Suchergebnisse

У статті наводяться теоретичні положення грошового обігу та проблеми населення, що виникають внаслідок використання грошей політичними партіями The article presents the theoretical provisions of monetary circulation and population problems arising from the use of money by political parties

У статті наводяться теоретичні положення грошового обігу та проблеми населення, що виникають внаслідок використання грошей політичними партіями The article presents the theoretical provisions of monetary circulation and population problems arising from the use of money by political parties

The article analyzes the relationship between compliance with the rule of law and inflation. Annual data for the period of 2013—2019 of the Rule of Law Index from the non-governmental organization World Justice Project (WJP) for 40 countries of Central and Eastern Europe, the former Soviet Union, Asia and Latin America were used. By means of cross-section estimates and panel data using a random effects model (RE), the dependence of inflation on individual WJP sub-indices was empirically estimated, taking into account a wide analytical spectrum of different aspects of the rule of law. Recently, the issue of the rule of law is increasingly used in economic research. First of all, it concerns the dependence of transaction funds and trust on legal factors, which has a direct impact on the funds of production and inflation, as emphasized by the representatives of the new institutional school (New Institutional Economics). Instead, Neoclassical economics economists mainly analyze the influence of the rule of law mechanisms on the formation of trust in such institutions as the independent central bank or the state administrative apparatus. There is no lack of empirical evidence that the anti-inflationary influence of the central bank significantly depends on the concomitant conditions of compliance with the rule of law. Keynesian economics experts state that the importance of legal and regulatory norms increases significantly with a low interest rate (Zero Lower Bound — ZLB), which has been the case recently in most industrialized countries. Since the academic interpretation of the rule of law is quite broad, it is of practical interest to study the relevant macroeconomic effects in terms of such individual components as the system of counterbalances and checks for government, the fight against corruption, maintenance of law and order, efficiency of regulatory mechanisms, etc. The study showed that there is no reason to deny the anti-inflationary impact of the rule of law in general and in terms of individual components, but the obtained empirical estimates may be vulnerable to data aggregation and differ in terms of individual groups of countries. If we use the general index of the rule of law of the WJP, the anti-inflationary effect can be traced both for the general sample of 40 countries, and separately for both subgroups of countries: 1) Central and Eastern Europe (CEE) and the former Soviet Union, 2) Asia and Latin America. The use of WJP sub-indices shows an anti-inflationary effect for the general sample of countries and subgroups of CEE countries and the former Soviet Union (with a few exceptions), but the corresponding effect is completely lost for the countries of Asia and Latin America (it can mean that only complex simultaneous introduction of all components of the rule of law is anti-inflationary). This feature draws attention to the possibility of erroneous use of panel data estimates for large groups of countries that may not meet certain regional characteristics and incline to erroneous recommendations for economic policy. Among other results, weak signs of accelerating inflation have been observed over time in the CEE countries and the former Soviet Union, but not in Asia and Latin America. Also in these countries, inflation does not depend on GDP dynamics. In contrast, in the CEE and former Soviet Union countries, on average, each percentage point of GDP growth (lag per year) is marked by a 0.3-percentage-point decrease in inflation. ; Проанализирована связь между соблюдением норм верховенства права и инфляцией. Использовались годовые данные за период 2013—2019 гг. индекса верховенства права от неправительственной организации World Justice Project (WJP) для 40 стран Центральной и Восточной Европы, бывшего Советского Союза, Азии и Латинской Америки. С помощью оценок перекрестной регрессии (cross-section) и панельных данных с использованием метода с переменной постоянной (англ. а random effects model — RE) эмпирически оценена зависимость инфляции от отдельных субиндексов WJP, учитывающие широкий аналитический спектр разных аспектов верховенства права. В последнее время проблематика верховенства права все шире используется в экономических исследованиях. Прежде всего это касается зависимости трансакционных средств и доверия от правовых факторов, что имеет непосредственное влияние на средства производства и инфляцию, как это отмечается представителями новой институциональной школы (New Institutional Economics). Зато