У статті характеризуються основні події Євромайдану – Революції Гідності у листопаді 2013 – лютому 2014 років та їх мистецьке відображення через засоби малярства, художнього та літературно-поетичного слова, які були створені як під час, так і після цих подій. Метою статті є осмислення явищ Євромайдану – Революції Гідності та їх реалій на фоні культурно-мистецького простору українського суспільства. Тема Революції Гідності є актуальною на тлі безперервної боротьби України за свою незалежність, суверенітет право на свободу вибору історичного майбуття, політичного устрою, економічного розвитку та культурного шляху. У процесі роботи над темою дослідження застосовано історико-порівняльний, структурно-функціональний, проблемно-хронологічний, комплексний, критичного аналізу та логічний методи.
Висновки: Розглянуто та проведено аналіз головних етапів Євромайдану – Революції Гідності та виявлено рефлексію сучасного українського мистецтва на її події та явища. З'ясовано, що мистецько-культурний простір надає змогу кожній особистості зокрема, та суспільству як цілісній системі пережити емоції, поділитися сокровенним, не забути і переосмислити сторінки історичного минулого України, а також демонструє надію та віру в майбутнє. Встановлено, що культура і мистецтво через художні засоби покликані зберігати у різних формах пам'ять суспільства про процеси, які відбулися. Митці осмислюючи історичні події рефлексували їх у свої твори, які знаходять нову актуальність крізь потік часу вже у сучасних історичних реаліях України. Культурний простір та мистецтво ще раз підтвердили, що Євромайдан та Революція Гідності увійшли в історію України як знак і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Вкотре було доведено, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.
The analysis conducted by the authorclearly demonstrates that due to the EU integration course chosen by Ukraine it is facing new national security threats and challenges posed by Russian Federation activity.Ukraine attempts to sign an Association Agreement with EU led to an unprecedented economic blackmail by Russiathat eventually grew into a customs war (August-November 2013) and resulted in the total loss of UAH 20 billion by Ukrainian economics. Slight progress of Ukraine - EU integration process that had taken placeduring recent years gave its way to the threat of isolation and the loss of European prospects for the years coming. This happened after former Ukrainian President V. Yanukovytch refused to sign an Association Agreement with EU at the summit in Vilnius and signed instead an agreement with Russian Federation in December 2013. Renunciation of EuropeanIntegration cost V. Yanukovytch presidency after triggering massive popular protests known as Euromaydan. At the same time Euromaydanvictory provoked Russian Federation military aggression as a way to solve its own geopolitical problemsthrough occupation of Crimea. To prevent further European integration of Ukraine Russian Federation started the so-called "Hybrid war" through the use of illegal armed groupsas well as acts of sabotage aimed at destabilization of the situation in the Eastern regions of our country. Ukrainian leadership hope to get military assistance from EU and NATO proved to be vain because of the nonaligned status of Ukrainian state declared by VerhovnaRada in 2010. After Russian Federation aggression started it became obvious that the neutral or non-aligned status cannot provide an adequate level of national security. So at the present moment the first priority for Ukraine is to ensure its territorial integrity and sovereignty during implementation of EU integration demands. The non-aligned status does not correspond to the declared policy of European integration and search of EU membership, as the EU itself is an organization of collective defense. Also EU is an integral part of the transatlantic space and cannot act without taking into account its security needs. Under these circumstances the only way for Ukraine to protect its sovereignty and territorial integrity is the continuation of its integration into EU and NATO, as well as building of its own efficient army, which can be used for protection from terrorists and separatists in Donbass and other regions. Otherwise the situation in the East of Ukraine may soon develop to the Yugoslav scenario and lead to the disintegration of our state. ; У статті розглядаються причини та наслідки масового революційного руху, який отримав назву Євро майдану або "революції гідності". Відмова української влади на чолі з президентом В.Януковичем від підписання Угоди про асоціацію з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді 2013 р. виклакала протести невдоволених, які радикалізувалися після насильницького розгону 30 листопада 2013 р. Перемога Євро майдану, який тривав три місяці, мала наслідком військову агресію з боку РФ. Президента Росії В.Путіна налякала українська революція, яка представляла загрозу для його авторитарного правління. Росія в березні 2014 р. ввела свої вйська та окупувала Крим, який був приєднаний до РФ внаслідок сфальшованого референдуму. Згодом Росія продовжила план розчленування України, розпочавши т.зв. "гібридну війну", у результаті якої диверсійно-терористичні групи найманців з РФ були переброшені на Донбас. Автор робить висновок, що метою військових дій Росії проти України є примус України відмовитися від євроінтеграції та увійти до Митного Союзу та до євразійського економічного простору.
