Suchergebnisse

Запроваджено та розкрито суть індексу демократичних виборів як показника, що дозволяє з'ясувати рівень демократичності конкретних виборчих перегонів. Показано особливості та методику обчислення індексу демократичних виборів у країнах з «перехідним» політичним режимом. ; Purpose of publication - to work out methodology ofdetermination of level of democratism of electoral process in«transitional» societies and especially in Ukraine. For realizationof the mentioned purpose an author enters a concept «Index ofdemocratic elections» as index, that allows to find out the level ofdemocratism of every electoral campaign.An idea underlying the index says that elections canbe considered as democratic only at certain conditions –comprehensive observance of all approved by long-term worldand home electoral practice democratic principles of elections.The author distinguishes three groups of democraticprinciples of elections – basic, additional and processional,each of that includes its own concrete principles. Taking intoaccount that different principles have different «weight» (theydifferently influence the level of democratism of elections),Buchyn M. A. assigns each of principles with certain amount ofpoints from 50 to 200. In addition, each of democratic principlesof elections consists of indicators. The level of their inhibitionis examined separately in electoral legislation and in concreteelectoral practice.In accordance with aforesaid Index of democratic elections iscalculated as a relation of sum of the points gained for the level oftheir inhibition during an electoral campaign, to the maximallypossible sum of points. An index can acquire numerical valuefrom 0 (elections are fully undemocratic) to 1 (elections are fullydemocratic). ; Введена и раскрыта сущность индекса демократическихвыборов как показателя, что позволяет выяснить уровеньдемократичности конкретных избирательных гонок.Показаны особенности и методика вычисления индексадемократических выборов в странах с «переходным»политическим режимом.

У статті розглянуто підходи щодо оцінювання якості діяльності представницьких органів влади (ПОВ) на регіональному рівні. Встановлено, що оцінювання якості адміністративних послуг може базуватися на основі оцінки споживачами послуг (зовнішня оцінка), оцінки надавачами послуг (внутрішня оцінка) або змішаної оцінки (здійснюється зовнішніми суб'єктами на основі компонування оцінок споживачів та надавачів). Визначено, що показники якості діяльності ПОВ включають у себе показники ефективності використання ними всіх задіяних ресурсів, є, як правило, кількісними, на відміну від показників якості, які є більш складними і являються кількісно-якісними, тобто такими, що відповідають встановленим на конкретній території стандартам якості. Запропоновано у якості інструмента, що дозволяє оцінити якість діяльності ПОВ на регіональному рівні, застосовувати індекс публічності, що дозволяє здійснити моніторинг прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Доведено, що унікальність індексу публічності полягає в тому, що з одного боку вимірювання носить комплексний характер, з іншого – оцінюванню підлягає широкий спектр функцій та напрямків діяльності муніципалітету. Основними об'єктами, які підлягають оцінюванню в рамках індексу публічності, є діяльність міського голови (головна посадова особа), виконавчих органів влади (органи уповноважені здійснювати виконавчі та розпорядчі функції) та депутатів міської ради (представницький орган місцевого самоврядування). З метою оцінювання публічності ПОВ всі показники об'єднано у три сукупних компонентних показники – прозорість, відкритість, підзвітність – для кожного з об'єктів моніторингу (міський голова, виконавчі органи влади, депутати). Встановлено, що для підвищення прозорості ПОВ на регіональному рівні варто максимально відображати на сайті всю публічну інформацію, а також регулярно звітувати перед членами територіальної громади.

The article states that communication is a key factor in the development of civil society and the achievement of social dialogue. Communication plays not only a social or political role, it is increasingly becoming a driver of economic development of the region or the state as a whole. It has been proven that communication for local communities is not only the transfer of information, but also the process of uniting the community to solve problems of local significance, foster a sense of territorial identity and ensure security stability. The communication capacity of modern communities should take into account the needs of society in the on-line information. The public should trust local governments and act as a reliable partner in making decisions of local significance, but the latter is impossible if communication in the UTC is at the lowest level. In this case, there can be no question of any investment or preservation of the youth potential of the community. Especially in view of the crisis situation related to the COVID-19 pandemic, UTCs should make the best possible internal communication through their websites and social media pages. The study found cases of lack of an official UTC website or lack of information, when there are only links to news from other sources and do not cover all aspects of the community, its economic climate and social passport. It is concluded that it is advisable to calculate the UTC communication index, which will show which variables depend on the level of internal and external communication in the united territorial communities and what results this index will bring to determine their capacity. ; У статті йдеться про те, що комунікація є ключовим фактором розвитку громадянського суспільства та досягнення соціального діалогу. Комунікація виконує не лише соціальну чи політичну роль, вона все частіше стає рушієм економічного розвитку регіону чи держави в цілому. Доведено, що комунікація для територіальних громад – це не лише передача інформації, а й процес об'єднання громади для вирішення проблем місцевого значення, виховання почуття територіальної ідентичності та забезпечення безпекової стабільності. Комунікаційна спроможність сучасних громад має враховувати потребу суспільства у електронному обігу інформації. Громадськість має довіряти органам місцевого самоврядування та виступати надійним партнером у виробленні рішень місцевого значення, але останнє виявляється неможливим, якщо інформування в ОТГ знаходиться на найнижчому рівні. У такому випадку ні про які інвестиції чи то розвиток громади мови йти не може. Особливо, враховуючи кризовий стан пов'язаний із пандемією COVID-19, ОТГ мали б якнайкраще налагодити внутрішню комунікацію через процес інформування за допомогою своїх сайтів та сторінок у соціальних мережах. У результаті дослідження виявлено випадки відсутності офіційного сайту ОТГ, або його малоінформативності, коли наявними є лише посилання на новини з інших джерел і не висвітлюються усі аспекти діяльності громади, її економічний клімат та соціальний паспорт. Зроблено висновок, що доречним є подальше дослідження розрахунку комунікаційного індексу ОТГ, який покаже, від яких змінних залежить рівень внутрішньої та зовнішньої комунікації в об'єднаних територіальних громадах та які результати цей індекс принесе для визначення їх спроможності.

