Suchergebnisse

The subject of research is the theoretical aspects of the mechanisms of shadow business and political intelligence in the structure of informal elite supranational relations, its importance in the system of state policy in the field of security of a totalitarian state by secret informal means. The purpose of the study is to determine the content of informal processes in the national security structure, as an important segment of the elite shadow power business and intelligence activities. Methods of research. The paper uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural–functional, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity of the study on the initial conditions for the formation of shadow elite financial intelligence activities. Results of the work. The article substantiates the need for further study of an important element of external shadow management – informal elite cross–border intelligence, their impact on the official spectrum of state policy, the need to develop this segment of intelligence by appropriate national security, taking into account the latest conditions. Application of results. The system of sciences from the family of public administration, a wide range of methodological aspects of socio–economic, legal sciences of national security on the problems of dysfunctional development of the object of study. Conclusions. The main results of the study, their theoretical results should be summarized as follows: 1) the megaproblem of the study is the conclusion about the existence of the initial shadow contradictions of development, in particular the existence of strong informal connections of the shadow intelligence nature of the establishment of the establishment of different countries of their business and political elite; 2) attention should be paid to the extremely strong potential of the influence of these ties on the official political sphere and their ability to solve many fundamentally important problems of the state; 3) it is necessary to ...

The article is devoted to examining the administrative, legal and practical issues of Ukraine's participation in UN international peacekeeping operations. It is established that Ukraine, as the founding state of the UN, began to participate in peacekeeping operations only after the proclamation of independence in 1992. The author notes that the history of the formation in Ukraine of the administrative and legal basis of peacekeeping activities begins on July 3, 1992 with the adoption by the Verkhovna Rada of Ukraine of Resolution no. 2538-XII "On the participation of the battalions of the armed forces of Ukraine in the UN peacekeeping operation in the conflict zones on the territory of the former Yugoslavia". It is also noted that Ukrainian contingents have been involved in UN peacekeeping operations. It is noteworthy that today Ukraine itself needs assistance in resolving the conflict in the east of the country through international peacekeeping measures in connection with a violation of its territorial integrity by a permanent member state of the UN Security Council.

In the article the author describes the features of foreign socio-pedagogical work to prevent child abuse. The maindirections of work on prevention and counteraction to child abuse are outlined.It is noted that at the state level the work to improve existing legislation in order to improve state policy on the protectionof the rights of children is underway, especially orphans and children deprived of parental care; new bills are beingdrafted to establish social rehabilitation centers – children's towns as a complex of institutions for children in crisis ordifficult life circumstances, children deprived of parental care, orphans, homeless and neglected children.The necessity of improving the national experience of working with children by applying a comprehensive, systematicapproach in the process of pedagogical diagnosis and expanding the social experience of children, as well as the formationof life skills to protect their rights and interests is substantiated.The article emphasizes that although measures to overcome child abuse are being taken in our country, this negativephenomenon continues to spread. There exists a low level of knowledge in this regard among specialists who deal with the protection of children's rights as well as insufficient illustration of the problem. Therefore, the author emphasizes thatan extremely important point in the work of domestic specialists in the social sphere is to take into account foreign experiencein preventing child abuse. Positive foreign experience should be more widely promoted among social sphere professionals,social educators and more actively creatively implemented in the practice of socio-pedagogical work in our country. ; У статті автором охарактеризовано особливості соціально-педагогічної роботи щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми за кордоном. Окреслено основні напрями роботи щодо профілактики та протидії жорстокому поводженню з дітьми. Зазначено, що на державному рівні ведеться робота з удосконалення чинного законодавства з метою покращення політики ...

