The purpose of the research is to study modern means of communication during protests, as well as to analyze their effects on the example of Belarus. The research methodology consists in the application of such general scientific methods as synthesis, analysis, generalization, comparison, which allowed to explore the features, problems, and possibilities of using traditional and modern means of communication during political protests. The scientific novelty of the work is that the article summarizes the knowledge about the specifics of the use of traditional and modern protest communication tools in modern conditions. The author carried out the analysis of communication tools efficiency on the example of Belarus. It is concluded that the latest online tools in modern protest communications play a key role because even traditional means, such as protests, are coordinated through messengers and social networks. At the same time, traditional means do not lose their relevance, as the protest effectiveness without their use would be low. Therefore, a successful combination of traditional and modern means, offline and online communications, provides the best results of the protest. Regarding the effectiveness and efficiency of communication means used by the protesters in Belarus, it is worth noting their effectiveness, although the main goal – a change of government – has not been achieved. This is explained by several circumstances, in particular, the epidemiological situation, the rapid reaction of O. Lukashenko's team, and the work of the entire state apparatus, law enforcement agencies to curb the protest wave. The self-proclaimed president also takes symmetrical measures against the opposition, organizes pro-government rallies, mobilizes his supporters, and relies on the power bloc. Consequently, it can be stated that the struggle between the authorities and the protesters will continue, and the final victory will depend on the ability to respond quickly to domestic and external events, to use available ...
Introduction. The article sets out topical issues related to the influence of leadership style on the implementation of communication functions in business communication. In particular, such a multifaceted process of interaction between people as communication is studied. It is realized in different forms and manifests itself in different formats. It is noted that the successful implementation of business communication is possible only with mastered communication skills because it involves interaction between people in the joint process of problem solving in achieving a specific professional goal. The purpose of the article. The purpose of the article is to determine the relationship between leadership style and the degree of implementation of the functions of business communication in business communication/ Results. The content and functions of business communication are revealed. The characteristics are given and main determinants of leadership styles are defined according to the classification by K. Levin, who distinguishes authoritarian, democratic and liberal leadership styles. It is proved that the personality of a chief gives business communication a certain stylistic color and, depending on personal traits and established views and the gained experience, a chief chooses certain ways and methods of business communication to achieve a defined aim. The correspondence between management style and degree of realization of functions of business communication has been found based on our own observations where the characteristics such as «fully realized» («F»), «partially realized» («P») and «difficult to implement (almost not implemented)» («D») were used as a measure of function of business communication. It is proposed to use a formula that allows to indicate the number of business communication functions for each of the leadership styles. These functions are implemented to a certain extent (fully, partially, difficult). The analytical expression of such a formula is determined for each of the considered leadership styles (authoritarian, democratic and liberal). Conclusiоns. Based on the obtained formulas, it has been concluded the democratic style of leadership is the most acceptable and effective regarding the possibility of implementing the business communication functions because this style allows fully implement all functions of business communication. ; У статті розкрито зміст та прояв функцій ділового спілкування у діловій комунікації. На основі власних спостережень встановлено відповідність між стилем керівництва і мірою реалізації функцій ділового спілкування у діловій комунікації. Запропоновано використовувати формулу, яка дозволяє зазначити для кожного із стилів керівництва кількість функцій ділового спілкування, які реалізуються якісно визначеною мірою (повністю, частково, важко), і встановлено аналітичний вираз такої формули для кожного з розглянутих стилів керівництва (авторитарного, демократичного і ліберального). Здійснено порівняння основних стилів керівництва з точки зору забезпечення можливості реалізації функцій ділового спілкування.
Описано специфіку формування політичного іміджмейкінгу, зокрема політичного піару, політичної реклами, інформаційного лобізму, інформаційного тероризму як основних маркетингових способів організації політичних Інтернет-технологій. ; In described the specific of forming of political image-making, in particular political PR, political advertising, informational lobbying, informative terrorism as basic marketing methods of organization of political Internet-technologies.