The article states that communication is a key factor in the development of civil society and the achievement of social dialogue. Communication plays not only a social or political role, it is increasingly becoming a driver of economic development of the region or the state as a whole. It has been proven that communication for local communities is not only the transfer of information, but also the process of uniting the community to solve problems of local significance, foster a sense of territorial identity and ensure security stability. The communication capacity of modern communities should take into account the needs of society in the on-line information. The public should trust local governments and act as a reliable partner in making decisions of local significance, but the latter is impossible if communication in the UTC is at the lowest level. In this case, there can be no question of any investment or preservation of the youth potential of the community. Especially in view of the crisis situation related to the COVID-19 pandemic, UTCs should make the best possible internal communication through their websites and social media pages. The study found cases of lack of an official UTC website or lack of information, when there are only links to news from other sources and do not cover all aspects of the community, its economic climate and social passport. It is concluded that it is advisable to calculate the UTC communication index, which will show which variables depend on the level of internal and external communication in the united territorial communities and what results this index will bring to determine their capacity. ; У статті йдеться про те, що комунікація є ключовим фактором розвитку громадянського суспільства та досягнення соціального діалогу. Комунікація виконує не лише соціальну чи політичну роль, вона все частіше стає рушієм економічного розвитку регіону чи держави в цілому. Доведено, що комунікація для територіальних громад – це не лише передача інформації, а й процес об'єднання громади для вирішення проблем місцевого значення, виховання почуття територіальної ідентичності та забезпечення безпекової стабільності. Комунікаційна спроможність сучасних громад має враховувати потребу суспільства у електронному обігу інформації. Громадськість має довіряти органам місцевого самоврядування та виступати надійним партнером у виробленні рішень місцевого значення, але останнє виявляється неможливим, якщо інформування в ОТГ знаходиться на найнижчому рівні. У такому випадку ні про які інвестиції чи то розвиток громади мови йти не може. Особливо, враховуючи кризовий стан пов'язаний із пандемією COVID-19, ОТГ мали б якнайкраще налагодити внутрішню комунікацію через процес інформування за допомогою своїх сайтів та сторінок у соціальних мережах. У результаті дослідження виявлено випадки відсутності офіційного сайту ОТГ, або його малоінформативності, коли наявними є лише посилання на новини з інших джерел і не висвітлюються усі аспекти діяльності громади, її економічний клімат та соціальний паспорт. Зроблено висновок, що доречним є подальше дослідження розрахунку комунікаційного індексу ОТГ, який покаже, від яких змінних залежить рівень внутрішньої та зовнішньої комунікації в об'єднаних територіальних громадах та які результати цей індекс принесе для визначення їх спроможності.

Introduction. The article deals with the actual problems of educational activities democratization of higher military educational institutions and military educational units of higher education institutions. The study is based on the disclosure of the essence, structure and content of the concept "democratization" in relation to education and higher military education. The instruction on the use of the measurement of the integrated indicator developed technique of education democratization and estimation of education democratization levels in the higher military educational institutions by students (cadets) are presented in the study.Purpose. The purpose of the article is to consider the theoretical basis for solving the problem of democratization of higher military education and to develop methods for measuring and assessing the level of educational activities democratization in higher military education institutions.Methods. The study was conducted using the following theoretical methods: analysis and synthesis, induction and deduction, comparison, classification, generalization and systematization; idealization and abstraction.Results. Methods for measuring the index of democratization of higher military education and assessing the level of educational activities democratization of military education institutions are presented in the article.Originality. The standardized questionnaire was developed in order to assess the levels of democratization of education by students (cadets) of higher military educational institutions. Conclusion. The use of the developed techniques of measuring and evaluating the democratization of military education in the pedagogical practice of higher military school will contribute to its further improvement. ; В статье исследуются актуальные проблемы демократизации образовательной деятельности высших военно-учебных заведений и военных учебных подразделений высших учебных заведений (далее – ВВУЗ). Исследование базируется на раскрытии сущности, структуры и содержания понятия "демократизация", применительно к сфере образования и высшего военного образования. Рассматриваются особенности использования в образовательном процессе ВВУЗов разработанной методики измерения интегрального индекса демократизации образования и оценивания слушателями (курсантами) демократизации образовательной деятельности высших военно-учебных заведений, в которых они обучаются. ; У статті розглядаються актуальні проблеми демократизації освітньої діяльності вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі – ВВНЗ, ВНП ЗВО). Дослідження базується на розкритті сутності, структури та змісту поняття «демократизація» стосовно галузі освіти та вищої військової освіти. Представлено інструкцію з використання розробленої методики вимірювання інтегрального показника демократизації освіти та оцінювання слухачами (курсантами) рівнів демократизації освіти у ВВНЗ, ВНП ЗВО, в яких вони навчаються.