экономисты неоклассической школы (Neoclassical economics) преимущественно анализируют влияние механизмов верховенства права на формирование доверия к таким институтам, как независимый центральный банк или государственный административный аппарат. Достаточно эмпирических свидетельств, что антиинфляционное влияние центрального банка существенно зависит от сопутствующих условий с соблюдением верховенства права. Экономисты кейнсианской школы (Keynesian economics) утверждают, что важность правовых и регулятивных норм существенно возрастает в условиях низкой процентной ставки (Zero Lower Bound — ZLB), как это характерно в последнее время большинству промышленных стран. Поскольку академическое трактовки верховенства права достаточно широкое, становит практический интерес изучение соответствующих макроэкономических эффектов в разрезе таких отдельных компонент, как система противовесов и сдержек для правительства, борьба с коррупцией, поддержания правопорядка, эффективность регуляторных механизмов и тому подобное. Проведенное исследование показало, что нет оснований отрицать антиинфляционное влияние верховенства права — как в целом, так и в разрезе отдельных компонент, но полученные эмпирические оценки могут быть уязвимыми к агрегации данных и отличаться в разрезе отдельных групп стран. Если использовать общий индекс верховенства права WJP, антиинфляционное влияние прослеживается и для общей выборки 40 стран, и отдельно для обеих подгрупп стран: 1) Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) и бывшего Советского Союза; 2) Азии и Латинской Америки. Использование субиндексов WJP показывает антиинфляционное влияние на общую выборку стран и подгруппы стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза (за несколькими исключениями), но соответствующий эффект полностью теряется для стран Азии и Латинской Америки (это может означать, что антиинфляционным есть только комплексное одновременное введение всех компонентов верховенства права). Такая особенность привлекает внимание к возможностям ложного использования оценок панельных данных для больших групп стран, что могут не соответствовать отдельным региональным особенностям и склонять к ошибочным рекомендациям для экономической политики. Среди других результатов, слабые признаки ускорения инфляции со временем прослеживаются в странах ЦВЕ и бывшего Советского Союза, но этого нет в странах Азии и Латинской Америки. Также в этих государствах инфляция не зависит от динамики ВВП. В свою очередь, в государствах ЦВЕ и бывшего Советского Союза в среднем каждый процент роста ВВП (с лагом в год) сказывается снижением инфляции на 0,3-процентного пункта. ; Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верхо­вен­ства права та інфляцією. Використовувалися річні дані за період 2013—2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Цент­ра­ль­ної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Аме­ри­ки. За допомогою оцінок перехресної регресії (cross-section) і панельних даних з використанням методу зі змінною сталою (англ. а random effects model — RE) емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи (New Institutional Economics). Натомість економісти неокласичної школи (Neoclassical economics) переважно аналізують вплив механізмів верховенства пра­ва на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпі­ри­чних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов з до­три­манням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи (Keynesian economics) стверджу­ють, що важливість право­вих і ре­гуляторних норм істотно зростає за умов низької про­цент­ної ставки (Zero Lower Bound — ZLB), як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить прак­­ти­чний інтерес вивчення відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окре­мих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механіз­мів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиін­ф­ляційний вплив верховенства права — як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки мо­жуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс вер­хо­венства права WJP, антиінф­ля­ційний вплив просте­жує­ть­ся і для зага­ль­ної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: 1) Цент­ра­ль­ної і Схід­ної Європи (ЦСЄ) та колишнього Радянського Союзу, 2) Азії і Ла­тин­ської Аме­ри­ки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для зага­ль­ної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колиш­ньо­го Радянського Союзу (за декількома винятками), але від­повідний ефект пов­ністю втра­ча­­ється для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінф­ля­ційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх ком­по­нент верхо­вен­ст­ва права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного вико­ри­с­­тан­ня оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, але цього немає у країнах Азії і Латинської Аме­рики. Також у цих краї­нах інфляція не залежить від динаміки ВВП. Нато­мість у краї­нах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу в середньому кожен відсоток зрос­тан­ня ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.

