The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Background. In the period 2020-2030, the need for palliative and hospice care (PHC) worldwide will be significant, due in particular to the fact that the number of elderly people is constantly growing and the number of people dying each year from chronic diseases increasing too. The purpose was to identify the main socio-medical, socio-economic and technological factors whose impact on the development of PHC will be decisive in the next 10-15 years in the background of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic. Materials and methods. There were used national and international literature sources, results gained by the Charitable organization "Association of palliative and hospice care", which used methods of modeling the future, proposed by the sociological company "Active Group", the results of a sociological study; there were applied bibliosemantic, statistical and sociological research methods. Results. One of the important trends in the global economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the growing need of PHC in state and municipal funding and the increasing role of governments in supporting hospices. Another trend for the next 10-15 years is that the use of new information and communication technologies will develop in PHC. Conclusions. One of the important trends in the actualisation of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the reduction of state and municipal funding for PHC, which will require increased funding from fundraising and donors (philanthropists). Modern information and communication technologies related to artificial intelligence and virtual technologies will be increasingly integrated into the field of PHC. The future of PHC in the context of the economic recession due to the COVID-19 pandemic will largely depend on awareness of the value of human capital and adequate provision of PHC by qualified and motivated staff. In Ukraine, too, there are currently significant problems with staffing PНC, which requires the government to develop and implement a program of the staff motivation and training. ; Актуальность. В перспективе 2020-2030 гг. потребность в паллиативной и хосписной помощи (ПХП) во всем мире будет значительной, что обусловлено, в частности тем, что количество пожилых людей неуклонно растет, а также будет увеличиваться количество людей, умирающих ежегодно от хронических заболеваний. Цель работы: определить основные социально-медицинские, социально-экономические и технологические факторы, влияние которых на развитие ПХП и паллиативного ухода будет определяющим в ближайшие 10-15 лет на фоне обострения глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные литературные источники, наработки БО «Ассоциация паллиативной и хосписной помощи», которая применила методы моделирования будущего, предложенные социологической компанией «Актив-Групп», результаты социологического исследования; были применены библиосемантические, статистические и социологические методы исследования. Результаты. Одним из важных трендов, связанных с глобальным экономическим кризисом вследствие пандемии COVID-19 является усиление потребности учреждений ПХП и паллиативного ухода в государственном и муниципальном финансировании и повышении роли правительств в поддержке хосписов. Другим трендом на ближайшие 10-15 лет является то, что в учреждениях ПХП и паллиативного ухода будет развиваться использование новых информационно-коммуникационных технологий. Выводы. Одним из важных трендов, связанных с обострением глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19, является сокращение государственного и муниципального финансирования учреждений ПХП и паллиативного ухода, что потребует увеличения их финансирования за счет фандрейзинга и доноров (благотворителей). В сферу оказания ПХП и паллиативного ухода все шире будут интегрироваться современные информационно-коммуникационные технологии, связанные с искусственным интеллектом и виртуальными технологиями. Будущее ПХП и паллиативного ухода в условиях экономического спада в результате пандемии COVID-19 в значительной степени будет зависеть от осознания ценности человеческого капитала и адекватного обеспечения учреждений ПХП и паллиативного ухода квалифицированным и мотивированным персоналом. В Украине также сейчас существуют значительные проблемы с комплектованием стационарных учреждений ПХП персоналом, что требует от государства разработки и внедрения программы мотивации и профессиональной подготовки кадров. ; Актуальність. У перспективі 2020-2030 рр. потреба у паліативній та хоспісній допомозі (ПХД) в усьому світі буде значною, що зумовлено зокрема тим, що кількість людей похилого віку невпинно зростає, а також буде збільшуватись кількість людей, які помирають щороку від хронічних захворювань. Мета роботи: визначити основні соціально-медичні, соціально-економічні та технологічні чинники, вплив яких на розвиток ПХД та паліативного догляду буде визначальним у найближчі 10-15 років на фоні загострення глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні літературні джерела, напрацювання БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», яка застосувала