Suchergebnisse

The Draft Law on Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Strengthening Protection of Rights to Trademarks and Industrial Designsand Combating Patent Trolling N 2258 of October 11, 2019 provides for changes in the interpretation of the scope of rights for an industrial design. According to the proposed changes, the scope of rights for a registered industrial design is supplemented by the following: the scope of legal protection of an industrial design includes any other industrialdesign that does not make an disparate general impression on the informed user. To determine the scope of legal protection, the degree of freedom of the author (designer) is taken into account during the creation of an industrial design. The degree of freedom of the author is a new criterion that must be taken into account when determining the scope of rights to assess the individual character of an industrial design.The degree of freedom of the author is determined by Council Regulation (EC) No 6/2002 of 12 December 2001 on Community designs (Section 2, Article 10 of the Regulation). The definition of this criterion and its impact on the scope of rights depends on the design techniques adopted in the industry in which the product can be used, the appearance of which is the subject of an industrial design, i.e. depends on the nature and purpose of the product. The degree of freedom of the author, as a rule, is limited to the elements of the product, the appearance of which is due to technical and functional requirements. The list of elements of an industrial design, which form the general impression, depends on a certain degree of freedom of the author. Given that this criterion is completely new in thenational legislation on the protection of rights to an industrial design and requires certain approaches to its definition, it is appropriate to review the case law of the European Union in the field of protection of design rights.The main purpose of this article is to analyze this practice to determine a degree of freedom of the author for industrial designsbelonging to different type and for different purposes, as well as the impact of a certain degree of freedom of the author on the overall impression for the informed user. ; Осуществлен краткий анализ судебной практики ЕС на предмет определения степени свободы автора для промышленных образцов, а также влияния степени свободы автора на общее впечатление для информированного пользователя. В статье использованы общедоступные базы данных судебных решений ЕС. Анализ включает краткий обзор сути дела с акцентом на определение степени свободы автора. ; Здійснено короткий аналіз судової практики ЄС на предмет визначення ступеня свободи автора для промислових зразків, а також впливу визначеного ступеня свободи автора на загальне враження для інформованого користувача. Для аналізу в статті використано загальнодоступні бази даних рішень Апеляційної ради EUIPO та СудуЄвропейського Союзу, а також публікації європейських патентних фірм, що практикують у галузі охорони прав інтелектуальної власності. Аналіз включає короткий огляд суті справи з акцентом на визначення ступеня свободи автора та його впливу на кінцеве рішення.

The Draft Law on Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Strengthening Protection of Rights to Trademarks and Industrial Designsand Combating Patent Trolling N 2258 of October 11, 2019 provides for changes in the interpretation of the scope of rights for an industrial design. According to the proposed changes, the scope of rights for a registered industrial design is supplemented by the following: the scope of legal protection of an industrial design includes any other industrialdesign that does not make an disparate general impression on the informed user. To determine the scope of legal protection, the degree of freedom of the author (designer) is taken into account during the creation of an industrial design. The degree of freedom of the author is a new criterion that must be taken into account when determining the scope of rights to assess the individual character of an industrial design.The degree of freedom of the author is determined by Council Regulation (EC) No 6/2002 of 12 December 2001 on Community designs (Section 2, Article 10 of the Regulation). The definition of this criterion and its impact on the scope of rights depends on the design techniques adopted in the industry in which the product can be used, the appearance of which is the subject of an industrial design, i.e. depends on the nature and purpose of the product. The degree of freedom of the author, as a rule, is limited to the elements of the product, the appearance of which is due to technical and functional requirements. The list of elements of an industrial design, which form the general impression, depends on a certain degree of freedom of the author. Given that this criterion is completely new in thenational legislation on the protection of rights to an industrial design and requires certain approaches to its definition, it is appropriate to review the case law of the European Union in the field of protection of design rights.The main purpose of this article is to analyze this practice to determine a degree of freedom of the author for industrial designsbelonging to different type and for different purposes, as well as the impact of a certain degree of freedom of the author on the overall impression for the informed user. ; Осуществлен краткий анализ судебной практики ЕС на предмет определения степени свободы автора для промышленных образцов, а также влияния степени свободы автора на общее впечатление для информированного пользователя. В статье использованы общедоступные базы данных судебных решений ЕС. Анализ включает краткий обзор сути дела с акцентом на определение степени свободы автора. ; Здійснено короткий аналіз судової практики ЄС на предмет визначення ступеня свободи автора для промислових зразків, а також впливу визначеного ступеня свободи автора на загальне враження для інформованого користувача. Для аналізу в статті використано загальнодоступні бази даних рішень Апеляційної ради EUIPO та СудуЄвропейського Союзу, а також публікації європейських патентних фірм, що практикують у галузі охорони прав інтелектуальної власності. Аналіз включає короткий огляд суті справи з акцентом на визначення ступеня свободи автора та його впливу на кінцеве рішення.

