Suchergebnisse

The article considers the main factor influencing the development of the situation around Ukraine and is the main threat to its national security in the military sphere remains armed aggression of the Russian Federation, which, despite some decrease in the intensity of the fighting in the Donbass, prepared for a military invasion of Ukraine, including in the form of a full-scale offensive. Of the Russian Federation in the framework of the "hybrid" war against Ukraine intensified the practice of political terrorism, which is evidence of its failure to destabilize the situation in the Ukrainian territory the organization of mass social unrest.Another factor is the governments of the countries bordering Ukraine, under the influence of the local media and the pressure of political, radical parties put forward territorial claims on the territory, "unfairly" lost in the XIX and XX centuries, which are now Western Ukraine: Hungary (Transcarpathian region), Poland (Lviv, Ternopil, Rivne and Ivano-Frankivsk region), Romania (Northern Bukovina, Southern Bessarabia).Note that the main tendency of development of the geopolitical situation in the world is the process of formation of a new multipolar system of international relations. At the same time, growing globalization of all spheres of human activity.Intensification of contradictions between the USA, NATO, EU and the Russian Federation with the Ukrainian and other issues exacerbated the confrontation of the parties in fact to the level of the cold war. Given this, the most dangerous trend is the increasing military activity of the United States, NATO and Russia as at the strategic level in the nuclear missile sphere and the main directions of their direct clashes in the black sea region.In such circumstances it is fundamentally important for Ukraine that the US, NATO and the EU remain in their positions, adhering to a policy of strategic deterrence of the Russian Federation, consistently increasing sanctions against it, reinforcing the support of Kyiv and strengthening the security of Europe from the East. The leading Western countries and international organizations have actually taken a fundamental decision regarding its responsibility for Ukraine, for its further integration into the EU and NATO in one form or another.This also shows that the Russian Federation tries in vain to change the policy of the US and Europe on Russian and Ukrainian destinations, to undermine the unity of the EU and NATO methods of conducting hybrid war, including influencing the election results in Western countries. ; В статье рассмотрен основной фактор, влияющий на развитие ситуации вокруг Украины и составляет основную угрозу ее национальной безопасности в военной сфере, остается вооруженная агрессия Российской Федерации, которая, несмотря на некоторое снижение интенсивности боевых действий на Донбассе, готова к военному вторжению в Украину, в т. ч. в виде полномасштабной наступательной операции. Российской Федерации в рамках "гибридной" войны против Украины активизировала практику политического терроризма, что свидетельствует о ее несостоятельности дестабилизировать обстановку на украинской территории организацией массовых социальных волнений.Другой фактор - правительства стран, граничащих с Украиной, под влиянием местных СМИ и давлением политических, радикально настроенных партий, выдвигают территориальные претензии на территории, "несправедливо" потерянные в XIX и XX веках, которые теперь являются Западной Украиной: Венгрией (Закарпатская область), Польша (Львовскую, Тернопольскую, Ровенскую и Ивано-Франковскую области), Румынии (Северную Буковину, Южную Бессарабию).Отметим, что главной тенденцией развития геополитической ситуации в мире остается процесс формирования новой многополярной системы международных отношений. Одновременно происходит дальнейшая глобализация всех сфер жизнедеятельности человечества.Усиление противоречий между США, НАТО, ЕС и Российской Федерацией с украинского и других вопросов обострило противостояние сторон фактически до уровня "холодной" войны. Учитывая это, наиболее опасной тенденцией стало повышение военной активности США, НАТО и России как на стратегическом уровне в ракетно-ядерной сфере, так и на основных направлениях их непосредственного столкновения в Черноморском регионе.При таких обстоятельствах принципиально важно для Украины, что США, НАТО и ЕС остаются на своих позициях, придерживаясь политики стратегического сдерживания Российской Федерации, последовательно наращивая против нее санкции, усиливая поддержку Киева и укрепляя безопасность Европы с Восточного направления. Ведущие западные страны и международные организации фактически приняли принципиальные решения относительно своей ответственности за Украину, за ее дальнейшую интеграцию в ЕС и НАТО в той или иной форме.