Suchergebnisse

The article is about the pandemic that has swept the whole world today. Life in a pandemic will become a new norm for everyone, consulates, and embassies, international organizations are no exception. It also leads to a rethinking of diplomacy and it in the work of international relations, in their dangerous activities, international support and international mutual assistance. In international practice, the use of digitalization, social platforms, video conferencing, which is already becoming an alternative way of conducting international activity, is becoming increasingly important. Diplomacy will move to a digital format and this is now gaining more effective importance in the work of embassies. The purpose of the article is to study and analyze the work of diplomacy and international relations during the COVID-19 pandemic, their difficulties during this period, the consequences and joining of efforts, the exchange of best practices in the face of new challenges to society. The methodological and methodological approaches to studying the problems of diplomacy and international relations during a pandemic, their role and ways of countering the spread of COVID-19, effective intergovernmental interaction are disclosed. The fight against the pandemic is still ongoing in Ukraine, all embassies and consulates, international organizations play the most important role, which forces us to adapt to new realities and shows how difficult, but extremely necessary, the work of diplomats is now.

The purpose of the article is to find out the essence of digital diplomacy as a component of public diplomacy. The research methodology is based on the application of an interdisciplinary approach, which made it possible to clarify the specifics of the discourse of digital diplomacy. The scientific novelty of the obtained results lies in the attempt to comprehensively analyze the discourse of digital diplomacy as a component of public diplomacy in the subject area of information affairs. Conclusions. It is noted that due to the development of new methods of analyzing the behaviour of social network users, digital diplomacy has become an effective tool not only in political information campaigns but also in cultural policy. For this purpose, services and special web-applications SocioViz, NVivo, Google Trends, etc. are used. Today, the effectiveness of the message in digital diplomacy is achieved by maximizing the range of readers and viewers. It is concluded that digital diplomacy has the capacity to implement a policy of 'soft power', to develop concerted action to overcome society and political and socio-cultural crises, as well as to develop measures to prevent them. It is emphasized that the processing of big data and the use of artificial intelligence for the purposes of digital diplomacy is a requirement of the time (so-called data diplomacy).

The article deals with the peculiarities and importance of diplomacy in the mechanism of international territorial disputes settlement by analyzing the results of scientific research and the legal framework. Diplomatic means of resolving international territorial disputes have been found to include so-called "reconciliation facilities", including negotiations, consultations, investigative and conciliation commissions, mediation, good services, etc. It has been established that diplomatic means are determined by the fact that the parties to the dispute independently "control" the dispute and may accept or reject the proposed mechanism of dispute settlement. It has been found that negotiation is the simplest, most convenient and acceptable means for the parties to an international dispute. They represent the process of finding disputes by the parties themselves by establishing direct contact and reaching an agreement between them. It has been established that consultations are a type of negotiation. They are used to continue the established contacts. Consultations are sought when negotiations need to be resumed in the light of emerging circumstances. It has been found that another type of regulation of international territorial disputes is the institution of peaceful settlement through the use of good services, which are a set of international legal norms that regulate the activities of third countries or international organizations for the purpose of their own initiative or at the request of are in conflict and aimed at establishing or renewing direct negotiations. It has been found that situations sometimes arise when the essence of the conflict is reduced to a different understanding of the factual circumstances that gave rise to the dispute. In such a case, the conclusion of investigative and conciliation commissions may be accelerated. "Virtual" diplomacy has been singled out as a kind of diplomatic way of resolving international territorial disputes, which is of ancillary character. It is emphasized that ...