The phenomenon of Yevromaydan is analyzed in the article. The author describes the main axiological conceptions cultural cods and specifics of mental paradigma of acting force of Yevromaydan in the context of the main sociocultural reflection in the modern cultural and historical dimensions ofUkraine.Patriotic Maidans 2004-2005, 2013-2014 has received broad political, social and cultural resonance. Many singers were on the scene most advanced Maidan (orange, European, tax), less interest has artificial loyal Maidan (eg in Mariinsky Park Kyiv).Culture Yevromaydanu – this including and protest, shares a boycott of goods and services except for brief comments, lists of brands, media, financial and medical facilities, gas stations, food, outlets respective owners. But Yevromaydanu culture – this culture (which is also the most important) the creation and development of "distributed brightly decorated posters with accurate slogans like "Boycott financiers slaughter","Do not buy – ignore", "penny in obshchak", "You earn – it is stealing".Yevromaydan became a kind of manifestation of the transformation of cultural and political rights of Ukrainian. Thus a priori cultural characteristics squares beginning of ХХІ century have deep historic constant, codes and origins. Describing the events of 1917-1920, poet P.Tychyna pointed out that in the plaza there is a revolution, and before – on the streets and swore allegiance and got to know important news (read princely letters, hetman universals, etc.). OnMaidan for centuries happened significant cultural, political, historical and other important people, events. Whatever it was, and our nation is invincible, and he, the people ofUkraine, not only the source of power, but also the media and the creator of our immortal Ukrainian culture. And an important part of our national culture is a phenomenon and our Ukrainian Yevromaydanu. Even Maidan 2004-2005, founded the new traditions and holidays.Recall undeservedly forgotten Day of Freedom, rethinking of the role the Konotop battle and of the Holodomor. In the individual Yushchenko many disappointed, but plans for European future concern of many Ukrainian. And not only imprisoned as a prisoner of conscience, but also the victim of a criminal regime, Tymoshenko has always been sympathy and condolences of millions of Ukrainian people.Thus, the situation analysis and monitoring even hostile to the national media revolyuiyi indicates to positive Yevromaydana – the desire for democracy, democracy and patriotism (singing the anthem of Ukraine before slicing sandwiches, selfless defense of European integration or attempt to perform the National Anthem massive night January 1, 2014, including and with the intention to enter the Guinness Book of Records), many other examples.We can not be intimidated. People want to live better, Ukrainian close to European values and ideals, and most importantly – our people want a decent life in a prosperous country with a rich European culture and see no alternative to our bright European future. Based on the foregoing, we note that Yevromaydan 2013-2014 biennium – an important event in the cultural space ofUkraine, which has a significant value and the dominant reflection representative cultural codes, mental constants and deep archetypes. In fact, it is important to note that a rally has become a unique cultural phenomenon of the new times Ukrainian history. People's will not kill and do not stop: Ukrainian – Europeans, Ukraine – center of Europe, our culture – European and Yevromaydan – big win strong spirit Ukrainian and European future of Ukraine. ; В статье анализуется феномен Евромайдана. Автор описывает основные аксиологические концепции, культурные коды и специфику ментальной парадигмы движущей силы Евромайдана в контексте базовых социокультурных рефлексий в современном культурно-историческом дискурсе Украины. ; У статті аналізується феномен Євромайдану. Автор описує основні аксіологічні концепції, культурні коди і специфіку ментальної парадигми рушійної сили Євромайдану в контексті базових соціокультурних рефлексій у сучасному культурно-історичному дискурсі України.