This article confirms the findings of a number of previous studies that under authoritarian regimes, social protests begin with a combination of two main factors: increased restrictions on political rights and civil liberties and the widespread use of a (new) media channel beyond the control of the authorities. This assumption is confirmed by the example of the situation around the presidential elections in the Republic of Belarus in 2020. The article compares the conditions and factors of mass protests in Belarus, North Africa and the Middle East and in Ukraine. It was established that before the elections in Belarus there were sufficient conditions and factors for the start of mass protests and they were involved. We have shown that the new and uncontrolled by the Belarusian authorities channel became the Telegram messenger, which began to be widely used during the election period. The peculiarity of this communication channel is its confidentiality and anonymity of subscribers, as well as the narrow thematic focus of individual channels. We also analyzed Telegram as a means of political communication in authoritarian regimes, showed its differences as a means of communication from popular social networks, which were widely used to coordinate protests in the past. We present the results of the analysis of the pre-election communication against the incumbent President of Belarus, which is based on the use of Telegram to spread the thesis of his "low rating". It is shown that this thesis was generated with the participation of Russian big data analytical institutions and is largely disseminated by pro-Russian Telegram channels in Belarus. After the election, it became the basis for mass street protests and strikes in Belarus. The direct participation of professional political technologists in the management of Telegram-channels with anti-presidential content and their participation in the organization of the influence of pro-Russian and Russian channels in Belarus has also been established. As a result, the probability of implementing a model of strategic communications in Belarus with elements of external influence on the course of the election campaign, which can be used to influence the leader of an authoritarian state, is confirmed. ; Ця стаття підтверджує висновки ряду попередніх досліджень про те, що в умовах авторитарних режимів соціальні протести починаються у випадку поєднання двох головних чинників - посилення обмежень політичних прав і громадянських свобод та широкого застосування непідконтрольного владі (нового) каналу масової комунікації. Це припущення підтверджено на прикладі ситуації навколо президентських виборів у Республіці Білорусь 2020 р. У статті наведено порівняння умов і факторів розгортання масових протестів у Білорусі, країнах Північної Африки й Близького Сходу та в Україні. Встановлено, що до початку виборів у Білорусі були наявні достатні умови і фактори для початку масових протестів і вони були задіяні. Ми показали, що новим і непідконтрольним білоруській владі каналом став месенджер Telegram, який почали масово використовувати саме в період виборів. Особливістю цього каналу комунікації є його конфіденційність і анонімність підписників, а також вузька тематична спрямованість окремих каналів. Також ми проаналізували Telegram як засіб для політичної комунікації в умовах авторитарних режимів, показали його відмінності як засобу комунікації від популярних соціальних мереж, які широко використовувалися для координації протестних акцій раніше. Ми наводимо результати аналізу передвиборчої комунікації, спрямованої проти діючого президента Білорусі, яка ґрунтується на застосуванні Telegram для поширення тези про його "низький рейтинг". Показано, що ця теза згенерована за участі російських аналітичних інституцій big data і значною мірою поширена проросійськими Telegram-каналами у Білорусі. Після виборів вона стала інформаційною підставою масових вуличних протестів і страйків у Білорусі. Також встановлено безпосередню участь фахових політтехнологів в управлінні Telegram-каналів з антипрезидентським контентом і їх участь в організації впливу у Білорусі проросійських і російських каналів. У підсумку підтверджується ймовірність реалізації в Білорусі моделі стратегічних комунікацій з елементами зовнішнього впливу на перебіг виборчої кампанії, що може бути використано для впливу на лідера авторитарної держави.