The article discusses the main provisions of the institution of intellectual property law — an unregistered industrial design, which was introduced into the legislation of Ukraine through the implementation of the provisions of Art. 212–217 Chapter 9 «Intellectual Property» ofthe Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand, and harmonization with the norms of Directive 98/71/EC of the European Parliament and of the Council of 13 October 1998 on the legal protection of designs and Council Regulation (EC) No 6/2002 of 12 December 2001 on Community designs.The authors analyzed the main features of the legal protection of industrial designs as unregistered industrial designs, namely: without registration for a short period of time, with a limited scope of rights. The legal regulation of the protection of an unregistered industrial design in Ukraine is similar to the legal regulation of an unregistered industrialdesign of the Community and has the same advantages and disadvantages.Since the Community Design Regulation came into force, one important question has always lingered: can a design which is first disclosed outside the EU territory be protected by an unregistered Community design right when it is subsequently disclosed within the EU? The UK court's recent reference to the Court of Justice of the European Union may finally will answer this question. The same question arises in relation to an unregistered industrial design in accordance with the new legislation ofUkraine and requires further clarification in law enforcement practice.Of equal interest is a date for assessing the novelty of a design. Is the date for assessing the novelty of a design for which unregistered Community design protection is the date on which the unregistered Community design protection for the design came into being according to the Regulation, or alternatively the date on which the relevantevent of disclosure of the design could reasonably have become known in the normal course of business to the circles specialized in the sector concerned, operating within the Community, or alternatively some other, and if so, which date? ; В статье рассмотрены основные положения института интеллектуальной собственности — незарегистрированный промышленный образец, который был введен в законодательство Украины путем имплементации положений статей 212−217Главы 9 «Интеллектуальная собственность» Соглашения об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским Сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны, и гармонизации снормами законодательства ЕС в сфере правовой охраны промышленных образцов.Авторами проанализированы особенности регулирования правовой охраны незарегистрированных промышленных образцов, а именно: без регистрации, на непродолжительный срок, с ограниченным объемом прав аналогичной правовой охраны незарегистрированного промышленного образца Сообщества, и показано, что некоторые положения нового законодательства являются неоднозначными и требуют дальнейшего разъяснения в правоприменительной практике. ; У статті розглянуто основні положення інституту права інтелектуальноївласності — незареєстрований промисловий зразок, який було введено в законодавство України шляхом імплементації положень статей 212−217 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, та гармонізації з нормами законодавства ЄС у сфері правової охорони промислових зразків. Авторами проаналізовано особливості регулювання правової охорони незареєстрованих промислових зразків, а саме: без реєстрації, нанетривалий термін, з обмеженим обсягом прав на кшталт правової охорони незареєстрованого промислового зразка Співтовариства, і показано, що деякі положення нового законодавства є неоднозначними та потребують подальшого роз'яснення в пра-возастосовній практиці.

The article discusses the main provisions of the institution of intellectual property law — an unregistered industrial design, which was introduced into the legislation of Ukraine through the implementation of the provisions of Art. 212–217 Chapter 9 «Intellectual Property» ofthe Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand, and harmonization with the norms of Directive 98/71/EC of the European Parliament and of the Council of 13 October 1998 on the legal protection of designs and Council Regulation (EC) No 6/2002 of 12 December 2001 on Community designs.The authors analyzed the main features of the legal protection of industrial designs as unregistered industrial designs, namely: without registration for a short period of time, with a limited scope of rights. The legal regulation of the protection of an unregistered industrial design in Ukraine is similar to the legal regulation of an unregistered industrialdesign of the Community and has the same advantages and disadvantages.Since the Community Design Regulation came into force, one important question has always lingered: can a design which is first disclosed outside the EU territory be protected by an unregistered Community design right when it is subsequently disclosed within the EU? The UK court's recent reference to the Court of Justice of the European Union may finally will answer this question. The same question arises in relation to an unregistered industrial design in accordance with the new legislation ofUkraine and requires further clarification in law enforcement practice.Of equal interest is a date for assessing the novelty of a design. Is the date for assessing the novelty of a design for which unregistered Community design protection is the date on which the unregistered Community design protection for the design came into being according to the Regulation, or alternatively the date on which the relevantevent of disclosure of the design could reasonably have become known in the normal course of business to the circles specialized in the sector concerned, operating within the Community, or alternatively some other, and if so, which date? ; В статье рассмотрены основные положения института интеллектуальной собственности — незарегистрированный промышленный образец, который был введен в законодательство Украины путем имплементации положений статей 212−217Главы 9 «Интеллектуальная собственность» Соглашения об ассоциации между Украиной, с одной стороны, и Европейским Союзом, Европейским Сообществом по атомной энергии и их государствами-членами, с другой стороны, и гармонизации снормами законодательства ЕС в сфере правовой охраны промышленных образцов.Авторами проанализированы особенности регулирования правовой охраны незарегистрированных промышленных образцов, а именно: без регистрации, на непродолжительный срок, с ограниченным объемом прав аналогичной правовой охраны незарегистрированного промышленного образца Сообщества, и показано, что некоторые положения нового законодательства являются неоднозначными и требуют дальнейшего разъяснения в правоприменительной практике. ; У статті розглянуто основні положення інституту права інтелектуальноївласності — незареєстрований промисловий зразок, який було введено в законодавство України шляхом імплементації положень статей 212−217 Глави 9 «Інтелектуальна власність» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони, та гармонізації з нормами законодавства ЄС у сфері правової охорони промислових зразків. Авторами проаналізовано особливості регулювання правової охорони незареєстрованих промислових зразків, а саме: без реєстрації, нанетривалий термін, з обмеженим обсягом прав на кшталт правової охорони незареєстрованого промислового зразка Співтовариства, і показано, що деякі положення нового законодавства є неоднозначними та потребують подальшого роз'яснення в пра-возастосовній практиці.

