Suchergebnisse

The article deals with the pedagogical heritage of Tamara Dmytrivna Demianiuk concerning the implementation of national-patriotic education in Ukraine, in particular, the main scientific and methodological works of the teacher are analyzed, such as: "Formation of the personality by means of ethnology", "Indicative regional program of national education for students", "Innovative technologies of civic education for students", "Pedagogical foundations of democratization and humanization of the educational process in a secondary school", "Spiritual and moral development of the student's personality in the conditions of activity of the Ukrainian national "School-family", "Organization of educational process in a modern general educational institution", "National project: On the wings of history or in its shell". It was found out that the ideas of national patriotic education took the leading place in the pedagogical heritage of T. Demianiuk: the scientist developed, implemented in practice the principles, recommendations for the improvement of the process of national-patriotic education of students, introduced innovative forms and methods of national-patriotic education in experimental educational institutions. ; У статті розглядається педагогічна спадщина Тамари Дмитрівни Дем'янюк щодо реалізації національно-патріотичного виховання в Україні, зокрема проаналізовано основні наукові й методичні праці педагога, як-то: «Формування особистості засобами народознавства», «Орієнтовна регіональна програма національного виховання учнівської молоді», «Інноваційні технології громадянського виховання учнівської молоді», «Педагогічні основи демократизації та гуманізації виховного процесу в загальноосвітній школі», «Духовноморальний розвиток особистості учня в умовах діяльності української національної «Школи-родини»», «Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі», «Національний проект: На крилах історії чи у своїй мушлі». З'ясовано, що ідеї національно-патріотичного виховання займали провідне місце у педагогічній спадщині Т. Д. Дем'янюк: учена розробила та реалізовувала на практиці положення і рекомендації щодо вдосконалення процесу національно-патріотичного виховання учнів, запроваджувала інноваційні форми і методи національно-патріотичного виховання у експериментальних закладах освіти.

The article shows that strategic planning of social and economic development of the city is a systematic process by which local authorities can form the direction of development of the city and determine the stages of achieving the future based on the use of local resources. Highlighted that the development of the city is a multi-dimensional process, which always has a target orientation, that is, aimed at achieving one or more goals. It is noted that marketing experience in business can be used as a basis for the development of marketing complex in the field of local self-government, but taking into account the specifics of this sphere. Also were analyzed the problems of urban strategic planning. It is shown that in developing the strategy, the place, role and functions of the city are identified, the economic and organizational mechanisms of strategy implementation are substantiated. It was determined that modern methods of management of local government provide the basis for reforming this management mechanism. The role of marketing at the local level is not only in the analysis of the market, the demand for products produced in a particular territory, but also in the formation of a favorable investment climate, that is, the key tool for increasing the competitiveness of the territory, which allows to expand access to innovative projects, innovative technologies, etc. The article determined that the characteristics of the development of the territory affect the process of forming the brand and causes a more detailed and complex process of developing the mechanism of branding of this territory. Strategic directions for increasing the efficiency of local government management were proposed, taking into account the specifics of this sphere of economic activity. ; У статті показано, що стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста - це систематичний процес, за допомогою якого органи місцевої влади можуть сформувати напрям розвитку міста і визначити етапи досягнення майбутнього на основі використання місцевих ресурсів. Виділено, що розвиток міста є багатоаспектним процесом, яке завжди має цільову спрямованість, тобто спрямоване на досягнення якоїсь однієї або декількох цілей. Зазначено, що досвід маркетингу у бізнесі може бути використаний за основу для розробки комплексу-маркетингу у сфері місцевого самоврядування, однак з урахуванням особливостей даної сфери. Також були проаналізовані проблеми міського стратегічного планування. Показано, що при розробці стратегії виявляються місце, роль та функції міста, обґрунтовуються економічні та організаційні механізми реалізації стратегії. Було визначено, що сучасні методи управління місцевим самоврядуванням дають підстави для проведення реформування цього механізму управління. Роль маркетингу на місцевому рівні полягає не тільки в аналізі ринку, попиту на продукцію, що виробляється на конкретній території, але й у формуванні сприятливого інвестиційного клімату, тобто ключовому інструменту підвищення конкурентоспроможності території, що дозволяє розширити доступ до інноваційних проектів, інноваційних технологій тощо. У статті було визначено, що особливості розвитку території впливають на процес формування бренду і обумовлюють більш детальній та складний процес розробки механізму брендінгу цієї території. Було запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності управління місцевим самоврядуванням, з урахуванням особливостей даної сфери економічної діяльності.

