Suchergebnisse

In the article, Stefan Batory's military and political plans are investigated and the relationship between the Polish­Lithuanian Commonwealth and Muscovy during 1584­1587 is analyzed in the context of international relations in Central and Eastern Europe. Difficult internal situation after the death of Ivan the Terrible led to the emergence of crisis in Muscovy, which in turn provoked the neighbors to active action on the international scene. A part of nobility did not support Stefan Batory's views and as a result there appeared an idea of creating the union between the Polish­Lithuanian Commonwealth and Muscovy. In this article the author investigated and summarized the views and plans of the Polish­Lithuanian elite for solving problems on the eastern border with Muscovy. The gentry did not have a unified view on the issue of relations with Muscovy, so the king and his entourage had to strive for realization of their own version of events in various ways. Some nobles led by Jan Zamoyski contrasted their concept of building relations with Muscovy to Stefan Batory's plans. The significance of the Lithuanian gentry was essential as well. In the article, the methods of the Polish king, his interaction with the Pope in matters of policy regarding Muscovy are also studied. The positions of various groups of the nobility of the Polish­Lithuanian Commonwealth which they defended in Sejmiks and Sejms are analyzed. The publication considers Embassies of that time and their results. The basic controversial issues in the policy of both countries are investigated. ; У статті досліджено військово – політичні плани Стефана Баторія. Проаналізовано відносини Речі Посполитої та Московської держави у 1584­1587 рр. в контексті міжнародних відносин у Центрально – Східній Європі. Складна внутрішньодержавна ситуація після смерті Івана Грозного спричинила виникнення кризи в Московській державі, що у свою чергу спровокувало сусідів до активних дій на зовнішньополітичній арені. В результаті непідтримки частиною шляхти поглядів Стефана Баторія виникла ідея укладення унії між Річчю Посполитою і Московською державою. У даній роботі автором досліджено та узагальнено погляди та плани польсько­литовської еліти на вирішення проблем на східному кордоні з Московською державою. Шляхта не мала єдиного погляду на питання відносин з Московською державою, тож королю і його оточенню довелось різними способами добиватись втілення власного варіанта розвитку подій. Частина шляхти на чолі з Яном Замойським протиставляла свою концепцію побудови відносин з Московською державою планам Стефана Баторія. Також важливе значення мала позиція литовської шляхти. Досліджуються методи польського короля, його взаємодія з Папою Римським у питанні політики стосовно Московської держави. Проаналізовано позицію різноманітних груп шляхти Речі Посполитої, яку вони обстоювали на сеймиках та сеймах. У публікації розглядаються тогочасні посольства та їх результати. Досліджено основні спірні питання в політиці обох держав. ; У статті досліджено військово – політичні плани Стефана Баторія. Проаналізовано відносини Речі Посполитої та Московської держави у 1584­1587 рр. в контексті міжнародних відносин у Центрально – Східній Європі. Складна внутрішньодержавна ситуація після смерті Івана Грозного спричинила виникнення кризи в Московській державі, що у свою чергу спровокувало сусідів до активних дій на зовнішньополітичній арені. В результаті непідтримки частиною шляхти поглядів Стефана Баторія виникла ідея укладення унії між Річчю Посполитою і Московською державою. У даній роботі автором досліджено та узагальнено погляди та плани польсько­литовської еліти на вирішення проблем на східному кордоні з Московською державою. Шляхта не мала єдиного погляду на питання відносин з Московською державою, тож королю і його оточенню довелось різними способами добиватись втілення власного варіанта розвитку подій. Частина шляхти на чолі з Яном Замойським протиставляла свою концепцію побудови відносин з Московською державою планам Стефана Баторія. Також важливе значення мала позиція литовської шляхти. Досліджуються методи польського короля, його взаємодія з Папою Римським у питанні політики стосовно Московської держави. Проаналізовано позицію різноманітних груп шляхти Речі Посполитої, яку вони обстоювали на сеймиках та сеймах. У публікації розглядаються тогочасні посольства та їх результати. Досліджено основні спірні питання в політиці обох держав.