The article considers the international experience of the organization of administrative services in the system of public services. The international experience of providing administrative services by the authorities in Germany, Poland, the Netherlands, Great Britain, Canada, and the USA is studied. Positive experience in solving the problems of organizing the provision of quality administrative services by the authorities of these countries has been revealed. Possibilities of using international experience in providing administrative services in Ukraine have been studied. Emphasis is placed on the prospects of the Polish experience in the provision of administrative services, in particular on the policy of reducing communication between providers and consumers of administrative services while maintaining the quality of these services, as well as active involvement of the private sector in the service delivery process. The German experience of improving the organization of administrative services may be relevant. The establishment of a mechanism for the provision of administrative services states that a removal of public authorities, in particular local governments, from the direct course of service provision is sufficiently effective and realistic example. In this case, the authorities are given only the functions of control and supervision, which allows them to perform more important tasks. The introduction of a quality management system in government has enabled individuals and legal entities to receive services at a decent level. In the selection of employees who perform the functions of providing services to citizens, in addition to professional qualities, attention is also paid to personal qualities, because close contact with customers involves the impact of the human factor on service activities. As a result of all administrative reforms in the country, multi-channel access to various services has been organized on a "single window" basis and a feature of positive changes in the public sphere based on the culture of national identity the culture of statehood. Ways to improve the provision of administrative services in public administration are proposed. Practical recommendations for improving the organization of administrative services in the country are provided. ; У статті розглядається міжнародний досвід організації надання адміністративних послуг усистемі публічних послуг. Досліджено міжнародний досвід надання адміністративних послуг органами влади в Німеччині, Польщі, Нідерландах, Великій Британії, Канаді, США. Виявлено позитивний досвід вирішення проблем організації надання якісних адміністративних послуг органами влади цих країн. Вивчено можливості використання міжнародного досвіду надання адміністративних послуг в Україні. Наголошується на перспективності польського та німецького досвіду організації надання адміністративних послуг, зокрема на політиці зменшення спілкування між надавачами та споживачами адміністративних послуг з одночасним збереженням якості надання цих послуг. Запропоновано шляхи вдосконалення надання адміністративних послуг упублічному управлінні. Надано практичні рекомендації щодо покращення організації надання адміністративних послуг у країні.

The article considers the international experience of the organization of administrative services in the system of public services. The international experience of providing administrative services by the authorities in Germany, Poland, the Netherlands, Great Britain, Canada, and the USA is studied. Positive experience in solving the problems of organizing the provision of quality administrative services by the authorities of these countries has been revealed. Possibilities of using international experience in providing administrative services in Ukraine have been studied. Emphasis is placed on the prospects of the Polish experience in the provision of administrative services, in particular on the policy of reducing communication between providers and consumers of administrative services while maintaining the quality of these services, as well as active involvement of the private sector in the service delivery process. The German experience of improving the organization of administrative services may be relevant. The establishment of a mechanism for the provision of administrative services states that a removal of public authorities, in particular local governments, from the direct course of service provision is sufficiently effective and realistic example. In this case, the authorities are given only the functions of control and supervision, which allows them to perform more important tasks. The introduction of a quality management system in government has enabled individuals and legal entities to receive services at a decent level. In the selection of employees who perform the functions of providing services to citizens, in addition to professional qualities, attention is also paid to personal qualities, because close contact with customers involves the impact of the human factor on service activities. As a result of all administrative reforms in the country, multi-channel access to various services has been organized on a "single window" basis and a feature of positive changes in the public sphere based on the culture of national identity the culture of statehood. Ways to improve the provision of administrative services in public administration are proposed. Practical recommendations for improving the organization of administrative services in the country are provided. ; У статті розглядається міжнародний досвід організації надання адміністративних послуг усистемі публічних послуг. Досліджено міжнародний досвід надання адміністративних послуг органами влади в Німеччині, Польщі, Нідерландах, Великій Британії, Канаді, США. Виявлено позитивний досвід вирішення проблем організації надання якісних адміністративних послуг органами влади цих країн. Вивчено можливості використання міжнародного досвіду надання адміністративних послуг в Україні. Наголошується на перспективності польського та німецького досвіду організації надання адміністративних послуг, зокрема на політиці зменшення спілкування між надавачами та споживачами адміністративних послуг з одночасним збереженням якості надання цих послуг. Запропоновано шляхи вдосконалення надання адміністративних послуг упублічному управлінні. Надано практичні рекомендації щодо покращення організації надання адміністративних послуг у країні.