The article shows that strategic planning of social and economic development of the city is a systematic process by which local authorities can form the direction of development of the city and determine the stages of achieving the future based on the use of local resources. Highlighted that the development of the city is a multi-dimensional process, which always has a target orientation, that is, aimed at achieving one or more goals. It is noted that marketing experience in business can be used as a basis for the development of marketing complex in the field of local self-government, but taking into account the specifics of this sphere. Also were analyzed the problems of urban strategic planning. It is shown that in developing the strategy, the place, role and functions of the city are identified, the economic and organizational mechanisms of strategy implementation are substantiated. It was determined that modern methods of management of local government provide the basis for reforming this management mechanism. The role of marketing at the local level is not only in the analysis of the market, the demand for products produced in a particular territory, but also in the formation of a favorable investment climate, that is, the key tool for increasing the competitiveness of the territory, which allows to expand access to innovative projects, innovative technologies, etc. The article determined that the characteristics of the development of the territory affect the process of forming the brand and causes a more detailed and complex process of developing the mechanism of branding of this territory. Strategic directions for increasing the efficiency of local government management were proposed, taking into account the specifics of this sphere of economic activity. ; У статті показано, що стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста - це систематичний процес, за допомогою якого органи місцевої влади можуть сформувати напрям розвитку міста і визначити етапи досягнення майбутнього на основі використання місцевих ресурсів. Виділено, що розвиток міста є багатоаспектним процесом, яке завжди має цільову спрямованість, тобто спрямоване на досягнення якоїсь однієї або декількох цілей. Зазначено, що досвід маркетингу у бізнесі може бути використаний за основу для розробки комплексу-маркетингу у сфері місцевого самоврядування, однак з урахуванням особливостей даної сфери. Також були проаналізовані проблеми міського стратегічного планування. Показано, що при розробці стратегії виявляються місце, роль та функції міста, обґрунтовуються економічні та організаційні механізми реалізації стратегії. Було визначено, що сучасні методи управління місцевим самоврядуванням дають підстави для проведення реформування цього механізму управління. Роль маркетингу на місцевому рівні полягає не тільки в аналізі ринку, попиту на продукцію, що виробляється на конкретній території, але й у формуванні сприятливого інвестиційного клімату, тобто ключовому інструменту підвищення конкурентоспроможності території, що дозволяє розширити доступ до інноваційних проектів, інноваційних технологій тощо. У статті було визначено, що особливості розвитку території впливають на процес формування бренду і обумовлюють більш детальній та складний процес розробки механізму брендінгу цієї території. Було запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності управління місцевим самоврядуванням, з урахуванням особливостей даної сфери економічної діяльності.

Various definitions of "organizational culture" provided by different authors were discussed and examined in this research work. It was noted that all things that form a personality, for instant, internal values, beliefs, attitudes, create a basis of organizational culture. We believe that a special attention should be paid to the issues of organizational culture formation in educationalestablishment as young people usually define their values and stand in life when they study in higher educationalestablishment. In accordance with the model of competing values, it was determined that bureaucratic and market types of organizational culture are prevalent in the institute of «PRIAZOVSKYI STATE TECHNICAL UNIVERSITY» now. Most of the professors and members of «PRIAZOVSKYI STATE TECHNICAL UNIVERSITY» took part in the survey. In their opinion, all main changes in the culture of institutes of higher education should be related to the reinforcement of clan and adhocratic components. We also used E. Shane's clinical methods to analyze the culture in students' environment. The majority of students who participated in the survey appreciated the trappings of organizational culture. However, the usage of qualitative factors that determine student culture was not effective enough. It should be noted that a significant untapped potential was found. Improvements in university culture should become a priority of administrative work and teaching staff's activities in all institutes of higher education. Student government should also be involved in this process. ; Розглянуті визначення «організаційної культури» різних авторів, відмічено, що основою культури організації є внутрішні цінності, переконання, установки - все те, що формує особу людини. Тому питанням формування організаційної культури ВНЗ повинна приділятися особлива увага, оскільки молоді люди багато в чому визначають свої ціннісні орієнтації і вибирають життєву позицію саме в період навчання в навчальному закладі. Відповідно до моделі конкуруючих цінностей було визначено, що нині в ДВНЗ «ПДТУ» переважає бюрократичний і ринковий типи організаційної культури. Основний напрям зміни в культурі ВНЗ, на думку співробітників університету, що брали участь в соціологічному опитуванні, має бути пов'язаний з посиленням кланової та адхократичної складових. Для аналізу культури в студентському середовищі була використана клінічна методика Е. Шейна. Більшість студентів, що брали участь в опитуванні, позитивно оцінили зовнішні атрибути організаційної культури, проте оцінка ефективності використання якісних чинників, що визначають студентську культуру, дозволила виявити значний невикористаний потенціал. Питання вдосконалення культури університету повинні стати пріоритетними в діяльності адміністрації і викладацького складу учбового закладу, також в цю роботу слід залучити органи студентського самоврядування.

