Suchergebnisse

The article is devoted to the study of discursive practices of denial in intercultural communication as a kind of discursive social practice. The multidimensional nature of intercultural communication determines the complexity of the problems of studying intercultural communication from the point of view of culture studies, linguistics, sociology, philosophy, ethnology, pragmatics, the theory of mass communication, political science and public administration. The study of the pragmatic aspect of intercultural communication is relevant from the point of view of the integrated approach that helps to reveal the picture of the world of the people, its way of life, and the socio-cultural conditionality of the language allows us to establish the facts of the culture of the people, which contributes to better mutual understanding in the intercultural dialogue. The article noted that there is a significant difference between sociocultural space and time and multicultural space. From our point of view, the current situation of the development of new strategies of cultural communities that are active in activism is not deprived of the national and cultural potential of the society, a lot of mental and spiritual growth, and there is no new pattern of new growth.

Dmitry Dontsov's communicative strategy is explored in the article, taking into account the national and philosophical ideas inherent to his thinking. Grounding on the material of the literary-critical essays of the publicist, it turns out that Dontsov's communicative strategy according to the content is ethosophysical and holistic. It's a national-existential phenomenon in the history of Ukrainian literary studies of the twentieth century. The communicative processes reflected in the essays «Crisis of our literature», «Our literary ghetto» are formed in a single communicative paradigm and include: the event, communicative situation, intonational tone, axiological author's commentary and a special national-centric and hermeneutical way of representation of the situation.The nationalist interpretation of the thinker is essentially national-philosophical (national), but at the same time it is literary with typical for this kind of experience, with the predominance of coherently-semantic level of cognition and evaluation over the formal-aesthetic. As a result of cognition happends the transcoding of an idea from the language of art into the language of philosophy in the search of the national-philosophical equivalent of a literary phenomenon. In most cases, this is based on two intentions: the search for protection and assertion of one's own national identity, and the cultural and political realization of the national idea. At the same time, the aesthetic level of a literary phenomenon is evaluated. The following characteristics of the literary-critical text are highlighted and substantiated: the text as a receptive expression that can be interpreted freely, conceptually transforms information, constructing new meanings through interesting dialogical models, rhetorical questions, pre-planned line of speech behavior, public speaking behavior, which is necessarily intended to avoid any one-sided narrative or ambiguity of perception, openness and comprehension.Key words: communicative strategy, text, literary-critical ...

The study's purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Germany's practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.

