Suchergebnisse

The research focuses on the basic theoretical and practical aspects of legal norms enforcement in terms of pluralism of interpretation of inherent requirements of law enforcer's morality. The analysis of morality as a society social regulator has been provided through the prism of its social differentiation. Moreover, moral principles of the person depend on the level of needs (under A. Maslow's pyramid of needs) where a person`s activity is directed. Although, a person's ability to meet the requirements of a certain level depends more or less on the person's age, intellectual level, their residential area, religion, financial standing and their role in working process organization etc.The factors under consideration in terms of the formation of individual's moral consciousness depends are the following: social background, national and cultural traditions, certain conditions of personality formation (family, school, the closest environment), urbanization, individual and social experience (including professional– e.g. the difference between moral assessments of local court judges and the Supreme Court of Ukrainian Justices), the sphere of activity, religiousness, influence of public opinion and mass media, age factors, differences in needs and interests etc.In Ukraine, there are a lot of law enforcement subjects providing a moral assessment in their activity. Some of these subjects' powers intersect each other so that in some cases they pass different (even opposite) decisions concerning the same object of moral assessment. The practice of Ukrainian legislation application is analyzed in terms of differences in the application of the same legal norm because of a different understanding of morality requirements. The pluralism of morality requirements understanding during law enforcement by the bodies of state power belonging to the same sphere has been demonstrated.For this purpose, the judicial practice has been analyzed as well. The position of the courts as to what should be considered as immoral offense while applying the legal norm which foresees dismissing of an employee because of committing the immoral offense inconsistent with work continuance is established to be different. Some of the judicial decisions in the analyzed cases are based on the fact whether the participation of a pedagogical worker in a fight is an immoral offense. Different views of judges on this issue caused different material law norm enforcement.It has been justified that the understanding of morality during law applying in socially heterogeneous society can be expressed in two ways: law enforcers on the same hierarchy level apply the legal norm differently that specifies the necessity of case circumstances for moral assessment on the basis of their different understanding of the morality requirements; law enforcement subject within own competence cancels the law enforcing act of another law enforcement subject, being guided by another understanding of morality requirements (for example a court repeals the law enforcement act of another body or court of the higher instance repeals the decision of the lower instance court). ; Досліджено основні теоретико-правові та практичні аспекти застосування правових норм з огляду на плюралізм інтерпретацій змістовних вимог моралі. У контексті дос­лідження проаналізовано мораль як соціальний регулятор суспільства крізь призму соціальної диференціації суспільства. Значну увагу приділено прикладам та практичному застосуванню отриманих при дослідженні результатів.З'ясовано, що плюралізм розуміння вимог моралі під час правозастосування в соціально неоднорідному суспільстві може проявлятися двома способами: суб'єкти право­застосування одного рівня по-різному застосовують правову норму, що обумовлює необ­хідність морального оцінювання обставин справи, керуючись їх різним розумінням вимог моралі; суб'єкт правозастосування у межах компетенції скасовує правозастосовчий акт іншого суб'єкта правозастосування, зважаючи на інше розуміння вимог моралі (наприклад, скасування судом правозастосовчого акта іншого органу або ж суд вищої інстанції скасовує рішення суду нижчої інстанції).

The article discusses the factors of forming, the essence and importance of a global ethic as a moral regulator of intercultural interaction in the modern global society. The current global ethics built around basic common goals - peace and dignity of people, social justice, individual freedom, cultural pluralism, sustainable development - and allow plans to achieve different objectives, functioning set of identities and nationalities. It lies in increasing awareness of common fate, common human and social rights, interests, shared vulnerability to global environmental, social and political crises of necessity, consequent, to find common solutions and act on the basis of cultural dialogue and cooperation. ; У статті розглядаються чинники формування, сутність і значення глобальної етики як морального регулятора міжкультурної взаємодії у сучасному глобальному суспільстві. Сучасна глобальна етика побудована нав­коло базових спільних цілей – мир, гідність людей, соціальна справедливість, свобода особистості, культурний плюралізм, сталий розвиток – і допускає плани досягнення різних цілей, функціонування безлічі ідентичностей і громадянств. Вона закладена в зростанні усвідомлення спільної долі, спільних людських і соціальних прав, інтересів, спільної вразливості до глобальних екологічних, соціальних і політичних криз із необхідністю, що випливає звідси, знаходити спільні рішення й діяти на основі культури діалогу й співпраці.

