Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в комплексному міждисциплінарному аналізі інтелектуальної біографії Михайла Рудницького на тлі його доби. Постать Михайла Рудницького (1889–1975) – відомого публіциста, літератора та перекладача, що походив зі змішаної за походженням українсько-єврейської сім'ї, особливо придатна для подібних досліджень. Біографія М. Рудницького, який позиціонував себе не як політичного, а культурного діяча, дозволяє на тлі його постаті вивчати минуле України саме в категоріях культурної історії. Особливо перспективним виглядає дослідження різних напрямків в українській культурі XX ст., їх взаємодії та еволюції. Біографія Михайла Рудницького дає шанс показати всю історію України XX ст., адже рідко хто зміг пережити всі тогочасні режими, як він. На прикладі біографії Михайла Рудницького простежується вплив на формування особистості історії поколінь, різних суспільно-політичних, ідеологічних контекстів і різних стратегій поведінки інтелектуалів у періоди соціально-політичних трансформацій. Життя та діяльність Михайла Рудницького підносять завісу над однією з найбільш маловідомих проблем в історії України XX ст. – долі українського лібералізму. Ця праця є першою спробою начерку інтелектуальної біографії та першою узагальнюючою синтезою, присвяченою життю та діяльності цієї непересічної постаті української культури. ; The academic originality of the research results consists of the complex interdisciplinary analysis of the intellectual biography of Mykhailo Rudnytskyi in the context of his time. The figure of Mykhailo Rudnytskyi (1889-1975), a wellknown publicist, writer, and translator who came from a mixed Ukrainian-Jewish family, is particularly well known for this type of research. The biography of Rudnytskyi, who positioned himself not as a political but as a cultural figure, allows us to study the past of Ukraine in the categories of cultural history. The study of different directions in the Ukrainian culture of the 20th century, their interaction, and evolution look ...
The purpose of the article is to analyze theatrical activity as a creative activity aimed at creating objects of intellectual property. Methodology. In the process of scientific research the following scientific methods have been used: dialectical – to identify the basic laws and peculiarities of legal relations that arise in the field of theatrical art; comparative – for comparison of domestic and foreign legislation on theatrical activity; analysis – for the study of legal norms governing relations in the field of theatrical art. The scientific novelty of the work is to determine the peculiarities of the implementation of creative theatrical activity, aimed at the emergence of intellectual property in the theater and the creative personnel of the theater. It was proved the irrationality of the legislative approach, in which the right of the theater to a commercial name arises only if the theater operates as an entrepreneurial entity. The necessity of legislative changes is substantiated, according to which professional creative personnel of theaters has the right to protect intellectual property rights on the results of their creative work in the theatrical art sphere. Conclusions. It is established that during the realization of theatrical activity the objects of copyright (scenarios, musical works, drawings, scenery, etc.) and objects of related rights (performing dances, performing performances, using phonograms, etc.) are used the most often. It is determined that the scenario on the basis of which the performance takes place may be either a new product or a derivative work (in case another dramatic work is processed for a specific stage production). It is proved that the complexity of the delineation of author contributions of certain subjects of theatrical creativity is due to the commonality of their creative work, which is aimed at making one creative result – theatrical production. It is substantiated that the work of the professional creative theater personnel is reduced not only to the fulfillment of a certain labor function, but also leads to the creation of intellectual property objects (objects of copyright and/or related rights). ; Метою роботи є аналіз театральної діяльності як творчої діяльності, спрямованої на створення об'єктів інтелектуальної власності. Методологія. У процесі виконання наукового дослідження використано такі наукові методи: діалектичний – для виявлення основних закономірностей та особливостей, властивих правовідносинам, що виникають у сфері театрального мистецтва; порівняльний – для порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо театральної діяльності; аналізу – для дослідження правових норм, що регулюють відносини у сфері театрального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей здійснення творчої театральної діяльності, спрямованої на виникнення інтелектуальної власності у театру та творчих працівників театру. Доведено нераціональність законодавчого підходу, за якого право театру на комерційне найменування виникає лише за умови функціонування театру як підприємницького товариства. Обґрунтовано необхідність законодавчих змін, відповідно до яких професійні творчі працівники театрів мають право на охорону (в тому числі на захист) прав інтелектуальної власності на результати своєї творчості у сфері театрального мистецтва. Висновки. Встановлено, що під час здійснення театральної діяльності найчастіше використовуються об'єкти авторського права (сценарії, музичні твори, малюнки-декорації тощо) та об'єкти суміжних прав (виконання танців, акторське виконання, використання фонограм тощо). Визначено, що сценарій, на підставі якого відбувається постановка вистави, може бути або новим твором, або похідним твором (у випадку, якщо інший драматичний твір переробляється під конкретну сценічну постановку). Доведено, що складність розмежування авторських внесків окремих суб'єктів театральної творчості зумовлено спільністю їх творчої праці, яка спрямована на створення одного творчого результату – театральної постановки. Обґрунтовано, що трудова діяльність професійних творчих працівників театру зводиться не просто до виконання певної трудової функції, а веде до створення об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів авторського та/або суміжних прав).