This article confirms the findings of a number of previous studies that under authoritarian regimes, social protests begin with a combination of two main factors: increased restrictions on political rights and civil liberties and the widespread use of a (new) media channel beyond the control of the authorities. This assumption is confirmed by the example of the situation around the presidential elections in the Republic of Belarus in 2020. The article compares the conditions and factors of mass protests in Belarus, North Africa and the Middle East and in Ukraine. It was established that before the elections in Belarus there were sufficient conditions and factors for the start of mass protests and they were involved. We have shown that the new and uncontrolled by the Belarusian authorities channel became the Telegram messenger, which began to be widely used during the election period. The peculiarity of this communication channel is its confidentiality and anonymity of subscribers, as well as the narrow thematic focus of individual channels. We also analyzed Telegram as a means of political communication in authoritarian regimes, showed its differences as a means of communication from popular social networks, which were widely used to coordinate protests in the past. We present the results of the analysis of the pre-election communication against the incumbent President of Belarus, which is based on the use of Telegram to spread the thesis of his "low rating". It is shown that this thesis was generated with the participation of Russian big data analytical institutions and is largely disseminated by pro-Russian Telegram channels in Belarus. After the election, it became the basis for mass street protests and strikes in Belarus. The direct participation of professional political technologists in the management of Telegram-channels with anti-presidential content and their participation in the organization of the influence of pro-Russian and Russian channels in Belarus has also been established. As a result, the probability of implementing a model of strategic communications in Belarus with elements of external influence on the course of the election campaign, which can be used to influence the leader of an authoritarian state, is confirmed. ; Ця стаття підтверджує висновки ряду попередніх досліджень про те, що в умовах авторитарних режимів соціальні протести починаються у випадку поєднання двох головних чинників - посилення обмежень політичних прав і громадянських свобод та широкого застосування непідконтрольного владі (нового) каналу масової комунікації. Це припущення підтверджено на прикладі ситуації навколо президентських виборів у Республіці Білорусь 2020 р. У статті наведено порівняння умов і факторів розгортання масових протестів у Білорусі, країнах Північної Африки й Близького Сходу та в Україні. Встановлено, що до початку виборів у Білорусі були наявні достатні умови і фактори для початку масових протестів і вони були задіяні. Ми показали, що новим і непідконтрольним білоруській владі каналом став месенджер Telegram, який почали масово використовувати саме в період виборів. Особливістю цього каналу комунікації є його конфіденційність і анонімність підписників, а також вузька тематична спрямованість окремих каналів. Також ми проаналізували Telegram як засіб для політичної комунікації в умовах авторитарних режимів, показали його відмінності як засобу комунікації від популярних соціальних мереж, які широко використовувалися для координації протестних акцій раніше. Ми наводимо результати аналізу передвиборчої комунікації, спрямованої проти діючого президента Білорусі, яка ґрунтується на застосуванні Telegram для поширення тези про його "низький рейтинг". Показано, що ця теза згенерована за участі російських аналітичних інституцій big data і значною мірою поширена проросійськими Telegram-каналами у Білорусі. Після виборів вона стала інформаційною підставою масових вуличних протестів і страйків у Білорусі. Також встановлено безпосередню участь фахових політтехнологів в управлінні Telegram-каналів з антипрезидентським контентом і їх участь в організації впливу у Білорусі проросійських і російських каналів. У підсумку підтверджується ймовірність реалізації в Білорусі моделі стратегічних комунікацій з елементами зовнішнього впливу на перебіг виборчої кампанії, що може бути використано для впливу на лідера авторитарної держави.

The article studies the influences of the network systems of communication in the process of globalization on horizontal and vertical segments and structures of the society. It is proven that the networks can act like social institutes and dictate the settlement of any social problems, and at the same time they can depend on socio-economic and political situation in the country and the world in general. The authors of the research underline that the network principle captures all more spheres, in particular, it shows itself vividly in the development of management and marketing, education, culture, business, media, etc. The role of network structures in the country and, in particular, in the administrative management is priceless. At the same time structure-network communication systems may not have permanent the only accurate organization. Though, it does not affect the connections between them and their cooperation. The authors also pay attention to that the network systems challenge a stereotype that it is impossible to control freedom, and they prove the opposite: these systems can control, they can even program a choice and manipulate the consciousness. They come to the conclusion on the development of such phenomenon as the controlled freedom that can carry the hidden threat in itself which should be prevented. ; В статье исследуется влияние сетевых систем коммуникации в процессе глобализации на горизонтальные и вертикальные сегменты и структуры обществ. Доказана способность сетей как социальных институтов диктовать решение тех или иных социальных проблем и одновременно быть зависимыми от социально-экономической и политической ситуации в стране и мире в целом. Авторы исследования подчеркивают, что сетевой принцип охватывает все большее число сфер, в частности ярко проявляет себя в развитии менеджмента и маркетинга, образования, культуры, бизнеса, медиа и т. д. Вместе с тем структурно-сетевые коммуникационные системы могут не иметь устойчивой единственно правильной организации. Авторы обращают внимание также на то, что сетевые системы полностью опровергают стереотип о невозможности управления свободой, и доказывают прямо противоположное: данные системы способны управлять, даже программировать выбор и манипулировать сознанием. Они приходят к выводу о формировании такого явления, как управляемая свобода, что может нести в себе скрытую угрозу, которую необходимо предотвратить. ; У статті досліджуються впливи мережевих систем комунікації у процесі глобалізації на горизонтальні й вертикальні сегменти і структури суспільств. Доведено здатність мереж як соціальних інститутів диктувати розв'язання тих чи інших соціальних проблем і водночас бути залежними від соціально-економічної і політичної ситуації в країні та світі загалом. Автори дослідження підкреслюють, що мережевий принцип охоплює дедалі більшу кількість сфер, зокрема яскраво виявляє себе в розвитку менеджменту і маркетингу, освіти, культури, бізнесу, медіа тощо. Неоціненною є роль мережевих структур у державному і, зокрема, адміністративному управлінні. Водночас структурно-мережеві комунікаційні системи можуть не мати сталої єдино правильної організації. Однак це не позначається на зв'язках між ними, їхній взаємодії. Автори звертають також увагу на те, що мережеві системи вщент розбивають стереотип щодо неможливості управління свободою, і доводять якраз протилежне: ці системи здатні управляти, навіть запрограмувати вибір і маніпулювати свідомістю. Вони доходять висновку про формування такого явища, як керована свобода, що може нести в собі приховану загрозу, якій необхідно запобігти.