Various definitions of "organizational culture" provided by different authors were discussed and examined in this research work. It was noted that all things that form a personality, for instant, internal values, beliefs, attitudes, create a basis of organizational culture. We believe that a special attention should be paid to the issues of organizational culture formation in educationalestablishment as young people usually define their values and stand in life when they study in higher educationalestablishment. In accordance with the model of competing values, it was determined that bureaucratic and market types of organizational culture are prevalent in the institute of «PRIAZOVSKYI STATE TECHNICAL UNIVERSITY» now. Most of the professors and members of «PRIAZOVSKYI STATE TECHNICAL UNIVERSITY» took part in the survey. In their opinion, all main changes in the culture of institutes of higher education should be related to the reinforcement of clan and adhocratic components. We also used E. Shane's clinical methods to analyze the culture in students' environment. The majority of students who participated in the survey appreciated the trappings of organizational culture. However, the usage of qualitative factors that determine student culture was not effective enough. It should be noted that a significant untapped potential was found. Improvements in university culture should become a priority of administrative work and teaching staff's activities in all institutes of higher education. Student government should also be involved in this process. ; Розглянуті визначення «організаційної культури» різних авторів, відмічено, що основою культури організації є внутрішні цінності, переконання, установки - все те, що формує особу людини. Тому питанням формування організаційної культури ВНЗ повинна приділятися особлива увага, оскільки молоді люди багато в чому визначають свої ціннісні орієнтації і вибирають життєву позицію саме в період навчання в навчальному закладі. Відповідно до моделі конкуруючих цінностей було визначено, що нині в ДВНЗ «ПДТУ» переважає бюрократичний і ринковий типи організаційної культури. Основний напрям зміни в культурі ВНЗ, на думку співробітників університету, що брали участь в соціологічному опитуванні, має бути пов'язаний з посиленням кланової та адхократичної складових. Для аналізу культури в студентському середовищі була використана клінічна методика Е. Шейна. Більшість студентів, що брали участь в опитуванні, позитивно оцінили зовнішні атрибути організаційної культури, проте оцінка ефективності використання якісних чинників, що визначають студентську культуру, дозволила виявити значний невикористаний потенціал. Питання вдосконалення культури університету повинні стати пріоритетними в діяльності адміністрації і викладацького складу учбового закладу, також в цю роботу слід залучити органи студентського самоврядування.

Research outlined in this scientific article considers the peculiarities of the initiative approach in implementing the environmental policy of industrial enterprises. The article has a theoretical and methodological character, since a classification of approaches to management from the standpoint of environmental responsibility is proposed and a list of environmental strategies in accordance with the level of environmental initiative is defined. The purpose of the study is determination the features of the environmental strategy of the industrial enterprise in the framework of the initiative approach to the sustainable activities. The methods of analysis and synthesis, comparison of scientific concepts are used in the research. Classification of environmental strategies of an industrial enterprise was developed with the taking into account such classification features as the level of enterprises' initiatives and responsibilities in the field of SEM and environmental protection. In addition, the main groups of factors influencing the change of approach to management are identified, including the rigidity of environmental requirements from external stakeholders, focus on strengthening environmental competitive advantages, international and domestic environmental legislation. The tools for the formation and implementation of environmental strategies and policies, and simultaneous implementation of approaches to adapt current activities to strategic and tactical environmental goals are developed. The search for new ways to assess the effectiveness of e deep geological activity of the enterprise is given. The proposed classification allows further development of tools for the formation and implementation of environmental strategies and policies, implementation of scenarios for the adaptation of current activities in accordance with the strategic and tactical environmental objectives of the industrial enterprise. ; В дослідженні, викладеному в даній науковій статті, розглянуто особливості ініціативного підходу в реалізації екологічної політики промислових підприємств. Стаття має теоретико-методологічний характер, оскільки в ній запропонована класифікація підходів до господарювання з позицій екологічної відповідальності і визначено перелік екологічних стратегій відповідно до наявного на підприємстві рівня екологічної ініціативи. Метою дослідження є визначення особливостей екологічної стратегії промислового підприємства в рамках ініціативного підходу до здійснення господарської діяльності. В даному дослідженні використовуються методи аналізу та синтезу, порівняння наукових понять. В ході дослідження розроблено класифікацію екологічних стратегій промислового підприємства, яка враховує такі класифікаційні ознаки, як рівень їх ініціативи і відповідальності в сфері природокористування та охорони довкілля. Окрім цього, визначено основні групи чинників зміни підходу до господарювання, до яких віднесено жорсткість екологічних вимог з боку зовнішніх зацікавлених сторін, орієнтація на посилення екологічних конкурентних переваг, міжнародне та вітчизняне екологічне законодавство освоєння інструментів формування і реалізації екологічної стратегії і політики, і одночасно впровадження підходів до адаптації поточної діяльності відповідно до стратегічних і тактичних екологічних цілей, і як наслідок, пошуку нових способів оцінки ефективності екологічної діяльності підприємства. Запропонована класифікація дозволяє в подальшому розробляти інструменти формування і реалізації екологічної стратегії і політики, впроваджувати сценарії адаптації поточної діяльності відповідно до стратегічних і тактичних екологічних цілей промислового підприємства і запитів його зовнішніх стейкхолдерів.