The article emphasizes the concept of neopatrimonial political regimes for specific features highlighting of political communications in third world countries since on the Afro-Asian material the traditional science-theoretical division into democratic, authoritarian and totalitarian regimes is not effective enough. Behind the formal signs of democratic regimes in many countries of the world, including in the countries of the former Soviet Union, lies the patrimonial logic of their functioning. The characteristic features of neopatrimonial regimes are distinguished: the "gap" between the center and the periphery, the construction of socio-political relations according to the patronage-client scheme, the dominant role of the state in the political system, "privatization" of state functions by representatives of the state-bureaucratic complex, turning them into a source of private income. It is noted that under this conditions in the political-communicative subsystem of the political system the specific model of power-oligarchic space is formed, within which presence of own media channels, the ability to control and censor information flows acquires on a special role. This contributes to the deployment of lobbying and corruption networks, which are becoming an integral mechanism for the functioning of neopatrimonial regimes. The problem of the peculiarity of the lexis in neopatrimonial communications is considered, namely, the widespread use of the so-called invective or obscene vocabulary. It is suggested that it is not caused by low educational or general cultural level of individual political actors, but by the tendency of cultivation the informal aspect of political communications inherent in neopatrimonial regimes. The question is posed that for further research on the specifics of neopatrimonial communications, one of the most promising approaches is the identification of the main models of neopatrimonial regimes and analysis of the features of their development. ; Актуалізується значення концепта неопатримоніальних політичних режимів для виділення характерних особливостей політичних комунікацій в країнах третього світу, оскільки на афро-азіатському матеріалі традиційне науково-теоретичне розмежування на демократичні, авторитарні та тоталітарні режими виявляється недостатньо ефективними. За формальними ознаками демократичних режимів в багатьох країнах світу, в тому числі і в країнах колишнього Радянського Союзу, приховується патримоніальна логіка їхнього функціонування. Виділяються характерні риси неопатримоніальних режимів: «розрив» між центром та периферією, побудова соціально-політичних відносин за патронажно-клієнтальною схемою, домінуюча роль держави в політичній системі, «приватизація» державних функцій представниками державно-бюрократичного комплексу, перетворення їх на джерело приватних прибутків. Відзначається, що за таких умов в політико-комунікативній підсистемі політичної системи оформлюється специфічна модель владно-олігархічного простору, в рамках якої особливу роль набирає наявність у патронів власних каналів ЗМІ, можливостей контролю та цензурування інформаційних потоків. Це сприяє розгортанню лобістських і корупційних мереж, які стають невід'ємним механізмом функціонування неопатримоніальних режимів. Фіксується проблема своєрідності лексики неопатримоніальних комунікацій, а саме – широке застосування так званої інвективної або обсценної лексики. Висловлюється припущення, що це спричинено не низьким освітнім, або загальнокультурним рівнем окремих політичних акторів, а тенденцією культивації притаманного неопатримоніальним режимам неформального аспекту політичних комунікацій. Ставиться питання про те, що для подальшого дослідження специфіки неопатримоніальних комунікацій одним із найбільш перспективних підходів є виділення основних моделей неопатримоніальних режимів, аналіз особливостей їхнього розвитку.
The article is devoted to the problem of tolerance in various spheres of social life and especially in international practice it contributes to the solution of many social problems emerged within society. The urgency of the study is to use the most accepted tolerant practices for the manifestation of new cultural communication in international practice, as well as to show how diplomatic measures can prevent world conflicts. The purpose of the paper is to consider and analyse the concept of "tolerance", its limits of application are established. In today's world, the problem is aggravated in the context of social conflicts, social tension in the international community, and the diplomatic platform in various types of societies. The problem of tolerance covers all spheres of social life of any state: social, political, religious, and personal. The concept of tolerance is an antithesis of antipathy, hatred, and hostile attitude. The article reveals the typology of tolerance in all social spheres of its existence. Along with the notion of "tolerance" in society there is also the concept of "intolerance". Intolerance has often a hidden position, an implicit one. In particular, tolerance is studied as a universal condition of man existence and the interconnection of people in the space of intercultural relations. The methodological approaches to resolving conflicts by diplomatic methods and sociological-analytical analysis of tolerant practices are revealed. There is no need for Ukraine to resort to tolerance level reduction as this can lead to a negative impact on the international image as a European legal democratic state. It may cause a potential threat to the peaceful coexistence of national and ethnic minorities, as well as to civil society formation and the Ukrainian political nation development.