The article is devoted to the study of discursive practices of denial in intercultural communication as a kind of discursive social practice. The multidimensional nature of intercultural communication determines the complexity of the problems of studying intercultural communication from the point of view of culture studies, linguistics, sociology, philosophy, ethnology, pragmatics, the theory of mass communication, political science and public administration. The study of the pragmatic aspect of intercultural communication is relevant from the point of view of the integrated approach that helps to reveal the picture of the world of the people, its way of life, and the socio-cultural conditionality of the language allows us to establish the facts of the culture of the people, which contributes to better mutual understanding in the intercultural dialogue. The article noted that there is a significant difference between sociocultural space and time and multicultural space.From our point of view, the current situation of the development of new strategies of cultural communities that are active in activism is not deprived of the national and cultural potential of the society, a lot of mental and spiritual growth, and there is no new pattern of new growth. ; Статья посвящена изучению дискурсивных практик межкультурной коммуникации как разновидность дискурсивной социальной практики. Многосторонний характер межкультурной коммуникации определяет комплексность проблем изучения межкультурного общения с точки зрения культурологии, лингвистики, социологии, философии, этнологии, прагматики, теории массовой коммуникации, политологии и государственного управления. Исследование прагматического аспекта межкультурной коммуникации является актуальным с точки зрения комплексного подхода, способствует выявлению картины мира народа, его образа жизни, а социокультурная обусловленность языка позволяет установить факты культуры народа, в межкультурном диалоге способствует лучшему взаимопониманию. В статье отмечено, что есть существенное различие между социокультурным пространством и временем и мультикультурным пространством.С нашей точки зрения, современная ситуация требует разработки новых стратегий межкультурных коммуникаций, ориентированных на активизацию не только национально-культурных потенциалов общества, но и ментальных, духовных внутренне личностных ресурсов каждого человека. ; Стаття присвячена вивченню дискурсивних практик заперечення в міжкультурній комунікації як різновид дискурсивної соціальної практики. Багатосторонній характер міжкультурної комунікації визначає комплексність проблем вивчення міжкультурного спілкування з точки зору культурології, лінгвістики, соціології, філософії, етнології, прагматики, теорії масової комунікації, політології та державного управління. Дослідження прагматичного аспекту міжкультурної комунікації є актуальним з точки зору комплексного підходу, що сприяє виявленню картини світу народу, його способу життя, а соціокультурна обумовленість мови дозволяє встановити факти культури народу, що в міжкультурному діалозі сприяє кращому взаєморозумінню. У статті зазначено, що є істотна відмінність між соціокультурним простором та часом й мультикультурним простором.З нашої точки зору, сучасна ситуація вимагає розробки нових стратегій міжкультурних комунікацій, орієнтованих на активізацію не лише національно-культурних потенціалів суспільства, але й ментальних, духовних внутрішньо особистісних ресурсів кожної людини.

