Formation of Moral-Aesthetic Competence of Future Specialists ; Формирование нравственно-эстетической компетентности будущих специалистов ; Формування морально-естетичної компетентності майбутніх фахівців
The article analyzes the problems of moral and aesthetic education in the process of personal and professional development of future engineering teachers in terms of the educational process of higher education at the present stage. Constant dynamic changes in the political, economic and socio-cultural structure of society require new approaches in the system of vocational education. The article proposes to consider an engineer-teacher of a new type as a person who has humanity, an awareness of the high value of human life; spirituality, the need for knowledge of the surrounding reality, self-knowledge, the search for the meaning of life and life credo, in communication with art, in understanding the intrinsic value of their inner world; creativity, developed intellect, striving for transforming activity and possession of the sense of the new, ability for active life and creativity; pragmatism, possession of the newest technologies, skills and abilities necessary for the implementation of professional knowledge in the new economic and socio-cultural situation. The article substantiates that the main tasks of higher education at the present stage are the formation of the spiritual sphere of the student's personality and the education of its ethical and aesthetic qualities. The development of these qualities is impossible without creating an effective training system. In this regard, the search for new approaches to the organization of educational activities in higher education is being actualized, in particular, the implementation of the educational function of education, the creation of favorable conditions for professional, personal, cultural, creative self-development and self-education, assistance in the development of a competitive personality of a future specialist . The article analyzes the current trends in the development of society, describes the contradictory attitude towards high aesthetic and moral ideals, as evidenced by the decline in the prestige of education and public culture; consumer attitude to artistic values, which affected the quality of print, television programs, the dominance of "mass culture" on the one hand and on the other - the creation of real conditions for the aesthetic education of people in a sovereign, independent state: an appeal to national sources, to the origins of folk culture wisdom; openness of society, which makes it possible to integrate into the world community, acquaintance with world achievements in various fields, in particular, in artistic creation; freedom of thought; alternative education system, increased attention to the capable and gifted. Prospects for further research are to conduct a detailed analysis of the socio-psychological characteristics of students young people identified in this article, factors that influence the level of aesthetic and moral culture and education of future specialists. ; В статье проанализированы проблемы нравственного и эстетического воспитания в процессе личностного и профессионального развития будущих инженеров-педагогов в условиях учебно-воспитательного процесса высшей школы на современном этапе. Постоянные динамические изменения в политическом, экономическом и социально-культурном устройстве общества требуют новых подходов в системе профессионально-технического образования. В статье предлагается рассматривать инженера-педагога нового типа как личность, которой присущи гуманность, осознание высокой ценности человеческой жизни, духовность, потребность в познании окружающей действительности, самопознании, поиске смысла жизни и жизненного кредо, в общении с искусством, в понимании самоценности своего внутреннего мира, творчество, развитый интеллект, стремление к преобразовательной деятельности, способность к активной жизни и творчеству, прагматичность, владение новейшими технологиями, умениями и навыками, необходимыми для реализации профессиональных знаний в новой экономической и социокультурной ситуации. В статье обосновывается, что основными задачами высшей школы на современном этапе является формирование духовной сферы личности студента и воспитания ее этических и эстетических качеств. Развитие этих качеств невозможно без создания эффективной учебной системы. В связи с этим актуализируется поиск новых подходов к организации учебно-воспитательной деятельности в высшем учебном заведении, в частности, реализации воспитательной функции обучения, создания благоприятных условий для профессионального, личностного, культурного, творческого саморазвития и самовоспитания, оказание помощи в становлении конкурентоспособной личности будущего специалиста. В статье проанализированы сегодняшние тенденции в развитии общества, охарактеризовано противоречивое отношение к высоким эстетическим и нравственным идеалам, о чем свидетельствует