У статті запропоновано напрями розвитку державної інноваційної політики вдосконалення інвестиційно-будівельного комплексу України. Зокрема, охарактеризовано основні напрями і технології інноваційної діяльності в будівництві в Україні. Проаналізовано структуру і динаміку зміни капітальних інвестицій у будівельний комплекс України. Виокремлено напрями формування та реалізації державної інноваційної політики щодо вдосконалення інвестиційно-будівельного комплексу України. Серед основних заходів, реалізація яких дозволила б вивести будівельний комплекс України з кризового стану, виділено такі: перехід до реальної структурної й інституційної реформи української економіки; реалізація ефективної інвестиційної політики, орієнтованої на подолання поточних структурних змін негативного впливу; формування державно-приватного партнерства. Запропоновано впровадження гарантій для будівельних компаній в складі державно-приватного-партнерства, які уможливлять отримання більшої фінансової стійкості: гарантії завершення будівництва в розумні терміни за рахунок участі держави; гарантії одержання найменшої на ринку ціни за рахунок відсутності паразитних (трансакційних) витрат і оптимізації витрат на придбання земельних ділянок, будівництво та інфраструктуру.
В статті досліджено сутність регіональної інноваційної політики та її значення в розвиткупродуктивних сил країн ЄС. З'ясовано суть поняття «регіональна інноваційна політика».Досліджено механізми реалізації регіональної інноваційної політики. Підкреслюється, щоосновні напрями та пріоритети регіональної інноваційної політики зумовлюються, з одногобоку, інноваційним потенціалом регіону, а з іншого – інтересами та потребами соціальноекономічногорозвитку. Проаналізовано правову базу політики ЄС у сфері інновацій.Виявлено, що важливим напрямом інноваційної політики ЄС є розробка науково-досліднихта технологічних програм з метою залучення коштів у різні наукові та технологічні сфери.Відзначено, що особливістю інноваційної політики ЄС є формування інноваційних стратегійта програм саме на регіональному рівні. Відзначено важливість інновацій в соціальноекономічномурозвитку європейських країн. Проаналізовано програму «Горизонт 2020»,заданням якої є сприяння збільшенню кількості інноваційних технологій, відкриттів таперспективних розробок шляхом просування наукових ідей на ринок. Здійснено аналізрегіональної системи оцінки інновацій в країнах Європи. Виявлено регіони лідери середєвропейських країн за рівнем інноваційного розвитку. Відзначена позитивна динамікаефективності інновацій для більшості регіонів Європи. Вивчено пріоритети регіональноїінноваційної політики країн ЄС. Відзначено важливість врахування досвіду провадженнярегіональної інноваційної політики ЄС для України. ; The article explores the essence of regional innovation policy and its importance in thedevelopment of productive forces of the EU. The essence of the concept "regional innovationpolicy" is clarified. Mechanisms of realization of regional innovation policy are explored. It isemphasized that the main directions and priorities of regional innovation policy are determined, onthe one hand, by the innovative potential of the region, and, on the other, by the interests and needsof socio-economic development. The legal basis of EU policy in the field of innovations is analysed.It is revealed that the important direction of the EU innovation policy is the development ofresearch and technological programs in order to attract funds to various scientific andtechnological spheres. It is noted that the feature of the EU innovation policy is the formation ofinnovative strategies and programs at the regional level. The importance of innovations in thesocio-economic development of European countries was noted. The analysis of Horizon 2020program is carried out. Its task is to help increase the number of innovative technologies, discoveries and promising developments by promoting scientific ideas on the market. An analysis ofthe Regional Innovation Scoreboard in Europe is carried out. The regions which are the leadersamong European countries in terms of innovation development are identified. The positivedynamics of innovation efficiency for most regions of Europe have been noted. The priorities of theregional innovation policy of the EU countries are studied. The importance of taking into accountthe experience of implementing the EU regional innovation policy for Ukraine was noted.