Стаття присвячена вивченню дискурсивних практик заперечення в міжкультурній комунікації як різновид дискурсивної соціальної практики. Багатосторонній характер міжкультурної комунікації визначає комплексність проблем вивчення міжкультурного спілкування з точки зору культурології, лінгвістики, соціології, філософії, етнології, прагматики, теорії масової комунікації, політології та державного управління. Дослідження прагматичного аспекту міжкультурної комунікації є актуальним з точки зору комплексного підходу, що сприяє виявленню картини світу народу, його способу життя, а соціокультурна обумовленість мови дозволяє встановити факти культури народу, що в міжкультурному діалозі сприяє кращому взаєморозумінню. У статті зазначено, що є істотна відмінність між соціокультурним простором та часом й мультикультурним простором.З нашої точки зору, сучасна ситуація вимагає розробки нових стратегій міжкультурних комунікацій, орієнтованих на активізацію не лише національно-культурних потенціалів суспільства, але й ментальних, духовних внутрішньо особистісних ресурсів кожної людини. ; Статья посвящена изучению дискурсивных практик межкультурной коммуникации как разновидность дискурсивной социальной практики. Многосторонний характер межкультурной коммуникации определяет комплексность проблем изучения межкультурного общения с точки зрения культурологии, лингвистики, социологии, философии, этнологии, прагматики, теории массовой коммуникации, политологии и государственного управления. Исследование прагматического аспекта межкультурной коммуникации является актуальным с точки зрения комплексного подхода, способствует выявлению картины мира народа, его образа жизни, а социокультурная обусловленность языка позволяет установить факты культуры народа, в межкультурном диалоге способствует лучшему взаимопониманию. В статье отмечено, что есть существенное различие между социокультурным пространством и временем и мультикультурным пространством.С нашей точки зрения, современная ситуация требует разработки новых стратегий межкультурных коммуникаций, ориентированных на активизацию не только национально-культурных потенциалов общества, но и ментальных, духовных внутренне личностных ресурсов каждого человека. ; The article is devoted to the study of discursive practices of denial in intercultural communication as a kind of discursive social practice. The multidimensional nature of intercultural communication determines the complexity of the problems of studying intercultural communication from the point of view of culture studies, linguistics, sociology, philosophy, ethnology, pragmatics, the theory of mass communication, political science and public administration. The study of the pragmatic aspect of intercultural communication is relevant from the point of view of the integrated approach that helps to reveal the picture of the world of the people, its way of life, and the socio-cultural conditionality of the language allows us to establish the facts of the culture of the people, which contributes to better mutual understanding in the intercultural dialogue. The article noted that there is a significant difference between sociocultural space and time and multicultural space.From our point of view, the current situation of the development of new strategies of cultural communities that are active in activism is not deprived of the national and cultural potential of the society, a lot of mental and spiritual growth, and there is no new pattern of new growth.