методи моделювання майбутнього, запропоновані соціологічною компанією «Актив-Груп», результати соціологічного дослідження; застосовані бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження. Результати. Одним із важливих трендів, пов'язаних з глобальною економічною кризою внаслідок пандемії COVID-19, є посилення потреби закладів ПХД та паліативного догляду у державному та муніципальному фінансуванні і підвищенні ролі урядів у підтримці хоспісів. Іншим трендом на найближчі 10-15 років є те, що у закладах ПХД та паліативного догляду буде розвиватися використання нових інформаційно-комунікаційних технологій. Результати соціологічного дослідження свідчать, що в Україні також існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом. Висновки. Одним із важливих трендів, пов'язаних з загостренням глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, є скорочення державного та муніципального фінансування закладів ПХД та паліативного догляду, що вимагатиме збільшення їх фінансування за рахунок фандрейзингу та донорів (благодійників). У сферу надання ПХД та паліативного догляду усе ширше будуть інтегруватися сучасні інформаційно-комунікаційні технології, пов'язані зі штучним інтелектом і віртуальними технологіями. Майбутнє ПХД та паліативного догляду в умовах економічного спаду внаслідок пандемії COVID-19 значною мірою залежатиме від усвідомлення цінності людського капіталу і адекватного забезпечення закладів ПХД та паліативного догляду кваліфікованим та мотивованим персоналом. В Україні також зараз існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом, що вимагає від держави розробки та впровадження програми мотивації та професійної підготовки кадрів.
Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. В перспективе 2020-2030 гг. потребность в паллиативной и хосписной помощи (ПХП) во всем мире будет значительной, что обусловлено, в частности тем, что количество пожилых людей неуклонно растет, а также будет увеличиваться количество людей, умирающих ежегодно от хронических заболеваний. Цель работы: определить основные социально-медицинские, социально-экономические и технологические факторы, влияние которых на развитие ПХП и паллиативного ухода будет определяющим в ближайшие 10-15 лет на фоне обострения глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные литературные источники, наработки БО «Ассоциация паллиативной и хосписной помощи», которая применила методы моделирования будущего, предложенные социологической компанией «Актив-Групп», результаты социологического исследования; были применены библиосемантические, статистические и социологические методы исследования. Результаты. Одним из важных трендов, связанных с глобальным экономическим кризисом вследствие пандемии COVID-19 является усиление потребности учреждений ПХП и паллиативного ухода в государственном и муниципальном финансировании и повышении роли правительств в поддержке хосписов. Другим трендом на ближайшие 10-15 лет является то, что в учреждениях ПХП и паллиативного ухода будет развиваться использование новых информационно-коммуникационных технологий. Выводы. Одним из важных трендов, связанных с обострением глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19, является сокращение государственного и муниципального финансирования учреждений ПХП и паллиативного ухода, что потребует увеличения их финансирования за счет фандрейзинга и доноров (благотворителей). В сферу оказания ПХП и паллиативного ухода все шире будут интегрироваться современные информационно-коммуникационные технологии, связанные с искусственным интеллектом и виртуальными технологиями. Будущее ПХП и паллиативного ухода в условиях экономического спада в результате пандемии COVID-19 в значительной степени будет зависеть от осознания ценности человеческого капитала и адекватного обеспечения учреждений ПХП и паллиативного ухода квалифицированным и мотивированным персоналом. В Украине также сейчас существуют значительные проблемы с комплектованием стационарных учреждений ПХП персоналом, что требует от государства разработки и внедрения программы мотивации и профессиональной подготовки кадров. ; Актуальність. У перспективі 2020-2030 рр. потреба у паліативній та хоспісній допомозі (ПХД) в усьому світі буде значною, що зумовлено зокрема тим, що кількість людей похилого віку невпинно зростає, а також буде збільшуватись кількість людей, які помирають щороку від хронічних захворювань. Мета роботи: визначити основні соціально-медичні, соціально-економічні та технологічні чинники, вплив яких на розвиток ПХД та паліативного догляду буде визначальним у найближчі 10-15 років на фоні загострення глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні літературні джерела, напрацювання БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», яка застосувала методи моделювання майбутнього, запропоновані соціологічною компанією «Актив-Груп», результати соціологічного дослідження; застосовані бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження. Результати. Одним із важливих трендів, пов'язаних з глобальною економічною кризою внаслідок пандемії COVID-19, є посилення потреби закладів ПХД та паліативного догляду у державному та муніципальному фінансуванні і підвищенні ролі