Suchergebnisse

У статті розглянуто основні проблеми, що виникають у процесі консолідації колективної дії громадянського суспільства. З'ясовано, що колективна дія цього соціального інституту є керованою і зазнає впливу таких факторів як: бідність, невизначеність у подальшому розвитку, маніпулювання тощо. Установлено, що колективна дія громадянського суспільства є сильною соціальною зброєю, яку політики часто використовують у власних інтересах. ; The basic problems appearing in the process of consolidation of collective activity of civil society have been studied. It was found out that collective activity of this social institution is controlled and is opened to the influence of such factors as poverty, uncertainty in further development, manipulation etc. It was determined that collective activity of civil society is powerful social weapons, which is often used by politicians in their own interests.

Different approaches to understanding the concept of civil society in works of foreign and domestic scholars are analyzed; the genesis and modern interpretations of the concept of \"civil society\" through institutional dimension are shown. It is noted that the centuries-old tradition of the study of civil society still hadn't managed to develop a common and overall acceptable vision, so the debate about the content of the definition of this phenomenon, its structure and functions continues, and present in scientific literature definitions are varied. At the same time, most researchers agree with the thesis that civil society is characterized by a single value system that fixes its division with the state, both through the increase of freedom and expansion of social equality, and through the restructuring and democratization of the state. The concept of "civil society institution" is regarded as a specific form of self-organization that regulates the processes beyond the scope of the state through certain rules and regulations. It is shown that in certain aspects Ukrainian society repeats in a "minimized" form the experience of Western countries, but in many ways it goes its own way. In contrast to Western countries, where all processes were mostly gradual and organic, the elements of civil society which occur in Ukraine are much more fragmented, not balanced and in many cases suffer a substantial ambivalence, and copying of certain organizational forms do not always lead to a development of their sense. ; Проанализированы различные подходы к пониманию концепта гражданского общества в работах зарубежных и украинских ученых, описан генезис и современ-ные интерпретации понятия «гражданское общество». Отмечается, что многовеко-вая традиция его изучения пока не позволила выработать единую и общеприемле-мую теоретическую концепцию его научного представления. Полемика о содержании и дефиниции этого феномена, его структуры и функциий продолжается, а представ-ленные в научной литературе определения слишком многочисленны и разнопони-маемы. В то же время большинство исследователей соглашаются с тезисом, что для гражданского общества характерна единая системаценностей, которая фикси-рует его разграничение с государством, как через возрастание свободы и расшире-ние социального равенства, так и через реструктуризацию и демократизацию самого государства. Понятие «институт гражданского общества» рассматривается как спе-цифическая форма самоорганизации граждан, которая регулирует процессы вне сферы деятельности государства через определенные нормы и правила. Показано, что в определенных аспектах украинское общество повторяет в «свернутом» и кон-спективном виде опыт западных стран, но во многом идет своим путем. В отличие от западных стран, где процессы развития гражданского общества были преимущест-венно постепенными и органичными, гражданское общество в Украине, значительно более фрагментарно, не сбалансировано и во многих случаях амбивалентно, а заимствования тех или иных организационных форм не всегда ведет к полноценно-му развитию их содержательной стороны. ; Проаналізовано різні підходи до розуміння концепту громадянського суспільства в роботах зарубіжних та українських вчених, описаний генезис і сучасні інтерпретації поняття «громадянське суспільство». Наголошується, що багаторічна традиція його вивчення поки не дозволила виробити єдину і загальноприйнятну теоретичну концепцію його наукового уявлення. Полеміка про зміст і дефініції цього феномену, його структури і функції триває, а наявні в науковій літературі визначення занадто багатоманітні і різнопланові. У той же час більшість дослідників погоджуються з тезою, що для громадянського суспільства характерна єдина система цінностей, яка фіксує його розмежування з державою, як через зростання свободи і розширенням соціальної рівності, так і через реструктуризацію та демократизацію самої держави. Поняття «інститут громадянського суспільства» розглядається як специфічна форма самоорганізації громадян, яка регулює процеси поза сферою діяльності держави через певні норми і правила. Показано, що в певних аспектах українське суспільство повторює в «згорнутому» і конспективному вигляді досвід західних країн, але багато в чому йде своїм шляхом. На відміну від західних країн, де процеси розвитку громадянського суспільства були переважно поступовими і органічними, громадянське суспільство в Україні, значно фрагментарніше, не збалансоване і в багатьох випадках амбівалентне, а запозичення тих чи інших організаційних форм не завжди веде до повноцінного розвитку їх змістовного боку.

