Suchergebnisse

Each organization as a socio-economic system is exposed to the factors of external and internal environment; the organizational culture (OC) of the company is in its turn the product of the interrelation between the external and internal environment of an enterprise, so any impact will determine further formation and development of OC. The factors of both external and internal environment can have a positive or negative trend to a change. The problems of the research into the essence of OC and the innovation potential are tackled in many papers of both domestic and foreign authors, but no relationship was identified between the structure and the factors of OC and innovation potential. Therefore, in our opinion, the issue of identifying the factors influence presents a problem. Its defining will make it possible to forecast a positive or a negative trend in the change of the organizational structure that will determine the capacity to enhance the innovation potential of an enterprise. The purpose of writing this article was to study the influence of factors of external and internal environment of the organization on the components of OC and the innovation potential of an enterprise. To explore the problems studied for the article we structured in detail the concepts and elements that OC contains, and also defined the structure of the innovation potential, its components. Comparison of the structures of OC and innovation potential demonstrated the presence of common and interrelated elements. A deeper analysis was conducted by defining the main factors of OC. The results of the analysis allowed determining the place of OC in the structure of the innovation potential of an enterprise. Thus, the following conclusions can be made. First, the structure of OC and the innovation potential contains a shared item, which is microclimate that implies conditions that can facilitate the development of innovation in the organization. Second, the factors of OC for the most part form the structure of the innovation potential: personality of the founder – management style, system of communication; the size of the organization determines its structure, the presence of various technological premises, the possibility of free movement of the personnel and organization of work. Third, production technology, adopted by the organization, determines the level of its innovation potential. The flexibility of OC allows more intensive using and adapting innovation technologies at an enterprise. The scientific novelty of the research. For the first time we formulated a definition of OC as a model of key elements, genuinely correct and the one that is passed on to the new members of the team as a certain dogma. The practical value of the work lies in summarizing and comparing the basic elements of OC and the innovation potential and identifying common peculiarities that makes it possible to define the role of formation and development of organizational culture in improving the innovation of an enterprise. Further objectives are defined as the analysis of influence factors on the Ukrainian enterprises, identification of problems and development of plans to eliminate them or warn about them.

Ажажа М.А. Інноваційний потенціал як фактор інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації. В статті дається аналіз сучасного стану інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації; визначається понятійно-категоріальний апарат інтелектуалізації економіки, що пов'язаний з визначенням понять «інноваційний потенціал», «людський потенціал», «інтелектуальний потенціал», «інтелектуальний капітал»; розкривається характеристика та особливості інтелектуальної економіки, «економіки, що базується на знаннях». Визначальним в сучасну епоху є посилення процесів інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації, тобто збільшення взаємодії економічних, політичних, соціальних, культурних, правових та інших чинників, що впливають на розгортання сучасного світу. Зміст інтелектуалізації економіки в умовах глобалізації зводиться до неминучості всеосяжної планетарної інтеграції, переходу від безлічі народів, держав, культур і націй до єдиної світової цивілізації. По суті, під інтелектуалізацією економіки в умовах глобалізації розуміється взаємозв'язок концепцій інтернаціоналізації економіки, формування єдиної ідеї світових взаємовідносин, активізації функції транснаціональних наддержавних утворень, зміни ролей національної держави, у тому числі таких, як релігійні рухи, етнічні діаспори, мафіозні групи. Підвищена актуальність роботи продиктована і особливостями сьогоднішнього самовизначення українського суспільства, вимушеного одночасно розв'язувати наболілі проблеми минулого і продукувати плідні стратегії розвитку у сучасному глобальному світі. Це також потребує удосконалення теоретичної рефлексії, як за рахунок власної традиції, так і завдяки імплементації досвіду світової теоретичної думки і економічно-політичних практик. Тобто, цілком очевидно, що розробці нової версії людського буття в якості інтелектуалізації економіки, де буттєвість постає як його фундаментальна ознака, тут належить одне із чільних місць.Ажажа М.А. Инновационный потенциал как фактор интеллектуализации экономики в условиях глобализации. В статье дается анализ современного состояния интеллектуализации экономики в условиях глобализации; определяется понятийно-категориальный аппарат интеллектуализации экономики, связанный с определением понятия «инновационный потенциал», «человеческий потенциал», «интеллектуальный потенциал», «интеллектуальный капитал»; раскрывается характеристика и особенности интеллектуальной экономики, «экономики, базирующейся на знаниях». Определяющим в современную эпоху является усиление процессов интеллектуализации экономики в условиях глобализации, то есть увеличение взаимодействия экономических, политических, социальных, культурных, правовых и других факторов, влияющих на развитие современного мира. Содержание интеллектуализации экономики в условиях глобализации сводится к неизбежности всеобъемлющей планетарной интеграции, перехода от множества народов, государств, культур и наций к единой мировой цивилизации. По сути, под интеллектуализацией экономики в условиях глобализации понимается взаимосвязь концепций интернационализации экономики, формирования единой идеи мировых взаимоотношений, активизации функции транснациональных надгосударственных образований, изменения ролей национального государства, в том числе таких, как религиозные движения, этнические диаспоры, мафиозные группы. Повышенная актуальность работы продиктована и особенностями сегодняшнего самоопределение украинского общества, вынужденного одновременно решать наболевшие проблемы прошлого и продуцировать плодотворные стратегии развития в современном глобальном мире. Это также требует совершенствования теоретической рефлексии, как за счет собственной традиции, так и благодаря имплементации опыта мировой теоретической мысли и экономически-политических практик. То есть, вполне очевидно, что разработке новой версии человеческого бытия в качестве интеллектуализации экономики, где бытие предстает как его фундаментальный признак, здесь принадлежит одно из ведущих мест.Azhazha M. Innovation potential as factor of intellectualization of the economy in the conditions of globalization. The article provides the analysis of the modern state of intellectualization of the economy in the conditions of globalization, is determined by the concept-categorical apparatus of intellectualization of the economy, associated with the definition of «innovation potential», «human potential», «intellectual potential», «intellectual capital»; reveals the characteristics and features of the intellectual economy, «economy based on knowledge». The determining factor in the modern era is the strengthening of the processes of intellectualization of the economy in the conditions of globalization, that is, of the interaction of economic, political, social, cultural, legal and other factors that affect the development of the modern world. The content of the intellectualization of the economy in conditions of globalization is reduced to the inevitability of a comprehensive global integration, transition from a multitude of Nations, States, cultures and Nations to a single global civilization. In fact, under intellectualization economy in conditions of globalization is understood as the relationship of the concepts of internationalization of the economy, the formation of a unified idea of world relations, activation of the function of transnational supranational formations, the changing roles of the national state, including such as religious movements, ethnic Diaspora, mafia group. The increased urgency of work is dictated by and features of today's self-determination of the Ukrainian society, forced to simultaneously solve the painful problems of the past and to produce fruitful development strategy in the contemporary global world. It also requires the improvement of theoretical reflection, as due to its own traditions, and also thanks to the implementation of the experience of the world of theoretical thought and the economic-political practices. That is, it is quite obvious that the development of a new version of the human being as an intellectualization of the economy, where being presented as its fundamental sign, this is one of the leading places.