The paper examines synthetic connection of different epochs, countries, genres and types of art in the modern creative cognition and comprehension of social phenomena basing on the experience in creating and realizing the movable art exhibition of Antoni Miro in Ukraine and Lithuania. Two postulates serve as a starting point for this article. Firstly, that the art of XX-XXI cc. has been traditionally oriented to the search of synthetic forms of expression – from the synthesis of remote art traditions (dialogue of cultures) to synchronistic dialogue of styles, interspecific interactions. The term of "synchronism", coined by C.G. Jung, is used here as coincidence of senses in creative process. Secondly, that the art, paraphrasing the modern Lithuanian philosopher L. Donskis, often discovers better problems of the modern world than philosophical works anticipating them in many sense. The subject of investigation is the art exhibition "Power of Imagination" based on the works of Catalan artist Antoni Miro – his graphic series "Wind of People" and illustrations (works from the series "Paint Painting") to the book "Power and Imagination" by Leonidas Donskis. This movable exhibition was held in Ukraine (Lutsk, Dnipropetrovsk, Vinnytsia and Kyiv) and Lithuania (Kaunas). The series "Wind of People" ("Viento del pueblo") is dedicated to the artist's friend, the eminent Spanish dancer, Antonio Gades (1936-2004). 24 lithographs correspond to 24 lines of poem of the famous Spanish poet Miguel Hernández "Wind of People" (1937). The poet from the town of Orihuela firstly published this poem, on October 22, 1936, three months after the coup d'etat by the general Franco and the beginning of the Civil War in Spain. The same year when Miguel Hernández published his poem, Antonio Esteve Ródenas, who later took a stage name Antonio Gades, was born in a small town of Elda, on November 14, 1936."El viento del pueblo" encompasses a series that perfectly synthesizes the simultaneity of three languages – poetry, dance and painting. There are three axes of the exhibition, the forth axis is the philosophical work by L. Donskis illustrated by A.Miro's works. The modern art using various languages and removing traditional borders between types and forms by uniting them as a whole (in terms of literature, painting, performing art or cinematography) acquires additional power, the power of moral imagination. The series "Paint Painting" by A. Miro could be considered on a level of famous twentieth-century dystopias by Yevgeny Zamyatin, Aldous Huxley, George Orwell, and Anthony Burgess, analyzed by Donskis in his book. All authors used similar devices of expression in different genres: allegory, allusion, grotesque, hyperbole, quotation, social satire. If mentioned authors of literary dystopias "seek what such twentieth-century thinkers as Hannah Arendt, Simone Weil, Lewis Mumford, Isaiah Berlin, and Leszek Kołakowski sought in their social and political philosophy", images of A. Miró anticipate to some extent conclusions of Manuel Castells, Francis Fukuyama or Noam Chomsky.The series "Paint Painting" has also a number of analogies in XX century. The best of them is Joyce's Ulysses, which needs profound commentary. In the same way, any picture by Miro could be provided with extended comments or separate article. If the Argentine writer Jorge Luis Borges is known as "the librarian of world literature", then the Valencian artist Antoni Miro could be rightfully called "the treasurer of world painting". The art exhibition "Power of Imagination" showing in Ukraine has united three famous Spanish artists, a poet, a dancer, and a painter, with a well-known Lithuanian philosopher and literary critic, presenting that high synthesis of arts which allows expressing deeper the world of changeable and liquid modernity. Summarizing, one could say that synchronism is not a sole principle appropriate to the art of XX-XXI c., inherited from previous epochs, but the pivotal characteristic of modern art, which using different types, genres, languages and technologies (including the most advanced) easily overcomes physical and conditional borders uniting representatives of various cultures, times and peoples in creative cognition. The analyzed exhibition "Power of Imagination" is a striking instance: the idea of its realization resulted in the creative act of the coincidence of diverse senses, aspirations and feelings. It indicates the future direction for research of modern art seeking to challenge the bounds of canvas and space of galleries. ; В статье рассматривается вопрос синтетического объединения разных эпох, стран, жанров и видов искусства в современном творческом познании мира и общественных явлениях на примере формирования и реализации передвижной художественной выставки испанского художника А. Миро в Украине и Литве. Обозначено характерные черты, присущие современному искусству, которое стремится выйти за рамки художественных полотен и пространства галерей, привлекая творческую энергию разных соавторов и используя современных технологии. ; У статті розглядається питання синтетичного поєднання різних епох, країн, жанрів і видів мистецтва в сучасному творчому пізнанні світу і суспільних явищах на прикладі формування і реалізації пересувної художньої виставки іспанського художника А.Міро в Україні та Литві. Окреслено характерні риси, притаманні сучасному мистецтву, яке прагне вийти за рамки художніх полотен і простору галерей, залучаючи творчу енергію різних співавторів і використовуючи сучасні технології.

