Suchergebnisse

In this paper author examines the perception of Central Asia by contemporary Russian thinkers and scientists: "neo-Slavophiles", "Eurasians" and "Westernizers". Author established the existence of significant differences between three groups of experts in the assessment of Russia's foreign policy in relation to Central Asian states. This conclusion applies equally to the attitude of selected Russian scientists concerning China, as well as to Russia's prospects in the region.

The article is devoted to the research of manifestations of separatism in Southeast Asia. Among the countries of this region, the most pressing problem of separatism is in Thailand, Myanmar, Indonesia and the Philippines. In the process of writing the article, features of the emergence of separatism in each of these countries, its causes, forms of manifestation, centers of distribution and consequences have been considered.The main reason for the emergence of separatist sentiments in all the countries under study was ethno-religious differences in their population. The effect of this factor was strengthened by historical, political, socio-economic factors, sometimes external influences, which together led to the emergence of powerful separatist cells. In Buddhist Thailand, such centers are the Muslim provinces of Pattaya, Yala, Narathiwat and Songhl, whose inhabitants are actively seeking to establish their own state of Pattaya. In the populated mainly Buddhists of Myanmar, the cell of active separatism was formed at its event in the state of Rakhine (Arachan), where, in addition to representatives of the indigenous Burmese subethnic - Arakans who profess Buddhism, the representatives of the most numerous Muslim national minority in the country - Rohingya, who are struggling for independence There are several problems regarding the separatism of the regions in Indonesia. It is the province of Irian Jaya (Western Papua) in the western part of the island of New Guinea, Aceh (Aceh) in the north of the island of Sumatra, East Timor (until 2002, until the proclamation of the independence of East Timor), and settled by the Christians of the South Moluccas. One of the most pressing problems of the predominantly Christian Philippines is separatism and extremism of the Moroccan Islamic people living in the southwestern part of the island of Mindanao and the archipelago Sulu and constantly, but with varying intensity, fights for complete independence or autonomy.Separatism in the countries of Southeast Asia is dangerous ...

"Niniejsza monografia naukowa jest pierwszą w literaturze polskiej, która przedstawia kompleksową analizę podjętego tematu, tym samym poszerza naszą wiedzę o współczesnej polityce zagranicznej Federacji Rosyjskiej i jej obecności na płaszczyźnie bilateralnej i multilateralnej w Azji Południowo-Wschodniej. Zawiera także informacje o próbach rosyjskich polityków w zakresie realizacji Projektu Wielkiego Partnerstwa Euroazjatyckiego. Temat pracy nie doczekał się w polskiej literaturze naukowej kompleksowej analizy. Zwrot Federacji Rosyjskiej ku Azji, w tym Azji Południowo-Wschodniej, podyktowany był i jest względami polityki zagranicznej, tzw. wektorem wschodnim, szczególnie od czasu aneksji Krymu. Ponadto ASEAN odgrywa istotną rolę w umacnianiu poczucia podmiotowości Federacji Rosyjskiej i równowagi na międzynarodowej arenie azjatyckiej, szczególnie wobec partnera chińskiego. Temat jest jak najbardziej aktualny, ponieważ analizowana polityka zagraniczna Federacji Rosyjskiej wobec Azji Południowo-Wschodniej najprawdopodobniej będzie intensywnie ewoluowała w kolejnych latach, szczególnie w kontekście pogarszających się relacji Rosji z szeroko pojmowanym Zachodem."--

The article attempts to analyze the sense of concepts of «Ukraine», «Europe», «Russia» in publicistic works of Oxana Pakhliovs'ka. Key words: concept, publicism, geoculture, geopolitics, dialogue, European time, European space, memory, reintegration, civilization, identity, republic, Russian Empire, democracy, East, the West, Ukraine, Europe, Russia. ; У статті проаналізовано ідейно-смислове наповнення концептів «Україна», «Європа», «Росія» в публіцистиці Оксани Пахльовської. Ключові слова: концепт, публіцистика, геокультура, геополітика, категорія Інший, діалог, європейський час, європейський простір, пам'ять, цивілізація, ре-інтеграція, ідентичність, імперія, республіка, демократія, Схід, Захід, Україна, Європа, Росія.

