The article researches ideological principles of conflict regulation, in particular, the conflict in Eastern Ukraine in the context of forming of national-state ideology. This indicates theoretical and practical interest to a certain topic, which gets new sense and sound at each stage of national and state existence. It has been found out that political strategies should enable planning and forecasting political processes, minimize political bias, and meet reform projects. It is noted that the main vector of socio-cultural transformations had been proclaimed to be the posttotalitarian, post-colonial vector that a priori should permanently protect the state from the disadvantages and tragedies of the previous political era. Philosophical reflection is aimed at understanding of one of the most important components of national-state ideologies – a national idea. At present, there is no single national-state ideology in Ukraine, since new forms of understanding of social reality are in the process of formation. Obviously, it will be formed in the context of political forces' struggle and compromising. The crisis of unity in Ukrainian society is interpreted as a factor that does not contribute to the formation and implementation of a rational political strategy of the state. It is concluded that European spirit of Ukraine and national self-esteem should be formed on state level in internal and foreign politics, on theoretical level in the programs of state reforms, in the concepts and programs of education and upbringing, on daily life level in ideological regulations of interpersonal communication rules. It is concluded that there are the following steps towards peace, first, the cessation of hostilities and pressure, second, the establishment of dialogue, and third, the search for a solution to the contradictions through negotiations.
Main objective of the study is the analysis of the environmental governance in the Eastern Partnership countries. Methodology of the study includes an analysis of the European Union and the countries of the Eastern Partnership documents devoted to the implementation of the environmental governance principles. The study clarifies the concepts of "governance", "environmental governance", "European environmental governance". The main principles and values of the European environmental governance are determined. The environmental vector of the Eastern Partnership and measures that promote the implementation of environmental governance, in particular the Flagship initiative of the Eastern Partnership on Effective Environmental Governance (2009) and the Ministerial Declaration on Environmental Cooperation and Climate Change (2016) have been analyzed. The results of the study show the role of the European Union in improving governance and conducting effective reforms in the Eastern Partnership countries, including the implementation in the environmental policy such European values as democracy, rule of law, engagement, transparency, impact assessment. It has concluded that during 2009–2017, there was a certain progress in the implementation of environmental governance in Ukraine, Moldova, Belarus, Azerbaijan, Armenia and Georgia, but still there are many problems on this way. Ukraine, the first one among the Eastern Partnership countries, has developed a "soft" instrument for implementing the principles of good environmental governance, which has been put in the "Roadmap for the implementation of the provisions of the Luxembourg Declaration" (2017). This document is currently under development. The significance of the study is in the determining the key role of the European values in the implementation of environmental governance and proposal for their wider inclusion not only in this document, but in practices in Ukraine.
The article deals with the distinguishing features of the political development of the East European countries. The objectives of this study were to: identify the distinguishing features of the civilizational periphery regarding the civilizational center; identify the manifestation of the civilizational periphery as an area of civilizational interaction in the Eastern Europe region; identify the distinguishing features of the political development of the East European countries in the framework of civilizational approach. Following research is based on the feasibility of the civilizational approach regarding the analyses of sociopolitical change, especially regarding those particular trends in the domestic and foreign policy of the countries, which unfold not due to the current political situation, but as result of belonging to a certain civilization system. The conducted research allowed to explore the geospatial structure of the European civilization, it's center and periphery, which includes the region of Eastern Europe. The most important feature of the civilizational periphery, as an area of civilizational interaction, has been identified as a competition of social institutions, political systems and values, determined through civilizational independence. The use of the comparative analysis of the main stages and trends of political development in Ukraine and Russia, allowed to show, how Ukraine at various stages demonstrated it's fundamental affiliation to European civilization (in particular and to a certain extent to the West European) through permanent and diverse connections, despite