In the article the author compares two political events, which had led to the social, political and economic changes in Ukraine. Non-parliamentary structures and actions of disobedience are reviewed as harbingers of change in the political system and threatening factor for the government. The author analyzes the effects of mass protests, their influence on the political process in the country. ; В статье сравниваются два политических события, повлёкшие за собой социально-политические и экономические изменения в Украине. Непарламентские структуры и акции неповиновения рассматриваются как предвестники изменений в политической системе общества и фактор ротации власти. Автор статьи анализирует последствия массовых протестов, их влияние на политический процесс в стране. ; В статті порівнюються дві політичні події, що призвели до соціально-політичних та економічних змін в Україні. Непарламентські структури та акції непокори розглядаються як провісники змін в політичній системі суспільства та фактор ротації влади. Автор статті аналізує наслідки масових протестів, їх вплив на політичний процес в країні.
Зроблено спробу доповнити богословський погляд на українську Революцію гідності (Євромайдан) 2013-2014 рр. з двох перспектив: учення східних Отців Церкви про війну і мир та сучасного контексту процесів примирення в період після Другої світової війни. Східнохристиянська традиція продовжує формувати погляди різних інтелектуалів, богословів та політиків сьогодення, особливо у Східній Європі. Цій традиції притаманне негативне ставлення до західноєвропейської теорії «справедливої війни», а будь-яке вбивство, навіть у контексті захисту батьківщини, передбачає покуту. З іншого боку, в період після Другої світової війни в Західній і Центральній Європі було зроблено важливі кроки до примирення. Ці кроки сприяли подоланню стереотипу ворога і започаткуванню нової епохи міжнародної співпраці. На жаль, в Україні як одна, так і друга перспективи мало досліджені, хоч насправді саме на їхній основі, на думку автора, можуть бути запропоновані конкретні шляхи до вирішення проблем, пов'язаних із нинішньою російсько-українською війною, та до майбутнього примирення. ; This article attempts to contribute to the theological view of the Ukrainian Revolution of Dignity (Euromaidan) of 2013-2014 from two perspectives: the teaching of the Eastern Church Fathers on war and peace and the current context of reconciliation in the aftermath of World War II. Eastern Christian tradition continues to influence contemporary intellectuals, scholars and politicians, especially in Eastern Europe. This tradition has an inherently negative attitude towards the Western theory of "just war" and any murder, even in the context of protecting the homeland, involves penance. On the other hand, in the period after the Second World War in Western and Central Europe there have been important steps of reconciliation that helped overcome the enemy stereotypes and launch a new era of international cooperation. Unfortunately, in Ukraine the first and the second perspectives have not received necessary attention in academic discussions, while according to the point of view of the author they can offer concrete steps to address the problems associated with the current Russian-Ukrainian war, crisis of international law and real prospects for reconciliation.