Onufriev V. N. FORMATION OF THE JURY AS AN ADMINISTRATIVE AND LEGAL PROCEDURE The article examines the content of the administrative and legal procedure for the formation of the list of jurors, highlights the basic concepts of the administrative and legal procedure, distinguishes between the categories of the formation of the list of jurors and the jury; clarified the legal framework that determines the structure of these procedures according to current legislation, foreign experience and draft laws. It is established that the procedure of forming a jury trial is a normatively defined procedural activity of the court and participants in the trial, aimed at identifying circumstances that exclude the participation of the jury from the list approved by the relevant local councils, in the case and its inclusion in the jury court hearing. As a result of the study, the features of the administrative procedure for forming a jury list were identified: the content is consistently carried out by public administration bodies, consideration and resolution of individual administrative cases, not related to disputes or coercive measures, i.e. indisputable; in its process the public interest in ensuring the participation of the people in the administration of justice through juries is realized, i.e. it has a public character; determined by administrative and legal norms; the purpose is to form a list of jurors, individual in nature, because the decision to include a person in the list of jurors applies to a specific person; has a staged character; inclusion of these persons who meet the requirements in the list of jurors and approved by local or regional councils; are implemented within the framework of administrative and legal relations that arise between public administration bodies: local governments, territorial departments of the State Judicial Administration of Ukraine, and citizens. The concept of the procedure of forming. ; У статті досліджено зміст адміністративно-правової процедури формування списку присяжних, висвітлено основні концепції адміністративно-правової процедури, проведено розмежування категорій формування списку присяжних та суду присяжних; з'ясовано правові засади, що визначають структуру цих процедур за чинним зако­нодавством, іноземним досвідом та у проєктах законів. Встановлено, що процедура формування суду присяжних - це нормативно визначена процесуальна діяльність суду та учасників судового процесу, спрямована на виявлення обставин, що виключають участь присяжного із затвердженого відповідними місцевими радами списку, у розгляді конкретної справи та включення його до скла­ду суду присяжних, зафіксованого у протоколі судового засідання. У результаті проведеного дослідження виокремлено ознаки адміністративної процедури формування списку присяжних: за змістом це послідовно здійснювана діяльність органів публічної адміністрації, розгляд та вирішен­ня індивідуальних адміністративних справ, не пов'язаний з розглядом суперечок або застосуванням заходів при­мусу, тобто має безспірний характер; в її процесі реалізується публічний інтерес щодо забезпечення участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних, тобто має публічний характер; визначений адміністративно-право­вими нормами; метою є формування списку присяжних, індивідуальний характер, оскільки рішення внесення особи до списку присяжних стосується конкретної особи; має етапний характер; внесення даних осіб, що відпові­дають вимогам, до списку присяжних та затверджується місцевими чи обласними радами; реалізуються в межах адміністративно-правових відносин, що виникають між органами публічної адміністрації, - органами місцево­го самоврядування, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України та громадянами. Запропоновано поняття «процедура формування списку присяжних».

This paper analyzes the one of the least developed areas of accounting research, such as accounting in the army. There are no works which have been devoted to the issue of analytical accounting of fixed assets in military units. In the conditions of a hybrid war in Ukraine, an effective accounting system in military units is required, due to the specifics of their organizational, economic and technological features, which would allow responding quickly to modern challenges. The article considers one of the most important areas of accounting for military units, namely, accounting for fixed assets, its analytical support. An effectively structured analytics structure should ensure the effective and timely execution of tasks assigned to military units in accordance with current legislation. Suggestions for building a rational model of organization of analytical accounting of fixed assets in military units are given. The following levels of analytical accounting in military units are proposed: by purpose of property, by places of storage, by technical characteristics, by funds of military camps and by relevant services. The components of accounting for missile and artillery armament of tanks (self-propelled artillery units, infantry fighting vehicles, armored personnel carriers, and other military equipment) have been separately identified. The construction of the analytical system took into account the specifics of the sphere of activity of the business entity, which determines the individual nature of information flows in the system of management analysis of production and economic activities of the institution. ; Ця робота аналізує один з найменш розвинених напрямів бухгалтерських досліджень, таких як облік в армії. Питанням аналітичного обліку основних засобів у військових частинах не присвячено жодної праці. В умовах гібридної війни в Україні необхідна ефективна система бухгалтерського обліку у військових частинах, обумовлена специфікою їх організаційних, економічних і технологічних особливостей, яка б дозволяла оперативно реагувати на сучасні виклики. У статті розглянуто одну з найважливіших ділянок обліку військових частин, а саме: облік основних засобів, його аналітичне забезпечення. Ефективно побудована структура аналітики має забезпечити результативне й своєчасне виконання завдань, покладених на військові частини відповідно до чинного законодавства. Наведено пропозиції щодо побудови раціональної моделі організації аналітичного обліку основних засобів у військових частинах. Запропоновано такі рівні аналітичного обліку у військових частинах: за призначенням майна, за місцями зберігання, за технічними характеристиками, за фондами військових містечок і за відповідними службами. Окремо визначено складові обліку ракетно-артилерійського озброєння танків (самохідних артилерійських установок, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, іншої військової техніки). Під час побудови системи аналітичного обліку враховувалася специфіка сфери діяльності господарюючого суб'єкта, що визначає індивідуальний характер інформаційних потоків у системі управлінського аналізу виробничо-господарської діяльності установи.