З плином часу кількість осіб, які мають функціональні обмеження в Україні, як і всьому світі, зростає. Оскільки викоренити інвалідність як явище неможливо, суспільство повинно спрямувати зусилля на те, щоб ці люди стали повноцінними членами суспільства, розділили людські цінності, ієрархізували їх на основі оцінки стану свого здоров'я та реалізовували свої інтереси відповідно до власних особливих потреб. Не завжди можна подолати фізичний недолік людини, але потрібно зробити все, щоб навчити людей із певними вадами осмислено та продуктивно самореалізовуватися в суспільстві. Проблеми людей, які мають функціональні обмеження, розглядаються не лише як соціальні, тому можна виділити такі моделі до розгляду інвалідності. До організації соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю з обмеженими функціональними можливостями віднесено такий перелік проблем: матеріальне забезпечення, медичне обслуговування, психологічна допомога дітям і батькам, освіта та професійне навчання, працевлаштування дітей і батьків, міжособистісне спілкування, підготовка дітей та молоді до самостійного життя, вільне пересування тощо. ; Over time, the number of people with disabilities in Ukraine, as well as around the world, is growing. Since it is impossible to eradicate disability as a phenomenon, society must make efforts to ensure that these people become full members of society, share human values, hierarchize them based on the assessment of their health and pursue their interests according to their own special needs. It is not always possible to overcome a person's physical disability, but everything must be done to teach people with certain disabilities to meaningfully and productively self-realize in society. The problems of people with disabilities are not only considered social, so we can distinguish such models for disability. The organization of socio-pedagogical work with children and youth with disabilities includes the following list of problems: material support, medical care, psychological assistance to children and parents, education and vocational training, employment of children and parents, interpersonal communication, preparation of children and youth for independent life, free movement, etc. The social worker must understand, be aware of his mission, his place in the profession, in society, in the world. Currently, despite the fact that social work is still so young in our country and has not fully revealed its humanistic potential, among social workers began to grow frustration with the social status of social workers and the role of their activities in society.

The article defines the features of contemporary discourse in the sociology of religion, in particular the peculiarities of the theory of religious economy. Religious freedom has been characterized as a key factor in religious pluralism. It is stated that the degree of freedom of the religious market influences pluralism: the less regulated the market, the more pluralism thrives. It is determined that religious organizations that have reached a certain level of monopoly will try to put their efforts in the direction of influence on all other institutions and, thus, society will be «sacred». The factors influencing the development of religious organizations are analyzed. The first factor is that governments and other institutional constraints can prevent certain groups from developing or even begin to operate. The four main types (types) of state regulation of religion are considered: religious prohibition, religious monopoly, religious oligopoly and religious pluralism. The second factor influencing religious organizations is the cost of launching new religious organizations that are nonlinear and dependent on the degree of regulation of the religious economy. The third factor is cultural inertia (tradition), which can delay the adoption of new firms as a legitimate phenomenon. The fourth factor influencing the development of religious organizations is the significant transformation in the size and composition of the population, due to migration (internal and external) and general population growth ; В статье определены особенности современного дискурса социологии религии, в частности теории религиозной экономики; охарактеризованы базовые идеи этой теории, в частности такая, как существование непосредственной связи между степенью регулирования религиозной сферы, то есть религиозной свободой, и религиозным плюрализмом. Последний дает людям широкие возможности выбора религии, что порождает «религиозную экономику», в рамках которой религиозные организации конкурируют между собой за последователей. Подчеркнуто, что религиозный рынок может быть как свободным (с широкой конкуренцией), так и монополизированным (с множеством запретов). Монополия определенной религиозной организации исключает появление и развитие других религиозных организаций. Среди факторов, что воздействующих на развитие религиозных организаций, акцентировано, во-первых, на действиях государственной власти, в частности правительства, которые направлены на институциональные ограничения, способные помешать развитию религиозного рынка. Определены четыре основных степени (вида) государственного регулирования религии: религиозный запрет, религиозная монополия, религиозная олигополия и религиозный плюрализм. Второй фактор влияния на религиозные организации связан с издержками на «запуск» новых религиозных организаций, которые являются нелинейными и зависят от степени регулирования религиозной экономики. Третий фактор – это культурная инерция (традиция), которая может тормозить принятие новых «фирм» (религиозных организаций) как законное явление. Четвертый фактор заключается в значительных трансформациях в численности и составе населения, обусловленных миграцией (внутренней и внешней) и общим ростом численности населения. ; У статті визначено особливості сучасного дискурсу соціології релігії, зокрема теорії релігійної економіки; схарактеризовано базові ідеї цієї теорії, зокрема така, як існування безпосереднього зв'язку між ступенем регулювання релігійної сфери, тобто релігійною свободою, та релігійним плюралізмом. Останній дає людям широкі можливості вибору релігії, що породжує «релігійну економіку», в межах якої релігійні організації конкурують між собою за послідовників. Підкреслено, що релігійний ринок може бути як вільним (з широкою конкуренцією), так і монополізованим (з безліччю заборон). Монополія певної релігійної організації унеможливлює появу та розвиток інших релігійних організацій. Серед факторів, що впливають на розвиток релігійних організацій, акцентовано, по-перше, на діях державної влади, зокрема уряду, які спрямовані на інституціональні обмеження, що можуть завадити розвитку релігійного ринку. Визначено чотири основних ступеня (види) державного регулювання релігії: релігійна заборона, релігійна монополія, релігійна олігополія і релігійний плюралізм. Другий фактор впливу на релігійні організації пов'язаний з витратами на «запуск» нових релігійних організацій, які є нелінійними і залежать від ступеня регулювання релігійної економіки. Третій фактор – це культурна інерція (традиція), яка може гальмувати прийняття нових «фірм» (релігійних організацій) як законне явище. Четвертий фактор полягає в значних трансформаціях у чисельності і складі населення, зумовлених міграцією (внутрішньою і зовнішньою) та загальним зростанням кількості населення.