У статті досліджуються проблеми взаємодії української держави та її діаспори. За допомогою проведених 43 глибинних інтерв'ю у Польщі та Великобританії із представниками української діаспори, української меншини, міграційних спільнот, неурядових громадських організацій, бізнесу, волонтерів та інших зацікавлених осібздійснено аналіз ролі та потенціалу української діаспори у розвитку України. Розглянуто діяльність української діаспори у Польщі та Великобританії під час Євромайдану та війни на сході України. Встановлено, що за останні роки в обох країнах виникло багато нових діаспорних організацій, старі діаспорні організації мобілізувалися і роблять величезний внесок у підтримку України. Визначено, що Революція Гідності 2013 р. та війна на сході України зіграли важливу консолідуючу роль для активістів, волонтерів, представників української меншини, старої діаспори та нових міграційних спільнот та неурядових громадських організацій. Як нові, так і усталені діаспорні організації ефективно займаються благодійністю, публічною і культурною дипломатією, докладають чимало зусиль для протидії дезінформації відносно України. Водночас, незважаючи на величезний внесок української діаспори, розуміння значення і ролі діаспори в Україні до останнього часу не було, а механізми співпраці з діаспорою не працювали. Обгрунтовано, що за останні роки, після Євромайдану в Україні зросла зацікавленість до дослідження діаспори і можливості залучення її представників до політичного, економічного, соціального та культурного життя. Це дозволило дійти висновку, що попри визначені пріоритети та роботу над законодавчою базою у сфері співпраці із діаспорою, певний прогрес у розумінні, що діаспора може допомогти у розвитку країни, в Україні досі не має визнання того, що діаспора може стати позитивним агентом змін, в той час як політика співпраці з українцями закордоном повинна бути одним із пріоритетів зарубіжної політики. ; This article examines the problems of interaction between the Ukrainian state and its diaspora. A thorough analysis of the role and potential of the Ukrainian diaspora in Ukraine's development was conducted through 43 in-depth interviews in Poland and the United Kingdom with representatives of the Ukrainian diaspora, the Ukrainian minority, migration communities, NGOs, businesses, volunteers andother stakeholders.The activities of the Ukrainian diaspora in Poland and Great Britain during the Euromaidan and the war in eastern Ukraine are considered. It has been established that in recent years many new diaspora organisations have emerged in both countries, whereas old diaspora organisations have mobilised and are making a valuable contribution to support Ukraine. It is determined that the Revolution of Dignity of 2013 and the war in eastern Ukraine played an important consolidating role for activists, volunteers, members of the Ukrainian minority, the old diaspora and new migration communities and non-governmental organisations. Both new and established diaspora organisations are effectively involved in charity, public and cultural diplomacy, and make considerable efforts to counter misinformation about Ukraine. At the same time, despite the huge contribution of the Ukrainian diaspora, there was no understanding of the significance and role of the diaspora in Ukraine until recently, and the mechanisms of cooperation with the diaspora did not work. It is justified that in recent years, after the Euromaidan in Ukraine, interest in the study of the diaspora and the possibility of involving its representatives in political, economic, social and cultural life has increased. This led to the conclusion that despite the identified priorities and work on the legal framework for cooperation with the diaspora, some progress in understanding that the diaspora can help the country's development, Ukraine still does not recognize that the diaspora can become a positive agent of change. Moreover, state policy of cooperation with Ukrainians abroad should be one of the priorities of foreign policy.
У своєму ексклюзивному інтерв'ю нашому журналу директор Центру де мократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету Френсіс Фукуяма обґрунтовує власну тезу про «кінець історії» та доводить її виправданість. Аналізуючи сучасні політичні процеси, Френсіс Фукуяма на голошує на глобальному протистоянні демократичних та недемократичних форм здійснення управлінської діяльності та артикулює ключову роль України як країни, де це протистояння реалізується у найбільш загостреній формі. Від результатів розв'язання української кризи, на думку автора, фактично зале жать можливі сценарії подальшого розвитку світової цивілізації. Також Френ сіс Фукуяма ділиться власним баченням стану соціальних дисциплін та їх ролі в університетському житті ХХІ сторіччя. ; In his exclusive interview to our journal the director of Center on Democracy, Development, and the Rule of Law at Stanford University Francis Fukuyama explains his famous idea about "the end of history" and its relevance toward contemporary situation. Analyzing contemporary political processes, Francis Fukuyama stresses the current competition of democratic and non-democratic forms of governance and underlines the role of Ukraine as a country, where this competition is especially intensive. So, the results of the overcoming of Ukrainian crisis would be crucial for further development of world civilization. Francis Fukuyama also shares his vision of current situation in social sciences and humanities and their role in university life of the 21st century