This paper analyzes the one of the least developed areas of accounting research, such as accounting in the army. There are no works which have been devoted to the issue of analytical accounting of fixed assets in military units. In the conditions of a hybrid war in Ukraine, an effective accounting system in military units is required, due to the specifics of their organizational, economic and technological features, which would allow responding quickly to modern challenges. The article considers one of the most important areas of accounting for military units, namely, accounting for fixed assets, its analytical support. An effectively structured analytics structure should ensure the effective and timely execution of tasks assigned to military units in accordance with current legislation. Suggestions for building a rational model of organization of analytical accounting of fixed assets in military units are given. The following levels of analytical accounting in military units are proposed: by purpose of property, by places of storage, by technical characteristics, by funds of military camps and by relevant services. The components of accounting for missile and artillery armament of tanks (self-propelled artillery units, infantry fighting vehicles, armored personnel carriers, and other military equipment) have been separately identified. The construction of the analytical system took into account the specifics of the sphere of activity of the business entity, which determines the individual nature of information flows in the system of management analysis of production and economic activities of the institution. ; Ця робота аналізує один з найменш розвинених напрямів бухгалтерських досліджень, таких як облік в армії. Питанням аналітичного обліку основних засобів у військових частинах не присвячено жодної праці. В умовах гібридної війни в Україні необхідна ефективна система бухгалтерського обліку у військових частинах, обумовлена специфікою їх організаційних, економічних і технологічних особливостей, яка б дозволяла оперативно реагувати на сучасні виклики. У статті розглянуто одну з найважливіших ділянок обліку військових частин, а саме: облік основних засобів, його аналітичне забезпечення. Ефективно побудована структура аналітики має забезпечити результативне й своєчасне виконання завдань, покладених на військові частини відповідно до чинного законодавства. Наведено пропозиції щодо побудови раціональної моделі організації аналітичного обліку основних засобів у військових частинах. Запропоновано такі рівні аналітичного обліку у військових частинах: за призначенням майна, за місцями зберігання, за технічними характеристиками, за фондами військових містечок і за відповідними службами. Окремо визначено складові обліку ракетно-артилерійського озброєння танків (самохідних артилерійських установок, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, іншої військової техніки). Під час побудови системи аналітичного обліку враховувалася специфіка сфери діяльності господарюючого суб'єкта, що визначає індивідуальний характер інформаційних потоків у системі управлінського аналізу виробничо-господарської діяльності установи.

Kapitsa Y. Unregistered industrial design: protection in the European Union and the problem of trolling in Ukraine. The article considers a new provisions concerning unregistered industrial design (hereinafter — UD), introduced by the Law of Ukraine № 815-IX of 21.07.2020.There is an incomplete reflection in the Association Agreement between the EU and Ukraine and in the adopted Law of the provisions of Council Regulation (EC) No 6/2002 on Community designs, in particular the lack of implementation of Art. 85 (2) of the Regulation concerning the conditions under which courts consider UD to be valid; and the rulings of the Court of Justice that the right holder must provide evidence that the UD was copied by a third party, Case C-345/13 etc.This may result in trolling in Ukraine with the use of UD to prohibit the use of known products or products created independently, bypassing trademarks.It is actual to:• provide amendments to the Law of Ukraine «On protection of rights to industrial designs» concerning the provisions of Art. 85 (2) of Regulation № 6/2002 and the case law of the Court of Justice;• extend the competence of the Appeals Chamber to cases concerning the recognition of UD as invalid;• amend the Law as well Art. 139, 140 of the Code of Civil Procedure of Ukraine and Art. 151, 153 of the Economic and Procedural Code of Ukraine regarding the provisions of Art. 50 TRIPS which stipulates that judicial authorities shall have the authority to require the applicant to provide any reasonably available evidence in order to satisfy themselves with a sufficient degree of certainty that the applicant is the right holder and that the applicant's right is being infringed or that such infringement is imminent.There is a danger of partial approximation not to the whole EU acquis governing the protection of relevant IP rights which may result in the difficulty of applying implemented provisions of EU acts and developing national case law which could contradict EU case law.Key words: unregistered industrial design, protection of intellectual property rights, approximation of legislation, trolling ; Розглядається новий для права України інститут охорони прав на незареєстрований промисловий зразок. Зазначається неповнота адаптації законодавства до актів ЄС та рішень Суду Європейського Союзу, що може мати наслідком розвиток тролінгу. Актуальним є врахування норм Регламенту ЄС №6/2002 з розгляду судами прав на зразок як чинних, якщо правовласником надано докази про виконання вимог з оприлюднення зразка та зазначено, у чому полягає його індивідуальний характер; а також рішень Суду ЄС стосовно захисту прав на промисловий зразок судами за умови надання правовласником доказів, що оскаржуване використання є результатом копіювання. Важливим є передбачення розгляду Апеляційною палатою недійсності прав на незареєстрований промисловий зразок.Ключові слова: незареєстрований промисловий зразок, захист прав інтелектуальної власності, адаптація законодавства, тролінг