The purpose of the article is to analyze theatrical activity as a creative activity aimed at creating objects of intellectual property. Methodology. In the process of scientific research the following scientific methods have been used: dialectical – to identify the basic laws and peculiarities of legal relations that arise in the field of theatrical art; comparative – for comparison of domestic and foreign legislation on theatrical activity; analysis – for the study of legal norms governing relations in the field of theatrical art. The scientific novelty of the work is to determine the peculiarities of the implementation of creative theatrical activity, aimed at the emergence of intellectual property in the theater and the creative personnel of the theater. It was proved the irrationality of the legislative approach, in which the right of the theater to a commercial name arises only if the theater operates as an entrepreneurial entity. The necessity of legislative changes is substantiated, according to which professional creative personnel of theaters has the right to protect intellectual property rights on the results of their creative work in the theatrical art sphere. Conclusions. It is established that during the realization of theatrical activity the objects of copyright (scenarios, musical works, drawings, scenery, etc.) and objects of related rights (performing dances, performing performances, using phonograms, etc.) are used the most often. It is determined that the scenario on the basis of which the performance takes place may be either a new product or a derivative work (in case another dramatic work is processed for a specific stage production). It is proved that the complexity of the delineation of author contributions of certain subjects of theatrical creativity is due to the commonality of their creative work, which is aimed at making one creative result – theatrical production. It is substantiated that the work of the professional creative theater personnel is reduced not only to the fulfillment of a certain labor function, but also leads to the creation of intellectual property objects (objects of copyright and/or related rights). ; Метою роботи є аналіз театральної діяльності як творчої діяльності, спрямованої на створення об'єктів інтелектуальної власності. Методологія. У процесі виконання наукового дослідження використано такі наукові методи: діалектичний – для виявлення основних закономірностей та особливостей, властивих правовідносинам, що виникають у сфері театрального мистецтва; порівняльний – для порівняння вітчизняного та зарубіжного законодавства щодо театральної діяльності; аналізу – для дослідження правових норм, що регулюють відносини у сфері театрального мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у визначенні особливостей здійснення творчої театральної діяльності, спрямованої на виникнення інтелектуальної власності у театру та творчих працівників театру. Доведено нераціональність законодавчого підходу, за якого право театру на комерційне найменування виникає лише за умови функціонування театру як підприємницького товариства. Обґрунтовано необхідність законодавчих змін, відповідно до яких професійні творчі працівники театрів мають право на охорону (в тому числі на захист) прав інтелектуальної власності на результати своєї творчості у сфері театрального мистецтва. Висновки. Встановлено, що під час здійснення театральної діяльності найчастіше використовуються об'єкти авторського права (сценарії, музичні твори, малюнки-декорації тощо) та об'єкти суміжних прав (виконання танців, акторське виконання, використання фонограм тощо). Визначено, що сценарій, на підставі якого відбувається постановка вистави, може бути або новим твором, або похідним твором (у випадку, якщо інший драматичний твір переробляється під конкретну сценічну постановку). Доведено, що складність розмежування авторських внесків окремих суб'єктів театральної творчості зумовлено спільністю їх творчої праці, яка спрямована на створення одного творчого результату – театральної постановки. Обґрунтовано, що трудова діяльність професійних творчих працівників театру зводиться не просто до виконання певної трудової функції, а веде до створення об'єктів інтелектуальної власності (об'єктів авторського та/або суміжних прав).
Statement of the problem. Using the results of creative activity in recent decades becomes widespread. The latest technical tools allow unimpeded use of intellectual property, which leads to an increase in human rights violations owners. The low level of compliance of legislation in this area is a series of contradictions, so the culture of cooperation in the field of intellectual property today is very important.The aim of the paper is demonstrate knowledge of the legal framework allows skillfully use the results of creative intellectual activity as a tool in the teaching field.Conclusions. 1. Gaining independence and integration into the world of space required significant changes in the protection of intellectual activity, because Ukraine has received only elements of the state of the former Soviet Union. Formation of legal protection of intellectual property rights held in three stages, which laid the legal basis for creating basic organizational structure to international and national protection in this area.2. The term "product" in national legislation not disclosed. In civil law, there are many definitions of the term, because due to their work as the subject of copyright, considered to be a set of ideas, thoughts and images that are a result of human creativity were expressed in objective (material) form. This definition posluhovuyemosya in the field of intellectual property.3. Pursuant to Article 1 of the Law of Ukraine "On Copyright and suzhni rights" office work is made under the employment agreement or contract and otherwise exclusive rights belong only to the author and the continued use of the product requires different conditions are required by law.Consequently, intellectual property can be a tool for the teacher in teaching activities and arms against him. Following the rule of law, protection from trouble. ; Проанализированы международная и национальная системы источников правового регулирования отношений, связанных с охраной и защитой объектов интеллектуальной собственности в сфере авторского ...