Это также свидетельствует, что Российской Федерации тщетно пытается изменить политику США и Европы на российском и украинском направлениях, подорвать единство ЕС и НАТО методами ведения "гибридной" войны, в т. ч. воздействуя на итоги выборов в западных странах. ; В статті розглянуто основний чинник, що впливає на розвиток ситуації довкола України та становить основну загрозу її національній безпеці у воєнній сфері. Визначено, що Російська Федерація, незважаючи на певне зниження інтенсивності бойових дій на Донбасі, готова до військового вторгнення в Україну, в т. ч. у вигляді повномасштабної наступальної операції. Російська Федерація у рамках "гібридної" війни проти України активізувала практику політичного тероризму, що свідчить про її неспроможність дестабілізувати обстановку на українській території організацією масових соціальних заворушень.Інший фактор – уряди країн, що межують з Україною, під впливом місцевих засобів масової інформації та тиском політичних, радикально налаштованих партій, висувають територіальні претензії на території, "несправедливо" втрачені в XIX та XX століттях, які тепер є Західною Україною: Угорщина (Закарпатська область), Польща (Львівська, Тернопільська, Рівненська та Івана-Франківська області), Румунія (Північна Буковина, Південна Бессарабія).Зазначимо що, головною тенденцією розвитку геополітичної ситуації в світі залишається процес формування нової багатополярної системи міжнародних відносин. Водночас відбувається подальша глобалізація всіх сфер життєдіяльності людства.Посилення суперечностей між США, НАТО, ЄС та Російською Федерацією з українського та інших питань загострило протистояння сторін фактично до рівня "холодної" війни. З огляду на це найбільш небезпечною тенденцією стало підвищення військової активності США, НАТО і Російської Федерації як на стратегічному рівні у ракетно-ядерній сфері, так і на основних напрямках їх безпосереднього зіткнення у Чорноморському регіоні.За таких обставин принципово важливим для України є те, що США, НАТО і ЄС залишаються на своїх позиціях, дотримуючись політики стратегічного стримування Російської Федерації, послідовно нарощують проти неї санкції, посилюючи підтримку України та зміцнюючи безпеку ЄС зі Східного напрямку. Провідні країни-члени ЄС та міжнародні організації фактично ухвалили принципові рішення щодо відповідальності за подальшу інтеграцію України в ЄС та НАТО.Зазначимо, що Російська Федерація намагається змінити політику США, НАТО і ЄС на російському та українському напрямках, підірвати єдність ЄС і НАТО методами ведення "гібридної" війни, в т. ч. впливаючи на підсумки виборів у західних країнах.

The article considers the main factor influencing the development of the situation around Ukraine and is the main threat to its national security in the military sphere remains armed aggression of the Russian Federation, which, despite some decrease in the intensity of the fighting in the Donbass, prepared for a military invasion of Ukraine, including in the form of a full-scale offensive. Of the Russian Federation in the framework of the "hybrid" war against Ukraine intensified the practice of political terrorism, which is evidence of its failure to destabilize the situation in the Ukrainian territory the organization of mass social unrest.Another factor is the governments of the countries bordering Ukraine, under the influence of the local media and the pressure of political, radical parties put forward territorial claims on the territory, "unfairly" lost in the XIX and XX centuries, which are now Western Ukraine: Hungary (Transcarpathian region), Poland (Lviv, Ternopil, Rivne and Ivano-Frankivsk region), Romania (Northern Bukovina, Southern Bessarabia).Note that the main tendency of development of the geopolitical situation in the world is the process of formation of a new multipolar system of international relations. At the same time, growing globalization of all spheres of human activity.Intensification of contradictions between the USA, NATO, EU and the Russian Federation with the Ukrainian and other issues exacerbated the confrontation of the parties in fact to the level of the cold war. Given this, the most dangerous trend is the increasing military activity of the United States, NATO and Russia as at the strategic level in the nuclear missile sphere and the main directions of their direct clashes in the black sea region.In such circumstances it is fundamentally important for Ukraine that the US, NATO and the EU remain in their positions, adhering to a policy of strategic deterrence of the Russian Federation, consistently increasing sanctions against it, reinforcing the support of Kyiv and strengthening the security of Europe from the East. The leading Western countries and international organizations have actually taken a fundamental decision regarding its responsibility for Ukraine, for its further integration into the EU and NATO in one form or another.This also shows that the Russian Federation tries in vain to change the policy of the US and Europe on Russian and Ukrainian destinations, to undermine the unity of the EU