START" of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University; the directions in which the work is carried out in the Center are presented; the scientific sources of researchers who dealt with the problems of youth centers of Ukraine are analyzed; the activity of the youth center for the last 3 years (2019–2021) in the following areas is revealed: educational-scientific, leisure, information-consulting, project, vocational guidance, mentoring. The purpose of the Center is the comprehensive development and self-realization of young people in various spheres of public life, the disclosure of its potential, protection of interests and rights; promotion of social formation and development, professional orientation and organization of meaningful leisure; support for talented youth. Conclusions: Youth Center "START" is an effective tool and means of creating opportunities for the development of young people, their independence and autonomy, the organization of healthy and safe leisure and recreation of young people; helping young people in their interaction with the government and politicians; creating opportunities for young people to be involved in non-formal education, which contributes to the development of their competencies. ; Молодіжні центри і простори є основними партнерами органів місцевої влади в реалізації молодіжної полі- тики, оскільки їх діяльність спрямована на посилення роботи державних структур і створення умов для зміс- товного проведення дозвілля, навчання й самореалізації молоді. Мета роботи – проаналізувати діяльність Моло- діжного центру «START» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та визначити перспективи його подальшого розвитку. Методологія роботи ґрунтується на загальнонаукових методах (спо- стереження за практичною діяльністю Молодіжного центру «START» в умовах закладу вищої освіти; аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел із досліджуваної проблеми, звітів, планів, напрямів діяльності цен- тру; опитування членів центру). Наукова новизна роботи полягає в тому, що в дослідженні вперше виокремлено тенденції розвитку молодіжного центру як інноваційної структури молодіжної роботи в умовах закладу вищої освіти; охарактеризовано напрями діяльності Молодіжного центру «START»; проаналізовано наукові джерела щодо проблематики молодіжних цен- трів України; розкрито діяльність молодіжного центру за останні 3 роки (2019–2021 рр.) за такими напрямами, як навчально-науковий, дозвіллєвий, інформаційно-консультаційний, проєктний, профорієнтаційний, менторський. Молодіжний центр «START» є дієвим інструментом та засобом реалізації можливостей для розвитку моло- дих людей, їх автономії, організації здорового й безпечного дозвілля та відпочинку, залучення до неформальної освіти, що сприяє розвитку компетенцій; посередником у процесі взаємодії з владою й громадою.

Відзначено, що виконання програми первинних років (PYP) постійно змінюється, тому інвестиції у підтримку цього підвищення про- фесіоналізму як у керівників шкіл, так і вчителів дуже важливі з точки зо- ру зобов'язань, часу та емоційної енергії. Кожна школа має вирішити, яка модель спільного педагогічного керівництва найкраще працює для них. Ця модель може бути простою і включати лише керівника основної частини школи та координатора PYP. З іншого боку, це також може бути матрична модель, включаючи керівника школи, директора первинної секції, коорди- натора PYP і всіх викладачів різного ступеня. Доведено до розуміння, що пріоритет педагогічних обов'язків керівництва має бути належним чином розподілений між членами команди педагогічного керівництва. Тому, щоб зробити ці розбіжні робочі відносини ефективними, комунікація всереди- ні групи має бути відкритою, поважною та зосередженою на викладанні та навчанні.
Схарактеризовано роль асистента вчителя (TA), яка була прийнята до уваги майже 20 років тому, насамперед, щоб допомогти дітям з особливими потребами. Проте, в сучасному педагогічному світі TAs мають багато різних обов'язків, які іноді можуть перевищувати робочі норми з точки зору сис- теми управління персоналом. Визначено мету всіх програм міжнародного бакалаврату. Були надані моделі спільного педагогічного лідерства.
Зокрема, багато розмов в рамках ефективної шкільної спільноти орієн- товані на індивідуальні роздуми щодо навчання та викладання. Отже, для впровадження цієї системи в український навчальний процес, необхідно спочатку подумати про підтримку та заохочення як TAs, так і дітей з особли- вими потребами з поважним ставленням та розумінням.