being formed within the Orthodox sub-civilization. Whereas Russia, was mostly formed under conditions of intersection of the Orthodox and the Orda sub-civilizations. Resulting in civilization gap among the elites in Russia, off and on trying to re-adjust to European values, and the society, which carries the anti-western sentiment. Exactly this distinguishing feature, characteristic for «torn countries» according to the terminology of S. Huntington, causes the failure of democratic reforms, repeated return to authoritarian regimes, aggressive foreign policy and anti-Western rhetoric. On this basis, it has been determined, that Russia's ongoing aggression against Ukraine could be perceived as a sign of the civilizational conflict. ; У статті зроблено аналіз особливостей політичного розвитку країн Східної Європи. Завдання цього дослідження – визначення особливостей цивілізаційної периферії відносно цивілізаційного центру; виявлення проявів цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії в регіоні Східної Європи; визначення особливостей політичного розвитку країн регіону з позицій цивілізаційного підходу. Дослідження спирається на можливості цивілізаційного підходу щодо аналізу суспільно-політичних процесів, зокрема певних тенденцій у внутрішній і зовнішній політиці країн, зумовлених не стільки поточною політичною кон'юнктурою, скільки належністю до певного цивілізаційної системи. Проведене дослідження дало змогу з'ясувати геопросторову структуру європейської цивілізації, її центр і периферію, до якої віднесено регіон Східної Європи. Визначено найважливішу в межах зазначеної теми особливість цивілізаційної периферії як зони міжцивілізаційної взаємодії, що проявляється як конкуренція соціальних інститутів, політичних систем і цінностей, які зумовлені цивілізаційною належністю. Виходячи з порівняльної характеристики основних етапів та тенденцій політичного розвитку України й Росії, визначено, що Україна на різних етапах виявляла свою засадничу належність до європейської цивілізації, зокрема й певною мірою – до західної, через перманентні та різноманітні зв'язки, незважаючи на те, що сформувалась у межах православної субцивілізації. Натомість Росія переважно сформувалася в умовах перетину православної та ординської субцивілізацій. Наслідком цього в Росії стали наявні ознаки цивілізаційного розриву між елітами, що час від часу намагаються переорієнтуватися на європейські цінності, та суспільством, що є носієм антизахідних настроїв. Саме ця особливість, притаманна «розірваним країнам», за термінологією С.Гантінктона, зумовлює неуспішність демократичних реформ і періодичне повернення до авторитарних режимів, агресивної зовнішньої політики й антизахідної риторики. Виходячи з цього, визначено, що нинішній акт агресії Росії проти України можна розглядати як один із виявів цивілізаційного конфлікту.
The demise of Leninist regimes was accompanied by the hegemonic rise of the free market ideology with neoliberalism being its most ideal-typical embodiment. Yet, the decades of the neoliberal hegemony on both global and regional sales have not removed the state and its role in promoting development from research and policy agendas. Moreover, neoliberalism has produced a string backlash in forms of nativist and populist reaction. Thus, the article sets out to trace the genealogy of the state within the framework of the late Leninist regimes and post-Leninist period, asking a question about the relevance of the East-Asian developmental state experience to post-Soviet conditions. The article discusses the experience of Japan and South Korea, while exploring theoretical underpinnings of the sociological discourse of the state and its role in the development. Thus, the article comes up with a condensed narrative of the history of the developmental state both as an institutional arrangement and sociological discourse. It discusses and evaluates the contribution to the sociology of the developmental state of such scholars as Alice Amsden, Peter Evans, Bruce Cumings. The article conceptualizes the relations between the developmental state and neoliberalism. It also identifies the causes of the developmental state crisis and evaluates the Easter-European experience with constructing such a state. The article defines the stumbling blocks on the way of building the developmental state in Ukraine. It is argued that given Ukraine's proximity to the EU as well as pluralistic nature of the Ukrainian society the authoritarian option is not viable for Ukraine. At the same time, Ukraine is unlikely to succeed in building the developmental state, being caught in a struggle with a kleptocratic polity which has been unable so far to produce a long-term developmental polices. ; Стаття простежує генеалогію держави у рамках режимів пізнього ленінізму та постленінського періоду, задаючись питанням про релевантність досвіду східноазійської держави, що сприяє розвитку, умовам пострадянських соціумів. Стаття пропонує конденсовану історію держави, що сприяє розвитку, як інституційного феномена, так і історію соціологічного теоретизування про неї. У статті концептуалізується взаємовідношення поміж державою, що сприяє розвитку, та неолібералізмом. Ідентифікуються чинники кризи держави, що сприяє розвитку, у Східній Азії та оцінюється європейський досвід конструювання держави такого типу. Визначаються перешкоди на шляху розбудови держави, що сприяє розвитку, в Україні.