Стаття присвячена вивченню дискурсивних практик заперечення в міжкультурній комунікації як різновид дискурсивної соціальної практики. Багатосторонній характер міжкультурної комунікації визначає комплексність проблем вивчення міжкультурного спілкування з точки зору культурології, лінгвістики, соціології, філософії, етнології, прагматики, теорії масової комунікації, політології та державного управління. Дослідження прагматичного аспекту міжкультурної комунікації є актуальним з точки зору комплексного підходу, що сприяє виявленню картини світу народу, його способу життя, а соціокультурна обумовленість мови дозволяє встановити факти культури народу, що в міжкультурному діалозі сприяє кращому взаєморозумінню. У статті зазначено, що є істотна відмінність між соціокультурним простором та часом й мультикультурним простором.З нашої точки зору, сучасна ситуація вимагає розробки нових стратегій міжкультурних комунікацій, орієнтованих на активізацію не лише національно-культурних потенціалів суспільства, але й ментальних, духовних внутрішньо особистісних ресурсів кожної людини. ; Статья посвящена изучению дискурсивных практик межкультурной коммуникации как разновидность дискурсивной социальной практики. Многосторонний характер межкультурной коммуникации определяет комплексность проблем изучения межкультурного общения с точки зрения культурологии, лингвистики, социологии, философии, этнологии, прагматики, теории массовой коммуникации, политологии и государственного управления. Исследование прагматического аспекта межкультурной коммуникации является актуальным с точки зрения комплексного подхода, способствует выявлению картины мира народа, его образа жизни, а социокультурная обусловленность языка позволяет установить факты культуры народа, в межкультурном диалоге способствует лучшему взаимопониманию. В статье отмечено, что есть существенное различие между социокультурным пространством и временем и мультикультурным пространством.С нашей точки зрения, современная ситуация требует разработки новых стратегий межкультурных коммуникаций, ориентированных на активизацию не только национально-культурных потенциалов общества, но и ментальных, духовных внутренне личностных ресурсов каждого человека. ; The article is devoted to the study of discursive practices of denial in intercultural communication as a kind of discursive social practice. The multidimensional nature of intercultural communication determines the complexity of the problems of studying intercultural communication from the point of view of culture studies, linguistics, sociology, philosophy, ethnology, pragmatics, the theory of mass communication, political science and public administration. The study of the pragmatic aspect of intercultural communication is relevant from the point of view of the integrated approach that helps to reveal the picture of the world of the people, its way of life, and the socio-cultural conditionality of the language allows us to establish the facts of the culture of the people, which contributes to better mutual understanding in the intercultural dialogue. The article noted that there is a significant difference between sociocultural space and time and multicultural space.From our point of view, the current situation of the development of new strategies of cultural communities that are active in activism is not deprived of the national and cultural potential of the society, a lot of mental and spiritual growth, and there is no new pattern of new growth.

The article is devoted to outlining the basic scientific approaches to the study of political discourse in modern Ukrainian linguistics. Defined communicative, and discursive approaches lingual pragmatic as a priority for political communication research. Expediency communicatively oriented scientific studies for the analysis of language units that operate in political communication. It traces the main directions of linguistic research in modern Ukrainian linguistics related to the study of political discourse. ; У статті розглянуто основні наукові підходи до аналізу політичного дискурсу в сучасній українській лінгвістиці. Визначено комунікативний, дискурсивний і лінгвопрагматичний підходи як пріоритетні для дослідження політичної комунікації. Обґрунтовано доцільність комунікативно зорієнтованих наукових розвідок для аналізу мовних одиниць, що функціонують у політичній комунікації. Простежено основні напрями мовознавчих досліджень у сучасному українському мовознавстві, пов'язані з вивченням політичного дискурсу.

The article is devoted to outlining the basic scientific approaches to the study of political discourse in modern Ukrainian linguistics. Defined communicative, and discursive approaches lingual pragmatic as a priority for political communication research. Expediency communicatively oriented scientific studies for the analysis of language units that operate in political communication. It traces the main directions of linguistic research in modern Ukrainian linguistics related to the study of political discourse. ; У статті розглянуто основні наукові підходи до аналізу політичного дискурсу в сучасній українській лінгвістиці. Визначено комунікативний, дискурсивний і лінгвопрагматичний підходи як пріоритетні для дослідження політичної комунікації. Обґрунтовано доцільність комунікативно зорієнтованих наукових розвідок для аналізу мовних одиниць, що функціонують у політичній комунікації. Простежено основні напрями мовознавчих досліджень у сучасному українському мовознавстві, пов'язані з вивченням політичного дискурсу.