Kapitsa Y. Unregistered industrial design: protection in the European Union and the problem of trolling in Ukraine. The article considers a new provisions concerning unregistered industrial design (hereinafter — UD), introduced by the Law of Ukraine № 815-IX of 21.07.2020.There is an incomplete reflection in the Association Agreement between the EU and Ukraine and in the adopted Law of the provisions of Council Regulation (EC) No 6/2002 on Community designs, in particular the lack of implementation of Art. 85 (2) of the Regulation concerning the conditions under which courts consider UD to be valid; and the rulings of the Court of Justice that the right holder must provide evidence that the UD was copied by a third party, Case C-345/13 etc.This may result in trolling in Ukraine with the use of UD to prohibit the use of known products or products created independently, bypassing trademarks.It is actual to:• provide amendments to the Law of Ukraine «On protection of rights to industrial designs» concerning the provisions of Art. 85 (2) of Regulation № 6/2002 and the case law of the Court of Justice;• extend the competence of the Appeals Chamber to cases concerning the recognition of UD as invalid;• amend the Law as well Art. 139, 140 of the Code of Civil Procedure of Ukraine and Art. 151, 153 of the Economic and Procedural Code of Ukraine regarding the provisions of Art. 50 TRIPS which stipulates that judicial authorities shall have the authority to require the applicant to provide any reasonably available evidence in order to satisfy themselves with a sufficient degree of certainty that the applicant is the right holder and that the applicant's right is being infringed or that such infringement is imminent.There is a danger of partial approximation not to the whole EU acquis governing the protection of relevant IP rights which may result in the difficulty of applying implemented provisions of EU acts and developing national case law which could contradict EU case law.Key words: unregistered industrial design, protection of intellectual property rights, approximation of legislation, trolling ; Розглядається новий для права України інститут охорони прав на незареєстрований промисловий зразок. Зазначається неповнота адаптації законодавства до актів ЄС та рішень Суду Європейського Союзу, що може мати наслідком розвиток тролінгу. Актуальним є врахування норм Регламенту ЄС №6/2002 з розгляду судами прав на зразок як чинних, якщо правовласником надано докази про виконання вимог з оприлюднення зразка та зазначено, у чому полягає його індивідуальний характер; а також рішень Суду ЄС стосовно захисту прав на промисловий зразок судами за умови надання правовласником доказів, що оскаржуване використання є результатом копіювання. Важливим є передбачення розгляду Апеляційною палатою недійсності прав на незареєстрований промисловий зразок.Ключові слова: незареєстрований промисловий зразок, захист прав інтелектуальної власності, адаптація законодавства, тролінг

The article identifies international institutions that create global economic forecasts. Such forecasts are plausible and do not aim to predict the future. The study analyzes long-term forecasts of different times, covering the periods up to 2020, 2030 and 2050. The main task of comprehensive long-term forecasting is to identify the risks and opportunities that carry key political and economic trends for each country and the world as a whole. At the present stage, the forecasting procedure has a purely individual character. The effectiveness of most international institutions remains low. This is due to limited financial resources, differences in ideological and political status. The most well-known publications of the comprehensive long-term forecasting of the National Intelligence Council and the Atlantic Council of the United States are: a series of reports "Global Trends" - forecasts for 2025 and 2030. Global Trends 2030: Alternative Worlds explains the rapid and multifaceted transformations of geopolitical, economic and technological factors, as well as the trajectory of such transformations over the next 15-20 years. The UN and other international organizations, the United States, the European Union and China pay special attention to long-term forecasting. The first study in the series "The World in 2050" was published by the Department of Macroeconomic Analysis PricewaterhouseCoopers in 2006. The new report presents long-term forecasts of potential GDP growth rates until 2050 for the 32 largest countries in the world. The analysis and forecasts contained in the World Bank's Global Economic Prospects study are an integral part of the IMF. World rating agencies play a significant role in assessing the state of development of the world's largest companies. Analytical and forecasting research is an important element of scientific and technical development management. A brief overview of the experience of forecasting scientific and technical development is contained in the analytical report of the Research Center for Industrial Development Problems of the National Academy of Sciences of Ukraine. ; В статье названы международные институты, которые формируют глобальные экономи­ческие прогнозы. Такие прогнозы носят вероятностный характер и у них нет цели предска­зания будущего. В исследовании проанализированы долгосрочные прогнозы разного време­ни, которые охватывают периоды до 2020, 2030 и 2050 годов. Главная задача комплексного долгосрочного прогнозирования ‒ выявить риски и возможности, которые