Suchergebnisse

The features and factors that influenced the formation of civil society in Ukraine up to Independence and became the foundation of the national tradition of community life are examined in the article.In particular, the author considers development of public associations in the Ukrainian lands which were the part of the Russian and Austro-Hungarian empires. Development of the first institutions of civil society in these lands was influenced by both external (common European ideas of the Enlightenment, regulation imperial states) and internal factors (the desire Ukrainian national self-determination, development of science and professions, attempts of certain groups join forces for a common cause). However, in the XVIII – XIX century social movement failed to reach broad strata of Ukrainian society.Soviet authorities managed to involve in public activities majority of the population of Soviet Ukraine. Intensive development of public associations took place in 1920-1930's. However, these public associations completely were depended on the state like the part of the communist system. Most people were involved in public activities with coercion. At the same time there were some illegal public associations which fought for independence of Ukraine, democratic reforms, respect for workers' rights.The author comes to the conclusion that the major factors and features of the formation of public associations in Ukraine during several centuries have been associated with the national issue and low level of public activity. The attitude of the state was particularly important factor that influenced the creation and activities of public associations.Therefore continental European model of civil society with bureaucratic control and centralization of public sector have been formed in Ukraine. ; У статті досліджуються особливості та чинники, що мали вплив на формування інститутів громадянського суспільства до набуття незалежності України і стали підґрунтям вітчизняної традиції організації громадського життя. Зокрема, йдеться про роль національного питання, вплив держави на створення та діяльність громадських об'єднань, рівень громадської активності населення.

Аналіз витоків українського громадянського суспільства дає підстави стверджувати, що деспотизм ніколи не був притаманний історичним формам життя в Україні, аж до того часу, коли вона попала в залежність від Росії. А демократичні інститути і громадянські орієнтації, що існували в українській історії в специфічній, можливо, недорозвиненій формі, справили значний вплив на соціальне і політичне життя країни. ; The analysis of the origins of the Ukrainian civil society provides reasons to believe that despotism was never typical for the historical forms of life in Ukraine until the time it became dependent upon Russia. A democratic institutions and civil orientations that existed in Ukrainian history in specific and probably immature form had a significant impact on social and political life of the country.

У статті розкривається вплив прозорості та відкритості у діях влади на формування та розвиток громадянського суспільства в Україні. При цьому визначаються пріорітетні завдання щодо залучення громадськості до процесів формування і реалізації державної політики. Акцентується увага на тому, що в рамках вироблення державної політики, крім участі громадськості у підготовці відповідних проектів нормативно-правових актів, особливе місце займає питання визначення механізму взаємодії влади і громадянського суспільства у сфері вироблення державної політики. Визначаэться, що прозора влада характеризується чесністю і відвертістю, відповідальністю, підзвітністю і підконтрольністю громадськості, прогнозованістю, адекватністю суспільним реаліям, чутливістю до альтернатив розвитку політики, уважністю до різних позицій громадян та залученням громадян до процесів прийняття рішень і т. п. Відмічається, що у сучасній Україні проблема завоювання довіри суспільства до влади полягає в тому, що немає чіткого механізму взаємодії влади і громадянського суспільства. Зворотний зв'язок між політиком і громадянином починається на рівні виборчої кампанії і закінчується обранням першого. Далі утворюється вакуум між депутатами та громадою. Патерналістська політична культура з елементами фрагментарності не дає громадянському суспільству стати єдиним цілим і визначити чіткий для себе інтерес, таким чином, політика проводиться у відносинах «влада-бізнес», де суспільство виключено і не може жодним чином на це вплинути. Громада не має для цього ефективних інститутів, які будуть побудовані «знизу вгору». Пропонуються шляхи та заходи, які мають право здійснювати як органи влади так й інститути громадянського суспільства в рамках сприяння формуванню і реалізації державної політики. Висвітлюються проблеми організації зв'язків з громадськістю органів державної влади, роль засобів масової інформації в процесі формування позитивного іміджу органів публічного управління.