The purpose of scientific research is the need to identify materials for biographies of members of the Frenkel family, who were once close friends of Mykhailo and Larisa Kosach, search for facts, original photographs, origins and ways of research, thinking about further research and analysis of possible and real achievements. Study of memoirs, documents, epistolary and establishment of the truth on the basis of available and for the first time searched in the process of studying authentic sources. Critical verification of misinterpretations in well-known publications on this topic. Communication with the descendants of Serhii, Jakov, Yevhen and Zakhar Frenkel, history of this family, which gave Ukraine bright representatives of the Ukrainian political nation (the Frenkel family includes Jews, Germans, Poles, Russians, and Ukrainians), who were destined not only to make a significant contribution to science, literature, pedagogy, and political life of their time, but also to undergo a lot of radiation in pre-October and Soviet times, having survived arrests, repressions, and some even executions. In-depth study of the materials of the Taras Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Lesia Ukrainka Museum in Kyiv, important publications of other researchers on this topic, encyclopedic and monographic publications. Comparative analysis of the found elements of information accumulation and involvement of these results in the expansion of certain details, facts, personalities used with Lesya Ukrainka and her homeland, mutual friends - Kovalevsky - Degen, Krokhmal, Kistyakivsky, Kartashevsky, Fotii Krasitsky and, among others, literary circle "Pleiada". I am also talking about the stay of Kosachs in Kyiv, Dorpat (now Tartu, Estonia), St. Petersburg and Poltava region. The story involves many interesting, sometimes tragic episodes from the biography of the heroes, the communication of their descendants with the staff of the Kiev Museum of Lesya Ukrainka. Certain allusions ...
In this article, the author analyzes the causes of the defeat of European states in the wars against Russia. In particular, he analyzed the Northern War of the early 18th century, Napoleon's invasion of Russia in 1812 and Nazi Germany in 1941. The author believes that the main problem faced by the attackers was the issue of overcoming the space of Russia. In the problem of space, the author identifies two factors: the actual space and space as a political phenomenon. Space forced enemy armies to stretch communications, disperse forces, taking control of bases. Space as a political factor includes the population on whose support and loyalty victory depended. Thus, the main reason for the defeat of Karl XII, Napoleon and Hitler is their inability to assess the potential of the population of the western regions of the Russian Empire, to enlist his support.
The article analyzes the contribution of Poland to the formation of the Eastern policy of the European Union. The goals of the EU in Eastern Europe are outlined. The reasons for Poland's considerable interest in expanding the Eastern border of the united Europe are explored. The article proves that among the EastCentral European countries which declared the intention and committed themselves to integration to European and Euro-Atlantic structures Poland firmly supported the need for creation and realization of effective Eastern policy on the part of the EU. The origins and evolution of the Polish concept of the «eastern dimension» of the EU policy are explored. The article argues that the absolute majority of Polish concepts reveal the wish of Poland to identify its place and role in the reference system of national interests and relations with neighrouring countries, ensure its safety and avoid possible threats primarily from Russia.The main aspects and directions of implementation of the European Neighborhood Policy are presented. It is telling that the EU expressed a wish to deepen its relations with its Eastern neighbours, although without concrete prospect of their integration. Meanwhile, Poland supported a possible future integration of countries which became the objects the ENP. The particular leading role of Poland in the formation and implementation of this international initiative is also determined. Furthermore, the efforts of Polish diplomacy regarding the EU enlargement to the East are specified. The article outlines the attempts of Poland to adopt the «Eastern Dimension» and analyzes the Polish eastern policy concerning Ukraine and Belarus. It is conculded that uncertainty of goals and stimuli, lack of membership prospects have become the main obstacle to effective realization of the EU's Eastern Policy towards its addressees – Ukraine, Moldova, Belarus, Georgia, Armenia and Azerbaijan. Finally, the contribution of Poland to the implementation of the EU's Eastern policy is traced. ; У статті розглянуто внесок Польщі у формування східної політики Європейського Союзу. З'ясовано цілі ЄС у Східній Європі. Проаналізовано підстави значного зацікавлення Польщі у розширенні східного кордону об'єднаної Європи. Доведено, що серед країн Центрально-Східної Європи, які задекларували наміри та стали на шлях впровадження курсу на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур, Польща займала чітку позицію стосовно необхідності створення та реалізації ефективної східної політики ЄС. Досліджено витоки та еволюцію польської концепції «східного виміру». Обгрунтовано, що в абсолютній більшості польських концепцій простежується бажання Польщі визначити своє місце і роль у системі координат національних інтересів та відносин із сусідніми державами, забезпечити власну безпеку та уникнути можливих загроз передусім з боку Росії.