Рассматриваются теория и история модернизационного процесса, а также причины, вызывающие необходимость модернизации вообще и политической в частности. Анализируются типы и модели модернизации, условия, при которых общество переходит в эпоху постмодерна. ; The article considers the theory and history of the modernization process. The author discusses the reasons for modernization, particularly the political one. The article analyses modernization types, models and conditions which transform the society into postmodernism.
Актуальность решения современных проблем эффективности и сохранения качества окружающей среды обусловливает необходимость появления новой области исследования. Существующие тенденции в определении проблем строгой направленности («экологические», «экономические», «культурные», «социальные»), теряют свою актуальность. Современный подход к изучению мира требует сегодня не только нового концептуального подхода, но и новой логики дисциплинарных исследований. В статье изложены основные научно-теоретические подходы к исследованию экологических проблем в рамках теоретических концепций политической экономии. Описаны основные принципы и направления формирования экологической политики. Представлена точка зрения на развитие и модификацию понятия, систему инструментов и моделей экономической политики. Автор рассматривает экологическую политику в качестве социальной трансформации, с точки зрения трехмерной неявной аналитической структуры. ; The ever more relevant issue of the sustainable development and preservation of the environment determines the emergence of a new research field. The existing tendencies of classifying environmental problems strictly into 'ecological', 'economic', 'cultural', and 'social' ones can no longer be acceptable. The modern approach to the study of the present-day world does not only require a new conceptual approach, but a new logic of disciplinary research. The paper outlines basic theoretical approaches to the study of environmental issues within the theoretical framework of political economy. The author describes the basic principles and directions for the development of environmental policies. The article gives a view of the development and modification of the concept of ecological policy, as well as of its system of instruments and patterns. The author considers the environmental policy as a social transformation in terms of the three-dimensional structure of the implicit analysis. The article is of interest to students of Master's degree programmes, postgraduate students, teachers, as well as to a wide range of readers interested in sustainable development.
Одной из важнейших проблем современной России сегодня становится проблема дальнейшей модернизации социально-экономической и политической систем государства. Целью работы является рассмотрение вопроса экологической модернизации и основных мероприятий по её реализации в политике российского государства. В ходе проведенного исследования автором был сделан вывод о необходимости конкретизации на государственном уровне понятия «экологическая политика», а также дальнейшей проработки направлений экологической модернизации. ; The author shows that one of the major problems of modern Russia today is the problem of state social-economic and political systems further modernization, considers ecological modernization question and the key actions for its implementation in the Russian state policy, and in the course of the study comes to the conclusion about the necessity of specifying the notion ecological policy at the state level, as well as of further ecological modernization directions elaboration.
Рассматривается проблема поиска новых основ хозяйствования, ориентированных на создание низкоуглеродной экономики, формирование предпосылок и точек роста в процессе перехода к зеленой экономике. Для катализации зеленого роста необходима комплексная экологическая модернизация национальной экономики, что, безусловно, требует инвестиции в инновационные проекты, способные создать новые экономические возможности. Представлены основные индикаторы зеленого роста, разработанные международным сообществом. Индикаторы зеленого роста ОЭСР сгруппированы по стратегическим направлениям: переход к низкоуглеродной ресурсосберегающей экономике, сохранение природного капитала, повышение качества жизни людей, а также проведение политики стимулирования экономических возможностей, предоставляемых зеленым ростом. Объективная оценка прогресса зеленого роста производится на основании шести главных индикаторов: углеродоемкость, ресурсоемкость (материалоемкость), производительность с учетом потребностей окружающей среды, индекс природных ресурсов, изменения в землепользовании и растительном покрове и воздействие загрязнения воздуха на здоровье населения. При использовании модели зеленого роста важная роль отводится формированию моделей устойчивого производства и потребления. Отражены основные принципы зеленой экономики и зеленого роста, отмечена возрастающая роль экологического фактора при построении инновационной экономики, а также возможности формирования нового вектора развития российской экономики. В статье отмечено, что переход к «зеленой экономике» связан с многочисленными трудностями и проблемами.The paper discusses the issue of a search for the new development direction, which should be focused on the creation of low-carbon economy, formation of prerequisites and growth points in the course of transition to the green economy. The green growth is about fostering economic growth and development while ensuring that the natural assets continue to provide the resources and environmental services on which our well-being relies. To do this it must catalyze investment and innovation, which will underpin the sustained growth and give rise to the new economic opportunities. The main indicators of the green growth developed by the international community are provided in the article. The indicators of the green growth of OECD are grouped in the strategic directions: the transition to the low-carbon and resource-saving productivity, the increase in economic and environmental assets, environmental quality of life, economic opportunities and policy responses. The objective assessment of the green growth progress can be made on the basis of the main indicators describing the socio-economic context and the characteristics of the growth. A few headline indicators have been selected to facilitate communication with policy makers, the media and citizens. The basic principles of the green economy and the green growth are reflected in the article. The article shows the increasing role of an ecological factor in the process of creating the innovative economy. It is important to note that the green growth is a new political direction for the Russian economic development. To show the rating of the green growth we should use the indicators of innovative sectors development and green innovations introduction rates in production. The article notes that the transition to the «green economy» has numerous difficulties and problems.
В статье рассматриваются современные геополитические изменения, их преломление в экологической политике и содержании образования в России, особое внимание уделяется проблемам и перспективам экологического образования. Показывается системообразующая роль экологического образования в переходе общества к устойчивому развитию, обосновывается методология эффективного педагогического обеспечения данного процесса.The article examines the current geopolitical changes, their transformation in the environmental policy and the content of Russian education; special attention is paid to the issues and prospects of environmental education. It shows the role of environmental education in the transition of society to sustainable development as well as justifies the methodology of effective pedagogical support of this process.