Modern trends in the development of the global telecommunication industry can be characterized as a movement toward globalization, creation of a unified information space, a single unified telecommunication system and standards of information sharing, implementation of new information technologies into important spheres of activity of the society, especially in the economy. Development of telecommunications is one of the factors ensuring the functioning and growth of the state's economy, because the dynamics of modern world economic relations predetermined dramatic increase in the demand for telecommunication services. In its turn, the scientific and technological revolution contributed to the creation of new telecommunication technologies, which due to the multiplier effect generate new services and consequently form new markets. The aim of the research is to analyze and discover peculiarities of the telecommunications industry of Ukraine, based on statistical, scientific and theoretical data and taking into account the achievements of the world's leading analytical companies, to form trends and perspectives of its development through the use of innovative potential. The telecommunications market was studied and the conclusions made about the market of mobile operators "approaching" a maturity stage. At the current stage of development of mobile communication, additional services based on different technologies are actively developing. Thematic services are dynamically developing – reference and information and entertainment services for mobile communication, while themed services using SMS technology are also popular. The peculiarities of the development of Ukrainian mobile communications market were discovered: 1) lack of new companies and, accordingly, of any pressing incentive for intensive innovative development of the industry; 2) the need for the development of additional services is due to the saturation of the mobile market and the aggravation of price competition; 3) additional services can be named stimulating for the marketing activities of the companies–operators. The trends of the market development were formulated: telecommunication companies are forced to develop innovative policy and constantly bring new services to the market, the price of which, as evidenced by the results of the study, is quite high and does not always quickly pay off. It is expected that the rate of development of mobile Internet in Ukraine will significantly accelerate if the operators are able to provide services of the third–generation 3G (UMTS) standard in full using this resource. Ukrainian telecommunications market will continue to grow, albeit by small tempo, due to the popularity of mobile Internet services. But the true dynamics can be expected only after the implementation of efficient mechanisms of regulation that will reduce the impact of dominant operators on pricing and introduction of new services and technologies. Scientific novelty of this work consists in determining the status, major trends and directions of development of Ukrainian telecoms industry through efficient use of innovative potential. The results of the study can be used for the industry's strategy development and identifying of promising areas of investment for the companies that work in the telecommunications market of Ukraine. Further research can be conducted with regard to the prospects for creation of a new market through larger use of additional services of the telecommunication market.

The essence of innovative potential should be investigated. The scientific sources in this field should be analysed. In such way we can improve and develop theoretical and methodological background of our scientific research. The purpose of the research is investigated methodological bases of innovation potential. Scientific approaches which used for analysis of innovation potential should be systematize. Methods. Such scientific methods as system approach, scientific abstraction, analyse, synthesis was used in the researches. Results. Author propose to improving scientific category of "innovative potential". Innovative potential is an integral element of the economic potential, a set of resources, opportunities, research results that can be used (if institutional environment is good) in the process of social production (with taking into account the intellectual product) to meet social needs, as well as contributing to the growth of the qualitative level of economic development. Author classified the main approaches to the analysed "innovation potential" are: lexical, resourceful, evolutionary, productive, synergetic method, from the scope of the use of scientific research results (fundamental, applied), by the degree (realization) – actual (achieved, realized) and perspective (vector of development). Practical meaning. The result of article can be used for prepare lection, study, methodological material economic disciplines. Prospects for further research. The role of the government in the process of formation and development of innovative potential should be investigated. ; Дослідження інноваційної економіки, сутності та змісту інноваційного потенціалу потребує вивчення наукових джерел та розвитку теоретико-методологічної бази. Метою статті є дослідження теоретико-методологічних засад інноваційного потенціалу, систематизація наукових підходів до аналізу інноваційного потенціалу. Методи. У дослідженнях використовувалися методи формалізації, системного підходу, наукової абстракції. Результати. У статті автором запропоновано удосконалити наукову категорію «інноваційний потенціал». Інноваційний потенціал визначено як невід'ємний елемент економічного потенціалу, сукупність ресурсів, можливостей, результатів наукових досліджень, які, за умов сприятливого інституційного середовища, здатні взяти участь, бути задіяними у процес суспільного виробництва з метою вироблення продукту, здатного задовольнити суспільні потреби у певний період часу та у певному місці, а також сприяти зростанню якісного рівня економічного розвитку. Основними підходами до вивчення сутності «інноваційного потенціалу» та його структуризації пропонуються: лексичний, ресурсний, еволюційний, результативний, синергетичний, в залежності від сфери використання результатів наукових досліджень (фундаментальний, прикладний), за ступенем (мірою) реалізації - фактичний (досягнутий, реалізований) та перспективний (вектор розвитку). Практичне значення. Результати дослідження автора можуть бути використанні при викладанні навчальних дисциплін, розробці навчально-методичного забезпечення тощо. Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові розробки автора будуть спрямовані на уточнення ролі держави у процесі формування та розвитку інноваційного потенціалу.