and NATO methods of conducting hybrid war, including influencing the election results in Western countries. ; В статье рассмотрен основной фактор, влияющий на развитие ситуации вокруг Украины и составляет основную угрозу ее национальной безопасности в военной сфере, остается вооруженная агрессия Российской Федерации, которая, несмотря на некоторое снижение интенсивности боевых действий на Донбассе, готова к военному вторжению в Украину, в т. ч. в виде полномасштабной наступательной операции. Российской Федерации в рамках "гибридной" войны против Украины активизировала практику политического терроризма, что свидетельствует о ее несостоятельности дестабилизировать обстановку на украинской территории организацией массовых социальных волнений.Другой фактор - правительства стран, граничащих с Украиной, под влиянием местных СМИ и давлением политических, радикально настроенных партий, выдвигают территориальные претензии на территории, "несправедливо" потерянные в XIX и XX веках, которые теперь являются Западной Украиной: Венгрией (Закарпатская область), Польша (Львовскую, Тернопольскую, Ровенскую и Ивано-Франковскую области), Румынии (Северную Буковину, Южную Бессарабию).Отметим, что главной тенденцией развития геополитической ситуации в мире остается процесс формирования новой многополярной системы международных отношений. Одновременно происходит дальнейшая глобализация всех сфер жизнедеятельности человечества.Усиление противоречий между США, НАТО, ЕС и Российской Федерацией с украинского и других вопросов обострило противостояние сторон фактически до уровня "холодной" войны. Учитывая это, наиболее опасной тенденцией стало повышение военной активности США, НАТО и России как на стратегическом уровне в ракетно-ядерной сфере, так и на основных направлениях их непосредственного столкновения в Черноморском регионе.При таких обстоятельствах принципиально важно для Украины, что США, НАТО и ЕС остаются на своих позициях, придерживаясь политики стратегического сдерживания Российской Федерации, последовательно наращивая против нее санкции, усиливая поддержку Киева и укрепляя безопасность Европы с Восточного направления. Ведущие западные страны и международные организации фактически приняли принципиальные решения относительно своей ответственности за Украину, за ее дальнейшую интеграцию в ЕС и НАТО в той или иной форме.Это также свидетельствует, что Российской Федерации тщетно пытается изменить политику США и Европы на российском и украинском направлениях, подорвать единство ЕС и НАТО методами ведения "гибридной" войны, в т. ч. воздействуя на итоги выборов в западных странах. ; В статті розглянуто основний чинник, що впливає на розвиток ситуації довкола України та становить основну загрозу її національній безпеці у воєнній сфері. Визначено, що Російська Федерація, незважаючи на певне зниження інтенсивності бойових дій на Донбасі, готова до військового вторгнення в Україну, в т. ч. у вигляді повномасштабної наступальної операції. Російська Федерація у рамках "гібридної" війни проти України активізувала практику політичного тероризму, що свідчить про її неспроможність дестабілізувати обстановку на українській території організацією масових соціальних заворушень.Інший фактор – уряди країн, що межують з Україною, під впливом місцевих засобів масової інформації та тиском політичних, радикально налаштованих партій, висувають територіальні претензії на території, "несправедливо" втрачені в XIX та XX століттях, які тепер є Західною Україною: Угорщина (Закарпатська область), Польща (Львівська, Тернопільська, Рівненська та Івана-Франківська області), Румунія (Північна Буковина, Південна Бессарабія).Зазначимо що, головною тенденцією розвитку геополітичної ситуації в світі залишається процес формування нової багатополярної системи міжнародних відносин. Водночас відбувається подальша глобалізація всіх сфер життєдіяльності людства.Посилення суперечностей між США, НАТО, ЄС та Російською Федерацією з українського та інших питань загострило протистояння сторін фактично до рівня "холодної" війни. З огляду на це найбільш небезпечною тенденцією стало підвищення військової активності США, НАТО і Російської Федерації як на стратегічному рівні у ракетно-ядерній сфері, так і на основних напрямках їх безпосереднього зіткнення у Чорноморському регіоні.За таких обставин принципово важливим для України є те, що США, НАТО і ЄС залишаються на своїх позиціях, дотримуючись політики стратегічного стримування Російської Федерації, послідовно нарощують проти неї санкції, посилюючи підтримку України та зміцнюючи безпеку ЄС зі Східного напрямку. Провідні країни-члени ЄС та міжнародні організації фактично ухвалили принципові рішення щодо відповідальності за подальшу інтеграцію України в ЄС та НАТО.Зазначимо, що Російська Федерація намагається змінити політику США, НАТО і ЄС на російському та українському напрямках, підірвати єдність ЄС і НАТО методами ведення "гібридної" війни, в т. ч. впливаючи на підсумки виборів у західних країнах.