The article states that today in the Ukrainian scientific discourse there are not enough scientific works in which the main aspects of the theory and practice of climatic diplomacy would be considered. Studies devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are absent. The author analyzes the peculiarities of climate diplomacy that follows from the changes that have taken place in the world of modern diplomacy, in particular the growth of the number of participants in world affairs and types of subjects of international relations; change in the levels of engagement of diplomacy and diplomatic activity: from local, domestic, to bilateral, regional and global; the expansion of the area and the volume of objects of diplomacy; change of apparatus and external relations mechanisms and diplomat; change of modes, types and techniques of diplomacy. The article states that states remain one of the main actors in climate diplomacy, although each of them has different meanings and has different negotiation strategies for the climate issue. Nonetheless, non-state actors play an important role in shaping and implementing a policy on topical issues: global banks, regional, international and supranational organizations, non-governmental organizations and even subnational government bodies, among them are becoming more and more active participants in the climate change architecture, but because of the subjects of climatic diplomacy. Participants in civil society have contributed to the multilateral solution of global problems, including climate change, and so they are our subjects to modern climatic diplomacy. The author believes that one should take into account: climate diplomacy is carried out at different levels: from local to global; Now is the time to integrate environmental policy in general and, in particular, climate policy into classical foreign policy; Climatic diplomacy has absorbed virtually all the channels that provide modern diplomacy, turning into a toolkit for making collective decisions, finding compromises that satisfy all parties to negotiations on climate change. ; У статті зазначено, що сьогодні в українському науковому дискурсі вкрай недостатньо наукових праць, у яких би розглядались основні аспекти теорії й практики кліматичної дипломатії. Дослідження стосовно розв'язання проблем зміни клімату в політологічному значенні, як їх презентує сучасна західна політична наука, відсутні. Нами здійснено аналіз особливостей кліматичної дипломатії, які випливають із тих змін, що відбулись у світі сучасної дипломатії, зокрема зростання кількості учасників світових справ і типів суб'єктів міжнародних відносин; зміна рівнів залучення дипломатії та дипломатичної діяльності – від місцевого, внутрішньодержавного, до двостороннього, регіонального та глобального; розширення сфери й обсягу об'єктів дипломатії; зміна апарату та механізмів зовнішніх зв'язків і дипломатів; зміна режимів, типів та техніки дипломатії. У статті констатовано, що держави залишаються одним із головних суб'єктів кліматичної дипломатії, хоча кожна з них має різне значення й різні стратегії переговорів із кліматичного питання. Водночас у форму­ванні та реалізації політики з актуальних питань важливу роль відіграють недержавні суб'єкти: глобальні банки, регіональні, міжнародні та наднаціональні організації, неурядові організації та навіть субнаціональні державні органи. Саме серед них стає дедалі більше активних учасників архітектури зміни клімату, а отже, суб'єктів кліматичної дипломатії. У багатостороннє розв'язання глобальних проблем, зокрема й проблеми зміни клімату, зробили свій внесок також учасники громадянського суспільства, а відтак вони належать до суб'єктів сучасної кліматичної дипломатії. Вважаємо, що варто враховувати те, що кліматична дипломатія здійснюється на різних рівнях – від місцевого до глобального; зараз настав час інтегрувати екологічну політику загалом і, зокрема, кліматичну в класичну зовнішню політику; кліматична дипломатія увібрала в себе фактично всі канали, що передбачають сучасні напрями дипломатії, перетворившись на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, які задовольняють усі сторони переговорів щодо кліматичних змін.

In the article are considered the origin of marriage diplomacy, which began from Kievan Rus', when international agreements and unions refreshed by dynastic copulas. Interdynastic marriages of Rus dukes were the prime examples of political and cultural orientation of Kievan Rus' of that epoch. Attention is paid to the changes of character of marriage diplomacy in the middle ages of Polish Crow, activity of which was determined by interests of military-landowning magnates. Therefore it was mainly headed for the settlement of disputes between the separate landowners, who on the whole defended the right to conduct «private wars», in the period between which conducted «private marriage negotiations». The important attribute of interdynastic marriage diplomacy were nobility coats of arms. Were analyzed source materials, which serve to the certificate of interdynastic marriage diplomacy of Herburts, that during two hundred fifty years period of staying in the Rus', resulted in the bring together of family with the most mighty genus of Polish Crown and Polish-Lithuanian Commonwealth.Key words: Kievan Rus'; middle ages Polish Crown; interdynastic marriage diplomacy; nobility coats of arms; visits of politeness; kind services; dynastic marriages. ; Розглянуто зародження шлюбної дипломатії, початки якої сягають часів Київської Русі, коли міжнародні договори та союзи підкріплювали династичні зв'язки. Міждинастійні шлюби руських князів – яскравий приклад політичної та культурної орієнтації Київської Русі. Акцентовано увагу на зміні характеру шлюбної дипломатії у середньовічній Короні Польській, діяльність якої визначали інтереси військово-землевласницьких магнатів. Тому шлюбна дипломатія, переважно, була спрямована на врегулювання суперечок між окремими землевласниками, які загалом обстоювали своє право на «приватні війни», в період між якими вели «приватні шлюбні переговори». Важливим атрибутом міжродової шлюбної дипломатії були шляхетські герби. Проаналізовано джерельні матеріали, що слугують свідченням міжродової шлюбної дипломатії Гербуртів, яка за двохсотп'ятдесятирічний період їхнього перебування на Русі призвела до споріднення роду з наймогутнішими родами Корони Польської та Речі Посполитої.Ключові слова: Київська Русь; середньовічна Корона Польська; міжродова шлюбна дипломатія; шляхетські герби; візити ввічливості; добрі послуги; династичні шлюби.