The essence of innovative potential should be investigated. The scientific sources in this field should be analysed. In such way we can improve and develop theoretical and methodological background of our scientific research. The purpose of the research is investigated methodological bases of innovation potential. Scientific approaches which used for analysis of innovation potential should be systematize. Methods. Such scientific methods as system approach, scientific abstraction, analyse, synthesis was used in the researches. Results. Author propose to improving scientific category of "innovative potential". Innovative potential is an integral element of the economic potential, a set of resources, opportunities, research results that can be used (if institutional environment is good) in the process of social production (with taking into account the intellectual product) to meet social needs, as well as contributing to the growth of the qualitative level of economic development. Author classified the main approaches to the analysed "innovation potential" are: lexical, resourceful, evolutionary, productive, synergetic method, from the scope of the use of scientific research results (fundamental, applied), by the degree (realization) – actual (achieved, realized) and perspective (vector of development). Practical meaning. The result of article can be used for prepare lection, study, methodological material economic disciplines. Prospects for further research. The role of the government in the process of formation and development of innovative potential should be investigated. ; Дослідження інноваційної економіки, сутності та змісту інноваційного потенціалу потребує вивчення наукових джерел та розвитку теоретико-методологічної бази. Метою статті є дослідження теоретико-методологічних засад інноваційного потенціалу, систематизація наукових підходів до аналізу інноваційного потенціалу. Методи. У дослідженнях використовувалися методи формалізації, системного підходу, наукової абстракції. Результати. У статті автором запропоновано удосконалити наукову категорію «інноваційний потенціал». Інноваційний потенціал визначено як невід'ємний елемент економічного потенціалу, сукупність ресурсів, можливостей, результатів наукових досліджень, які, за умов сприятливого інституційного середовища, здатні взяти участь, бути задіяними у процес суспільного виробництва з метою вироблення продукту, здатного задовольнити суспільні потреби у певний період часу та у певному місці, а також сприяти зростанню якісного рівня економічного розвитку. Основними підходами до вивчення сутності «інноваційного потенціалу» та його структуризації пропонуються: лексичний, ресурсний, еволюційний, результативний, синергетичний, в залежності від сфери використання результатів наукових досліджень (фундаментальний, прикладний), за ступенем (мірою) реалізації - фактичний (досягнутий, реалізований) та перспективний (вектор розвитку). Практичне значення. Результати дослідження автора можуть бути використанні при викладанні навчальних дисциплін, розробці навчально-методичного забезпечення тощо. Перспективи подальших досліджень. Подальші наукові розробки автора будуть спрямовані на уточнення ролі держави у процесі формування та розвитку інноваційного потенціалу.

The article defines and characterizes factors influencing transport enterprise innovative potential. The author classifies theoretical approaches to defining the enterprise innovative potential and clarifies the category due to these approaches. The innovative potential is considered as an organic component of the general economic potential, which is identical with it by its structure, being shaped while affected by the available material and financial resources as well as the intellectual assets. It reflects the already reached innovations level, characterizing the potential ability of the enterprise to develop via implementation of possible innovations. The author has established that the most often the influencing factors for the enterprise innovative potential are classified into the external and internal ones. Using the classification and logical generalization methods, considering the transport function peculiarities, the influencing factors for transport enterprise innovative potential were classified into the internal and external ones (the direct and indirect influence). The author categorizes the internal influencing factors onto the material, financial, human and relational, the external direct influencing factors are classified into the branch, regional and environmental, while the external factors of indirect influence can be economic, technological, political and social-cultural. The relation of these factors and their influence level onto the transport enterprise and transport branch innovative potential have been determined. It has been established that the enterprise must predict and calculate the effect of all factors on the innovative activity. As the enterprise can directly influence only the internal potential, the enterprise innovative potential should be evaluated regarding the internal factors, which provide for its success. ; Статья посвящена определению и характеристике факторов влияния на инновационный потенциал транспортного предприятия. Систематизированы теоретические подходы к определению сущности инновационного потенциала предприятия, уточнена суть этой категории на основе обобщения подходов к ее определению. Инновационный потенциал предприятия рассматривается как органическая составляющая общеэкономического потенциала, которая имеет идентичную с ним структуру, формируется под влиянием имеющихся материальных и финансовых ресурсов, интеллектуального капитала, отражает уже достигнутый уровень инновационных результатов и характеризует потенциальную способность предприятия к развитию за счет внедрения достижимых для него инновационных решений. Выявлено, что наиболее распространенной классификацией факторов влияния на инновационный потенциал предприятия является их разделение на внешние и внутренние. На основе методов систематизации и логического обобщения и с учетом специфики деятельности транспорта классифицированы факторы влияния на инновационный потенциал предприятия на внутренние и внешние (прямого и косвенного воздействия). Систематизированы внутренние факторы влияния на материальные, финансовые, человеческие, организационные и реляционные, внешние факторы прямого воздействия - на отраслевые, региональные и окружения, внешние факторы косвенного воздействия - на экономические, технологические, политические и социально-культурные. Определена взаимосвязь этих факторов и уровень их влияния на формирование инновационного потенциала транспортного предприятия и транспортной отрасли. Установлено, что предприятие должно прогнозировать и учитывать действие всех факторов при реализации инновационной деятельности. Однако, поскольку предприятие имеет непосредственное влияние только на свои внутренние возможности, оценку уровня инновационного потенциала предприятия следует проводить на основе внутренних факторов, которые являются основным источником его успеха. ; Стаття присвячена визначенню та характеристиці факторів впливу на інноваційний потенціал транспортного підприємства. Систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності інноваційного потенціалу підприємства, уточнено зміст цієї категорії на основі узагальнення підходів до її визначення. Інноваційний потенціал підприємства розглядається як органічна складова загальноекономічного потенціалу, що має ідентичну з ним структуру, формується під впливом наявних матеріальних та фінансових ресурсів, інтелектуального капіталу, відображає вже досягнутий рівень інноваційних результатів і характеризує потенційну здатність підприємства до розвитку за рахунок впровадження досяжних для нього інноваційних рішень. Виявлено, що найбільш поширеною класифікацією факторів впливу на інноваційний потенціал підприємства є поділ на зовнішні та внутрішні. На основі методів систематизації та логічного узагальнення і з урахуванням специфіки діяльності транспорту класифіковано фактори впливу на інноваційний потенціал підприємства на внутрішні і зовнішні (прямого і непрямого впливу). Систематизовано внутрішні фактори впливу на матеріальні, фінансові, людські, організаційні та реляційні, зовнішні фактори прямого впливу – на галузеві, регіональні та оточення, зовнішні фактори непрямого впливу – на економічні, технологічні, політичні та соціально-культурні. Визначено взаємозв'язок цих факторів і рівень їх впливу на формування інноваційного потенціалу транспортного підприємства та транспортної галузі. Встановлено, що підприємство повинно прогнозувати та враховувати дію всіх факторів при реалізації інноваційної діяльності. Проте, оскільки підприємство має безпосередній вплив лише на свої внутрішні можливості, оцінювання рівня його інноваційного потенціалу слід проводити на основі внутрішніх факторів, які є основним джерелом його успіху.