The thesis is devoted to the study of the language representation of the concept death, which being an important element of any national and cultural community participates in the formation of the cultural norms. The concept is viewed as a cognitive and linguocultural phenomenon. The concept is defined as the mental formation which combines certain concepts, ideas, knowledge, associations, emotions connected with a particular phenomenon. Part of the above elements form the core which is collectively developed and conceptually structured, while others form the individual variable periphery. The basic theoretical principles of national, language and cognitive world picture are clarified and revised, the new empirical material is analysed. The terms "concept", "image", "symbol" and "concept" are defined.The concept death occupies a crucial place in the Ukrainian cognitive-language world picture. The six-stage analysis of the concept death is suggested, which combines cognitive and linguocultural approaches to its interpretation. The concept death is qualified as abstract, nominated, relevant, complex (multi-level), binary (has an antonymic couple ‒ life), universal, stable, primary, teleonic unit. Its motivational, notional, figurative, symbolic, value, associative components are revealed through the analysis of lexicographic sources and the Newest Ukrainian literature.In addition to naming the concept, the lexeme death has a number of derivatives, synonyms and idiomatic phrases which are included into nominative means of the concept's linguistic representation. The presence of the voluminous derivational field is a characteristic feature of the concept death in the Ukrainian language; powerful paradigmatic and syntagmatic relationships, which the verbalisers of the concept death form, determine its relevance in the Ukrainian linguocultural studied.In terms of its structural organisation the concept involves six aspects and we propose a six-stage analysis of the concept death, combining cognitive and linguocultural approaches to its interpretation. Motivational and conceptual components of the concept find their reflection in lexicographic definitions. The figurative and symbolic components are revealed in the metaphorical meanings of the word functioning as general reflections of the particular subject, phenomenon, etc. The value component dominates the concept and can identify the national specific features of each mental formation being revealed at different stages of the research.Dynamic characteristics of the concept are volatile and limited by consciousness of the collective or individual speaker. The concept as a linguocultural phenomenon is multidimensional, which determines the possibility of different approaches to its structure establishment and is characterised by the presence of universal national-cultural, social, group and individual-personal components.Motivational features of the death concept were formed in Proto-Slavic and Old Kievan Rus' periods of the language formation. Motivational features are stored in the form of trite metaphors or in the form of notional features of the concept. The analysis of keywords in dictionary definitions can provide the concept's meaningful minimum ‒ the direct notional features. Indirect notional features are features expressed through paradigmatic and syntagmatic relations referents of the concept death.Currently, in the native speakers' minds the lexico-semantic field of the concept death (based on the results of the free associative experiment) has the following shape: the core of the concept is formed by the thematic groups "life", "fear", "unnatural death", "the end"; the close periphery contains thematic groups which represent "peace", "natural death", "grief", "ritual", "afterlife" features; the distant periphery is constituted by thematic groups "age", "symbol", "time", "politically marked associations", "socially marked associations", "disease", "color", "subculture". The quantitative analysis of the features found in the Ukrainian discourse has shown that their use is not homogeneous. The highest frequency is observed for signs "termination of