Suchergebnisse

"Izdanīe zhurnala "Mīr Bozhīĭ." ; Includes bibliographical references. ; Mode of access: Internet.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.

У статті здійснений аналіз історії виникнення та взаємодії двох напрямів розвитку цивілізації: традиційної та техногенної. Основний акцент зроблений на розкритті сутності перелому в цивілізаційному розвитку, обумовленого глобалізацією. Глобалізація виступає комплексним геополітичним, геоекономічним, геокультурним явищем, яке здійснює потужний вплив на всі сторони життєдіяльності спільнот, що включаються в цей процес. Її можна визначити як процес ослаблення традиційних, територіальних, соціокультурних, державно-політичних і економічних бар'єрів, які ізолюють народи один від одного і, поряд з цим, оберігають їх від неупорядкованих зовнішніх впливів. Сьогодні можна констатувати, що сучасна цивілізація знаходиться на переломному етапі свого розвитку. Необхідно змінювати стратегію розвитку, оскільки людству загрожує загострення глобальних криз. Що означає зміну стратегії розвитку? Зазвичай, відповідаючи на це питання, говорять про зміну цілей, Але за кожним набором цілей стоять цінності. Найважливішими з них на сучасному етапі є: життя людини, свобода, гідність, справедливість, гуманізм, ненасильство, законність та інші. Ключові слова: цивілізація, традиційна цивілізація, техногенна цивілізація, глобалізація, перелом цивілізації, цінності цивілізації. ; The article gives an analysis of the history of origin and interaction of the two branches of civilization: traditional and technogenic. The main emphasis is on revealing the essence of the crisis in civilizational development, conditioned by globalization. Globalization is a complex geopolitical, geoeconomic, geocultural phenomenon that exerts a powerful influence on all aspects of the vital activities of communities involved in this process. It can be defined as the process of weakening traditional, territorial, sociocultural, state-political and economic barriers that isolate peoples from each other and, at the same time, protect them from unordered external influences. Today we can state that modern civilization is at a critical stage of its development. Apparently, it is necessary to change the development strategy, since mankind is threatened by the aggravation of global crises. What does it mean to change the development strategy? Usually, when answering it, they talk about changing goals, but behind each set of goals are values. The most important of them at the present stage are: human life, freedom, dignity, justice, humanism, nonviolence, legality and others. In the context of the problems of sociocultural interaction, two groups of consequences of scientific and technical progress must be specially considered, the first of which unites processes in the main integrative process leading to the erosion of boundaries within human life, and the second, on the contrary, disintegrative processes that separate and Separating groups of people from each other. Technologies that promote integration include: transport, communication, a special role is played by the global Internet. It allows people with common interests to unite, regardless of the country and the distance they live from each other. At the same time, nothing prevents one person from participating in many such «interest groups». A natural barrier to such integration is still the language barrier. However, with the advent of effective online translation systems in real time and this barrier begins to disappear. The likely consequence of integration will be a decline in cultural diversity, pulling all sides of life to those societies and social groups where progress is greatest. This is clearly seen in the example of modern globalization, accompanied by the «Americanization» of societies. In the modern world, science-intensive technologies are the determining factor of economic development and the fundamental basis for ensuring national security. The production of high-tech products is now becoming one of the main conditions for the successful integration of a country into the emerging system of international relations. Nuclear energy and nuclear technologies belong to that category of high technologies, which largely determine the ways of further development of technogenic civilization. They have the most direct impact on socio-economic, social and political processes in countries and in the sphere of interstate relations.

This article discusses global natural issues related to the noticeable impact of man on nature, the inverse effect of nature on man and the economy as well as terrorist, nationalist, religious, political, traditional bombing), telephone, nuclear, chemical, biological, cyber terrorism, aspects affecting ecology of the world. An attempt was made to classify these aspects in order to improve the perception of students.