Introduction. The article deals with the actual problems of educational activities democratization of higher military educational institutions and military educational units of higher education institutions. The study is based on the disclosure of the essence, structure and content of the concept "democratization" in relation to education and higher military education. The instruction on the use of the measurement of the integrated indicator developed technique of education democratization and estimation of education democratization levels in the higher military educational institutions by students (cadets) are presented in the study.Purpose. The purpose of the article is to consider the theoretical basis for solving the problem of democratization of higher military education and to develop methods for measuring and assessing the level of educational activities democratization in higher military education institutions.Methods. The study was conducted using the following theoretical methods: analysis and synthesis, induction and deduction, comparison, classification, generalization and systematization; idealization and abstraction.Results. Methods for measuring the index of democratization of higher military education and assessing the level of educational activities democratization of military education institutions are presented in the article.Originality. The standardized questionnaire was developed in order to assess the levels of democratization of education by students (cadets) of higher military educational institutions. Conclusion. The use of the developed techniques of measuring and evaluating the democratization of military education in the pedagogical practice of higher military school will contribute to its further improvement. ; В статье исследуются актуальные проблемы демократизации образовательной деятельности высших военно-учебных заведений и военных учебных подразделений высших учебных заведений (далее – ВВУЗ). Исследование базируется на раскрытии сущности, структуры и содержания понятия "демократизация", применительно к сфере образования и высшего военного образования. Рассматриваются особенности использования в образовательном процессе ВВУЗов разработанной методики измерения интегрального индекса демократизации образования и оценивания слушателями (курсантами) демократизации образовательной деятельности высших военно-учебных заведений, в которых они обучаются. ; У статті розглядаються актуальні проблеми демократизації освітньої діяльності вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі – ВВНЗ, ВНП ЗВО). Дослідження базується на розкритті сутності, структури та змісту поняття «демократизація» стосовно галузі освіти та вищої військової освіти. Представлено інструкцію з використання розробленої методики вимірювання інтегрального показника демократизації освіти та оцінювання слухачами (курсантами) рівнів демократизації освіти у ВВНЗ, ВНП ЗВО, в яких вони навчаються.

Electoral systems that have been used in elections to the Kharkiv City Council of the 5-7 convocations are analyzed. Emphasis is made on the evidence of the electoral system impact on the election results. The author compares the Ukrainian legislation according to which appropriate elections were held. The dependence of the election results, not only on the use of the electoral system, but also on the possible alternative to choose the «against all» in the ballot paper is indicated. With «Gallagher index» the author compares the level of disproportionality of the Kharkiv City Council of the 5-7 convocations. ; Анализируются избирательные системы, которые применялись на выборах в Харьковский городской совет 5-7 созывов. Акцент сделано на доказательстве влияния избирательной системы на результаты выборов. Сравнивается украинское законодательство разных лет, по которому проводились соответствующие выборы. Указано на зависимость результатов выборов не только от используемой определенной избирательной системы, но и от возможной альтернативы «против всех», указанной в избирательном бюллетене. С помощью «индекса Галлахера» сравнивается уровень диспропорциональности Харьковского городского совета 5-7 созывов. ; Аналізуються виборчі системи, застосовувані на виборах до Харківської міської ради 5-7 скликань. Акцент зроблено на доведенні впливу виборчої системи на результати виборів. Порівнюється українське законодавство різних років, згідно з яким проводилися відповідні вибори. Вказано на залежність результатів виборів не лише від використовуваної певної виборчої системи, але й від можливої альтернативи «проти всіх», вказаної у виборчому бюлетені. За допомогою «індексу Галлахера» порівнюється рівень диспропорційності Харківської міської ради 5-7 скликань.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

The emphasis in the article has been put on the appropriateness of the use of quantitative methodology in political science. There have been presented the numerous arguments of the interpretive potential of mathematical formulas for explanation of political processes, and particularly in the spectrum of comparison and evolution. An obvious historical pattern between the increase of popularity of the use of quantitative methodology in political science has been determined, for instance, during the period of Chicago school, behaviorism or in 1970th, when the scientists proposed the main numerical indexes for the analysis of political realities on the one hand, and the numbers of political publications on the other hand. The author has drawn an analogy with the peaks of scientific activeness and the speed of introducing quantitative indicators for evaluation, in particular, the party sphere. Detailed analysis of the basic numerical indexes, helping to describe the state, configuration and evolutional aspect of party systems, has been executed. This primarily is an effective number of parties' index, which gives an idea about the competitive number of political parties in the country, and as a consequence about the fragmentation of party systems and the comparative dynamics of its development. The indexes of fragmentation and polarization, which allow drawing a conclusion on the stability and solidity of the parliamentary coalitions, and therefore the cohesion of the entire political system, have been determined. The index of electoral volatility, which demonstrates the electoral preferences of the population and their variability have been additionally considered. Although it is rather difficult to talk about the vector of cause-effect relations and the level of correlation between the variability of electoral preferences and changes in the party system, but the evaluation of the party system in the range of stability / instability requires consideration of this indicator. The newer indexes, which are more often used for evaluation of the level of institutionalization of parties and party systems, and the indicators of stability / changeability of the party system, have been referred to. The main focus has been drawn to the government-level research, and namely to the three main components such as the frequency of changes in governments, rules (formula) of their conduction, and the conditions of access for the purpose of a potential alternative. The author concludes that modern political science is incomplete without the use of quantitative methodology, which in turn is impossible without a quantitative interpretation of the received numerical indicators. ; У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв'язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників.