Анотація. Статтю присвячено розробці експериментальної моделі формування підготовленості майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження, присвячене підготовці майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування, є актуальним, адже міжкультурна комунікація значним чином впливає на професійне спілкування офіцерів навігаційного містка (судноводіїв) та їхню здатність професійно виконувати свої посадові обов'язки. В статті проаналізовано літературні джерела з теорії моделювання, дано визначення поняття модель формування підготовленості майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування засобами інформаційно-комунікаційних технологій. В роботі виокремлено та проаналізовано основні блоки моделі (методологічно-цільовий, змістовий, процесуально-технологічний, діагностично-оцінювальний); визначені мета, завдання, методологічні підходи (системний, комунікативний, ситуативно-контекстний та особистісно-зорієнтований) та дидактичні принципи (принцип зв'язку теорії з практикою, систематичності і послідовності, індивідуалізації, гуманізації та демократизації, міждисциплінарної інтеграції) формування підготовленості майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування; названі засоби та методи підготовки курсантів до міжкультурного діалогу, а також подані цілеспрямовано обрані педагогічні умови, впровадження яких буде сприяти реалізації розробленої експериментальної моделі та вирішенню поставлених в навчально-педагогічному процесі завдань. ; Abstract. The article is devoted to the development of an experimental model of formation of future navigators' preparedness to cross-cultural communication by means of information and communication technologies. The study on future navigators' training to cross-cultural communication is relevant, since cross-cultural communication has a significant influence on the professional communication of navigational officers (navigators) and their ability to perform their duties professionally. Future navigators' training to cross-cultural communication is an important part of their professional training, because the professional activity of navigators is directly related to communication with representatives of other countries and cultures. Taking into account the component structure of future navigators' training to cross-cultural communication (motivational-and-cognitive, action-and-creativity-centered and personal-and-reflective components), in the article the criteria and indicators are named, which can be used to diagnose levels of preparedness to such an activity. The criteria of the investigated construct are: mindset-and-contents, operational-and-creative, and individual-and-evaluative.The article analyzes literary sources on the theory of modeling, defines the concept of a model of formation of future navigators' preparedness to cross-cultural communication through means of information and communication technologies. In the work, the main blocks of the model (methodological-target, content, process-technological, diagnostic-appraisal) are identified and analyzed; defined objectives, tasks, methodological approaches (system, communicative, situational-context and person-oriented) and didactic principles (the principle of connection of theory with practice, systematic and sequencing, individualization, humanization and democratization, interdisciplinary integration), formation of future navigators' preparedness to cross-cultural communication; in the article there are named means and methods of preparation of cadets for intercultural dialogue, and also purposefully selected pedagogical conditions, the introduction of which will promote implementation of the developed experimental model and will help solve the tasks set in the educational and pedagogical process.
Анотація. Статтю присвячено розробці експериментальної моделі формування підготовленості майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Дослідження, присвячене підготовці майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування, є актуальним, адже міжкультурна комунікація значним чином впливає на професійне спілкування офіцерів навігаційного містка (судноводіїв) та їхню здатність професійно виконувати свої посадові обов'язки. В статті проаналізовано літературні джерела з теорії моделювання, дано визначення поняття модель формування підготовленості майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування засобами інформаційно-комунікаційних технологій. В роботі виокремлено та проаналізовано основні блоки моделі (методологічно-цільовий, змістовий, процесуально-технологічний, діагностично-оцінювальний); визначені мета, завдання, методологічні підходи (системний, комунікативний, ситуативно-контекстний та особистісно-зорієнтований) та дидактичні принципи (принцип зв'язку теорії з практикою, систематичності і послідовності, індивідуалізації, гуманізації та демократизації, міждисциплінарної інтеграції) формування підготовленості майбутніх судноводіїв до міжкультурного спілкування; названі засоби та методи підготовки курсантів до міжкультурного діалогу, а також подані цілеспрямовано обрані педагогічні умови, впровадження яких буде сприяти реалізації розробленої експериментальної моделі та вирішенню поставлених в навчально-педагогічному процесі завдань. ; Abstract. The article is devoted to the development of an experimental model of formation of future navigators' preparedness to cross-cultural communication by means of information and communication technologies. The study on future navigators' training to cross-cultural communication is relevant, since cross-cultural communication has a significant influence on the professional communication of navigational officers (navigators) and their ability to perform their duties professionally. Future navigators' training to cross-cultural communication