This article discusses global natural issues related to the noticeable impact of man on nature, the inverse effect of nature on man and the economy as well as terrorist, nationalist, religious, political, traditional bombing), telephone, nuclear, chemical, biological, cyber terrorism, aspects affecting ecology of the world. An attempt was made to classify these aspects in order to improve the perception of students.

The article analyzes the concept of «civilization» in the context of the modern sociological language. It is shown that at the moment this concept has the lack of clarity of its content. Its history has led to the preservation in it the idea of linear progress with its characteristic steps and idea of different cultural areas. The dialectical tension between universalism and particularism in the concept of civilization has not yet become a stimulus for the development of the theory of civilization. The scientific program of the civilization approach is interdisciplinary and philosophical discourse prevails in it. The hard core of the program demonstrates the inability to development. The history of the study of civilizations is a series of author's visions of reality. There is no repeatability of the results and no falsification of the fundamental thesis of the civilizational approach. The peripheral moments of scientific program of the civilization approach vary depending on the political predilections of scientists and specific circumstances. Most of the forecasts made by supporters of the civilizational approach have not been confirmed in the course of historical development. Insufficient sociological elaboration of the concept of civilization makes it unproductive in scientific research and in public practice. At moments of international crises and wars the civilizational approach turns into a translator of ideological influences on sociology. This is demonstrated by the basic texts of Nikolai Danilevsky and Samuel Huntington. In the geopolitics of large countries, the civilizational approach justifies their right to dominate in some part of the globe. Elites of small countries use it to substantiate the choice of an external patron and to join certain unions. In Ukraine, at present, the civilizational approach is mainly used in the options of civilizational war and civilizational choice. As empirical studies show, it does not find support in the mass consciousness and can not serve the purposes of mobilizing the population to confront the enemy. ; В статье предпринят анализ понятия «цивилизация» в контексте современного языка социологии. Показано, что в настоящий момент это понятие не отличается четкостью своего концепта. Его история обусловила сохранение в его составе идеи линейного прогресса со свойственными ему этапами и идеи отдельных культурных ареалов. Диалектическое напряжение между универсализмом и партикуляризмом в концепте цивилизации пока не стало стимулом для развития теории цивилизации. Научная программа цивилизационного подхода является межпредметной. В ней преобладает философский дискурс. Недостаточная социологическая проработанность концепта цивилизации делает его малопродуктивным в научных исследованиях и общественной практике. В условиях международных кризисов и войн цивилизационный подход превращается в транслятора идеологических влияний на социологию. В Украине в настоящее время цивилизационный подход преимущественно используется сегодня в вариантах цивилизационной войны и цивилизационного выбора. Он не находит поддержки в массовом сознании и не может служить целям мобилизации населения для противостояния противнику. ; У статті здійснено аналіз поняття «цивілізація» в контексті сучасної мови соціології. Показано, що на цей момент дане поняття не відрізняється чіткістю свого концепту. Його історія зумовила збереження в його складі ідеї лінійного прогресу з властивими йому етапами та ідеї окремих культурних ареалів. Діалектична напруженість між універсалізмом та партикуляризмом у концепті цивілізації поки що не стала стимулом для розвитку теорії цивілізації. Наукова програма цивілізаційного підходу є міжпредметною. В ній переважає філософський дискурс. Недостатнє соціологічне опрацювання концепту цивілізації робить його малопродуктивним у наукових дослідженнях та суспільній практиці. В умовах міжнародних криз і воєн цивілізаційний підхід перетворюється в транслятора ідеологічних впливів на соціологію. В Україні цивілізаційний підхід переважно використовується зараз у варіантах цивілізаційної війни і цивілізаційного вибору. Він не знаходить підтримки в масовій свідомості і не може бути чинником мобілізації населення задля протистояння супротивнику.