Представлено головні аспекти та напрямки реалізації Європейської політики сусідства. Показовим є той факт, що ЄС виявляв бажання поглибити відносини із своїми східними сусідами, але без конкретних перспектив їх інтеграції. Водночас Польща виступала за можливість інтеграції у майбутньому країн, що стали об'єктами ЄПС. Визначено особливу лідерську роль Польщі у формуванні та реалізації цієї ініціативи. Охарактеризовано зусилля польської дипломатії у напрямку розширення ЄС на Схід. Окреслено спроби Польщі утвердити «східний вимір». Проаналізовано польську східну політику щодо України та Білорусі. Представлено головні обмеження ЄПС. Констатовано, що невизначеність конкретних цілей та стимулів, відсутність перспективи членства стали головними перешкодами на шляху ефективної реалізації східної політики ЄС щодо її адресатів – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Простежено внесок Польщі в імплементацію східної політики ЄС.
The article analyzes the contribution of Poland to the formation of the Eastern policy of the European Union. The goals of the EU in Eastern Europe are outlined. The reasons for Poland's considerable interest in expanding the Eastern border of the united Europe are explored. The article proves that among the EastCentral European countries which declared the intention and committed themselves to integration to European and Euro-Atlantic structures Poland firmly supported the need for creation and realization of effective Eastern policy on the part of the EU. The origins and evolution of the Polish concept of the «eastern dimension» of the EU policy are explored. The article argues that the absolute majority of Polish concepts reveal the wish of Poland to identify its place and role in the reference system of national interests and relations with neighrouring countries, ensure its safety and avoid possible threats primarily from Russia.The main aspects and directions of implementation of the European Neighborhood Policy are presented. It is telling that the EU expressed a wish to deepen its relations with its Eastern neighbours, although without concrete prospect of their integration. Meanwhile, Poland supported a possible future integration of countries which became the objects the ENP. The particular leading role of Poland in the formation and implementation of this international initiative is also determined. Furthermore, the efforts of Polish diplomacy regarding the EU enlargement to the East are specified. The article outlines the attempts of Poland to adopt the «Eastern Dimension» and analyzes the Polish eastern policy concerning Ukraine and Belarus. It is conculded that uncertainty of goals and stimuli, lack of membership prospects have become the main obstacle to effective realization of the EU's Eastern Policy towards its addressees – Ukraine, Moldova, Belarus, Georgia, Armenia and Azerbaijan. Finally, the contribution of Poland to the implementation of the EU's Eastern policy is traced. ; У статті розглянуто внесок Польщі у формування східної політики Європейського Союзу. З'ясовано цілі ЄС у Східній Європі. Проаналізовано підстави значного зацікавлення Польщі у розширенні східного кордону об'єднаної Європи. Доведено, що серед країн Центрально-Східної Європи, які задекларували наміри та стали на шлях впровадження курсу на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур, Польща займала чітку позицію стосовно необхідності створення та реалізації ефективної східної політики ЄС. Досліджено витоки та еволюцію польської концепції «східного виміру». Обгрунтовано, що в абсолютній більшості польських концепцій простежується бажання Польщі визначити своє місце і роль у системі координат національних інтересів та відносин із сусідніми державами, забезпечити власну безпеку та уникнути можливих загроз передусім з боку Росії.Представлено головні аспекти та напрямки реалізації Європейської політики сусідства. Показовим є той факт, що ЄС виявляв бажання поглибити відносини із своїми східними сусідами, але без конкретних перспектив їх інтеграції. Водночас Польща виступала за можливість інтеграції у майбутньому країн, що стали об'єктами ЄПС. Визначено особливу лідерську роль Польщі у формуванні та реалізації цієї ініціативи. Охарактеризовано зусилля польської дипломатії у напрямку розширення ЄС на Схід. Окреслено спроби Польщі утвердити «східний вимір». Проаналізовано польську східну політику щодо України та Білорусі. Представлено головні обмеження ЄПС. Констатовано, що невизначеність конкретних цілей та стимулів, відсутність перспективи членства стали головними перешкодами на шляху ефективної реалізації східної політики ЄС щодо її адресатів – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Простежено внесок Польщі в імплементацію східної політики ЄС.