In the qualification (bachelor's) work the preconditions and peculiarities of women's political leadership in the countries of Southeast Asia are studied. Women's political leadership in the modern world is shown. Regularities of power transfer in the countries of Southeast Asia are established. Theoretical issues of women's leadership and leadership in general are considered. ; У кваліфікаційній (бакалаврській) роботі досліджені передумови та особливості жіночого політичного лідерства у країнах Південно-Східної Азії. Показано жіноче політичне лідерство у сучасному світі. Встановлені закономірності передачі влади в країнах Південно-Східної Азії. Розглянуті теоретичні питання жіночого лідерства та лідерства взагалі.

У статті розглядається гуманітарне співробітництво країн Центральної Азії з Європейським Союзом. Європейський Союз має свою вікову історію розвитку, яка відкриває шлях до новітніх технологій і ноу-хау. Культурні зв'язки доповнюють всі аспекти співпраці, надаючи їм довгостроковий характер. ; Interests of world's leading states and world centers in Central Asia has increased due to the emergence of new military, environmental and other serious threats to the security, as well as the danger of escalating terrorism, drug trafficking and religious extremism. Today, the role of Central Asia in international politics is increasing due to its important geostrategic position, rich natural resources, and significant production and scientific and technical potential. Taking into account its economic interests in Central Asia, the European Union attaches great importance to the transformation processes in the countries of the region. The EU considers it necessary for both political and economic reasons to develop a common policy towards the states of the region that would ensure a geostrategic balance in the Central Asian region, the geopolitical interests of other countries, in particular the United States, the Russian Federation, China, India and Japan. Europe has made a valuable contribution to the implementation of new programs in the field of humanitarian cooperation. The EU is actively engaged in higher education within the framework of the world program "Erasmus+". Education is considered a priority sector in cooperation with Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan and Turkmenistan. In 2019, the EU adopted a new strategy for Central Asia. The most important feature of the new strategy is its uniformity and effectiveness. For these purposes, the policy of the member States of the European Union is coordinated, both among themselves and with special multilateral institutions, to monitor in detail the implementation of regional initiatives, to actively engage in information support of European policy in Central Asia through the development of educational programs, local independent media, and the involvement of international organizations – the Council of Europe, the OSCE, and the UN. However, it is humanitarian cooperation that is one of the main priorities in the long term. The EU intends to promote the development of Central Asia, to achieve a long-term impact and greater visibility in the region. The EU has expanded its participation and changed its approach by investing in national educational programs. In the field of higher education, the EU has expanded cooperation and exchange programs between universities in Europe and Central Asia. In the area of vocational training, the EU has promoted internship programmes in Europe for students from Central Asia. The article deals with the humanitarian cooperation of the Central Asian countries with the European Union. The European Union has a century - long history of development, which opens the way to the latest technologies and knowhow. Cultural ties complement all aspects of cooperation, giving them a long-term character.