The article analyzes scientific approaches to the definition of the "intellectual activity" and "creative activity" terms. It is determined that the number of results of creative activity significantly exceeds the number of results of intellectual one. Only in accordance with the requirements of current legislation, the results of intellectual activity acquire the status of intellectual activity objects. Thus, intellectual activity is a component of creative activity, and what unites them is that they are mental activity. It is found that the diversity of lawyers' views on the essence of intellectual property is due to the fact that the study is at the stage of theoretical and methodological establishment. It is noted that the contradiction of the provisions is determined by the existence of several con- cepts of understanding the essence of the "intellectual property" and "intellectual property right" terms. The current legislation of Ukraine recognizes that the intel- lectual property right is the right of a person to the result of intellectual, creative activity or to other object of intel- lectual property right, defined by the Civil Code and other law. It is found that the application of the provisions of the proprietary concept or theory of exclusive rights de- termines the essence of intellectual property right in the country's legislation, although the discussion of what the intellectual property right is – property right or exclusive right, is still ongoing. Approval of a unified conceptual approach to regulation in the field of intellectual property right will help improve legislation, strengthen the protection of the rights of participants of intellectual property relations. It is established that the optimization of the legal regulation of intellectual property is an urgent vital need related to the European integration choice of Ukraine. Methods and ways of legal regulation in the field of intellectual property should ensure a balance of public and legal interests. ; У статті проаналізовано наукові підходи до визначення термінів «інтелектуальна діяльність» і «творча діяльність». Визначено, що кількість результатів творчої діяльності значно перевищує кількість результатів інтелектуальної. Лише за відповідності вимогам, передбачених чинним законодавством, результати інтелектуальної діяльності набувають статусу об'єктів інтелектуальної діяльності. Відтак, інтелектуальна діяльність є складовою творчої діяльності, а об'єднує їх те, що вони є розумовою діяльністю. З'ясовано, що різноманіття поглядів правників щодо сутності інтелектуальної власності обумовлене знаходженням дослідження на стадії теоретико-мето- дологічного становлення. Зазначено, що суперечли- вість положень визначається існуванням декількох концепцій розуміння суті понять «інтелектуальна власність» та «право інтелектуальної власності». Чин- не законодавство України визнає, що право інтелекту- альної власності – це право особи на результат інтелек- туальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цивільним ко- дексом та іншим законом. Виявлено, що застосування положень пропрієтарної концепції чи теорії виключних прав і визначає сутність права інтелектуальної власно- сті в законодавстві країни, хоча дискусія стосовно того, що є право інтелектуальної власності – право власно- сті чи виключне право, продовжується. Затвердження єдиного концептуального підходу до регулювання у сфері реалізації права інтелектуальної власності сприятиме удосконаленню законодавства, посиленню захисту прав учасників відносин у сфері інтелектуальної власності. Встановлено, що оптимізація правового регулювання інтелектуальної власності є нагальною життєвою необхідністю, пов'язаною з євроінтеграційним вибором України. Методи та способи правового регулювання у сфері інтелектуальної власності мають забезпечувати баланс публічних та правових інтересів.
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, пов'язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел: 1. Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL:https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (датазвернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція).URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ===================================== 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21.Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
This article describes the evolution of the theory of human capital with its transformation in the theory of intellectual capital. The basic tenets of the theory of intellectual capital through the study of works of the representatives of different schools of political economy. Monitored the views of prominent economists on the impact of intellectual property rights in the economic development of society. ; У статті розглянуто генезис теорії людського капіталу з подальшою її трансформацією в теорію інтелектуального капіталу. Досліджено основні положення теорії інтелектуального капіталу через вивчення праць представників різних шкіл політичної економії. Простежена зміна поглядів видатних економістів щодо впливу інтелектуальної діяльності людини на економічний розвиток суспільства.