The article describes the essence of the concept of "economic studies" in the context of modern economic theory and practice of management. In the broad sense, economic studies are a polyconceptual system of knowledge, the development of which is connected with the constant emergence, justification, expansion of influence of some theories, refutation of others and their confrontation. In a more narrow sense, economic studies are a set of economic, political, information and communication processes and activities that take place at regional, national and global levels. The place of economic studies in modern scientific researches is defined: economic, political, information and communication directions. A certain structure of economic studies in accordance with modern scientific researches and actual problems of humanity is offered. Economics as a discipline consists of two components: scientific principles of formation and development of science and discipline "Economic Studies", ie the study of fundamental changes; theoretical foundations of formation and development of economic studies. Issues that must be resolved in everyday economic life, necessitate their prompt decision with the help of a permanent mechanism. The key components of economics studies as a discipline are considered: information Intervention is a set of purposeful measures that provide channels of distribution and telecommunication of mass trend information in a predetermined mode; smart specialization envisages stimulation of innovative activity and introduction of innovations, activation of long-term structural changes in the economy of the region with a long-term orientation; regional studios – it is a complex category that is relevant to the research and monitoring of the processes taking place in the region. Regional studios can create the preconditions for forming transnational economic and cultural ties, which confirms the close link between regional and economic studios. International economic organizations also play an important role - as a worldwide platform for economic studies. ; В статті розкрито сутність поняття «економічні студії» в контексті сучасної економічної теорії та практики господарювання. У широкому розумінні економічні дослідження - це поліконцептуальна система знань, розвиток якої пов'язаний з постійним виникненням, обґрунтуванням, розширенням впливу одних теорій, спростуванням інших та їх протистоянням. У більш вузькому розумінні економічні студії – це сукупність економічних, політичних, інформаційних та комунікаційних процесів та напрямків, що відбуваються на регіональному, національному та глобальному рівнях. Визначено місце економічних студій у сучасних наукових дослідженнях: економічному, політичному, інформаційному та комунікаційному напрямах. Запропоновано певну структуру економічних досліджень відповідно до сучасних наукових досліджень та актуальних проблем людства. Економічні студії як дисципліна складається з двох складових: наукових засад становлення та розвитку науки та дисципліни «Економічні студії», тобто вивчення фундаментальних змін; теоретичні основи становлення та розвитку економічних досліджень. Питання, які мають бути вирішені у повсякденному та економічному житті, потребують їх швидкого вирішення за допомогою постійного механізму. Основними компонентами економічних студій як навчальної дисципліни вважаються: інформаційне втручання – це сукупність цілеспрямованих заходів, що забезпечують канали розповсюдження та телекомунікації інформації про масові тенденції у заздалегідь визначеному режимі; розумна спеціалізація, що передбачає стимулювання інноваційної діяльності та впровадження інновацій, активізацію довгострокових структурних змін в економіці регіону з довгостроковою орієнтацією; регіональні студії – це складна категорія, яка має відношення до досліджень та моніторингу процесів, що відбуваються в регіоні. Регіональні студії можуть створити передумови для формування транснаціональних економічних та культурних зв'язків, що підтверджує тісний зв'язок між регіональними та економічними студіями. Міжнародні економічні організації також відіграють важливу роль - як всесвітню платформу для економічних студій.