У статті розглядається гуманітарне співробітництво країн Центральної Азії з Європейським Союзом. Європейський Союз має свою вікову історію розвитку, яка відкриває шлях до новітніх технологій і ноу-хау. Культурні зв'язки доповнюють всі аспекти співпраці, надаючи їм довгостроковий характер. ; Interests of world's leading states and world centers in Central Asia has increased due to the emergence of new military, environmental and other serious threats to the security, as well as the danger of escalating terrorism, drug trafficking and religious extremism. Today, the role of Central Asia in international politics is increasing due to its important geostrategic position, rich natural resources, and significant production and scientific and technical potential. Taking into account its economic interests in Central Asia, the European Union attaches great importance to the transformation processes in the countries of the region. The EU considers it necessary for both political and economic reasons to develop a common policy towards the states of the region that would ensure a geostrategic balance in the Central Asian region, the geopolitical interests of other countries, in particular the United States, the Russian Federation, China, India and Japan. Europe has made a valuable contribution to the implementation of new programs in the field of humanitarian cooperation. The EU is actively engaged in higher education within the framework of the world program "Erasmus+". Education is considered a priority sector in cooperation with Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan and Turkmenistan. In 2019, the EU adopted a new strategy for Central Asia. The most important feature of the new strategy is its uniformity and effectiveness. For these purposes, the policy of the member States of the European Union is coordinated, both among themselves and with special multilateral institutions, to monitor in detail the implementation of regional initiatives, to actively engage in information support of European policy in Central Asia through the development of educational programs, local independent media, and the involvement of international organizations – the Council of Europe, the OSCE, and the UN. However, it is humanitarian cooperation that is one of the main priorities in the long term. The EU intends to promote the development of Central Asia, to achieve a long-term impact and greater visibility in the region. The EU has expanded its participation and changed its approach by investing in national educational programs. In the field of higher education, the EU has expanded cooperation and exchange programs between universities in Europe and Central Asia. In the area of vocational training, the EU has promoted internship programmes in Europe for students from Central Asia. The article deals with the humanitarian cooperation of the Central Asian countries with the European Union. The European Union has a century - long history of development, which opens the way to the latest technologies and knowhow. Cultural ties complement all aspects of cooperation, giving them a long-term character.

The goal of the study is to analyze the non‑Western interpretations of sustainable development concept and the role of international organizations and international public goods in their potential realization. Numerous political and economic contradictions generated by the experiences of colonization and decolonization of the region make Western and regional understanding of the concept substantially different. While from the global perspective it is perceived as an imperative, locally it may be interpreted as a veiled form of neocolonialism. The differences result in wide range of problems, from minor misunderstandings to open resentment. The goal of the article is to prove that regional international organizations and international public goods have the potential to become a key to develop mutually acceptable form of sustainable development concept and practice.

Because of the regional security system crisis Ukraine needs new reliable political and economic partners. In this context, example of Indonesia as relatively young state is important for Ukraine. Indonesia is the informal leader of ASEAN, but pays attention to the development of close cooperation with other international forums and integration associations, successfully defends its national interests in political, military, trade, investment areas. The aim of this study is to develop a coherent picture of the foreign policy strategy of Indonesia in international organizations. This article deals with the role of Indonesia in international organizations of the Asia-Pacific region. Its main initiative within cooperation with these organizations is improvement of the region security system. The author also identified a special place of NAM foreign policy of the state. This study demonstrates that, despite the undeniable importance of the ASEAN's foreign policy for Indonesia, the state focuses its attention on the other organization and cooperates with a lot of regional forums. This pragmatic and effective strategy can be an example for the Ukrainian leadership ; Статья посвящена исследованию роли Республики Индонезия в международных организациях Азиатско-Тихоокеанского региона. Проанализирована нормативно-правовая база внешнеполитической стратегии госу-дарства, которая касается участия в интеграционных процессах, особое внимание уделено целям, задачам и принципам сотрудничества Индонезии с региональными организациями. Дана характеристика деятельности Республики Индонезия в рамках таких региональных форумов, как Азиатско-Тихоокеанское экономическое сотрудничество (АТЭС), Азиатский диалог сотрудничества (АДС), Организация исламского сотрудничества (ОИС), План Коломбо. Основными инициативами Индонезии в рамках сотрудничества с этими организациями является налаживание полномасштабного сотрудничества по линии Север-Юг и совершенствования системы безопасности в регионе. Автор также определил особое место Движения неприсоединения во внешней поли-тике государства. ; Стаття присвячена дослідженню ролі Республіки Індонезія в міжнародних організаціях Азійсько-Тихоокеанського регіону. Проаналізована нормативно-правова база зовнішньополітичної стра-тегії держави щодо участі в інтеграційних процесах, особлива увага приділена цілям, завданням та принципам співробітництва Індонезії з регіональними організаціями. Надана характеристика діяльності Республіки Індонезія у межах таких регіональних форумів, як Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), Азіатський діалог співробітництва (АДС), Організація іслам-ського співробітництва (ОІС), План Коломбо. Основними ініціативами Індонезії у межах спів-робітництва з цими організаціями є налагодження повномасштабного співробітництва по лінії Північ-Південь та удосконалення системи безпеки в регіоні. Автор також визначив особливе місце Руху неприєднання у зовнішній політиці держави.