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, по''язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ========================= 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
Keywords: artificial intelligence, economic impact, intellectual property, regulation,cybersecurity, risks, threats, national security Artificial intelligence (AI) technologies, the spread of which is based on thewidespread use of digital information and the rapid growth of computing power, areleaving the realm of purely theoretical research and becoming one of the segmentsof the world market that can have truly revolutionary consequences. The paper provideseconomic and legal analysis of the state and trends of AI, identifies its impacton the economy, the importance of the role of intellectual property (IP), assesses therisks, threats and dangers of criminal use of AI, developed mechanisms to counterthem. The development of AI technologies as an integral part of «Industry 4.0» isconsidered, the main provisions of the «White Paper on Artificial Intelligence» ofthe EU are studied.Over the next decade, the EU plans to spend $20 billion a year on AI development.At the same time, the protection of IP rights in the context of AI development and relatedtechnologies has been unconsidered by the Commission, despite the key importanceof these rights. In legal regulation, AI is seen as a new challenge for the economyand the legal system, a new phenomenon that has a multiplier effect, a legal phenomenonin the structure of legal relations, a new object for legal regulation. The introduction of AI in the field of IP creates new legal and economic problems.The creation of AI works is an integral area of activity in the modern digital economy.These circumstances bring to the fore the problem of recognition of authorship in thecreation of AI works, the possibility of authors to dispose of their rights and their useof mechanisms for legal protection of IP. The analysis of the cases considered bycourts connected with a problem of legal personality of AI is carried out, legislative activityon this question is studied. Possibilities and dangers of criminal use of AI areshown. They are ranked in order of their level of danger — depending on the harmthey may cause, the potential benefit or the benefit of crime. Prospects for the developmentof AI in Ukraine are shown, the Concept of development of artificial intelligencein Ukraine is analysed. It is concluded that AI should become one of the key driversof digital transformation and overall growth of Ukraine's economy. ; Ключові слова: штучний інтелект, економічний вплив, інтелектуальна власність,регулювання, кібербезпека, ризики, загрози, національна безпека У роботі подано економіко-правовий аналіз стану і тенденцій розвитку штучногоінтелекту (ШІ), визначено його вплив на економіку, роль інтелектуальної власності(ІВ), подано оцінку ризиків, загроз і небезпек кримінального застосування ШІ, вироб-лено механізми відповідної протидії. Розглянуто розвиток технологій ШІ як невід'єм-ної частини «Індустрія 4.0», досліджено основні положення «Білої книги зі штучногоінтелекту» ЄС. У правовому регулюванні ШІ розглядається як новий виклик для еко-номіки і правової системи, нове явище, що має мультиплікаційний ефект, правовийфеномен у структурі правовідносин, новий об'єкт для правового регулювання.Упровадження ШІ у сферу ІВ формує нові правові та економічні проблеми. Проведеноаналіз розглянутих судами справ, по''язаних з проблемою правосуб'єктності ШІ, вив-чено законотворчу діяльність з цього питання. Вказано на можливості та небезпекикримінального застосування ШІ, які проранжовано в порядку рівня їх небезпеки.Окреслено перспективи розвитку ШІ в Україні, проаналізовано Концепцію розвиткуштучного інтелекту в Україні. Зроблено висновок про те, що ШІ має стати одним ізключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економікиУкраїни. Список використаних джерел Андрощук Г. Тенденції розвитку технологій штучного інтелекту: економіко-правовий аспект. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. № 3. С. 84−101. № 4. С. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (дата звернення: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (дата звернення: 13.02.2021). 4. Геннадій Андрощук. Єврокомісія опублікувала «Білу книгу з штучного інтелекту». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (дата звернення: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (дата звернення: 14.02.2021). 6. Андрощук Г. О. Винаходи штучного інтелекту. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 11. С. 67. 7. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики. Москва : Наука, 1986. 488 с. 8. Морхат П. М. Правосубъектность искусственного интеллекта в сфере права интеллектуальной собственности: гражданско-правовые проблемы : дисс. … д-ра юрид. наук. РГАИС. Москва, 2018. С. 243. 9. Про авторське право, дизайн і патенти : Закон Великої Британії від 1988 року. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (дата звернення: 30.01.2021). 10. Абрамова Е. Н., Старикова Е. В. Искусственный интеллект как субъект авторского права. Гипотеза / Hypothesis. Право. Экономические науки. 2020. № 1 (10) март. С. 32−38. 11. Андрощук Г. О. Машина винахідник: що вирішило ЄПВ. Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 2. С. 58−59. 12. Андрощук Г. О. Прецедент: твори, створені AI, мають право на захист авторських прав!? Інтелектуальна власність в Україні. 2020. № 1. С. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal. biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (дата звернення: 30.01.2021). 15. Deepfakes' ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (дата звернення: 30.01.2021). 