Целью (метазадачей) настоящей работы есть попытка взглянуть на проблему экзистенциально-антропологического риска, порождаемого современной техногенной цивилизацией, с точки зрения сопоставления и противостояния эстетики, субстратом которой является эмоционально-метафорическая интерпретация субъективных ценностей индивидуума, и политики, питаемой объективно-рационалистическими интересами социальных групп. В обоих случаях наличествует семантический разрыв между репрезентируемой реальностью и ее репрезентацией в восприятии художественного произведения и политических доктринах. Методологией исследования служит эволюционно-антропологическая компаративистика. Научная новизна проведенного анализа сводится к следующему. Как антитеза биологическому и социальному редукционизму в объяснении феномена биовласти предлагается коэволюционная семантическая модель, в соответствии с которой описанный семантический разрыв носит субстанциональный характер, связанный со сложной, модульной организацией стабильной адаптивной стратегии человека, состоящей из трех сопряженно, но независимо функционирующих модулей (генетического, культурного и техно-рационалистического). Эволюционная траектория всех компонентов антропогенеза, в том числе цивилизационно-культурной и социополитической эволюции, определяется соотношением двух макропараметров – эволюционной эффективности и эволюционной устойчивости (самоидентичности), сохранения в ходе последовательных трансформаций некоторых инвариантов организации видовой специфичности Homo sapiens. При этом в силу того, что, применительно к человеку, некоторые модули эволюционной (адаптивной) стратегии приобретают атрибуты саморефлексии, правильнее в этом случае говорить об эволюционной корректности, т.е. соответствии некоему идеальному образу. В результате будущее человеческой природы определяется не только рационалистическими принципами этики вида (давнее выражение Юргена Хабермаса), но и целостным эмоционально-эстетическим образом собственного «Я». Как вывод констатируется каузальная связь между развитием технологий High Hume (NBIC) и трендом на антропологическую тотальность феномена биовласти, которая пронизывает все наличное бытие человека в современной цивилизации. В результате происходит трансформация социального риска современной (техногенной) цивилизации в риск эволюционный. ; Метою (метазавданням) цієї роботи є спроба поглянути на проблему екзистенційно-антропологічного ризику, що породжується сучасною техногенною цивілізацією, з точки зору зіставлення і протистояння естетики, субстратом якої є емоційно-метафорична інтерпретація суб'єктивних цінностей індивідуума, і політики, яка живиться об'єктивно-раціоналістичними інтересами соціальних груп. В обох випадках є наявним семантичний розрив між реальністю, що репрезентується, та її репрезентацією в сприйнятті художнього твору і політичних доктринах. Методологією дослідження служить еволюційно-антропологічна компаративістика. Наукова новизна проведеного аналізу зводиться до наступного. Як антитеза біологічному і соціальному редукціонізму щодо пояснення феномена біовлади пропонується коеволюційна семантична модель, відповідно до якої описаний семантичний розрив носить субстанціональний характер, пов'язаний зі складною, модульною організацією стабільної адаптивної стратегії людини, що складається з трьох узгоджено, але незалежно функціонуючих модулів (генетичного, культурного і техно-раціоналістичного). Еволюційна траєкторія всіх компонентів антропогенезу, в тому числі цивілізаційно-культурної та соціополітичної еволюції, визначається співвідношенням двох макропараметрів – еволюційної ефективності та еволюційної стійкості (самоідентичності) – збереженням в ході послідовних трансформацій деяких інваріантів організації видової специфічності Homo sapiens. Позаяк того, що, стосовно людини, деякі модулі еволюційної (адаптивної) стратегії набувають атрибути саморефлексії, більш доцільно в цьому випадку говорити про еволюційну коректність, тобто відповідність деякому ідеальному образу. Як результат, майбутнє людської природи визначається не тільки раціоналістичними принципами етики виду (давній вираз Юрґена Габермаса), але й цілісним емоційно-естетичним образом власного «Я». Як висновок констатується каузальний зв'язок між розвитком технологій High Hume (NBIC) і трендом на антропологічну тотальність феномена біовлади, що пронизує все наявне буття людини в сучасній цивілізації. В результаті відбувається трансформація соціального ризику сучасної (техногенної) цивілізації в ризик еволюційний. ; Purpose (metatask) of the present work is to attempt to give a glance at the problem of existential and anthropological risk caused by the contemporary man-made civilization from the perspective of comparison and confrontation of aesthetics, the substrate of which is emotional and metaphorical interpretation of individual subjective values and politics feeding by objectively rational interests of social groups. In both cases there is some semantic gap present between the represented social reality and its representation in perception of works of art and in the political doctrines as well. Methodology of the research is evolutionary anthropologicalcomparativistics. Originality of the conducted analysis comes to the following: As the antithesis to biological and social reductionism in interpretation of the phenomenon of bio-power it is proposed a co-evolutionary semantic model in accordance with which the described semantic gap is of the substantial nature related to the complex module organization of a consistent and adaptive human strategy consisting of three associated but independently functional modules (genetic, cultural and techno-rational). Evolutionary trajectory of all anthropogenesis components including civilization cultural and social-political evolution is identified by the proportion between two macro variables – evolutionary effectiveness and evolutionary stability (sameness), i.e. preservation in the context of consequential transformations of some invariants of Homo sapiens species specificity organization. It should be noted that inasmuch as in respect to human, some modules of the evolutionary (adaptive) strategy assume self-reflection attributes, it would be more correctly to state about evolutionary correctness, i.e. correspondence to some perfection. As a result, the future of human nature depends not only on the rationalist principles of ethics of Homo species (the archaism of Jurgen Habermas), but also on the holistic and emotionally aesthetic image of «Self». In conclusion it should be noted that there is a causal link between the development of High Hume (NBIC) technologies and the totality of the trend in the anthropological phenomenon of bio-power that permeates all the available human existence in modern civilization. As a result, there is a transformation of a contemporary social (man-made) risk in the evolutionary civilization risk.