The article researches the essence and content of multicultural pedagogical paradigms common in the world practice. Thus, J. Benx's pedagogical model is understood as a continuous process that requires long-term investments of time and effort, as well as carefully planned actions and monitoring. L. Frazierer's pedagogical concept is aimed at the development of cultural diversity through the introduction of specially designed methodological materials into the educational practices and a special procedure of this material submission. U. Hunter offers multicultural education through the establishment of structural educational priorities, in which the emphasis is shifted towards cultural pluralism and the maintenance of the cultural heritage of disappearing ethnic groups. In the concept of B. Parekh, the content of pedagogical multicultural practices, first of all, is freedom in the study of other cultures, acquainting students with different models of historic knowledge through the use of the entire world cultural heritage. The content of multicultural education for K. Grant is the approval and popularization of an alternative lifestyle for all people on the basis of equality of education and ensuring the availability of knowledge of all cultural diversity. B. Sizemor under multicultural education understands the assimilation of knowledge about various groups and organizations that counteract the oppression and exploitation by studying the realities and ideas which result from their work. S. Nieto considers multicultural education as the pedagogical process aimed at counteracting all forms of discrimination, deepening of interpersonal contacts between pupils and students, spreading the principles of democracy and social justice in the pedagogical process.From the socio-philosophical standpoint, the analysis of the prospects of introducing elements of multicultural pedagogical models into the domestic educational space of the educational institutions as an instrument of tolerance of intercultural relations between Ukraine and Poland is conducted.The problem of the emergence of intercultural contradictions in the context of the existence of the historical memory of separate individuals and the nation as a source of conflict is considered. The priority directions of practical implementation of elements of multicultural pedagogy in the sphere of education, family, church, activity of cultural and educational centers, public associations, mass media with the aim of establishing intercultural dialogue and tolerance of relations between bearers of different cultural traditions are determined. ; W artykulie bada się istota i treść rozpowszechnionych w światowej praktyce multykulturalnych paradygmatów pedagogicznych.Z punktu widzenia położeń społeczno-filozoficznych przeprowadzona analiza perspektyw wprowadzenia do krajowej przestrzeni edukacyjnej wielokulturalnych modeli pedagogicznych jako instrymenta tolerantyzacji stosunków międzykulturalnych pomiędzy Ukrainą a Polską. Biorąc pod uwagę specyfikę społeczeństwa ukraińskiego, do systemu krajowej edukacji zaproponowano włączać elementy multykulturalnych modeli pedagogicznych J. Benksa i S. Nieto.Rozważa się problem powstania sprzeczności międzykulturalnych w kontekście istnienia historycznej pamięci odrębnych osób i narodu jako żródła konfliktu. Proponują się sposoby rozwiązania tego problemu.Określają się priorytetowe kierunki wdrożenia w życie programów wielokuturalnych w organizacji procesu edukacyjno-wychowawczego na poziomie instytucji edukacyjnych, ośrodków kulturalno-edukacyjnych, rodziny, kościoła, stowarzyszeń pozarządowych, mediów. ; У статті досліджується сутність та зміст поширених в світовій практиці мультикультурних педагогічних парадигм. З соціально-філософських позицій проводиться аналіз перспектив упровадження у вітчизняний освітянський простір мультикультурних педагогічних моделей як інструмента толерантизації міжкультурних відносин між Україною та Польщею. Зважаючи на специфіку українського соціуму, в систему вітчизняної освіти пропонується залучати елементи мультикультурних педагогічних моделей Дж. Бенкса та С. Ньєто.Розглядається проблема виникнення міжкультурних протиріч в контексті існування історичної пам'яті окремих індивідів та нації як джерела конфліктів. Пропонуються шляхи розв'язання цієї проблеми.Визначаються пріоритетні напрями втілення в життя мультикультурних програм в організацію навчально-виховного процесу на рівні навчальних закладів, культурно-просвітницьких центрів, сім'ї, церкви, громадських обєднань, засобів масової інформації.