The present article deals with the mechanism of interaction between the state and civil society institutions. It has been established that civil society is defined as a system of state and non-state institutions, which enables a person to assert their civil rights, various needs, interests and values of a member of society. The areas, forms and methods of partnership between the state and civil society institutions for work with youth are analysed. Particularly, participation in elections; public councils; local initiatives; creation of youth public organizations; youth projects; art festivals; trainings; camps; international programs; volunteering; international programs; business incubators; schools; participation in youth organizations etc. All these initiatives establish partnerships between youth and the state. The main legal documents that regulate the state youth work and promote the development of an active civil society are outlined. It is considered how a state policy promotes the effective development of civil society through the legislative consolidation of various forms of democratic participation and the provision of civil society institutions with state financial support. The principles of youth policy formation in the community and youth priorities are highlighted. The article states that the effective participation of young people in public life at the local and regional levels is important for a healthy, democratic society. Public organizations are important institutions of civil society. It is determined that due to the functioning of youth public organizations, young people gain positive social experiences, form socially significant attitudes, skills and abilities of prosocial behaviour. Among the activities of youth public organizations are distinguished volunteering, civic education, learning foreign languages, promoting youth entrepreneurship, social partnership, tourism, international exchange, folk art, ecology, national and patriotic education, cultural and artistic trends and more. ; У статті розглянуто механізм взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства, встановлено, що під громадянським суспільством розуміють систему державних та недержавних інститутів, що дає мож- ливість людині реалізувати її громадянські права, різноманітні потреби, інтереси і цінності членів суспільства. Проаналізовано напрями, форми й методи партнерської співпраці держави та інститутів громадянського сус- пільства у роботі з молоддю, зокрема: участь у виборах; громадські ради; місцеві ініціативи; створення моло- діжних громадських організацій; молодіжні проєкти; мистецькі фестивалі; тренінги; табори; міжнародні про- грами; волонтерство; міжнародні програми; бізнес-інкубатори; школи; участь у молодіжних асоціаціях тощо. Усі ці ініціативи налагоджують партнерську взаємодію між молоддю та державою. Визначено основні нормативно-правові документи, які регулюють державну молодіжну роботу та сприяють розвитку активного громадського суспільства. Розглянуто як державна політика сприяє ефективному розвитку громадянського суспільства шляхом законодавчого закріплення різних форм демократичної участі, надання інсти- тутам громадянського суспільства державної фінансової підтримки. Виокремлено принципи формування моло- діжної політики у громаді та молодіжні пріоритети. Також у статті з'ясовано, що ефективна участь молоді в громадському житті на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення для здорового, демократичного суспільства. Важливими інститутами громадянського суспільства є громадські організації. Визначено, що завдя- ки функціонуванню молодіжних громадських організацій молоді люди засвоюють позитивний соціальний досвід, формують соціально значущі установки, навички та вміння просоціальної поведінки. Серед напрямів діяльності молодіжних громадських організацій виокремлено волонтерство, громадянське виховання, вивчення іноземних мов, сприяння розвитку молодіжного підприємництва, соціальне партнерство, туризм, міжнародний обмін, народна творчість, екологія, національно-патріотичне виховання, культурно-мистецькі напрями тощо.

In 2007, Ukraine joined the pool of the countries in which supporting for civil society development is officially recognized as a state priority. Since then, three relevant strategic documents have been implemented – the Concept for facilitating civil society development by executive bodies (2007), that was approved by the government, and the Strategy of state policy for facilitating civil society development (2012) and the National strategy for facilitating civil society development for 2016–2020 (2016), that were approved by the President of Ukraine.The results of the researching of different approaches to determining the strategic objectives of state support for civil society development and the mechanisms for their implementation, that took place during 2007–2020, are presented in the article. Also the analysis of the above-mentioned state documents and the practice of their implementation is carried out. The strengths and weaknesses of the respective approaches are highlighted based on the results of the analysis.Each strategic document played a positive role in the formation of state policy for facilitating civil society development. However, none of them had enough quality in terms of planning and implementation mechanism. The author singled out a number of shortcomings: unclear formulation of strategic objectives and fuzzy connection of action plans with them; changing bodies authorized to set priorities and plan activities in the relevant area; weak coordination mechanisms; lack of indicators for monitoring and evaluation of effectiveness, etc.Recommendations for improving approaches to defining strategic objectives and mechanismsfor their implementation in the new National strategy for facilitating civil society development were alsoformulated. ; Україна у 2007 році приєдналася до країн, в яких сприяння розвитку громадянського суспільства визнано пріоритетом держави. З того часу реалізовано три відповідні стратегічні документи – урядова Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства та затверджені Президентом України Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства і Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки.У статті представлено результати дослідження різних підходів до визначення стратегічних завдань державної підтримки розвитку громадянського суспільства та механізмів їх реалізації, що втілювалися протягом 2007–2020 років. За результатами аналізу згаданих вище державних документів і практики їх реалізації виокремлено сильні та слабкі сторони відповідних підходів.Автор обґрунтовує, що кожен стратегічний документ відіграв певну позитивну роль у становленні державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Водночас жоден із них не був досить якісним із точки зору планування та механізму реалізації. У результаті відповідна політика досі не набрала усталених форм. Автором виокремлено низку недоліків: нечіткість формулювання стратегічних завдань та прив'язки до них планів заходів; постійна зміна органів та посадових осіб, уповноважених визначати пріоритети та планувати діяльність у відповідній сфері – Кабінет Міністрів (2007 рік), Президент України (2012 рік), Президент України і Кабінет Міністрів (2016 рік); слабкість механізмів координації; відсутність індикаторів і показників для моніторингу та оцінки результативності та ін.За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо удосконалення підходів до визначення стратегічних завдань та механізмів їх реалізації в процесі підготовки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.