The article deals with verbalizers of the concept REFUGEE and peculiarities of its content in politicaldiscourse. Analysis of dictionary definitions, synonymous rows and definitions of the term "refugee" in the UN officialdocuments shows that lexemes refugee, asylum seeker and displaced person are the most frequent languagerepresentatives of the concept REFUGEE. The main conceptual feature of the concept is 'to be forced to flee his or hercountry and seek sanctuary in another country'. However, the concept REFUGEE acquires new conceptual featuresbecause of the development of world events. This fact is directly related to the crisis of refugees that forced governmentsto redefine already existent definitions of the term "refugee". In order to determine language means that verbalize theconcept REFUGEE in political discourse speeches of politicians were analyzed. The speeches were given by nativespeakers (Barack Obama, Theresa Mary May, Catherine Branson) as well as by non-native speakers of English (GrzegorzSchetyna, Morgan Johansson, António Guterres, Volker Türk). These politicians used both key lexemes-verbalizers of theconcept (refugee, asylum seeker, displaced person) and free word combinations (vulnerable people who have come toseek protection, people in need of protection, people in need of shelter, people in need) to represent the concept in theirspeeches. Native speakers mainly express neutral or positive attitude toward refugees. Non-native speakers sometimesuse verbalizers that have negative connotations. References Popova, Zinaida, and Sternin, Iosif. 2007. Kognitivnaia Lingvistika. Moskva: ACT"Vostok–Zapad". Cambridge Advanced Learner's Dictionary. 2008. Cambridge: Cambridge University Press. http://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/refugee. UNHCR. The UN Refugee Agency. "Cartagena declaration on refugees". Accessed August 1, 2017. http://www.unhcr.org/about-us/background/45dc19084/cartagena-declaration-refugees-adopted-colloquium-international-protection.html. UNHCR. The UN Refugee Agency. "Convention and Protocol Relating to the Status of Refugees." Accessed August 1, 2017. http://www.unhcr.org/3b66c2aa10. Dictionary.com Unabridged. 2017. Random House, Inc. Accessed August 5, 2017. http://www.dictionary.com/browse/refugee. Encyclopedia Britannica. "Refugee." Accessed August 5, 2017. https://www.britannica.com/topic/refugee. Longman Dictionary of Contemporary English. 2005. Edinburgh: Longman. UNHCR. The UN Refugee Agency. "OAU Convention Governing the Specific Aspects of Refugee Pproblems in Africa." Accessed August 7, 2017. http://www.unhcr.org/about-us/background/45dc1a682/oau-convention-governing-specific-aspects-refugee-problems-africa-adopted.html. "Open Briefing to United Nations Security Council Counter-Terrorism Committee". Accessed August 7, 2017. http://www.unhcr.org/admin/dipstatements/58e35b317/open-briefing-united-nations-security-council-counter-terrorism-committee.html. Oxford Advanced Learner's Dictionary. 2010. Oxford: Oxford University Press. Oxford Learner's Thesaurus. A Dictionary of Synonyms. 