В дослідженні, викладеному в даній науковій статті, розглянуто особливості ініціативного підходу в реалізації екологічної політики промислових підприємств. Стаття має теоретико-методологічний характер, оскільки в ній запропонована класифікація підходів до господарювання з позицій екологічної відповідальності і визначено перелік екологічних стратегій відповідно до наявного на підприємстві рівня екологічної ініціативи. Метою дослідження є визначення особливостей екологічної стратегії промислового підприємства в рамках ініціативного підходу до здійснення господарської діяльності. В даному дослідженні використовуються методи аналізу та синтезу, порівняння наукових понять. В ході дослідження розроблено класифікацію екологічних стратегій промислового підприємства, яка враховує такі класифікаційні ознаки, як рівень їх ініціативи і відповідальності в сфері природокористування та охорони довкілля. Окрім цього, визначено основні групи чинників зміни підходу до господарювання, до яких віднесено жорсткість екологічних вимог з боку зовнішніх зацікавлених сторін, орієнтація на посилення екологічних конкурентних переваг, міжнародне та вітчизняне екологічне законодавство освоєння інструментів формування і реалізації екологічної стратегії і політики, і одночасно впровадження підходів до адаптації поточної діяльності відповідно до стратегічних і тактичних екологічних цілей, і як наслідок, пошуку нових способів оцінки ефективності екологічної діяльності підприємства. Запропонована класифікація дозволяє в подальшому розробляти інструменти формування і реалізації екологічної стратегії і політики, впроваджувати сценарії адаптації поточної діяльності відповідно до стратегічних і тактичних екологічних цілей промислового підприємства і запитів його зовнішніх стейкхолдерів. ; Research outlined in this scientific article considers the peculiarities of the initiative approach in implementing the environmental policy of industrial enterprises. The article has a theoretical and methodological character, since a classification of approaches to management from the standpoint of environmental responsibility is proposed and a list of environmental strategies in accordance with the level of environmental initiative is defined. The purpose of the study is determination the features of the environmental strategy of the industrial enterprise in the framework of the initiative approach to the sustainable activities. The methods of analysis and synthesis, comparison of scientific concepts are used in the research. Classification of environmental strategies of an industrial enterprise was developed with the taking into account such classification features as the level of enterprises' initiatives and responsibilities in the field of SEM and environmental protection. In addition, the main groups of factors influencing the change of approach to management are identified, including the rigidity of environmental requirements from external stakeholders, focus on strengthening environmental competitive advantages, international and domestic environmental legislation. The tools for the formation and implementation of environmental strategies and policies, and simultaneous implementation of approaches to adapt current activities to strategic and tactical environmental goals are developed. The search for new ways to assess the effectiveness of e deep geological activity of the enterprise is given. The proposed classification allows further development of tools for the formation and implementation of environmental strategies and policies, implementation of scenarios for the adaptation of current activities in accordance with the strategic and tactical environmental objectives of the industrial enterprise.

The economic behavior of business structures in agriculture directly depends on the organization of their cooperation in the economic activity process. The aim of the article is to study the features of modern economic behavior of agricultural producers in Ukraine. To do this, the author identified the distribution factors of organizational and legal forms of agricultural production by economic behavior type, as well as organizational and legal features of individual models of economic behavior of agricultural production in Ukraine. Materials of thematic scientific publications, as well as empirical methods (observation and comparison) and theoretical methods (analysis and synthesis, modeling) were used to highlight the features of the object of study. The influence of the oligarchic model of the national economy of Ukraine on the structural transformation of agricultural production entities in the form of subordination of the interests of the state to the interests of individual social groups and the low effectiveness of antitrust legislation is investigated. The author found that in Ukraine the dual structure of agricultural entities was formed, in which two models of their economic behavior were simultaneously developing. The corporate model is represented by large commodity production of agricultural products based on utilization of the resource potential of the reorganized collective agricultural enterprises. Individual small-scale model is presented in agricultural production using the resource potential of private households and farms. The author found out that the organizational and legal forms of agricultural business entities will be determined by their participation in the contract system, the feasibility of cooperation or their integration. Prospects for further research in this area are a comparative analysis of the role of behavioral economy in the economic growth of organizational forms of agricultural producers in Ukraine, as well as assessing the impact of innovative technologies on the evolution of management approaches in the agricultural sector. ; Економічна поведінка підприємницьких структур у сільському господарстві безпосередньо залежить від організації їх співпраці в процесі господарської діяльності. Метою статті виступає дослідження особливостей сучасної економічної поведінки сільськогосподарських виробників в Україні. Для цього автором виявлено фактори розподілу організаційно-правових форм суб'єктів сільськогосподарського виробництва за типом економічної поведінки, а також організаційно-правові особливості окремих моделей економічної поведінки суб'єктів сільськогосподарського виробництва в України. Для виділення особливостей об'єкту дослідження були використані матеріали тематичних наукових публікацій, а також емпіричні методи (спостереження та порівняння) та теоретичні методи (аналіз та синтез, моделювання). З'ясовано вплив олігархічної моделі національної економіки України на структурні перетворення суб'єктів сільськогосподарського виробництва у вигляді підпорядкування інтересів держави інтересам окремих суспільних груп і низької дієвості антимонопольного законодавства. Виявлено, що в Україні сформована дуальна структура суб'єктів сільськогосподарського виробництва, у якій одночасно розвиваються дві моделі їх економічної поведінки. Корпоративна модель представлена великим товарним виробництвом сільськогосподарської продукції на основі використання ресурсного потенціалу реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств. Індивідуальна модель представлена дрібнотоварним виробництвом сільськогосподарської продукції на основі використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств і фермерських господарств. З'ясовано, що організаційно-правові форми суб'єктів сільськогосподарського підприємництва визначатимуться їх участю в контрактній системі, а також доцільністю кооперації або їх інтеграції. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку є проведення порівняльного аналізу ролі поведінкової економіки в економічному зростанні організаційних форм сільськогосподарських виробників України, а також оцінки впливу інноваційних технологій на еволюцію підходів господарювання в аграрному секторі економіки.