Electoral systems that have been used in elections to the Kharkiv City Council of the 5-7 convocations are analyzed. Emphasis is made on the evidence of the electoral system impact on the election results. The author compares the Ukrainian legislation according to which appropriate elections were held. The dependence of the election results, not only on the use of the electoral system, but also on the possible alternative to choose the «against all» in the ballot paper is indicated. With «Gallagher index» the author compares the level of disproportionality of the Kharkiv City Council of the 5-7 convocations. ; Анализируются избирательные системы, которые применялись на выборах в Харьковский городской совет 5-7 созывов. Акцент сделано на доказательстве влияния избирательной системы на результаты выборов. Сравнивается украинское законодательство разных лет, по которому проводились соответствующие выборы. Указано на зависимость результатов выборов не только от используемой определенной избирательной системы, но и от возможной альтернативы «против всех», указанной в избирательном бюллетене. С помощью «индекса Галлахера» сравнивается уровень диспропорциональности Харьковского городского совета 5-7 созывов. ; Аналізуються виборчі системи, застосовувані на виборах до Харківської міської ради 5-7 скликань. Акцент зроблено на доведенні впливу виборчої системи на результати виборів. Порівнюється українське законодавство різних років, згідно з яким проводилися відповідні вибори. Вказано на залежність результатів виборів не лише від використовуваної певної виборчої системи, але й від можливої альтернативи «проти всіх», вказаної у виборчому бюлетені. За допомогою «індексу Галлахера» порівнюється рівень диспропорційності Харківської міської ради 5-7 скликань.

The objective: to analyze the existing methods for ensuring the safety of hospitals in the event of natural and man-made disasters, as well as the current regulatory framework for the safety and functioning of the healthcare facility during emergencies in Ukraine.Materials and methods. The study is based on the analysis of data from scientific and specialized sources of information regarding the state of hospital safety, including The Center for the Study of Natural Disaster Epidemiology at the Catholic University of Leuven (Belgium), the International Disaster Database (EMDAT), and official WHO expert reports. Research methods were: bibliographic, synthetic, formal logic. A logical analysis of the data was conducted, summarizing the results, identifying the main causative factors of the deficiencies and the risk creating factors using complex data analys is and computer technologies.Results. WHO-recommended Worldwide Hospital Safety Index methodology, developed to implement a new approach to preventing and reducing the health effects of natural disasters, helps local authorities determine which agencies need to take appropriate action first to reduce vulnerability. Priority should be given to an institution where the safety of patients and staff is at highest risk during a disaster, or to an institution, where there is a risk of equipment damage or where measures are needed to maintain performance. It is established that the activities of any healthcare facilities ofUkraine are evaluated by three standards – management of the institution (including services and personnel), finances and material resources, as well as medical activity. According to the current legislation ofUkraine, the regulations governing the activities of the POPs do not provide for the assessment of the safety of carrying out the medical-diagnostic process in these institutions when providing medical assistance to patients and victims in the event of emergency situations. It is revealed that in our country the criteria and methods of assessment of hospitals' safety are not fully adapted to the actual health care system, while at the same time there is no description and characterization of risks and factors that adversely affect the state of organization of medical-diagnostic process in the process of providing medical care to the victims in emergency situations that significantly reduce the capacity of healthcare facilities to function properly.Conclusions. Ensuring that hospitals operate in emergencies require the development and implementation of adequate response measures, taking into account the existing risks of technical and functional factors. The worldwide methodology for determining the Hospital Safety Index is an effective tool for assessing the safety and vulnerability of hospitals, adopting low-cost, high-efficiency measures to improve safety and emergency preparedness. It is appropriate to apply this methodology in Ukraine, taking into account the world experience in its use, but it requires adaptation to the realities of the national health care system and improvement of the existing legal acts. ; Цель исследования: проанализировать существующие методы по обеспечению безопасности больниц в условиях природных и техногенных катастроф, а также действующую нормативно-правовую базу по безопасности и функционированию учреждений здравоохранения (УЗ) во время чрезвычайных ситуаций в Украине.Материалы и методы. Исследование основывается на анализе данных научных и специальных источников информации о состоянии безопасности больниц, в том числе Центра исследований по эпидемиологии стихийных бедствий Католического Университета Левена (Бельгия), международной базы данных катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), официальных отчетах экспертов ВОЗ. Методами исследования были: библиографический, синтетический, формальной логики. Был проведен логический анализ данных, обобщение результатов, определение основных причинных факторов недостатков и рискообразующих факторов с применением комплексного анализа данных и компьютерных технологий.