The article highlights the importance of a supportive family environment in preparing children for physical education and sports activities. It argues for the significance of instilling health-preserving skills in children from an early age. Furthermore, it stresses the importance of promoting the ideals of a healthy lifestyle and enhancing physical, mental, spiritual, and social well-being by engaging students in football education and training. Based on the analysis of sports and pedagogical experience in the training of young players in various countries around the world, both positive and negative aspects of the relationship between the family and the coach in youth football are outlined. The authors have chosen for analysis countries such as Brazil, the Netherlands, Spain, Italy, and others, which have deep-rooted football traditions and notable expertise in education and training in competitive practice. The article clarifies that in these countries, considerable emphasis is placed on parental engagement in their child's physical development, with coaches playing pivotal roles in facilitating and directing sports activities, thereby nurturing a constructive developmental atmosphere in youth football. Specific characteristics contributing to the establishment of such an environment as a crucial pedagogical requirement for effective training have been delineated. Crucial aspects of coach-parent collaboration in children's football activities in foreign countries have been revealed, including open communication to enhance sports skills acquisition; inviting parents to training sessions and matches to support the child and create a positive game atmosphere; arranging various events to foster a friendly atmosphere among all parents, the children's team, and the coach; developing technical skills in competitive sports practice with parental involvement; taking into account the mental characteristics of the country, its cultural specifics in physical education (discipline, responsibility, openness to interaction), etc. It's been proved that the factors of pedagogical cooperation between the coach and children's parents help create an effective sports environment for young footballers' training and development.

Досліджено явище композиторської школи, яке посідає вагоме місце в історії культури та є культуротворчим феноменом, що потребує ґрунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов'язана з прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравала у цьому значну роль. Композитор ніколи не обмежувався самою лише творчістю, а наполегливо впроваджував у життя свої духовні ідеали, привертаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас, позиція митця залежала від історико-політичних обставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і до творчості окремого художника — поета, скульптора, композитора тощо. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованої на формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв'язку з науковою школою становить мету цієї статті. ; The article studies the phenomenon of a composition school that in the history of culture was perceived as an important cultural phenomenon requiring a thorough study. For many centuries, the history of culture and art was associated with the artists' desire to define and affirm their creative achievements in society. Creative activities have always played a significant role in society. A composer never limits himself to pure creativity but persistently implements his spiritual ideals in life attracting adherents and followers. At the same time, the very position of the artist in his environment depended on the historical and political circumstances that dictated the attitude of certain circles of society to art in general and towards the work of an individual artist (poets, sculptors, composers etc.) in particularThe aim of the article is to reveal the concept of a composition school as a normative-value system aimed at the formation and preservation of professional experience and to study its connection to a scientific school.

The article deals with the issue of examining the experience of secondary schools at national-patriotic education of students, taking into consideration the current sociocultural and political situation in the country, science development level and requirements of practical teaching. The author program and mechanism for the implementation of the system of national-patriotic education of students of rural secondary schools of the Polissia region (Luchinskyi educational complex Dubrovytsky district Rivne region is given as an example) are presented in the paper. In the paper tasks and content of national-patriotic education of pupils are disclosed, forms and methods of its realization are characterized. It is concluded that integrated use of traditional and innovative forms, methods and means of education, through a coordinated interaction of all participants of the educational process on the principles of personal and activity, axiological and cultural approaches taking into consideration natural, social, cultural and ethnographic features of the Polissia region, contributes to the effective implementation of the tasks of the national-patriotic education of students. ; Відзначено доцільність вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів з національно-патріотичного виховання учнів з огляду на сучасну соціокультурну та суспільно-політичну ситуацію у країні, рівень розвитку науки й потреби педагогічної практики. Представлено програму та механізм реалізації системи національно-патріотичного виховання учнів сільської загальноосвітньої школи Поліського регіону (на прикладі Лютинського НВК Дубровицького району Рівненської області). Розкрито завдання та зміст, охарактеризовано форми та методи національно-патріотичного виховання учнів. Зроблено висновок, що комплексне застосування традиційних та інноваційних форм, методів і засобів виховання, за умови скоординованої взаємодії всіх учасників виховного процесу на засадах особистісно-діяльнісного, аксіологічного та культурологічного підходів з урахуванням ...