The author provides information about a cultural branding as an element of state policy. Every modern state seeks to gain authority among other countries. International image has become one of the instruments for the pursuit of state policy and the national interest in foreign affairs that is why states use different tools for improving image in world politics. The author analyzes Ukrainian think tanks as promotors of ideas and values as well as institutions which is integrating into world politics. Not only are they engaged in analytical and scientific activities, but they can also contribute to the positive branding of Ukraine abroad. Particular attention was paid to the stages of Ukraine's cultural diplomacy and the importance of analytical structures in its implementation. Solving the objectives of the study was made possible by using a systematic approach and case study method. ; У статті автор приділяє увагу культурному брендингу як елементу державної політики, адже у кожні державі важливо бути впливовою на міжнародній арені. Міжнародний імідж є одним із основних способів реалізації зовнішньополітичних цілей, тому держави використовують різні механізми для підвищення свого авторитету серед інших гравців. Автор розглядає українські «мозкові центри» як інституції, які впевнено інтегруються у міжнародну політику та є промоутерами інтересів та ідей. Проводячи аналітичні дослідження та відповідну наукову діяльність, вони також формують міжнародну думку про Україну за кордоном. Автор у статті досліджує як саме «мозкові центри» впливають на імідж країни. Для вирішення поставлених завдань автор керується системного підходу та використовує метод кейс-стаді.

Agenesis of emergence of «Twitter-diplomacy» concept is investigated. It has found that this phenomenon implies communication and interaction of state leaders, diplomats, politicians among themselves, with the citi zens of their country and the international community through Twitter network. It is determined that social networks facilitate efficient exchange of views between politicians and civil society, and enhance the ability of diplomats to collect information, analyze, predict, manage and respond to events. Key words: social network, Twitter, «Twitter-diplomacy», traditional diplomacy, «Twitter-war». ; Розглянуто ґенезу виникнення поняття «Twitter-дипломатія». З'ясовано, що це явище передбачає комунікацію та взаємодію керівництва держави, дипломатів, політиків між собою, із громадянами своєї країни та міжнародною спільнотою через мережу Twitter.Як визначено, соціальні мережі сприяють ефективнішому обмінові думками між політиками та громадянським суспільством, підвищують здатність дипломатів збирати інформацію, аналізувати, прогнозувати, управляти і реагувати на події. Ключові слова: соціальна мережа, Twitter, «Twitter-дипломатія», традиційна дипломатія, «Twitter-війна».