Аналізовано проблеми етнонаціональної політики в умовах становлення громадянського суспільства. З поглибленням етнорегіональних відмінностей нагальним вбачається вироблення нових підходів до співіснування і взаємодії етнічних спільнот між собою та до відносин етнічних спільнот та етнічних груп з державою, підвищення ефективності державного та громадського регулювання етнополітичної сфери. ; The problems of ethno-nation politics are analysed in theconditions of becoming of civil society. With deepening of ethnoregiondifferences the urgent is see making of the new going neara coexistence and co-operation of ethnic associations inter se andto the relationships of ethnic associations and ethnic groups withthe state, increase of efficiency of government and public controlof ethno-political sphere. ; Анализируются проблемы этнонациональной политикив условиях становления гражданского общества. Суглублением этнорегиональных отличий неотложнойвидится выработка новых подходов к сосуществованию ивзаимодействию этнических сообществ между собой и котношениям этнических сообществ и этнических групп сгосударством, повышение эффективности государственногои общественного регулирования этнополитической сферы.

The article deals with the problem of civil society in modern Ukraine after appearing a new form of non­governmental organizations. The peculiarities of forming Ukrainian civil society as well as its activities in the cyberspace are investigated in the present article. The author underlines the so­called revolutional stadiality in the formation of Ukrainian civil society instead of evolutional way. The latter seems indistinctive for Ukraine. Particular attention is paid to the process of formation of the new structure – E­civil society (electronic civil society). The development of communication technologies results in the emergence of concepts such as electronic communication and E­civil society that is currently forming. Some examples of the electronic non­governmental organizations are given in the article. The growing role of cyberspace and electronic organizations becoming the important tools for direct communication with public authorities is highlighted in the present research. The phenomenon of modern electronic organizations is that some of them can be considered international non­governmental organizations on the basis of geography and citizenship of their participants even in case of the absence of official registration in accordance with the requirements of existing legislation. In addition, one electronic organization is able to act instead of several traditional structures, both at national and international levels. The further importance of electronic interaction in all spheres of public life is considered to grow exponentially. This leads to the need of reviewing existing approaches to the concept of civil society. ; У представленій статті автором висвітлюється проблема розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні після появи нових форм недержавних організацій. Наведено особливості формування сучасного українського громадянського суспільства та особливості його функціонування. Автор наголошує на нехарактерності еволюційного розвитку громад в Україні, підкреслюючи революційну стадіальність, зумовлену зовнішніми обставинами. У статті розглядається період активізації формування громадянського суспільства в Україні після «революції гідності» 2013­2014 років. Окрему увагу приділено створенню нової структури – електронного громадянського суспільства. Розвиток інформаційно­комунікаційних технологій сприяв створенню нового типу спільнот – електронних недержавних організацій, приклад яких наведено у статті. Феномен сучасних електронних організацій полягає в тому, що деякі з них можуть вважатися міжнародними на підставі географії діяльності та громадянства їх членів навіть за умови відсутності офіційної реєстрації згідно з вимогами законодавства. Крім того, одна електронна організація здатна виконувати функції кількох традиційних утворень як національного, так і міжнародного рівня. У статті підкреслюється подальше зростання важливості електронних організацій та електронного громадянського суспільства в усіх сферах суспільно­політичного життя. Це веде до необхідності перегляду існуючих підходів до концепту громадянського суспільства. ; У представленій статті автором висвітлюється проблема розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні після появи нових форм недержавних організацій. Наведено особливості формування сучасного українського громадянського суспільства та особливості його функціонування. Автор наголошує на нехарактерності еволюційного розвитку громад в Україні, підкреслюючи революційну стадіальність, зумовлену зовнішніми обставинами. У статті розглядається період активізації формування громадянського суспільства в Україні після «революції гідності» 2013­2014 років. Окрему увагу приділено створенню нової структури – електронного громадянського суспільства. Розвиток інформаційно­комунікаційних технологій сприяв створенню нового типу спільнот – електронних недержавних організацій, приклад яких наведено у статті. Феномен сучасних електронних організацій полягає в тому, що деякі з них можуть вважатися міжнародними на підставі географії діяльності та громадянства їх членів навіть за умови відсутності офіційної реєстрації згідно з вимогами законодавства. Крім того, одна електронна організація здатна виконувати функції кількох традиційних утворень як національного, так і міжнародного рівня. У статті підкреслюється подальше зростання важливості електронних організацій та електронного громадянського суспільства в усіх сферах суспільно­політичного життя. Це веде до необхідності перегляду існуючих підходів до концепту громадянського суспільства.