The article defines and characterizes factors influencing transport enterprise innovative potential. The author classifies theoretical approaches to defining the enterprise innovative potential and clarifies the category due to these approaches. The innovative potential is considered as an organic component of the general economic potential, which is identical with it by its structure, being shaped while affected by the available material and financial resources as well as the intellectual assets. It reflects the already reached innovations level, characterizing the potential ability of the enterprise to develop via implementation of possible innovations. The author has established that the most often the influencing factors for the enterprise innovative potential are classified into the external and internal ones. Using the classification and logical generalization methods, considering the transport function peculiarities, the influencing factors for transport enterprise innovative potential were classified into the internal and external ones (the direct and indirect influence). The author categorizes the internal influencing factors onto the material, financial, human and relational, the external direct influencing factors are classified into the branch, regional and environmental, while the external factors of indirect influence can be economic, technological, political and social-cultural. The relation of these factors and their influence level onto the transport enterprise and transport branch innovative potential have been determined. It has been established that the enterprise must predict and calculate the effect of all factors on the innovative activity. As the enterprise can directly influence only the internal potential, the enterprise innovative potential should be evaluated regarding the internal factors, which provide for its success. ; Статья посвящена определению и характеристике факторов влияния на инновационный потенциал транспортного предприятия. Систематизированы теоретические подходы к определению сущности инновационного потенциала предприятия, уточнена суть этой категории на основе обобщения подходов к ее определению. Инновационный потенциал предприятия рассматривается как органическая составляющая общеэкономического потенциала, которая имеет идентичную с ним структуру, формируется под влиянием имеющихся материальных и финансовых ресурсов, интеллектуального капитала, отражает уже достигнутый уровень инновационных результатов и характеризует потенциальную способность предприятия к развитию за счет внедрения достижимых для него инновационных решений. Выявлено, что наиболее распространенной классификацией факторов влияния на инновационный потенциал предприятия является их разделение на внешние и внутренние. На основе методов систематизации и логического обобщения и с учетом специфики деятельности транспорта классифицированы факторы влияния на инновационный потенциал предприятия на внутренние и внешние (прямого и косвенного воздействия). Систематизированы внутренние факторы влияния на материальные, финансовые, человеческие, организационные и реляционные, внешние факторы прямого воздействия - на отраслевые, региональные и окружения, внешние факторы косвенного воздействия - на экономические, технологические, политические и социально-культурные. Определена взаимосвязь этих факторов и уровень их влияния на формирование инновационного потенциала транспортного предприятия и транспортной отрасли. Установлено, что предприятие должно прогнозировать и учитывать действие всех факторов при реализации инновационной деятельности. Однако, поскольку предприятие имеет непосредственное влияние только на свои внутренние возможности, оценку уровня инновационного потенциала предприятия следует проводить на основе внутренних факторов, которые являются основным источником его успеха. ; Стаття присвячена визначенню та характеристиці факторів впливу на інноваційний потенціал транспортного підприємства. Систематизовано теоретичні підходи до визначення сутності інноваційного потенціалу підприємства, уточнено зміст цієї категорії на основі узагальнення підходів до її визначення. Інноваційний потенціал підприємства розглядається як органічна складова загальноекономічного потенціалу, що має ідентичну з ним структуру, формується під впливом наявних матеріальних та фінансових ресурсів, інтелектуального капіталу, відображає вже досягнутий рівень інноваційних результатів і характеризує потенційну здатність підприємства до розвитку за рахунок впровадження досяжних для нього інноваційних рішень. Виявлено, що найбільш поширеною класифікацією факторів впливу на інноваційний потенціал підприємства є поділ на зовнішні та внутрішні. На основі методів систематизації та логічного узагальнення і з урахуванням специфіки діяльності транспорту класифіковано фактори впливу на інноваційний потенціал підприємства на внутрішні і зовнішні (прямого і непрямого впливу). Систематизовано внутрішні фактори впливу на матеріальні, фінансові, людські, організаційні та реляційні, зовнішні фактори прямого впливу – на галузеві, регіональні та оточення, зовнішні фактори непрямого впливу – на економічні, технологічні, політичні та соціально-культурні. Визначено взаємозв'язок цих факторів і рівень їх впливу на формування інноваційного потенціалу транспортного підприємства та транспортної галузі. Встановлено, що підприємство повинно прогнозувати та враховувати дію всіх факторів при реалізації інноваційної діяльності. Проте, оскільки підприємство має безпосередній вплив лише на свої внутрішні можливості, оцінювання рівня його інноваційного потенціалу слід проводити на основі внутрішніх факторів, які є основним джерелом його успіху.

