Suchergebnisse

EN: The article considers the clustering trends in ukraine's tourism sector, aimed at a further rise of the tourism industry, overcoming its negative effects of the COVID-19 pandemic and achieving sustainable development. The need to create tourism clusters and other topics on the organization of tourism with state executive authorities as well as professional tourism associations on attracting investment and providing institutional and consulting assistance to small tourism enterprises is being investigated. The foreign experience was analyzed, as well as the distribution of tourist groups in Ukraine by tourist types in the period 2019-2020. Method: analysis and synthesis, systematization of materials, historical and logical, comparative, systemic and structural, which allowed to study the trends in the tourism industry. Conclusions. The grouping of the sphere of tourism in Ukraine must be developed under the close attention of the government, state and local authorities, public figures, civil society, companies, because it requires not only the containment of the pandemic, but also the development of forms of tourism competitiveness, investment in this industry, the provision of jobs for workers dismissed during the pandemic, the use of the most advanced innovative technologies for the development of creative tourism industries, which will help to get the industry out of the crisis. ES: El artículo considera las tendencias de agrupamiento en el sector turístico de Ucrania, dirigidas a un nuevo ascenso de la industria del turismo, superando los efectos negativos de la pandemia del COVID-19 y logrando el desarrollo sostenible. Se investiga la necesidad de crear agrupaciones turísticas y otros temas sobre la organización del turismo con las autoridades ejecutivas estatales, así como las asociaciones profesionales de turismo sobre la atracción de inversiones y la prestación de asistencia institucional y de consultoría a las pequeñas empresas turísticas. Se analizó la experiencia extranjera, así como la distribución de los grupos turísticos en Ucrania por tipos turísticos en el período 2019-2020. Método: análisis y síntesis, sistematización de materiales, histórico y lógico, comparativo, sistémico y estructural, que permitió estudiar las tendencias en la industria del turismo. Conclusiones. La agrupación de la esfera del turismo en Ucrania debe desarrollarse bajo la estrecha atención del gobierno, las autoridades estatales y locales, las figuras públicas, la sociedad civil, las empresas, porque requiere no solo la contención de la pandemia, sino también el desarrollo de formas de competitividad turística, la inversión en esta industria, la provisión de empleos para los trabajadores despedidos durante la pandemia, el uso de las tecnologías innovadoras más avanzadas para el desarrollo de las industrias de turismo creativo, que ayudará a sacar a la industria de la crisis.

The COVID-19 crisis, which we are present at present, has repercussions both at the moment and on the entire world of international relations, making geopolitical metamorphosis conditional. This is precisely why, and because the new virus is developing dynamically over time and space, research into the impact of the new virus is needed not only from a biogenic perspective but also from a other perspective, including from a geopolitical perspective.The events we are currently witnessing are challenges to geopolitical changes around the world. Just as the epidemics, the viruses causing them will change and occur over time, one thing remains constant: They will always influence not only interhuman relations, but will condition new realities in the system of international relationsThis Article aims to highlight the main repercussions of the new COVID-19 virus on the international relations system. Some scenarios that may develop in the post-crisis period COVID-19 are also reported in this Article. ; Криза COVID-19, в якій ми зараз перебуваємо, має як миттєвий, так і тривалий вплив на всю систему міжнародних відносин, обумовлюючи геополітичні метаморфози. Саме з цієї причини та через те, що новий вірус має динамічну еволюцію у часі та просторі, необхідно досліджувати вплив нового вірусу не лише з біогенетичної точки зору, але й з точки зору інших галузей, у тому числі геополітики.Події, яких ми сьогодні спостерігаємо – це виклики геополітичним змінам у всьому світі. Оскільки епідемії з часом віруси, які їх викликають, змінюватимуться та з'являються, одне залишається постійним: вони завжди впливатимуть не лише на міжособистісні стосунки, але й на обумовлюють нові реалії в системі міжнародних відносин.Ця стаття має на меті висвітлити основні наслідки нового вірусу COVID-19 на систему міжнародних відносин. Також у цій статті висвітлено деякі сценарії, які можуть розвинутися в післякризовий період COVID-19.