The сonsidered problem investment-innovation activity of the rail-freight traffic, is formed theoretical bases innovation and technical politicians of the rail-freight traffic, is motivated offers for changes to method and principle to organizations investment-innovation activity of the rail-freight traffic of the Ukraine.
УДК: 330.341.1(477)(045) кандидат економічних наук, Тарасова І. І., Каморіна К. А.Вінницький торговельно-економічний інститутКиївського національного торговельно-економічного університетуІнноваційна діяльність України в контексті європейської інтеграціїУ статті досліджено основні аспекти та тенденції розвитку інноваційної політики в Україні, розглянуті проблеми інноваційної підтримки підприємств України, були визначені основні завдання, методи та пріоритетні напрямки інноваційної політики України. А також був зроблений порівняльний аналіз ефективності інновацій в Європейському Союзі та в Україні. Ключові слова: Європейський Союз, інноваційний розвиток, інноваційні витрати, інноваційна політика, малі та середні підприємства.кандидат экономических наук, Тарасова И. И., Каморина Е. А. Инновационная деятельность Украины в контексте европейской интеграции/ Винницкий торгово-экономический інститут Киевского торгово-экономического университетаВ статье исследованы основные аспекты и тенденции развития инновационной политики в Украине, рассмотрены проблемы инновационной поддержки предприятий Украины, были определены основные задачи, методы и приоритетные направления инновационной политики Украины. А также был произведен сравнительный анализ эффективности инноваций в странах Европейского Союза и Украине.Ключевые слова: Европейский Союз, инновационное развитие, инновационные расходы, инновационная политика, малые и средние предприятия.candidate of Ekonomic Sciences, I. Tarasova, K. Kamoryna Innovative activities of Ukraine in the context of european integration/ Vinnitsa Trade and Economic Institut of Kyiv Trade and Economic UniversityThis article investigates the main aspects and trends in innovation policy in Ukraine, the problems of innovation support enterprises of Ukraine, defines the main objectives, methods and priorities for innovation policy in Ukraine. And was made a comparative analysis of the effectiveness of innovations in the European Union and Ukraine.Keywords: European Union, innovative development, innovation expenses, innovation policy, small and medium enterprises.
The article analyses the essence of small innovative entrepreneurship and its peculiarities, also defines basic criteria, which help to identify this business category. The regulatory base of different countries is investigated in the context of searching approaches to definitions of small innovative entrepreneurship and peculiarities of its government support.
The Ukrainian government that is to provide the innovative development has to increase the investments into the science and technology development. The state innovative policy has to be the insurance tool of the stable development. The state has to provide the protection of property rights. In all European countries the innovative policy is established and it is oriented to a steady economic growth. An integral part of the state innovative policy is the creation of the effective system of the benefits. In addition, it's necessary to improve the legal base in the sphere of property rights protection. ; Уряд України з метою забезпечення інноваційного розвитку має постійно збільшувати інвестиції в розвиток науки і техніки. Державна інноваційна політика має стати інструментом забезпечення сталого розвитку. Україна має брати активну участь у міжнародних проектах, захищати права вітчизняних новаторів. У всіх розвинених країнах світу запроваджена інноваційна політика, яка спрямована на стійке економічне зростання. Невід'ємною частиною державної інноваційної політики є створення системи дієвих пільг. Також необхідно удосконалити законодавчу базу в сфері охорони прав власності.
The Ukrainian government that is to provide the innovative development has to increase the investments into the science and technology development. The state innovative policy has to be the insurance tool of the stable development. The state has to provide the protection of property rights. In all European countries the innovative policy is established and it is oriented to a steady economic growth. An integral part of the state innovative policy is the creation of the effective system of the benefits. In addition, it's necessary to improve the legal base in the sphere of property rights protection. ; Уряд України з метою забезпечення інноваційного розвитку має постійно збільшувати інвестиції в розвиток науки і техніки. Державна інноваційна політика має стати інструментом забезпечення сталого розвитку. Україна має брати активну участь у міжнародних проектах, захищати права вітчизняних новаторів. У всіх розвинених країнах світу запроваджена інноваційна політика, яка спрямована на стійке економічне зростання. Невід'ємною частиною державної інноваційної політики є створення системи дієвих пільг. Також необхідно удосконалити законодавчу базу в сфері охорони прав власності.