The events in Ukraine of winter 2013-2014 named «Euromaidan» and further Russian aggression became the factor that influenced the bilateral relations of Ukraine with many countries. In particular, these events have drastically affected the bilateral relations of Ukraine with the closest neighbor of Ukraine — Poland. Poland has for a long time been named an advocate and the main lobbyist of Ukraine in the EU. The events of Euromaidan on one hand, have straightened this role of Poland, and on the other, have forced a series of challenges in the bilateral relations. In this article the author analyzes the influence of Euromaidan and further events of Ukraine to bilateral relations of Poland and Ukraine ; События в Украине зимы 2013-2014 года, которые получили название «Евромайдан», и дальнейшая агрессия России стали фактором, который повлиял на двусторонние отношения Украины со многими странами. В частности, эти события серьёзно повлияли на двусторонние отношения с ближайшим соседом Украины — Польшей. Польшу долгое время называли адвокатом и главным лоббистом Украины в ЕС. События Евромайдана, с одной стороны, усилили эту роль Польши, с другой — поставили ряд вызовов в двусторонних отношениях. В статье автор анализирует влияние Евромайдана и дальнейших событий в Украине на двусторонние польско-украинские отношения. ; Події в Україні зими 2013-2014 року, що отримали назву «Євромайдан», та подальша агресія Росії стали чинником, що вплинув на двосторонні відносини України з багатьма країнами. Зокрема ці події серйозно вплинули на двосторонні відносини з найближчим сусідом України — Польщею. Польщу довгий час називали адвокатом та головним лобістом України в ЄС. Події Євромайдану, з одного боку, підсилили цю роль Польщі, з іншого — поставили ряд викликів у двосторонніх відносинах. У статті автор аналізує вплив Євромайдану та подальших подій в Україні на двосторонні польсько-українські відносини.
Over 20102014 Ukraine took place in five election campaigns of various sizes, the results of which led to significant transformations in both the political sphere and in the life of Ukrainian society. These elections were important differences between them. The differences lie in the traditional aspects (intensity campaign, campaign techniques, etc.) and specific, predefined transformations of the political system and the entire Ukrainian society. The article examines the transformation of electoral behavior inhabitants of Zaporozhye region for the period from 2010 to 2014 an analysis of factors that shape the regional characteristics of electoral behavior, describes the current trends and forecasts are given for public participation in future election campaigns. In the article focuses on the specifics of the political mentality of voters Zaporozhye region, characterized by a certain distance the population from political and government institutions, as manifested in a significant reduction in appearance, manifestation of conservative guidance in the selection of political parties and candidates. The analysis shows that at this stage the main national political players do not take into account the peculiarities of mentality of a significant number of voters Zaporozhye region. It also positioning these parties do not meet specific social and cultural features of the region. ; За 20102014 рр. в Україні відбулося п'ять виборчих кампаній різного масштабу, результати яких привели до істотних трансформацій як у політичній сфері, так і в житті українського суспільства в цілому. Дані вибори мали серйозні відмінності між собою. При цьому відмінності полягали як у традиційних аспектах (інтенсивність кампанії, методи агітації і т.д.), так і специфічних, зумовленими трансформаціями політичної системи і всього українського суспільства. У статті розглядаються трансформації електоральної поведінки мешканців Запорізького регіону за період з 2010 по 2014 рр. Робиться аналіз чинників, що формують регіональні особливості електоральної поведінки, описуються поточні тенденції та даються прогнози щодо участі населення у майбутніх виборчих кампаніях. В матеріалі акцентується увага на специфіці політичної ментальності виборців Запорізького регіону, яка характеризується певним віддаленням населення від політичних та владних інститутів, що проявляється в значному зниженні явки, проявами консервативних орієнтирів при виборі політичних партій та кандидатів. Результати аналізу показують, що на даному етапі основні загальнодержавні політичні гравці не враховують особливості ментальності значної кількості виборців Запорізького краю. При цьому також позиціонування цих партій не відповідає окремим соціокультурним особливостям області. ; За 2010-2014 рр. в Україні відбулося п'ять виборчих кампаній різного масштабу, результати яких привели до істотних трансформацій як у політичній сфері, так і в житті українського суспільства в цілому. Дані вибори мали серйозні відмінності між собою. При цьому відмінності полягали як у традиційних аспектах (інтенсивність кампанії, методи агітації і т.д.), так і специфічних, зумовленими трансформаціями політичної системи і всього українського суспільства. У статті розглядаються трансформації електоральної поведінки мешканців Запорізького регіону за період з 2010 по 2014 рр. Робиться аналіз чинників, що формують регіональні особливості електоральної поведінки, описуються поточні тенденції та даються прогнози щодо участі населення у майбутніх виборчих кампаніях. В матеріалі акцентується увага на специфіці політичної ментальності виборців Запорізького регіону, яка характеризується певним віддаленням населення від політичних та владних інститутів, що проявляється в значному зниженні явки, проявами консервативних орієнтирів при виборі політичних партій та кандидатів. Результати аналізу показують, що на даному етапі основні загальнодержавні політичні гравці не враховують особливості ментальності значної кількості виборців Запорізького краю. При цьому також позиціонування цих партій не відповідає окремим соціокультурним особливостям області.