несут для каждой страны и мира в целом ключевые политико-экономические тенденции. На современном эта­пе процедура разработки прогнозов слабо алгоритмизирована и носит сугубо индивидуаль­ный характер. Эффективность большинства международных институтов остается незначи­тельной. Это связано с ограниченностью финансовых ресурсов, различиями в идеологи­ческих и политических установках. Наиболее известные публикации комплексного долгосрочного прогнозирования Нацио­нального совета по разведке (National Intelligence Council) и Атлантического совета (Atlantic Council) США: серия докладов «Глобальные тренды» (Global Trends) ‒ прогнозы до 2025 и 2030годов. «Global Trends 2030: Alternative Worlds» объясняет быстрые и многосторонние трансформации геополитических, экономических и технологических факторов, а также тра­екторию движения таких трансформаций в течение следующих 15-20лет. Особое внимание долгосрочному прогнозированию уделяют ООН и другие международные организации и их страны-участницы, в т.ч. США, ЕС и Китай. Первое исследование из серии «Мир в 2050 году» (The World in 2050) было опубликовано департаментом макроэкономического анализа PricewaterhouseCoopers в 2006 году. Анализ и прогнозы, содержащиеся в исследовании Группы Всемирного Банка «Global Economic Prospects», являются неотъемлемой частью надзора МВФ за изменениями в экономике государств-членов организации, тенденциями на международных финансовых рынках и мировой экономической системы. Аналитические и прогнозные исследования являются важным элементом управления научно-техническим развитием. Обзор прогнозирования научно-технического развития содержит аналитическая справка Научно-исследовательского центра индустриальных проблем развития Националь­ной академии наук Украины. ; У статті визначені міжнародні інституції, які створюють глобальні економічні прогнози. Такі прогнози носять ймовірний характер і не ставлять за мету передбачення майбутнього. У дослідженні проаналізовані довгострокові прогнози різного часу, які охоплюють періоди до 2020, 2030 і 2050років. Головне завдання комплексного довгострокового прогнозування ‒ виявити ризики і можливості, які несуть для кожної країни та світу в цілому ключові політи­ко-економічні тенденції. На сучасному етапі процедура розробки прогнозів слабко алгоритмі­зована й має суто індивідуальний характер. Ефективність більшості міжнародних інституцій залишається незначною. Це пов'язано з обмеженістю фінансових ресурсів, відмінностями в ідеологічних і політичних установках. Найбільш відомі публікації комплексного довгострокового прогнозування Національної ради з розвідки (National Intelligence Council) і Атлантичної ради (Atlantic Council) США: серія доповідей «Глобальні тренди» (Global Trends) ‒ прогнози до 2025 і 2030років. «Global Trends 2030: Alternative Worlds» пояснює швидкі і багатосторонні трансформації геополітичних, еко­номічних і технологічних факторів, що перетворюють світ сьогодні, а також траєкторію руху таких трансформацій протягом наступних 15-20 років. Особливу увагу довгостроковому про­гнозуванню приділяють ООН та інші міжнародні організації та їх країни-учасниці, у т.ч. США, ЄС і Китай. Перше дослідження з серії «Світ у 2050 році» (The World in 2050) було опуб­ліковано департаментом макроекономічного аналізу PricewaterhouseCoopers в 2006 році. Аналіз і прогнози, що містяться у дослідженні Групи Світового Банку «Global Economic Pro­spects», є невід'ємною частиною нагляду МВФ за змінами в економіці держав-членів органі­зації, тенденціями на міжнародних фінансових ринках та світовою економічною системою. Аналітично-прогнозні дослідження є важливим елементом управління науково-технічним розвитком. Короткий огляд досвіду прогнозування науково-технічного розвитку містить ана­літична довідка Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України.

Поточні проблеми між Заходом/західними союзниками та Росією і Китаєм мають системний характер не з огляду структури, а порядку, отже, не в сенсі спільноти, змодельованої за владними відносинами між суб'єктами мікроекономіки, а в сенсі інтерсуб'єктивного, нормативного посилання, яке породжує значущі, живі відносини індивідуального актора та системи, які охоплюють відносини влади. Вони становлять зміст фундаментальної діалектики між двома світоглядами, тим, що визначило постбіполярний/однополярний міжнародний порядок, і тим, який ці дві великі держави довго зберігали через свій індивідуальний modus vivendi з ним. Їхній modus vivendi значною мірою зник із причин, характерних для кожного з них. «Антитетичний» характер їх виклику полягав у тому, щоб гнучко, але міцно вирівняти дві сили, тоді як самостійна «тетична» природа однополярного порядку поки що сповільнила його реакцію. Сердечна згода виявилася довговічною також під час останнього епізоду протистояння між Росією та міжнародним порядком, вторгнення в Україну.
Сама наявність однополярного порядку робить союз протилежних держав дійсним і системним магнітом для інших режимів аналогічного характеру або такого, що тяжіє до подібного, надаючи їм можливість узгодження у сфері безпеки. Проте, між Китаєм і Росією немає культурної чи історичної подібності, яка могла б призвести до природного вирівнювання. Їхні загальні побоювання стосовно безпеки по відношенню до сепаратистських та фундаменталістських рухів є скоріше питанням спеціальної координації, як це було у 90-х роках, а не основою для погодження. Торгівля, фінанси та інвестиції, безумовно, становлять спільний інтерес, проте самі по собі вони не є підставою для узгодження, а є його наслідком, про що свідчить їхня необхідність бути політично збалансованими. Військова співпраця, зокрема постачання російської зброї та технологій Китаю, мають важливе значення, проте це потреба зумовлена дедалі більш конфронтаційними відносинами з однополярним світом і знову є наслідком, а не причиною об'єднання.