The analysis of the origins of the Ukrainian civil society provides reasons to believe that despotism had never been typical for the historical forms of life in Ukraine until the time it became dependent on Russia. A democratic institutions and civic orientations that have existed in Ukrainian history in specific and probably undeveloped form have had a significant impact on social and political life of the country. ; Анализ истоков украинского гражданского общества дает возможность утверждать, что деспотизм никогда не был присущ историческим формам жизни в Украине, до тех пор, пока она не попала в зависимость от России. Демократические институты и гражданские ориентации, которые существовали в украинской истории в специфической, возможно, недоразвитой форме, имели большое влияние на социальную и политическую жизнь страны. ; Аналіз витоків українського громадянського суспільства дає підстави стверджувати, що деспотизм ніколи не був притаманний історичним формам життя в Україні, аж до того часу, коли вона попала в залежність від Росії. А демократичні інститути і громадянські орієнтації, що існували в українській історії в специфічній, можливо, недорозвиненій формі, справили значний вплив на соціальне і політичне життя країни.

The article is devoted to the comprehension of the European tradition in the interpretation of civil society concept. In the proposed exploration the determinants and factors of evolution necessity of mentioned concept in the context of European theoretical field are focused. ; Стаття присвячена осмисленню європейської традиції в інтерпретації концепту громадянського суспільства. У запропонованій розвідці увага зосереджується на детермінантах і чинниках доконечності еволюції згаданого поняття в контексті європейського теоретичного поля.

The process of institutionalization of civil society in Ukraine as one of the main actors in the public field ofpolitics has its own specific features that affect the quality of public capital and the state of the political system. The crises in the political system of Ukraine, which led to a change of government, a surge in civic activity and the emergence of new forms of interaction between public actors, raised the issue of analysis and monitoring of the civil sector in the country and determining its role in public policy. The process of institutionalization of civil society in the Ukrainian public sphere takes place in close cooperation with state institutions, which are also structurally and functionally changing, losing traditional functions and succumbing to innovations. Institutional transformations trigger mechanisms of change in the system of actor relations and form new practices of cooperation. Complex and fragmented interactions of state and non-state institutions (new and reforming) of public policy create a multitude of network practices of cooperation and form the public capital of the modern political system of Ukraine. The formation of a new model of public policy in Ukraine on the trajectory of "bottom– up" (civil society institutions) is in line with global trends of change of institutions and practices of interaction of actors in political processes, but has significant features and difficulties. The uniqueness of the Ukrainian version is that civil society is faster and more effectively institutionalized as a public actor than a state that does not "have time" to institutionally adapt to change and due to the limited tradition of the previous governance model inhibits public sector participation in political life. ; Процес інституціоналізації громадянського суспільства вУкраїні як одного зголовних акторов публічного поля політики має свої специфічні особливості, які впливають наякість публічного капіталу та стан політичної системи. Кризові явища вполітичній системі України, які призвели дозміни влади, сплеску громадянської активності та появи нових форм взаємодії публічних акторов, актуалізували питання аналізу тамоніторингу громадянського сектора вдержаві та визначення його ролі уформуванні публічноїполітики. Процес інституціоналізації громадянського суспільства вукраїнському публічному просторі проходить утісному взаємозв'язку здержавними інститутами, які також структурно і функціонально змінюються, втрачаючи традиційні функції і піддаючись інноваціям. Інституціональні перетворення запускають механізми змін усистемі взаємин акторов і форматують нові практики співпраці. Складні та фрагментовані взаємодії державних і недержавних інститутів (нових і тих, що реформуються) публічної політики створюють множинність мережевих практик співпраці і формують публічний капітал сучасної політичної системи України. Формування нової моделі публічної політики вУкраїні по траєкторії «знизу– вгору» (інститутами громадянського суспільства) проходить увідповідності зглобальними тенденціями змін інститутів і практик взаємодій акторов політичних процесів, але має суттєві особливості і труднощі. Унікальність українського варіанту полягає втому, що громадянське суспільство швидше і результативніше інституціоналізується як публічний актор, ніж держава, яка не«встигає» інституціонально підлаштуватися під зміни і всилу обмеженості традицією попередньої управлінської моделі гальмує участь громадського сектору вполітичному житті, створюючи імітаційні практики публічності.