Based on the analysis of historical events, the article examines the dynamics of changes in the forms and methods of diplomacy of the New Age. The historical preconditions for the emergence of new forms of diplomacy, its legalization and institutionalization are analyzed. Based on the study of modern world events, examples of forms and methods of diplomacy of the beginning of the XXI century are given: public, economic, cultural, informational, network, regional, ideological, climatic and other types of diplomacy. Particular attention is paid to the consequences of the introduction of the systems of international relations for the diplomatic service of Westphalia and Vienna, the origins of the formation of the system of diplomatic embassies of the Middle Ages and their further development, secret diplomacy and more. Based on the study of transformation processes in Europe in the period under study, specific historical events that had a direct impact on the formation of forms of diplomacy and the foundations of diplomatic law, protocol and etiquette are presented. It is argued that the diplomatic trends of the New Age period were the emergence of a new form of diplomacy – economic, departure from marriage diplomacy and the transition from bilateral relations to a new form of communication at the level of international organizations. The development of economic diplomacy was facilitated by the ideology of the possibility of resolving military conflicts by economic means, by establishing foreign economic relations. In addition to classical diplomacy, ideology and religion continue to play an important role in the development of diplomatic tools and forms of diplomacy, being independent diplomatic tools. New geographical discoveries and colonization stimulate world trade, encourage the search for new forms of communication and communication. The emergence of new opportunities for the dissemination of information - printing presses, led to the intensification of the dissemination of information and encourages a new rethinking of the methods of diplomacy of this period. ; На основі аналізу історичних подій в статті досліджено динаміку змін форм та методів дипломатії доби Нового часу. Проаналізовано історичні передумови виникнення нових форм дипломатії, її легалізації та інституалізації. На основі дослідження сучасних світових подій наводяться приклади форм та методів дипломатії початку ХХІ століття: публічна, економічна, культурна, інформаційна, мережева, регіональна, ідеологічна, кліматична та інші види дипломатії. Особлива увага приділена наслідкам впровадження для дипломатичної служби Вестфальської та Віденської систем міжнародних відносин, витоків формування системи дипломатичних посольств періоду Середньовіччя та їх подальшого розвитку, таємній дипломатії тощо. На основі вивчення трансформаційних процесів в Європі в період, що вивчається, наводяться конкретні історичні події, що мали безпосередній вплив на становлення форм дипломатії та основ дипломатичного права, протоколу та етикету. Обстоюється думка, що дипломатичними трендами періоду доби Нового Часу стали виникнення нової форми дипломатії – економічної, відходу від шлюбної дипломатії та переходу від двосторонніх відносин до нової форми спілкування на рівні міжнародних організацій. Розвитку економічної дипломатія сприяла ідеологія щодо можливості врегулювання військових конфліктів економічними методами, шляхом встановлення зовнішньоекономічних зв'язків. Окрім класичної дипломатії, ідеологія й релігія продовжують грати важливу роль в розвитку дипломатичного інструментарію та форм дипломатії, уявляючи собою самостійні дипломатичні інструменти. Нові географічні відкриття та колонізація стимулюють світову торгівлю, спонукають до пошуків нових форм комунікації та спілкування. Поява нових можливостей розповсюдження інформації – друкарських станків, призвели до інтенсифікації розповсюдження інформації та спонукає по новому переосмислити методи дипломатії вказаного періоду.

The article examines the historical backgrounds and evolution of the humanitarian diplomacy (since II part of XIX century till the first decades of XXI century). The tendencies of adaptation of the concept depend on global shocks and changes of the system of international relations. There is analyzed the role of humanitarian diplomacy in the framework of cooperation on bilateral and multilateral levels and illustrated its role as a practical tool to improve relations on the international arena. The authors underline difference between the humanitarian diplomacy, humanitarian interventions inter alia, and the usage of this concept for the political ambitions and motives of some states. Humanitarian diplomacy consist from the different practices: financial assistance; short-term missions; technical, social, political, scientific, cultural; other forms of support for the society and governments of fragile due to catastrophes and crises states; permanent exchange of ideas and views on further development of. humanity. It is concluded that its role should grow in time and space: for political reasons (improving the image in the international arena, strengthening the influence and establishing friendly relations with other countries, organizations and peoples); based on universal values (overcoming the consequences of natural disasters, crises, armed conflicts, famine, etc.); for the sake of preserving human civilization in the face of global challenges that cannot be overcome without a coordinated effort in humanitarian diplomacy and the exchange of resources between communities, countries and regions. The significant role of the concept in modern international relations has been established, considering the differences from humanitarian aid, humanitarian intervention, humanitarian activity. The concepts of "mask diplomacy", scientific diplomacy and "health diplomacy" were introduced as related phenomena to humanitarian diplomacy. ; У статті розглядаються історичні передумови появи та еволюції гуманітарної дипломатії (від ІІ пол. ХІХ ст. до перших декад ХХІ ст.), прослідковано тенденції адаптації поняття до системи міжнародних відносин, проаналізована роль гуманітарної дипломатії в рамках взаємодії у двосторонній та багатосторонній дипломатії, та на конкретних прикладах проілюстровано її значення інструменту покращення відносин. Стаття наголошує на відмінності між сутністю гуманітарної дипломатії, зокрема, ідеї гуманітарних інтервенцій та політичними мотивами використання останніх з боку окремих держав. Визначено такі складові гуманітарної дипломатії: фінансова допомога; короткострокові місії; технічна, соціальна, політична, наукова, культурна; допомога у розбудові суспільних та державних структур вразливих країн; перманентний обмін ідеями та поглядами щодо подальшого розвитку людства. Автори дійшли висновку, що її роль має зростати у часі та просторі: з політичних міркувань (покращення іміджу на міжнародній арені, посилення впливу та налагодження дружніх відносин із іншими країнами, організаціями та народами); виходячи із загальнолюдських цінностей (подолання наслідків стихійних лих, криз, збройних конфліктів, голоду тощо); з міркувань збереження людської цивілізації перед глобальними викликами, що неможливо подолати без координованих зусиль у гуманітарній дипломатії та обміну ресурсами між громадами, країнами та регіонами. Встановлено значимість ролі поняття у сучасних міжнародних відносинах, враховуючи відмінності від гуманітарної допомоги, гуманітарної інтервенції, гуманітарної діяльності. Введено поняття «дипломатія масок», «наукова дипломатія» та «дипломатія здоров'я», як явищ споріднених із гуманітарною дипломатією. ; У статті розглядаються історичні передумови появи та еволюції гуманітарної дипломатії (від ІІ пол. ХІХ ст. до перших декад ХХІ ст.), прослідковано тенденції адаптації поняття до системи міжнародних відносин, проаналізована роль гуманітарної дипломатії в рамках взаємодії у двосторонній та багатосторонній дипломатії, та на конкретних прикладах проілюстровано її значення інструменту покращення відносин. Стаття наголошує на відмінності між сутністю гуманітарної дипломатії, зокрема, ідеї гуманітарних інтервенцій та політичними мотивами використання останніх з боку окремих держав. Визначено такі складові гуманітарної дипломатії: фінансова допомога; короткострокові місії; технічна, соціальна, політична, наукова, культурна; допомога у розбудові суспільних та державних структур вразливих країн; перманентний обмін ідеями та поглядами щодо подальшого розвитку людства. Автори дійшли висновку, що її роль має зростати у часі та просторі: з політичних міркувань (покращення іміджу на міжнародній арені, посилення впливу та налагодження дружніх відносин із іншими країнами, організаціями та народами); виходячи із загальнолюдських цінностей (подолання наслідків стихійних лих, криз, збройних конфліктів, голоду тощо); з міркувань збереження людської цивілізації перед глобальними викликами, що неможливо подолати без координованих зусиль у гуманітарній дипломатії та обміну ресурсами між громадами, країнами та регіонами. Встановлено значимість ролі поняття у сучасних міжнародних відносинах, враховуючи відмінності від гуманітарної допомоги, гуманітарної інтервенції, гуманітарної діяльності. Введено поняття «дипломатія масок», «наукова дипломатія» та «дипломатія здоров'я», як явищ споріднених із гуманітарною дипломатією.