The article researches the essence and content of multicultural pedagogical paradigms common in the world practice. Thus, J. Benx's pedagogical model is understood as a continuous process that requires long-term investments of time and effort, as well as carefully planned actions and monitoring. L. Frazierer's pedagogical concept is aimed at the development of cultural diversity through the introduction of specially designed methodological materials into the educational practices and a special procedure of this material submission. U. Hunter offers multicultural education through the establishment of structural educational priorities, in which the emphasis is shifted towards cultural pluralism and the maintenance of the cultural heritage of disappearing ethnic groups. In the concept of B. Parekh, the content of pedagogical multicultural practices, first of all, is freedom in the study of other cultures, acquainting students with different models of historic knowledge through the use of the entire world cultural heritage. The content of multicultural education for K. Grant is the approval and popularization of an alternative lifestyle for all people on the basis of equality of education and ensuring the availability of knowledge of all cultural diversity. B. Sizemor under multicultural education understands the assimilation of knowledge about various groups and organizations that counteract the oppression and exploitation by studying the realities and ideas which result from their work. S. Nieto considers multicultural education as the pedagogical process aimed at counteracting all forms of discrimination, deepening of interpersonal contacts between pupils and students, spreading the principles of democracy and social justice in the pedagogical process.From the socio-philosophical standpoint, the analysis of the prospects of introducing elements of multicultural pedagogical models into the domestic educational space of the educational institutions as an instrument of tolerance of intercultural relations between Ukraine and Poland is conducted.The problem of the emergence of intercultural contradictions in the context of the existence of the historical memory of separate individuals and the nation as a source of conflict is considered. The priority directions of practical implementation of elements of multicultural pedagogy in the sphere of education, family, church, activity of cultural and educational centers, public associations, mass media with the aim of establishing intercultural dialogue and tolerance of relations between bearers of different cultural traditions are determined. ; W artykulie bada się istota i treść rozpowszechnionych w światowej praktyce multykulturalnych paradygmatów pedagogicznych.Z punktu widzenia położeń społeczno-filozoficznych przeprowadzona analiza perspektyw wprowadzenia do krajowej przestrzeni edukacyjnej wielokulturalnych modeli pedagogicznych jako instrymenta tolerantyzacji stosunków międzykulturalnych pomiędzy Ukrainą a Polską. Biorąc pod uwagę specyfikę społeczeństwa ukraińskiego, do systemu krajowej edukacji zaproponowano włączać elementy multykulturalnych modeli pedagogicznych J. Benksa i S. Nieto.Rozważa się problem powstania sprzeczności międzykulturalnych w kontekście istnienia historycznej pamięci odrębnych osób i narodu jako żródła konfliktu. Proponują się sposoby rozwiązania tego problemu.Określają się priorytetowe kierunki wdrożenia w życie programów wielokuturalnych w organizacji procesu edukacyjno-wychowawczego na poziomie instytucji edukacyjnych, ośrodków kulturalno-edukacyjnych, rodziny, kościoła, stowarzyszeń pozarządowych, mediów. ; У статті досліджується сутність та зміст поширених в світовій практиці мультикультурних педагогічних парадигм. З соціально-філософських позицій проводиться аналіз перспектив упровадження у вітчизняний освітянський простір мультикультурних педагогічних моделей як інструмента толерантизації міжкультурних відносин між Україною та Польщею. Зважаючи на специфіку українського соціуму, в систему вітчизняної освіти пропонується залучати елементи мультикультурних педагогічних моделей Дж. Бенкса та С. Ньєто.Розглядається проблема виникнення міжкультурних протиріч в контексті існування історичної пам'яті окремих індивідів та нації як джерела конфліктів. Пропонуються шляхи розв'язання цієї проблеми.Визначаються пріоритетні напрями втілення в життя мультикультурних програм в організацію навчально-виховного процесу на рівні навчальних закладів, культурно-просвітницьких центрів, сім'ї, церкви, громадських обєднань, засобів масової інформації.

The article considers the phenomena of unified and plural rationality, and hence the possibility or its absence to unify experience, culture, politics, economics, etc. To illustrate the problem, it is suggested to consider the differences between the modern and postmodern eras. It is attempted to deduce the ontological basis of cultural differences and the dynamics of knowledge develop- ment in general. Author of the article reflects upon contemporary challenges related to the instability of the state of knowledge, and propose possible solutions of modern social and philosophical problems on the basis of phenomenology. ; У статті розглядаються феномени уніфікованої і плюральної раціональності, а відтак можливості чи не можливості уніфікації досвіду, культури, політики, економіки тощо. Задля унаочнення проблеми пропонується розглянути розбіжності епохи модерну і постмодерну. Робиться спроба вивести онтологічний ґрунт культурних розбіжностей і динаміки розвитку знання загалом. Осмислюються сучасні виклики, пов'язані з неусталеністю стану знання, і пропонуються проєкти розв'язання сучасних суспільних і філософських проблем на засадах феноменології.

Introduction. New information and communication technologies determine changes in social being which are expected to be investigated. The aim and the tasks of the article are to discuss the influence of Information age media on the social consciousness. Research methods. The theoretical understanding of the media culture phenomenon is carried out on the basis of systemic, cultural, historical and sociocultural approaches. Research results: Particular attention is paid to the impact of the information revolution on media culture, which is reflected in informatization, formation of the global information and communication space, virtualization of different spheres of society, segmentation of the audience of mass media according to their interests and hobbies, creation of social networks as a new form of social interactions based on interactivity of communication. The study shows that mass media demassification strengthens the trends of cultural pluralism, cultural standards, multiculturalization and formation of multicultural identities. Discussion.The author of the study draws attention to the fact of growing manipulating possibilities supported by the modern mass media during social and political crises, in the periods of absence of clear and convincing arguments for the social course held, disintegration of society and social disorientation associated with it. Conclusion. Taking into account that the latest information technologies in the field of mass media lead to diverse changes in the socio-cultural environment as a non-linear system with a multilevel structure, it is important to investigate further the integration function of the media being a mediator of the symbolic exchange of cultural values by members of different civilizations and autonomous elements of the social system of the society ; В статье рассматривается влияние медиа информационной эпохи на общественное сознание. Исследуются изменения в общественном бытии, которые детерминируются новыми информационно-коммуникационными технологиями. ...