The article analyzes the relationship between compliance with the rule of law and inflation. Annual data for the period of 2013—2019 of the Rule of Law Index from the non-governmental organization World Justice Project (WJP) for 40 countries of Central and Eastern Europe, the former Soviet Union, Asia and Latin America were used. By means of cross-section estimates and panel data using a random effects model (RE), the dependence of inflation on individual WJP sub-indices was empirically estimated, taking into account a wide analytical spectrum of different aspects of the rule of law. Recently, the issue of the rule of law is increasingly used in economic research. First of all, it concerns the dependence of transaction funds and trust on legal factors, which has a direct impact on the funds of production and inflation, as emphasized by the representatives of the new institutional school (New Institutional Economics). Instead, Neoclassical economics economists mainly analyze the influence of the rule of law mechanisms on the formation of trust in such institutions as the independent central bank or the state administrative apparatus. There is no lack of empirical evidence that the anti-inflationary influence of the central bank significantly depends on the concomitant conditions of compliance with the rule of law. Keynesian economics experts state that the importance of legal and regulatory norms increases significantly with a low interest rate (Zero Lower Bound — ZLB), which has been the case recently in most industrialized countries. Since the academic interpretation of the rule of law is quite broad, it is of practical interest to study the relevant macroeconomic effects in terms of such individual components as the system of counterbalances and checks for government, the fight against corruption, maintenance of law and order, efficiency of regulatory mechanisms, etc. The study showed that there is no reason to deny the anti-inflationary impact of the rule of law in general and in terms of individual components, but the obtained empirical estimates may be vulnerable to data aggregation and differ in terms of individual groups of countries. If we use the general index of the rule of law of the WJP, the anti-inflationary effect can be traced both for the general sample of 40 countries, and separately for both subgroups of countries: 1) Central and Eastern Europe (CEE) and the former Soviet Union, 2) Asia and Latin America. The use of WJP sub-indices shows an anti-inflationary effect for the general sample of countries and subgroups of CEE countries and the former Soviet Union (with a few exceptions), but the corresponding effect is completely lost for the countries of Asia and Latin America (it can mean that only complex simultaneous introduction of all components of the rule of law is anti-inflationary). This feature draws attention to the possibility of erroneous use of panel data estimates for large groups of countries that may not meet certain regional characteristics and incline to erroneous recommendations for economic policy. Among other results, weak signs of accelerating inflation have been observed over time in the CEE countries and the former Soviet Union, but not in Asia and Latin America. Also in these countries, inflation does not depend on GDP dynamics. In contrast, in the CEE and former Soviet Union countries, on average, each percentage point of GDP growth (lag per year) is marked by a 0.3-percentage-point decrease in inflation. ; Проанализирована связь между соблюдением норм верховенства права и инфляцией. Использовались годовые данные за период 2013—2019 гг. индекса верховенства права от неправительственной организации World Justice Project (WJP) для 40 стран Центральной и Восточной Европы, бывшего Советского Союза, Азии и Латинской Америки. С помощью оценок перекрестной регрессии (cross-section) и панельных данных с использованием метода с переменной постоянной (англ. а random effects model — RE) эмпирически оценена зависимость инфляции от отдельных субиндексов WJP, учитывающие широкий аналитический спектр разных аспектов верховенства права. В последнее время проблематика верховенства права все шире используется в экономических исследованиях. Прежде всего это касается зависимости трансакционных средств и доверия от правовых факторов, что имеет непосредственное влияние на средства производства и инфляцию, как это отмечается представителями новой институциональной школы (New Institutional Economics). Зато экономисты неоклассической школы (Neoclassical economics) преимущественно анализируют влияние механизмов верховенства права на формирование доверия к таким институтам, как независимый центральный банк или государственный административный аппарат. Достаточно эмпирических свидетельств, что антиинфляционное влияние центрального банка существенно зависит от сопутствующих условий с соблюдением верховенства права. Экономисты кейнсианской школы (Keynesian economics) утверждают, что важность правовых и регулятивных норм существенно возрастает в условиях низкой процентной ставки (Zero Lower Bound — ZLB), как это характерно в последнее время большинству промышленных стран. Поскольку академическое трактовки верховенства права достаточно широкое, становит практический интерес изучение соответствующих