On the basis of publications in the local press, the situation of Transcarpathian Jews in the autumn of 1938 – the spring of 1939 in the composition of Czechoslovakia and Hungary is analyzed. Autonomous region «Subcarpathian Rus», partly annexed by Hungary, and subsequently renamed «Carpatho-Ukraine». The emphasis is on clarifying the issue of the absence / presence of anti-Semitism in high-ranking officials of Subcarpathian Rus / Carpathian Ukraine and the Carpathian Sich, their attitude to the Jewish national minority. The article have basing of the periodical press out in Transcarpathia during the 1938-1939 biennium (Ukrainian word, Freedom, New Freedom, The attack, People's Will), and the recollections of participants of events: Ukrainian, Jews and foreign observers. Anti-Semitic propaganda not was established officially on the pages of «Ukrainian word», «Freedom» and «New Freedom», which was funded from the Prague budget. Newspapers were not allowed to place xenophobic articles officials Carpathian Ruthenia / Carpatho-Ukraine that violate the rights of national minorities. Carpathian Ukraine was not very loyal to local Jews for their secret support of the Czechs and in areas annexed Transcarpathia even open support Hungarians, advantage in socio-economic life of Transcarpathia. On anti-Semitic position significantly influenced the Nazi anti-Semitism and xenophobic ideology OUN disloyal attitude to Jews in neighboring countries (Hungary, Romania, Poland and Slovakia). Due to publication in the newspaper «The attack», memories Transcarpathian Jewish of atrocities Sich, openly anti-Semitic leadership position Carpathian Sich, suggests that Sich were indeed involved in anti-Jewish actions in the Carpathian Ukraine. The mass and scale of their actions still needs to be clarified, but the fact that such measures were local and individual character finds its confirmation in various sources. In general, it is noted that the officials of the Carpathian Ukraine and the Carpathian Sich treated the Jewish community of Transcarpathia in different ways. If the former did not publicly express their anti-Semitic beliefs and did not touch the Jews (although secretly disliked them), their actions were limited by Czechoslovak law; then the second, the nationalists (local, refugees from Galicia, the emigrants), by contrast, because of their views and independence from the Czechoslovak government, did not refrain from using physical force in relation to the Jews. ; На основі публікацій в місцевій пресі аналізується становище закарпатських євреїв восени 1938 – навесні 1939 рр. у складі Чехословаччини та Угорщини. Мова йде про автономний край «Підкарпатська Русь», частково анексований Угорщиною, згодом перейменований в «Карпатську Україну». Увага акцентується на з'ясуванні питання щодо відсутності/наявності антисемітизму у високопосадовців Підкарпатської Русі/Карпатської України та Карпатської Січі, їхньому ставленні до єврейської національної меншини. Джерельна база статті представлена періодичними виданнями, що виходили на Закарпатті протягом 1938-1939 рр. (Українське слово, Свобода, Нова свобода, Наступ, Народна воля), а також спогадами учасників подій: українців, євреїв, іноземних спостерігачів. З'ясовано, що офіційно, на шпальтах «Українського слова», «Свободи» і «Нової свободи», які фінансувалися з празького бюджету, урядовці Підкарпатської Русі/Карпатської України не виступали з антисемітськими промовами, а часописи не мали права розміщувати ксенофобські матеріали або статті, які б порушували права національних меншин. Натомість неофіційно урядовці Карпатської України не надто лояльно ставилися до місцевих євреїв за їх таємну підтримку чехів, а в анексованих територіях Закарпаття навіть відкриту підтримку угорців, перевагу в соціально-економічному житті Закарпаття. На приховану позицію урядовців суттєво впливав нацистський антисемітизм та ксенофобська ідеологія ОУН, нелояльне ставлення до євреїв в сусідніх країнах (Угорщині, Румунії, Польщі, Словаччині). Враховуючи публікації в газеті «Наступ», спогади закарпатських євреїв про безчинства січовиків, відверту антисемітську позицію керівництва Карпатської Січі, можна припустити, що січовики справді були причетними до антиєврейських акцій в Карпатській Україні. Масовість і масштабність їхніх дій ще потребує з'ясування, але те, що такі заходи носили локальний та індивідуальний характер знаходить своє підтвердження в різних джерелах. У загальних висновках зазначається, що урядовці Карпатської України і Карпатської Січі по-різному ставилися до єврейської громади Закарпаття. Якщо перші публічно не висловлювали своїх антисемітських переконань і не чіпали євреїв (хоча таємно їх недолюблювали), оскільки в своїх діях були обмежені чехословацьким законодавством; то другі, – січовики-націоналісти (місцеві, біженці з Галичини, емігранти), навпаки, в силу своїх поглядів і незалежності від чехословацького уряду, не цуралися застосовувати фізичну силу по відношенню до євреїв.