В статье обсуждаются современные феномены, происходящие в социо-экономико-экологической сфере Земли, которые различными научными школами интерпретируются как «геологическая эра антропоцена», «колонизация экосистемы Земли», «рыночный энвайронментализм», «экологическая модернизация капитализма». В рамках формирующейся парадигмы политической экологии (ПЭ), где политика и власть уже становятся предметами исследования, доминирующей является концепция «экологической модернизации» (ЭМ), однако за псевдодихотомией «утилитарного» и «романтического» она скрывает реальные причины конфликтов интересов, лежащих в основе глобального экологического кризиса. Анализ процессов становления парадигмы ПЭ позволил высветить ключевой элемент концепции ЭМ, каковым, по мнению автора, является концепция отчуждения, вновь раскрываемая в трудах марксистского направления, где речь идет о «новой неолиберальной природе капитала». Отчуждение как феномен проявлено на различных уровнях. В научной сфере оно имеет характер «эпистемологического» и обусловлено узкой специализацией в большом числе направлений современных медицинских, биологических, экономических, социологических, экологических и других исследований. Задача преодоления такого отчуждения решается путем формирования единых подходов к организации трансдисциплинарных исследований применительно ко всему «древу жизни». В эколого-социально-экономических сферах данный феномен проявляется в форме отчуждения людей от среды обитания, а также отчуждения особых природных зон («зон жертвы») и других элементов планетарной экологической системы, что обусловлено природой капитала. Автор считает, что необходимо признать политику и власть частью «мира соглашения», в котором существует экология. Преодоление существующего отчуждения должно быть признано насущной задачей здравомыслящего сообщества, и начать эти процессы следует с открытого объявления ценностей. ; The paper discusses the modern phenomena occurring in socio-economicecological spheres of the Earth which are interpreted by various schools of thought as «a geological era of Anthropocene», «colonisation of the Earth's ecosystem», «market environmentalism», «ecological modernization of capitalism». Within the limits of a paradigm of political ecology (PE) under formation where policy and power have already become the research objects, the concept of «ecological modernization» (EM) is dominating, although it hides behind the «utilitarian» and «romantic» pseudo-dichotomy the real reasons of conflicts of the interests underlying global ecological crisis. The analysis of processes of formation of the PE paradigm has allowed to highlight the key element of the EM concept which, by the author's opinion, is the concept of alienation newly discovered in works of modern Marxists where it usually accompanies the concept of «the new neoliberal nature of capital». Alienation as a phenomenon which reveals itself at various levels. It shows an epistemological character in academic sphere which is caused by narrow specialization in a vast number of directions of modern medical, biological, economic, sociological, ecological and other types of research. The problem of overcoming of such an alienation could be solved with the help of transdisciplinary research and commonly accepted approaches to the «life tree». In ecological, social and economic spheres the phenomenon under consideration reveals itself in the form of alienation of people from their living places, and also alienation of special zones («zones of sacrifice») and other elements of planetary ecological system that is caused by the nature of capital. The author argues that it is necessary to recognize policy, power and ecology to be parts of the same «world convention». Overcoming of existing alienation should be recognized as an essential problem of a healthy minded community, and these processes should start from an open declaration of values.
В работе рассмотрены существующие точки зрения на функции налога и выявлены причины расхождения мнений по этому вопросу. Автором изучена история введения и установления налогов, в том числе экологических, а также последствия их применения как в отечественной, так и в зарубежной практике. На основании собранного материала автором предложено свое видение функций налогов и приведено их обоснование. В заключение выделены принципы, необходимые для эффективного взимания экологических налогов. ; The issue of the functions of tax continues to be a subject hotly debatable. In scientific community, there is still no consensus on the content and composition of tax functions. The relevance of this problem stems from the fact that it has not only theoretical but also practical aspect. The fact of the matter is that functional definiteness predetermines the peculiarities of the construction of tax and the scope of their application. A clear idea about the whole range of functions ensures correct development of the state tax policy. Currently, Russia is facing a difficult decision concerning the introduction of carbon tax. It is assumed that the amount of tax at the first stage will be $15 per ton of greenhouse gases; at the second stage, $35 per ton. The way it will affect environmental and economic processes remains questionable. The author identifies the following functions of ecological taxes: fiscal, burdensome, pricing, deforming and oppositional (reactionary). In accordance with the fiscal function, the ecological tax provides revenues to the state budget. The essence of the burdensome functions lies in the fact that the tax puts the burden of unproductive costs on taxpayers. The pricing function means that tax always increases the price of taxable goods and related products. The deforming function means that tax distorts allocation of resources in the economy and also limits the level of business activity. The opposition function implies that tax infringes the rights of taxpayers and, therefore, weakens loyalty to the state; furthermore, it increases the resistance of taxpayers to introduction of a new tax, creates social and political struggle against the increasing tax burden. All the ecological taxes are divided into fiscal and corrective, depending on the purpose of regulation. A priority goal of environmental taxes should be reduction of the negative effect on nature. Therefore, we must pay attention to the ways of strengthening the deforming function of tax. With this in mind, the author formulates the following principles for setting environmental taxes: 1. Tax should be levied directly from the source of pollution. 2. We are often unable to collect environmental taxes from the source of pollution for technical reasons so, in this case, it is necessary to use objects that are associated with it. 3. It is necessary to provide alternative activities, technologies, goods, or resources that have less negative impact on the environment. 4. The tax rate should depend on the level of pollutants. 5. It is mandatory to consider the impact of tax on the solvency of the taxpayers. 6. The tax rate should be commensurate with the harm caused to the environment; 7. The tax rate may be higher than the amount of losses due to ecologically harmful activities of the taxpayer, but not below them. 8. Taxes must influence the behavior of taxpayers in both the short and long term. 9. Environmental taxes must be approved by taxpayers and be combined with other environmental policy instruments.