Article aims are to review the concept of the power essence, to delimitate its actions in society through the reconstruction of T. Parsons's sociological theories. Attention is paid to the analysis of political power as a symbolically generalized communication media, thus expanding the field of analysis in terms of power value as a change resource of the social situation. The possibility of using of Parsons's concept of the power to the modern political reality is examined in the article. The conclusion is made about the prospects for further development of T. Parsons's concept of within the modern science of power. ; Статья направлена на рассмотрение понятия сущности власти, определение границ её действия в обществе посредством реконструкции социологических теорий Т. Парсонса. Уделяется внимание анализу политической власти как символически обобщенного средства коммуникации, что позволяет расширить поле анализа с точки зрения ценности власти как ресурса изменения социальной ситуации. В статье рассматривается возможность применения парсоновской концепции власти к современной политической действительности. Делается вывод относительно перспектив дальнейшего развития концепции Т. Парсонса в рамках современной науки о власти. ; Стаття спрямована на розгляд поняття сутності влади, визначення меж її дії в суспільстві за допомогою реконструкції соціологічних теорій Т. Парсонса. Приділяється увага аналізу політичної влади як символічно узагальненого засобу комунікації, що дозволяє розширити поле аналізу з приводу цінності влади як ресурсу зміни соціальної ситуації. У статті розглядається можливість застосування парсонівської концепції влади до сучасної політичної дійсності. Робиться висновок щодо перспектив подальшого розвитку концепції Т. Парсонса в рамках сучасної науки про владу.

Article aims are to review the concept of the power essence, to delimitate its actions in society through the reconstruction of T. Parsons's sociological theories. Attention is paid to the analysis of political power as a symbolically generalized communication media, thus expanding the field of analysis in terms of power value as a change resource of the social situation. The possibility of using of Parsons's concept of the power to the modern political reality is examined in the article. The conclusion is made about the prospects for further development of T. Parsons's concept of within the modern science of power. ; Статья направлена на рассмотрение понятия сущности власти, определение границ её действия в обществе посредством реконструкции социологических теорий Т. Парсонса. Уделяется внимание анализу политической власти как символически обобщенного средства коммуникации, что позволяет расширить поле анализа с точки зрения ценности власти как ресурса изменения социальной ситуации. В статье рассматривается возможность применения парсоновской концепции власти к современной политической действительности. Делается вывод относительно перспектив дальнейшего развития концепции Т. Парсонса в рамках современной науки о власти. ; Стаття спрямована на розгляд поняття сутності влади, визначення меж її дії в суспільстві за допомогою реконструкції соціологічних теорій Т. Парсонса. Приділяється увага аналізу політичної влади як символічно узагальненого засобу комунікації, що дозволяє розширити поле аналізу з приводу цінності влади як ресурсу зміни соціальної ситуації. У статті розглядається можливість застосування парсонівської концепції влади до сучасної політичної дійсності. Робиться висновок щодо перспектив подальшого розвитку концепції Т. Парсонса в рамках сучасної науки про владу.