У статті наведено основні характеристики інноваційної політики, як економічної категорії. З урахуванням розглянутих трактувань запропоновано власне визначення поняття «державна інноваційна політика». Розглянуто етапи становлення інноваційної політики. Узагальнено особливості інноваційної та технологічної політики окремих країн. Інноваційний процес пов'язаний з широкими інтелектуальними аспектами обґрунтування і визначення основних його напрямів, моніторингом реалізації, прогнозами й обмеженнями у часі таких інструментів як програми й проекти, адаптованістю до викликів динамічної економіки, розвиток якої визначається інноваціями, особливо в період кризових явищ, а тому набуває значення інноваційна та технологічна політика. У пропонованій статті зроблено спробу узагальнити теоретичні надбання щодо змісту категорій «державна інноваційна політика», дослідити теоретичні та стратегічні аспекти формування інноваційної та технологічної політики України та окремих держав. З урахуванням розглянутих трактувань пропонується визначення: «державна інноваційна політика» сукупність заходів державних органів влади спрямованих на формування, підтримку, активізацію та реалізацію інноваційного потенціалу країни, для створення інноваційного бізнес-середовища в якому інформація та знання стають основними факторами інноваційного розвитку держави. Успіх держав, економічне зростання яких основане на впровадженні найновіших науково-технологічних досягнень та інтелектуальних здобутків, значною мірою визначається ефективністю державної підтримки та інституційним забезпеченням. Як показує досвід розвинених країн світу, вплив інноваційного фактору на економіку має здійснюватися шляхом узгодження інноваційної політики з науково-технологічною, бюджетно-фінансовою, грошово-кредитною та промисловою політикою та за умови досягнення єдності інтересів і встановлення збалансованих стосунків між суспільством, державою, владою, бізнесом та науковими інституціями в цій сфері. На сьогодні беззаперечним є той факт, що кадровий потенціал сучасної української науки і освіти залишається поза межами активного державного впливу, орієнтованого на якісне відтворення, що вказує на загрозу не лише вдалій реалізації нової моделі розвитку економіки, але й збереженні мінімально необхідних інновацій світового рівня. Як результат, визначальною проблемою функціонування вітчизняної економіки є нерозуміння значимості технологічного імператива, який виступає як повинність держави пристосувати всі галузі господарювання до новітніх технологічних вимог сьогодення. Базове значення в інноваційному розвитку України займає технологічний розвиток країни. Аналіз наукових досліджень дає підстави зробити висновок, що Україні все складніше стає залишатись на зовнішніх ринках з традиційною продукцією зокрема, через вплив таких факторів: енергоємність, технологічна відсталість (технологічний розвиток здійснюється за принципом «наздоганяючої модернізації»), тарифи на газ. Удосконалення інноваційної політики у різних країнах відбувається за такими основними напрямами: покращення політики в галузі державних наукових досліджень; удосконалення політики комерціалізації та розвитку малих і середніх інноваційних компаній; технологічна політика; координація та оцінка інтегрованої інноваційної політики. Слід зазначити, що в Україні на даний момент інноваційної та технологічної політики як в концептуальному, так і в формально затвердженому вигляді у формі державного стратегічного документа немає. Отже, для України необхідно усвідомити об'єктивність та неминучість цих явищ, а, вочевидь, процес динамічного економічного розвитку країни не можливий без мобілізації зусиль для досягнення ефективного руху української економіки по технологічній траєкторії еволюції людської цивілізації. Першочерговим завданням при цьому має стати об'єктивна економічна оцінка технологічного розвитку української економіки, що дозволить розробити і впровадити дієві інституційні, законодавчі та економічні заходи розвитку високотехнологічних галузей.