The place and the role of an environmental risk management in the implementation of the industrial enterprise's development strategy is researched in the article. The national approaches to environmental risk assessment are analyzed. It is revealed that the available methods of environmental risk management at industrial enterprises do not sufficiently take into account the strategic planning objectives of environmental modernization. The aim of the research is to determine the features of the environmental development strategy of industrial enterprises in the framework of a preventive approach to economic activities. Using the method of theoretical generalization and abstraction, the classification of development strategies with consideration of environmental factors of activity of industrial enterprises is proposed. The importance of environmental risk assessment in strategic planning of industrial enterprises is substantiated by logic-analytical methods. The main requirements for the methodology of environmental risk assessment are formulated, the basic tools for the analysis and management of environmental risks are presented. The scientific principles of choosing an ecological development strategy of industrial enterprises were improved. The main groups of factors of changing approach to economic management within the framework of ecological modernization are identified, which include rigidity of ecological requirements from external stakeholders, orientation on strengthening of ecological competitive advantages, international and national ecological legislation, tools of formation and implementation of ecological strategy, implementation of approaches to adapt ongoing activities to strategic and tactical environmental. This research creates the basis for further improvement of the methodology of environmental risk assessment of industrial enterprises and its implementation in the system of environmental risk management of industrial enterprises. ; В статье рассматривается место и значение управления экологическими рисками при формировании и реализации стратегии развития предприятий промышленности. Проанализированы отечественные подходы к оценке экологических рисков, на основе чего выявлено, что существующие методики управления экологическими рисками на промышленных предприятиях недостаточно учитывают задачи стратегического планирования экологической модернизации. Целью исследования является определение особенностей экологической стратегии развития промышленных предприятий в рамках превентивного подхода к осуществлению хозяйственной деятельности с учетом управления экологическими рисками. Предложена классификация стратегий развития с учетом экологических факторов деятельности промышленных предприятий на основе применения метода теоретического обобщения и абстракции. Обосновано значение оценки экологических рисков при стратегическом планировании деятельности промышленных предприятий на основе логико-аналитических методов. Сформулированы основные требования к методике оценки экологических рисков, приведены основные инструменты для анализа и управления экологическими рисками. Усовершенствованы научные основы выбора экологической стратегии развития промышленных предприятий, предполагающие учет имеющихся экологических рисков и экологических условий проживания населения в местах их расположения. Кроме этого, определены основные группы факторов изменения подхода к хозяйствованию в рамках экологической модернизации, к которым отнесены ужесточение экологических требований со стороны внешних заинтересованных сторон, ориентация на усиление экологических конкурентных преимуществ, международное и отечественное экологическое законодательство, освоения инструментов формирования и реализации экологической стратегии и политики, внедрение подходов к адаптации текущей деятельности в соответствии со стратегическими и тактическими экологическими целями. Проведенные исследования создают основу для дальнейшего совершенствования методологии оценки экологических рисков промышленных предприятий, ее реализации в системе управления экологическими рисками при осуществлении предприятиями своей экономической деятельности. ; В статті розглянуто місце та значення управління екологічними ризиками при формуванні та реалізації стратегії розвитку підприємств промисловості. Проаналізовано вітчизняні підходи до оцінювання екологічних ризиків, на основі чого виявлено, що наявні методики управління екологічними ризиками на промислових підприємств недостатньо враховують завдання стратегічного планування екологічної модернізації. Метою дослідження є визначення особливостей екологічної стратегії розвитку промислових підприємств в рамках превентивного підходу до здійснення господарської діяльності із врахуванням управління екологічними ризиками. Із застосуванням методу теоретичного узагальнення та абстракції запропоновано класифікацію стратегій розвитку із врахуванням екологічних факторів діяльності промислових підприємств. Обґрунтовано значення оцінювання екологічних ризиків при стратегічному плануванні діяльності промислових підприємств із застосуванням логіко-аналітичних методів. Сформульовано основні вимоги до методики оцінювання екологічних ризиків, на основі чого наведено основні інструменти для аналізу і управління екологічними ризиками. Удосконалено наукові засади вибору екологічної стратегії розвитку промислових підприємств, що передбачає врахування наявних екологічних ризиків та екологічних умов проживання населення в містах їхнього розташування. Окрім цього, визначено основні групи чинників зміни підходу до господарювання в рамках екологічної модернізації, до яких віднесено жорсткість екологічних вимог з боку зовнішніх зацікавлених сторін, орієнтація на посилення екологічних конкурентних переваг, міжнародне та вітчизняне екологічне законодавство, освоєння інструментів формування і реалізації екологічної стратегії і політики, впровадження підходів до адаптації поточної діяльності відповідно до стратегічних і тактичних екологічних цілей. Проведені дослідження створюють підґрунтя для подальшого удосконалення методології оцінювання екологічних ризиків промислових підприємств, її реалізації в системі управління екологічними ризиками при здійсненні підприємствами власної економічної діяльності.