16. Баранов О. А. Інтернет речей і штучний інтелект: витоки проблеми правового регулювання (частина 1). ІТ Право: проблеми і перспективи розвитку в Україні (Друга міжнародна щорічна конференція). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. У 2020-му Нацполіція викрила понад 5 000 кіберзлочинів. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (дата звернення: 01.02.2021). 18. НКЦК: у 2021 році в Україні зафіксовано вже майже 14 мільйонів інцидентів у сфері кібербезпеки. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (дата звернення: 01.02.2021). 19. Гайдай Юрій. Виклики близького майбутнього: як ЄС хоче регулювати штучний інтелект. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (дата звернення: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (дата звернення: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (дата звернення: 13.02.2021). 22. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (дата звернення: 03.02.2021). 23. Карцхия А. А. Искусственный интеллект как средство управления в условиях глобальных рисков. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (дата звернення: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (дата звернення: 04.02.2021). ========================= 1. Androshchuk H. Tendentsii rozvytku tekhnolohii shtuchnoho intelektu: ekonomiko-pravovyi aspekt. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. 2019. № 3. S. 84−101. № 4. S. 59−69. 2. This alliance aims to accelerate the adoption of inclusive, trusted and transparent AI worldwide. URL: https://www.weforum.org/agenda/2021/01/global-ai-action-alliance/ (data zvernennia: 30.01.2021). 3. KOMISJAEUROPEJSKABruksela, dnia 19.2.2020 r. COM(2020) 65 finalBIAŁAKSIĘGAwsprawiesztucznejinteligencjiEuropejskiepodejściedodoskonałościizaufania. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/commission-white-paper-artificial-intelligence-feb2020_pl.pdf (data zvernennia: 13.02.2021). 4. Hennadii Androshchuk. Yevrokomisiia opublikuvala «Bilu knyhu z shtuchnoho intelektu». URL: https://yur-gazeta.com/golovna/evrokomisiya-opublikuvala-bilu-knigu-z-shtuchnogo-intelektu.html (data zvernennia: 30.01.2021). 5. World Intellectual Property Indicators 2020. URL: https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_941_2020.pdf (data zvernennia: 14.02.2021). 6. Androshchuk H. O. Vynakhody shtuchnoho intelektu. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 11. S. 67. 7. Hlushkov V. M. Kybernetyka. Voprosы teoryy y praktyky. Moskva : Nauka, 1986. 488 s. 8. Morkhat P. M. Pravosubъektnost yskusstvennoho yntellekta v sfere prava yntellektualnoi sobstvennosty: hrazhdansko-pravovыe problemы : dyss. … d-ra yuryd. nauk. RHAYS. Moskva, 2018. S. 243. 9. Pro avtorske pravo, dyzain i patenty : Zakon Velykoi Brytanii vid 1988 roku. URL: https://www.legislation.gov.uk/ukpga/1988/48/contents (data zvernennia: 30.01.2021). 10. Abramova E. N., Starykova E. V. Yskusstvennыi yntellekt kak subъekt avtorskoho prava. Hypoteza / Hypothesis. Pravo. Эkonomycheskye nauky. 2020. № 1 (10) mart. S. 32−38. 11. Androshchuk H. O. Mashyna vynakhidnyk: shcho vyrishylo YePV. Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 2. S. 58−59. 12. Androshchuk H. O. Pretsedent: tvory, stvoreni AI, maiut pravo na zakhyst avtorskykh prav!? Intelektualna vlasnist v Ukraini. 2020. № 1. S. 57−59. 13. Caldwell, M., Andrews, J.T.A., Tanay, T. et al. AI-enabled future crime. Crime Sci 9, 14 (2020). URL: https://doi.org/10.1186/s40163-020-00123-8 (datazvernennia: 30.01.2021). 14. AI-enabled future crime. URL: https://crimesciencejournal.biomedcentral.com/articles/10.1186/s40163-020-00123-8 (data zvernennia: 30.01.2021). 15. 'Deepfakes ranked as most serious AI crime threat. URL: https://www.ucl.ac.uk/news/2020/aug/deepfakes-ranked-most-serious-ai-crime-threat (data zvernennia: 30.01.2021). 16. Baranov O. A. Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia (chastyna 1). IT Pravo: problemy i perspektyvy rozvytku v Ukraini (Druha mizhnarodna shchorichna konferentsiia). URL: http://aphd.ua/publication-376/. 17. U 2020-mu Natspolitsiia vykryla ponad 5 000 kiberzlochyniv. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/u-2020mu-nacpoliciya-vikrila-ponad-5-000-kiberzlochiniv.html (data zvernennia: 01.02.2021). 18. NKTsK: u 2021 rotsi v Ukraini zafiksovano vzhe maizhe 14 milioniv intsydentiv u sferi kiberbezpeky. URL : https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4797.html (data zvernennia: 01.02.2021). 19. Haidai Yurii. Vyklyky blyzkoho maibutnoho: yak YeS khoche rehuliuvaty shtuchnyi intelekt. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/9/7119423/ (data zvernennia: 13.02.2021). 20. Intellectual property rights for the development of artificial intelligence technologies. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020-0277_EN.html (data zvernennia: 13.02.2021). 21. Przeglądstrategiirozwojusztucznejinteligencjina świecie elix.pl/rynek/raporty-prezentacje/2018/07/przeglad-strategii-rozwoju-sztucznej-inteligencji-na-swiecie/ (data zvernennia: 13.02.2021). 22. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini : Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 2 hrudnia 2020 r. № 1556-r URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR201556.html (data zvernennia: 03.02.2021). 23. Kartskhyia A. A. Yskusstvennыi yntellekt kak sredstvo upravlenyia v uslovyiakh hlobalnыkh ryskov. URL: https://www.kbtu.kz/images/elibrary_42715049.pdf (data zvernennia: 01.02.2021). 24. WIPO Director General Opens WIPO Conversation on IP and AI: Third Session. URL: https://www.wipo.int/about-wipo/en/dg_tang/news/2020/news_0014.html (data zvernennia: 04.02.2021).