Der Aufsatz präsentiert die Erforschung von formbildenden Elementen der Generationenromanen. Im Laufe der Analyse werden die berühmtesten Beispielen der modernen deutschsprachigen Literatur studiert, und zwar die Romane "Himmelkörper" von T. Dückers und "Am Beispiel meines Bruders" von U. Timm. Im Aufsatz wird eine Reihe von literaturkritischen Werken (von A. Eichenberg, F. Eigler, M. Neuschäfer, M. Hielscher, A. Assmann u. a.) untersucht und gezeigt, dass die Generationenromane aus einer Menge von spezifischen formbildenden Merkmalen bestehen. Das sind: insbesondere Komposition (fragmentarische Struktur, achronologische Handlung, die Stellung von Erzähler (der homodiegetische Narrator), autobiographisches Element, Figurenkonstellation (mindestens drei Generationen einer Familie) u. a. Außerdem werden außertextliche Bezüge – gesellschaftliche und politische Situation des XX–XXI Jh. untersucht. Die wissenschaftliche Erforschung wird auf strukturtypologischen und komparativen Methoden basiert. Als Schlussfolgerungen werden die formbildenden Hauptmerkmale eines Genarationenromans festgestellt. Darin besteht die Aktualität des vorliegenden Artikels. ; The article deals with the problem of the form-bilding factors of the generational novel by the example of the most popular novels of the modern German literature ("Heavenly bodies" by T. Dückers and "In my brother's shadow" by U. Timm). At the beginning of 21th century the question about the nature of a generational novel, as a specific kind of the family novel, is the most discussed among the specialists in literature. The work is based on research of the important works of famous scientists (A. Assmann, A. Eichenberg, M. Neuschäfer and other). The research demonstrates, that the most significant poetical details of this genre variety apply to its composition. The results of the research show that all generational novels have special structural elements, which are its form-bilding factors (specific composition form, position of the narrator, characters and other). The paper is based on structurally-typological and comparative approaches, which help to reveal the specificity of the generational novel as a genre variety. Scientific novelty contains the try to describe the features of the poetics of the generational novel in the modern German literary process. Despite the actuality of such problem of the generational novel and the existing works this theme is analyzed only a little. That is the reason for research on this topic. ; Досліджено специфіку формотворчих чинників генераційного роману. Наведено приклади з найяскравіших зразків новітньої німецькомовної літератури – романів "Небесні тіла" Т. Дюкерс та "На прикладі мого брата" У. Тімма. Покликаючись на сучасні літературознавчі праці вчених (А. Ассманн, А. Айхенберґ, М. Нойшефер, Ґ. Ланґенгорст, М. Галі та ін.), проаналізовано та визначено основні поетологічні особливості цього жанрового різновиду, що стосуються, насамперед, його композиції. Виявлено, що такі твори наділені характерними структурними елементами, які й виступатимуть його формотворчими чинниками, а саме специфічна композиційна побудова (фрагментарність, ахронологічний виклад подій та ін.), позиція наратора (гомодієгетичний оповідач), автобіографічність, склад дієвих осіб (щонайменше три покоління однієї сім'ї) та ін. Особливу увагу приділено позатекстовим чинникам – суспільним та історичним подіям, що склалися на межі ХХ–ХХІ ст. та мали вплив на формування цього жанрового різновиду. Крім того, проаналізовано та визначено вплив пам'яті і травматичного минулого на формування генераційного роману. В основу дослідження лягли структурно-типологічний та порівняльний методи, які допомогли виявити закономірності утворення формотворчих елементів генераційного роману й особливості його побудови. Незважаючи на актуальність питання щодо природи зазначеного різновиду роману та уже існуючі наукові праці, ця тема ще не досліджена в україномовному просторі. А тому становить актуальний дослідницький матеріал. Наукова новизна роботи полягає у спробі вперше окреслити особливості формування композиційної структури генераційного роману.