From the end of November 2013 not only Euromaidan (Majdan), but also Ukrainian content on social networks filled with diverse poetic interpretations of current political events in Ukraine, accounting for consolidating temporal polylogue-diary of nation. In the article are motifs, images, forms of existence and function of such poetry. ; Od końca listopada 2013 roku nie tylko Euromajdan (Majdan), ale takżeukraińskie konta użytkowników w serwisach społecznościowych wypełniają się różnymi poetyckimi interpretacjami wydarzeń politycznych w Ukranie. W artykule zostały określone motywy, tematy, funkcjonowanie takich dzieł jako powstanie konsolidującego temporalnego polilogu-pamiętnika narodu. ; Від кінця листопада 2013 року не лише Євромайдан (Майдан), алей український контент у соціальних мережах заповнюється розмаїтими поетичними інтерпретаціями актуальних політичних подійУкраїни, складаючи консолідуючий темпоральний полілог-щоденникнації. У статті визначені мотиви, образи, форми існування й функціїтакої поезії.
Revolution of Dignity has caused ascension of civil society in Ukraine. During first years of post-revolutionary period civil organizations executed functions of the state which was extremely weakened under economic crisis and military intervention. But after the restoration of state institutions functioning, decline of civil activity has been revealed. Officials and politicians resort to pressure and discrimination against civic activists. Despite persecution of anti-corruption civic activists and increasing role of marginal organizations which are supported by the state, civil society develops and becomes more influential actor.After the Revolution of Dignity civic activity is aimed first of all at supporting the momentum of political reforms and the fight against corruption. This objective provokes lively interest from international partners of Ukraine, who consider success in the noted sphere as vital for the stability, democratization and economic development of the country. It is civic activity which plays a crucial role in overcoming corruption in Ukraine.Despite the formal support of the National Civil Society Development Strategy, the government has introduced new legislative measures that require anti-corruption organizations to provide additional information in their tax reporting. This may be seen as a mechanism for further pressure on civil society. Representatives of civil society are under pressure not only at the national, but regional level, and this creates additional risks. Despite the fact that the process of decentralization continues and decision-making powers are delegated to the local level, the capacity of local civil society remains rather small. There is a big gap between the potential of non-governmental organizations at the national and local levels. The small number of active civil society groups in the countryside and limited mechanisms for involving citizens into local governance leave open the question of the ability of civil society to be actively engaged in community development and control of power. ; Революція гідності спричинила піднесення громадянського суспільства в Україні. Перші роки постреволюційного періоду громадські організації виконували функції держави, яка була дуже послаблена через економічну кризу та військову інтервенцію Росії. Після того, як державні інститути змогли налагодити своє функціонування, простежується спад громадської активності. Чиновники та політики вдаються до тиску та дискримінації громадських активістів. Попри переслідування антикорупційних громадських активістів, зростаючу роль маргінальних організацій, підтримуваних державою, громадянське суспільство розвивається та стає все більш впливовішим гравцем.Громадянська активність після Революції гідності спрямована насамперед на підтримку імпульсу політичних реформ і боротьбу з корупцією, що викликає жвавий інтерес з боку міжнародних партнерів України, які вважають успіх у цій сфері життєво важливим для стабільності, демократизації та економічного розвитку країни. Саме громадянській активності відводиться на сьогодні вирішальна роль у подоланні корупції в Україні.Незважаючи на формальну підтримку Національної стратегії розвитку громадянського суспільства, уряд запровадив нові законодавчі заходи, які вимагають від антикорупційних організацій забезпечити додаткову інформацію у своїй податковій звітності. Це може розглядатися як механізм подальшого тиску на громадянське суспільство. Представники громадських організацій зазнають тиску не лише на національному, а й регіональному рівні, що створює додаткові ризики. Попри те, що процес децентралізації триває, а повноваження щодо прийняття рішень делегуються на місцевий рівень, потенціал місцевого громадянського суспільства залишається незначним. Простежується також великий розрив між потенціалом неурядових організацій на національному та місцевому рівнях. Мала кількість активних груп громадянського суспільства у сільській місцевості та обмежені механізми залучення громадян до місцевого врядування залишають відкритим питання щодо спроможності громадянського суспільства активно долучатися до розвитку громад та контролювати владу.