The article is dedicated to the isolation and analysis of the main trust indexes on the level of the inter-state relations paying attention on the effectiveness of cultural diplomacy in these processes. This question has a theoretical and practical value: the received results can be used both for further deep theoret ical problem development in international relations and in diplomatic practice due the economic and cultural connections development among nations, during the process of preparing specialists in state regulation, international relations, etc. Methodology of the research is mostly based on the complex approach with using methodology of system-functional analysis, categorical apparatus of Politology, Sociology, Social Psychology, and Theory of Communication, Comparativistics and other Humanities. It is found that the state trust refers to such phenomena, which contain a part of risk in the cooperation with other states, help to solve different collective problems and act in the way, which contradicts the standard definitions of national interests. It is found five indicators of existing trust in the context of inter- state relations: 1) minimal level – is cooperation among states; 2) lower level – is favourable policy of states orientation; 3) middle level – is to conduct the friendly policy among the states; 4) upper level – is types of written rules with temporal storage; 5) high level – is discretionary power in the process of developing politics. It is highlighted 9 indexes of cultural diplomacy effectiveness due the trust building on the level of inter-state relations: content of cultural and Foreign policy; social roles; a formal agreement and obligations between the states; the quality of cultural diplomatic programs; coordination between different government departments and other agencies within and between states; existing mistrust and conflicting issues between states; misuse of funding for cultural diplomatic programs; operation of foreign cultural institutions; publicity about cultural ...

Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publica- tions has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the na- tional scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualiza- tion of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its es- sence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is ana- lyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate confer- ences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architec- ture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is de- termined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrument for establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute of professionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be de- fined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes. ; В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспек- те международно-политической проблематики относительно ее сущности, струк- туры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совер- шенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий«климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конфе- ренции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основ- ные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, что имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализировано проблему изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, что анализирует архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире. ; У статті здійснено концептуалізацію кліматичної дипломатії в аспекті міжнародно-політичної проблематики щодо її сутності, структури та етапів еволюції, аналізується її методологічне значення для удосконалення сучасних практик управління міжнародними відносинами або зовнішньою політикою у галузі змін клімату. Розкрито зміст понять «кліматична ди- пломатія», «кліматичний режим», «кліматичні конференції», проаналізова- но об'єкт та предмет кліматичної дипломатії, основні елементи кліматич- ної дипломатії, деякі документи кліматичної дипломатії. Простежено вплив тих змін, що мають місце в дипломатії, на формування та особливості кліматичної дипломатії. Актуалізовано проблему змін клімату на соціальні та людські наслідки, які, ймовірно, можуть мати ризики конфлікту та не- стабільності. Особлива увага приділяється емпіричному рівню кліматичної дипломатії, що аналізує архітектуру зміни клімату, а також аналітичному рівню кліматичної дипломатії, який визначається переходом від клубу до мережевих форм кліматичної дипломатії на більш широкому фоні дискусій про природу, актуальність та адекватність дипломатії у складному глобальному світі.

Problem setting. An important problem mankind has become the global climate change, which in reality today there is no doubt.Recent research and publications analysis. An analysis of recent studies and publica- tions has revealed a clear lack of research in the field of climatic diplomacy in the na- tional scientific tradition, although in the documents devoted to the issue of climate change, this term is used. To date, there are not enough scientific papers to address the main aspects of the theory and practice of climate diplomacy. Researches devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are practically absent.Paper objective. The purpose and tasks of this article are related to the conceptualiza- tion of climate diplomacy in the aspect of international-political issues regarding its es- sence, structure and analysis of its methodological significance for the improvement of modern practices in the management of international relations or foreign policy in the field of climate change.Paper main body. In the article is realized the conceptualization of climate diplomacy in the aspect of international political problems regarding its essence, structure and stages of evolution, its methodological significance for improving modern practices of managing international relations or foreign policy in the sphere of climate change is ana- lyzed. The content of the terms «climate diplomacy», «climatic regime», «climate confer- ences» is disclosed, the object and subject of climate diplomacy, the main elements of climate diplomacy, the some documents of climate diplomacy are analyzed. The influence of those changes, which take place in diplomacy, on the formation and features of climate diplomacy is traced. The problem of climate change is actualized on social and human consequences, which, possibly, can have the risks of conflict and instability. Particular attention is paid to the empirical level of climate diplomacy, which analyzes the architec- ture of climate change, as well as the analytical level of climate diplomacy, which is de- termined by the transition from the club to the network forms of climate diplomacy on a wider background of discussions about the nature, relevance and adequacy of climate diplomacy in a complex global world.The author considers the criterial signs of climate diplomacy: belonging to the sphere of international relations and the foreign policy of the state; application of negotiations as the main instrument for establishing relations between subjects of international relations in the field of climate change; the presence of the institute of professionals who directly conduct climate talks and implement climate cooperation, preventing not only climate change, but also the consequences of measures taken to respond to climate change.Conclusions of the research. Consequently, climate diplomacy is proposed to be de- fined as the theory and practice of creating an international climatic regime, climate change through multilevel, collective and public diplomacy, which is based on soft power tools that are owned and actively used by officials of states, international organizations, informal institutions, transnational structures and civil society, among which a special role belongs to the negotiation process and the result of which is the clear legal and organizational design of architecture for climatic changes. ; В статье осуществлена концептуализация климатической дипломатии в аспек- те международно-политической проблематики относительно ее сущности, струк- туры и этапов эволюции, анализируется ее методологическое значение для совер- шенствования современных практик управления международными отношениями или внешней политикой в сфере изменения климата. Раскрыто содержание понятий«климатическая дипломатия», «климатический режим», «климатические конфе- ренции», проанализированы объект и предмет климатической дипломатии, основ- ные элементы климатической дипломатии, некоторые документы климатической дипломатии. Прослежено влияние тех изменений, что имеют место в дипломатии, на формирование и особенности климатической дипломатии. Актуализировано проблему изменений климата на социальные и человеческие последствия, которые, вероятно, могут иметь риски конфликта и нестабильности. Особое внимание уделяется эмпирическому уровню климатической дипломатии, что анализирует архитектуру изменения климата, а также аналитическому уровню климатической дипломатии, который определяется переходом от клуба к сетевым формам климатической дипломатии на более широком фоне дискуссий о природе, актуальности и адекватности климатической дипломатии в сложном глобальном мире. ; У статті здійснено концептуалізацію кліматичної дипломатії в аспекті міжнародно-політичної проблематики щодо її сутності, структури та етапів еволюції, аналізується її методологічне значення для удосконалення сучасних практик управління міжнародними відносинами або зовнішньою політикою у галузі змін клімату. Розкрито зміст понять «кліматична ди- пломатія», «кліматичний режим», «кліматичні конференції», проаналізова- но об'єкт та предмет кліматичної дипломатії, основні елементи кліматич- ної дипломатії, деякі документи кліматичної дипломатії. Простежено вплив тих змін, що мають місце в дипломатії, на формування та особливості кліматичної дипломатії. Актуалізовано проблему змін клімату на соціальні та людські наслідки, які, ймовірно, можуть мати ризики конфлікту та не- стабільності. Особлива увага приділяється емпіричному рівню кліматичної дипломатії, що аналізує архітектуру зміни клімату, а також аналітичному рівню кліматичної дипломатії, який визначається переходом від клубу до мережевих форм кліматичної дипломатії на більш широкому фоні дискусій про природу, актуальність та адекватність дипломатії у складному глобальному світі.