2008. Oxford: Oxford University Press. GOV.UK. "PM speech at Leaders Summit on Refugees: 20 September 2016". Accessed August 7, 2017. https://www.gov.uk/government/speeches/pm-speech-at-leaders-summit-on-refugees-20-september-2016. Australian Human Rights Commission. "President speech: Human Rights, Refugees and Asylum Seekers". Accessed August 6, 2017. https://www.humanrights.gov.au /news/speeches/president-speech-human-rights-refugees-and-asylum-seekers. "Remarks by President Obama at Leaders Summit on Refugees". Accessed August 8, 2017. https://obamawhitehouse.archives.gov/the-press-office/2016/09/20/remarks-president-obama-leaders-summit-refugees. Government offices of Sweden. "Speech by Morgan Johansson at UNHCR High-level meeting on global responsibility sharing through pathways for admission of Syrian refugees." Accessed August 4, 2017. http://www.government.se/speeches/2016/03/speech-by-morgan-johansson-atunhcr-high-level-meeting-on-global-responsibility-sharing-through-pathways-for-admission-of-syrian-refugees/. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland. "Speech by Polish Foreign Minister on refugee crisis". Accessed August 2, 2017. http://www.msz.gov.pl/en/ministry/polish_diplomacy_archive/former_ministers/ remarks_mgs/speech_by_polish_foreign_minister_on_the_refugee_crisis;jsessionid=24E9E089164F28DF595E725FA63D09BC.cmsap5p. Guterres, António. 2015. "Briefing on the Humanitarian Situation in Syria". Paper presented at United Nations Security Council (7592nd Meeting), New York, 21 December 2015. http://www.unhcr.org/admin/hcspeeches/567861459/ united-nations-security-council-7592nd-meeting-briefing-humanitarian-situation.html. USA for UNHCR. "What is a refugee? Definition and Meaning". Accessed August 7, 2017. http://www.unrefugees.org/what-is-a-refugee/. ; Розглянуто вербалізатори концепту REFUGEE – одного з найактуальніших концептів ХХІ ст. – таособливості його наповнення в англомовному політичному дискурсі. Аналіз словникових дефініцій,синонімічних рядів і визначень терміна «біженець» в офіційних документах ООН показує, що найчастішемовними репрезентантами концепту REFUGEE виступають лексеми refugee, asylum seeker та displaced person, аголовною концептуальною ознакою досліджуваного концепту є 'вимушене переселення та пошук нового місцяпроживання'. Проте концепт REFUGEE з розвитком світових подій набуває нових концептуальних ознак. Цебезпосередньо пов'язано з кризою біженців, що змушувало держави переглянути вже існуючі визначення самоготерміна «refugee». Для того, щоб виокремити мовні засоби, які вербалізують концепт REFUGEE у політичномудискурсі, було проаналізовано промови політиків, серед яких є і носії англійської мови (Барак Обама, ТерезаМей, Катрін Бренсон), і не носії мови (Ґжеґож Схетина, Морган Юганссон, Антоніу Гутерреш, Фолькер Тюрк).Для репрезентації концепту вони використовують і ключові лексеми-вербалізатори концепту, і вільнісловосполучення (vulnerable people who have come to seek protection, people in need of protection, people in need ofshelter, people in need). Носії мови переважно виражають нейтральне або позитивне ставлення до біженців. Неносії мови інколи доповнюють номінативне поле концепту REFUGEE репрезентантами з негативнимиконотаціями.