Статтю присвячено осмисленню питання, як пов'язані між собою і наскільки перетинаються духовно-ціннісна криза та криза соціокультурної ідентичності в постсучасному світі, а також з'ясуванню питання про те, яким чином це проектується на українське суспільство XXI ст. ; Статья посвящена осмыслению вопроса взаимосвязи духовно-ценностного кризиса и кризиса социокультурной идентичности в постсовременном мире, степени пересечения поля системы духовных ценностей и поля идентичности, а также вопросу о том, каким образом это проецируется на современное украинское общество. ; Update spiritual values, priorities, and new that meet the needs of our time, adapted to the usual values and pass certain tests – a complex, long, and the main objective and inevitable process that never in history has passed so quickly as in today's world. The human world of the XXI century living illusions fundamental values of the new age replacements. But practice shows the long process of permanent abandonment of traditional values and return them as creating new ones. Proclaimed values of pluralism does not compensate for the deficit more or less stable system of relations that would promote the growth of the spiritual potential of people. So once again become relevant «absolute» and fundamental values – goodness, truth, beauty, family, work, welfare, child welfare, etc., despite their ambivalent character. At the level of society, social group, individual, they serve as the «architect» of socio-cultural space, because there are objective in nature, although fundamentally subjective. Sign postmodern world is a crisis of values, which is caused by active «powers» to create a set of «generalized» global human values; while the fact is also the problem of socio-cultural identity, which is based on them caused by globalization processes. In our opinion, these two crises completely overlap, as there are in the same cultural space and isolation can not be resolved. This dual crisis fully projected for modern Ukrainian society and has general effects: positive – as human adaptive capacity expansion modernity; negative – as escapism, unpromising outlook, inability to focus on strategic tasks, focus on current problems of being so lonely.The existence of fluctuating identity as the world and in the Ukrainian society makes Highlighting peculiar set of spiritual (including moral), time-tested values: goodness, freedom, the meaning of life, justice, conscience, mutual respect, human dignity, charity, kindness, and traditional family values. The traditional spiritual value of Ukrainian society prevents manipulation and various socio-cultural impositions on identifying, for the creation of so-called «global identity». Humanity as a whole has a certain resemblance to spiritual values, the difference lies in their hierarchy, to establish priorities. The problem of identity Ukrainian society seemingly too abstract. However, historically inherent ambivalence Ukrainian people totally actualizes the problem of self-determination in the context of changing vectors of Ukraine XXI century.Lack of a clear system of values, morals, ethics erosion directly affects the level of conflict in society. The loss of moral imperatives in various spheres of social – economics, politics, management, etc. – make the question of dehumanization, difficult to construct one model of socio-cultural identity for Ukrainian society. And this is the main criterion for the life and potential of the people and of the state, the ability to identify and overcome internal and external challenges, while maintaining their own identity, providing a historical perspective.