Nation Branding is an essential element of the state policy which contributes to attract resources and enhances international cooperation. Cultural diplomacy is becoming an important channel of brand communication that promotes the dissemination of truthful information about Ukraine through culture. The article considers the process of sett ing and implementing a Nation-branding Strategy and also explains the use of cultural diplomacy as a branding strategy tool. The structural and functional approach is involved in this study. It encompasses the identifi cation of specifi c elements of thecountry's branding. The case study method and rating method were used in this research for illustration some aspects and practices in branding policy of Ukraine. The authors express the view that an eff ective national-branding strategy accumulates the eff orts of all stakeholders who is interested in promoting a positive image of the state and forms stable, unbreakable positive associations with the state. The authors emphasize that an eff ective and balanced national branding policy in Ukraine has not implemented by 2021. Ukraine's brand strategy is not yet fully thought out and is not currently supported by a structured and well-established policy in the fi eld of national branding. The article focuses the reader's att ention on the question of how to implement the brand strategy and how to create a powerful brand «Ukraine». In the context ofcurrent situation, cultural diplomacy is becoming one of the most eff ective mechanism for expanding Ukraine's presence abroad. It helps to create the national brand, focusing on the symbols, signs of the brand, messages and meanings that a country carries into the world. The authors identify the importance of cultural diplomacy in the strategy of national branding of Ukraine, which consists in the formation of stable positive associations with Ukraine and «soft» infl uence on the opinion of foreign audiences aboutthe state. The tools that include the inclusion of cultural diplomacy in the step-by-step implementation of national branding policy is proposed in the article.Key words: cultural diplomacy, branding, Ukraine, state branding, national branding, brand «Ukraine», international image, public diplomacy, branding strategy. ; У статті проаналізовано процес формування й реалізації стратегії національного брендингу та окреслено особливості використання культурної дипломатії як інструменту бренд-стратегії. Визначено місце і значення культурної дипломатії в стратегії національного брендингу України, що полягає у формуванні стійких позитивних асоціацій з Україною та «м'якому» впливі на думку закордонної аудиторії про державу в цілому. Зазначено, що наразі Україна не має ефективної бренд-стратегії, тому в статті запропоновано інструментарій, який передбачає включення культурної дипломатії до покрокової реалізації політики національного брендингу.Ключові слова: культурна дипломатія, брендинг, Україна, державний брендинг, національний брендинг, бренд «Україна», міжнародний імідж, публічна дипломатія, бренд-стратегія.

The article deals with the need for informational, in particular cultural, interaction of Ukraine with other states for the effective achievement of the set political, economic, security, etc. objectives. It is emphasized that such interaction is important not only for the traditional leading players in the "global chessboard" but also with those regions and countries, links with which receive new urgency and new content, in particular, it concerns the Turkic states and peoples. The Turks, their governments are very respectful of their own cultural heritage, to their popularization in the world, so cooperation with them through cultural interaction is very effective. During the XXth century, Ukrainian scholars have made significant progress in the development and popularization of Ukrainian and Turkic relations, the need to return their work to active use and to develop systematic activities in mutual cultural enrichment and cultural interest are now updated.