макроэкономических эффектов в разрезе таких отдельных компонент, как система противовесов и сдержек для правительства, борьба с коррупцией, поддержания правопорядка, эффективность регуляторных механизмов и тому подобное. Проведенное исследование показало, что нет оснований отрицать антиинфляционное влияние верховенства права — как в целом, так и в разрезе отдельных компонент, но полученные эмпирические оценки могут быть уязвимыми к агрегации данных и отличаться в разрезе отдельных групп стран. Если использовать общий индекс верховенства права WJP, антиинфляционное влияние прослеживается и для общей выборки 40 стран, и отдельно для обеих подгрупп стран: 1) Центральной и Восточной Европы (ЦВЕ) и бывшего Советского Союза; 2) Азии и Латинской Америки. Использование субиндексов WJP показывает антиинфляционное влияние на общую выборку стран и подгруппы стран ЦВЕ и бывшего Советского Союза (за несколькими исключениями), но соответствующий эффект полностью теряется для стран Азии и Латинской Америки (это может означать, что антиинфляционным есть только комплексное одновременное введение всех компонентов верховенства права). Такая особенность привлекает внимание к возможностям ложного использования оценок панельных данных для больших групп стран, что могут не соответствовать отдельным региональным особенностям и склонять к ошибочным рекомендациям для экономической политики. Среди других результатов, слабые признаки ускорения инфляции со временем прослеживаются в странах ЦВЕ и бывшего Советского Союза, но этого нет в странах Азии и Латинской Америки. Также в этих государствах инфляция не зависит от динамики ВВП. В свою очередь, в государствах ЦВЕ и бывшего Советского Союза в среднем каждый процент роста ВВП (с лагом в год) сказывается снижением инфляции на 0,3-процентного пункта. ; Проаналізовано зв'язок між дотриманням норм верхо­вен­ства права та інфляцією. Використовувалися річні дані за період 2013—2019 рр. індексу верховенства права від неурядової організації World Justice Project (WJP) для 40 країн Цент­ра­ль­ної і Східної Європи, колишнього Радянського Союзу, Азії і Латинської Аме­ри­ки. За допомогою оцінок перехресної регресії (cross-section) і панельних даних з використанням методу зі змінною сталою (англ. а random effects model — RE) емпірично оцінено залежність інфляції від окремих субіндексів WJP, що враховують широкий аналітичний спектр різноманітних аспектів верховенства права. Останнім часом проблематика верховенства права все ширше використовується в економічних дослідженнях. Передусім це стосується залежності трансакційних коштів і довіри від правових чинників, що має безпосередній вплив на кошти виробництва та інфляцію, як це наголошують представники нової інституційної школи (New Institutional Economics). Натомість економісти неокласичної школи (Neoclassical economics) переважно аналізують вплив механізмів верховенства пра­ва на формування довіри до таких інститутів, як незалежний центральний банк чи державний адміністративний апарат. Не бракує емпі­ри­чних свідчень, що антиінфляційний вплив центрального банку істотно залежить від супутніх умов з до­три­манням верховенства права. Економісти кейнсіанської школи (Keynesian economics) стверджу­ють, що важливість право­вих і ре­гуляторних норм істотно зростає за умов низької про­цент­ної ставки (Zero Lower Bound — ZLB), як це притаманно останнім часом більшості промислових країн. Оскільки академічне трактування верховенства права досить широке, становить прак­­ти­чний інтерес вивчення відповідних макроекономічних ефектів у розрізі таких окре­мих компонент, як система противаг і стримувань для уряду, боротьба з корупцією, підтримання правопорядку, ефективність регуляторних механіз­мів тощо. Проведене дослідження показало, що немає підстав заперечувати антиін­ф­ляційний вплив верховенства права — як загалом, так і в розрізі окремих компонент, але отримані емпіричні оцінки мо­жуть бути вразливими до агрегації даних та відрізнятися у розрізі окремих груп країн. Якщо використати загальний індекс вер­хо­венства права WJP, антиінф­ля­ційний вплив просте­жує­ть­ся і для зага­ль­ної вибірки 40 країн, і окремо для обох підгруп країн: 1) Цент­ра­ль­ної і Схід­ної Європи (ЦСЄ) та колишнього Радянського Союзу, 2) Азії і Ла­тин­ської Аме­ри­ки. Використання субіндексів WJP показує антиінфляційний вплив для зага­ль­ної вибірки країн та підгрупи країн ЦСЄ і колиш­ньо­го Радянського Союзу (за декількома винятками), але від­повідний ефект пов­ністю втра­ча­­ється для країн Азії і Латинської Америки (це може означати, що антиінф­ля­ційним є лише комплексне одночасне запровадження всіх ком­по­нент верхо­вен­ст­ва права). Така особливість привертає увагу до можливостей хибного вико­ри­с­­тан­ня оцінок панельних даних для великих груп країн, що можуть не відповідати окремим регіональним особливостям і схиляти до хибних рекомендацій для економічної політики. З-поміж інших результатів слабкі ознаки прискорення інфляції з часом простежуються у країнах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу, але цього немає у країнах Азії і Латинської Аме­рики. Також у цих краї­нах інфляція не залежить від динаміки ВВП. Нато­мість у краї­нах ЦСЄ і колишнього Радянського Союзу в середньому кожен відсоток зрос­тан­ня ВВП (з лагом у рік) позначається зниженням інфляції на 0,3-процентного пункту.

