В статье дается ретроспективный анализ взаимосвязи картины мира и национальной культуры; обосновывается значимость изучения языковой картины мира для понимания специфики национального самосознания; делается вывод о «многомирии», «множественности» языковых картин мира; выявляются особенности русской языковой картины мира, определяется ее смысловой универсум; национальный язык характеризуется как результат коммуникативного сознания этноса; анализируется русская идиоматика, отражающая доминантные черты русской ментальности; исследуются исторические, географические, политические и религиозные факторы, повлиявшие на формирование русского культурного архетипа. ; Linguistic Picture of the World: Dominants of Mentality. The article offers a retrospective analysis of the interaction between linguistic picture of the world and national culture; substantiates the importance of research into a language picture of the world for understanding the specifics of national identity and shows the multiplicity of linguistic pictures of the world. The authors identify the characteristics of Russian linguistic picture of the world, find its semantic universe defining the national language as a result of cognitive consciousness of ethnos and analyze Russian idioms which reflect the dominant features of the Russian mentality. The paper also explores the historical, geographical, political and religious factors that influenced the formation of the Russian cultural archetype
The research deals with the concept of «world view». The subject matter of this paper is the Russian language picture of the world presented in the V. G. Korolenko's stories, or more specifically, the study investigates basic peculiarities of the language picture of the world in two stories by V. G. Korolenko, the «Makar's Dream» and «Without a Language». The article studies the linguistic worldview of the V. G. Korolenko in the context of the evident changing the realities, which are described in his stories. The author shows how the writer's worldview changed influenced by the political, historic and cultural events of those days.He shows the Siberian land with its vast expanses, fierce winter, its own unique traditions and laws in the short story «Makar's Dream». We can clearly see and feel this picture of the world thought the language prism, particularly in its bilingualism, in the lifestyle description, customs, characters of the heroes, etc.Another story «Without a Language» offers us an invaluable opportunity to compare Russian and American language picture of the world. The first one was shown by V. G. Korolenko as the homeland with its well-established, traditional way of life and old religion. And at the same time, the author has depicted America with its specific features, which differs from the Russian language picture of the world. According to his point of view, an American language picture of the world has a range of characteristic that differentiates it from the Russian. It has freedom, civilization, faith, and morals. V. G. Korolenko has skillfully used dialogues, descriptions, analyzes of the main characters, the Ukrainian-Russian bilingualism, foreign language inclusions in Russian speech, etc. In addition to this, some typical structures for both languages were found out which show national identity.It has been appealed to special linguistic methods and techniques, including the comparative historical method for comparing the facts of the modern language and the language of V. G. Korolenko, as well as the comparative method for comparing the Russian, Ukrainian, Yakut and English languages.The paper concludes that language is an integral part of the culture of the people, its basic tool of communication and socialization. It must be noted, that the culture is verbalized in the language. Each language is a unique code, which contains culturally marked information.This study proves the idea of the unbreakable link between language and culture. This is, in our opinion, the main value of the given research. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу.
The research deals with the concept of «world view». The subject matter of this paper is the Russian language picture of the world presented in the V. G. Korolenko's stories, or more specifically, the study investigates basic peculiarities of the language picture of the world in two stories by V. G. Korolenko, the «Makar's Dream» and «Without a Language». The article studies the linguistic worldview of the V. G. Korolenko in the context of the evident changing the realities, which are described in his stories. The author shows how the writer's worldview changed influenced by the political, historic and cultural events of those days.He shows the Siberian land with its vast expanses, fierce winter, its own unique traditions and laws in the short story «Makar's Dream». We can clearly see and feel this picture of the world thought the language prism, particularly in its bilingualism, in the lifestyle description, customs, characters of the heroes, etc.Another story «Without a Language» offers us an invaluable opportunity to compare Russian and American language picture of the world. The first one was shown by V. G. Korolenko as the homeland with its well-established, traditional way of life and old religion. And at the same time, the author has depicted America with its specific features, which differs from the Russian language picture of the world. According to his point of view, an American language picture of the world has a range of characteristic that differentiates it from the Russian. It has freedom, civilization, faith, and morals. V. G. Korolenko has skillfully used dialogues, descriptions, analyzes of the main characters, the Ukrainian-Russian bilingualism, foreign language inclusions in Russian speech, etc. In addition to this, some typical structures for both languages were found out which show national identity.It has been appealed to special linguistic methods and techniques, including the comparative historical method for comparing the facts of the modern language and the language of V. G. Korolenko, as well as the comparative method for comparing the Russian, Ukrainian, Yakut and English languages.The paper concludes that language is an integral part of the culture of the people, its basic tool of communication and socialization. It must be noted, that the culture is verbalized in the language. Each language is a unique code, which contains culturally marked information.This study proves the idea of the unbreakable link between language and culture. This is, in our opinion, the main value of the given research. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу. ; У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті робляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу.