is an important part of their professional training, because the professional activity of navigators is directly related to communication with representatives of other countries and cultures. Taking into account the component structure of future navigators' training to cross-cultural communication (motivational-and-cognitive, action-and-creativity-centered and personal-and-reflective components), in the article the criteria and indicators are named, which can be used to diagnose levels of preparedness to such an activity. The criteria of the investigated construct are: mindset-and-contents, operational-and-creative, and individual-and-evaluative.The article analyzes literary sources on the theory of modeling, defines the concept of a model of formation of future navigators' preparedness to cross-cultural communication through means of information and communication technologies. In the work, the main blocks of the model (methodological-target, content, process-technological, diagnostic-appraisal) are identified and analyzed; defined objectives, tasks, methodological approaches (system, communicative, situational-context and person-oriented) and didactic principles (the principle of connection of theory with practice, systematic and sequencing, individualization, humanization and democratization, interdisciplinary integration), formation of future navigators' preparedness to cross-cultural communication; in the article there are named means and methods of preparation of cadets for intercultural dialogue, and also purposefully selected pedagogical conditions, the introduction of which will promote implementation of the developed experimental model and will help solve the tasks set in the educational and pedagogical process.
The study's purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Germany's practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.
In article reviews phenomenon of populism as a product of political communication. An attempt to consider the destructive practice of communication in politics as the result of conscious and unconscious rejection of constructive policies. Analyzed variations paradoxical communication, which gives a deeper understanding of the causes of negative understanding of populism. Looking indicators to identify the phenomenon of populism ethical dimension of mass manipulation of consciousness.Key words populism, demagogy, political communication, manipulation, parapolitica, ethics ; Розглянуто феномен популізму як продукт політичної комунікації. Зроблено спробу дослідити деструктивні комунікативні практики в політиці як результат свідомого та несві-домого відхилення від конструктивної політики. Проаналізовано різновиди парадоксальної комунікації, що дає глибше розуміння причин негативного побутового ставлення до по-пулізму. Подано етичний вимір маніпуляції свідомістю мас як намагання знайти критерій для ідентифікації популізму. Ключові слова: популізм, демагогія, політична комунікація, маніпуляція, параполітика, етика.
The main object of study is the mass communication (journalism) of the Ukrainian cyberspace. The rich fact of mass communication research has been analyzed. An overview of important works demonstrating the development of Ukraine's national cyberspace has been carried out. The important personal criteria of a journalist are considered, which should become the basis of an effective model of mass communication (national journalism) in the modern Internet space. The study used a set of general and specific methods: a conceptual analysis method in determining the basic characteristics of mass communication, comparative analysis (in comparing and contrasting models of mass media, including journalism), functional analysis (in clarifying the role and basic functions of mass media, including journalism). Mass media, including national journalism, influence the security of the individual, society and the Ukrainian nation. In the face of Russian aggression, it is important that the model of national journalism be effective for the security of the Ukrainian information space. It is important for national politics to promote the information security of the Ukrainian nation, and that the mass media model, in particular, national journalism, be an effective mechanism in the fight against the Russian aggressor.
The subject of the study is an essence and sources of the concept of hybrid war, signs of hybridity. Topicality. In recent years, the Russian Federation has been waging a hybrid war against Ukraine. The source of hybrid wars is hybrid politics and hybrid economics. The study of the phenomenon of hybrid warfare, gives the opportunity to determine their essence, allows you to develop the correct trade and economic policy of the state. The purpose of the article. The purpose of the article is to define the essence of the concept of hybrid war and to reveal the sources, causes, signs of this phenomenon, the policy and strategy of counteraction in the hybrid war. Methodology. The methodical approach of analysis and classification of types of hybrid wars is used in the article, the modern vision of economic war as a component of hybrid war is systematized. The method of generalization used allowed to establish the properties of hybrid wars and the characteristics of hybrid economy. Results. The concept of «hybrid economy», «hybrid policy», «hybrid war» and their relationship are discussed. The classification of wars by forms and directions is suggested. The definition of hybrid war as a combination of «cold» «hot» is given. Area of application. The results of the study of the features and mechanisms of hybrid wars will help to develop recommendations for the development of a national strategy for economic development in the context of hybrid warfare and counteraction to the aggressor country.