В статье приведены основные характеристики инновационной политики, как экономической категории. С учетом рассмотренных трактовок предложено собственное определение понятия «государственная инновационная политика». Рассмотрены этапы становления инновационной политики. Рассмотрено особенности инновационной и технологической политики отдельных стран. Инновационный процесс связан с широкими интеллектуальными аспектами обоснования и определения основных его направлений, мониторингом реализации, прогнозами и ограничениями во времени таких инструментов как программы и проекты, адаптированность к вызовам динамичной экономики, развитие которой определяется инновациями, особенно в период кризисных явлений, а потому приобретает значение инновационная и технологическая политика. В данной статье сделана попытка обобщить теоретические достижения по содержанию категорий «государственная инновационная политика», исследовать теоретические и стратегические аспекты формирования инновационной и технологической политики Украины и отдельных государств. С учетом рассмотренных трактовок предлагается определение: «государственная инновационная политика» совокупность мероприятий государственных органов власти направленных на формирование, поддержку, активизацию и реализацию инновационного потенциала страны, для создания инновационной бизнес-среды, в которой информация и знания становятся основными факторами инновационного развития государства. Успех государств, экономический рост которых основано на внедрении новейших научно-технологических достижений и интеллектуальных достижений, в значительной степени определяется эффективностью государственной поддержки и институциональным обеспечением. Как показывает опыт развитых стран мира, влияние инновационного фактора на экономику должно осуществляться путем согласования инновационной политики с научно-технологической, бюджетно-финансовой, денежно-кредитной и промышленной политикой и при условии достижения единства интересов и установления сбалансированных отношений между обществом, государством, властью, бизнесом и научными институтами в этой сфере. На сегодняшний день бесспорным является тот факт, что кадровый потенциал современной украинской науки и образования остается вне активного государственного воздействия, ориентированного на качественное воспроизведение, что указывает на угрозу не только удачной реализации новой модели развития экономики, но и сохранении минимально необходимых инноваций мирового уровня. Как результат, определяющей проблемой функционирования отечественной экономики является непонимание значимости технологического императива, который выступает как повинность государства приспособить все отрасли хозяйства с новейшими технологическими требованиями современности. Базовое значение в инновационном развитии Украины занимает технологическое развитие страны. Анализ научных исследований позволяет сделать вывод, что Украина все сложнее становится оставаться на внешних рынках с традиционной продукцией в частности, из-за влияния таких факторов: энергоемкость, технологическая отсталость (технологическое развитие осуществляется по принципу «догоняющей модернизации»), тарифы на газ. Совершенствование инновационной политики в разных странах происходит по следующим основным направлениям: улучшение политики в области государственных научных исследований; совершенствование политики коммерциализации и развития малых и средних инновационных компаний; технологическая политика; координация и оценка интегрированной инновационной политики. Следует отметить, что в Украине на данный момент инновационной и технологической политики как в концептуальном, так и в формально утвержденном виде в форме государственного стратегического документа нет. Итак, для Украины, процесс динамичного экономического развития страны невозможен без мобилизации усилий для достижения эффективного движения украинской экономики по технологической траектории эволюции человеческой цивилизации. Первоочередной задачей при этом должна стать объективная экономическая оценка технологического развития украинской экономики, что позволит разработать и внедрить действенные институциональные, законодательные и экономические меры развития высокотехнологичных отраслей.
У представленій статті автором визначено структуру товарної політики підприємства, запропоновано схему формування оптимальної інноваційної пропозиції, наведено порядок реалізації товарної інноваційної політики у загальній сукупності стратегій підприємства. In this article an author define the structure of commodity politics of enterprise. Also the optimization scheme of innovative suggestion is offered and the order of realization of commodity innovative politics is placed in the general aggregate of enterprise's strategies.