Результаты. Рекомендуемая ВОЗ к применению во всех странах мира методология «Индекс безопасности больниц», созданная для реализации нового подхода к предотвращению негативных последствий стихийных бедствий в секторе здравоохранения и снижения их масштабов, помогает местным властям определить, какие учреждения прежде всего нуждаются в проведении соответствующих мероприятий для уменьшения уязвимости. Приоритет должен быть отдан тому учреждению, где безопасность пациентов и персонала подвержена наиболее высокому риску при бедствиях, или учреждению, где есть риск повреждения оборудования, или где необходимые меры для поддержания работоспособности. Установлено, что деятельность любого УЗ Украины оценивают по трем стандартам: управление учреждением (включая службами и кадрами), финансами и материальными ресурсами, а также непосредственно по медицинской деятельности. По действующему законодательству Украины нормативные акты, регламентирующие деятельность УЗ, не предусматривают оценки безопасности проведения лечебно-диагностического процесса в этих заведениях при оказании медицинской помощи больным и пострадавшим в условиях чрезвычайных ситуаций. Выявлено, что в нашем государстве полностью отсутствуют адаптированные к реально действующей системе здравоохранения критерии и методы оценки безопасности больниц, одновременно отсутствует описание и характеристика рисков и факторов, негативно влияющих на состояние организации лечебно-диагностического процесса при оказании медицинской помощи пострадавшим в чрезвычайных ситуациях, что существенно снижает возможности учреждений здравоохранения полноценно функционировать.Заключение. Обеспечение работы больниц в условиях чрезвычайных ситуаций требует разработки и внедрения адекватных мер ответов с учетом имеющихся рискообразующих факторов технического и функционального характера. Методология определения индекса безопасности больниц, используемая во всем мире, является действенным инструментом для оценки безопасности и уязвимости больниц, принятия недорогих, высокоэффективных мер повышения безопасности и укрепления готовности к чрезвычайным ситуациям. Данную методологию следует внедрять в Украине с учетом мирового опыта по ее использованию, но она нуждается в адаптации к реалиям национальной системы здравоохранения и в усовершенствовании действующих нормативно-правовых актов. ; Мета дослідження: проаналізувати існуючі методи щодо забезпечення безпеки лікарень за умов природних та техногенних катастроф, а також діючу нормативно-правову базу щодо безпеки та функціонування закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) під час надзвичайних ситуацій в Україні.Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на аналізі даних наукових та спеціальних джерел інформації щодо стану безпеки лікарень, у тому числі Центру досліджень з епідеміолоґії стихійних лих Католицького Університету Левена (Бельгія), міжнародної бази даних катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), офіційних звітах експертів ВООЗ. Методами дослідження були: бібліографічний, синтетичний, формальної логіки. Було проведено логічний аналіз даних, узагальнення результатів, визначення основних причинних факторів недоліків та ризикутворювальних факторів із застосуванням комплексного аналізу даних та комп'ютерних технологій.Результати. Рекомендована ВООЗ до застосування в усіх країнах світу методологія «Індекс безпеки лікарень», що створена для реалізації нового підходу до запобігання негативним наслідкам стихійних лих у секторі охорони здоров'я і зниження їхніх масштабів, допомагає місцевій владі визначити, які установи насамперед потребують проведення відповідних заходів для зменшення уразливості. Пріоритет повинен бути відданий тій установі, де безпека пацієнтів і персоналу схильна до найбільш високого ризику під час лиха, або установі, де є ризик пошкодження обладнання, або потрібні заходи для підтримки працездатності. Встановлено, що діяльність будь-якого ЗОЗ України оцінюють за трьома стандартами: управлінням установою (включно зі службами і кадрами), фінансами та матеріальними ресурсами, а також безпосередньо за медичною діяльністю. За чинним законодавством України нормативні акти, що регламентують діяльність ЗОЗ, не передбачають оцінювання безпеки проведення лікувально-діагностичного процесу в цих закладах при наданні медичної допомоги хворим та постраждалим за умов надзвичайних ситуацій. Виявлено, що в нашій державі повністю відсутні адаптовані до реально діючої системи охорони здоров'я критерії та методи оцінювання безпеки лікарень. Водночас відсутній опис та характеристика ризиків і факторів, що негативно впливають на стан організації лікувально-діагностичного процессу під час надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях, що суттєво знижує можливості ЗОЗ щодо повноцінного функціонування.Заключення. Забезпечення роботи лікарняних закладів за умов надзвичайних ситуацій потребує розробки та впровадження адекватних заходів відповіді з урахуванням наявних ризикутворювальних факторів технічного та функціонального характеру. Методологія визначення «Індексу безпеки лікарень», що використовується в усьому світі, є дієвим інструментом для оцінювання безпеки і уразливості лікарень, прийняття недорогих, високоефективних заходів підвищення безпеки та зміцнення готовності до надзвичайних ситуацій. Дану методологію доречно застосовувати в Україні з урахуванням світового досвіду з її використання, але вона потребує адаптації до реалій національної системи охорони здоров'я та вдосконалення діючих нормативно-правової актів.