В Тюменской, Челябинской, Курганской областях происходит модернизация озерного пастбищного рыбоводства. Экономическая суть модернизации состоит в последовательном увеличении улова выращиваемой рыбы. Товарная рыбопродуктивность озер заморного типа в случае внедрения инновационной технологии увеличивается с 20-30 до 160-200 кг/га в год, что при масштабном государственном подходе может существенно укрепить продовольственную безопасность региона. Например, специалисты Сладковского товарного рыбоводческого хозяйства Тюменской области в 2008 г. приступили к внедрению новых технологий. Здесь прежде, на 11 тыс. га озер заморного типа, эксплуатируемых по традиционной промысловой схеме, улов составлял всего 70-80 т, или в среднем менее 10 кг/га. Спустя 7 лет – в 2014 г. – общий улов выращиваемой рыбы (сиговые, карп, судак, щука, растительноядные) превысил 1,1 тыс. т, или в среднем 100 кг/га, а включая туводную рыбу – карася – 110 кг/га. Системность в освоении интенсивных технологий рыбоводства демонстрирует ООО «Рыбозавод Балык» Кунашакского района Челябинской области, за которым закреплено 8 тыс. га озер (40% от имеющихся в районе). На основе внедрения рекомендованных технологий специалисты хозяйства ежегодно выращивают в среднем 130-140 кг/га, при максимальных 180-230 кг/га. Основу улова, или 70-75%, теперь составляет крупная рыба двух-трехлетнего нагула, а прежде улов состоял из местного малоценного карася и небольшого количества товарных сеголеток сиговых рыб. Прогрессивные технологии сочетают: выращивание поликультуры с обеспечением аэрации воды зимой, проведением в летне-осеннее время 2-3-кратного рыхления донных отложений озер для ускорения биотического функционирования пищевой цепи кормовых для рыб организмов, направленному формированию кормовой базы путем масштабных вселений рачка-гаммаруса. Благодаря данным междисциплинарных научных исследований по гидрохимии, биогеохимии, микробиологии, биохимии, гидробиологии, ихтиологии и других наук объективно установлено, что процессы «рециклинга» и «микробной петли» в водоемах создают устойчивое развитие биопродукционного процесса в соответствии свойств явления сестайнинга. Довольно четко это проявляется в озерах заморного типа. Процессы кругооборота органического вещества в озерах с ростом продуктивности увеличиваются и ускоряются, что и позволяет включить в естественную систему дозированные мелиоративные механизмы, благодаря чему можно добиться самоподдержания продукционной системы на оптимальном уровне рыбоводного процесса. Крупнейший естественный ресурс для производства товарной рыбы в промышленных масштабах представляют озера Урала и Западной Сибири. В пределах Западно-Сибирской равнины от Урала до Енисея общая акватория озер составляет 8,7 млн га, из них пригодно для внедрения интенсивных технологий выращивания рыбы порядка 1 млн га. ; Currently, one can observe the modernization of lake pasturable fish breeding in the Tyumen, Chelyabinsk, and Kurgan regions. The economic gist of modernization consists in the consecutive increase in the catch of grown-up fish. The commodity efficiency of lakes with the deficit of oxygen in the case of the introduction of innovative technologies increases from 20-30 to 160-200 kg/hectare a year, which, with a large-scale governmental approach, can significantly strengthen the food security of the region. For instance, the year 2008 saw the introduction of new technologies by the Sladkovsky commodity fish enterprise (Tyumen region). Previously, the catch by this enterprise only made 70-80 t, or on average less than 10 kg/hectare, per 11 thousand hectares of the lakes of the type with diffitsity oxygen (as operated according to the traditional trade scheme). Seven years later, in 2014, the general catch of the grown-up fish (Coregonidae, the carp, the pike perch, the pike, herbivorous species) exceeded 1,1 thousand tons, on average 100 kg/hectare, or, including the nonmigratory crucian, 110 kg/hectare. The systematic development of intensive technologies of fish breeding is shown by the JSC Rybozavod Balyk of the Kunashaksky region of Chelyabinsk region, to which the 8 thousand hectares of lakes are assigned (40% of the lakes available in the area). Based on the introduction of the recommended technologies, the enterprise annually bred 130-140 kg/hectare on average, the maximum being 180-230 kg/hectare. The basis of the catch, or 70-75%, are made now by large fish of a two/three-year pasture, while previously the catch used to consist of the local low-value crucian and a small amount of commodity fingerlings of the Coregonidae. The breakthrough technologies involve the cultivation of the polyculture with ensuring aeration of water in the winter as well as the 2-3-fold loosening of ground deposits of lakes during the aestivo-autumnal time in order to accelerate the biotic functioning of the food chain of fish fodder, to the directed formation of food supply by large-scale settlement of the Gammarus. Thanks to the data of the interdisciplinary research on hydrochemistry, biogeochemistry, microbiology, biochemistry, hydrobiology, ichthyology, it is revealed that the processes of «recycling» and «microbic loop» in reservoirs create a sustainable development of bioproductional processes as consistent with the properties of the phenomenon of «sustaining». The illustration is the case of lakes of the type with diffitsity oxygen. With the growth of productivity, the processes of circulation of organic substance in lakes are increasingly accelerated, which allows to include the dosed meliorative mechanisms into the natural system. Thanks to that, the self-maintenance of the production system may be attained at an optimum level of the fish-breeding process. The largest natural resource for commercial production of commodity fish is represented by the lakes of the Urals and Western Siberia. Within the West Siberian plain from the Urals to the Yenisei, the general water area of lakes makes 8,7 million hectares, of which about 1 million hectares are suitable for the introduction of intensive technologies of fish cultivation.
Розробити науково обґрунтовані принципи та напрямки впровадження системи управліннянавколишнім середовищем та системи управління водними ресурсами України для її сталогофункціонування та подальшого розвитку. Методологія дослідження базується на використаннісучасних наукових методів, а саме: аналізу, синтезу, індукції та дедукції, математичної ста-тистики, системного підходу та аналізу. Залучення значних обсягів водних ресурсів Південногорегіону призвело до зміни гідрологічного режиму у водосховищах, порушення природної рівноваги,різкого зниження якості водних ресурсів, переважання процесів деградації на самообслуговуючихтериторіях і самоочищаюча здатність водних екосистем в економічному обороті для розвиткугалузей економіки: промисловості, рекреації, сільського господарства, у тому числі зрошення.Сьогодні терміново необхідно вирішити проблеми інтегрованого управління водними ресурсамияк цілісної еколого-економічної системи регіону з можливістю врахування потреб забезпеченняохорони та раціонального використання всіх природних ресурсів, сучасних змін у природокорис-тування і стратегії соціального розвитку регіону.Функціонування системи управління водними ресурсами неефективне через недосконалістьсучасної системи управління водними ресурсами, брак фінансування та недосконалість механізмівзалучення позабюджетних коштів, а також відсутність системи державно-приватного партнер-ства в водний сектор. Крім того, відсутність потужної законодавчої бази для екологізації діяль-ності з управління водними ресурсами призводить до екологічних проблем та еколого-економічних,організаційних та технологічних ризиків. Необхідно провести екологічний аудит та виявленнянових технологічних можливостей зрошувальних систем та гідротехнічних споруд, напрямківрозвитку та етапів модернізації іригаційних систем для забезпечення інтегрованого управлінняводними ресурсами та адаптації зрошувальних систем та режимів зрошення сільськогосподар-ських культур у зв'язку зі зміною клімату для забезпечення екологічності збалансований розвитокводних систем. Необхідно також створити умови для стійкого соціально-економічного розвиткуаграрного сектора в районі зрошення та сільської місцевості. Питання ефективного функціону-вання водного господарства тісно пов'язані не тільки з впровадженням екологічних аудитів, алей впровадження екологічного менеджменту як системи управління водними ресурсами на націо-нальному рівні, а також на регіональному та місцевому рівнях залишаються невирішеними.