Цель данной статьи заключается в анализе уже существующих методов активизации инновационной политики, которые используются в государственной инновационной политике стран – инновационных лидеров, и внесении предложений по адаптации международного опыта в украинской практике. В статье проведен анализ международного опыта инновационного развития. Рассмотрено текущее состояние и особенности проведения государственной инновационной политики стран Европейского Союза. Определены особенности финансирования инновационной деятельности в отдельных странах. Проведенный анализ последних исследований и публикаций по этой проблеме указывает на тесную взаимосвязь между инновационной политикой и процессом международной интеграции. Проанализированный мировой опыт показывает, что создание благоприятных условий для развития и повышения эффективности научно-инновационной деятельности является приоритетным заданием государственной инновационной политики инновационно развитых стран. Активизация научно-инновационной деятельности выступает в качестве механизма реализации стратегических идей государственной инновационной политики. ; The article is aimed at analysis of the existing modalities for activating innovation policy that are used by state innovation policy of innovative leaders among the countries around the world, and making proposals for adaptation of the international experience in the Ukrainian practice. In the article analysis of the international experience of innovation development is carried out. The current situation and features of the state innovation policy in the European Union are considered. The features of financing of innovation activity in individual countries are identified. The carried out analysis of the latest research and publications on this issue indicates a close relationship between innovation policy and the process of international integration. The analyzed world experience shows, that creation of an enabling environment for the development and efficiency of the research and innovation activities is a priority task for state innovation policy in the countries with developed innovation sphere. Activating of research and innovation serves as the mechanism for implementing the strategic ideas of the state innovation policy.
В статье обоснована необходимость исследования единой инновационной системы ЕС. Рассмотрены теоретико-методологические основы формирования международных инновационных систем и обоснована целесообразность развития этой концепции. Определены модели формирования международных инновационных систем на базе интеграционной группировки и международной экономической организации. Предложена интерпретация международной инновационной системы как пространственно-интеграционного образования, которое базируется на общих институциональных основах и рынках, имеет специфическую архитектуру. Выделены этапы формирования инновационной системы ЕС, ее основные элементы и объединительные механизмы. Обосновано, что консолидации инновационной системы ЕС способствуют инструменты общей инновационной политики, создание информационных систем и сетей. Выделены составляющие институциональной архитектуры инновационной системы ЕС, ее управленческая и правовая основы, структурные и функциональные компоненты. Определено, что инновационная система ЕС охватывает инновационные системы низших уровней иерархии (национальные, региональные и секторальные). ; The article justifies a necessity to study a common innovation system of EU. It considers theoretical and methodological foundations of formation of international innovation systems and justifies expediency of development of this concept. It identifies models of formation of international innovation systems on the basis of integrational grouping and international economic organisation. It offers interpretation of the international innovation system as a spatial and integrational formation, which is based on common institutional foundations and markets and has a specific architecture. It marks stages of formation of the EU innovation system, its main elements and uniting mechanisms. It justifies that consolidation of the innovation system of EU is facilitated by instruments of the common innovation policy and creation of information systems and networks. It marks components of the institutional architecture of the EU innovation system, its administration and legal foundations and structural and functional components. It identifies that the EU innovation system covers innovation systems of lower levels of the hierarchy (national, regional and sectoral).