This paper examines the importance of financial and industrial groups or «oligarchs» in Ukrainian politics, because they control a significant part of Ukrainian economy, have a major TV channels. Their influence on politics is significant and almost unexplored. The focus is primarily on the behaviors of big business as the owner of significant financial and intellectual resources with experience out of different situations. Further research focus is concentrated on large capital and only two of its brightest representatives group «Privat» (Igor Kolomoisky) and group «SCM» (Rinat Akhmetov), who often competed with each other for their business history. The goal of gender policy description will be specified FIG and its consequences in terms of political and economic instability in Ukraine. In the article it appears that the passive policy and the desire to conserve resources and save situation leads to a gradual impairment or loss of resources and willingness to participate in changing the situation with the risk of loss of resources provides new resources and opportunities. Active position makes it possible to adapt to new circumstances and to find a new advantageous position, which provides new resources. Even if resources as a whole become less active position player gets them more than a player with a passive attitude they are reduced. The significance of financial-industrial groups or "oligarchs" for Ukrainian politics is dissonant with the degree of their research by domestic political scientists. "Oligarchs" control a significant part of the Ukrainian economy, owning major TV channels. Their influence on politics is considerable and almost not investigated. Although the use of the concept of "oligarch" as a scientific term, A. Kolodiy substantiated in 2001, in the article "Oligarchs" and "oligarchy": the meaning of concepts and Ukrainian political reality "[3], however, the use of the term" financially- industrial "or" financial and political groups ". The main reason for the rejection of the concept of "oligarch" was that it passed from the category of terminology to the category of the usual-everyday vocabulary and turned into a universal label. As a result, scientists are trying not to use it, however, the measure of research "financial and industrial groups" (hereinafter - FIGs) is not sufficient. The reason for ignoring this phenomenon on the part of researchers is the non-traditional nature of such an object of research, as opposed to the usual political parties, civil society and non-governmental organizations, and the limited factual basis. ; У статті досліджується роль фінансовопромислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнесісторії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються. ; У статті досліджується роль фінансовопромислових груп в українській політиці – саме вони контролюють значну частину української економіки, володіють чималими фінансовими та інтелектуальними ресурсами. Вплив ФПГ на політику є значним і майже не дослідженим. Дослідницький фокус зосереджується на двох представниках великого капіталу – групі «Приват» (Ігор Коломойський) та групі СКМ Ріната Ахметова, які протягом своєї бізнесісторії часто конкурували одна з одною. Метою статті є опис політики вказаних ФПГ та її наслідків в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні. У статті з'ясовується, що прагнення законсервувати ситуацію і зберегти ресурси веде до поступового знецінення, або втрати ресурсів, а готовність брати участь ув зміні ситуації з ризиком втрати ресурсів надає нові ресурси і можливості. Навіть якщо ресурсів в цілому стає менше, гравець з активною позицією отримує їх більше, а у гравця з пасивною позицією вони зменшуються.