Зниження кредитних рейтингів країн на тлі збільшення державного боргу викликає потребу дослідити заходи найбільш впливових економік світу із забезпечення фінансової стабільності та протидії дефолту. Визначено три кластери найбільш впливових економік світу: «позичальники», «локомотиви», «хамелеони». Кластерний аналіз проведено на основі 5 показників 20 найбільш впливових економік світу: частка державного боргу від валового внутрішнього продукту, ставка рефінансування, ставка доходності за довгостроковими державними облігаціями, ставка інфляції та сальдо поточного рахунку платіжного балансу. ; Sovereign-ratings lowering and global public debt growth cause the necessity to identify the actions of the leading countries to ensure the financial stability and to avoid the mass default. Three countries clusters were defined: "borrowers", "locomotives", "chameleons". Cluster analysis was based on 5 indicators of the 20 leading economies: public debt as a share of country GDP, refinancing rate, long-term government bond yield (10Y), inflation rate, current account balance of county`s balance of payments.

Худолій Ю.С. Використання інфляційного таргетування, як інструменту забезпечення фінансової безпеки країни / Ю.С. Худолій, О.І. Василенко, А.В. Шклярук // Економіка і організація управління: зб. наук. праць ДонНУ. – 2016. – № 1 (21). – С. 212 – 218. ; У статті обґрунтовано доцільності застосування інфляційного таргетування як інструменту забезпечення фінансової безпеки в Україні на основі міжнародного досвіду. Висвітлено структуру національної безпеки України та виокремлено фінансову безпеку як окрему складову економічної. Проаналізовано зміни в показниках рівня інфляції та середнього доходу населення України за останні 10 років. Авторами досліджено результати та наслідки запровадження інфляційного таргетування в Польщі, Угорщині та Чехії. Визначено, що перевагами запровадження режиму інфляційного таргетування в України, виходячи з аналізу досвіду європейських країн, можуть стати: зниження інфляційних очікувань населення, співпраця Національного банку України та населення, забезпечення гнучкої валютно-курсової політики центрального банку, створення сприятливих умов для розвитку всіх секторів і галузей економіки. Зроблено висновок, що виходячи з досвіду зарубіжних країн інфляційне таргетування є «рятівним кругом» економіки. Уведення інфляційного таргетування надасть перші результати покращення фінансової безпеки не через 2 чи 5 років, за умов нинішнього показника інфляції та стану економіки в цілому можна очікувати результативної віддачі у період 10, а то й 15 років. Обґрунтовано вплив інфляційного таргетування на фінансову безпеку та доцільність використання відповідного фінансового інструмента в українській економіці. Доведено, що запровадження інструменту інфляційного таргетування зможе стати основною передумовою зниження рівня інфляції лише у тому випадку, якщо попередньо будуть проведені якісні зміни економічної, фінансової, політичної та соціальної сфер вітчизняної економіки. ; The article proves the practicability of applying the inflation targeting as a tool for the Ukrainian financial security enforcement based on the international experience. It shows the structure of the Ukrainian national security system and the financial security as a separate part of the economical one. The authors analyses the changes in the inflation rate and per capita income for the last ten years. The authors have researched the results and the consequences of the inflation targeting implementation in Poland, Hungary and the Czech Republic. It is reported that according to the analysis of the European countries, the benefits of the inflation targeting implementation in Ukraine can be the next: the decrease in the inflation expectations of the population, their cooperation with The National Bank of Ukraine, providing the flexible exchange rate policy of the central bank, creating favorable conditions for the development of all the economy sectors. The following conclusion is drawn: from the foreign countries practice the inflation targeting is essential for the economy recovery. The implementation of the inflation targeting will give the first results on the financial security improvements not in two or five years. Because of the present inflation rate and economical conditions the positive results can be expected in 10 or even 15 years. The article justifies the influence of the inflation targeting on the financial security and practicability of this financial tool applying to the Ukrainian economy. It is proved that the inflation targeting implementation could be the main reason for the inflation rate decrease only in the case of quality changes in economical, financial, political and social fields of the national economy.