In the article the authors investigate the innovative direction of military education as the integrity of two notions such as innovative policy and innovative activity. Innovative policy is the conceptual basis which includes the following: a mission, purposes, regularities, principles, main directions and ways of implementation. Innovative activity is the conceptual part of real actions, which is based on the principles, forms, methods, techniques. The components of innovative activity are subjects, objects and results. The principles of external and internal innovative military and educational policy are defined. The innovative activity is proposed to be considered in terms of systematic aspect as well as in technological aspect, with developing appropriate conceptual and categorical structures. The principles and functions of innovative military and educational activity, the most important directions of implementing of innovation into the sphere of military education are justified. It is presented that the driving motives, source of innovative development of military educational process are inherent contradictions of this process. The factors that facilitate searching and implementing of innovations into the higher military educational institutions are considered. ; В статье исследуется инновационная направленность военного образования как интегрированная совокупность двух понятий – инновационной политики и инновационной деятельности. Инновационная политика – это концептуальные основы, а именно: мисия, цели, закономерности, принципы, основные направления и пути реализации. Инновационная деятельность – это процессуальная часть реальны действыий, которая базируется на принципах, формах, методах, технологиях, составляющими которой являются субъекти, объекти и продукты. Определяются принципы внешней и внутренней инновационной военно-образовательной політики. Инновационную деятельность предлагается рассматривать как в системном, так и в технологическом аспекте с разработкой соответствующего понятийно-категориального аппарата. Обосновываются принципы и функции инновационной военно-образовательной деятельности, самые важные направления продуцирования инноваций в сфере военного образования. Показывается, что движущей силой, источником инновационного развития военно-образовательного процесса, являются присущие ему противоречия. Рассматриваются фактори, которые способствуют поиску и внедрению инноваций в высших военных учебных заведениях. ; У статті досліджується інноваційна спрямованість військової освіти як інтегрована сукупність двох понять – інноваційної політики та інноваційної діяльності. Інноваційна політика – це концептуальні засади, а саме: місія, цілі, закономірності, принципи, основні напрями та шляхи реалізації. Інноваційна діяльність – це процесуальна частина реальних дій, що базується на принципах, формах, методах, технологіях, складовими якої є суб'єкти, об'єкти та продукти. Визначаються принципи зовнішньої та внутрішньої інноваційної військово-освітянської політики. Інноваційну діяльність пропонується розглядати як у системному, так і в технологічному аспекті з розробленням відповідного понятійно-категоріального апарату. Обгрунтовуються принципи та функції інноваційної військово-освітньої діяльності, найважливіші напрями продукування інновацій у сфері військової освіти. Показується, що рушійною силою, джерелом інноваційного розвитку військово-освітнього процесу, є притаманні йому суперечності. Розглядаються чинники, що сприяють пошуку та впровадженню інновацій у вищих військових навчальних закладах.
In the article the authors investigate the innovative direction of military education as the integrity of two notions such as innovative policy and innovative activity. Innovative policy is the conceptual basis which includes the following: a mission, purposes, regularities, principles, main directions and ways of implementation. Innovative activity is the conceptual part of real actions, which is based on the principles, forms, methods, techniques. The components of innovative activity are subjects, objects and results. The principles of external and internal innovative military and educational policy are defined. The innovative activity is proposed to be considered in terms of systematic aspect as well as in technological aspect, with developing appropriate conceptual and categorical structures. The principles and functions of innovative military and educational activity, the most important directions of implementing of innovation into the sphere of military education are justified. It is presented that the driving motives, source of innovative development of military educational process are inherent contradictions of this process. The factors that facilitate searching and implementing of innovations into the higher military educational institutions are considered. ; В статье исследуется инновационная направленность военного образования как интегрированная совокупность двух понятий – инновационной политики и инновационной деятельности. Инновационная политика – это концептуальные основы, а именно: мисия, цели, закономерности, принципы, основные направления и пути реализации. Инновационная деятельность – это процессуальная часть реальны действыий, которая базируется на принципах, формах, методах, технологиях, составляющими которой являются субъекти, объекти и продукты. Определяются принципы внешней и внутренней инновационной военно-образовательной політики. Инновационную деятельность предлагается рассматривать как в системном, так и в технологическом аспекте с разработкой соответствующего понятийно-категориального аппарата. Обосновываются принципы и функции инновационной военно-образовательной деятельности, самые важные направления продуцирования инноваций в сфере военного образования. Показывается, что движущей силой, источником инновационного развития военно-образовательного процесса, являются присущие ему противоречия. Рассматриваются фактори, которые способствуют поиску и внедрению инноваций в высших военных учебных заведениях. ; У статті досліджується інноваційна спрямованість військової освіти як інтегрована сукупність двох понять – інноваційної політики та інноваційної діяльності. Інноваційна політика – це концептуальні засади, а саме: місія, цілі, закономірності, принципи, основні напрями та шляхи реалізації. Інноваційна діяльність – це процесуальна частина реальних дій, що базується на принципах, формах, методах, технологіях, складовими якої є суб'єкти, об'єкти та продукти. Визначаються принципи зовнішньої та внутрішньої інноваційної військово-освітянської політики. Інноваційну діяльність пропонується розглядати як у системному, так і в технологічному аспекті з розробленням відповідного понятійно-категоріального апарату. Обгрунтовуються принципи та функції інноваційної військово-освітньої діяльності, найважливіші напрями продукування інновацій у сфері військової освіти. Показується, що рушійною силою, джерелом інноваційного розвитку військово-освітнього процесу, є притаманні йому суперечності. Розглядаються чинники, що сприяють пошуку та впровадженню інновацій у вищих військових навчальних закладах.