The article deals with the issue of examining the experience of secondary schools at national-patriotic education of students, taking into consideration the current sociocultural and political situation in the country, science development level and requirements of practical teaching. The author program and mechanism for the implementation of the system of national-patriotic education of students of rural secondary schools of the Polissia region (Luchinskyi educational complex Dubrovytsky district Rivne region is given as an example) are presented in the paper. In the paper tasks and content of national-patriotic education of pupils are disclosed, forms and methods of its realization are characterized. It is concluded that integrated use of traditional and innovative forms, methods and means of education, through a coordinated interaction of all participants of the educational process on the principles of personal and activity, axiological and cultural approaches taking into consideration natural, social, cultural and ethnographic features of the Polissia region, contributes to the effective implementation of the tasks of the national-patriotic education of students. ; Відзначено доцільність вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів з національно-патріотичного виховання учнів з огляду на сучасну соціокультурну та суспільно-політичну ситуацію у країні, рівень розвитку науки й потреби педагогічної практики. Представлено програму та механізм реалізації системи національно-патріотичного виховання учнів сільської загальноосвітньої школи Поліського регіону (на прикладі Лютинського НВК Дубровицького району Рівненської області). Розкрито завдання та зміст, охарактеризовано форми та методи національно-патріотичного виховання учнів. Зроблено висновок, що комплексне застосування традиційних та інноваційних форм, методів і засобів виховання, за умови скоординованої взаємодії всіх учасників виховного процесу на засадах особистісно-діяльнісного, аксіологічного та культурологічного підходів з урахуванням природних, соціальних, культурних та етнографічних особливостей Полісся, сприяє ефективній реалізації завдань національно-патріотичного виховання учнів.

Мета статті – розглянути та проаналізувати творчі проекти студентів Київського національного університету культури і мистецтв, показані на «Фестивалі релігій», розкрити їхню роль та сутність інноваційних освітніх технологій, конкретизувати педагогічні умови застосування творчих проектів з урахуванням змісту й особливостей фахової підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти культурно-мистецького спрямування. Методологію дослідження становлять методи аналізу і порівняння, застосовані для розкриття сутності видовищних форм, їх можливостей в організації навчального процесу; вивчення сформованості знань, інтересів і здібностей студентів та виявлення загального і специфічного в педагогічних ідеях навчального проекту «Фестиваль релігій»; розкриття критеріїв пізнавальної активності, самостійності та креативності студентів у засвоєнні навчального матеріалу та можливості його практичного використання. Крім того, застосовано принципи науково-педагогічного дослідження та педагогічного спостереження для визначення рівнів сприйняття інформації в умовах навчального використання таких постановок синтетично- видовищних жанрів, як перформанс, костюмована вистава, спектакль-інсталяція, вербатім та ін. Висновки. Було встановлено, що у результаті застосування видовищних форм організації навчального процесу зазнали змін навчальна і соціальна мотивація студентів, зросли їх пізнавальна активність, самостійність та креативність. Доведено, що завдяки проекту «Фестиваль релігій» інноваційний освітній простір Київського національного університету культури і мистецтв став ще більш насиченим, різноманітним та відкритим до актуалізації інноваційного потенціалу творчої молоді та може бути впроваджений у навчальну практику будь-якого вищого навчального закладу.

The article studies the phenomenon of a composition school that in the history of culture was perceived as an importantcultural phenomenon requiring a thorough study. For many centuries, the history of culture and art was associated with the artists'desire to define and affirm their creative achievements in society. Creative activities have always played a significant role in society.A composer never limits himself to pure creativity but persistently implements his spiritual ideals in life attracting adherents andfollowers. At the same time, the very position of the artist in his environment depended on the historical and political circumstancesthat dictated the attitude of certain circles of society to art in general and towards the work of an individual artist (poets, sculptors,composers etc.) in particular The aim of the article is to reveal the concept of a composition school as a normative-value system aimed at the formation and preservation of professional experience and to study its connection to a scientific school. ; Досліджено явище композиторської школи, яке посідає вагоме місце в історії культури та є культуротворчимфеноменом, що потребує ґрунтовного вивчення. Упродовж багатьох століть історія культури та мистецтва була пов'язаназ прагненням митців до визначення й утвердження їхніх творчих здобутків у суспільстві. Діяльність творця завжди відігравалау цьому значну роль. Композитор ніколи не обмежувався самою лише творчістю, а наполегливо впроваджував у життя своїдуховні ідеали, привертаючи до себе однодумців та послідовників. Водночас, позиція митця залежала від історико-політичнихобставин, які диктували ставлення тих чи інших кіл суспільства до мистецтва загалом і до творчості окремого художника —поета, скульптора, композитора тощо. Розкриття поняття композиторської школи як нормативно-ціннісної системи, скерованоїна формування і збереження професійного досвіду, та дослідження її зв'язку з науковою школою становить мету цієї статті.