Introduction. The creative and cultural industries have made significant adjustments to the modern world economic processes, which provokes an increased interest in the cultural sphere in general and in the cultural strategy in particular. Purpose and methods. The purpose of the article is to identify the innovative potential of culture in modern conditions and its implementation ways through cultural strategies and creative industries, both in the universal and in the Ukrainian context. The methodological basis of the study was the systemic-structural method, the method of formal-logical research, analysis, the comparative method, the system-thought-activity methodology, and the deconstructive approach. Results. An integrated approach to culture allows considering it as an open space for the interaction of people, ethnic groups, nations that are the subjects of economic, political, and cultural innovation. Cultural development is represented through vertical-horizontal interactions between cultural strategy, cultural policy, and creative industries. Conclusions. The Ukrainian State is currently rethinking the role of culture in general and cultural strategy in particular, facing the problem of forming an integral Ukrainian-oriented space. The new approach to the structure of culture includes not institutions, but the creators and consumers of the cultural product, who initiate a single cultural space creation. That allows identifying the innovative potential of culture and cultural strategy. Ukraine's innovative cultural strategy and its implementation through cultural policy and creative industries can serve both to consolidate society and to solve economic problems. ; Введение. Креативные и культурные индустрии внесли значительные коррективы в современные мировые экономические процессы, что провоцирует повышенный интерес к культурной сфере в целом и к культурной стратегии в частности. Цель и методы. Цель статьи – выявить инновационный потенциал культуры в современных условиях и способы его реализации через культурные стратегии и креативные индустрии как в общечеловеческом, так и в украинском контексте. Методологической основой исследования стали системно-структурный метод, метод формально-логического исследования, анализ, компаративистский метод, СМД-методология, деконструктивистский подход. Результаты. Комплексный подход к анализу культуры позволяет рассматривать ее как открытое пространство сетевого взаимодействия людей, этносов, наций, являющихся субъектами инноваций в экономической, политической и культурной сферах. Развитие культурной сферы представлено через формирование вертикально-горизонтальных взаимодействий между культурной стратегией, культурной политикой и креативными индустриями. Выводы. Украина на сегодняшний день переосмысливает роль культуры в целом и культурной стратегии в частности, столкнувшись с проблемой формирования целостного украиноориентированного пространства. Новый подход к структуре культуры включает в себя не институции, а создателей и потребителей культурного продукта, инициирующих создание единого культурного пространства. Это позволяет выявить инновационный потенциал культуры и культурной стратегии. Инновационная культурная стратегия Украины и ее реализация через культурную политику и креативные индустрии может послужить как консолидации общества, так и решению экономических проблем. ; Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб'єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.

Introduction. The creative and cultural industries have made significant adjustments to the modern world economic processes, which provokes an increased interest in the cultural sphere in general and in the cultural strategy in particular. Purpose and methods. The purpose of the article is to identify the innovative potential of culture in modern conditions and its implementation ways through cultural strategies and creative industries, both in the universal and in the Ukrainian context. The methodological basis of the study was the systemic-structural method, the method of formal-logical research, analysis, the comparative method, the system-thought-activity methodology, and the deconstructive approach. Results. An integrated approach to culture allows considering it as an open space for the interaction of people, ethnic groups, nations that are the subjects of economic, political, and cultural innovation. Cultural development is represented through vertical-horizontal interactions between cultural strategy, cultural policy, and creative industries. Conclusions. The Ukrainian State is currently rethinking the role of culture in general and cultural strategy in particular, facing the problem of forming an integral Ukrainian-oriented space. The new approach to the structure of culture includes not institutions, but the creators and consumers of the cultural product, who initiate a single cultural space creation. That allows identifying the innovative potential of culture and cultural strategy. Ukraine's innovative cultural strategy and its implementation through cultural policy and creative industries can serve both to consolidate society and to solve economic problems. ; Введение. Креативные и культурные индустрии внесли значительные коррективы в современные мировые экономические процессы, что провоцирует повышенный интерес к культурной сфере в целом и к культурной стратегии в частности. Цель и методы. Цель статьи – выявить инновационный потенциал культуры в современных условиях и способы его реализации через культурные стратегии и креативные индустрии как в общечеловеческом, так и в украинском контексте. Методологической основой исследования стали системно-структурный метод, метод формально-логического исследования, анализ, компаративистский метод, СМД-методология, деконструктивистский подход. Результаты. Комплексный подход к анализу культуры позволяет рассматривать ее как открытое пространство сетевого взаимодействия людей, этносов, наций, являющихся субъектами инноваций в экономической, политической и культурной сферах. Развитие культурной сферы представлено через формирование вертикально-горизонтальных взаимодействий между культурной стратегией, культурной политикой и креативными индустриями. Выводы. Украина на сегодняшний день переосмысливает роль культуры в целом и культурной стратегии в частности, столкнувшись с проблемой формирования целостного украиноориентированного пространства. Новый подход к структуре культуры включает в себя не институции, а создателей и потребителей культурного продукта, инициирующих создание единого культурного пространства. Это позволяет выявить инновационный потенциал культуры и культурной стратегии. Инновационная культурная стратегия Украины и ее реализация через культурную политику и креативные индустрии может послужить как консолидации общества, так и решению экономических проблем. ; Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб'єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.