The process of institutionalization of civil society in Ukraine as one of the main actors in the public field ofpolitics has its own specific features that affect the quality of public capital and the state of the political system. The crises in the political system of Ukraine, which led to a change of government, a surge in civic activity and the emergence of new forms of interaction between public actors, raised the issue of analysis and monitoring of the civil sector in the country and determining its role in public policy. The process of institutionalization of civil society in the Ukrainian public sphere takes place in close cooperation with state institutions, which are also structurally and functionally changing, losing traditional functions and succumbing to innovations. Institutional transformations trigger mechanisms of change in the system of actor relations and form new practices of cooperation. Complex and fragmented interactions of state and non-state institutions (new and reforming) of public policy create a multitude of network practices of cooperation and form the public capital of the modern political system of Ukraine. The formation of a new model of public policy in Ukraine on the trajectory of "bottom– up" (civil society institutions) is in line with global trends of change of institutions and practices of interaction of actors in political processes, but has significant features and difficulties. The uniqueness of the Ukrainian version is that civil society is faster and more effectively institutionalized as a public actor than a state that does not "have time" to institutionally adapt to change and due to the limited tradition of the previous governance model inhibits public sector participation in political life. ; Процес інституціоналізації громадянського суспільства вУкраїні як одного зголовних акторов публічного поля політики має свої специфічні особливості, які впливають наякість публічного капіталу та стан політичної системи. Кризові явища вполітичній системі України, які призвели дозміни влади, сплеску громадянської активності та появи нових форм взаємодії публічних акторов, актуалізували питання аналізу тамоніторингу громадянського сектора вдержаві та визначення його ролі уформуванні публічноїполітики. Процес інституціоналізації громадянського суспільства вукраїнському публічному просторі проходить утісному взаємозв'язку здержавними інститутами, які також структурно і функціонально змінюються, втрачаючи традиційні функції і піддаючись інноваціям. Інституціональні перетворення запускають механізми змін усистемі взаємин акторов і форматують нові практики співпраці. Складні та фрагментовані взаємодії державних і недержавних інститутів (нових і тих, що реформуються) публічної політики створюють множинність мережевих практик співпраці і формують публічний капітал сучасної політичної системи України. Формування нової моделі публічної політики вУкраїні по траєкторії «знизу– вгору» (інститутами громадянського суспільства) проходить увідповідності зглобальними тенденціями змін інститутів і практик взаємодій акторов політичних процесів, але має суттєві особливості і труднощі. Унікальність українського варіанту полягає втому, що громадянське суспільство швидше і результативніше інституціоналізується як публічний актор, ніж держава, яка не«встигає» інституціонально підлаштуватися під зміни і всилу обмеженості традицією попередньої управлінської моделі гальмує участь громадського сектору вполітичному житті, створюючи імітаційні практики публічності.