The paper notes the urgency of the problem of criminal responsibility of persons with mental disorders, which does not exclude sanity. This is due, on the one hand, to an increase in mental health conditions among the perpetrators due to the general decline in the level of mental health of the population and, on the other hand, to the lack of a clear legislative solution to the criminal and legal significance of mental anomalies in the individualization of punishment. The need to analyze the impact on the implementation of the wrongful act of the relevant data set was noted. The aim of the article is to disclose the specifics of the criminal conduct of persons with mental disorders, which were found to be limited sane.The following methods were used to achieve the tasks: theoretical analysis of scientific literature, psychodiagnostic and statistic methods. In the study 103 cases of persons undergoing a comprehensive psychological and psychiatric examination were analyzed and found to be unable to fully understand the nature and significance of their actions during the offence and were found to be limited sane. The results of the research. The study shows that a person's mental state is determined by the forensic psychiatric examination, or complex forensic-psychiatric examination, appointed after the fact of committing a socially dangerous act by that person, if there is evidence of doubt about his sanity. It has been found that mental disorders and certain states of the psyche, affecting the intellectual and volition sphere of the individual's activities, do not always automatically deprive it of the opportunity at the time of the crime to realize the actual nature and public danger of their actions (inaction) or to direct them. Conclusions. It has been proved that the person who committed a socially dangerous act requires the study of violations in the intellectual and emotional-volitional spheres, criticality, self-control, as well as the study of the criminal situation, which allows to assess the degree of actualization and influence of the psychological disorder available in the sub-expert, his ability to regulate fully his behavior during the period of committing illegal actions. ; У роботі наголошено на актуальності проблеми кримінальної відповідальності осіб із психічними розладами, що не виключає осудності. Це обумовлено, з одного боку, збільшенням серед осіб, які скоїли злочин, осіб із психічними відхиленнями за рахунок загального падіння рівня психічного здоров'я населення, з іншого боку, відсутністю чіткого законодавчого вирішення питання про кримінально-правове значення психіч них аномалій при індивідуалізації покарання. Наголошено на необхідності аналізу впливу на здійснення противоправного діяння відповідного комплексу даних. Мета статті – розкрити особливості даних щодо кримінальної поведінки осіб із психічними розладами, які були визнані обмежено осудними. Для досягнення завдань було використано такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури, психодіагностичні та статистичні методи. У дослідженні було проаналізовано 103 випадки осіб, які проходили комплексну психолого-психіатричну експертизу та були визнані такими, які не могли повною мірою усвідомлювати характер і значення власних дій у період правопорушення, тобто обмежено осудними. Результати дослідження показали, що психічний стан особи визначається судово-психіатричною експертизою або комплексною судово-психолого-психіатричною експертизою, яка призначається після встановлення факту вчинення суспільно небезпечного діяння цією особою за наявності даних, що викликають сумнів щодо її осудності. З'ясовано, що психічні розлади і певні стани психіки, що впливають на інтелектуально-вольову сферу діяльності особистості, не завжди автоматично позбавляють її можливості у момент скоєння злочину усвідомлювати фактичний характер і громадську небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними. Висновок. Доведено, що особа, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, потребує вивчення порушень в інтелектуальній і емоційно-вольовій сферах, критичності, самоконтролю, а також вивчення кримінальної ситуації, що дає змогу оцінити ступінь актуалізації та впливу психопатологічного розладу, наявного у підекспертного, на його здатність до повноцінної регуляції своєї поведінки у період здійснення протиправних дій.