existence" (20%), "the end" (16%), "execution" (11%) and "ruin" (9%). The signs of "clinical death" (1%), "death of the soul" (1%), "biological death" (0.5%) and "destruction" (0.5%) have the least frequency.The figurative component of the death concept in the Ukrainian language is predetermined by a number of cognitive features, which serve as the basis for typical metaphorical statements. In the texts of the Newest Ukrainian literature, the figurative aspect of the death concept includes features of animate (vital, anthropomorphic, zoomorphic, vegetative) and inanimate (elements, property, artifacts, substances, food, spatial and temporal features) beings. The concept death is explicated in the texts' symbolic meaning through anthropomorphic signs (images of a young and an old woman), theomorphic features (soul / spirit, punishment), colour symbols (black, white, purple, yellow, blue); images-symbols (sleep, beginning, cold, darkness).The concept death accumulates general and specific values. The most widespread in the Ukrainian cognitive-linguistic picture of the world are the following valuable characteristics of the concept death: natural / unnatural, beautiful, heroic, easy, terrible, shameful, ordinary, majestic, sudden. Within the value component of the concept, we single out such universal values as freedom, will, happiness. In the centre of the concept death scenario lies the situation scheme which contains the event itself, its assessment and emotional experience. In the centre of the emotive scenario, there is the emotion associated with the death. In the event scenario, on the contrary, the emotional experience of death is the consequence of the event. ; Диссертация посвящена исследованию языковой репрезентации концепта смерть, который является важнейшим элементом культуры любой национальной общности, участвует в формировании культурных норм.Концепт рассматривается как когнитивный и лингвокультурологический феномен. Выделены такие его инвариантные признаки: 1) минимальная единица человеческого опыта в его идеальном представлении; 2) експлицированность словом; 3) полевая организация; 4) основная единица обработки, хранения и передачи информации; 5) «размытость» границ; 6) культурная и социальная маркированность; 7) соотношение универсального и индивидуального компонентов.Концепт смерть определяется как абстрактная, номинированная, актуальная, сложная (многоуровневая), парная (имеет антонимическую пару ‒ жизнь), универсальная, стойкая, исконная, телеонимная единица. Описаны мотивирующий, понятийный, образный, символический, ценностный, ассоциативный составляющие исследуемого концепта в сознании носителей украинского языка (на основе анализа лексикографических источников, результатов ассоциативного эксперимента и дискурсивного анализа украинского художественного дискурса). Применен шестиэтапний анализ концепта смерть, объединяющий когнитивный и лингвокультурологический подходы к его интерпретации. ; Дисертацію присвячено дослідженню мовної репрезентації концепту смерть, який є важливим елементом культури будь-якої національно-культурної спільноти, бере участь у формуванні культурних норм.Концепт розглянуто як когнітивний та лінгвокультурологійний феномен. Встановлено такі інваріантні ознаки концепту: 1) мінімальна одиниця людського досвіду в його ідеальному уявленні; 2) експлікованість словом; 3) польова організація; 4) основна одиниця опрацювання, збереження й передавання інформації; 5) «розмитість» меж; 6) культурна й соціальна маркованість; 7) співвідношення універсального й індивідуального компонентів.Концепт смерть кваліфіковано як абстрактну, номіновану, актуальну, складну (багаторівневу), парну (має антонімічну пару ‒ життя), універсальну, стійку, споконвічну, телеонімну одиницю. Визначено мотиваційний, поняттєвий, образний, символьний, ціннісний, асоціативний складники досліджуваного концепту у свідомості носіїв української мови (на ґрунті аналізу лексикографічних джерел, результатів асоціативного експерименту й дискурсивного аналізу українського художнього дискурсу). Застосовано шестиетапний аналіз концепту смерть, який поєднує когнітивний та лінгвокультурологійний підходи до його інтерпретації.