урядів у підтримці хоспісів. Іншим трендом на найближчі 10-15 років є те, що у закладах ПХД та паліативного догляду буде розвиватися використання нових інформаційно-комунікаційних технологій. Результати соціологічного дослідження свідчать, що в Україні також існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом. Висновки. Одним із важливих трендів, пов'язаних з загостренням глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, є скорочення державного та муніципального фінансування закладів ПХД та паліативного догляду, що вимагатиме збільшення їх фінансування за рахунок фандрейзингу та донорів (благодійників). У сферу надання ПХД та паліативного догляду усе ширше будуть інтегруватися сучасні інформаційно-комунікаційні технології, пов'язані зі штучним інтелектом і віртуальними технологіями. Майбутнє ПХД та паліативного догляду в умовах економічного спаду внаслідок пандемії COVID-19 значною мірою залежатиме від усвідомлення цінності людського капіталу і адекватного забезпечення закладів ПХД та паліативного догляду кваліфікованим та мотивованим персоналом. В Україні також зараз існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом, що вимагає від держави розробки та впровадження програми мотивації та професійної підготовки кадрів. ; Background. In the period 2020-2030, the need for palliative and hospice care (PHC) worldwide will be significant, due in particular to the fact that the number of elderly people is constantly growing and the number of people dying each year from chronic diseases increasing too. The purpose was to identify the main socio-medical, socio-economic and technological factors whose impact on the development of PHC will be decisive in the next 10-15 years in the background of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic. Materials and methods. There were used national and international literature sources, results gained by the Charitable organization "Association of palliative and hospice care", which used methods of modeling the future, proposed by the sociological company "Active Group", the results of a sociological study; there were applied bibliosemantic, statistical and sociological research methods. Results. One of the important trends in the global economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the growing need of PHC in state and municipal funding and the increasing role of governments in supporting hospices. Another trend for the next 10-15 years is that the use of new information and communication technologies will develop in PHC. Conclusions. One of the important trends in the actualisation of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the reduction of state and municipal funding for PHC, which will require increased funding from fundraising and donors (philanthropists). Modern information and communication technologies related to artificial intelligence and virtual technologies will be increasingly integrated into the field of PHC. The future of PHC in the context of the economic recession due to the COVID-19 pandemic will largely depend on awareness of the value of human capital and adequate provision of PHC by qualified and motivated staff. In Ukraine, too, there are currently significant problems with staffing PНC, which requires the government to develop and implement a program of the staff motivation and training.
Актуальность. В перспективе 2020-2030 гг. потребность в паллиативной и хосписной помощи (ПХП) во всем мире будет значительной, что обусловлено, в частности тем, что количество пожилых людей неуклонно растет, а также будет увеличиваться количество людей, умирающих ежегодно от хронических заболеваний. Цель работы: определить основные социально-медицинские, социально-экономические и технологические факторы, влияние которых на развитие ПХП и паллиативного ухода будет определяющим в ближайшие 10-15 лет на фоне обострения глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19. Материалы и методы. В работе были использованы национальные и международные литературные источники, наработки БО «Ассоциация паллиативной и хосписной помощи», которая применила методы моделирования будущего, предложенные социологической компанией «Актив-Групп», результаты социологического исследования; были применены библиосемантические, статистические и социологические методы исследования. Результаты. Одним из важных трендов, связанных с глобальным экономическим кризисом вследствие пандемии COVID-19 является усиление потребности учреждений ПХП и паллиативного ухода в государственном и муниципальном финансировании и повышении роли правительств в поддержке хосписов. Другим трендом на ближайшие 10-15 лет является то, что в учреждениях ПХП и паллиативного ухода будет развиваться использование новых информационно-коммуникационных технологий. Выводы. Одним из важных трендов, связанных с обострением глобального социально-экономического кризиса в результате пандемии COVID-19, является сокращение государственного и муниципального финансирования учреждений ПХП и паллиативного ухода, что потребует увеличения их финансирования за счет фандрейзинга и доноров (благотворителей). В сферу оказания ПХП и паллиативного ухода все шире будут интегрироваться