Notable events of the late twentieth century (collapse of the USSR, the liquidation of the Warsaw Pact, the processes of democratization total market, a catastrophic reduction of the army) have questioned the existence of Russia as an independent state and civilization. Thus arose Stalingrad abroad ("nowhere to retreat, another land we have") in modern Russia. ; Известные события конца ХХ в. (распад СССР, ликвидация Варшавского Договора, процессы тотальной рыночной демократизации, катастрофическое сокращение армии) поставили под сомнение существование России как самостоятельного государства и цивилизации. Так возник сталинградский рубеж ("отступать некуда, другой земли у нас нет") современной России.

Republic of Khakasia is a country with huge historical and cultural heritage, the basis of which is archeological monuments. Khakasia is often called archeological Mekka. Unfortunately archeological monuments are being ruined because of the influence of the atmosphere and anthropogenic factors. The great damage is drifted by unorganized tourists. That is why the problem of protection the objects of archeological heritage is considered to be the state aim to the Ministry of culture of the Republic of Khakasia. ; Республика Хакасия - территория с огромным историко-культурным наследием, основой которого являются памятники археологии, поэтому Хакасию не случайно называют «археологической Меккой». Однако археологические объекты, под влиянием атмосферных и антропогенных факторов, подвержены разрушению. Непоправимый вред наносят и «дикие» туристы. Поэтому проблема охраны объектов археологического наследия для Министерства культуры Республики Хакасия носит государственный характер.

В статье рассматриваются вербальные средства манифестации образа Китая в массмедиа России и США сквозь призму этнокультурной специфики. ; The urgency of the article can be attributed to the digital opportunities of modern civilization, when the presence of a rich arsenal of language tools and information and communication technologies allows politically engaged media to have a significant impact on the dynamics of human society development, the functioning of mechanisms of public administration and interethnic interaction.