Introduction. The creative and cultural industries have made significant adjustments to the modern world economic processes, which provokes an increased interest in the cultural sphere in general and in the cultural strategy in particular. Purpose and methods. The purpose of the article is to identify the innovative potential of culture in modern conditions and its implementation ways through cultural strategies and creative industries, both in the universal and in the Ukrainian context. The methodological basis of the study was the systemic-structural method, the method of formal-logical research, analysis, the comparative method, the system-thought-activity methodology, and the deconstructive approach. Results. An integrated approach to culture allows considering it as an open space for the interaction of people, ethnic groups, nations that are the subjects of economic, political, and cultural innovation. Cultural development is represented through vertical-horizontal interactions between cultural strategy, cultural policy, and creative industries. Conclusions. The Ukrainian State is currently rethinking the role of culture in general and cultural strategy in particular, facing the problem of forming an integral Ukrainian-oriented space. The new approach to the structure of culture includes not institutions, but the creators and consumers of the cultural product, who initiate a single cultural space creation. That allows identifying the innovative potential of culture and cultural strategy. Ukraine's innovative cultural strategy and its implementation through cultural policy and creative industries can serve both to consolidate society and to solve economic problems. ; Введение. Креативные и культурные индустрии внесли значительные коррективы в современные мировые экономические процессы, что провоцирует повышенный интерес к культурной сфере в целом и к культурной стратегии в частности. Цель и методы. Цель статьи – выявить инновационный потенциал культуры в современных условиях и способы его реализации через культурные стратегии и креативные индустрии как в общечеловеческом, так и в украинском контексте. Методологической основой исследования стали системно-структурный метод, метод формально-логического исследования, анализ, компаративистский метод, СМД-методология, деконструктивистский подход. Результаты. Комплексный подход к анализу культуры позволяет рассматривать ее как открытое пространство сетевого взаимодействия людей, этносов, наций, являющихся субъектами инноваций в экономической, политической и культурной сферах. Развитие культурной сферы представлено через формирование вертикально-горизонтальных взаимодействий между культурной стратегией, культурной политикой и креативными индустриями. Выводы. Украина на сегодняшний день переосмысливает роль культуры в целом и культурной стратегии в частности, столкнувшись с проблемой формирования целостного украиноориентированного пространства. Новый подход к структуре культуры включает в себя не институции, а создателей и потребителей культурного продукта, инициирующих создание единого культурного пространства. Это позволяет выявить инновационный потенциал культуры и культурной стратегии. Инновационная культурная стратегия Украины и ее реализация через культурную политику и креативные индустрии может послужить как консолидации общества, так и решению экономических проблем. ; Вступ. Креативні і культурні індустрії внесли значні корективи в сучасні світові економічні процеси, що провокує підвищений інтерес до культурної сфери в цілому і до культурної стратегії зокрема. Мета і методи. Мета статті – виявити інноваційний потенціал культури в сучасних умовах і способи його реалізації через культурні стратегії та креативні індустрії як у загальнолюдському, так і в українському контексті. Методологічною основою дослідження є системно-структурний метод, метод формально-логічного дослідження, аналіз, компаративістський метод, СМД-методологія, деконструктивістський підхід. Результати. Комплексний підхід до аналізу культури дозволяє розглядати її як відкритий простір мережевої взаємодії людей, етносів, націй, які є суб'єктами інновацій в економічній, політичній і культурній сферах. Розвиток культурної сфери презентовано через формування вертикально-горизонтальних взаємодій між культурною стратегією, культурною політикою і креативними індустріями. Висновки. Україна на сьогоднішній день переосмислює роль культури в цілому і культурної стратегії зокрема, зіткнувшись із проблемою формування цілісного україноорієнтованого простору. Новий підхід до структури культури включає в себе не інституції, а творців і споживачів культурного продукту, які ініціюють створення єдиного культурного простору. Це дозволяє виявити інноваційний потенціал культури та культурної стратегії. Інноваційна культурна стратегія України та її реалізація через культурну політику і креативні індустрії може слугувати як консолідації суспільства, так і вирішенню економічних проблем.