The paper notes the urgency of the problem of criminal responsibility of persons with mental disorders, which does not exclude sanity. This is due, on the one hand, to an increase in mental health conditions among the perpetrators due to the general decline in the level of mental health of the population and, on the other hand, to the lack of a clear legislative solution to the criminal and legal significance of mental anomalies in the individualization of punishment. The need to analyze the impact on the implementation of the wrongful act of the relevant data set was noted. The aim of the article is to disclose the specifics of the criminal conduct of persons with mental disorders, which were found to be limited sane.The following methods were used to achieve the tasks: theoretical analysis of scientific literature, psychodiagnostic and statistic methods. In the study 103 cases of persons undergoing a comprehensive psychological and psychiatric examination were analyzed and found to be unable to fully understand the nature and significance of their actions during the offence and were found to be limited sane. The results of the research. The study shows that a person's mental state is determined by the forensic psychiatric examination, or complex forensic-psychiatric examination, appointed after the fact of committing a socially dangerous act by that person, if there is evidence of doubt about his sanity. It has been found that mental disorders and certain states of the psyche, affecting the intellectual and volition sphere of the individual's activities, do not always automatically deprive it of the opportunity at the time of the crime to realize the actual nature and public danger of their actions (inaction) or to direct them. Conclusions. It has been proved that the person who committed a socially dangerous act requires the study of violations in the intellectual and emotional-volitional spheres, criticality, self-control, as well as the study of the criminal situation, which allows to assess the degree of actualization and influence of the psychological disorder available in the sub-expert, his ability to regulate fully his behavior during the period of committing illegal actions. ; У роботі наголошено на актуальності проблеми кримінальної відповідальності осіб із психічними розладами, що не виключає осудності. Це обумовлено, з одного боку, збільшенням серед осіб, які скоїли злочин, осіб із психічними відхиленнями за рахунок загального падіння рівня психічного здоров'я населення, з іншого боку, відсутністю чіткого законодавчого вирішення питання про кримінально-правове значення психіч них аномалій при індивідуалізації покарання. Наголошено на необхідності аналізу впливу на здійснення противоправного діяння відповідного комплексу даних. Мета статті – розкрити особливості даних щодо кримінальної поведінки осіб із психічними розладами, які були визнані обмежено осудними. Для досягнення завдань було використано такі методи: теоретичний аналіз наукової літератури, психодіагностичні та статистичні методи. У дослідженні було проаналізовано 103 випадки осіб, які проходили комплексну психолого-психіатричну експертизу та були визнані такими, які не могли повною мірою усвідомлювати характер і значення власних дій у період правопорушення, тобто обмежено осудними. Результати дослідження показали, що психічний стан особи визначається судово-психіатричною експертизою або комплексною судово-психолого-психіатричною експертизою, яка призначається після встановлення факту вчинення суспільно небезпечного діяння цією особою за наявності даних, що викликають сумнів щодо її осудності. З'ясовано, що психічні розлади і певні стани психіки, що впливають на інтелектуально-вольову сферу діяльності особистості, не завжди автоматично позбавляють її можливості у момент скоєння злочину усвідомлювати фактичний характер і громадську небезпеку своїх дій (бездіяльності) або керувати ними. Висновок. Доведено, що особа, яка скоїла суспільно небезпечне діяння, потребує вивчення порушень в інтелектуальній і емоційно-вольовій сферах, критичності, самоконтролю, а також вивчення кримінальної ситуації, що дає змогу оцінити ступінь актуалізації та впливу психопатологічного розладу, наявного у підекспертного, на його здатність до повноцінної регуляції своєї поведінки у період здійснення протиправних дій.
Статья посвящена проблемам государственного регулирования инновационной экономической деятельности в условиях членства России в ВТО, ЕврАзЭС и Таможенном Союзе. В частности, в статье на основе анализа международных соглашений, российского законодательства и практики его применения предпринята попытка решения ряда вопросов, связанных с результатами интеллектуальной деятельности и правами на них, с порядком использования таких объектов и механизмом их защиты. Особое внимание уделяется таким видам государственного регулирования, как налоговое, таможенное, антимонопольное и др. ; The article is devoted to the problems of state regulation of innovative economic activity in conditions of Russia's membership in WTO, EuroAsian Economic Union and Customs Union. Particularly on the basis of analysis of international agreements, Russian legislation and its application practice we tried in this article to solve the questions connected with intellectual activity results and rights to them, with the order of such objects application and the ways of their protection. Special attention is paid to such kinds of state regulation as tax, customs, antitrust and so on.
Розглянуто питання вдосконалення законодавчого забезпечення інноваційної діяльності в Україні. Розглянуто загальні, спеціальні, міжнародні та інші закони в цій галузі. Особлива увага приділена питанням охорони об'єктів інтелектуальної власності. ; The question of perfection of the legislative providing of innovative activity is considered in Ukraine. General, special, international et al acts are considered in this industry. The special attention is spared to the questions of guard of objects of intellectual property.