Der Aufsatz präsentiert die Erforschung von formbildenden Elementen der Generationenromanen. Im Laufe der Analyse werden die berühmtesten Beispielen der modernen deutschsprachigen Literatur studiert, und zwar die Romane "Himmelkörper" von T. Dückers und "Am Beispiel meines Bruders" von U. Timm. Im Aufsatz wird eine Reihe von literaturkritischen Werken (von A. Eichenberg, F. Eigler, M. Neuschäfer, M. Hielscher, A. Assmann u. a.) untersucht und gezeigt, dass die Generationenromane aus einer Menge von spezifischen formbildenden Merkmalen bestehen. Das sind: insbesondere Komposition (fragmentarische Struktur, achronologische Handlung, die Stellung von Erzähler (der homodiegetische Narrator), autobiographisches Element, Figurenkonstellation (mindestens drei Generationen einer Familie) u. a. Außerdem werden außertextliche Bezüge – gesellschaftliche und politische Situation des XX–XXI Jh. untersucht. Die wissenschaftliche Erforschung wird auf strukturtypologischen und komparativen Methoden basiert. Als Schlussfolgerungen werden die formbildenden Hauptmerkmale eines Genarationenromans festgestellt. Darin besteht die Aktualität des vorliegenden Artikels. ; The article deals with the problem of the form-bilding factors of the generational novel by the example of the most popular novels of the modern German literature ("Heavenly bodies" by T. Dückers and "In my brother's shadow" by U. Timm). At the beginning of 21th century the question about the nature of a generational novel, as a specific kind of the family novel, is the most discussed among the specialists in literature. The work is based on research of the important works of famous scientists (A. Assmann, A. Eichenberg, M. Neuschäfer and other). The research demonstrates, that the most significant poetical details of this genre variety apply to its composition. The results of the research show that all generational novels have special structural elements, which are its form-bilding factors (specific composition form, position of the narrator, characters and other). The paper is based on structurally-typological and comparative approaches, which help to reveal the specificity of the generational novel as a genre variety. Scientific novelty contains the try to describe the features of the poetics of the generational novel in the modern German literary process. Despite the actuality of such problem of the generational novel and the existing works this theme is analyzed only a little. That is the reason for research on this topic. ; Досліджено специфіку формотворчих чинників генераційного роману. Наведено приклади з найяскравіших зразків новітньої німецькомовної літератури – романів "Небесні тіла" Т. Дюкерс та "На прикладі мого брата" У. Тімма. Покликаючись на сучасні літературознавчі праці вчених (А. Ассманн, А. Айхенберґ, М. Нойшефер, Ґ. Ланґенгорст, М. Галі та ін.), проаналізовано та визначено основні поетологічні особливості цього жанрового різновиду, що стосуються, насамперед, його композиції. Виявлено, що такі твори наділені характерними структурними елементами, які й виступатимуть його формотворчими чинниками, а саме специфічна композиційна побудова (фрагментарність, ахронологічний виклад подій та ін.), позиція наратора (гомодієгетичний оповідач), автобіографічність, склад дієвих осіб (щонайменше три покоління однієї сім'ї) та ін. Особливу увагу приділено позатекстовим чинникам – суспільним та історичним подіям, що склалися на межі ХХ–ХХІ ст. та мали вплив на формування цього жанрового різновиду. Крім того, проаналізовано та визначено вплив пам'яті і травматичного минулого на формування генераційного роману. В основу дослідження лягли структурно-типологічний та порівняльний методи, які допомогли виявити закономірності утворення формотворчих елементів генераційного роману й особливості його побудови. Незважаючи на актуальність питання щодо природи зазначеного різновиду роману та уже існуючі наукові праці, ця тема ще не досліджена в україномовному просторі. А тому становить актуальний дослідницький матеріал. Наукова новизна роботи полягає у спробі вперше окреслити особливості формування композиційної структури генераційного роману.

Der Aufsatz präsentiert die Erforschung von formbildenden Elementen der Generationenromanen. Im Laufe der Analyse werden die berühmtesten Beispielen der modernen deutschsprachigen Literatur studiert, und zwar die Romane "Himmelkörper" von T. Dückers und "Am Beispiel meines Bruders" von U. Timm. Im Aufsatz wird eine Reihe von literaturkritischen Werken (von A. Eichenberg, F. Eigler, M. Neuschäfer, M. Hielscher, A. Assmann u. a.) untersucht und gezeigt, dass die Generationenromane aus einer Menge von spezifischen formbildenden Merkmalen bestehen. Das sind: insbesondere Komposition (fragmentarische Struktur, achronologische Handlung, die Stellung von Erzähler (der homodiegetische Narrator), autobiographisches Element, Figurenkonstellation (mindestens drei Generationen einer Familie) u. a. Außerdem werden außertextliche Bezüge – gesellschaftliche und politische Situation des XX–XXI Jh. untersucht. Die wissenschaftliche Erforschung wird auf strukturtypologischen und komparativen Methoden basiert. Als Schlussfolgerungen werden die formbildenden Hauptmerkmale eines Genarationenromans festgestellt. Darin besteht die Aktualität des vorliegenden Artikels. ; The article deals with the problem of the form-bilding factors of the generational novel by the example of the most popular novels of the modern German literature ("Heavenly bodies" by T. Dückers and "In my brother's shadow" by U. Timm). At the beginning of 21th century the question about the nature of a generational novel, as a specific kind of the family novel, is the most discussed among the specialists in literature. The work is based on research of the important works of famous scientists (A. Assmann, A. Eichenberg, M. Neuschäfer and other). The research demonstrates, that the most significant poetical details of this genre variety apply to its composition. The results of the research show that all generational novels have special structural elements, which are its form-bilding factors (specific composition form, position of the narrator, characters and