Основною умовою підвищення ефективності водного господарства є розробка та наукове об-ґрунтування принципів реалізації системи екологічного менеджменту та аудиту з метою розробкинапрямів відновлення та розвитку галузі в контексті екологічної безпеки та на основі екологізаціїїї діяльності. Екологічний аудит та його результати як об'єкти водно-гідротехнічної техніки,зрошувані сільськогосподарські угіддя є основою для впровадження інженерних, меліоративних таекологічних заходів у системі екологічного управління та аудиту. Покращення системи управліннянеможливе без обґрунтування основних етапів модернізації та відновлення галузі, що передбачаєпоступове та толерантне розподіл функцій управління водними ресурсами та експлуатаціїсистем управління водними ресурсами та меліоративних систем між Державним агентствомводного господарства та регіональні органи влади. Посилення ролі Державного агентства водногогосподарства в управлінні водними ресурсами дозволить екологічно безпечно та збалансовано ви-користовувати їх на основі принципів всебічності та інтеграції. ; Develop scientific justification principles and areas of implementation of environmental management and audit system of water management Ukraine for its sustainable operation and future development. The methodology of the investigation based on the use of the modern scientific methods, viz.: analysis, synthesis, induction and deduction, mathematical statistics, systematic approach, and analysis. Involvement of significant volumes of water resources of the Southern region are led to a change in the hydrological regime in the water catchment areas, disturbance of natural equilibrium, sharp decrease in the quality of water resources potential, the predominance of degradation processes on self-sustaining and self-cleaning ability of aquatic ecosystems in economic circulation for the development of the branches of the economy: industry, recreation, agriculture, including irrigation. Today it is urgently necessary to solve the problems of integrated water management as an integral ecological-economic system of the region with the possibility of taking into account the needs of ensuring the protection and rational use of all natural resources, modern changes in the nature management and strategies of social development of the region. The functioning of the water management complex is ineffective by the imperfection of the modern water management system, the lack of funding and the imperfection of the mechanisms for attracting extra budgetary funds, as well as the absence of a system of public-private partnership in the water sector. In addition, the lack of a powerful legislative framework for ecologization of water management activities is led to environmental problems and ecological-economic, organizational and technological risks. There are necessary to conduct environmental audits and identification of new technological opportunities irrigation systems and waterworks, development directions and stages of modernization of irrigation systems to ensure integrated water management and adaptation of irrigation systems and irrigation modes of crops in connection with climate change to ensure ecologically balanced development of water systems. It is also necessary to create conditions for sustainable socio-economic development of the agricultural sector in the area of irrigation and rural areas. The issues of efficient functioning of the water industry are closely linked not only with the introduction of environmental audits, but also the introduction of environmental management as a water management system at the national level, as well as at the regional and local levels, remain unresolved. The basic condition for improving the efficiency of the water industry is the development and scientific substantiation of the principles of the implementation of the environmental management system and audit in order to develop the directions of recovery and development of the industry in the context of environmental safety and on the basis of ecologization of its activities. Environmental audit and its results as water and hydraulic engineering objects, irrigated agricultural lands, are the basis for implementation of engineering, reclamation and ecological measures in the system of ecological management and audit. Improvement of the management system is impossible without substantiation of the main stages of modernization and restoration of the industry, which envisages a gradual and tolerant distribution of functions of water resources management and exploitation of water management and reclamation systems between the State Agency of Water Management and regional authorities. Strengthening the role of the State Agency for Water Management in water resources management will enable ecologically safe and balanced use of them on the basis the principles of comprehensiveness and integration. ; Разработать научно обоснованные принципы и направления внедрения системы управления окружающей средой и системы управления водными ресурсами Украины для ее устойчивого функционирования и дальнейшего развития. Методология исследования базируется на использовании современных научных методов, а именно: анализа, синтеза, индукции и дедукции, математической статистикы, системного подхода и анализа. Привлечения значительных объемов водных ресурсов Южногорегиона привело к изменению гидрологического режима в водохранилищах, нарушение природного равновесия, резкому снижению качества водных ресурсов, преобладание процессов деградации на самообслуговуючих территориях и самоочищаюча способность водных экосистем в экономическом обороте для развития отраслей экономики: промышленности, рекреации, сельского хозяйства, в том числе орошения.Сегодня срочно необходимо решить проблемы интегрированного управления водными ресурсами как целостной эколого-экономической системы региона с возможностью учета потребностей обеспечения охраны и рационального использования всех природных ресурсов, современных изменений в природопользования и стратегии социального развития региона. Функционирование системы управления водными ресурсами неэффективно из-за несовершенства современной системы управления водными ресурсами, нехватка финансирования и несовершенство механизмовпривлечение внебюджетных средств, а также отсутствие системы государственно-частного партнерства в водный сектор. Кроме того, отсутствие мощной законодательной базы экологизации деяности по управлению водными ресурсами приводит к экологическим проблемам и эколого-экономических, организационных и технологических рисков. Необходимо провести экологический аудит и выявлениеновых технологических возможностей оросительных систем и гидротехнических сооружений, направлений развития и этапов модернизации ирригационных систем для обеспечения интегрированного управления водными ресурсами и адаптации оросительных систем и режимов орошения сельскохозяйственных культур в связи с изменением климата для обеспечения экологичности сбалансированное развитиеводных систем. Необходимо также создать условия для устойчивого социально-экономического развития аграрного сектора в районе орошения и сельской местности. Вопрос эффективного функционированииния водного хозяйства тесно связаны не только с внедрением экологических аудитов, но и внедрение экологического менеджмента как системы управления водными ресурсами на на-ном уровне, а также на региональном и местном уровнях остаются нерешенными. Основным условием повышения эффективности водного хозяйства является разработка и научное об-грунтовки принципов реализации системы экологического менеджмента и аудита с целью разработки направлений восстановления и развития отрасли в контексте экологической безопасности и на основе экологизации ее деятельности. Экологический аудит и его результаты как объекты водно-гидротехнической техники, орошаемые сельскохозяйственные угодья являются основой для внедрения инженерных, мелиоративных и экологических мероприятий в системе экологического управления и аудита. Улучшение системы управления невозможно без обоснования основных этапов модернизации и восстановления отрасли предусматривает постепенное и толерантное распределение функций управления водными ресурсами и эксплуатации систем управления водными ресурсами и мелиоративных систем между Государственным агентством водного хозяйства и региональные органы власти. Усиление роли Государственного агентства водного хозяйства в управлении водными ресурсами позволит экологически безопасно и сбалансировано выпользовать их на основе принципов всесторонности и интеграции.