Purpose. Successful activity of the large-scale industrial enterprises is carefully thought out strategy of management by innovative activity. Object of the article – to designate the existent problems of management by strategic potential at the large-scale industrial enterprises, their functioning and forming during adaptation in a world market and to work out the mechanism of strategy of management of innovative activity that can be applied at large-scale industrial enterprises; as well as to carry out a systematic analysis of the problem activity at the large-scale industrial enterprises mainly in the carriage-building branch. Methodology. The main factor of economic growth of any country is the innovations that are implemented at the enterprise to improve economic growth. Theoretical and methodological basis of research is systematic analysis of the strategy problem of innovative activity at the large-scale industrial enterprises, especially of the carriage-building branch, which is at the present moment on the decline and in need of reform. Rightly developed strategy of management of innovative activity will allow to balance the internal and external environment of the enterprise, as well as to compare the existing capacities at the enterprise, and the most importantly, will ensure survival in a changed political situation. Findings. The authors improved mechanism of the strategy of innovative activity at the large-scale industrial enterprises. Effective implementation of the strategic innovative activity of the industrial enterprises can enhance the competitiveness of not only some industrial enterprises but also the economy of Ukraine in general. Originality. The authors gave theoretical generalization and improved scheme of a mechanism of strategy of innovative activity at the large-scale industrial enterprises on improvement of indicators of intellectual activity and competitiveness in the market, as well as the resumption of communication between higher education institutions and research Institutes. Practical value. Rationally applied measures on the proposed by the author's diagram of a strategy mechanism of innovative activity at the industrial enterprises will significantly improve the measures of innovation at the large-scale industrial enterprises, including the carriage-building branch, and to increase the competitiveness in the market. ; Цель. Успешной деятельностью крупных промышленных предприятий является хорошо продуманная стратегия управления инновационной деятельностью. Цель статьи – обозначить существующие проблемы управления стратегическим потенциалом на крупных промышленных предприятиях, его функционирование и формирование при адаптации к мировому рынку, и разработать механизм стратегии управления инновационной деятельностью, который можно применять на крупных промышленных предприятиях. Предполагается также провести системный анализ проблемы стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях (в основном в вагоностроительной отрасли). Методика. Главным фактором экономического роста любой страны являются инновации, которые внедряются на предприятии для повышения экономического роста. Теоретическую и методическую основу исследования составляет системный анализ проблемы стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях, особенно вагоностроительной отрасли, которая находится на данный момент в упадке и нуждается в реформировании. Правильно разработанная стратегия управления инновационной деятельностью позволит привести в равновесие внутреннюю и внешнюю среду предприятия, сравнить имеющейся потенциал на предприятии и, самое главное, обеспечит выживание в изменившихся условиях политической ситуации. Результаты. Авторами усовершенствован механизм стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях. Эффективная реализация стратегической инновационной деятельности промышленных предприятий может способствовать повышению конкурентоспособности не только некоторых промышленных предприятий, но и экономики Украины в целом. Научная новизна. Авторами приведено теоретическое обобщение и усовершенствование схемы механизма стратегии инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях по улучшению показателей интеллектуальной деятельности и повышению конкурентоспособности на рынке, а также возобновлению связей между ВУЗом, предприятием и научно-исследовательскими институтами. Практическая значимость. Рационально примененные меры по предложенной авторами схеме механизма стратегии инновационной деятельности на промышленных предприятиях позволят существенно улучшить показатели инновационной деятельности на крупных промышленных предприятиях, в том числе в вагоностроительной отрасли, и повысить конкурентоспособность на рынке. ; Мета. Успішною діяльністю великих промислових підприємств є добре продумана стратегія управління інноваційною діяльністю. Мета статті – позначити існуючі проблеми управління стратегічним потенціалом на великих промислових підприємствах, його функціонування та формування при адаптації до світового ринку, і розробити механізм стратегії управління інноваційною діяльністю, який можна застосовувати на великих промислових підприємствах. Передбачається також провести системний аналіз проблеми стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах (в основному в вагонобудівній галузі). Методика. Головним фактором економічного зростання будь-якої країни є інновації, які впроваджуються на підприємстві для підвищення економічного зростання. Теоретичну і методичну основу дослідження становить системний аналіз проблеми стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах, особливо у вагонобудівній галузі, яка знаходиться на даний момент у занепаді і потребує реформування. Правильно розроблена стратегія управління інноваційною діяльністю дозволить привести в рівновагу внутрішню та зовнішню середу підприємства. також порівняти потенціал підприємства і, найголовніше, забезпечити виживання в умовах зміни політичної ситуації. Результати. Авторами удосконалено механізм стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах. Ефективна реалізація стратегічної інноваційної діяльності промислових підприємств може сприяти підвищенню конкурентоспроможності не тільки деяких промислових підприємств, а й економіки України в цілому. Наукова новизна. Авторами наведено теоретичне узагальнення та вдосконалення схеми механізму стратегії інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах із поліпшення показників інтелектуальної діяльності та підвищення конкурентоспроможності на ринку, а також відновлення зв'язків між ВУЗом, підприємством і науководослідними інститутами. Практична значимість. Раціонально застосовані заходи по запропонованій авторами схемі механізму стратегії інноваційної діяльності на промислових підприємствах дозволять істотно поліпшити показники інноваційної діяльності на великих промислових підприємствах, у тому числі у вагонобудівній галузі, та підвищити конкурентоспроможність на ринку.