The article analyzes the activity of the Ukrainian Pedagogical Society – "Native School" during 1881– 1939, aimed at creating a network of Ukrainian-language elementary schools, classical and real high schools, teacher seminaries and other vocational schools. The socio-political factors that influenced the results of his work in the late nineteenth and early twentieth centuries, during the First World War and the Western Ukrainian People's Republic, as part of the Polish state in the 1920's and 30's of the 20th century, were found. Already at the end of the nineteenth century the society actively participated in the organization of Ukrainian primary school. As a result, he created an elementary schools in Lviv, folk schools in Gorodetsky and Zhovkva suburbs of Lviv, a women's seminary in Kolomyia. As for the smaller towns and villages of Galicia, the Ukrainian Pedagogical Society organized and maintained 13 elementary schools here. The first of these was a public school in Zarvanytsia in Ternopil region in 1906. Since 1908, the first Ukrainian private schools of the Ukrainian Pedagogical Society in Kopychyntsi, Yavorov, and one year later – in Rohatyn, Przemysl, Horodenka, Busk, Zbarazh, and later in the Dolyna, Chortkiv and Gorodok, have been opened. They were organized by the efforts of the so-called "gymnasium committees" (consisted of the inhabitants of the above-mentioned cities) and local branches of the Ukrainian Pedagogical Society. The central leadership of the society provided assistance in organizing the educational process in these educational institutions, and the "gymnasium committees" were engaged in financing them. During the First World War, the Russian authorities closed all private schools and in fact banned the activities of the Ukrainian Pedagogical Society. To preserve a specially built premises for their schools on Moknatsky Street (Drahomanov today), they placed a so-called "children's bay" (pre-school institution), where the educational process was conducted in Ukrainian. The Ukrainian pedagogical society and Ukrainian teachers with great sympathy and understanding belonged to the newly formed Western Ukrainian People's Republic. While supporting the activities of the ZUNR public authorities on elementary schooling, the association was involved in organizing a congress of delegates of Ukrainian folk teaching in Stanislav, which took place during February 23, 1919. 117 teachers came from it, representing 31 counties. Since the Polish occupation of Galicia in 1919, the situation of Ukrainian education was very complicated, on June 3, 1920, at a joint meeting of representatives of all Ukrainian economic and cultural public organizations, political parties, the Ukrainian Pedagogical Society recognized the "national authority of Ukrainian schooling". In the resolution of the inter-party congress, it was noted that the pedagogical society was entrusted with the important task of preserving the Ukrainian school and taking care of the national consciousness of the teachers. During the entire period of activity (1881–1939) Ukrainian pedagogical society "Native school" – the most massive Ukrainian pedagogical organization. Despite the complex conditions of the society interwar period, the number of its members has steady increased. In 1914, the pedagogical organization owned 4,8 thousand people, 1930 – 31, 6 thousand, 1939 – 103 thousand. Until the beginning of the First World War, the society created 18 national schools and 10 secondary schools, then in 1938 – 33 national schools, 12 high schools, 11 high schools and 15 specialized schools of the Ukrainian pedagogical organization worked. During 1881–1939 the society worked in various socio-political conditions. If, in the prewar period, under more or less democratic Austrian legislation, he managed to organize a teacher societies and organize the efforts of the Ukrainian public to create their own educational institutions, then during the First World War and the Western Ukrainian People's Republic, inactive circumstances could not work in full force. Instead, "Native school" managed to consolidate national-conscious Ukrainians in defense of the Ukrainian school in the 20's and 30's of the 20th century, which the Polish authorities gradually sought to eliminate in Galicia. ; У статті проаналізовано діяльність Українського педагогічного товариства "Рідна школа" впродовж 1881–1939 рр. спрямовану на створення мережі україномовних початкових шкіл, класичних та реальних гімназій, учительських семінарій та інших фахових шкіл. З'ясовано суспільно-політичні фактори, що впливали на результати його праці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., у період Першої світової війни та Західно-Української Народної Республіки, у складі Польської держави у 20-х – 30-х рр. ХХ ст. Встановлено, що "Рідна школа" зуміла консолідувати національносвідоме українство на захист української школи, яку польська влада в Галичині поступово намагалася ліквідувати, та створити наймасовішу національну педагогічну організацію в краї.