У статті досліджується мовна картина світу В. Г. Короленка на матеріалі його творів. Автор показує національну своєрідність мовної картини, світобачення письменника, яке змінюється залежно від зображуваної дійсності. У дослідженні простежується зв'язок культури народу з мовою, установлюється світобачення письменника через її призму. Доводиться, що мовна картина світу, як і мова, і мислення, має національний зміст. У роботі представлений новий погляд на твори Короленка, поетику його оповідань і повістей. У статті роб-ляться висновки про те, що мова – це складник культури народу, її знаряддя, а культура вербалізується в мові. Кожна мова – це код, він несе в собі інформацію, характерну тільки для конкретного народу. ; The research deals with the concept of «world view». The subject matter of this paper is the Russian language picture of the world presented in the V. G. Korolenko's stories, or more specifically, the study investigates basic peculiarities of the language picture of the world in two stories by V. G. Korolenko, the «Makar's Dream» and «Without a Language». The article studies the linguistic worldview of the V. G. Korolenko in the context of the evident changing the realities, which are described in his stories. The author shows how the writer's worldview changed influenced by the political, historic and cultural events of those days. He shows the Siberian land with its vast expanses, fierce winter, its own unique traditions and laws in the short story «Makar's Dream». We can clearly see and feel this picture of the world thought the language prism, particularly in its bilingualism, in the lifestyle description, customs, characters of the heroes, etc. Another story «Without a Language» offers us an invaluable opportunity to compare Russian and American language picture of the world. The first one was shown by V. G. Korolenko as the homeland with its well-established, traditional way of life and old religion. And at the same time, the author has depicted America with its specific features, which differs ...
Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self-determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo-Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view. Conclusions. Currently, modern society is multi-ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society.
Статья посвящена описанию национальной специфики юридических терминов в польском и русском языках. Проблема адекватного представления профессиональной сферы терминологии в юриспруденции актуальна для межкультурной коммуникации. Научная картина мира юриспруденции иллюстрирует несовпадение представлений юристов носителей разных культур и языковых традиций. ; This article explores the national specifics of legal terminology in Polish and Russian. Accurate presentation of legal terminology is an essential aspect of intercultural communication. The legislational cognitive map reveals remarkable differences between the ways of professional categorization by Polish and Russian lawyers.
Языковая картина мира одно из основных понятий современной лингвистики. В слове человек закрепляет результаты познания. Термин «языковая картина мира» это не более чем метафора. Основное назначение метафоры, в том числе политической, высказать нечто новое, выражающее личностное восприятие. Исследователи отмечают обновление, активизацию, динамизм метафоры в публичной речи. Важную роль в современной публицистике, кроме метафоры, играют такие средства выразительности, как парцелляция, лексический повтор, риторический вопрос и восклицание. ; The language picture of the world is one of the basic concepts in modern linguistics. The word is the result of human cognition. The term "language picture of the world" is just a metaphor. Metaphors, including political metaphors, are used to express something new that conveys personal perception. The linguists note updating, activization, dynamism of the metaphor in public speech. In addition to metaphor such stylistic devices as parcellation, lexical repetition, rhetorical question and exclamation play an important role in modern social and political journalism.
В статье раскрываются понятия «личность», «коммуникативная личность», «языковая картина мира», предпринимается попытка выявить взаимосвязь этих понятий, а также рассматривается влияние культуры на языковой коллектив и особенности политической культуры. Рассматриваются стереотипы в лингвистике, а именно стереотипы о личности политика в Германии, моделируется образ политика. ; This article considers concepts "personality", "communicative personality", "linguistic picture of the world", we try to interrelate these concepts; we also consider the influence of the culture on the linguistic collective and characteristics of political culture. We examine stereotypes in linguistics, namely stereotypes about personality of the politician in Germany, and we model the image of the politician.
Исследуется функциональная вариативность метафоры «греть» как типичного представителя температурных метафор. Анализ функционирования метафоры в составе различных дискурсов позволяет вскрыть специфику моделирования посредством изучаемой метафоры и смысловые доминанты, формирующие дискурс. Гипотеза о дискурсивной вариативности метафоры «греть» проверяется на материале поэтического, публицистического, научного и бытового дискурсов. ; The essay investigates functional variability of the metaphor gret as a typical temperature metaphor. The functional analysis of the metaphor in various discourses specifies both modeling through the metaphor under study and semantic dominants that form the discourse. The hypothesis about discursive variation of the metaphor gret is tested as exemplified in poetic, journalistic, scientific and domestic discourses. The metaphor gret in the average usage of the Russian language models feelings and emotions as well as the social sphere. This metaphor represents predominantly positive (lyubov menya greyet), less often negative (za grekhi greyut) impact on the emotional sphere. The functional activity of the metaphor is much lower when it concerns interpretation of social relations, with only one metaphor registered (gretmesto). The modeling potential of temperature metaphors satisfies the communicative needs of poetic and journalistic discourses to the utmost. The central theme of poetic discourse is the world of human feelings and emotions, which promotes intensive use of the metaphor gret in poetic texts. Compared to the average language usage, poetic discourse demonstrates narrowed conceptual targets interpreted through the metaphor gret that is used to express positive feelings only. The subjects include deep positive feelings and emotions, mental phenomena, the human and the epoch. Journalistic discourse is characterized by its appeal to acute social and political problems. It demonstrates expanded conceptual spheres of application for the metaphor under study. Here the metaphor gret models two spheres: 1) feelings and emotions, and 2) social phenomena. The peculiar character of modeling becomes evident in the choice of the subjects, most of which are the facts of social, political and economic spheres. The metaphor gret in scientific discourse is used only for humanitarian subdiscourse to model the conceptual sphere of feelings and emotions. It indicates a positive impact on the human's emotional state. The subjects include mental phenomena, psychic and social facts. Thus, temperature metaphors (including gret) satisfy the needs of poetic, journalistic, everyday and scientific discourses by realizing their modeling potential. The hypothesis of discursive variations of the metaphor gret proved to be valid.
Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self–determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo–Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view.Conclusions. Currently, modern society is multi–ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society. ; Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Зроблено спробу виявити шляхи подолання мовної проблеми, враховуючи мовну та концептуальну картини світу.
Рассматривается языковое оформление номенклатурных названий в русском военном подъязыке XIX в., их отражение в языковой картине мира военнослужащего. Многочисленность и разветвленность подобных названий свидетельствует о сложности и многообразии лексем со значением «структура» в рамках военного дискурса. Представленность в языковом сознании военных номинаций военной структуры говорит об их прочном вхождении в военную языковую систему и военную концептосферу XIX в. ; The article devoted to the design language of the nomenclature of names in the Russian military sublanguage of the XIX century, it deals with the theme of their concerns reflected in the linguistic world picture of a military man. The multiplicity and branching of these names indicates the complexity and variety of tokens with the value of «structure» within the military discourse. Representation of military nominations of military structure in the linguistic consciousness indicates their strong entry into the XIX century military language system and military conceptosphere.
Statement of the problem. Political will as extralinguistic factor, which is embodied in language policy could destroy linguistic unity when it becomes an obstacle to national self–determination is contrary to the interests of the new communities and their ruling elites. The current language situation in Ukraine is the result of a long war against the national identity and nationhood. It happened on the territory of Yugoslavia, where former Serbo–Croatian linguistic unity evolved towards disintegration, ie the formation of two separate languages. If there is no clear policy choices, the language itself as a communication tool and a form of culture can be a factor of national unity. The aim of the paper is identify ways to overcome the language problem, given the linguistic and conceptual world view.Conclusions. Currently, modern society is multi–ethnic and is creating multilingual requires dialogue. If the majority guarantees the rights and freedoms of minorities, including the right to meet their linguistic and cultural interests and the minority in turn respect the right of the majority to conduct their own cultural and linguistic policy, then there is harmony in the society. If tolerance to the needs of each level of government may build a civil society. ; Сделана попытка выявить возможности решения языковых проблем, учитывая языковую и концептуальную картины мира. ; Зроблено спробу виявити шляхи подолання мовної проблеми, враховуючи мовну та концептуальну картини світу.
Представлены различные интерпретации отношений между понятиями «политический дискурс» и «политическая коммуникация», их связь с концептуальной и языковой картиной мира ; There are suggested different interpretations of the relations between the notions political discourse and political communication, their connection with the conceptual and language world picture.
В данной статье рассматриваются лексические изменения в современном русском языке, свидетельствующие об эволюции языковой картины мира. Отмечается влияние процесса заимствования на коммуникативное сознание носителей языка. При этом подчеркивается важная роль процесса неологизации, который дает возможность увидеть, что актуально для определенного этноса в тот или иной период. Активное течение процесса лексического заимствования в современном русском языке обусловлено изменениями в общественно-политической среде страны, идеологическими преобразованиями в современном обществе. Следует отметить, что на современном этапе наблюдается как альтернатива западному восточное влияние, активизировавшееся в связи с изменением вектора развития России начала ХХI века и ориентацией на восточные страны. Анализируя современные ориентализмы можно отметить, что заимствуются не только слова, номинирующие реалии, а также слова, характеризующие различные абстрактные понятия и влияющие на когнитивно-ценностные установки носителей русского языка. ; The article deals with the lexical change in modern Russian, declaring the evolution of a language model of the world. It noted the influence on the process of borrowing communicative consciousness of native speakers. Thus stands out the important role of neologization process, which allows to see what is relevant to a particular ethnic group in one time or another. Active course of the process of the lexical borrowing in modern Russian language due to changes in the social and political environment of the country, ideological transformations in modern society. It should be noted that at this stage there is an alternative to western by oriental influence, which intensifies in the change of the development vector of Russia in the early ХХI century and focusing on Oriental countries. Analyzing modern orientalisms it should be noted that there are borrowed not only words, which are nominating the realities but the words that characterize various abstract concepts and words affecting cognitive-value orientations native speakers of Russian.
Цель данной статьи дать общее представление о понятиях «языковая картина мира» и «речевой имидж» и выявить их взаимосвязь в лингвокультурологии. Дана также характеристика языковой картины мира Германии и ее отражение в речевом имидже немецких политиков. ; The purpose of the article is to give a general notion of the meanings "language picture of the world" and "speech image" and identify the relationship of these meanings in cultural linguistics. The author describes German language picture of the world and its development in German politicians' speech image.