The COVID-19 crisis, which we are present at present, has repercussions both at the moment and on the entire world of international relations, making geopolitical metamorphosis conditional. This is precisely why, and because the new virus is developing dynamically over time and space, research into the impact of the new virus is needed not only from a biogenic perspective but also from a other perspective, including from a geopolitical perspective.The events we are currently witnessing are challenges to geopolitical changes around the world. Just as the epidemics, the viruses causing them will change and occur over time, one thing remains constant: They will always influence not only interhuman relations, but will condition new realities in the system of international relationsThis Article aims to highlight the main repercussions of the new COVID-19 virus on the international relations system. Some scenarios that may develop in the post-crisis period COVID-19 are also reported in this Article. ; Криза COVID-19, в якій ми зараз перебуваємо, має як миттєвий, так і тривалий вплив на всю систему міжнародних відносин, обумовлюючи геополітичні метаморфози. Саме з цієї причини та через те, що новий вірус має динамічну еволюцію у часі та просторі, необхідно досліджувати вплив нового вірусу не лише з біогенетичної точки зору, але й з точки зору інших галузей, у тому числі геополітики.Події, яких ми сьогодні спостерігаємо – це виклики геополітичним змінам у всьому світі. Оскільки епідемії з часом віруси, які їх викликають, змінюватимуться та з'являються, одне залишається постійним: вони завжди впливатимуть не лише на міжособистісні стосунки, але й на обумовлюють нові реалії в системі міжнародних відносин.Ця стаття має на меті висвітлити основні наслідки нового вірусу COVID-19 на систему міжнародних відносин. Також у цій статті висвітлено деякі сценарії, які можуть розвинутися в післякризовий період COVID-19.

Background. The COVID-19 pandemic, caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, was announced by the World Health Organization on March 11, 2020 and identified as having a significant negative impact on the functioning of health systems and the economic development of countries. To date, we know the impact of the pandemic on the decrease in the availability of medical care, difficulties with the annual monitoring and screening of socially significant diseases. But we will be able to fully assess the medical, clinical and psychosocial consequences of the pandemic, which are just beginning to manifest themselves, only in the coming years. The purpose was to study and analyze the features of clinical manifestations, diagnosis, treatment, immunity and social significance of the COVID-19 pandemic in Ukraine. Materials methods. The available current normative and literary sources were investigated. Methods: bibliosemantic - for studying the lokal and world science and information space on the problem under study; a systematic approach and analysis - for a comprehensive study of an object, a subject in a systemic relationship, for analyzing problematic issues, ways to solve them. Results. The medical feature of COVID-19 in Ukraine is the two-stage course of the disease 1-10 days - active replication of the virus; 8-14 days or longer - immune dysfunction (eg, respiratory problems, other serious conditions). Often recorded injury of the lungs in the form of pneumonitis, although it is mainly the disease of mild or moderate severity. Diagnostic is based on the detection of the RNA of the virus using PCR or immunoglobulins by ELISA. Treatment is mostly symptomatic. The social significance of the COVID-19 pandemic was reflected in the increase in patients with mental disorders, victims of domestic violence, deterioration in the health of the population due to the limited availability of many types of medical services, increased workload and housework, decreased income and a deterioration in the quality of life. Conclusions. The COVID-19 pandemic over the year of its existence has caused changes in many spheres of life of the world's population, and Ukraine is not an exception. Disease COVID-19 has nonspecific symptoms, can proceed under the mask of many pathological conditions. especially in the presence of comorbid diseases. The pathogenetic features of the course of COVID-19 are poorly understood, which limits the possibilities of effective etiopathogenetic therapy. The virus constantly mutates and leaves an unstable and short-lived immunity, which explains its diversity of the clinical symproms in different populations. In addition to a direct increase in morbidity and mortality due to COVID-19, the virus can affect the psychoemotional state of people, reduce income and deterioration in nutrition, especially among the most vulnerable segments of the population, which requires taking these aspects into account when making decisions at the legislative level with an emphasis on addressing gender and social inequality. ; Актуальность. Пандемия COVID-19, причиной которого является коронавирус SARS-CoV-2, объявлена Всемирной организацией здравоохранения 11 марта 2020 и определена как такая, что нанесла значительное негативное влияние на функционирование систем здравоохранения и экономическое развитие стран. На сегодняшний день известно влияние пандемии на снижение доступности медицинской помощи, трудности с проведением ежегодного мониторинга и скрининга социально значимых болезней. Но в полной мере оценить медицинские, клинические и психосоциальные последствия пандемии, которые только начинают проявляться, мы сможем лишь в последующие годы. Цель: исследовать и проанализировать особенности клинических проявлений, диагностики, лечения, иммунитета и социального значения пандемии COVID-19 в Украине. Материалы и методы. Исследованы имеющиеся текущие нормативные и литературные источники. Методы: библиосемантичний - для изучения отечественного и мирового науковоинформацийного пространства по исследуемой проблеме; системного подхода и анализа - для комплексного исследования объекта, предмета в системной взаимосвязи, для анализа проблемных вопросов, путей их решения. Результаты. Медицинские особенности COVID-19 в Украине заключаются в двохстадийности течения заболевания 1-10 день - активная репликация вируса; 8-14 день или дольше - иммунная дисфункция (например, респираторные нарушения, другие тяжелые состояния). Часто фиксируется поражения легких в виде пневмонита, хотя преимущественно заболевание имеет легкий или среднетяжелое течение. Диагностика основывается на выявлении РНК вируса с помощью ПЦР или имунонглобулинив методом ИФА. Лечение преимущественно носит симптоматический характер. Социальное значение пандемии COVID-19 отразилось на увеличении пациентов с нарушением психического состояния, жертв насилия в семье, ухудшении состояния здоровья населения в связи с ограничением доступности многих видов медицинской помощи, увеличении нагрузки и работы по дому, уменьшении доходов и ухудшении качества жизни. Выводы. Пандемия COVID-19 за год своего существования вызвала изменения во многих сферах жизни населения земного шара, и Украина не есть исключением. Заболевания COVID-19 имеет неспецифические симптомы, может протекать под маской многих патологических состояний. особенно при наличии коморбидных заболеваний. Патогенетические особенности течения COVID-19 недостаточно изучены, что ограничивает возможности эффективной этиопатогенетической терапии. Вирус постоянно мутирует и оставляет неустойчивый и непродолжительный иммунитет, что объясняет его разнообразие клинической картины в разных популяциях. Кроме непосредственного увеличения заболеваемости и смертности за счет COVID-19, вирус может влиять на психоэмоциональное состояние людей, уменьшение внимания по борьбе с социально значимыми неинфекционными заболеваниями (сердечно-сосудистые и онкологические), вызвать значительные социально-экономические последствия - увеличение безработицы, насилия, уменьшение доходов и ухудшение питания, особенно среди наиболее уязвимых слоев населения, что требует учета этих аспектов при принятии решений на законодательном уровне с акцентом на решение проблем гендерного и социального неравенства. ; Актуальність. Пандемія COVID-19, причиною якого є коронавірус SARS-CoV-2, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров'я 11 березня 2020 року і визначена як така, що нанесла значний негативний вплив на функціонування системам охорони здоров'я та економічний розвиток країн. Насьогодні відомий вплив пандемії на зниження доступності медичної допомоги, труднощі з проведенням щорічного моніторингу та скринінгу соціально значущих хвороб. Але в повній мірі оцінити медичні, клінічні й психосоціальні наслідки пандемії, які лише починають проявлятися, ми зможемо в наступні роки. Мета: дослідити та проаналізувати особливості клінічних проявів, діагностики, лікування, імунітету та соціального значення пандемії COVID-19 в Україні. Матеріали та методи. Досліджені наявні поточні нормативні та літературні джерела. Методи: бібліосемантичний – для вивчення вітчизняного і світового науковоінформаційного простору з досліджуваної проблеми; системного підходу та аналізу – для комплексного дослідження об'єкта, предмета у системному взаємозв'язку, для аналізу проблемних питань, шляхів їх вирішення. Результати. Медичні особливості COVID-19 в Україні полягають у двохстадійності перебігу захворювання: 1–10 день - активна реплікація вірусу; 8–14 день або довше - імунна дисфункція (наприклад, респіраторні порушення, інші важкі стани). Часто фіксується ураження легень у вигляді пневмоніту, хоча переважно захворювання має легкий чи середньоважкий перебіг. Діагностика засновується на виявленні РНК вірусу за допомогою ПЦР або імунонглобулінів методом ІФА. Лікування переважно носить симптоматичний характер. Соціальне значення пандемії COVID-19 відобразилось у збільшенні пацієнтів з порушенням психічного стану, жертв насильства у сімї, погіршення стану здоров'я населення у зв'язку з обмеженням доступності багатьох видів медичної допомоги, збільшення навантаження та роботи по дому, зменшення доходів та погіршення якості життя. Висновки. Отже, пандемія COVID-19 за рік свого існування спричинила зміни в багатьох сферах життя населення земної кулі, і Україна не є виключенням. Захворювання COVID-19 має неспецифічні симптоми, може перебігати під маскою багатьох патологічних станів. особливо за наявності коморбідних захворювань. Патогенетичні особливості перебігу COVID-19 недостатньо вивчені, що обмежує можливості ефективної етіопатогенетичної терапії. Вірус постійно мутує і залишає нестійкий та нетривалий імунітет, що пояснює його різноманітність клінічної картини в різних популяціях. Окрім безпосереднього збільшення захворюваності і смертності за рахунок COVID-19, вірус має значний вплив на психоемоційний стан людей, зменшення уваги щодо боротьби з соціально значимими неінфекційними захворюваннями (серцево-судинні та онкологічні), спричинив значні соціально-економічні наслідки - збільшення безробіття, насильства, зменшення доходів і погіршення харчування, особливо серед найбільш вразливих верств населення, що вимагає врахування цих аспектів при прийнятті рішень на законодавчому рівні з акцентом на вирішення проблем гендерної та соціальної нерівності.