The article attempts to assess the contribution of South African author Steve Biko to the development of Antonio Gramsci's concept of hegemony. This concept became particularly relevant in the 21st century, when violent methods of goal achieving once and for all gave way to soft power, and control over thoughts, interpretations, tastes, and priorities of people became the most important resource. Hegemony as a media phenomenon is closely linked to media imperialism, propaganda 2.0, the theory of «agenda setting», the spiral of silence that manifest themselves as hegemony's toolkit.Steve Biko did not use the Gramscian concept of hegemony, but in his journalism he analyzed and described this phenomenon quite accurately on the example of the apartheid regime in South Africa, which was characterized by political, economic, and first of all by cultural domination of the colonialists over the South African people. The example of apartheid in South Africa illustrates how a small minority, holding control over religion, education, and social life, dominated the vast majority of the population, which were the indigenous inhabitants of the country. Steve Biko has shown that it is important to control both the ruling narrative and the counter-narrative in order to ensure hegemony, thus defining the limits of the discussion, preserving «power» and, to a large extent, influencing the «opposition».At the present stage, the concept of «media hegemony» is appropriate for the characterization of the information space at the national, international and global levels. One of the many examples is the control of the Kremlin over the entire range of Russian media, from pro-government to outright oppositional ones.Key words: hegemony, Steve Biko, media imperialism, propaganda 2.0, South Africa, apartheid. ; У статті зроблено спробу оцінити внесок південноафриканського публіциста Стіва Біко у розвиток концепції гегемонії Антоніо Ґрамші. Режим апартеїду у ПАР, будучи прикладом політичного, економічного, а передусім – культурного панування колонізаторів над колонізованими, унаочнює, яким чином нечисленна меншість, утримуючи контроль над релігією, освітою, громадським життям, домінувала над величезною більшістю населення, яку складали корінні жителі країни. Екстраполяція концепції на сучасні реалії демонструє її актуальність у національному, міжнаціональному, глобальному вимірах. Серед численних прикладів – російський інформаційний простір, у якому влада контролює мейнстрімові медіа та має достатньо важелів впливу на опозиційні.Ключові слова: гегемонія, Стів Біко, пропаганда 2.0, медійний імперіалізм, ПАР, апартеїд.

У статті проаналізовано особливості формування та розвитку смарт-дестинацій на прикладі країн Європейського Союзу. Проаналізовано необхідність створення розумних туристичних дестинацій на основі філософії сталого розвитку, застосування сучасних інтегрованих інформаційних технологій та ефективного застосування та розвитку суміжних з туризом галузей.Досліджено та визначено основні фактори, які впливають на необхідність формування розумних туристичних дестинацій з метою оптимізації антропогенного навантаження на дестинацію, боротьби з «овер туризмом» та з одночасним покращенням якості життя місцевого населення. Проаналізовано основні складові смарт-дестинації на прикладі міста Барселона, що є пілотним та успішним проектом з формування розумного міста. Визначено основні напрямки формування та розвитку смарт-дестинацій в Україні на прикладі м. Львів. ; Implementation of the latest and new information technologies, digital solutions with optimization of smart tourist destination model is an integral part of the country's economic development strategy of modern countries. Smart Destination Technologies are being introduced in many tourist centers in Europe and around the world, the most popular are: Barcelona, London, Gdansk, Boston, Chicago, Las Vegas, New York, Orlando, San Antonio, San Diego, Shanghai, Sydney, Los Angeles, Dubai and a lot of other. The main advantages for tourists is the use of loyalty city cards, which allows tourist to save significantly on the cost of living, food, transport, also tourism services as well as increasing the informatively and safety of travel. In connection with this, there is a need to study the experience of developed countries of the European Union in the formation of smart foundations.The article defines the features of formation and development of smart destinations on the example of European Union countries. It is very important for tourist industry, because tourist flows on the continent is growing and anthropogenic impact on the environment, social, technical and transport infrastructure, historical and architectural monuments, cultural objects of tourist destination also is growing.That is why creation of smart tourist destinations is necessity and based on the philosophy of sustainable tourism development, application of modern integrated information technologies and effective application of industrial, transport, energy, environmental management.The main factors that have influence on the necessity of formation of smart tourist destinations and their development are investigated with the aim of optimizization of the anthropogenic loading on the destination, the struggle with over tourism and simultaneously improving the quality of life of the local population.All basic components of smart foundations are analyzed on the example of the Barcelona city, which is a pilot and successful project of the smart city organization. The basic directions of formation and development of smart destinations in Ukraine are determined on the example of Lviv.