Problem setting. The first decades of the XXI century demonstrate the unrestrained, turbulent, even explosive development of the world political process, which raised waves of "color" revolutions, began to distort the national sovereignty of some countries, led to a violation of the international principle of inviolability of postwar borders through military conflicts and "hybrid" wars. It is no longer possible to deny that under modern conditions there is not only a break in the bipolar and unipolar world order, but also a transition to a multipolar world with several centers of influence.Recent research and publications analysis. Empirical approach plays important role in the study of the international systems. It correlates with geopolitical specificity and mainly investigates contemporary interaction of people and states, geopolitical strategies and government tactics within certain geographical regions. Empirical research is characterized by: the desire to specifically explain certain international situation (political, economic, humanitarian), that developed in certain region of the planet, specificity of the systemic connections between global actors; to highlight the level of influence on behavior of the international subjects and decisions of national elites of following factors: socio-humanitarian and economic realities, national potential of the states, cross-regional competition, directions of actions and juridical boundaries regarding interventions of international organizations etc. Serious destructive influence on the contemporary system of international relations is exerted by new wars of the 21st century: wars with terror, cyberwar, "hybrid" wars and so on.Paper objective. The purpose of the article is to seek through systemic, phenomenological and factor-geopolitical analysis to identify the nature of the modern international system and the nature of real and hybrid "drivers" that stimulate its development and, at the same time, turbulence and global shifts. Hence, the research tasks are as follows: according to the ontological parameters to carry out the phenomenology of the "international system"; to systematize the typologies of various international systems; to identify key trends (challenges) of shifts and destructions of the current world order; to substantiate the most significant factors of global turbulence: macro-oscillations of the world system, "geopolitical shifts", international terrorism, "hybrid" wars, humanitarian collapses (pandemic coronavirus), etc.Paper main body. Contemporary conceptualization of the international systems, in our opinion, demands more accurate phenomenological interpretation, since this is a phenomenon of a special type. First of all, international system is a mega-phenomenon of the social type, which organizes the existence of macro communities of planet in a special, relational way. Secondly, international systems are supercomplex in their content and structure, therefore they have to adapt to each other and to elements of the whole environment (this is characteristic of the whole planetary system and of its regional and sub-regional subsystems). Thirdly, according to Phillippe Braillard, informal and poorly organized nature of the international systems is obvious, because it is not always possible to delineate clearly and definitely between the complex that is being studied and its external environment. Fourth of all, international system has capacity of open formation, which explains the low level of integration, even some divergence of components inside of the wholeness.The international system of modernity began to experience radically modern changes under the influence of the powerful "geopolitical landslides" (factors of influence), which caused its turbulence and further transformation: 1) the completion of the collapse of colonial empires and the emergence of many post-colonial countries as independent international actors on the political map of the world, implementing their national-political projects; 2) the global collapse of the model of the "bipolar world" – of closed political systems, which embodied two superpowers of Soviet Union and the United States; the end of the "Cold War"; loss of meaning of the paradigm of the "Third World" for the underdeveloped countries; 3) entrance of new sovereign states into the world arena (after the collapse of the USSR, Yugoslavia, etc.), which are modernizing and introducing their new own geostrategies in international relations; 4) post-communist transformation of the countries of Eastern and Central Europe, Asia and Africa fundamentally changed the ideological balance and geopolitical design of the planet. As a result, the strategic shift of the Baltic-Mediterranean arc into a new geopolitical trajectory took place – into the Baltic-Black Sea arc, along the borders of Russia with the Baltic States, Ukraine, and Georgia; 5) the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system, driven by the success of the quasi-superpowers of the region: Japan (economic strength and investments), China (demographic and industrial capacities), South Korea, Singapore, Hong Kong (technology); India (leader of social democracy). According to Phillippe Braillard and Mohammad-Reza Djalili, this results from the existence of regional subsystems - a set of specific interactions based on general geographic affiliation; 6) the geopolitical "weight" of the South Asian sub-region grows because of the collapse of the North Korea's "nuclear blackmail" militaristic strategy, thanks to the successes of diplomacy of the US President Donald Trump; 7) paradoxically, but currently the political-economic competition between strategic partners - the USA and the European Union - is intensifying. At the same time, military-political tensions between the Russian Federation and the United States and NATO, as global rivals in various geopolitical aspects – war in Syria, sanctions against the Russian Federation because of the annexation of Crimea and aggression in eastern Ukraine – are