The article considers the international experience of the organization of administrative services in the system of public services. The international experience of providing administrative services by the authorities in Germany, Poland, the Netherlands, Great Britain, Canada, and the USA is studied. Positive experience in solving the problems of organizing the provision of quality administrative services by the authorities of these countries has been revealed. Possibilities of using international experience in providing administrative services in Ukraine have been studied. Emphasis is placed on the prospects of the Polish experience in the provision of administrative services, in particular on the policy of reducing communication between providers and consumers of administrative services while maintaining the quality of these services, as well as active involvement of the private sector in the service delivery process. The German experience of improving the organization of administrative services may be relevant. The establishment of a mechanism for the provision of administrative services states that a removal of public authorities, in particular local governments, from the direct course of service provision is sufficiently effective and realistic example. In this case, the authorities are given only the functions of control and supervision, which allows them to perform more important tasks. The introduction of a quality management system in government has enabled individuals and legal entities to receive services at a decent level. In the selection of employees who perform the functions of providing services to citizens, in addition to professional qualities, attention is also paid to personal qualities, because close contact with customers involves the impact of the human factor on service activities. As a result of all administrative reforms in the country, multi-channel access to various services has been organized on a "single window" basis and a feature of positive changes in the public sphere based on the culture of national identity the culture of statehood. Ways to improve the provision of administrative services in public administration are proposed. Practical recommendations for improving the organization of administrative services in the country are provided. ; У статті розглядається міжнародний досвід організації надання адміністративних послуг усистемі публічних послуг. Досліджено міжнародний досвід надання адміністративних послуг органами влади в Німеччині, Польщі, Нідерландах, Великій Британії, Канаді, США. Виявлено позитивний досвід вирішення проблем організації надання якісних адміністративних послуг органами влади цих країн. Вивчено можливості використання міжнародного досвіду надання адміністративних послуг в Україні. Наголошується на перспективності польського та німецького досвіду організації надання адміністративних послуг, зокрема на політиці зменшення спілкування між надавачами та споживачами адміністративних послуг з одночасним збереженням якості надання цих послуг. Запропоновано шляхи вдосконалення надання адміністративних послуг упублічному управлінні. Надано практичні рекомендації щодо покращення організації надання адміністративних послуг у країні.

Problem setting. Today, Ukraine is characterized by the needfor fundamental changes in the activity ofstate bodies. The effectiveness of the realization of the rights of the people, the guarantee of the possibility of their realization in the vital reality depends on the efficiency of functioning of the referendum institution, which requires effective development at the theoretical level. The urgency of the problem is caused by the need to select the most effective, democratic means of holding referendums, to study and to apply the best practices of the democratic countries of the world in this field of activity. Recent research and publications analysis. Some questions of the referendum institute were investigated in the works of such scientists as V. Barsky, Y. Budnik, N. Vinnykova, S. Derev 'yanko, S. Zakirova, M. Ilnitskyi, L. Kryvenko, V. Markitantov, V. Nechytailo, I. Myloserdna, Y. Paleeva, O. Chebanenko, O. Hryshchuk, N. Kolodyazhna, A. Yevhenieva, S. Kravchenko, V. Kobel, R. Makukha and others. Some elements of the constitutional model of the referendum have been analyzed in the majority of works devoted to this political and legal institute. From the special researches in which attempts were made to construct such a model, one can name the works of legal scholars: M. Onishchuk, V. Pohorilka, A. Stavniychuk, V. Fedorenko and others. Paper objective. The purpose of the article is to study the nature of referendums, their constitutional boundaries, as well as the experience of organizing and carrying out this form of will of the people in democratic countries, which can be used in Ukraine. Paper main body. A referendum is one of the most prominent institutions ofdemocracy that allows the population to directly address pressing issues of the state and society. The referendum as a political and legal institute dates back to ancient times. It was started in ancient Rome, but the date of the first referendum is considered to be 1439, and his birthplace is Switzerland, including the canton of Bern. The ...