Розкрито особливості розвитку інфляційних процесів в українській економіці. Визначено специфічні чинники інфляції в період незалежності. Визначено соціально-економічні наслідки інфляції для України. The purpose of writing of the article is an exposure of the most ponderable factors of development of inflationary processes in Ukraine for period of independence. The features of inflation in the Ukrainian economy. Are specific factors of inflation in the period of independence. Defined socio-economic effects of inflation in Ukraine. Inflation rate in Ukraine is very unstable and can vary dramatically. The consequences of inflation is an increase in the level of corruption and shadow Ukrainian economy, the weakness and corruption of the judicial system, the close interweaving of political and business interests, most of this is reflected in people's purchasing power, inflation leads to a devaluation of savings.

The article proves the practicability of applying the inflation targeting as a tool for the Ukrainian financial security enforcement based on the international experience. It shows the structure of the Ukrainian national security system and the financial security as a separate part of the economical one. The authors analyses the changes in the inflation rate and per capita income for the last ten years. The authors have researched the results and the consequences of the inflation targeting implementation in Poland, Hungary and the Czech Republic. It is reported that according to the analysis of the European countries, the benefits of the inflation targeting implementation in Ukraine can be the next: the decrease in the inflation expectations of the population, their cooperation with The National Bank of Ukraine, providing the flexible exchange rate policy of the central bank, creating favorable conditions for the development of all the economy sectors. The following conclusion is drawn: from the foreign countries practice the inflation targeting is essential for the economy recovery. The implementation of the inflation targeting will give the first results on the financial security improvements not in two or five years. Because of the present inflation rate and economical conditions the positive results can be expected in 10 or even 15 years. The article justifies the influence of the inflation targeting on the financial security and practicability of this financial tool applying to the Ukrainian economy. It is proved that the inflation targeting implementation could be the main reason for the inflation rate decrease only in the case of quality changes in economical, financial, political and social fields of the national economy. ; В статье обосновывается целесообразность использования инфляционного таргетирования как инструмента обеспечения финансовой безопасности в Украине на основании международного опыта. Показана структура национальной безопасности Украины, финансовая безопасность выделена как отдельная составляющая экономической безопасности. Проанализированы изменения в показателях уровня инфляции и среднего дохода населения Украины за последние 10 лет. Авторами проведено исследование результатов и последствий внедрения инфляционного таргетирования в Польше, Венгрии, Чехии. Определено, что преимуществами введения режима инфляционного таргетирования в Украине, исходя из анализа практики Европейских стран, могут быть: понижение уровня инфляционных ожиданий населения, сотрудничество Национального Банка Украины и населения, обеспечение гибкой валютно-курсовой политики центрального банка, создание благоприятных условий для развития всех секторов и сфер экономики. Был сделан вывод, что исходя из опыта зарубежных стран, инфляционное таргетирование является «спасательным кругом» для экономики. Введение инфляционного таргетирования даст первые результаты улучшения финансовой безопасности не через два или пять лет, при условии нынешнего показателя инфляции и состояния экономики в целом, позитивной отдачи можно ожидать в период 10 -15 лет. Обосновано влияние инфляционного таргетирования на финансовую безопасность и целесообразность использования соответственного финансового инструмента в украинской экономике. Доказано, что внедрение инструмента инфляционного таргетирования может стать основной предпосылкой понижения уровня инфляции только в том случае, если предварительно будут проведены качественные изменения экономической, финансовой, политической и социальных сфер отечественной экономики. ; У статті обґрунтовано доцільності застосування інфляційного таргетування як інструменту забезпечення фінансової безпеки в Україні на основі міжнародного досвіду. Висвітлено структуру національної безпеки України та виокремлено фінансову безпеку як окрему складову економічної. Проаналізовано зміни в показниках рівня інфляції та середнього доходу населення України за останні 10 років. Авторами досліджено результати та наслідки запровадження інфляційного таргетування в Польщі, Угорщині та Чехії. Визначено, що перевагами запровадження режиму інфляційного таргетування в України, виходячи з аналізу досвіду європейських країн, можуть стати: зниження інфляційних очікувань населення, співпраця Національного банку України та населення, забезпечення гнучкої валютно-курсової політики центрального банку, створення сприятливих умов для розвитку всіх секторів і галузей економіки. Зроблено висновок, що виходячи з досвіду зарубіжних країн інфляційне таргетування є «рятівним кругом» економіки. Уведення інфляційного таргетування надасть перші результати покращення фінансової безпеки не через 2 чи 5 років, за умов нинішнього показника інфляції та стану економіки в цілому можна очікувати результативної віддачі у період 10, а то й 15 років. Обґрунтовано вплив інфляційного таргетування на фінансову безпеку та доцільність використання відповідного фінансового інструмента в українській економіці. Доведено, що запровадження інструменту інфляційного таргетування зможе стати основною передумовою зниження рівня інфляції лише у тому випадку, якщо попередньо будуть проведені якісні зміни економічної, фінансової, політичної та соціальної сфер вітчизняної економіки.

Economic preconditions of national currency destabilization in Ukraine in conditions of world financial crisis 2008-2009 were considered. Ways of provide stability of Ukrainian hryvnia and increase of effectiveness of national economy were suggested. Key words: currency stability, inflation, consumer price index (CPI), exchange rate, devaluation, revaluation (valorization), balance of payments deficit, government debt, dollarization of economy. ; Проаналізовано основні причини та передумови дестабілізації національної грошової одиниці України під впливом світової фінансової кризи 2008-2009 рр. Запропоновано шляхи забезпечення стабільності гривні та підвищення ефективності функціонування економіки України в цілому. Ключові слова: стабільності грошової одиниці, інфляція, індекс споживчих цін (ІСЦ), валютний курс, девальвація, ревальвація, дефіцит платіжного балансу, державний борг, доларизація економіки.