The Ukrainian version of this article is the result of a thesis defended at Cambridge University (UK) for a master's degree in international relations by a British journalist of Ukrainian descent Yuri Bender. The thesis was supervised by Dr. Rory Finnin, Associate Professor of Ukrainian Studies at the University of Cambridge. The author examines the events in eastern Ukraine that led to the secession of the socalled Donetsk People's Republic and Luhansk People's Republic and their further attempts to function as separate autonomous regions (statelets). This study is based not so much on an analysis of a large scope of scientific literature published in the West in recent years, but primarily on the results of the author's several trips to eastern Ukraine before and after the Russian-Ukrainian war. The inability to visit self-proclaimed statelets, the so-called DPR and LPR, made it impossible to hold interviews in controlled by non-governmental organizations areas, with the exception of telephone conversations. However, the author conducted more than 40 semi-structured interviews with elites as well as members of the general public, with particular emphasis on 'giving voice' to ordinary Ukrainians disenfranchised by a political and media system dominated by oligarchical interests. These voices, several of them featured in this article, will be crucial in determining the future of Ukraine, just as they have shaped recent and long-term history. The research is based on a study of the impact of the economy and the identity of the population, supported by Moscow's foreign policy in the "near abroad" countries. The key economic factors of the temporary separation of the "statelets" took place against the background of changes in identity and elitist behavior. The study of these issues is vital in determining whether "republics" have a long-term autonomous future. The reality is that nowadays migrants are increasingly leaving Donbas instead of entering. The most enterprising and educated citizens, who demonstrate the ...
The article deals with Turkish foreign policy in the Middle East. The author has analyzed main tendencies of Turkish foreign policy over the last fifteen years. Major directions of this country foreign policy strategy in the Middle East have been identified. The author has focused on the peculiarities of American-Turkish, Turkish-Syrian, Turkish-Iranian and Turkish-Russian relationships in the context of mutual cooperation. The foreign policy of Turkey is oriented to stabilization of the situation in the region. Along with it, Turkey performs security functions in the region especially in the context of war in Syria. The author made accent on political, military, economic aspects of cooperation and relationships between Turkey and regional as well as world actors during the above mentioned period. Analysis of multilateral relationships was made in the light of war in Syria. Important factors that reduce effectiveness of foreign policy course were identified. Turkish foreign policy activity as a mediator in solving regional problems was described. Active participation of Turkey in the Syrian war was highlighted in the article. ; В статті розглянуто зовнішню політику Туреччини на Близькому Сході. Проаналізовано основні тенденції зовнішньої політики Анкари упродовж останніх п'ятнадцяти років. Виокремлено основні напрямки зовнішньополітичної стратегії країни в регіоні Близького Сходу. Розглянуто особливості американо-турецьких, турецько-іранських, турецько-сирійських, турецько-російських відносин в контексті двостороннього співробітництва. Висвітлено діяльність Туреччини, спрямовану на стабілізацію ситуації в регіоні. В полі зору дослідника – політичні, військові та економічні аспекти співробітництва та відносини між Туреччиною та низкою регіональних і світових акторів упродовж зазначеного періоду. Здійснено аналіз багатосторонніх відносин в світлі війни в Сирії. Описано чинники, що обмежують ефективність зовнішньої політики країни. Деталізовано діяльність Туреччини як посередника у вирішенні низки регіональних проблем. Описано активну участь Туреччини у вирішенні Сирійської проблеми.