Политкорректность рассматривается как наиболее массовая и опасная форма современной идеологии, которая на уровне интерперсональной коммуникации выступает инверсной дискриминацией (реваншем реально или мнимо угнетаемых групп), а на макросоциальном уровне представляет угрозу современной западной цивилизации (понятой как цивилизация образованных белых людей). Доказывается, что идейными источниками политкорректности выступают идеи эмансипации, преломленные сквозь призму методологии марксизма и либерализма. При этом демонстрируется гомологичность идеологических практик в Советском Союзе и в современном евроатлантическом мире. Через языковые механизмы формируется альтернативная социальная реальность – задается новая картина мира, направленная на дискриминацию «Запада» и «нормы». Стратегии замалчивания и блокирования публичной дискуссии приводят к деструктивным действиям – вплоть до терактов в духе А. Брейвика. = Political correctness is considered as the most massive and also the most dangerous form of modern ideology, which at the level of interpersonal communication acts as an inverse discrimination (the revenge of really or supposedly oppressed groups), and at the macrosocial level stands as a threat against the modern western civilization (perceived as the civilization of educated white people). It is proved that the ideological sources of political correctness are the ideas of emancipation interpreted by the methodologies of Marxism and liberalism. Herewith the homology of ideological practices in the Soviet Union and in the modern Euro-Atlantic world is highlighted. By dint of the language mechanisms, an alternative social reality is being formed. It sets a new picture of the world aimed at discrimination against the "West" and the "norm". The strategies of suppression and blocking public debate lead to destructive actions – up to the terrorist attacks like the A. Breivik's one.

The modern global civilization is at the stage of the formation of the information society. The scientific and technological revolution, accentuation of the services production sphere, and growing importance of information resources determine the special significance of education as a driving force of social progress. This work is devoted to the analysis of the role of education in achieving the goals of sustainable development, in socio-economic development, its features during the period of information transformation of society, and key principles that contribute to solving the challenges of our time.

Includes bibliographical references. ; Kniga 1: Naselenīe ; Promyshlennostʹ ; Transportʺ ; Selʹskoe khozi︠a︡ĭstvo ; Gosudarstvennai︠a︡ vlastʹ ; Obrazovanīe ; Dukhovnye zaprosy ; Pechatʹ -- Kniga 2: Obshchīi︠a︡ sot︠s︡īalʹno-psikhicheskīi︠a︡ peremi︠e︡ny ; Intelligent︠s︡īi︠a︡ ; Krestʹi︠a︡nstvo ; Rabochīe ; Armīi︠a︡ ; Uchashchīesi︠a︡ ; Kommunisticheskai︠a︡ partīi︠a︡. ; Mode of access: Internet. ; Copy in McGill Library's Rare Books and Special Collections: "N.S. [possibly: Novotnik]" --cover of kniga 2.

Actuality. Our century makes its own adjustments to the understanding of the processes occurring both within the studied cultural entities and in the orbit of their interaction with each other, which is especially actual during the period of transitional and crisis management tendencies at the turn of the millennia. Purpose and methods. The purpose of the article is to determine the universal significance of Eastern and Western cultural-civilizational and state-administrative traditions, as well as the possibility of their organic synthesis in the Ukrainian model of public management. The methodology of the research based on analysis, synthesis, historical, dialectical, abstract-logical and system-structural method involving comparativistics. Results. The research was implemented not in the traditional manner of retrospecting historical connotations and paradigms, but first of all in the form of studying the synergistic component of the superstructural mechanisms, notably the comprehension of the most significant metaphysical determinants that have an essential impact on all spheres of cultural, socio-political and managerial activity of the modern West and East. The Japanese and American models are involved as exemplary advanced management practices. Conclusions and discussion. Despite the conservatism of nationalist traditions and religious order, the East turned out to be more flexible and agile in the management of state and public organizations. Slavic culture at the worldview level imbibed rationalism, pragmatism and personalism of the West along with cordocentrism, existentiality and introversion of the East. The synthesis of individualistic American and collectivistic Japanese management models, as well as their further integration into Ukrainian administrative and social-psychological matrix of personnel management is proposed as a scientific novelty. The practical significance of the work lies in the possibilities of applying these developments in the activities of subjects of economic and ...