ROLE OF ADMINISTRATIVE LAW RELATIONS STATE AND CITIZENS IN THE SOVIET UNIONPiliai А.М., PhD studentNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine The article examines the theoretical side of Administrative Law of the Soviet Union in terms of his contemporaries in terms of the role of administrative law in the system of relations between the state and the citizen.Science Soviet administrative law developed as the establishment of public administration in the Soviet Union and the establishment of administrative law as a legal industry. Despite crucial that gave the Marxist-Leninist doctrine administration in a socialist society, science administrative law developed quite controversial.At the initial stage of the Soviet state administrative science institutes were still not very active and methodical attack on scientists which helped lay the foundations of administrative law administrative scientists former Empire and as a result of the creation of the first Soviet administrative code 1927. However, as soon as Thus, at the end of the 30s of the twentieth century, a situation in which administrative law as a whole and all other areas of law could move only in the direction of creating a system built on the principles of "class struggle" and actually create a system rigid centralization of power at all levels.With regard to legislative activity, it should be noted that the adoption of the Constitution of the USSR in 1936 led to a clearer separation of subject Administrative Law based on the formation of executive and administrative bodies as independent governance structures. War and postwar period led to further opportunities fetish controls in political and economic governance.Even in the postwar years in the Soviet legal literature formed different views on the scope of public administration. Yes, there are two main points of view. Some scientists identified it with the system of government and regarded as the executive and administrative activities only those bodies. Others have argued that executive and administrative activities make all public authorities, but to varying degrees and varying quality.Based on the above analysis of the categories of public relations should pay attention to how little space they occupied an ordinary citizen, despite the fact that it really is and keeps the whole state apparatus and the official goal of the Soviet Union as a state built to unite all citizens in uniform socialist family.As a result of the opposition of the people of the Soviet Union administrative bureaucracy at the time of independent Ukraine in our country did not exist, even the idea of cooperation on equal terms between the state and its citizens, which led to no significant changes in the structure of the relationship between man and the state for the first twenty years of independent Ukraine. We are still feeling the remnants of Soviet-style administration, in which the state exists primarily for themselves.

The article defines the features of organizing the activities of Administrative Service Centers. Modern changes in the activities of the Administrative Service Centers are aimed at further ensuring the decentralization of the system for the provision of administrative services by more than doubling the number of such centers that should be in each community. This transfers the main responsibility for the further development of the Administrative Service Centers to local governments. When studying the activities of the Center for the providing of administrative services in Chernigov, it was found that the number of applications for 2013‒2019 is constantly growing, therefore, this type of organization of administrative services is convenient for consumers. The largest share of the services of this Center in 2019 is registration / deregistration of a place of residence, and a total of 221 services are provided. The experience of organizing similar centers in Germany, the Netherlands, Georgia, Latvia, Poland is analyzed. It was determined that a further direction for improving the activities of the Centers for the provision of administrative services is to increase the electronic, including the mobile component in their activities, while it is assumed that organizational powers will be transferred from the Unified State Portal of Administrative Services to the portal "Diia". A significant improvement in the functioning of the Center may be the expansion of the list of administrative services that can be provided on an accelerated basis. The use of modern information technologies should contribute to the improvement of the mechanism of providing administrative services. Digital technologies play a fundamental role in ensuring the availability of services and information about them, as well as contributing to the development of new skills needed by both the ordinary citizen of a democratic society and the public servant involved in the service delivery process.