У статті проаналізовано структурні зміни сільськогосподарського виробництва країн Східної Європи та Азії. Для цього було охарактеризовано динаміку таких статистичних показників країн східної Європи та Азії: валове виробництво, індекс зростання валової продукції, частка сільського господарства у ВВП, зміни сільгоспугідь - індекс площ сільськогосподарських угідь, забезпеченість матеріально-технічними ресурсами, розподіл ресурсів за категоріями господарств, здійснено групування країн за часткою тваринництва в загальному сільськогосподарському виробництві, здійснено аналіз зміни структури виробництва по групах культур (зернові, овочі, включаючи картоплю, технічні культури), проаналізовано продуктивність, що розраховується як валова продукція на одиницю ресурсу (земля, робоча сила). Аналіз дає підстави зробити висновок про те, що валова продукція зростає, продуктивність землі залишається без змін, кількість робочої сили скорочується, таким чином продуктивність праці, і продуктивність капіталу поліпшуються. ; The article analyzes structural changes in agricultural production in Eastern Europe and Asia. For this purpose the dynamics of the following statistical indicators of the countries of Eastern Europe and Asia were characterized: gross production, growth index of gross production, share of agriculture in GDP, changes in agricultural land - index of agricultural land, availability of logistical and technical resources, distribution of resources by category of farms, grouping of countries by share of livestock in total agricultural production, analysis of changes in the structure of production by groups of crops (cereals, vegetables, including potatoes, industrial crops), productivity calculated as gross output per unit of resource (land, labor) is analyzed. The analysis leads to the conclusion that gross production is increasing, land productivity remains unchanged, the number of labor force is decreasing, thus labor productivity and capital productivity are improving. In all the countries analyzed since the early 1990s, land reform has taken place, which has led to an increase in land tenure of farms and households, as well as an increase in the share of these categories of farms in the volume of gross agricultural production. In the European part of the post-Soviet countries productivity is increasing, the number of employed is decreasing, the share of big economy has increased (Kazakhstan, Ukraine, to a small extent in the Baltic republics), the average size of the economy, having in mind the volumes of production, is growing, but at the same time a special problem has arisen - agri-food. The modern agricultural structure is largely the result of the agrarian policy of the Government of Ukraine aimed at supporting agricultural holdings. It is the agricultural holdings that receive the bulk of government support. Thus, agricultural holdings gained a competitive advantage and displaced small businesses.

Unia Europejska dopiero w 2007 r. zaproponowała wobec regionu Azji Centralnej strategię, w której odniesiono się do różnych problemów, w tym deficytu demokracji i łamania praw człowieka. Istotnym ograniczeniem działań UE jest występowanie w cieniu USA oraz brak ambicji by także rozwijać współpracę w innych obszarach jak bezpieczeństwo czy zwiększenie europejskich inwestycji. Kolejnym problemem jest po zakończeniu jedynej strategii brak nakreślenia priorytetów, które umożliwiłoby UE na odgrywanie większej roli w Azji Centralnej. ; European Union after years of relatively small activity, in 2007 offered a strategy to Central Asia. In that strategy were addressed many issues, including democratic deficit or human rights violations. EU in its activity is overshadowed by the US and has small capacity for pursuing its own policy to the Central Asia. Another problem is a fact that after accomplishing EU strategy to Central Asia there are no new initiatives which will contribute for more visible European activity in that region.