У статті, на прикладі дослідження наукової тематики кафедри, висвітлюється можливі механізми оцінки інноваційного потенціалу наукової установ та її складових частин. Підкреслюється необхідність розвитку науки, як життєво необхідного фактору для нормальної роботи всіх сфер держави, а також створення найбільш комфортних соціально-побутових умов для населення, відповідно до європейського рівня розвитку суспільства. Метою дослідження є розробка методичних положень щодо оцінки інноваційного потенціалу наукової діяльності наукових установ, як фактора збільшення інвестиційної вартості науки на ринку наукових послуг України (на прикладі результатів дослідження наукової теми кафедри). Завданнями є: узагальнення особливостей інноваційного потенціалу наукових установ (особливо соціо-гуманітарних); формулювання теоретичних визначень інноваційного потенціалу, інноваційної діяльності; обґрунтування необхідності моделювання процесів оцінювання інноваційного потенціалу наукової діяльності тощо. Виходячи з актуальності обраної теми ставиться мета, формулюються завдання. Методологічну основу дослідження складає сукупність загальновизнаних принципів та методів наукового пізнання. Для отримання наукових результатів застосовувалися загальнонаукові принципи та підходи, які забезпечили єдність аналізу, історизм, об'єктивність дослідження тощо. Робиться висновок про те, що надійне та ефективне застосування наукових розробок у багатьох сферах є основою поступального розвитку економіки країни та представляє невід'ємну складову забезпечення цивілізованих умов життя всіх її громадян. Пропонується ряд змін до чинного законодавства, а саме до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Зауважується на тому, що на тлі змін ролі науки і техніки та високих технологій в житті людства питання вивчення інноваційного потенціалу науки набувають особливої актуальності. Та незважаючи на великий інтерес до усебічного вивчення напрямів розвитку науки, до сих пір не врегульовано єдиних загальних підходів до його оцінювання ; The article covers possible mechanisms for assessing the innovative potential of scientific institutions and their constituent parts. It emphasizes the need for the development of science as a vital factor for the normal work of all spheres of the state, as well as the creation of the most comfortable social and living conditions for the population, in accordance with the European level of the society development. Proceeding from the relevance of the chosen topic, the goal is set, the objectives are formulated. Aim and tasks. The purpose of the research is to develop guidelines for evaluating the innovative potential of scientific activity of scientific institutions as a factor for increasing the investment value of science in the market of scientific services of Ukraine (on the example of research results of the research topic of the department). The tasks are: generalization of features of innovative potential of scientific institutions (especially socio-humanitarian); formulation of theoretical definitions of innovation potential, innovation activity; substantiation of the necessity of modeling the processes of evaluation of the innovative potential of scientific activity, etc. The methodological basis of the study is a set of generally recognized principles and methods of scientific knowledge. For scientific results, general scientific principles and approaches that ensured the unity of analysis, historicity, objectivity of research, etc. were used. It is concluded that the reliable and effective application of scientific developments in many spheres is the basis of steady development of the country's economy and is an integral part of ensuring the civilized living conditions of all its citizens. A number of changes to the current legislation are proposed, namely, the Law of Ukraine "On Scientific and Technical and Technical Expertise", "On State Regulation of Activities in the Field of Technology Transfer". It is noted that on the background of changes in the role of science and technology and high technologies in human life, the study of the innovative potential of science becomes of particular relevance. But despite the great interest in a comprehensive study of the development of science, so far, the common approaches to its evaluation are not yet settled ; В статье освещается возможные механизмы оценки инновационного потенциала научных учреждений и их составляющих частей. Подчеркивается необходимость развития науки, как жизненно необходимого фактора для нормальной работы всех сфер государства, а также создание наиболее комфортных социально-бытовых условий для населения, приближенного европейскому уровню развития общества. Целью исследования есть разработка методических положений относительно оценки инновационного потенциала научной деятельности научных учреждений, как фактора увеличения инвестиционной стоимости науки на рынке научных услуг Украины ( на примере результатов исследования научной темы кафедры). Задачами исследования есть: обобщение особенностей инновационного потенциала научных учреждений (особенно социально-гуманитарных; формулирование теоретических определений инновационного потенциала, инновационной деятельности; обоснование необходимости моделирования процессов оценивания инновационного потенциала деятельности и т. п. Исходя из актуальности выбранной темы ставится цель, формулируются задачи. Методологическую основу исследования составляет совокупность общепризнанных принципов и методов научного познания. Для получения научных результатов применялись общенаучные принципы и подходы, которые обеспечили единство анализа, историзм, объективность исследования и тому подобное. Делается вывод о том, что надежное и эффективное применение научных разработок во многих сферах является основой развития экономики страны и представляет неотъемлемую составляющую обеспечения цивилизованных условий жизни всех ее граждан. Предлагается ряд изменений в действующее законодательство, а именно в Закон Украины «О научной и научно-технической экспертизе», «О государственном регулировании деятельности в сфере трансфера технологий». Отмечается то, что на фоне изменений роли науки и техники и высоких технологий в жизни человечества вопросы изучения инновационного потенциала науки приобретают особую актуальность. Но, несмотря на большой интерес к всестороннего изучения направлений развития науки, до сих пор не урегулирован единых общих подходов к его оценке

У статті проаналізовано сучасні теоретичні підходи до визначення сутності соціальної практики школярів та досвід різнотипних навчальних закладів щодо її організації. Доведено, що розвитку соціальної практики учнів навчально-реабілітаційних закладів сприятиме актуалізація в сучасних умовах ідей і новаторського досвіду А. С. Макаренка щодо організації соціально корисної праці вихованців, розширення їх соціального досвіду, збагачення ціннісного підґрунтя їх комунікації, а також забезпечення особистісної спрямованості соціальної практики. В якості прикладу системного здійснення цієї роботи розглянуто соціальну практику учнів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру, яка передбачає роботу школярів над компетентнісно зорієнтованими завданнями, розробку та реалізацію соціальних проектів, проведення інтерактивних виховних занять за технологією «Океан життєвої компетентності» та діяльність учнівсько-студентського самоврядування. ; The author of the article analyzes the current theoretical approaches to the definition of pupils' social practice and experience of different educational institutions for its organization. The article proves that the development of social practice of pupils of educational rehabilitation establishments will be contributed by updating A. S. Makarenko's ideas and innovative experiences on the organization of socially useful work of pupils, expanding their social experience, enriching value basis of communication, as well as providing personal direction of social practice. As an example of system implementation of this work, this article describes social practice of pupils of Khortytsky National Educational Rehabilitation Multispecialized Centre. This practice involves pupils' work on competence-oriented tasks, development and implementation of social projects, interactive educational sessions using the technology of «Life-competence ocean» and activities of students' government.