Problem setting. Today, the need for rapid modernization of the country, achieving stable and significant economic growth, effective counteraction to external aggression, successful promotion of the process of European integration require a high level of social consolidation. Now in Ukraine exists rather stable public consensus on the democratic "rules of the game" in political competitions But prospects of further rallying of Ukrainian society is significantly hindered by such factors as large cultural and value differences between the regions, too high level of socio-economic fragmentation, as well as populist elements of political culture. The purpose of this paper is to identify the main potential factors for the consolidation of Ukrainian society in the various spheres of its functioning in their interconnection and interplay. Recent research and publications analysis. A general analysis of the problem of social consolidation has been made in the works of Y. Polischuk, O. Kryvitska, O. Petukhova, H. Lutsyshyn, A. Ovcharov, O. Mayborody, O. Pashkova and other researchers. The foreign policy aspects of the problem of social consolidation in Ukraine were analyzed by A. Pavko, Y. Tirkus, E. Magda, H. Lutyshyn. The influence of international organizations on the consolidation of Ukrainian citizens was covered by M. Zolkina and L. Khizhnyak. The relationship between national/ethnic factor and social consolidation has been analyzed by A. Kolodiy, O. Orzhel, N. Pidberezhnik.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. An important component of the issue covered by this article is the question of the interconnection and correlation of value-cultural, political and socio-economic factors of consolidation of Ukrainian society.The purpose of the article is to identify the main potential factors for the consolidation of Ukrainian society in such dimensions as value-cultural and closely related regional, socio-economic, political, etc.Paper main body. Until now the biggest obstacle to the consolidation of society were cultural differences between Ukrainian regions that for a long time defined the main "agenda" of political struggle in Ukraine. Reducing the deconsolidating influence of cultural differences between regions of Ukraine is possible by the implementation of such a model of cultural development of Ukraine, which, by creating the most favorable opportunities for the affirmation and development of the Ukrainian language and culture, would at the same time allow to integrate into the national cultural space cultural achievements of all national minorities, to combine a considerable level of linguistic and cultural pluralism with the fundamental cultural integrity of the country. Its important component should be a "overethnic" societal culture – a measure of cultural unity, based on the Ukrainian cultural core, common to representatives of different cultural groups, cultural and social standards that guide the activities and determine the nature of major social institutions.A necessary component of forming a common and stable national cultural space in a multicultural/multiethnic society is also inter-ethnic socialization based on nurturing a positive and open attitude to "others" ethnic cultural elements.In the conditions of a property differentiation of a society inevitable for a market economy, an important factor of its consolidation should be the formation in the country of socio-economic interest common to the overwhelming majority of citizens , the state's efforts to ensure inclusive economic growth. The reduction of the level of corruption and "shadow economy" are able to ensure a significant increase in social expenditures of the state without increasing the tax burden, and thus contribute to reducing inequalities and promoting social cohesion of society.Positive impact on the level of consolidation of Ukrainian society has the activity of international organizations that promote the establishment in Ukraine of high modern standards of democratic public administration, civil society development, economic reforms.Conclusions of the research and prospects for further studies. The cultural policy aimed at integration around the Ukrainian ethnic "core", distinctive components of contemporary Ukrainian culture, establishing a balance between the fair interests of the Ukrainian majority and the rights of ethnic and cultural minorities could be the factor of social and political consolidation in Ukraine.The implementation of such a policy is only possible on the way of improvement of the democratic baces of political activity, and should be an organic component in promoting the process of European integration, effective implementation within the country of the necessary reforms. In this context, the factors of social consolidation are the development of civil society in Ukraine, cooperation with international organizations that assist our country in carrying out reforms, and constructive settlement of problematic issues in relations with Ukraine's western neighbors.Implementation of an inclusive socio-economic policy aimed at forming a common economic interest for all citizens, effective fight against corruption will contribute to reducing in Ukraine the degree of inequality in the distribution of national wealth and therefore reducing political radicalism and populism. ; Проаналізовано низку основних потенційних чинників консолідації українського суспільства, що повинні сприяти його згуртуванню задля відповіді на виклики, пов'язані із завданнями модернізації, євроінтеграції та протидії гібридній агресії Російської Федерації (далі – РФ). Показано, що зменшення деконсолідуючого впливу ціннісно-культурних відмінностей між регіонами України можливе через реалізацію культурної політики, орієнтованої на інтеграцію навколо українського ядра широкого спектру різних культурних елементів, на основі балансу потреб розвитку української культури й мови та забезпечення прав етнічних меншин. Доведено, що важливим чинником консолідації має бути зміцнення та вдосконалення демократичних засад політичної діяльності, а також реалізація інклюзивної соціально-економічної політики, спрямованої на формування єдиного для усіх громадян економічного інтересу, вирівнювання стартових можливостей та ефективну роботу "соціальних ліфтів". Зазначено, що потенціал позитивного впливу на рівень консолідації українського суспільства має просування євроінтеграційних процесів, ефективна реалізація усередині країни необхідних для цього реформ, розвиток громадянського суспільства. Зауважено, що чинником консолідації є співпраця із міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, конструктивне врегулювання проблемних питань взаємин із західними сусідами України.