У статті на прикладі Львівського єзуїтського колегіуму простежено тривалий процес поступового запровадження історичних студій до моделі шкільництва Товариства Ісуса. Ця модель, закріплена незмінним до ліквідації Товариства освітнім статутом 1599 р. «Ratio Studiorum», формально не передбачала викладання історії як самостійної дисципліни, однак певні знання про минуле учні отримували впродовж усього курсу навчання. У першій половині XVII ст. джерелом таких знань були тільки античні автори, чиї тексти слугували за взірець при вивченні латинської мови й риторики, а також за криницю набуття «eruditio». Разом з тим, оскільки в «Ratio Studiorum» не було прямих заборон щодо використання творів нової історіографії, викладачі могли проявляти власну ініціативу, аби давати молоді ширше коло знань. Зокрема, велику роль у поширенні такої «свободи викладання» зіграли бібліографічний порадник Антоніо Поссевіно (І вид.: Рим, 1593), де вперше радилося доповнювати лекції працями «нових» авторів, а також перший підручник нової історії для єзуїтських шкіл Ораціо Торселіні (І вид.: Рим, 1598). У Львові промовистим доказом зміни ставлення до історії стали написані в 1660-х рр. перші праці професорів колегіуму Мацея Велевича та Яна Зуховича з описом актуальних подій. Тоді ж, під тиском запитів суспільства, у курсах риторики стали виопуклювати політичне ораторство — з акцентом на необхідних у тогочасному його жанрі знаннях генеалогії, геральдики, історичної географії, історії права та «національного минулого». Ці новації знайшли продовження упродовж кінця XVII — середини XVIII ст. у низці праць львівських професорів та в уживанні ними західних підручників історії (у статті те й те детально розглянуто). У такий спосіб запровадження у Львові з 1739 р. історії як окремої ділянки студій стало логічним підсумуванням перемін, що поступово нагромаджувалися. ; The article traces a lengthy process of gradual introduction of historical studies to the schooling model of the Society of Jesus as exemplified by Lviv Jesuit Collegium. This model, formalized by the educational statute «Ratio Studiorum» of 1599, which remained unchanged until the Society was liquidated, did not formally provide for teaching history as a separate discipline, although pupils obtained certain information about the past during the entire course of studies. In the first half of the 17th century it was only classical authors who served as a source of such knowledge — their texts were used as samples for studying Latin and rhetoric, and as a well for acquiring «eruditio». However, since «Ratio Studiorum» did not explicitly forbid using the texts of new historiography, teachers could take the initiative to provide the youth with a wider scope of knowledge. A bibliographical encyclopedia by Antonio Possevino has played a particularly big role in spreading such «teaching liberalism» (І ed.: Rome, 1593), when it was recommended to supplement the lectures with the works of «new» authors. It is also worth mentioning the first textbook in history for the Jesuit schools by Orazio Torsellino (І ed.: Rome, 1598). In Lviv, a changing attitude towards history was exemplified by the first works of Collegium professors Maciej Wielewicz and Jan Zuchowicz in 1660s which described current events of those days. It was then that under the public pressure the courses in rhetoric started to teach political discourse focusing on the knowledge important for this genre: genealogy, heraldry, historical geography, and the history of law and «the national past». These innovations continued in late 17th — middle of 18th centuries in a number of works of Lviv professors who used the Western textbooks in history (the article analyzes this in detail). Thus, introduction of history as a separate branch of studies in Lviv since 1739 became a logical follow-up of the changes which had been accumulating for a long time.