In 2007, Ukraine joined the pool of the countries in which supporting for civil society development is officially recognized as a state priority. Since then, three relevant strategic documents have been implemented – the Concept for facilitating civil society development by executive bodies (2007), that was approved by the government, and the Strategy of state policy for facilitating civil society development (2012) and the National strategy for facilitating civil society development for 2016–2020 (2016), that were approved by the President of Ukraine.The results of the researching of different approaches to determining the strategic objectives of state support for civil society development and the mechanisms for their implementation, that took place during 2007–2020, are presented in the article. Also the analysis of the above-mentioned state documents and the practice of their implementation is carried out. The strengths and weaknesses of the respective approaches are highlighted based on the results of the analysis.Each strategic document played a positive role in the formation of state policy for facilitating civil society development. However, none of them had enough quality in terms of planning and implementation mechanism. The author singled out a number of shortcomings: unclear formulation of strategic objectives and fuzzy connection of action plans with them; changing bodies authorized to set priorities and plan activities in the relevant area; weak coordination mechanisms; lack of indicators for monitoring and evaluation of effectiveness, etc.Recommendations for improving approaches to defining strategic objectives and mechanismsfor their implementation in the new National strategy for facilitating civil society development were alsoformulated. ; Україна у 2007 році приєдналася до країн, в яких сприяння розвитку громадянського суспільства визнано пріоритетом держави. З того часу реалізовано три відповідні стратегічні документи – урядова Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства та затверджені Президентом України Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства і Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки.У статті представлено результати дослідження різних підходів до визначення стратегічних завдань державної підтримки розвитку громадянського суспільства та механізмів їх реалізації, що втілювалися протягом 2007–2020 років. За результатами аналізу згаданих вище державних документів і практики їх реалізації виокремлено сильні та слабкі сторони відповідних підходів.Автор обґрунтовує, що кожен стратегічний документ відіграв певну позитивну роль у становленні державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Водночас жоден із них не був досить якісним із точки зору планування та механізму реалізації. У результаті відповідна політика досі не набрала усталених форм. Автором виокремлено низку недоліків: нечіткість формулювання стратегічних завдань та прив'язки до них планів заходів; постійна зміна органів та посадових осіб, уповноважених визначати пріоритети та планувати діяльність у відповідній сфері – Кабінет Міністрів (2007 рік), Президент України (2012 рік), Президент України і Кабінет Міністрів (2016 рік); слабкість механізмів координації; відсутність індикаторів і показників для моніторингу та оцінки результативності та ін.За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо удосконалення підходів до визначення стратегічних завдань та механізмів їх реалізації в процесі підготовки нової Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні.

У статті аналізується генезис і еволюція поняття громадянського суспільства в Україні. Узагальнення різноманітних точок зору про природу громадянського суспільства дає підстави стверджувати, що громадянське суспільство-це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації та самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності. ; The notion of civil society, it's genesis and development is analysed in this article. Generalization of various views about the nature of civil society leads to the definition that: civil society is a sphere of communication, cooperation, spontaneous self-organization and self-government of independent individuals who act on basis of self-created associations, which is protected by all necessary laws from the direct interference and regulation of the government. And it's the sphere where civil values predominate.

Метою статті є дослідження основних напрямів еволюції взаємовідносин держави і громадянського суспільства.
Охарактеризовано пошуки шляхів досягнення оптимальної рівноваги між громадянським суспільством і державою.
Обгрунтовано, що з позицій системного підходу надійність і щільність взаємодії державної влади і громадянського суспільства відображають зворотні зв'язки, що показують якість і зміст їх інформаційного взаємообміну і орієнтують на досягнення соціальної ефективності публічного управління, оскільки дають змогу своєчасно виявляти і визначати потреби і вимоги суспільства, проблеми, які виникають, формулювати політику щодо їх вирішення. Розкрито моделі взаємодії держави та громадянського суспільства.
Автор поділяє думку, що у контексті взаємодії державної влади і громадянського суспільства діє механізм зворотних зв'язків, який забезпечує консолідацію держави та громадянського суспільства під час вирішення нагальних суспільних проблем.
Громадянське суспільство за природою своєї еволюції є вимогою формування соціальноорієнтованої правової держави, тому важливо перейти від протистояння до конструктивного діалогу, що неможливо за пасивності однієї зі сторін, оскільки тільки діалог між ними є єдиною можливістю запобігти антагонізму в суспільстві, стати дієвим механізмом зміцнення як громадянського суспільства, так і держави.
Показано, що консолідованою може бути демократія з розвиненим громадянським суспільством. Ступінь розвиненості громадянського суспільства – характеристика рівня демократизму і політико-правової культури соціуму. Громадянське суспільство розвинене настільки, наскільки зберегло за собою більшість функцій і повноважень інститутів самоорганізації і самодіяльності громадян.