Розробити науково обґрунтовані принципи та напрямки впровадження системи управліннянавколишнім середовищем та системи управління водними ресурсами України для її сталогофункціонування та подальшого розвитку. Методологія дослідження базується на використаннісучасних наукових методів, а саме: аналізу, синтезу, індукції та дедукції, математичної ста-тистики, системного підходу та аналізу. Залучення значних обсягів водних ресурсів Південногорегіону призвело до зміни гідрологічного режиму у водосховищах, порушення природної рівноваги,різкого зниження якості водних ресурсів, переважання процесів деградації на самообслуговуючихтериторіях і самоочищаюча здатність водних екосистем в економічному обороті для розвиткугалузей економіки: промисловості, рекреації, сільського господарства, у тому числі зрошення.Сьогодні терміново необхідно вирішити проблеми інтегрованого управління водними ресурсамияк цілісної еколого-економічної системи регіону з можливістю врахування потреб забезпеченняохорони та раціонального використання всіх природних ресурсів, сучасних змін у природокорис-тування і стратегії соціального розвитку регіону.Функціонування системи управління водними ресурсами неефективне через недосконалістьсучасної системи управління водними ресурсами, брак фінансування та недосконалість механізмівзалучення позабюджетних коштів, а також відсутність системи державно-приватного партнер-ства в водний сектор. Крім того, відсутність потужної законодавчої бази для екологізації діяль-ності з управління водними ресурсами призводить до екологічних проблем та еколого-економічних,організаційних та технологічних ризиків. Необхідно провести екологічний аудит та виявленнянових технологічних можливостей зрошувальних систем та гідротехнічних споруд, напрямківрозвитку та етапів модернізації іригаційних систем для забезпечення інтегрованого управлінняводними ресурсами та адаптації зрошувальних систем та режимів зрошення сільськогосподар-ських культур у зв'язку зі зміною клімату для забезпечення екологічності збалансований розвитокводних систем. Необхідно також створити умови для стійкого соціально-економічного розвиткуаграрного сектора в районі зрошення та сільської місцевості. Питання ефективного функціону-вання водного господарства тісно пов'язані не тільки з впровадженням екологічних аудитів, алей впровадження екологічного менеджменту як системи управління водними ресурсами на націо-нальному рівні, а також на регіональному та місцевому рівнях залишаються невирішеними.Основною умовою підвищення ефективності водного господарства є розробка та наукове об-ґрунтування принципів реалізації системи екологічного менеджменту та аудиту з метою розробкинапрямів відновлення та розвитку галузі в контексті екологічної безпеки та на основі екологізаціїїї діяльності. Екологічний аудит та його результати як об'єкти водно-гідротехнічної техніки,зрошувані сільськогосподарські угіддя є основою для впровадження інженерних, меліоративних таекологічних заходів у системі екологічного управління та аудиту. Покращення системи управліннянеможливе без обґрунтування основних етапів модернізації та відновлення галузі, що передбачаєпоступове та толерантне розподіл функцій управління водними ресурсами та експлуатаціїсистем управління водними ресурсами та меліоративних систем між Державним агентствомводного господарства та регіональні органи влади. Посилення ролі Державного агентства водногогосподарства в управлінні водними ресурсами дозволить екологічно безпечно та збалансовано ви-користовувати їх на основі принципів всебічності та інтеграції. ; Develop scientific justification principles and areas of implementation of environmental management and audit system of water management Ukraine for its sustainable operation and future development. The methodology of the investigation based on the use of the modern scientific methods, viz.: analysis, synthesis, induction and deduction, mathematical statistics, systematic approach, and analysis. Involvement of significant volumes of water resources of the Southern region are led to a change in the hydrological regime in the water catchment areas, disturbance of natural equilibrium, sharp decrease in the quality of water resources potential, the predominance of degradation processes on self-sustaining and self-cleaning ability of aquatic ecosystems in economic circulation for the development of the branches of the economy: industry, recreation, agriculture, including irrigation. Today it is urgently necessary to solve the problems of integrated water management as an integral ecological-economic system of the region with the possibility of taking into account the needs of ensuring the protection and rational use of all natural resources, modern changes in the nature management and strategies of social development of the region. The functioning of the water management complex is ineffective by the imperfection of the modern water management system, the lack of funding and the imperfection of the mechanisms for attracting extra budgetary funds, as well as the absence of a system of public-private partnership in the water sector. In addition, the lack of a powerful legislative framework for ecologization of water management activities is led to environmental problems and ecological-economic, organizational and technological risks. There are necessary to conduct environmental audits and identification of new technological opportunities irrigation systems and waterworks, development directions and stages of modernization of irrigation systems to ensure integrated water management and adaptation of irrigation systems and irrigation modes of crops in connection with climate change to ensure ecologically balanced development of water systems. It is also necessary to create conditions for sustainable socio-economic development of the agricultural sector in the area of irrigation and rural areas. The issues of efficient functioning of the water industry are closely linked not only with the introduction of environmental audits, but also the introduction