У статті наводяться теоретичні положення грошового обігу та проблеми населення, що виникають внаслідок використання грошей політичними партіями The article presents the theoretical provisions of monetary circulation and population problems arising from the use of money by political parties

UK: Досліджено особливості формування витрат в сільськогосподарських підприємствах України в умовах інфляційно-девальваційних процесів. Вони випливають з особливостей технологічного процесу в сільському господарстві, який має значні часові відмінності порівняно із реалізацією продукції та закупівлі матеріально-технічних ресурсів для наступного виробничого циклу. Доведено, що ігнорування цих особливостей призводить до необ'єктивного відображення витрат та визначення рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва, особливо продукції рослинництва. Автор відстоює, що це має негативний вплив на управлінські рішення стосовно аграрного сектора на макрорівні. Запропоновано напрями підвищення рівня об 'активності відображення результатів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств шляхом побудови ефективної системи управління витратами. Запропоновано методичні підходи визначення залежності окремих статей виробничих витрат сільськогосподарських підприємств від курсу національної валюти. Виявлено видові закономірності у динаміці виробничих витрат у період девальваційних процесів та стабільності курсу національної валюти. Виявлено неузгодженість у законодавчому забезпеченні регулювання оподаткування сільськогосподарських підприємств податком на додану вартість у 2015 році та її вплив на рівень об'єктивності відображення результатів господарської діяльності у статистичній звітності. Запропоновано та реалізовано шляхи усунення цієї неузгодженості. EN: There are the features of formation costs in agricultural enterprises of Ukraine inconditions from inflation-devaluation processes. They derive from the characteristics of the process in the agricultural sector, which has significant timing differences compared to the sales and purchases of inputs for the next production cycle. The author proved that ignoring these features lead to bias reflects costs and determine the profitability of agricultural production, particularly crop production. There are defending that it has a negative impact on management decisions in relation to the agricultural sector at the macro level. There are directions enhance objectivity display the results of economic activity of agricultural enterprises by building an effective management system costs. The author offers methodical approaches to determine the dependence of certain articles of farm production costs of the national currency. There are founded specific patterns inthe dynamics of production costs during the devaluation process and stability of the national currency. There are revealed inconsistencies in the legislative provision regulating Farm tax to value added tax in 2015 and its impact on objective reflection of business results in statistical reporting. The author proposed and implemented ways to resolve this inconsistency.

Revealed that the most developed are the south-east regions of Ukraine. They have comparatively high level of profitability and rational branch-wise structure. At their expense is regulated profitability of other regions with disproportionate branch-wise structure. Proved that the basis for that regional economies is oligarchic system property, which is directly related to overly centralized state power. Together with the conflicts between the oligarchs who define the political structure of the country, this has led to socio-economic and political crisis in Ukraine and its regions.

У доповіді порушується питання інфляції українського законодавства та її соціально-правової, стратегічної характеристики. Зазначається, що некритична, а іноді – відверто безглузда зміна законодавства, що обумовлює критичне збільшення маси норм законодавства, яка нарощує невизначеність соціального життя та його юридичних наслідків, знецінює принцип законності, загрожує пануванню права тощо. В докладе поднимается вопрос инфляции украинского законодательства и его социально-правовой, стратегической характеристики. Отмечается, что некритическое, а иногда - откровенно глупое изменение законодательства, обусловливает критическое увеличение массы норм законодательства, которая увеличивает неопределенность социальной жизни и её юридических последствий, обесценивает законность, грозит господству права и тому подобное. ; Гладкий В. В. Мінливість і занепад законодавства: постановка питання / В. В. Гладкий // Актуальні проблеми реформування сучасного законодавства: матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 14–15 вересня 2018 р.). Херсон: Вид-во «Гельветика», 2018. С. 5–10. DOI:10.5281/zenodo.1403903.