падение престижа образования, общественной культуры; потребительское отношение к художественным ценностям, что отразилось на качестве печати, телепрограмм, засилье «массовой культуры» с одной стороны и с другой - создание настоящих условий для эстетического воспитания людей, в условиях суверенного, независимого государства: обращение к национальным истокам, к истокам народной культуры, мудрости; открытость общества, что дает возможность интегрировать в мировое сообщество, ознакомления с мировыми достижениями в различных областях, в частности, в художественном творчестве; свобода мысли; альтернативная система образования, повышение внимания к способным и одаренным. Перспективами дальнейших исследований является проведение детального анализа определенных в данной статье социально-психологических особенностей студенческой молодежи, факторов, под воздействием которых формируется уровень эстетической и нравственной культуры и воспитанности будущих специалистов. ; У статті проаналізовано проблеми морального та естетичного виховання в процесі особистісного та професійного розвитку майбутніх інженерів-педагогів в умовах навчально-виховного процесу вищої школи на сучасному етапі. Постійні динамічні зміни у політичному, економічному і соціально-культурному устрої суспільства вимагають нових підходів в системі професійної-технічної освіти. Отже, в статті пропонується розглядати інженера-педагога нового типу як особистість, якій притаманні гуманність, усвідомлення високої цінності людського життя; духовність, володіння розвинутими потребами в пізнанні навколишньої дійсності, самопізнанні, пошуку сенсу життя і життєвого кредо, у спілкуванні з мистецтвом, у розумінні самоцінності свого внутрішнього світу; творчість, розвинений інтелект, прагнення до перетворювальної діяльності й володіння почуттям нового, здатність до активного життя і творчості; прагматичність, володіння новітніми технологіями, уміннями та навичками, необхідними для реалізації професійних знань у новій економічній і соціокультурній ситуації. В статті доводиться, що основними завданнями вищої школи на сучасному етапі є формування духовної сфери особистості студента та виховання її етичних та естетичних якостей. Розвиток цих якостей неможливий без створення ефективної навчально-виховної системи. В зв'язку з цим актуалізується пошук нових підходів до організації навчально-виховної діяльності у вищому навчальному закладі, зокрема, реалізації виховної функції навчання, створення сприятливих умов для професійного, особистісного, культурного, творчого саморозвитку й самовиховання, здійснення допомоги в становленні конкурентоспроможної особистості майбутнього фахівця. В статті проаналізовано сьогоднішні тенденції в розвитку суспільства, охарактеризовано суперечливе ставлення до високих естетичних та моральних ідеалів, про що свідчить падіння престижу освіти, суспільної культури; споживацьке ставлення до художніх цінностей, що відбилося на якості преси, телепрограм, засилля «масової культури» з одного боку та з іншого - створення справжніх умов для естетичного виховання людей, в умовах суверенної, незалежної держави: звернення до національних витоків, до джерел народної культури, мудрості; відкритість суспільства, що надає можливості інтегрувати у світове співтовариство, ознайомлення зі світовими досягненнями в різних галузях, зокрема, в художній творчості; свобода думки; альтернативна система освіти, підвищення уваги до здібних, обдарованих.Педагоги мають діяти за такими напрямками: визначально-діагностичний, у межах якого передбачено вивчення наявного рівня естетичної вихованості студентів, їхньої естетичної спрямованості, здатності до самовиховних дій, схильності до певних видів естетичної діяльності з використанням методів психолого-педагогічної діагностики (спостереження, опитування, анкетування, вивчення продуктів діяльності тощо); організаційно-діяльнісний, що передбачає використання методів організації процесу професійно орієнтованої діяльності; спонукально-стимулюючий, за яким передбачене використання методів стимулювання до естетичного самовиховання, допомога в спільному складанні програм і планів колективного й індивідуального естетичного самовиховання та їхньої подальшої реалізації; регулятивно-корегувальний як допомога в організації колективного контролю та самоконтролю за виконанням спільно та індивідуально намічених планів колективної діяльності й подальшого естетичного самовиховання особистісно-професійних рис і якостей, його регулюванні й корекції в сполученні з саморегуляцією й самокорекцією кожного учасника. Взаємопов'язаність і взаємозалежність указаних напрямків вимагають від педагогів виважених комплексних дій у тісному творчому діалозі з усіма учасниками естетично-виховного процесу. Перспективами подальших досліджень є проведення детального аналізу визначених у даній статті соціально-психологічних особливостей студентської молоді, факторів, під впливом яких формується рівень естетичної та моральної культури й вихованості майбутніх фахівців.