современные информационно-коммуникационные технологии, связанные с искусственным интеллектом и виртуальными технологиями. Будущее ПХП и паллиативного ухода в условиях экономического спада в результате пандемии COVID-19 в значительной степени будет зависеть от осознания ценности человеческого капитала и адекватного обеспечения учреждений ПХП и паллиативного ухода квалифицированным и мотивированным персоналом. В Украине также сейчас существуют значительные проблемы с комплектованием стационарных учреждений ПХП персоналом, что требует от государства разработки и внедрения программы мотивации и профессиональной подготовки кадров. ; Актуальність. У перспективі 2020-2030 рр. потреба у паліативній та хоспісній допомозі (ПХД) в усьому світі буде значною, що зумовлено зокрема тим, що кількість людей похилого віку невпинно зростає, а також буде збільшуватись кількість людей, які помирають щороку від хронічних захворювань. Мета роботи: визначити основні соціально-медичні, соціально-економічні та технологічні чинники, вплив яких на розвиток ПХД та паліативного догляду буде визначальним у найближчі 10-15 років на фоні загострення глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19. Матеріали та методи. У роботі були використані національні та міжнародні літературні джерела, напрацювання БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», яка застосувала методи моделювання майбутнього, запропоновані соціологічною компанією «Актив-Груп», результати соціологічного дослідження; застосовані бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження. Результати. Одним із важливих трендів, пов'язаних з глобальною економічною кризою внаслідок пандемії COVID-19, є посилення потреби закладів ПХД та паліативного догляду у державному та муніципальному фінансуванні і підвищенні ролі урядів у підтримці хоспісів. Іншим трендом на найближчі 10-15 років є те, що у закладах ПХД та паліативного догляду буде розвиватися використання нових інформаційно-комунікаційних технологій. Результати соціологічного дослідження свідчать, що в Україні також існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом. Висновки. Одним із важливих трендів, пов'язаних з загостренням глобальної соціально-економічної кризи внаслідок пандемії COVID-19, є скорочення державного та муніципального фінансування закладів ПХД та паліативного догляду, що вимагатиме збільшення їх фінансування за рахунок фандрейзингу та донорів (благодійників). У сферу надання ПХД та паліативного догляду усе ширше будуть інтегруватися сучасні інформаційно-комунікаційні технології, пов'язані зі штучним інтелектом і віртуальними технологіями. Майбутнє ПХД та паліативного догляду в умовах економічного спаду внаслідок пандемії COVID-19 значною мірою залежатиме від усвідомлення цінності людського капіталу і адекватного забезпечення закладів ПХД та паліативного догляду кваліфікованим та мотивованим персоналом. В Україні також зараз існують значні проблеми з комплектуванням стаціонарних закладів ПХД персоналом, що вимагає від держави розробки та впровадження програми мотивації та професійної підготовки кадрів. ; Background. In the period 2020-2030, the need for palliative and hospice care (PHC) worldwide will be significant, due in particular to the fact that the number of elderly people is constantly growing and the number of people dying each year from chronic diseases increasing too. The purpose was to identify the main socio-medical, socio-economic and technological factors whose impact on the development of PHC will be decisive in the next 10-15 years in the background of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic. Materials and methods. There were used national and international literature sources, results gained by the Charitable organization "Association of palliative and hospice care", which used methods of modeling the future, proposed by the sociological company "Active Group", the results of a sociological study; there were applied bibliosemantic, statistical and sociological research methods. Results. One of the important trends in the global economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the growing need of PHC in state and municipal funding and the increasing role of governments in supporting hospices. Another trend for the next 10-15 years is that the use of new information and communication technologies will develop in PHC. Conclusions. One of the important trends in the actualisation of the global socio-economic crisis due to the COVID-19 pandemic is the reduction of state and municipal funding for PHC, which will require increased funding from fundraising and donors (philanthropists). Modern information and communication technologies related to artificial intelligence and virtual technologies will be increasingly integrated into the field of PHC. The future of PHC in the context of the economic recession due to the COVID-19 pandemic will largely depend on awareness of the value of human capital and adequate provision of PHC by qualified and motivated staff. In Ukraine, too, there are currently significant problems with staffing PНC, which requires the government to develop and implement a program of the staff motivation and training.