The purpose of the article is to identify general trends in the development of the banking sector and to highlight the factors that reduce its level of economic security. Special conditions for the functioning of the banking sector make the analysis of current trends in its development extremely relevant. Research methods were general scientific and special, in particular: generalization, observation, graphic, economic and statistical, comparison, analysis, abstraction. The article describes the general trends in the development of the banking sector of Ukraine. It was stated that there is a decrease in the number of banks in the market, the unprofitability of their activities is growing, the transformation of the tools and methods of the entire banking system has taken place, lending to businesses and individuals has tended to decrease, the gap between individual deposit rates for the year and 6 months has decreased There were significant changes in the ownership structure of banks in Ukraine. It is proved that the functioning of the banking sector occurs in the conditions of socio-economic and political destabilization, the NBU's tough policy. The factors that infuse the state of the economic security of Ukrainian banks are summarized and evaluated. The influence of external and internal factors on the development of the domestic banking sector has been studied. The improvement of the banking market was carried out by eliminating entities that do not stand up to competition and do not comply with standards. It was emphasized that mergers and acquisitions that will continue to occur in order to achieve the minimum authorized capital defined by the NBU will inevitably lead to monopolization of the market. It is proved that the level of capitalization is insufficient, a significant part in the structure of the banking sector of foreign banks, poor quality of assets and public distrust of banks remain unresolved and threaten the economic security of the banking system of Ukraine. ; Метою статті є визначення загальних тенденцій розвитку банківського сектору та виокремлення факторів, що знижують рівень його економічної безпеки. Особливі умови функціонування банківського сектору роблять аналіз сучасних тенденцій його розвитку надзвичайно актуальним. Методами дослідження виступили загальнонаукові та спеціальні, зокрема: узагальнення, спостереження, графічний, економіко-статистичний, порівняння, аналіз, абстрагування. В статті охарактеризовано загальні тенденції розвитку банківського сектору України. Констатовано, що наявне зменшення кількості банків на ринку, зростає збитковість їх діяльності, відбулась трансформація інструментів та методів роботи усієї банківської системи, кредитування бізнесу та фізичних осіб мало тенденцію до скорочення, скоротився розрив між ставкою за депозитами фізичних осіб на рік та на 6 місяців, відбулись значні зміни у структурі власності банків України. Доведено, що функціонування банківського сектору відбувається в умовах соціально-економічної та політичної дестабілізації, жорсткої політики НБУ. Узагальнено та оцінено фактори, які вливають на стан економічної безпеки банків України. Досліджено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на розвиток вітчизняного банківського сектору. Оздоровлення банківського ринку здійснено за рахунок ліквідації суб'єктів, які не витримують конкуренції та не дотримуються нормативів. Підкреслено, що злиття та поглинання, які надалі будуть відбуватись з метою досягнення визначеного НБУ мінімального статутного капіталу, неминуче призведуть до монополізації ринку. Доведено, що недостатня капіталізація, значна частка у структурі банківського сектору іноземних банків, низька якість активів та недовіра населення до банків лишаються невирішеними і загрожують економічній безпеці банківської системи України.

The purpose of the article is to identify general trends in the development of the banking sector and to highlight the factors that reduce its level of economic security. Special conditions for the functioning of the banking sector make the analysis of current trends in its development extremely relevant. Research methods were general scientific and special, in particular: generalization, observation, graphic, economic and statistical, comparison, analysis, abstraction. The article describes the general trends in the development of the banking sector of Ukraine. It was stated that there is a decrease in the number of banks in the market, the unprofitability of their activities is growing, the transformation of the tools and methods of the entire banking system has taken place, lending to businesses and individuals has tended to decrease, the gap between individual deposit rates for the year and 6 months has decreased There were significant changes in the ownership structure of banks in Ukraine. It is proved that the functioning of the banking sector occurs in the conditions of socio-economic and political destabilization, the NBU's tough policy. The factors that infuse the state of the economic security of Ukrainian banks are summarized and evaluated. The influence of external and internal factors on the development of the domestic banking sector has been studied. The improvement of the banking market was carried out by eliminating entities that do not stand up to competition and do not comply with standards. It was emphasized that mergers and acquisitions that will continue to occur in order to achieve the minimum authorized capital defined by the NBU will inevitably lead to monopolization of the market. It is proved that the level of capitalization is insufficient, a significant part in the structure of the banking sector of foreign banks, poor quality of assets and public distrust of banks remain unresolved and threaten the economic security of the banking system of Ukraine. ; Метою статті є визначення загальних тенденцій розвитку банківського сектору та виокремлення факторів, що знижують рівень його економічної безпеки. Особливі умови функціонування банківського сектору роблять аналіз сучасних тенденцій його розвитку надзвичайно актуальним. Методами дослідження виступили загальнонаукові та спеціальні, зокрема: узагальнення, спостереження, графічний, економіко-статистичний, порівняння, аналіз, абстрагування. В статті охарактеризовано загальні тенденції розвитку банківського сектору України. Констатовано, що наявне зменшення кількості банків на ринку, зростає збитковість їх діяльності, відбулась трансформація інструментів та методів роботи усієї банківської системи, кредитування бізнесу та фізичних осіб мало тенденцію до скорочення, скоротився розрив між ставкою за депозитами фізичних осіб на рік та на 6 місяців, відбулись значні зміни у структурі власності банків України. Доведено, що функціонування банківського сектору відбувається в умовах соціально-економічної та політичної дестабілізації, жорсткої політики НБУ. Узагальнено та оцінено фактори, які вливають на стан економічної безпеки банків України. Досліджено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на розвиток вітчизняного банківського сектору. Оздоровлення банківського ринку здійснено за рахунок ліквідації суб'єктів, які не витримують конкуренції та не дотримуються нормативів. Підкреслено, що злиття та поглинання, які надалі будуть відбуватись з метою досягнення визначеного НБУ мінімального статутного капіталу, неминуче призведуть до монополізації ринку. Доведено, що недостатня капіталізація, значна частка у структурі банківського сектору іноземних банків, низька якість активів та недовіра населення до банків лишаються невирішеними і загрожують економічній безпеці банківської системи України.