other). The paper is based on structurally-typological and comparative approaches, which help to reveal the specificity of the generational novel as a genre variety. Scientific novelty contains the try to describe the features of the poetics of the generational novel in the modern German literary process. Despite the actuality of such problem of the generational novel and the existing works this theme is analyzed only a little. That is the reason for research on this topic. ; Досліджено специфіку формотворчих чинників генераційного роману. Наведено приклади з найяскравіших зразків новітньої німецькомовної літератури – романів "Небесні тіла" Т. Дюкерс та "На прикладі мого брата" У. Тімма. Покликаючись на сучасні літературознавчі праці вчених (А. Ассманн, А. Айхенберґ, М. Нойшефер, Ґ. Ланґенгорст, М. Галі та ін.), проаналізовано та визначено основні поетологічні особливості цього жанрового різновиду, що стосуються, насамперед, його композиції. Виявлено, що такі твори наділені характерними структурними елементами, які й виступатимуть його формотворчими чинниками, а саме специфічна композиційна побудова (фрагментарність, ахронологічний виклад подій та ін.), позиція наратора (гомодієгетичний оповідач), автобіографічність, склад дієвих осіб (щонайменше три покоління однієї сім'ї) та ін. Особливу увагу приділено позатекстовим чинникам – суспільним та історичним подіям, що склалися на межі ХХ–ХХІ ст. та мали вплив на формування цього жанрового різновиду. Крім того, проаналізовано та визначено вплив пам'яті і травматичного минулого на формування генераційного роману. В основу дослідження лягли структурно-типологічний та порівняльний методи, які допомогли виявити закономірності утворення формотворчих елементів генераційного роману й особливості його побудови. Незважаючи на актуальність питання щодо природи зазначеного різновиду роману та уже існуючі наукові праці, ця тема ще не досліджена в україномовному просторі. А тому становить актуальний дослідницький матеріал. Наукова новизна роботи полягає у спробі вперше окреслити особливості формування композиційної структури генераційного роману.

У статті авторами проаналізовані передумови формування механізмів залучення додаткових зелених інвестицій на фінансування заходів по досягненню цілей сталого розвитку та зеленого зростання економіки країни. При цьому авторами визначено, що одним із перспективних шляхів невіліювання наявних бар'єрів (стереотипне мислення, асиметрія інформації, неузгодженість цілей та інтересів основних стейкхолдерів, тощо) є формування дієвої маркетингової програми промоції зелених інвестицій. Авторами було виокремлено основних стейкхолдерів ринку зелених інвестицій та охарактеризовано їх інтереси з урахуванням специфіки зелених інвестицій. При цьому авторами, запропоновано механізм колоборації стейкхолдерів ринку зелених інвестицій, що враховує та узгоджує їх інтереси за допомогою виокремленого економічного, мотиваційного, організаційного, нормативного та маркетингового забезпечення. У статті доведено необхідність врахування принципів системної динаміки при формуванні механізму колаборації стейкхолдерів, з метою мінімізації ймовірності виникнення ланцюгової реакції появи негативних шоків, протиріч та конфліктів у ланцюгах взаємодії між стейкхолдерами. У рамках розробленого колабораційного механізму авторами охарактеризовано маркетингову концепцію 8Р з урахуванням специфіки зелених інвестицій: ціноутворення з урахуванням зелених цілей, зелені інвестиції як продукт, позиціювання на ринку зелених інвестицій, просування бренду «зелений», формування зеленого іміджу та бренду, основні стейкхолдери ринку зелених інвестицій, державна підтримка та політичний клімат, зелене виробництво, якість та сертифікація. Окрім цього, поряд із традиційними маркетинговими інструментами колабораційного механізму авторами сформовано систему сучасних маркетингових інструментів просування зелених інвестицій. Авторами наголошено, що подальших досліджень потребує система інструментів підвищення рівня довіри основних стейкхолдерів до бренду «зелений», а також необхідним є аналіз підходів до формування зеленого бренду як на рівні країни так і компанії. ; The paper deals with analyses of the preconditions to develop mechanisms for attracting additional green investments to finance the achievement of sustainable development goals and the country's green growth. At the same time, the authors proved that one of the most attractive ways to avoid the current barriers (stereotyped thinking, information asymmetry, the inconsistency of goals and interests among stakeholders, etc.) was the formation of the promotion program for green investments. The authors identified the main shareholders of the green investment market and characterized their interests, considering the specifics of green investments. Moreover, the authors developed the stakeholders' collaboration mechanism of the green investment market, considering their interests through a distinct economic, motivational, organizational, regulatory and marketing support. In the paper, the authors justified the necessity to format stakeholders' collaboration mechanism basing on system dynamics principles in order to minimize the negative shocks, contradictions and conflicts in the interaction chains between stakeholders. Within the framework of the developed collaborative mechanism, the authors described 8P marketing concept taking into account the specifics of green investments: green pricing, green investment as a product, positioning in the green investment market, promotion of the green brand, the formation of a green image and brand, key stakeholders in the green investment market, government support and political climate, green production, quality and certification. In addition, along with traditional marketing instrument of the stakeholders' collaboration mechanism, the authors allocated modern marketing instruments to promote green investments. The authors identified the further investigation direction as follows: analyse of the approaches to increase the trust level of key stakeholders to the brand "green"; analyse of the approaches to the format the green brand as for the country as for the company.