Article dwells on the need of studying of universality of certain components of audiovisual media, first of all movies, as a cause and possible instrument of international political communication. Emphasized is the insufficient level of research of that very problem in the context of political studies, which ensures certain difficulties in formulating political components of the international political communication evident in the case of movies. Examples of such an influence are presented in the article both through historical discourse and modern times. Proposed is the string of concept terms among which a universal code of movies – a certain informational component of audiovisual productions, which is understandable independently of its textual basis. ; В статье идет речь о необходимости изучения универсальности определенных компонентов аудиовизуального медиа, в первую очередь – кинематографа, как фактора и возможного инструмента в международной политической коммуникации. Отмечается недостаточная изученность этой проблемы в контексте политических наук, из-за которой имеется определенная сложность в формулировке именно политических составляющих международной коммуникации, существующей в случае с кинематографом. Приводятся примеры такого влияния, присутствующие как в историческом дискурсе, так и в современности. Предлагается ряд терминов-концепций, среди которых – универсальный код кинематографа как определенная универсальная информационная составляющая аудиовизуальной продукции, которая понятна безотносительно текстового наполнения. ; У статті йдеться про необхідність вивчення універсальності певних компонентів аудіовізуальних медіа, і у першу чергу – кінематографу, як чинника та можливого інструменту у міжнародній політичній комунікації. Наголошується на недостатній вивченості цієї проблеми у контексті політичних наук, через що існують певні складнощі у формулюванні саме політичних складових міжнародної комунікації, наявної у випадку з кінематографом. Наводяться приклади такого впливу, присутні як в історичному дискурсі, так і у сучасності. Пропонується низка термінів-концепцій, серед яких – універсальний код кінематографу як певна універсальна інформаційна складова аудіовізуальної продукції, яка зрозуміла без залежності від текстового наповнення.

Article dwells on the need of studying of universality of certain components of audiovisual media, first of all movies, as a cause and possible instrument of international political communication. Emphasized is the insufficient level of research of that very problem in the context of political studies, which ensures certain difficulties in formulating political components of the international political communication evident in the case of movies. Examples of such an influence are presented in the article both through historical discourse and modern times. Proposed is the string of concept terms among which a universal code of movies – a certain informational component of audiovisual productions, which is understandable independently of its textual basis. ; В статье идет речь о необходимости изучения универсальности определенных компонентов аудиовизуального медиа, в первую очередь – кинематографа, как фактора и возможного инструмента в международной политической коммуникации. Отмечается недостаточная изученность этой проблемы в контексте политических наук, из-за которой имеется определенная сложность в формулировке именно политических составляющих международной коммуникации, существующей в случае с кинематографом. Приводятся примеры такого влияния, присутствующие как в историческом дискурсе, так и в современности. Предлагается ряд терминов-концепций, среди которых – универсальный код кинематографа как определенная универсальная информационная составляющая аудиовизуальной продукции, которая понятна безотносительно текстового наполнения. ; У статті йдеться про необхідність вивчення універсальності певних компонентів аудіовізуальних медіа, і у першу чергу – кінематографу, як чинника та можливого інструменту у міжнародній політичній комунікації. Наголошується на недостатній вивченості цієї проблеми у контексті політичних наук, через що існують певні складнощі у формулюванні саме політичних складових міжнародної комунікації, наявної у випадку з кінематографом. Наводяться приклади такого впливу, присутні як в історичному дискурсі, так і у сучасності. Пропонується низка термінів-концепцій, серед яких – універсальний код кінематографу як певна універсальна інформаційна складова аудіовізуальної продукції, яка зрозуміла без залежності від текстового наповнення.