Nowadays civil society in Ukraine has become one of the decisive factors of the formation and development of the modern independent democratic state. It has alsobecome a key area of effective solutions to a wide range of issues of political and socio-economic development of our country. Currently the process of scientific understanding of civil society problems in Ukraine is going on. It has already got some significant results, but, so far, their influence on the corresponding process is insufficient. One of the important directions of the study of civil society is an understanding of the content and essence of civil society. Today the features of the historical conditions of its origin and evolution are still topical issues. ; Сегодня гражданское общество в Украине стало одним из решающих факторов становления и развития современного независимого демократического государства. Оно превратилось в ключевую сферу эффективно-го решения широкого круга вопросов политического и социально-экономического развития нашей страны.В наши дни продолжается процесс научного осмысления проблем гражданского общества в Украине. Он имеет весомые результаты, но, пока что, их воздействие на соответствующий процесс является недоста-точным. Одним из важных направлений изучения гражданского общества остается осмысления содержания и сущности гражданского общества. Сегодня продолжает оставаться актуальным вопрос характеристики исторических условий его зарождения и эволюции. ; Сьогодні громадянське суспільство в Україні стало одним з вирішальних чинників становлення та розвитку сучасної незалежної демократичної держави. Воно перетво-рилося на ключову сферу ефективного вирішення широкого кола питань політичного і соціально-економічного розвитку нашої країни.У наші дні продовжується процес наукового осмислення проблем громадянського су-спільства в Україні. Він має вагомі результати, але поки що, їх вплив на відповідний процес є недостатнім. Одним з важливих напрямків вивчення громадянського суспільс-тва залишається осмислення змісту і сутності громадянського суспільства. Сьогодні продовжує залишатися актуальним питання характеристики історичних умов його за-родження та еволюції.

Сучасна демократична держава не може розвиватися й успішно справляти-ся зі своїми завданнями без ефективно діючої системи місцевого самовряду-вання. Як сказано в преамбулі Європейської хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування є однією з головних основ будь-якого демо-кратичного ладу ; Сучасна демократична держава не може розвиватися й успішно справляти-ся зі своїми завданнями без ефективно діючої системи місцевого самовряду-вання. Як сказано в преамбулі Європейської хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування є однією з головних основ будь-якого демо-кратичного ладу ; Сучасна демократична держава не може розвиватися й успішно справляти-ся зі своїми завданнями без ефективно діючої системи місцевого самовряду-вання. Як сказано в преамбулі Європейської хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування є однією з головних основ будь-якого демо-кратичного ладу

The article is devoted to the analysis of the system of implementation democratic legitimacy in the context of the civil society formation in Ukraine. The relationship between the categories of democracy, civil society, and the legitimacy of political power have been covered and revealed. The matter of the functional purpose of civil society in the focus of integration of the Ukrainian political system to modern models of European democracies have been addressed. Essential characteristics and applied principles of the mechanism of democratic legitimacy in the terms of the post-modern political process have been studied. ; Проанализорована система реализации механизма демократической легитимности в контексте становления гражданского общества в Украине. Освещена и раскрыта взаимосвязь между категориями демократии, гражданского общества и легитимности политической власти. Рассматривается вопрос определения функционального назначения гражданского общества в фокусе адаптации украинской политической системы к современным моделям европейских демократий. Исследованы сущностные характеристики и прикладные принципы действия механизма демократической легитимности в условиях постмодерного политического процесса. ; Проаналізовано систему реалізації механізму демократичної легітимності в контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Висвітлено та розкрито взаємозв'язок між категоріями демократії, громадянського суспільства та легітимності політичної влади. Розглядається питання визначення функціонального призначення громадянського суспільства у фокусі адаптації української політичної системи до сучасних моделей європейських демократій. Досліджено сутнісні характеристики та прикладні принципи дії механізму демократичної легітимності в умовах постмодерного політичного процесу.