Предметом аналізу статті є концепція громадянського суспільства сучасного німецького соціального філософа Юргена Хабермаса. У статті виявлені переваги і суперечності концепції, а також можливості і межі її застосування в контексті визначення сутності громадянського суспільства, а також його місця у політичному житті. Як позитивні риси концепції відзначаються комунікативна орієнтація, застосування поняття життєвого світу, розуміння громадянського суспільства як периферії політичної системи, яка забезпечує легітимність останньої, її ціннісно­нормативний зміст. Громадянське суспільство являє собою у концепції Хабермаса сферу актуалізації ціннісних переваг громадян, а також їх пошуків спільних цінностей, що підкреслює роль громадянського суспільства в політичній системі. Разом з тим, концепція, про яку йдеться, містить у собі суперечність між нормативним і емпіричним аспектами, що обмежує ефективність оцінки місця громадянського суспільства в політичному житті. Причиною такої суперечності є тенденція до розуміння громадянського суспільства лише як політичного феномена. Робиться висновок про необхідність враховувати співвідношення реального стану та нормативної складової громадянського суспільства, оцінювати перспективу його розвитку через визначення його ідеального стану.

The article is devoted to the problem of role of civil society in the feasance of political management on the example of Ukraine. Questions of forming and development of civil society in the Ukrainian state are investigated. ; Статья посвящена проблеме роли гражданского общества в совершении политического управления на примере Украины. Исследуются вопросы формирования и развития гражданского общества в украинском государстве. ; Стаття присвячена проблемі ролі громадянського суспільства в здійсненні політичного управляння на прикладі України. Досліджуються питання формування та розвитку громадянського суспільства в українській державі.

У статті досліджуються питання законодавчого забезпечення розвитку громадянського суспільства в Україні. В умовах реформування державного управління, місцевого самоврядування, пошуків ефективних механізмів взаємодії влади і суспільства такий аналіз потрібен для моделювання української системи публічного управління, де громадянське суспільство відіграє одну з ключових ролей.

У статті стисло проаналізовано основні історичні етапи розвитку громадянського суспільства в Україні, що необхідно для сучасного процесу формування системи публічного управління з дієвими, ефективними механізмами.

Стрімкий інформаційно-технічний розвиток суспільства значно змінив та удосконалив форми участі громадян: до звичних мітингів, демонстрацій, громадських зборів додалися інструмент електронних петицій, участь в електронних консультаціях та форумах. Інтернет розширив можливості політичної участі, нові комунікаційні технології дали змогу громадянам (громадським організаціям, ЗМІ, експертним групам) бути активними учасниками політичного життя, поглибити діалог між державною владою та суспільством. Електронна участь дозволяє досягти ширшої аудиторії за короткі проміжки часу; за допомогою нових технологій можна підтримувати та розвивати політичні комунікаційні канали; оперативно забезпечувати громадян надійною інформацією щодо політичних подій в державі, при цьому форма оприлюднення інформації є більш доступною та зрозумілою для пересічного громадянина. У статті розглянуто нові інструменти політичного залучення громадян до формування державної політики, канали електронної участі та їх мобілізаційний ефект.

Since the second half of the 20th century diverse research organizations have been gaining more and more influence within political dynamics of democratic countries. Also this group of policy subjects is actively progressing in Ukraine. Nevertheless, their activities, particularly within Ukrainian political space, haven't got sufficient examination. An analysis of special research organizations' place and role in political processes was carried out in this article; basic characteristics and definition were also given ; Начиная со второй половины ХХ в. интенсивно возрастает роль разнообразных научно-исследовательских организаций в политической динамике демократических стран. Активно развивается эта группа субъектов политики и в Украине, но их деятельность, в частности в границах украинского политического пространства, не получила достаточного изучения. В данной статье ведется анализ места и роли специальных исследовательских организаций в политических процессах, приводятся основные черты, дается определение ; Починаючи з другої половини ХХ ст. інтенсивно зростає роль різноманітних науково-дослідних організацій у політичній динаміці демократичних країн. Активно розвивається ця група суб'єктів політики і в Україні, проте їх діяльність, зокрема в межах українського політичного простору, не отримала достатнього вивчення. У даній статті проводиться аналіз місця та ролі спеціальних дослідницьких організацій у політичних процесах, наводяться їх базові ознаки, дається визначення