of environmental management as a water management system at the national level, as well as at the regional and local levels, remain unresolved. The basic condition for improving the efficiency of the water industry is the development and scientific substantiation of the principles of the implementation of the environmental management system and audit in order to develop the directions of recovery and development of the industry in the context of environmental safety and on the basis of ecologization of its activities. Environmental audit and its results as water and hydraulic engineering objects, irrigated agricultural lands, are the basis for implementation of engineering, reclamation and ecological measures in the system of ecological management and audit. Improvement of the management system is impossible without substantiation of the main stages of modernization and restoration of the industry, which envisages a gradual and tolerant distribution of functions of water resources management and exploitation of water management and reclamation systems between the State Agency of Water Management and regional authorities. Strengthening the role of the State Agency for Water Management in water resources management will enable ecologically safe and balanced use of them on the basis the principles of comprehensiveness and integration. ; Разработать научно обоснованные принципы и направления внедрения системы управления окружающей средой и системы управления водными ресурсами Украины для ее устойчивого функционирования и дальнейшего развития. Методология исследования базируется на использовании современных научных методов, а именно: анализа, синтеза, индукции и дедукции, математической статистикы, системного подхода и анализа. Привлечения значительных объемов водных ресурсов Южногорегиона привело к изменению гидрологического режима в водохранилищах, нарушение природного равновесия, резкому снижению качества водных ресурсов, преобладание процессов деградации на самообслуговуючих территориях и самоочищаюча способность водных экосистем в экономическом обороте для развития отраслей экономики: промышленности, рекреации, сельского хозяйства, в том числе орошения.Сегодня срочно необходимо решить проблемы интегрированного управления водными ресурсами как целостной эколого-экономической системы региона с возможностью учета потребностей обеспечения охраны и рационального использования всех природных ресурсов, современных изменений в природопользования и стратегии социального развития региона. Функционирование системы управления водными ресурсами неэффективно из-за несовершенства современной системы управления водными ресурсами, нехватка финансирования и несовершенство механизмовпривлечение внебюджетных средств, а также отсутствие системы государственно-частного партнерства в водный сектор. Кроме того, отсутствие мощной законодательной базы экологизации деяности по управлению водными ресурсами приводит к экологическим проблемам и эколого-экономических, организационных и технологических рисков. Необходимо провести экологический аудит и выявлениеновых технологических возможностей оросительных систем и гидротехнических сооружений, направлений развития и этапов модернизации ирригационных систем для обеспечения интегрированного управления водными ресурсами и адаптации оросительных систем и режимов орошения сельскохозяйственных культур в связи с изменением климата для обеспечения экологичности сбалансированное развитиеводных систем. Необходимо также создать условия для устойчивого социально-экономического развития аграрного сектора в районе орошения и сельской местности. Вопрос эффективного функционированииния водного хозяйства тесно связаны не только с внедрением экологических аудитов, но и внедрение экологического менеджмента как системы управления водными ресурсами на на-ном уровне, а также на региональном и местном уровнях остаются нерешенными. Основным условием повышения эффективности водного хозяйства является разработка и научное об-грунтовки принципов реализации системы экологического менеджмента и аудита с целью разработки направлений восстановления и развития отрасли в контексте экологической безопасности и на основе экологизации ее деятельности. Экологический аудит и его результаты как объекты водно-гидротехнической техники, орошаемые сельскохозяйственные угодья являются основой для внедрения инженерных, мелиоративных и экологических мероприятий в системе экологического управления и аудита. Улучшение системы управления невозможно без обоснования основных этапов модернизации и восстановления отрасли предусматривает постепенное и толерантное распределение функций управления водными ресурсами и эксплуатации систем управления водными ресурсами и мелиоративных систем между Государственным агентством водного хозяйства и региональные органы власти. Усиление роли Государственного агентства водного хозяйства в управлении водными ресурсами позволит экологически безопасно и сбалансировано выпользовать их на основе принципов всесторонности и интеграции.
The authors analyze the influence of cultural and civilizational differences between developing and developed countries. The Asian and African states are building their own alternative models of democracy and modernization, which largely contradict the individualistic Western paradigm. The section studies contemporary challenges which threaten security of the countries in Asia and Africa, to wit: terrorism, ethnic and religious conflicts, demographic and environmental challenges, energy security. ; Авторы анализируют проблему влияния культурно-цивилизационных различий между развивающимися и развитыми странами на современном этапе. Страны Востока выстраивают собственные альтернативные модели демократии и модернизации, которые во многом противоречат индивидуалистической западной парадигме. В разделе исследованы современные вызовы, угрожающие безопасности стран Азии и Африки: терроризм, этноконфессиональные конфликты, демографические и экологические проблемы, проблемы энергетической безопасности.