The article is devoted to the study, analysis of problems that have arisen in connection with the epidemic and the establishment of quarantine, the definition of means to ensure compliance with sanitary and epidemiological requirements and the consequences of their violation. In particular, it is important to clarify the possibilities of civil law to prevent the threat of harm to participants in civil relations during COVID-19 (in quarantine, adapted quarantine, etc.) and compensation for damage caused by the creation or "non-liquidation" of such a threat. Given the fact that the success of countries that have used severe restrictions to overcome COVID-19 is both a major factor in exacerbating conflicts of interest, as well as the categories of "expediency" and "compliance", it is concluded that legal protection of human rights be formed in such a way as to avoid the cognitive dissonance that arises as a result of the conflict of basic provisions of private and public law: "everything is allowed except what is prohibited by law" and "only what is allowed by law is possible". It should be assumed that the usual way of legal existence of an individual is his participation in civil relations of a private type. The most effective form of protection of the rights of an individual in such cases is to compensate for the damage caused to his or her interests as a result of failure to eliminate the threat. In this case, the right of the interested person to demand compensation for the damage may be implemented in cases where, as a result of the creation of the threat and its non-elimination by those who created the threat caused damage. Analysis of insufficiently active application of Chapter 81 of the Civil Code of Ukraine shows that the reason for this is the apparent simplicity of public law means, the government's belief in achieving a positive result quickly, low level of legal culture, lack of special mechanism for filing lawsuits to eliminate the threat. These shortcomings can be remedied by introducing so-called "popularization" lawsuits, which could be addressed by anyone who creates or does not eliminate the threat, demanding the elimination of the danger that threatened not only him but also other citizens. ; Стаття присвячена вивченню, аналізу проблем, які виникли у зв'язку з епідемією та встановленням карантину, визначення засобів забезпечення дотримання санітарно-епідеміологічних вимог та наслідків їх порушення. Зокрема, важливим є з'ясування можливостей цивільного законодавства для попередження загрози завдання шкоди учасниками цивільних відносин під час COVID-19 (в умовах карантину, адаптованого карантину тощо) та відшкодування шкоди, завданої створенням або «неліквідацією» такої загрози. Із урахуванням тієї обставини, що успіхи країн, які використовували жорсткі обмеження для подолання CGVID-i9, водночас є головним чинником загострення конфлікту інтересів, а також категорій «доцільність» і «правовідповідність», робиться висновок, що юридичне забезпечення прав людини-приватної особи має формуватися таким чином, аби уникнути когнітивного дисонансу, який виникає внаслідок колізії базовихположень приватного та публічного права: «Дозволено все, крім того, що заборонено законом» і «Можна лише те, що дозволено законом». При цьому слід виходити з того, що звичайним способом правового буття людини-приватної особи є її участь у цивільних відносинах приватного типу. Найбільш дієвою формою захисту прав приватної особи у таких випадках є відшкодування шкоди, завданої її інтересам внаслідок неусунення загрози. При цьому право заінтересованої особи вимагати відшкодування завданої шкоди може бути реалізоване внаслідок створення загрози та її неусунення тим, хто створив небезпеку, життю, здоров'ю, завдано шкоду. Аналіз недостатньо активного застосування норм глави 81 ЦК України показує, що чинником цього є видима простота публічно-правових засобів, переконаність влади у швидкому досягненні за допомогою цих засобів позитивного результату, низький рівень правової культури, відсутність спеціального механізму подання позовів про усунення загрози. Ці вади можна усунути шляхом запровадження так званих «популяторних» позовів, з якими до того, хто створює або не усуває загрозу, міг би звертатися будь-хто, вимагаючи усунення небезпеки, яка загрожувала не тільки йому, але й іншим громадянам.