The objective: to analyze the existing methods for ensuring the safety of hospitals in the event of natural and man-made disasters, as well as the current regulatory framework for the safety and functioning of the healthcare facility during emergencies in Ukraine.Materials and methods. The study is based on the analysis of data from scientific and specialized sources of information regarding the state of hospital safety, including The Center for the Study of Natural Disaster Epidemiology at the Catholic University of Leuven (Belgium), the International Disaster Database (EMDAT), and official WHO expert reports. Research methods were: bibliographic, synthetic, formal logic. A logical analysis of the data was conducted, summarizing the results, identifying the main causative factors of the deficiencies and the risk creating factors using complex data analys is and computer technologies.Results. WHO-recommended Worldwide Hospital Safety Index methodology, developed to implement a new approach to preventing and reducing the health effects of natural disasters, helps local authorities determine which agencies need to take appropriate action first to reduce vulnerability. Priority should be given to an institution where the safety of patients and staff is at highest risk during a disaster, or to an institution, where there is a risk of equipment damage or where measures are needed to maintain performance. It is established that the activities of any healthcare facilities ofUkraine are evaluated by three standards – management of the institution (including services and personnel), finances and material resources, as well as medical activity. According to the current legislation ofUkraine, the regulations governing the activities of the POPs do not provide for the assessment of the safety of carrying out the medical-diagnostic process in these institutions when providing medical assistance to patients and victims in the event of emergency situations. It is revealed that in our country the criteria and methods of assessment of hospitals' safety are not fully adapted to the actual health care system, while at the same time there is no description and characterization of risks and factors that adversely affect the state of organization of medical-diagnostic process in the process of providing medical care to the victims in emergency situations that significantly reduce the capacity of healthcare facilities to function properly.Conclusions. Ensuring that hospitals operate in emergencies require the development and implementation of adequate response measures, taking into account the existing risks of technical and functional factors. The worldwide methodology for determining the Hospital Safety Index is an effective tool for assessing the safety and vulnerability of hospitals, adopting low-cost, high-efficiency measures to improve safety and emergency preparedness. It is appropriate to apply this methodology in Ukraine, taking into account the world experience in its use, but it requires adaptation to the realities of the national health care system and improvement of the existing legal acts. ; Цель исследования: проанализировать существующие методы по обеспечению безопасности больниц в условиях природных и техногенных катастроф, а также действующую нормативно-правовую базу по безопасности и функционированию учреждений здравоохранения (УЗ) во время чрезвычайных ситуаций в Украине.Материалы и методы. Исследование основывается на анализе данных научных и специальных источников информации о состоянии безопасности больниц, в том числе Центра исследований по эпидемиологии стихийных бедствий Католического Университета Левена (Бельгия), международной базы данных катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), официальных отчетах экспертов ВОЗ. Методами исследования были: библиографический, синтетический, формальной логики. Был проведен логический анализ данных, обобщение результатов, определение основных причинных факторов недостатков и рискообразующих факторов с применением комплексного анализа данных и компьютерных технологий.Результаты. Рекомендуемая ВОЗ к применению во всех странах мира методология «Индекс безопасности больниц», созданная для реализации нового подхода к предотвращению негативных последствий стихийных бедствий в секторе здравоохранения и снижения их масштабов, помогает местным властям определить, какие учреждения прежде всего нуждаются в проведении соответствующих мероприятий для уменьшения уязвимости. Приоритет должен быть отдан тому учреждению, где безопасность пациентов и персонала подвержена наиболее высокому риску при бедствиях, или учреждению, где есть риск повреждения оборудования, или где необходимые меры для поддержания работоспособности. Установлено, что деятельность любого УЗ Украины оценивают по трем стандартам: управление учреждением (включая службами и кадрами), финансами и материальными ресурсами, а также непосредственно по медицинской деятельности. По действующему законодательству Украины нормативные акты, регламентирующие деятельность УЗ, не предусматривают оценки безопасности проведения лечебно-диагностического процесса в этих заведениях при оказании медицинской помощи больным и пострадавшим в условиях чрезвычайных ситуаций. Выявлено, что в нашем государстве полностью отсутствуют адаптированные к реально действующей системе здравоохранения критерии и методы оценки безопасности больниц, одновременно отсутствует описание и характеристика рисков и факторов, негативно влияющих на состояние организации лечебно-диагностического процесса при оказании медицинской помощи пострадавшим в чрезвычайных ситуациях, что существенно снижает возможности учреждений здравоохранения полноценно функционировать.Заключение. Обеспечение работы больниц в условиях чрезвычайных ситуаций требует разработки и внедрения адекватных мер ответов с учетом имеющихся рискообразующих факторов технического и функционального характера. Методология определения индекса безопасности больниц, используемая во всем мире, является действенным инструментом для оценки безопасности и уязвимости больниц, принятия недорогих, высокоэффективных мер повышения безопасности и укрепления готовности к чрезвычайным ситуациям. Данную методологию следует внедрять в Украине с учетом мирового опыта по ее использованию, но она нуждается в адаптации к реалиям национальной системы здравоохранения и в усовершенствовании действующих нормативно-правовых актов. ; Мета дослідження: проаналізувати існуючі методи щодо забезпечення безпеки лікарень за умов природних та техногенних катастроф, а також діючу нормативно-правову базу щодо безпеки та функціонування закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) під час надзвичайних ситуацій в Україні.Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на аналізі даних наукових та спеціальних джерел інформації щодо стану безпеки лікарень, у тому числі Центру досліджень з епідеміолоґії стихійних лих Католицького Університету Левена (Бельгія), міжнародної бази даних катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), офіційних звітах експертів ВООЗ. Методами дослідження були: бібліографічний, синтетичний, формальної логіки. Було проведено логічний аналіз даних, узагальнення результатів, визначення основних причинних факторів недоліків та ризикутворювальних факторів із застосуванням комплексного аналізу даних та комп'ютерних технологій.Результати. Рекомендована ВООЗ до застосування в усіх країнах світу методологія «Індекс безпеки лікарень», що створена для реалізації нового підходу до запобігання негативним наслідкам стихійних лих у секторі охорони здоров'я і зниження їхніх масштабів, допомагає місцевій владі визначити, які установи насамперед потребують проведення відповідних заходів для зменшення уразливості. Пріоритет повинен бути відданий тій установі, де безпека пацієнтів і персоналу схильна до найбільш високого ризику під час лиха, або установі, де є ризик пошкодження обладнання, або потрібні заходи для підтримки працездатності. Встановлено, що діяльність будь-якого ЗОЗ України оцінюють за трьома стандартами: управлінням установою (включно зі службами і кадрами), фінансами та матеріальними ресурсами, а також безпосередньо за медичною діяльністю. За чинним законодавством України нормативні акти, що регламентують діяльність ЗОЗ, не передбачають оцінювання безпеки проведення лікувально-діагностичного процесу в цих закладах при наданні медичної допомоги хворим та постраждалим за умов надзвичайних ситуацій. Виявлено, що в нашій державі повністю відсутні адаптовані до реально діючої системи охорони здоров'я критерії та методи оцінювання безпеки лікарень. Водночас відсутній опис та характеристика ризиків і факторів, що негативно впливають на стан організації лікувально-діагностичного процессу під час надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях, що суттєво знижує можливості ЗОЗ щодо повноцінного функціонування.Заключення. Забезпечення роботи лікарняних закладів за умов надзвичайних ситуацій потребує розробки та впровадження адекватних заходів відповіді з урахуванням наявних ризикутворювальних факторів технічного та функціонального характеру. Методологія визначення «Індексу безпеки лікарень», що використовується в усьому світі, є дієвим інструментом для оцінювання безпеки і уразливості лікарень, прийняття недорогих, високоефективних заходів підвищення безпеки та зміцнення готовності до надзвичайних ситуацій. Дану методологію доречно застосовувати в Україні з урахуванням світового досвіду з її використання, але вона потребує адаптації до реалій національної системи охорони здоров'я та вдосконалення діючих нормативно-правової актів.

The objective: to analyze the existing methods for ensuring the safety of hospitals in the event of natural and man-made disasters, as well as the current regulatory framework for the safety and functioning of the healthcare facility during emergencies in Ukraine.Materials and methods. The study is based on the analysis of data from scientific and specialized sources of information regarding the state of hospital safety, including The Center for the Study of Natural Disaster Epidemiology at the Catholic University of Leuven (Belgium), the International Disaster Database (EMDAT), and official WHO expert reports. Research methods were: bibliographic, synthetic, formal logic. A logical analysis of the data was conducted, summarizing the results, identifying the main causative factors of the deficiencies and the risk creating factors using complex data analys is and computer technologies.Results. WHO-recommended Worldwide Hospital Safety Index methodology, developed to implement a new approach to preventing and reducing the health effects of natural disasters, helps local authorities determine which agencies need to take appropriate action first to reduce vulnerability. Priority should be given to an institution where the safety of patients and staff is at highest risk during a disaster, or to an institution, where there is a risk of equipment damage or where measures are needed to maintain performance. It is established that the activities of any healthcare facilities ofUkraine are evaluated by three standards – management of the institution (including services and personnel), finances and material resources, as well as medical activity. According to the current legislation ofUkraine, the regulations governing the activities of the POPs do not provide for the assessment of the safety of carrying out the medical-diagnostic process in these institutions when providing medical assistance to patients and victims in the event of emergency situations. It is revealed that in our country the criteria and methods of assessment of hospitals' safety are not fully adapted to the actual health care system, while at the same time there is no description and characterization of risks and factors that adversely affect the state of organization of medical-diagnostic process in the process of providing medical care to the victims in emergency situations that significantly reduce the capacity of healthcare facilities to function properly.Conclusions. Ensuring that hospitals operate in emergencies require the development and implementation of adequate response measures, taking into account the existing risks of technical and functional factors. The worldwide methodology for determining the Hospital Safety Index is an effective tool for assessing the safety and vulnerability of hospitals, adopting low-cost, high-efficiency measures to improve safety and emergency preparedness. It is appropriate to apply this methodology in Ukraine, taking into account the world experience in its use, but it requires adaptation to the realities of the national health care system and improvement of the existing legal acts. ; Цель исследования: проанализировать существующие методы по обеспечению безопасности больниц в условиях природных и техногенных катастроф, а также действующую нормативно-правовую базу по безопасности и функционированию учреждений здравоохранения (УЗ) во время чрезвычайных ситуаций в Украине.Материалы и методы. Исследование основывается на анализе данных научных и специальных источников информации о состоянии безопасности больниц, в том числе Центра исследований по эпидемиологии стихийных бедствий Католического Университета Левена (Бельгия), международной базы данных катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), официальных отчетах экспертов ВОЗ. Методами исследования были: библиографический, синтетический, формальной логики. Был проведен логический анализ данных, обобщение результатов, определение основных причинных факторов недостатков и рискообразующих факторов с применением комплексного анализа данных и компьютерных технологий.