В основу статті покладено доповідь автора на Міжнародній науковій конференції «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку» (21 листопада 2019 р., м. Харків). Актуальність. Демократизація сучасного світу зумовила розробку теоретико-методологічних засад, в межах яких можна було б вірогідно аналізувати та прогнозувати перехідні процеси. Унаслідок цього в політичній науці виникла транзитологія — напрям, що зосередив свою увагу на студіюванні демократичних переходів. Після включення у світовий демократичний процес посткомуністичних країн аналогічний напрям виник і в економічній науці. Проте в культурології подібного напряму ще немає, що значно ускладнює дослідження культурної складової транзитивних процесів.Мета статті полягає в концептуальному обґрунтуванні ідеї заснування транзитологічного напряму в культурології. Методологія дослідження ґрунтується на системному та структурно-функціональному аналізі процесу демократичних переходів.Результати. Системний та структурно-функціональний підходи дозволили репрезентувати культурні перетворення в транзитивних суспільствах як органічну складову загального процесу їх демократизації, яка проте має свою автономію. Автономія зумовлюється тим, що культурна трансформація має свої специфічні вихідну та кінцеву позиції, які передбачають специфічні логіку й завдання процесу. Вихідною позицією культурної трансформації пропонується вважати закритий тип культури, притаманний тоталітарним та патріархальним суспільствам, кінцевою — відкритий, характерний для демократичних суспільств. У такому контексті головним завданням культурної трансформації є відкриття закритих культур.Новизна. Якщо в попередніх працях проблема культурних змін у процесі демократизації суспільства аналізувалася з позиції політичної системи, то в цій публікації пропонується досліджувати її з позиції загальної культури суспільства.Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можуть бути покладені в підґрунтя становлення нового напряму культурологічних студій, а також можуть бути використанні у викладанні політології та культурології у ЗВО. ; This paper is based on the author's report at the International Scientific Conference "Culture and Social Communications: Innovative Development Strategies" (November 21, 2019, Kharkiv). The author notes that transitology originated in political science with the need to create theoretical and methodological foundations for study of the transitions to democracy. Then it spread to economics. However, a similar field is still absent in cultural studies, which hampers the formation of an integrated approach to the analysis of social changes taking place in the modern world. The lack of a transitological field in cultural studies is explained by the uncertainty of the initial and final positions of the cultural transformation process. Such positions are closed and open types of social culture.

В основу статті покладено доповідь автора на Міжнародній науковій конференції «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку» (21 листопада 2019 р., м. Харків). Актуальність. Демократизація сучасного світу зумовила розробку теоретико-методологічних засад, в межах яких можна було б вірогідно аналізувати та прогнозувати перехідні процеси. Унаслідок цього в політичній науці виникла транзитологія — напрям, що зосередив свою увагу на студіюванні демократичних переходів. Після включення у світовий демократичний процес посткомуністичних країн аналогічний напрям виник і в економічній науці. Проте в культурології подібного напряму ще немає, що значно ускладнює дослідження культурної складової транзитивних процесів.Мета статті полягає в концептуальному обґрунтуванні ідеї заснування транзитологічного напряму в культурології. Методологія дослідження ґрунтується на системному та структурно-функціональному аналізі процесу демократичних переходів.Результати. Системний та структурно-функціональний підходи дозволили репрезентувати культурні перетворення в транзитивних суспільствах як органічну складову загального процесу їх демократизації, яка проте має свою автономію. Автономія зумовлюється тим, що культурна трансформація має свої специфічні вихідну та кінцеву позиції, які передбачають специфічні логіку й завдання процесу. Вихідною позицією культурної трансформації пропонується вважати закритий тип культури, притаманний тоталітарним та патріархальним суспільствам, кінцевою — відкритий, характерний для демократичних суспільств. У такому контексті головним завданням культурної трансформації є відкриття закритих культур.Новизна. Якщо в попередніх працях проблема культурних змін у процесі демократизації суспільства аналізувалася з позиції політичної системи, то в цій публікації пропонується досліджувати її з позиції загальної культури суспільства.Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можуть бути покладені в підґрунтя становлення нового напряму культурологічних студій, а також можуть бути використанні у викладанні політології та культурології у ЗВО. ; This paper is based on the author's report at the International Scientific Conference "Culture and Social Communications: Innovative Development Strategies" (November 21, 2019, Kharkiv). The author notes that transitology originated in political science with the need to create theoretical and methodological foundations for study of the transitions to democracy. Then it spread to economics. However, a similar field is still absent in cultural studies, which hampers the formation of an integrated approach to the analysis of social changes taking place in the modern world. The lack of a transitological field in cultural studies is explained by the uncertainty of the initial and final positions of the cultural transformation process. Such positions are closed and open types of social culture.