During the years of Ukraine independence, systematic structural reforms were not carried out in the forestry which is a unique sector in ecologically-economic and social sense. The functions of law-making, state control and direct forest management continue to be overlapped by the state forest administration bodies which determine its low socio-ecological-economic efficiency. In an attempt to reform a forestry system the structure of national economy governing at the national and regional levels have not been changed radically. The main problems which caused ineffectiveness of the permanent declarative in its sense sectorial reforms are the lack of a national forest policy, long-term development strategy, misunderstanding and neglect of global and regional ecosystem value of forests by the government. In our opinion, the forestry reform should start with the foundation of the National Forest Council as an advisory body under the Cabinet of Ministers of Ukraine with the right of legislative initiative, the adoption of the Law of Ukraine "On National Forest Policy", the demarcation of the economic and controlling functions of the state concerning forests, to develop and approve the concept of forest management organizational structure. It is necessary to introduce effective instruments for the forest policy implementation. First of all, to improve the existing mechanism of taxation for the so called special use of forest resources, to develop and approve the methodology of integrated ecological and economic evaluation of forest resources and land, the methodology of collecting fees for the use of forest resources and land, and to develop a concept for financing forestry taking into account its regional, natural and sectorial special features. Real progress in the forest management system improving can only be achieved if a structured civil society is formed in Ukraine. Therefore, the subjects of such civil society will direct the activities of public institutions on implementing the sustainable development priorities in all sectors of the national economy, in particular in forestry sector. ; Основными проблемами неэффективности перманентного декларативного реформирования лесного хозяйства Украины является отсутствие национальной лесной политики, долгосрочной стратегии развития отрасли, непонимание и игнорирование чиновниками глобального и регионального экосистемного значения лесов. Реформирование лесного хозяйства следует начинать с создания Национального лесного совета как совещательного органа при Кабинете Министров Украины с правом законодательной инициативы, принятия Закона Украины "О национальной лесной политике", разграничения хозяйственных и контролирующих функций государства в отношении лесов. Необходимо ввести действенные инструменты реализации лесной политики, прежде всего, усовершенствовать существующий механизм обложения сбором за специальное использование лесных ресурсов, разработать и утвердить методику интегральной эколого-экономической оценки лесных ресурсов и земель, методику взимания платы за пользование лесными ресурсами и землями, разработать концепцию финансирования лесного хозяйства с учетом его региональной и ведомственной специфики. Реальный прогресс в совершенствовании системы управления лесным хозяйством может быть обеспечен только при условии формирования в Украине структурированного гражданского общества, субъекты которого будут направлять деятельность государственных институтов на реализацию приоритетов устойчивого развития всех без исключения отраслей национальной экономики, в том числе и лесного хозяйства. ; Основними проблемами неефективності перманентного декларативного реформування лісового господарства України є відсутність національної лісової політики, довготермінової стратегії розвитку галузі, нерозуміння та ігнорування урядовцями глобального і регіонального екосистемного значення лісів. Реформування лісового господарства потрібно розпочинати із створення Національної лісової ради як дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України із правом законодавчої ініціативи, прийняття Закону України "Про національну лісову політику", розмежування господарських та контрольних функції держави щодо лісів. Необхідно запровадити дієві інструменти реалізації лісової політики, насамперед удосконалити наявний механізм оподаткування збором за спеціальне використання лісових ресурсів, розробити і затвердити методику інтегрального еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів та земель, методику справляння плати за користування лісовими ресурсами і землями та розробити концепцію фінансування лісового господарства із врахуванням його регіональної, природної та відомчої специфіки. Реальний прогрес в удосконаленні системи управління лісовим господарством може бути забезпечений тільки за умови формування в Україні структурованого громадянського суспільства, суб'єкти якого спрямовуватимуть діяльність державних інституцій на реалізацію пріоритетів сталого розвитку всіх без винятку галузей національної економіки, зокрема і лісового господарства.