One of the key principles of administrative justice - the rule of law, is analyzed in this article. In other words, the article is devoted to a generalized study of legislation and scientific sources to identify the meaning of the principle of the rule of law as a universal principle of administrative justice. It`s role in the administrative process is outlined. It was noted that this principle is reflected and consolidated not only in the provisions of the Code of Administrative Procedure of Ukraine, but also in other regulations. The different opinions of scientists on the understanding of the principle of the rule of law are analyzed. On the basis of various approaches and identification of different aspects of understanding of the principle of the rule of law in the scientific literature, voicing positions on the impossibility of a thorough definition of its essence, the complexity and complexity of its essence. In accordance with the principle of the rule of law, the law and its norms incorporated in the current legislation are the main regulating factor of social relations, including administrative and procedural ones. The work examines the elements of the rule of law, which are defined as mandatory in accordance with the provisions of the European Commission's Doha «For Democracy through Law». At the same time, the principle of the rule of law is not exhausted only by these requirements and characteristics, as they are constantly evolving and complementing, and the conditions for their observance are also changing.Based on the analysis of the positions of scholars on the content of the rule of law, it was concluded that the principle of the rule of law is a universal and integral principle of administrative proceedings. According to the au-thors, the principle of the rule of law in administrative proceedings provides for the administration of justice with respect for constitutional rights, freedoms and legitimate interests of man and citizen, in order to protect them from wrongful violation and only in accordance with the Constitution and other laws of Ukraine. If the administrative court applies the provisions of legislative or other regulations that unfairly restrict or violate the rights, freedoms and legitimate interests of the person, or if they are interpreted in this way, the decision rendered in such a case must be declared invalid. ; У статті проаналізовано один із ключових принципів адміністративного судочинства - верховенство пра-ва. Інакше кажучи стаття присвячена узагальненому дослідженню законодавства та наукових джерел щодо визначення змісту принципу верховенства права як універсальної засади адміністративного судочинства. Визначена його роль в адміністративному процесі. Зазначено, що цей принцип знаходить своє відображення та закріплення не тільки в положеннях Кодексу адміністративного судочинства України, а й в інших норма-тивно правових актах. Проаналізовані різні думки вчених щодо розуміння принципу верховенства права. На підставі різноманітних підходів та виокремлення різних аспектів розуміння змісту принципу верховенства права у науковій літературі, висловлення позицій щодо неможливості досконалого визначення його змісту, доведено комплексність і складність його сутності. Відповідно до принципу верховенства права найголов-нішим регулюючим фактором суспільних відносин, у тому числі і адміністративних процесуальних, є право та втілені у чинному законодавстві його норми.У роботі розглянуті елементи верховенства права, які визначаються обов'язковими відповідно до поло-жень Доповіді Європейської комісії «За демократію через право». Разом з тим принцип верховенства права не вичерпується лише цими вимогами та характеристиками, оскільки вони постійно розвиваються і допов-нюються, змінюються також і умови їх дотримання. На підставі аналізу позицій вчених щодо змісту верховенства права зроблено висновок, що принцип вер-ховенства права є універсальною та невід'ємною засадою адміністративного судочинства. На думку авторів, принцип верховенства права в адміністративному судочинстві передбачає здійснення правосуддя із дотри-манням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, з метою їх захисту від про-типравного порушення та виключно у відповідності із вимогами Конституції та інших законів України. У разі застосування адміністративним судом положень законодавчих чи інших нормативно-правових актів, які несправедливо обмежують або порушують права, свободи та законні інтереси особи, або у разі тлумачення їх у такий спосіб, рішення, винесене по такій справі, повинно визнаватися недійсним.