growing; global migration; Iranian, Iraqi and Venezuelan issues, etc.Turbulent character and macro fluctuations of transitional international system of "misbalance and mutual equilibriums", additionally is determined by the competitive coexistence of states of stable and transitional democracy, autocratic states (that can be differentiated into traditional-conservative, military-totalitarian, authoritarian-modernized) and specific quasi-states. This combination of authoritarianism with liberal democracy is problematic, and leaves impact on the global politics – temporary restorations of the post-communist governments, lack of competent and responsible bureaucracy, corruption-related scandals in the international structures, ignoring of the demands of the global states in questions relating to survival of humankind. The most important factors in the destabilization of the world system are wars, international terrorism and global problems, in particular, the coronavirus pandemic.Conclusions. Contemporary international system is currently in a state of transitional from the unipolar world to the multipolar one, from the stability that prevailed after the collapse of the world socialist system to the qualitatively new international system with several fulcrums. But this process is very complex and prolonged; it will be constantly influenced by the new "geopolitical shifts", as factors contributing to global turbulence and macro fluctuations of the transitional international system: the final collapse of the colonial system; the destruction of the model of the "bipolar world" and the emergence of sovereign states that implement their own geostrategies on a world arena; problems of coexistence of countries in stable and transitional democracy, autocracies and specific quasi-states; strategic shift of the Baltic-Black Sea arc to the borders of Russia with the Baltics, Ukraine, Georgia; the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system; increase in economic competition of strategic partners – the USA and the European Union; an increase in military-political tension between the Russian Federation and the US with NATO, and so on. ; В исследовательских кейсах статьи представлен научный дискурс по вопросам сущности, методологии анализа, типологий международных систем; концептуализированы новые понятия и «гибридные явления»; гипотезы и выводы авторов на почве синтеза системной и геополитической парадигм; проанализированы феномены международного терроризма, «гибридной» войны, пандемии коронавируса как важных факторов турбулентности современной международной системы. ; У дослідницьких кейсах статті представлено науковий дискурс щодо питань сутності, методології аналізу, типологій міжнародних систем; концептуалізовані нові поняття та «гібридні явища»; гіпотези і висновки авторів на ґрунті синтезу системної та геополітичної парадигм; проаналізовано феномени міжнародного тероризму, «гібридної» війни, пандемії коронавірусу як важливих чинників турбулентності сучасної міжнародної системи.

Problem setting. The first decades of the XXI century demonstrate the unrestrained, turbulent, even explosive development of the world political process, which raised waves of "color" revolutions, began to distort the national sovereignty of some countries, led to a violation of the international principle of inviolability of postwar borders through military conflicts and "hybrid" wars. It is no longer possible to deny that under modern conditions there is not only a break in the bipolar and unipolar world order, but also a transition to a multipolar world with several centers of influence.Recent research and publications analysis. Empirical approach plays important role in the study of the international systems. It correlates with geopolitical specificity and mainly investigates contemporary interaction of people and states, geopolitical strategies and government tactics within certain geographical regions. Empirical research is characterized by: the desire to specifically explain certain international situation (political, economic, humanitarian), that developed in certain region of the planet, specificity of the systemic connections between global actors; to highlight the level of influence on behavior of the international subjects and decisions of national elites of following factors: socio-humanitarian and economic realities, national potential of the states, cross-regional competition, directions of actions and juridical boundaries regarding interventions of international organizations etc. Serious destructive influence on the contemporary system of international relations is exerted by new wars of the 21st century: wars with terror, cyberwar, "hybrid" wars and so on.Paper objective. The purpose of the article is to seek through systemic, phenomenological and factor-geopolitical analysis to identify the nature of the modern international system and the nature of real and hybrid "drivers" that stimulate its development and, at the same time, turbulence and global shifts. Hence, the research tasks are as follows: according to the ontological parameters to carry out the phenomenology of the "international system"; to systematize the typologies of various international systems; to identify key trends (challenges) of shifts and destructions of the current world order; to substantiate the most significant factors of global turbulence: macro-oscillations of the world system, "geopolitical shifts", international terrorism, "hybrid" wars, humanitarian collapses (pandemic coronavirus), etc.Paper main body. Contemporary conceptualization of the international systems, in our opinion, demands more accurate phenomenological interpretation, since this is a phenomenon of a special type. First of all, international system is a mega-phenomenon of the social type, which organizes the existence of macro communities of planet in a special, relational way. Secondly, international systems are supercomplex in their content and structure, therefore they have to adapt to each other and to elements of