Результаты. Рекомендуемая ВОЗ к применению во всех странах мира методология «Индекс безопасности больниц», созданная для реализации нового подхода к предотвращению негативных последствий стихийных бедствий в секторе здравоохранения и снижения их масштабов, помогает местным властям определить, какие учреждения прежде всего нуждаются в проведении соответствующих мероприятий для уменьшения уязвимости. Приоритет должен быть отдан тому учреждению, где безопасность пациентов и персонала подвержена наиболее высокому риску при бедствиях, или учреждению, где есть риск повреждения оборудования, или где необходимые меры для поддержания работоспособности. Установлено, что деятельность любого УЗ Украины оценивают по трем стандартам: управление учреждением (включая службами и кадрами), финансами и материальными ресурсами, а также непосредственно по медицинской деятельности. По действующему законодательству Украины нормативные акты, регламентирующие деятельность УЗ, не предусматривают оценки безопасности проведения лечебно-диагностического процесса в этих заведениях при оказании медицинской помощи больным и пострадавшим в условиях чрезвычайных ситуаций. Выявлено, что в нашем государстве полностью отсутствуют адаптированные к реально действующей системе здравоохранения критерии и методы оценки безопасности больниц, одновременно отсутствует описание и характеристика рисков и факторов, негативно влияющих на состояние организации лечебно-диагностического процесса при оказании медицинской помощи пострадавшим в чрезвычайных ситуациях, что существенно снижает возможности учреждений здравоохранения полноценно функционировать.Заключение. Обеспечение работы больниц в условиях чрезвычайных ситуаций требует разработки и внедрения адекватных мер ответов с учетом имеющихся рискообразующих факторов технического и функционального характера. Методология определения индекса безопасности больниц, используемая во всем мире, является действенным инструментом для оценки безопасности и уязвимости больниц, принятия недорогих, высокоэффективных мер повышения безопасности и укрепления готовности к чрезвычайным ситуациям. Данную методологию следует внедрять в Украине с учетом мирового опыта по ее использованию, но она нуждается в адаптации к реалиям национальной системы здравоохранения и в усовершенствовании действующих нормативно-правовых актов. ; Мета дослідження: проаналізувати існуючі методи щодо забезпечення безпеки лікарень за умов природних та техногенних катастроф, а також діючу нормативно-правову базу щодо безпеки та функціонування закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) під час надзвичайних ситуацій в Україні.Матеріали та методи. Дослідження ґрунтується на аналізі даних наукових та спеціальних джерел інформації щодо стану безпеки лікарень, у тому числі Центру досліджень з епідеміолоґії стихійних лих Католицького Університету Левена (Бельгія), міжнародної бази даних катастроф (International Disaster Database, EM-DAT), офіційних звітах експертів ВООЗ. Методами дослідження були: бібліографічний, синтетичний, формальної логіки. Було проведено логічний аналіз даних, узагальнення результатів, визначення основних причинних факторів недоліків та ризикутворювальних факторів із застосуванням комплексного аналізу даних та комп'ютерних технологій.Результати. Рекомендована ВООЗ до застосування в усіх країнах світу методологія «Індекс безпеки лікарень», що створена для реалізації нового підходу до запобігання негативним наслідкам стихійних лих у секторі охорони здоров'я і зниження їхніх масштабів, допомагає місцевій владі визначити, які установи насамперед потребують проведення відповідних заходів для зменшення уразливості. Пріоритет повинен бути відданий тій установі, де безпека пацієнтів і персоналу схильна до найбільш високого ризику під час лиха, або установі, де є ризик пошкодження обладнання, або потрібні заходи для підтримки працездатності. Встановлено, що діяльність будь-якого ЗОЗ України оцінюють за трьома стандартами: управлінням установою (включно зі службами і кадрами), фінансами та матеріальними ресурсами, а також безпосередньо за медичною діяльністю. За чинним законодавством України нормативні акти, що регламентують діяльність ЗОЗ, не передбачають оцінювання безпеки проведення лікувально-діагностичного процесу в цих закладах при наданні медичної допомоги хворим та постраждалим за умов надзвичайних ситуацій. Виявлено, що в нашій державі повністю відсутні адаптовані до реально діючої системи охорони здоров'я критерії та методи оцінювання безпеки лікарень. Водночас відсутній опис та характеристика ризиків і факторів, що негативно впливають на стан організації лікувально-діагностичного процессу під час надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях, що суттєво знижує можливості ЗОЗ щодо повноцінного функціонування.Заключення. Забезпечення роботи лікарняних закладів за умов надзвичайних ситуацій потребує розробки та впровадження адекватних заходів відповіді з урахуванням наявних ризикутворювальних факторів технічного та функціонального характеру. Методологія визначення «Індексу безпеки лікарень», що використовується в усьому світі, є дієвим інструментом для оцінювання безпеки і уразливості лікарень, прийняття недорогих, високоефективних заходів підвищення безпеки та зміцнення готовності до надзвичайних ситуацій. Дану методологію доречно застосовувати в Україні з урахуванням світового досвіду з її використання, але вона потребує адаптації до реалій національної системи охорони здоров'я та вдосконалення діючих нормативно-правової актів.

The author of the article has characterized the empirical methods to be used for the analysis of political parties and party systems, in particular the specificity of indexes application of effective amount of electoral and parliamentary representatives, disproportionality index, index of fragmentation, index of change of electorate preferences. Key words: empirical methods, political parties, the party system, the index of effective number of parties, fragmentation index, disproportionality index, index of changes in preferences of the electorate. ; В статті характеризуються емпіричні методи, які можуть використовуватися для аналізу політичних партій і партійних систем. Йдеться про особливості застосування індексів ефективної кількості електоральних та парламентських партій, індексу пропорційності, індексу диспропорційності, індексу фрагментації, індексу неусталеності уподобань електорату. Ключові слова: емпіричні методи, політичні партії, партійні системи, партійна система, індекс ефективної кількості партій, індекс фрагментації, індекс диспропорційності, індекс неусталеності уподобань електорату.