One of the key principles of administrative justice - the rule of law, is analyzed in this article. In other words, the article is devoted to a generalized study of legislation and scientific sources to identify the meaning of the principle of the rule of law as a universal principle of administrative justice. It`s role in the administrative process is outlined. It was noted that this principle is reflected and consolidated not only in the provisions of the Code of Administrative Procedure of Ukraine, but also in other regulations. The different opinions of scientists on the understanding of the principle of the rule of law are analyzed. On the basis of various approaches and identification of different aspects of understanding of the principle of the rule of law in the scientific literature, voicing positions on the impossibility of a thorough definition of its essence, the complexity and complexity of its essence. In accordance with the principle of the rule of law, the law and its norms incorporated in the current legislation are the main regulating factor of social relations, including administrative and procedural ones. The work examines the elements of the rule of law, which are defined as mandatory in accordance with the provisions of the European Commission's Doha «For Democracy through Law». At the same time, the principle of the rule of law is not exhausted only by these requirements and characteristics, as they are constantly evolving and complementing, and the conditions for their observance are also changing.Based on the analysis of the positions of scholars on the content of the rule of law, it was concluded that the principle of the rule of law is a universal and integral principle of administrative proceedings. According to the au-thors, the principle of the rule of law in administrative proceedings provides for the administration of justice with respect for constitutional rights, freedoms and legitimate interests of man and citizen, in order to protect them from wrongful violation and only in accordance with the Constitution and other laws of Ukraine. If the administrative court applies the provisions of legislative or other regulations that unfairly restrict or violate the rights, freedoms and legitimate interests of the person, or if they are interpreted in this way, the decision rendered in such a case must be declared invalid. ; У статті проаналізовано один із ключових принципів адміністративного судочинства - верховенство пра-ва. Інакше кажучи стаття присвячена узагальненому дослідженню законодавства та наукових джерел щодо визначення змісту принципу верховенства права як універсальної засади адміністративного судочинства. Визначена його роль в адміністративному процесі. Зазначено, що цей принцип знаходить своє відображення та закріплення не тільки в положеннях Кодексу адміністративного судочинства України, а й в інших норма-тивно правових актах. Проаналізовані різні думки вчених щодо розуміння принципу верховенства права. На підставі різноманітних підходів та виокремлення різних аспектів розуміння змісту принципу верховенства права у науковій літературі, висловлення позицій щодо неможливості досконалого визначення його змісту, доведено комплексність і складність його сутності. Відповідно до принципу верховенства права найголов-нішим регулюючим фактором суспільних відносин, у тому числі і адміністративних процесуальних, є право та втілені у чинному законодавстві його норми.У роботі розглянуті елементи верховенства права, які визначаються обов'язковими відповідно до поло-жень Доповіді Європейської комісії «За демократію через право». Разом з тим принцип верховенства права не вичерпується лише цими вимогами та характеристиками, оскільки вони постійно розвиваються і допов-нюються, змінюються також і умови їх дотримання. На підставі аналізу позицій вчених щодо змісту верховенства права зроблено висновок, що принцип вер-ховенства права є універсальною та невід'ємною засадою адміністративного судочинства. На думку авторів, принцип верховенства права в адміністративному судочинстві передбачає здійснення правосуддя із дотри-манням конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, з метою їх захисту від про-типравного порушення та виключно у відповідності із вимогами Конституції та інших законів України. У разі застосування адміністративним судом положень законодавчих чи інших нормативно-правових актів, які несправедливо обмежують або порушують права, свободи та законні інтереси особи, або у разі тлумачення їх у такий спосіб, рішення, винесене по такій справі, повинно визнаватися недійсним.

Статтю присвячено аналізу загальнотеоретичних аспектів визначення адміністративно-правового статусу адміністративних судів як суб'єктів взаємодії з органами публічного адміністрування. Основою проведеного дослідження стали сучасні наукові напрацювання із досліджуваної тематики, а також чинне національне законодавство. У статті розкрито категорію «статус». Проаналізовано сутність правового статусу як одного із різновидів загального статусу суб'єкта (особи, органу тощо). Проаналізовано наукові підходи до адміністративно-правового статусу. Визначено сучасний адміністративно-правовий статус адміністративних судів в Україні. Зроблено висновок, що адміністративно-правовий статус адміністративних судів – це визначений нормами адміністративного права правовий статус адміністративних судів, який складається із сукупності елементів, визначальне місце серед яких посідає інстанційна та територіальна юрисдикція щодо розгляду публічно-правових спорів, одною із сторін яких виступає орган публічної влади. З'ясовано, що серед особливостей адміністративно-правового статусу адміністративних судів як суб'єктів взаємодії з органами публічного адміністрування варто виділити: 1)не містить традиційного розподілу елементів на права, свободи та обов'язки, а респондується виключно компетенцією, що знаходить свій вияв у відповідній юрисдикції; 2)адміністративна юрисдикція, згідно чинного законодавства, диференціюється на інституційну та територіальну; 3)регламентується не лише матеріальними, але й процесуальними нормами права; 4)розглядає справи адміністративної юрисдикції, в яких органи публічного адміністрування можуть виступати однією із сторін, при цьому адміністративні суди можуть взаємодіяти з цими органами й поза судовим процесом. ; The article is devoted to the analysis of general theoretical aspects of determining the administrative and legal status of administrative courts as subjects of interaction with public administration bodies. The basis of the study were modern scientific developments on the subject, as well as current national legislation. The article reveals the category of "status". The essence of the legal status as one of the varieties of the general status of the subject (person, authority, etc.) is analyzed. Scientific approaches to the administrative and legal status are analyzed. The current administrative and legal status of administrative courts in Ukraine is determined. It is concluded that the administrative and legal status of administrative courts is the legal status of administrative courts determined by the norms of administrative law, which consists of a set of elements, the determining factor among which is instance and territorial jurisdiction for public law disputes, one of the parties of which is a public authorities. It was found that among the features of the administrative and legal status of administrative courts as subjects of interaction with public administration authorities should be noted: 1) does not contain the traditional division of elements into rights, freedoms, responsibilities, and is answered only by the competence in the relevant jurisdiction; 2) administrative jurisdiction, according to current legislation, is differentiated into institutional and territorial; 3) is regulated not only by substantive but also by procedural rules of law; 4) consider cases of administrative jurisdiction, in which public administration authorities may act as one of the parties, and administrative courts may interact with these bodies outside the court process.