Background. The COVID-19 pandemic, caused by the SARS-CoV-2 coronavirus, was announced by the World Health Organization on March 11, 2020 and identified as having a significant negative impact on the functioning of health systems and the economic development of countries. To date, we know the impact of the pandemic on the decrease in the availability of medical care, difficulties with the annual monitoring and screening of socially significant diseases. But we will be able to fully assess the medical, clinical and psychosocial consequences of the pandemic, which are just beginning to manifest themselves, only in the coming years. The purpose was to study and analyze the features of clinical manifestations, diagnosis, treatment, immunity and social significance of the COVID-19 pandemic in Ukraine. Materials methods. The available current normative and literary sources were investigated. Methods: bibliosemantic - for studying the lokal and world science and information space on the problem under study; a systematic approach and analysis - for a comprehensive study of an object, a subject in a systemic relationship, for analyzing problematic issues, ways to solve them. Results. The medical feature of COVID-19 in Ukraine is the two-stage course of the disease 1-10 days - active replication of the virus; 8-14 days or longer - immune dysfunction (eg, respiratory problems, other serious conditions). Often recorded injury of the lungs in the form of pneumonitis, although it is mainly the disease of mild or moderate severity. Diagnostic is based on the detection of the RNA of the virus using PCR or immunoglobulins by ELISA. Treatment is mostly symptomatic. The social significance of the COVID-19 pandemic was reflected in the increase in patients with mental disorders, victims of domestic violence, deterioration in the health of the population due to the limited availability of many types of medical services, increased workload and housework, decreased income and a deterioration in the quality of life. Conclusions. The COVID-19 pandemic over the year of its existence has caused changes in many spheres of life of the world's population, and Ukraine is not an exception. Disease COVID-19 has nonspecific symptoms, can proceed under the mask of many pathological conditions. especially in the presence of comorbid diseases. The pathogenetic features of the course of COVID-19 are poorly understood, which limits the possibilities of effective etiopathogenetic therapy. The virus constantly mutates and leaves an unstable and short-lived immunity, which explains its diversity of the clinical symproms in different populations. In addition to a direct increase in morbidity and mortality due to COVID-19, the virus can affect the psychoemotional state of people, reduce income and deterioration in nutrition, especially among the most vulnerable segments of the population, which requires taking these aspects into account when making decisions at the legislative level with an emphasis on addressing gender and social inequality. ; Актуальность. Пандемия COVID-19, причиной которого является коронавирус SARS-CoV-2, объявлена Всемирной организацией здравоохранения 11 марта 2020 и определена как такая, что нанесла значительное негативное влияние на функционирование систем здравоохранения и экономическое развитие стран. На сегодняшний день известно влияние пандемии на снижение доступности медицинской помощи, трудности с проведением ежегодного мониторинга и скрининга социально значимых болезней. Но в полной мере оценить медицинские, клинические и психосоциальные последствия пандемии, которые только начинают проявляться, мы сможем лишь в последующие годы. Цель: исследовать и проанализировать особенности клинических проявлений, диагностики, лечения, иммунитета и социального значения пандемии COVID-19 в Украине. Материалы и методы. Исследованы имеющиеся текущие нормативные и литературные источники. Методы: библиосемантичний - для изучения отечественного и мирового науковоинформацийного пространства по исследуемой проблеме; системного подхода и анализа - для комплексного исследования объекта, предмета в системной взаимосвязи, для анализа проблемных вопросов, путей их решения. Результаты. Медицинские особенности COVID-19 в Украине заключаются в двохстадийности течения заболевания 1-10 день - активная репликация вируса; 8-14 день или дольше - иммунная дисфункция (например, респираторные нарушения, другие тяжелые состояния). Часто фиксируется поражения легких в виде пневмонита, хотя преимущественно заболевание имеет легкий или среднетяжелое течение. Диагностика основывается на выявлении РНК вируса с помощью ПЦР или имунонглобулинив