Масові акції протесту в Україні (грудень 2013 – лютий 2014 рр.), що тепер вже увійшли в історію під назвами «Євромайдан» або «Революція Гідності», спонукали українську владу та суспільство повернутися до однієї з важливих, на нашу думку, проблем – реформування місцевих органів влади. Зокрема, 1 квітня 2014 року новий Кабінет Міністрів України затвердив розпорядження № № 333-р «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні», яке дало поштовх процесу під назвою «децентралізація». Тим не менш, і сьогодні значна частина громадян України ставиться до проведення реформ скептично, а в деяких випадках – негативно. Ми вважаємо, що причиною цьому є недостатнє розуміння процесу: мова йде не стільки про звільнення старих чиновників та набір нових, скільки про зміну філософії відносин між органами державної влади і членами територіальних громад. Окрім цього, на нашу думку, негативним фактором для України є спротив окремих регіональних еліт, що не зацікавлені в передачі бодай частини своїх повноважень своїм наступникам, не до кінця продуманий механізм впровадження реформи та низький рівень компетентності нових регіональних лідерів, адже більшість з них має середній або нижче середнього рівень освіти. У статті проаналізовано основні аспекти децентралізації в Україні, досліджено особливості впровадження децентралізації, виявлено основні ризики впровадженню реформи децентралізації, оцінено фактор зовнішнього впливу на процес реформи та досліджено ступінь довіри населення до реформування політичної системи в Україні.
The article shows how memory politics of Kharkiv city authorities changed in 2010-2016, how this politics was affected by Euromaidan, war at the Eastern Ukraine, president elections in Ukraine in 2014. In the first part it is shown, how symbolic space of Kharkiv city space was ukrainized by authorities and local activists. Analysis of instructions and cultural programs passed by the City Council allows to make some conclusions about changes in cultural politics and way of national and local holidays celebrating in the second part of the article. ; В статье показывается, как изменилась гуманитарная политика харьковских городских властей в 2010-2016 годах, как на эти перемены повлиял Евромайдан, война на востоке Украины, смена власти в 2014 году. В первой части рассмотрено, как было украинизировано символическое пространство центральной части Харькова в результате действий городских властей и активистов. Во второй части статьи на основании анализа некоторых распоряжений и программ Харьковского городского советаизучено, как изменились культурная политика в городе и способ празднования государственных и местных праздников. ; У статті проаналізовано, як змінилася гуманітарна політика харківської міської влади у 2010-2016 роках, як на ці зміни вплинув Євромайдан, війна на Сході України, зміна влади у 2014 році. У першій частині розглянуто, як українізовано символічний простір середмістя Харкова внаслідок дій міської влади та активістів. У другій частині статті на підставі аналізу деяких розпоряджень і програм Харківської міської радидосліджено, як змінилися культурна політика в місті і спосіб відзначення державних та місцевих свят.
In his exclusive interview to our journal the director of Center on Democracy,Development, and the Rule of Law at Stanford University Francis Fukuyamaexplains his famous idea about "the end of history" and its relevance towardcontemporary situation. Analyzing contemporary political processes, FrancisFukuyama stresses the current competition of democratic and non-democraticforms of governance and underlines the role of Ukraine as a country, wherethis competition is especially intensive. So, the results of the overcoming ofUkrainian crisis would be crucial for further development of world civilization.Francis Fukuyama also shares his vision of current situation in social sciences andhumanities and their role in university life of the 21st century. ; У своєму ексклюзивному інтерв'ю нашому журналу директор Центру демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університетуФренсіс Фукуяма обґрунтовує власну тезу про «кінець історії» та доводить її виправданість. Аналізуючи сучасні політичні процеси, Френсіс Фукуяма наголошує на глобальному протистоянні демократичних та недемократичних форм здійснення управлінської діяльності та артикулює ключову роль України як країни, де це протистояння реалізується у найбільш загостреній формі. Від результатів розв'язання української кризи, на думку автора, фактично залежать можливі сценарії подальшого розвитку світової цивілізації. Також Френсіс Фукуяма ділиться власним баченням стану соціальних дисциплін та їх ролі в університетському житті ХХІ сторіччя