The article deals with Turkish foreign policy in the Middle East. The author has analyzed main tendencies of Turkish foreign policy over the last fifteen years. Major directions of this country foreign policy strategy in the Middle East have been identified. The author has focused on the peculiarities of American-Turkish, Turkish-Syrian, Turkish-Iranian and Turkish-Russian relationships in the context of mutual cooperation. The foreign policy of Turkey is oriented to stabilization of the situation in the region. Along with it, Turkey performs security functions in the region especially in the context of war in Syria. The author made accent on political, military, economic aspects of cooperation and relationships between Turkey and regional as well as world actors during the above mentioned period. Analysis of multilateral relationships was made in the light of war in Syria. Important factors that reduce effectiveness of foreign policy course were identified. Turkish foreign policy activity as a mediator in solving regional problems was described. Active participation of Turkey in the Syrian war was highlighted in the article. ; В статті розглянуто зовнішню політику Туреччини на Близькому Сході. Проаналізовано основні тенденції зовнішньої політики Анкари упродовж останніх п'ятнадцяти років. Виокремлено основні напрямки зовнішньополітичної стратегії країни в регіоні Близького Сходу. Розглянуто особливості американо-турецьких, турецько-іранських, турецько-сирійських, турецько-російських відносин в контексті двостороннього співробітництва. Висвітлено діяльність Туреччини, спрямовану на стабілізацію ситуації в регіоні. В полі зору дослідника – політичні, військові та економічні аспекти співробітництва та відносини між Туреччиною та низкою регіональних і світових акторів упродовж зазначеного періоду. Здійснено аналіз багатосторонніх відносин в світлі війни в Сирії. Описано чинники, що обмежують ефективність зовнішньої політики країни. Деталізовано діяльність Туреччини як посередника у вирішенні низки регіональних проблем. Описано активну участь Туреччини у вирішенні Сирійської проблеми.
Agrarian transformations in the countries of Central and Eastern Europe have both common features and national peculiarities. Studying the experience of market reforms in the agrarian sector of these countries is important for revealing the tendencies and patterns of transformation of agrarian relations, as it will allow to develop a well-balanced strategy and tactics of further market reforms in the agrarian sector of Ukraine and more fully take into account the negative factors that took place in the conditions of transformation processes in agriculture in countries with economies in transition. The subject of the study is the patterns and contradictions in the formation of a new system of economic relations in the agrarian sector of transition economies as a result of its market transformation. To clarify and disclose these questions, dialectical and systematic approaches, historical method, methods of analysis and synthesis, generalizations, and others were used. The purpose of the article is to find out the specifics and regularities of the transformation of agrarian relations in the countries of Central and Eastern Europe, to determine the contradictions of the transformations carried out. Conducting agrarian reforms in the transition economies of Central and Eastern Europe can be divided into three periods: at the first stage - the strategic task was the structural reform of the agricultural sector, which was based on the privatization of land; at the second stage there was a radical change in the direction of internal agricultural policy in the direction of policy of maintaining prices and markets, export and import restrictions; At the third stage (and in some countries it has already taken place), preparations for accession to the EU took place. The purpose of agrarian reforms in the countries of Central and Eastern Europe was to transform the agrarian sector of their national economies into a market-oriented sector of the economy. To achieve this goal, the following tasks were set: privatization of ...