Problem setting. Today, the need for rapid modernization of the country, achieving stable and significant economic growth, effective counteraction to external aggression, successful promotion of the process of European integration require a high level of social consolidation. Now in Ukraine exists rather stable public consensus on the democratic "rules of the game" in political competitions But prospects of further rallying of Ukrainian society is significantly hindered by such factors as large cultural and value differences between the regions, too high level of socio-economic fragmentation, as well as populist elements of political culture. The purpose of this paper is to identify the main potential factors for the consolidation of Ukrainian society in the various spheres of its functioning in their interconnection and interplay. Recent research and publications analysis. A general analysis of the problem of social consolidation has been made in the works of Y. Polischuk, O. Kryvitska, O. Petukhova, H. Lutsyshyn, A. Ovcharov, O. Mayborody, O. Pashkova and other researchers. The foreign policy aspects of the problem of social consolidation in Ukraine were analyzed by A. Pavko, Y. Tirkus, E. Magda, H. Lutyshyn. The influence of international organizations on the consolidation of Ukrainian citizens was covered by M. Zolkina and L. Khizhnyak. The relationship between national/ethnic factor and social consolidation has been analyzed by A. Kolodiy, O. Orzhel, N. Pidberezhnik.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. An important component of the issue covered by this article is the question of the interconnection and correlation of value-cultural, political and socio-economic factors of consolidation of Ukrainian society.The purpose of the article is to identify the main potential factors for the consolidation of Ukrainian society in such dimensions as value-cultural and closely related regional, socio-economic, political, etc.Paper main body. Until now the biggest obstacle to the consolidation of society were cultural differences between Ukrainian regions that for a long time defined the main "agenda" of political struggle in Ukraine. Reducing the deconsolidating influence of cultural differences between regions of Ukraine is possible by the implementation of such a model of cultural development of Ukraine, which, by creating the most favorable opportunities for the affirmation and development of the Ukrainian language and culture, would at the same time allow to integrate into the national cultural space cultural achievements of all national minorities, to combine a considerable level of linguistic and cultural pluralism with the fundamental cultural integrity of the country. Its important component should be a "overethnic" societal culture – a measure of cultural unity, based on the Ukrainian cultural core, common to representatives of different cultural groups, cultural and social standards that guide the activities and determine the nature of major social institutions.A necessary component of forming a common and stable national cultural space in a multicultural/multiethnic society is also inter-ethnic socialization based on nurturing a positive and open attitude to "others" ethnic cultural elements.In the conditions of a property differentiation of a society inevitable for a market economy, an important factor of its consolidation should be the formation in the country of socio-economic interest common to the overwhelming majority of citizens , the state's efforts to ensure inclusive economic growth. The reduction of the level of corruption and "shadow economy" are able to ensure a significant increase in social expenditures of the state without increasing the tax burden, and thus contribute to reducing inequalities and promoting social cohesion of society.Positive impact on the level of consolidation of Ukrainian society has the activity of international organizations that promote the establishment in Ukraine of high modern standards of democratic public administration, civil society development, economic reforms.Conclusions of the research and prospects for further studies. The cultural policy aimed at integration around the Ukrainian ethnic "core", distinctive components of contemporary Ukrainian culture, establishing a balance between the fair interests of the Ukrainian majority and the rights of ethnic and cultural minorities could be the factor of social and political consolidation in Ukraine.The implementation of such a policy is only possible on the way of improvement of the democratic baces of political activity, and should be an organic component in promoting the process of European integration, effective implementation within the country of the necessary reforms. In this context, the factors of social consolidation are the development of civil society in Ukraine, cooperation with international organizations that assist our country in carrying out reforms, and constructive settlement of problematic issues in relations with Ukraine's western neighbors.Implementation of an inclusive socio-economic policy aimed at forming a common economic interest for all citizens, effective fight against corruption will contribute to reducing in Ukraine the degree of inequality in the distribution of national wealth and therefore reducing political radicalism and populism. ; Проаналізовано низку основних потенційних чинників консолідації українського суспільства, що повинні сприяти його згуртуванню задля відповіді на виклики, пов'язані із завданнями модернізації, євроінтеграції та протидії гібридній агресії Російської Федерації (далі – РФ). Показано, що зменшення деконсолідуючого впливу ціннісно-культурних відмінностей між регіонами України можливе через реалізацію культурної політики, орієнтованої на інтеграцію навколо українського ядра широкого спектру різних культурних елементів, на основі балансу потреб розвитку української культури й мови та забезпечення прав етнічних меншин. Доведено, що важливим чинником консолідації має бути зміцнення та вдосконалення демократичних засад політичної діяльності, а також реалізація інклюзивної соціально-економічної політики, спрямованої на формування єдиного для усіх громадян економічного інтересу, вирівнювання стартових можливостей та ефективну роботу "соціальних ліфтів". Зазначено, що потенціал позитивного впливу на рівень консолідації українського суспільства має просування євроінтеграційних процесів, ефективна реалізація усередині країни необхідних для цього реформ, розвиток громадянського суспільства. Зауважено, що чинником консолідації є співпраця із міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, конструктивне врегулювання проблемних питань взаємин із західними сусідами України.

The article deals with the peculiarities of professional foreign language training of tactical level officers of the Armed Forces of Ukraine. It describes some problems of training military personnel in higher military educational establishments of Ukraine. The paper also considers some aspects of the AFU officers' professional foreign language training. The contradictions of professional foreign language training include the inconsistency of the requirements for individual training in connection with the need for teamwork during military service activities. Strict regulation of actions in the military environment, the formation of tolerance, and willingness to destroy a person in combat or service also belong to the above-mentioned problems. In order to solve the problems of foreign language preparation, it is necessary to create conditions that would encourage a willingness to communicate with different foreign language speakers. They include the rejection of unified models of learning, ignoring the learner's personal characteristics; the flexibility of constructing the educational process, the relevance of the process content side to the motivational orientations of the subjects of learning as well as motivational support of the educational process. The educators have to oppose the devaluation of universal values, encourage cultural pluralism, tolerance, the development of different types of thinking and respect the learner's personal right to be a unique individual. ; У статті розкрито особливості професійної іншомовної підготовки офіцерів тактичного рівня ЗСУ. Описано деякі проблеми підготовки військовослужбовців у вищих військових навчальних закладах України. Розглянуто деякі аспекти професійної іншомовної підготовки офіцерів ЗСУ. До протиріч професійної іншомовної підготовки відносяться невідповідність вимог індивідуалізації навчання у зв'язку з необхідністю командної роботи під час службової діяльності офіцерів, сувора регламентація дій у військовому середовищі, формування одночасно толерантності і готовності знищити людину при виконанні бойових завдань.