The article focuses on defining the conceptual foundations of "green" economy in the context of sustainable development. The study analyzes is investigated the various interpretations of "green" economy, which are similar in content and do not contradict each other, but only reflect the point of view of various experts on the same problem. Different areas of the concept of "green" economics are considered, there were defined three components of it – economic, social, environmental. The relation between the conception of sustainable development and "green" economy is established. The dialectical method of cognition, the fundamental aspects of the concept of sustainable development have become the methodological basis of the study. In recent years, the "green" economy approaches have been widespread in developed countries. However, in Ukraine government and the entrepreneurs do not pay enough attention to the development of the "green" economy, and national companies consider it as a restriction for their interests rather than an opportunity for the development of their businesses. The economic potential of the "green" economy indicated the necessity to increase "green" investment, involvement which will allow Ukraine to reach a new level of development. Among the directions of the "green" economy in Ukraine highlighted the rational use of natural resources, environmental protection, the formation of a new environmental behavior of the population, diversification of energy sources, modernization of housing and communal services, production of organic products. Public authorities and local governments should develop a coordinated mechanism to stimulate domestic business to maximize the efficient use of natural resources in the production process. This should be done to stimulate the attraction of the necessary amount of investment resources within the framework of the implementation of the concept of a "green" economy. This can be manifested in the form of providing additional privileges for the purchase of innovative equipment that is not produced in the country, the attraction of foreign capital to the development of leading industrial enterprises. ; Статья посвящена определению концептуальных основ «зеленой» экономики в контексте устойчивого развития. В ходе анализа исследуются различные интерпретации толкования «зеленой» экономики, которые близки по своему содержанию и не противоречат друг другу, а лишь отражают точку зрения различных специалистов на одну и ту же проблему. Рассмотрены различные направления концепции «зеленой» экономики, определены три ее составляющие – экономическая, социальная, экологическая. Установлена взаимосвязь между концепцией устойчивого развития и «зеленой» экономики. Методологической основой исследования является диалектический метод познания, фундаментальные положения концепции устойчивого развития и т.п. На протяжении последних лет подходы «зеленой» экономики получили широкое применение в развитых странах. Однако в Украине правительство и предприниматели недостаточно внимания уделяют развитию «зеленой» экономики, а национальные предприятия видят в ней только ограничения, а не возможность для развития своего бизнеса. Исследован экономический потенциал «зеленой» экономики, указано на целесообразность увеличения «зеленых» инвестиций, привлечение которых позволит Украине выйти на качественно новый уровень развития. Среди направлений внедрения «зеленой» экономики в Украине выделено: рациональное использование природных ресурсов, охрана окружающей среды, формирование нового экологического поведения населения, диверсификация источников энергии, модернизация жилищно-коммунального хозяйства, производство органической продукции. Для обеспечения привлечения необходимого объема инвестиционных ресурсов в перспективные инновационные проекты в рамках реализации концепции «зеленой» экономики органы государственной власти и местного самоуправления должны разработать согласованный механизм стимулирования отечественного бизнеса для максимизации эффективности использования природных ресурсов в производственном процессе. Указанное может проявляться в виде предоставления дополнительных льгот при закупке инновационного оборудования, которое не производится на территории страны, а также путем привлечения иностранного капитала в развитие ведущих промышленных предприятий. ; Стаття присвячена визначенню концептуальних засад «зеленої» економіки в контексті сталого розвитку. У ході аналізу досліджуються різні інтерпретації тлумачення «зеленої» економіки, які є близькими за своїм змістом і не суперечать одне одному, а лише відображають точку зору різних спеціалістів на одну і ту ж проблему. Розглянуто різні напрями концепції «зеленої» економіки, визначено три її складові – економічна, соціальна, екологічна. Встановлено взаємозв'язок між концепцією сталого розвитку та «зеленої» економіки. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення концепції сталого розвитку тощо. Протягом останніх років підходи «зеленої» економіки отримали широке використання в розвинених країнах. Однак в Україні уряд і підприємці недостатньо уваги приділяють розвитку «зеленої» економіки, а національні підприємства бачать в ній лише обмеження, а не можливість для розвитку свого бізнесу. Досліджено економічний потенціал «зеленої» економіки, вказано на доцільність збільшення «зелених» інвестицій, залучення яких дозволить Україні вийти на якісно новий рівень розвитку. Серед напрямів впровадження «зеленої» економіки в Україні виділено: раціональне використання природних ресурсів, охорона навколишнього середовища, формування нової екологічної поведінки населення, диверсифікація джерел енергії, модернізація житлово-комунального господарства, виробництво органічної продукції. Для забезпечення залучення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів у перспективні інноваційні проекти в межах реалізації концепції «зеленої» економіки органи державної влади й місцевого самоврядування повинні розробити узгоджений механізм стимулювання вітчизняного бізнесу для максимізації ефективності використання природних ресурсів у виробничому процесі. Зазначене може проявлятися у вигляді надання додаткових пільг при закупівлі інноваційного обладнання, що не виробляється на території країни, залученні іноземного капіталу у розвиток провідних промислових підприємств.
Усиление институциональной пригодности аграрного сектора, с составными племенного животноводства и генофондовых программ, требует принципиального обновления научно-методических основ при определении приоритетных направлений финансовой и организационной поддержки с использованием возможностей международных инвестиционных и научных фондов. Представлены научные подходы по обновлению механизмов поддержки сетевых структур государственных опытных хозяйств и частных предприятий по инновационным критериям. Имплементация европейских нормативов при определении качества и безопасности аграрно-пищевой продукции, в совокупности с научно-методическими требованиями к оценке племенных животных в процессе торговли и сохранения генофонда, было обусловлено за 20 лет до подписания текущей Соглашения об ассоциации Украины с ЕС. В ноябре 1994 года было ратифицировано Соглашение о партнерстве и сотрудничестве между Украиной и Европейским Сообществом, а также их государствами-членами [1, 2], которым был предусмотрен ряд принципиальных требований и возможностей для украинской стороны, действующих до вступления в силу нового Соглашения с 1 января 2016 года. Требования международных организаций к модернизации аграрного сектора и его научного обеспечения с акцентом на экологизации, как и общеевропейские аспекты урегулирования племенного дела в Украине, получив возможности финансовой и организационной поддержки, несут свои специфические потребности в планировании и оформлении научной деятельности для задач аграрной политики. ; Strengthening the institutional capacity of the agricultural sector, with the constituents livestock breeding programs and gene pool needs a fundamental update scientific and methodological principles in determining the priorities of financial and organizational support by way of international investment and research funds. Presented scientific approaches to upgrade network structures mechanisms to support public research farms and private enterprises on innovative criteria. The introduction of European standards in determining the quality and safety of agro-food products, along with the scientific and methodological requirements for the evaluation of breeding animals in the trading process and preserve the gene pool, was due to the 20 years before the signing of the current Ukraine Association Agreement with the EU. In November 1994, ratified the Agreement on Partnership and Cooperation between Ukraine and the European Communities and their Member States [1, 2], which provided for a number of fundamental requirements and opportunities for the Ukrainian side, which is valid until the entry into force of the new Agreement from January 1, 2016. The requirements of international organizations to modernize the agricultural sector and its scientific support with emphasis on greening, as well as general European aspects settlement breeding in Ukraine, have the possibility of financial and organizational support, carrying their specific needs in the planning and execution of research activities for tasks agricultural policy.