Мета статті – висвітлення авторського методичного підходу до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу підприємства. Здійснено огляд методичних підходів до аналізу та оцінки зазначеного потенціалу, що показав наявність значної кількості методів та системи показників.
У статті представлено авторський методичний підхід до аналізу та оцінки підприємницького потенціалу, що містить такі елементи, як: мета, завдання, об'єкт та суб'єкт оцінки підприємницького потенціалу, інформаційна база дослідження підприємницького потенціалу, методи дослідження підприємницького потенціалу, напрями дослідження підприємницького потенціалу, показники оцінки підприємницького потенціалу за напрямами, інтегральна оцінка підприємницького потенціалу підприємства, виявлення резервів нарощення підприємницького потенціалу.
Запропоновано систему показників за напрямами оцінки підприємницького потенціалу підприємства: інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал. Обґрунтовано необхідність розрахунку інтегрального індексу підприємницького потенціалу підприємства.
Ключові слова: підприємницький потенціал, аналіз та оцінка, методичний підхід, показники, індекс, методи, інтелектуальний потенціал, маркетинговий потенціал, фінансовий потенціал, інноваційний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, креативний потенціал.

У статті визначено пріоритетні напрями вдосконалення регулювання зайнятості населення в інноваційній сфері як одного з важливих факторів підвищення добробуту населення на основі вивчення таких його складових, як інноваційний потенціал, дохід та зайнятість. Запропоновано шляхи поліпшення державного регулювання зайнятості населення у розрізі правового, організаційного, економічного та інформаційного блоків. The imbalance between supply and demand in the labor market of Ukraine is escalated in modern conditions. The existing disparities in the labor market constrain the possibilities of implementing effective mechanisms for a decent wage, high income and living standards of the country. The state's role in the regulation of employment in such conditions should vary from the policy of fighting unemployment to the policy of economically rational, highly productive employment. The article outlines the priority areas to improve the regulation of employment in the innovation field as one of the important factors of welfare increasing by studying its components such as innovation capacity, income and employment. The possible ways to overcome the current global crisis in all spheres of society is a reorientation of the use of available human potential towards intensive, innovative direction of development. The ways of improving state regulation of employment in terms of legal, organizational, economic and informational blocks have been suggested. The main activities in the legal field include the renovation and modernization of the existing legislative framework for the regulation of employment in the context of their focus on solving problems of innovative development of national economy. Organizational unit provides solutions to issues such as reorientation of the public employment services to encourage economically rational, highly productive employment in innovation-oriented sectors. The main objectives of the economical block are to provide the differentiation of income of the population depending on labor input, innovation work and its resulting impact on the final economic performance. Informational unit provides continuous monitoring of employment in general and in the innovation area.

В статті розглянуті основні характеристики сучасних систем показників оцінки результатів та потенціалу бізнесу. Зроблені висновки щодо гнучкості цих систем та їх більш тісному пристосуванні до особливостей світогляду сучасного менеджменту. Стан економіки України, а також процеси входження країни до Європейського союзу сприяють переходу вітчизняного бізнесу до нових стандартів оцінки результатів діяльності підприємств. Відзначено, що в сучасних системах оцінки бізнесу, які спостерігаються у інноваційних економіках, відбулося зміщення з центру впливу монетарних показників немонетарними показниками. Немонетарні показники дозволяють продемонструвати, як підприємство планує досягнути запланованих значень монетарних показників. Враховуючи особливості розвитку світової та вітчизняної економіки, запропоновано у системі показників оцінки результатів бізнесу відокремити складову, що віддзеркалює інноваційну діяльність та інноваційний потенціал вітчизняного бізнесу. Такий підхід обґрунтовано тим фактом, що Україна поступово входить у Європейський союз та має конкурувати з інноваційним бізнесом західних країн. Відзначено значний вплив на інноваційну діяльність вітчизняних підприємств законодавчої складової. Також відзначено, що податкове законодавство країн з розвинутою економікою досить лояльне до підприємств, що постійно впроваджують інновації. Тому, в роботі запропоновано в системі показників, що характеризують інноваційний потенціал підприємств, відокремити законодавчу складову. Досліджені раніше показники інноваційного потенціалу металургійного підприємства показали низькі значення його інтегрованого показника, що є наслідком браку фінансування та не повною мірою розвинутої зовнішньої інноваційної інфраструктури. Введення законодавчої складової до системи показників оцінки інноваційного потенціалу ще більш знизить його кількісне значення, яке більш точно віддзеркалить рівень інноваційного потенціалу вітчизняної металургії. ; The article describes the main characteristics of modern scorecard evaluation results and business potential. Made conclusions regarding the flexibility of these systems and their closer adaptation to the peculiarities of modern management philosophy. The economy of Ukraine and the processes of integration into the European Union facilitate the transition of domestic business to new standards of performance evaluation of enterprises. It is noted that in the current business valuation systems that occur in the innovation economy, there was a displacement from the center of the impact of monetary indicators by non-monetary indicators. Non-monetary indicators to demonstrate how the company plans achieve its monetary value indicators. Given the characteristics of the global and domestic economy, proposed in the indicators system to measure business results separate component that reflecting innovation activity and innovation potential of domestic business. This approach is justified by the fact that Ukraine is gradually included into the European Union and has to compete with innovative business in Western countries. Noted a significant impact on domestic enterprises innovate legislative component. Also noted that the tax laws of developed economies sufficiently loyal to companies that are constantly introducing innovations. Therefore in system of indicators characterizing the innovative potential was proposed legislative component to set apart. Previously investigated indicators innovative capacity steel plant showed a low value of its integrated indicator that is a shortage funding result and not fully developed external innovation infrastructure. Entering the legislative component of the system of indicators to measure innovative potential of further reduce its quantitative value that more accurately reflect the level of innovative potential of the domestic industry.