The article deals with the peculiarities of professional foreign language training of tactical level officers of the Armed Forces of Ukraine. It describes some problems of training military personnel in higher military educational establishments of Ukraine. The paper also considers some aspects of the AFU officers' professional foreign language training. The contradictions of professional foreign language training include the inconsistency of the requirements for individual training in connection with the need for teamwork during military service activities. Strict regulation of actions in the military environment, the formation of tolerance, and willingness to destroy a person in combat or service also belong to the above-mentioned problems. In order to solve the problems of foreign language preparation, it is necessary to create conditions that would encourage a willingness to communicate with different foreign language speakers. They include the rejection of unified models of learning, ignoring the learner's personal characteristics; the flexibility of constructing the educational process, the relevance of the process content side to the motivational orientations of the subjects of learning as well as motivational support of the educational process. The educators have to oppose the devaluation of universal values, encourage cultural pluralism, tolerance, the development of different types of thinking and respect the learner's personal right to be a unique individual. ; У статті розкрито особливості професійної іншомовної підготовки офіцерів тактичного рівня ЗСУ. Описано деякі проблеми підготовки військовослужбовців у вищих військових навчальних закладах України. Розглянуто деякі аспекти професійної іншомовної підготовки офіцерів ЗСУ. До протиріч професійної іншомовної підготовки відносяться невідповідність вимог індивідуалізації навчання у зв'язку з необхідністю командної роботи під час службової діяльності офіцерів, сувора регламентація дій у військовому середовищі, формування одночасно толерантності і готовності знищити людину при виконанні бойових завдань.

Актуальність. Президентські вибори 2019 р., які, за висновками багатьох експертів, стали найбруднішими за всю історію незалежної України, значно актуалізували проблему об'єктивності журналістської інформації в електоральному процесі.Мета статті — розкрити механізм забезпечення об'єктивності журналістської інформації в процесі політичних виборів в умовах демократії.Об'єкт дослідження — проблема забезпечення об'єктивності демократії в процесі політичних виборів.Методологія статті ґрунтується на системному, структурно-функціональному, компаративному та біхевіористському підходах до дослідження проблеми.Новизна матеріалу полягає у переведенні проблеми об'єктивності журналістської діяльності з морально-етичної площини в площину її практичної реалізації.Практичне значення зумовлене можливістю використання цього матеріалу в навчальному процесі з фахової підготовки студентів за спеціаль-ністю «Журналістика».Висновки. Абсолютної об'єктивності журналістської діяльності на політичних виборах не існує, оскільки ця діяльність детермінується позицією власників ЗМІ та політичними вподобаннями самих журналістів. Проте плюралістичність демократичних режимів спричиняє феномен відносної об'єктивності, який полягає в тому, що виборці можуть користуватися різними виданнями, які відображають різні позиції та підтримують явно чи приховано різні політичні сили та різних кандидатів, порівнювати їх публікації та потім робити самостійний вибір. Відносна об'єктивність має забезпечуватися: забороною концентрації інформаційних видавництв у руках одного власника; посиленням контролю та кримінальної відповідальності за публікацію недостовірної інформації; посиленням роботи щодо формування політико-правової та професійної культури журналістів (у зв'язку з цим доцільно ввести до програм фахової підготовки журналістів у вищих навчальних закладах України як обов'язковий предмет «Інформаційне право», спрофілювавши його на потреби їх професійної діяльності); підвищенням уваги до виховання політичної культури громадян. ; The article explores the problem of ensuring the objectivity of information in the process of political elections. The author argues that absolute objectivity does not exist, because journalistic activities are determined by the position of media owners and political preferences of journalists themselves. However, in a democracy, political and cultural pluralism brings about a variety of media attitudes in the election, which enables voters to make free choices based on understanding of their interests.

Актуальність. Президентські вибори 2019 р., які, за висновками багатьох експертів, стали найбруднішими за всю історію незалежної України, значно актуалізували проблему об'єктивності журналістської інформації в електоральному процесі.Мета статті — розкрити механізм забезпечення об'єктивності журналістської інформації в процесі політичних виборів в умовах демократії.Об'єкт дослідження — проблема забезпечення об'єктивності демократії в процесі політичних виборів.Методологія статті ґрунтується на системному, структурно-функціональному, компаративному та біхевіористському підходах до дослідження проблеми.Новизна матеріалу полягає у переведенні проблеми об'єктивності журналістської діяльності з морально-етичної площини в площину її практичної реалізації.Практичне значення зумовлене можливістю використання цього матеріалу в навчальному процесі з фахової підготовки студентів за спеціаль-ністю «Журналістика».Висновки. Абсолютної об'єктивності журналістської діяльності на політичних виборах не існує, оскільки ця діяльність детермінується позицією власників ЗМІ та політичними вподобаннями самих журналістів. Проте плюралістичність демократичних режимів спричиняє феномен відносної об'єктивності, який полягає в тому, що виборці можуть користуватися різними виданнями, які відображають різні позиції та підтримують явно чи приховано різні політичні сили та різних кандидатів, порівнювати їх публікації та потім робити самостійний вибір. Відносна об'єктивність має забезпечуватися: забороною концентрації інформаційних видавництв у руках одного власника; посиленням контролю та кримінальної відповідальності за публікацію недостовірної інформації; посиленням роботи щодо формування політико-правової та професійної культури журналістів (у зв'язку з цим доцільно ввести до програм фахової підготовки журналістів у вищих навчальних закладах України як обов'язковий предмет «Інформаційне право», спрофілювавши його на потреби їх професійної діяльності); підвищенням уваги до виховання політичної культури громадян. ; The article explores the problem of ensuring the objectivity of information in the process of political elections. The author argues that absolute objectivity does not exist, because journalistic activities are determined by the position of media owners and political preferences of journalists themselves. However, in a democracy, political and cultural pluralism brings about a variety of media attitudes in the election, which enables voters to make free choices based on understanding of their interests.