the whole environment (this is characteristic of the whole planetary system and of its regional and sub-regional subsystems). Thirdly, according to Phillippe Braillard, informal and poorly organized nature of the international systems is obvious, because it is not always possible to delineate clearly and definitely between the complex that is being studied and its external environment. Fourth of all, international system has capacity of open formation, which explains the low level of integration, even some divergence of components inside of the wholeness.The international system of modernity began to experience radically modern changes under the influence of the powerful "geopolitical landslides" (factors of influence), which caused its turbulence and further transformation: 1) the completion of the collapse of colonial empires and the emergence of many post-colonial countries as independent international actors on the political map of the world, implementing their national-political projects; 2) the global collapse of the model of the "bipolar world" – of closed political systems, which embodied two superpowers of Soviet Union and the United States; the end of the "Cold War"; loss of meaning of the paradigm of the "Third World" for the underdeveloped countries; 3) entrance of new sovereign states into the world arena (after the collapse of the USSR, Yugoslavia, etc.), which are modernizing and introducing their new own geostrategies in international relations; 4) post-communist transformation of the countries of Eastern and Central Europe, Asia and Africa fundamentally changed the ideological balance and geopolitical design of the planet. As a result, the strategic shift of the Baltic-Mediterranean arc into a new geopolitical trajectory took place – into the Baltic-Black Sea arc, along the borders of Russia with the Baltic States, Ukraine, and Georgia; 5) the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system, driven by the success of the quasi-superpowers of the region: Japan (economic strength and investments), China (demographic and industrial capacities), South Korea, Singapore, Hong Kong (technology); India (leader of social democracy). According to Phillippe Braillard and Mohammad-Reza Djalili, this results from the existence of regional subsystems - a set of specific interactions based on general geographic affiliation; 6) the geopolitical "weight" of the South Asian sub-region grows because of the collapse of the North Korea's "nuclear blackmail" militaristic strategy, thanks to the successes of diplomacy of the US President Donald Trump; 7) paradoxically, but currently the political-economic competition between strategic partners - the USA and the European Union - is intensifying. At the same time, military-political tensions between the Russian Federation and the United States and NATO, as global rivals in various geopolitical aspects – war in Syria, sanctions against the Russian Federation because of the annexation of Crimea and aggression in eastern Ukraine – are growing; global migration; Iranian, Iraqi and Venezuelan issues, etc.Turbulent character and macro fluctuations of transitional international system of "misbalance and mutual equilibriums", additionally is determined by the competitive coexistence of states of stable and transitional democracy, autocratic states (that can be differentiated into traditional-conservative, military-totalitarian, authoritarian-modernized) and specific quasi-states. This combination of authoritarianism with liberal democracy is problematic, and leaves impact on the global politics – temporary restorations of the post-communist governments, lack of competent and responsible bureaucracy, corruption-related scandals in the international structures, ignoring of the demands of the global states in questions relating to survival of humankind. The most important factors in the destabilization of the world system are wars, international terrorism and global problems, in particular, the coronavirus pandemic.Conclusions. Contemporary international system is currently in a state of transitional from the unipolar world to the multipolar one, from the stability that prevailed after the collapse of the world socialist system to the qualitatively new international system with several fulcrums. But this process is very complex and prolonged; it will be constantly influenced by the new "geopolitical shifts", as factors contributing to global turbulence and macro fluctuations of the transitional international system: the final collapse of the colonial system; the destruction of the model of the "bipolar world" and the emergence of sovereign states that implement their own geostrategies on a world arena; problems of coexistence of countries in stable and transitional democracy, autocracies and specific quasi-states; strategic shift of the Baltic-Black Sea arc to the borders of Russia with the Baltics, Ukraine, Georgia; the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system; increase in economic competition of strategic partners – the USA and the European Union; an increase in military-political tension between the Russian Federation and the US with NATO, and so on. ; В исследовательских кейсах статьи представлен научный дискурс по вопросам сущности, методологии анализа, типологий международных систем; концептуализированы новые понятия и «гибридные явления»; гипотезы и выводы авторов на почве синтеза системной и геополитической парадигм; проанализированы феномены международного терроризма, «гибридной» войны, пандемии коронавируса как важных факторов турбулентности современной международной системы. ; У дослідницьких кейсах статті представлено науковий дискурс щодо питань сутності, методології аналізу, типологій міжнародних систем; концептуалізовані нові поняття та «гібридні явища»; гіпотези і висновки авторів на ґрунті синтезу системної та геополітичної парадигм; проаналізовано феномени міжнародного тероризму, «гібридної» війни, пандемії коронавірусу як важливих чинників турбулентності сучасної міжнародної системи.