У статі поданий аналіз проблеми присутності моралі у міжнародних політичних комунікаціях. ; This paper presents an analysis of the problem of the presence of morality in international political communications.
Роботу виконано на кафедрі міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; Розкрито аспекти відкритих моделей організації політичної комунікації. Показані сучасні тенденції в електронній демократії, пов'язані з розширенням можливостей доступу до інформації та реалізацією потенціалу соціальних мереж у політиці на прикладі президентських виборчих кампаній в США. Revealed aspects of the open model of political communication. Showing the current trends in e-democracy related to the expansion of access to information and realization the potential of social networks in politics the example of presidential election campaigns in the United States.
The problem of strategic communication research became well-spread only for the last two decades. The efficiency and effectiveness of such tools has promoted with the military in the political and administrative spheres in such countries: USA, China, Estonia and the EU and NATO. The experience of these countries and international organizations has been taken into account during considering the use of strategic communication tools in implementing government policies and development strategies. The purpose of the paper is to study the international experience of institutionalizing strategic communications and identify aspects of its adaptation in Ukraine.A result of studying foreign experience shows us, that public diplomacy, as a component of strategic communications is actively use in foreign and national policies. Due to this a separate organizational structures are created in a certain direction for a certain purpose.Public diplomacy is a new variant of influence, which has allowed to promote own values to foreign audiences. For today, public diplomacy and strategic communications are inalienable and effective mechanisms of foreign policy and national security of the leading countries of the world. The main tools of public diplomacy are: public events (visits, seminars, conferences, press conferences, public debates, different projects, researches, radio, television, film production, etc.), they convey the necessary information of the whole community. The development of strategic communications in intergovernmental association and organizations involves regulative, structural and organizational support for activities in this branch that promotes their institutionalization. For this goal, the individual activity are created, for example: Strategic Communications Centre of Excellence (NATO), The Arab and Eastern Strategic Communications (EU), Latin American Strategic Communications (China) they provided communication to support anti-terrorist operations and countering foreign propaganda and fake. The experience of Estonia is an important element in the development of strategic communications in Ukraine. In thin country the separate department of strategic communications created, coordinated by the Government Communications Bureau, which in fact is the so-called single center for the development of meanings, narratives and provides a "single voice" of the state for informing internal and external audiences. The foreign experience of implementation and use of strategic communications has been analyzed and the key feature of its functioning is the existence of a single management center and a system of interconnected regulatory documents in the form of concepts, doctrines, policies, directives, etc.Strategic communications as a scientific course and activity is still at the stage of comprehension of experience and look over of formal mechanisms of their implementation. This situation is favorable for Ukraine, it gives the opportunity to practice, formed on the basis of the existing experience of leading countries, as well as the EU and NATO.For Ukraine, the formation and development of strategic communications are relevant to the following areas of research: creating a systematic approach to strategic communications at the national level; improving the coordination mechanism of communication between different authorities (interagency communication); changing the approach from crisis (reactionary) risk management communications (proactive communication); providing professional training on strategic communications. ; У статті досліджено міжнародний досвід формування та використання стратегічних комунікацій як інструменту реалізації внутрішніх і зовнішніх політик. Також в статті приділено увагу досвіду використання стратегічних комунікацій в ЄС та НАТО та визначено основні аспекти їх інституціоналізації. Доведено, що публічна дипломатія, як компонент стратегічних комунікацій, є дієвим інструментом реалізації зовнішньої державної політики, здійснення міжнародних відносин та відкритого політичного діалогу. В результаті проведеного аналізу визначено, що розвиток стратегічних комунікацій як в міждержавних організаціях і союзах, так і в окремих країнах забезпечується шляхом відповідного нормативно-правового, структурно-організаційного забезпечення, чітко визначеної мети, напрямку та розробленої стратегії.