The article examines the problem of differentiation of criminal responsibility for abuse of authority. It examines the criteria for differentiation of criminal responsibility for abuse committed by officials following the amendments to the Criminal Code of Ukraine made in 2011 by the law № 3207-VI dated April 7, 2011. The article analyses the appropriateness of criminal responsibility differentiation in examined group of crimes bearing in mind the criteria selected by Ukrainian legislators. While analyzing the changes, the author considers provisions of the United Nations Convention against Corruption and employs the method of systematic interpretation of criminal code.In this research the author concludes that the responsibility of the officials should be differentiated on the basis of the essence of functions they perform. Based on that, criminal responsibility for abuse of power, and criminal responsibility for abuse of office irrespectively of ownership forms of enterprise, institution, or organization should be established separately. ; Досліджено проблеми диференціації кримінальної відповідальності за службові зловживання, критерії диференціації кримінальної відповідальності за службові зловживання після внесення змін до КК України у 2011 році законом № 3207-VI від 07.04.2011. Проаналізовано доцільність диференціації кримінальної відповідальності досліджуваної групи злочинів за критеріями, які вибрав українській законодавець. Такий аналіз проведено, враховуючи положення Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції та використовуючи метод системного тлумачення кримінального закону.Методом узагальнення виділено найзагальніші та необхідні ознаки зловживання, які вчиняють службові особи та особи, що надають публічні послуги.Зазначено, що за своєю природою зловживання службовим становищем службовою особою публічного права та зловживання повноваженнями службовою особою приватного права мають однакову правову природу, характер та ступінь суспільної небезпеки, тому, на нашу думку, за такі зловживання має бути встановлена однакова кримінальна відповідальність. Особи, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції і при цьому не є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні нести відповідальність за зловживання повноваженнями, при цьому кримінальна відповідальність (санкція) для осіб, що виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції як у підприємствах, установах, організаціях державної та комунальної форми власності та й у підприємствах, установах, організаціях приватної форми власності має бути однакова.Наголошено, що відповідальність за зловживання владою треба передбачити в іншій статті кримінального закону, оскільки зловживання владою має вищий рівень та ступінь суспільної небезпеки. Суб'єктами такого злочину є особи, які згідно зі ЗУ «Про запобігання» корупції є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на тому, що законодавець правильно окремо встановив кримінальну відповідальність за зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги і така диференціація є обґрунтованою, адже ідеться про інший вид функцій.У результаті дослідження автор підсумовує, що відповідальність службових осіб треба диференціювати за функціями, які вони виконують, відповідно доцільно окремо встановити кримінальну відповідальність за зловживання владою та окремо за зловживання повноваженнями службовою особою незалежно від виду юридичної особи.