Based on analysis of condition of different confessions, the religious situation in occupied Donbass is researched. It turns out that religious policy in self-proclaimed republics is heading towards, on one side, to consolidation of Orthodox Church of Moscow Patriarchate, but on the other side, to crowding outof other religions from occupied territories. Through the help of Orthodox Church of Moscow Patriarchate the idea of the so-called "Russian World" is implemented among different categories of population. Russian Ortho- dox Church was involved into Donbass conflict and its head, Patriarch Cyril. By hiding Russian aggression in Ukraine, he is trying to picture it as "civil conflict". Pro-Russian positionas to the Donbas developments is also taken by a part of bishops of Ukrainian Orthodox Church clergy. It reinforced negative attitude of Ukrainian population and lead to acceleration of the transition of religious communities under the author- ity of the Kyiv Patriarchate. Attempts of the orthodox religious communities to change their inferiority are related to the reinforcement of their Pro-Ukrainian positions. It is stated that in occupied Donbass territo- ries, Ukrainian Orthodox Church and Ukrainian Greek Catholic Church turned out to be in a complicated situation. Ukrainian Greek Catholic Church, Protestant religious organizations. Considering a difficult state of faithful Catholics in the breakaway republic, Vatican, the Pope provides them material aid and spiritual support. Since the policy of «DNR» and «LNR» is aimed at complete eradication of "sects" of Donbas, the actions of the occupation authorities significantly affected Protestant believers. Due to organizational frag- mentation,in occupied territories of Donbassfaithful Muslimsfailed to develop a common political position. The article states that harassment and persecution of various religious organizations, clergymen, leaving their followers to safe areas in the occupied territories of Donbass greatly diminished religious network, the number of communities, churches occupancy. The normalization of religious and church life in the region is inextricably linked with the cessation of armed conflict and its de-occupation. ; На основі аналізу становища різних конфесій досліджується релігійна ситуація на окупованих територіях Донбасу. Показується, що релігійна політика в самопроголошених республіках спрямована на утвердження православ'я Московського патріархату, утиски і переслідування інших релігій, які перебувають на проукраїнських позиціях, витіснення їх з контрольованих сепаратистами територій. Нормалізація релігійно-церковного життя в цьому регіоні пов'язується з припиненням військового конфлікту і деокупацією захоплених територій на сході України.
The article is devoted to a problem of research of system education in the Muslim East. Inthe medieval Muslim world medrese possessed the independent status as institute of Islamiceducation, and served as the center of training. Initially medrese intended for teaching theMuslim right -fikh, and then and other subjects, representing the whole system of knowledgeof various sciences. During blossoming an Islamic civilization there was a huge quantity ofthe higher schools. They were considered as the important centers of scientific activity. Thebig interest of an Islam to secular education in the Muslim countries has formed a basis fordevelopment special educational systems in which secular and religious interests have beenoptimum counterbalanced. The purpose of Islamic education was to impart a complex of moralqualities. Correlation of a body and spirit was also one of moral rules, therefore Moslemsseriously concerned to physical training. Interest of Moslems to military education and militarysciences did not go with aspiration to development of other knowledge. The basic purpose ofresearch is to consider ways of development and formation of education to the Muslim East. ; Работа посвящена проблеме исследования системного образования и воспитанияна мусульманском Востоке. В средневековом мусульманском мире медресе обладалосамостоятельным статусом в качестве института исламского образования, и служило центром обучения. Изначально медресе предназначалось дляпреподавания мусульманского права — фикха, а затем и других предметов,представляющих собой целую систему знаний различных наук. В период расцвета исламской цивилизации существовало огромное количество высшихшкол, которые считались важными центрами научной деятельности. Большой интерес ислама к мирскому воспитанию в мусульманских странах послужил основой для разработки особой системы воспитания, в котором мирскиеи религиозные интересы были оптимально уравновешены. Целью исламскоговоспитания было привить комплекс моральных качеств. Соотнесенностьтела и духа являлось также одним из нравственных правил, поэтому мусульмане серьёзно относились и к физическому воспитанию. Интерес мусульманк ратному воспитанию и военным наукам не шёл вразрез со стремлением косвоению других знаний. Основная цель исследования — раскрыть пути развития и формирования образования и воспитания на мусульманском Востоке.