On the basis of publications in the local press, the situation of Transcarpathian Jews in the autumn of 1938 – the spring of 1939 in the composition of Czechoslovakia and Hungary is analyzed. Autonomous region «Subcarpathian Rus», partly annexed by Hungary, and subsequently renamed «Carpatho-Ukraine». The emphasis is on clarifying the issue of the absence / presence of anti-Semitism in high-ranking officials of Subcarpathian Rus / Carpathian Ukraine and the Carpathian Sich, their attitude to the Jewish national minority. The article have basing of the periodical press out in Transcarpathia during the 1938-1939 biennium (Ukrainian word, Freedom, New Freedom, The attack, People's Will), and the recollections of participants of events: Ukrainian, Jews and foreign observers. Anti-Semitic propaganda not was established officially on the pages of «Ukrainian word», «Freedom» and «New Freedom», which was funded from the Prague budget. Newspapers were not allowed to place xenophobic articles officials Carpathian Ruthenia / Carpatho-Ukraine that violate the rights of national minorities. Carpathian Ukraine was not very loyal to local Jews for their secret support of the Czechs and in areas annexed Transcarpathia even open support Hungarians, advantage in socio-economic life of Transcarpathia. On anti-Semitic position significantly influenced the Nazi anti-Semitism and xenophobic ideology OUN disloyal attitude to Jews in neighboring countries (Hungary, Romania, Poland and Slovakia). Due to publication in the newspaper «The attack», memories Transcarpathian Jewish of atrocities Sich, openly anti-Semitic leadership position Carpathian Sich, suggests that Sich were indeed involved in anti-Jewish actions in the Carpathian Ukraine. The mass and scale of their actions still needs to be clarified, but the fact that such measures were local and individual character finds its confirmation in various sources. In general, it is noted that the officials of the Carpathian Ukraine and the Carpathian Sich treated the Jewish community of Transcarpathia in different ways. If the former did not publicly express their anti-Semitic beliefs and did not touch the Jews (although secretly disliked them), their actions were limited by Czechoslovak law; then the second, the nationalists (local, refugees from Galicia, the emigrants), by contrast, because of their views and independence from the Czechoslovak government, did not refrain from using physical force in relation to the Jews. ; На основі публікацій в місцевій пресі аналізується становище закарпатських євреїв восени 1938 – навесні 1939 рр. у складі Чехословаччини та Угорщини. Мова йде про автономний край «Підкарпатська Русь», частково анексований Угорщиною, згодом перейменований в «Карпатську Україну». Увага акцентується на з'ясуванні питання щодо відсутності/наявності антисемітизму у високопосадовців Підкарпатської Русі/Карпатської України та Карпатської Січі, їхньому ставленні до єврейської національної меншини. Джерельна база статті представлена періодичними виданнями, що виходили на Закарпатті протягом 1938-1939 рр. (Українське слово, Свобода, Нова свобода, Наступ, Народна воля), а також спогадами учасників подій: українців, євреїв, іноземних спостерігачів. З'ясовано, що офіційно, на шпальтах «Українського слова», «Свободи» і «Нової свободи», які фінансувалися з празького бюджету, урядовці Підкарпатської Русі/Карпатської України не виступали з антисемітськими промовами, а часописи не мали права розміщувати ксенофобські матеріали або статті, які б порушували права національних меншин. Натомість неофіційно урядовці Карпатської України не надто лояльно ставилися до місцевих євреїв за їх таємну підтримку чехів, а в анексованих територіях Закарпаття навіть відкриту підтримку угорців, перевагу в соціально-економічному житті Закарпаття. На приховану позицію урядовців суттєво впливав нацистський антисемітизм та ксенофобська ідеологія ОУН, нелояльне ставлення до євреїв в сусідніх країнах (Угорщині, Румунії, Польщі, Словаччині). Враховуючи публікації в газеті «Наступ», спогади закарпатських євреїв про безчинства січовиків, відверту антисемітську позицію керівництва Карпатської Січі, можна припустити, що січовики справді були причетними до антиєврейських акцій в Карпатській Україні. Масовість і масштабність їхніх дій ще потребує з'ясування, але те, що такі заходи носили локальний та індивідуальний характер знаходить своє підтвердження в різних джерелах. У загальних висновках зазначається, що урядовці Карпатської України і Карпатської Січі по-різному ставилися до єврейської громади Закарпаття. Якщо перші публічно не висловлювали своїх антисемітських переконань і не чіпали євреїв (хоча таємно їх недолюблювали), оскільки в своїх діях були обмежені чехословацьким законодавством; то другі, – січовики-націоналісти (місцеві, біженці з Галичини, емігранти), навпаки, в силу своїх поглядів і незалежності від чехословацького уряду, не цуралися застосовувати фізичну силу по відношенню до євреїв.

Обґрунтовано, що архетип комплементарності як взаємодо- повнення має глибинний, притаманний предметам або явищам характер, що доводиться аналізом останніх наукових досліджень. У сучасному україн- ському суспільстві суспільно-владні відносини можна позначити поняттям "депривація" — втрата, психічний стан, який виникає в результаті життєвих ситуацій, коли влада не створює громадянинові умови для задоволення йо- го життєвих потреб упродовж тривалого часу. Це ускладнює демократичні процедури функціонування ліберальної економіки, формування інституцій громадянського суспільства, виникає необхідність гармонізації суспіль- но-владних відношень.
Проаналізовано зміст понять "свідомість" та "колективне несвідоме", що дало змогу констатувати наступе: свідомість — це здатність людини пізна- вати навколишній світ і саму себе за допомогою мислення та розуму, що складається з таких компонентів: чуттєво-афективного, ціннісно-вольового, абстрактно-логічного, рефлексивного і отримується у прижиттєвому досві- ді. Водночас колективне несвідоме не отримується у прижиттєвому досві- ді суб'єкта, а існує в його душі вже у мить народження, що успадковується від предків. Тож архетипи є "психічним конденсатом", що став невід'ємною спадщиною кожної людини, яка з наступними поколіннями потребує тільки пробудження, а не набуття. Однак кожна людина через свої унікальні біоло- гічні здібності та індивідуальний життєвий досвід засвоює форму архетипу та його енергію по-своєму, важливе місце у цьому відіграє тип особистості. В Україні зростає динаміка психосоціальних процесів на рівні системоутворю- вальних чинників життєдіяльності суспільства й особистості. Керівництво органів державної влади, які наразі постають раціональними, характеризу- ється відповідальністю, компетентністю, реально оцінюють факти і події, змінюючи мотиваційну основу поведінки всього суспільства.
Викладене доводить, що архетип комплементарності розбудовує свої ідеї, поєднуючи одиничне і множинне, монологічне і діалогічне, базуючись на бінарних незалежних домінантах свідомого й колективного несвідомого є виразом психологічної цілісності людини, групи, соціуму, що безсумнівно впливає на гармонізацію сучасних суспільно-владних відносин.