Статтю присвячено дослідженню суб'єктного складу адміністративно-правового регулювання медіації. Розвиток альтернативних способів врегулювання спорів, примирних процедур є одним із пріоритетних напрямків вдосконалення механізму захисту порушених суб'єктивних прав. Медіація довела свою ефективність як для держави, так і для суспільства, про що свідчить її широке застосування у більшості зарубіжних країн. Оскільки Україна є однією із небагатьох держав Європи, де правова регламентація медіації відсутня, дослідження суб'єктів адміністративно-правового регулювання процедури є актуальним. Проаналізовано вітчизняні наукові погляди, щодо системи суб'єктів адміністративно-правового регулювання у різних сферах суспільних відносин. Наголошено на проблемі відсутності адміністративно-правового регулювання соціально-правового інституту медіації в Україні. Автором запропоновано власний перелік суб'єктів адміністративно-правового регулювання медіації. До системи таких суб'єктів входять держава, її органи та недержавні інституції, які реалізують повноваження у відповідній сфері. Визначено основні напрямки державної політики у сфері впровадження процедури медіації в Україні. Акцентовано увагу на розкритті компетенції, правових форм діяльності суб'єктів управління. Обґрунтовано, що недоліком системи регулювання медіації в Україні є відсутність спеціального органу виконавчої влади у сфері медіації. Запропоновано ведення реєстрів медіації як центральними органами виконавчої влади, так і місцевими державними органами або органами місцевого самоврядування. ; The article is devoted to the study of the subject composition of the administrative and legal regulation of mediation. The development of alternative ways of resolving disputes and conciliation procedures is one of the priority areas for improving the mechanism for protecting violated subjective rights. Mediation has proven its effectiveness for both the state and society, as evidenced by its legal regulation in most foreign countries. A dispute resolution procedure involving a neutral third party can improve access to justice, which is fully in line with the rule of law in any developed state governed by the rule of law. New tendencies towards the peaceful settlement of disputes (conflicts) contribute to the achievement of social harmony in society. As Ukraine is one of the few countries in Europe where there is no legal regulation of mediation, the study of the subjects of administrative and legal regulation of the procedure is relevant. The study took into account the division of legal regulation into state and non-state. Domestic scientific views on the system of subjects of administrative and legal regulation in various spheres of public relations were analyzed. The problem of lack of administrative and legal regulation of the social and legal institution of mediation in Ukraine was emphasized. The author proposed his own list of subjects of administrative and legal regulation of mediation. The system of such entities includes the state, its bodies and non-governmental institutions that exercise powers in the relevant field. The main directions of the state policy in the field of implementation of the mediation procedure in Ukraine were also identified. The importance of actively promoting and stimulating the development of mediation, consolidation and protection of new social relations that arise during the mediation procedure, setting quality standards for mediation and requirements for professional mediators, control of such activities. The author focuses on the disclosure of competence, legal forms of activity of management entities. It is stated that the main subjects of mediation`s regulation in Ukraine are the President of Ukraine, the Parliament of Ukraine, the Parliament's Commissioner for Human Rights, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the Ministry of Justice of Ukraine, the Supreme Court, local state administrations, NGOs and mediators' associations. It is substantiated that this list can be expanded by a special executive body in the field of mediation. Based on the analysis of current legislation, rule-making and law enforcement practice of Ukraine and European countries, a scientific approach to solving current problems of formation and implementation of state policy in the field of access to justice and mediation is proposed. It is proposed to keep registers of mediation by both central executive bodies and local state bodies or local self-government bodies. The successful foreign experience of functioning of the corresponding mediation services in various branches of law is resulted.

Currently, the institute of typical and exemplary cases is represented by the norms of only one of the national procedural laws, namely, the norms of the Code of Administrative Proceedings of Ukraine. This is completely justified because the probability of similar legal disputes between individuals and subjects of authoritative powers is extremely high. Subjects of authoritative powers apply the same rules of law to a wide range of persons. Such application may be based on misunderstanding of general mandatory rules resulting in violation of the rights of individuals or restriction of these rights implementation. Besides, in most cases, the legal disputes to be considered under the rules of administrative proceedings need to be decided as soon as possible. Referring to the institute of typical and exemplary cases makes it possible to ensure the necessary rapid decision-making: the decision at exemplary case gives reference points in considering typical cases. In other words, the judge in fact receives a "competent recommendation" according to which he is obliged to decide a case characterized by typical features. Taking this into account the authors consider that according to the national legislator, the institute of typical and exemplary cases is aimed, inter alia, at ensuring the unity of judicial practice. The paper presents the analysis of the provisions of procedural law, the study of corresponding court decisions. Taking this into consideration an attempt is made to identify to what extent the implementation of the institute of typical and exemplary cases has influenced the unification of Ukrainian courts judging the public-legal disputes that can be considered the most common.