The institutional, legal, organizational, financial conditions of functioning of civil society in the Slovak Republic are highlighted in the article.The author focuses on the peculiarities of the activities of non-governmental organizations. The quantitative and qualitative characteristics of non-governmental organizations are analyzed.The problematic aspects of functioning of civil society in modern Slovakia are singled out: imperfect legal regulation of the activities of non-governmental organizations; unfinished construction of an institu- tional mechanism for interaction with the state; weak integration of the non-governmental sector into the system of decision-making; fragmentation of non-governmental organizations; limited financial resources and instability of the activities of civic organizations; growing distrust of the political elite, parties and mech- anisms of democracy; increase of political apathy of citizens; reduction of civic participation; activization of subjects of uncivil society (radicals and extremists).Relations between the government and the third sector in Slovak Republic were difficult for different approaches of the ruling coalition to cooperate with public organizations. The role of non-governmental organizations in the struggle against authoritarian tendencies in 1994-1998 was emphasized.The attention is focused on the negative trends of social development in Slovakia that require the attention of the state and civil society. ; У статті висвітлено інституційно-правові, організаційні, фінансові умови функціонування громадянського суспільства в Словацькій Республіці. Основна увага зосереджена на особливостях діяльності неурядових організацій. Виокремлено проблемні аспекти функціонування громадянського суспільства в сучасній Словаччині. Наголошено на негативних тенденціях суспільного розвитку в Словаччині, які вимагають уваги держави та громадянського суспільства.

The institutional, legal, organizational, financial conditions of functioning of civil society in the Slovak Republic are highlighted in the article.The author focuses on the peculiarities of the activities of non-governmental organizations. The quantitative and qualitative characteristics of non-governmental organizations are analyzed.The problematic aspects of functioning of civil society in modern Slovakia are singled out: imperfect legal regulation of the activities of non-governmental organizations; unfinished construction of an institu- tional mechanism for interaction with the state; weak integration of the non-governmental sector into the system of decision-making; fragmentation of non-governmental organizations; limited financial resources and instability of the activities of civic organizations; growing distrust of the political elite, parties and mech- anisms of democracy; increase of political apathy of citizens; reduction of civic participation; activization of subjects of uncivil society (radicals and extremists).Relations between the government and the third sector in Slovak Republic were difficult for different approaches of the ruling coalition to cooperate with public organizations. The role of non-governmental organizations in the struggle against authoritarian tendencies in 1994-1998 was emphasized.The attention is focused on the negative trends of social development in Slovakia that require the attention of the state and civil society. ; У статті висвітлено інституційно-правові, організаційні, фінансові умови функціонування громадянського суспільства в Словацькій Республіці. Основна увага зосереджена на особливостях діяльності неурядових організацій. Виокремлено проблемні аспекти функціонування громадянського суспільства в сучасній Словаччині. Наголошено на негативних тенденціях суспільного розвитку в Словаччині, які вимагають уваги держави та громадянського суспільства.

Категорія «громадянського суспільства» знаходиться на перетині декількох наукових галузей і досліджується філософією, політичними, юридичними та іншими науками. На сьогодні, як серед західних, так і серед вітчизняних дослідників, існує досить велике розмаїття думок та оцінок щодо трактування складної, багатопланової проблематики громадянського суспільства. Досягнення різних наукових галузей варто залучати під час реформування системи державного управління й місцевого самоврядування, а також для пошуку ефективної моделі публічного управління з дієвими механізмами взаємодії влади і суспільства. З цією метою зроблений короткий теоретичний аналіз концепції громадянського суспільства, починаючи з античних часів. Автор звертає увагу на те, що громадянське суспільство на Заході еволюційно розвивалося протягом тривалого історичного періоду, тому відрізняється від тих моделей, що закладаються в країнах, які набули незалежності після розпаду СРСР. Тому не варто захоплюватися запозиченням досвіду інших країн. А на сучасному етапі розвитку роль держави, органів влади полягає у тому, щоб удосконалювати систему публічного управління, напрацьовувати дієві механізми, які мають сприяти розвиткові громадянського суспільства в Україні. ; The category of «civil society» is at the intersection of several scientific fields and is explored by philosophy, political, legal, and other sciences. Today, both among Western and domestic researchers, there is a rather large variety of opinions and assessments regarding the interpretation of the complex, multidimensional issues of civil society. And the achievements of various scientific fields should be involved in the reform of the system of public administration and local self-government, as well as to find an effective model of public administration with effective mechanisms of interaction between government and society. To this end, a brief theoretical analysis of the concept of civil society has been made since the ancient times, when in the history of civil society and state relations ...