методом ИФА. Лечение преимущественно носит симптоматический характер. Социальное значение пандемии COVID-19 отразилось на увеличении пациентов с нарушением психического состояния, жертв насилия в семье, ухудшении состояния здоровья населения в связи с ограничением доступности многих видов медицинской помощи, увеличении нагрузки и работы по дому, уменьшении доходов и ухудшении качества жизни. Выводы. Пандемия COVID-19 за год своего существования вызвала изменения во многих сферах жизни населения земного шара, и Украина не есть исключением. Заболевания COVID-19 имеет неспецифические симптомы, может протекать под маской многих патологических состояний. особенно при наличии коморбидных заболеваний. Патогенетические особенности течения COVID-19 недостаточно изучены, что ограничивает возможности эффективной этиопатогенетической терапии. Вирус постоянно мутирует и оставляет неустойчивый и непродолжительный иммунитет, что объясняет его разнообразие клинической картины в разных популяциях. Кроме непосредственного увеличения заболеваемости и смертности за счет COVID-19, вирус может влиять на психоэмоциональное состояние людей, уменьшение внимания по борьбе с социально значимыми неинфекционными заболеваниями (сердечно-сосудистые и онкологические), вызвать значительные социально-экономические последствия - увеличение безработицы, насилия, уменьшение доходов и ухудшение питания, особенно среди наиболее уязвимых слоев населения, что требует учета этих аспектов при принятии решений на законодательном уровне с акцентом на решение проблем гендерного и социального неравенства. ; Актуальність. Пандемія COVID-19, причиною якого є коронавірус SARS-CoV-2, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров'я 11 березня 2020 року і визначена як така, що нанесла значний негативний вплив на функціонування системам охорони здоров'я та економічний розвиток країн. Насьогодні відомий вплив пандемії на зниження доступності медичної допомоги, труднощі з проведенням щорічного моніторингу та скринінгу соціально значущих хвороб. Але в повній мірі оцінити медичні, клінічні й психосоціальні наслідки пандемії, які лише починають проявлятися, ми зможемо в наступні роки. Мета: дослідити та проаналізувати особливості клінічних проявів, діагностики, лікування, імунітету та соціального значення пандемії COVID-19 в Україні. Матеріали та методи. Досліджені наявні поточні нормативні та літературні джерела. Методи: бібліосемантичний – для вивчення вітчизняного і світового науковоінформаційного простору з досліджуваної проблеми; системного підходу та аналізу – для комплексного дослідження об'єкта, предмета у системному взаємозв'язку, для аналізу проблемних питань, шляхів їх вирішення. Результати. Медичні особливості COVID-19 в Україні полягають у двохстадійності перебігу захворювання: 1–10 день - активна реплікація вірусу; 8–14 день або довше - імунна дисфункція (наприклад, респіраторні порушення, інші важкі стани). Часто фіксується ураження легень у вигляді пневмоніту, хоча переважно захворювання має легкий чи середньоважкий перебіг. Діагностика засновується на виявленні РНК вірусу за допомогою ПЦР або імунонглобулінів методом ІФА. Лікування переважно носить симптоматичний характер. Соціальне значення пандемії COVID-19 відобразилось у збільшенні пацієнтів з порушенням психічного стану, жертв насильства у сімї, погіршення стану здоров'я населення у зв'язку з обмеженням доступності багатьох видів медичної допомоги, збільшення навантаження та роботи по дому, зменшення доходів та погіршення якості життя. Висновки. Отже, пандемія COVID-19 за рік свого існування спричинила зміни в багатьох сферах життя населення земної кулі, і Україна не є виключенням. Захворювання COVID-19 має неспецифічні симптоми, може перебігати під маскою багатьох патологічних станів. особливо за наявності коморбідних захворювань. Патогенетичні особливості перебігу COVID-19 недостатньо вивчені, що обмежує можливості ефективної етіопатогенетичної терапії. Вірус постійно мутує і залишає нестійкий та нетривалий імунітет, що пояснює його різноманітність клінічної картини в різних популяціях. Окрім безпосереднього збільшення захворюваності і смертності за рахунок COVID-19, вірус має значний вплив на психоемоційний стан людей, зменшення уваги щодо боротьби з соціально значимими неінфекційними захворюваннями (серцево-судинні та онкологічні), спричинив значні соціально-економічні наслідки - збільшення безробіття, насильства, зменшення доходів і погіршення харчування, особливо серед найбільш вразливих верств населення, що вимагає врахування цих аспектів при прийнятті рішень на законодавчому рівні з акцентом на вирішення проблем гендерної та соціальної нерівності.