Theoretical principles of "bioeconomy" determination in the European Union are considered. The main attention is paid for factors which influenced the development of bioeconomy. ; Розглянуто теоретичні засади визначення терміна біоекономіки в Європейському Союзі. Акцентовано увагу на чинниках, які вплинули на розвиток біоекономіки.
Питання взаємовідносин держави та громадськості в суспільному житті історично завжди виникало й спричинювало різні теоретичні погляди. Об'єднання громадян в усі часи покликані захищати інтереси людини, боротися проти тиранії, державного «левіафану». Однак лише наприкінці ХХ століття громадські об'єднання і організації врешті-решт позбавилися від тотального державного контролю, остаточно позбулися від ототожнення з державою. Водночас, форми участі організованої громадськості в державному управління набули мирних способів. Метою статті є аналіз світових тенденцій модернізації державного управління: досвід для України. Адже в контексті сучасних суспільно-трансформаційних процесів громадські організації вийшли на новий рівень взаємовідносин з державою. Державне управління трансформується в «публічне», яке своєю чергою, характеризується відкритістю, прозорістю, широким залученням інститутів громадянського суспільства до державно - управлінських процесів. Нині відсутній єдиний підхід до визначення форм і методів взаємодії органів державної влади з організованою громадськістю. Науковці виділяють різноманітні форми їх взаємодії, як інформування, консультації, громадські слухання, громадські експертизи, дорадчі комітети, громадськіініціативи, моніторинг громадської думки, громадське представництво в радах, просвіта, круглі столи, громадський контроль тощо. В законодавстві визначено правові форми взаємодії органів державної влади з інститутами громадянського суспільства, а саме: участь інститутів громадянського суспільства у нормотворчій, правозастосовчій й правоохоронній діяльності держави. Необхідно констатувати що підходи до класифікації форм і методів участі організацій громадянського суспільства в публічному управлінні досить умовні й різноманітні. Не перестають з'являтися нові форми взаємодії держави і організованої громадськості. У статті проаналізовані основні концепції взаємодії. Досліджено світові інноваційні механізми та технології управління. Систематизовано основні етапи соціальогое партнерства. ; The question of the relationship between the state and the public in public life has historically always arisen and caused different theoretical views. Citizens' associations are always called to protect human interests, to fight against tyranny, the state "leviathan". However, it was not until the end of the twentieth century that public associations and organizations finally got rid of total state control and finally got rid of identification with the state. At the same time, forms of organized public participation in public administration have become peaceful. The aim of the article is to analyze global trends in public administration modernization: experience for Ukraine. After all, in the context of modern social and transformational processes, public organizations have reached a new level of relations with the state. Public administration is transformed into "public", which in turn is characterized by openness, transparency, broad involvement of civil society institutions in public administration processes. Currently, there is no single approach to determining the forms and methods of interaction between public authorities and the organized public. Scholars identify various forms of their interaction, such as information, consultation, public hearings, public examinations, advisory committees, public initiatives, public opinion monitoring, public representation on councils, education, round tables, public control, and more. The legislation defines the legal forms of interaction of public authorities with civil society institutions, namely: the participation of civil society institutions in law-making, law enforcement and law enforcement activities of the state.It should be noted that approaches to the classification of forms and methods of participation of civil society organizations in public administration are quite conditional and diverse. New forms of interaction between the state and the organized public do not cease to appear. The article analyzes the basic concepts of interaction. The world innovative mechanisms and management technologies are studied. The main stages of social partnership are systematized.
