Suchergebnisse

Basic directions of external economic politics of Ukraine are considered. The specifics of reform of foreign policy and its role in economic development are shown. The result of the implementation of the foreign economic strategy of Ukraine was hit at the mercy of fluctuations in world market prices of raw materials. Active participation of Ukraine in the system of economic relations limited mainly low level of technical and economic development and low competitiveness of domestic products. The identified problems of foreign policy can be resolved on the basis of the transition from regulation of foreign economic activity as an independent sphere to represent it as part of an overall strategy of socio-economic development. Strategic policy directions of improving the regulation of foreign economic activity in Ukraine are set. It is proved that in modern conditions necessary qualitative changes in the composition and content of the regulatory functions of the state, which would be aimed at creating institutional support of the competitive environment and effective market mechanisms. Creation of institutional mechanism of counteraction to the negative consequences of processes of globalization of world economy is needed side by side with this, to external economic expansion of the developed states by defense of economic interests taking into account international norms and rules.

The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.

The article is devoted to the analysis of the structure of the state economic policy of Ukraine implementation. The research uses a wide range of general and special legal methods and techniques of scientific research, in particular: analysis and synthesis, induction and deduction; comparative legal, structural-functional, formal-dogmatic methods. As a result of the study, the author substantiates the scientific position that determining the structure of economic policy of Ukraine and its elements, ensuring their coordinated interaction is a priority in the effective functioning of this area of public policy of Ukraine. Unfortunately, the current model of Ukraine's state economic policy in Ukraine is not able to ensure its effectiveness. As a model, it is proposed to take the one developed by German scientists, which provides for the consistent interaction of such elements of the structure of public policy as a strategy, a plan, the implementation of the plan and a report on the implementation of the plan. This model of implementation of economic policy of Ukraine should be the basis for public administration of the economy of Ukraine. Legal support of public administration by economic policy of Ukraine needs to be streamlined and strengthened. According to the author, this goal can be achieved through the adoption, first of all, of the National Strategy for Economic Development of Ukraine, which will become a strategic document. It should specify the purpose, goals, strategic objectives and principles of state economic policy of Ukraine. Based on it, plans for the implementation of this National Strategy should be developed as tactical documents. They should identify step-by-step measures to implement this strategy. Keywords: economy, state policy, administrative law, a structure, legislation.

The aim of the article is to consider the priorities in euro integration economic policy of Ukraine during 2013–2020 in the context of new challenges development. The task of the article is the analysis of restructuring the Ukrainian economy according to the main priorities of adjusted and innovation-oriented Agreement about cooperation and the mark of perspectives from the introduction "industrial visa-free" for Ukraine. Research methodology relies on the methods of scientific abstraction, observation, synthesis, as well as system-structural analysis to study the international and national dimensions of economic policy. Scientific novelty lies in the attempt to reconstruct on the ground of analysis the eurointegration economic policy of Ukraine during 2013–2020 the main problems and perspectives in the context of current cooperation of two sides. As a result of the conducted research, it has been proved that including a considerable totality of unfavorable extra and inner challenges (Russian hybrid aggression, the negative impact of COVID-19, the threat to the unity and effectiveness of the EU, technological innovation, the difficult domestic political situation, etc.) which have appeared before the Ukrainian economy in pointed time, the situation stays difficult and needs the significant adjustment in the level of legislative and regulatory principles of the Agreement of cooperation. Activation and making a qualitative new mechanism of economical interaction between Ukraine and EU becomes the insistent task of the nearest future when instead of declarations and situation agreement will create the platform of sustainable and effective interaction which extend the possibility of changes in high technology branches and in the sphere of specialists' preparing for the new profession of the economy of the future.

Specific features, connected with the influence of past conflict, characterize economic situation in the post-conflict area. It is these features that make it possible to characterize post-conflict management as a separate political and legal category. These specificities should determine the activities of actors to achieve the goal of post-conflict policy.The article defines the characteristics of post-conflict social relations, examines the problems of the functioning of the post-conflict economy, and presents concrete management practices – examples from various post-conflict countries of the world – that solve these problems. The economic recovery of post-conflict areas is considered from the point of view of the psychological state and needs of individuals living in such territories. It is revealed that decisions and actions in the economic policy oriented on the individual can contribute to the achievement of reconciliation in society and prevent return to the state of conflict because of the formation of conditions that will make peace more economically profitable for different segments of the population. The informal institutions that are an integral part of the post-conflict economy are described, and the decisions and actions are showed that make it possible to level the influence of such institutes on social relations through various forms of motivating the population to transfer their activities to the legal plane. Management practices are presented that can create further prerequisites for the sustainable development of post-conflict areas, taking into account the phenomenon of "post-conflict growth" of individuals.The description of the risks that may arise before the actors of the political process is given, and the possible ways of overcoming them are described. International technical assistance is considered as an important tool for the recovery of the post-conflict economy. The advantages and disadvantages of processes related to obtaining international technical assistance are analyzed, in particular, the risk of donors' interventions in management processes. Models are proposed for preventing such an interventions. ; Стан економіки на постконфліктній території характеризується специфічними ознаками, обумовленими впливом минулого конфлікту. Саме ці ознаки дають змогу характеризувати управління постконфліктною територією як окрему політико-правову категорію. Вказана специфіка має обумовлювати діяльність акторів для досягнення мети постконфліктної політики.У статті визначаються характеристики постконфліктних суспільних відносин, досліджуються проблеми функціонування постконфліктної економіки та наводяться конкретні управлінські практики – приклади з різних постконфліктних країн світу, – які вирішують ці проблеми. Відновлення економіки постконфліктних територій розглянуто з позиції психологічного стану та потреб індивідів, які проживають на таких територіях. Виявлено, що рішення та дії в економічній політиці, орієнтовані на індивіда, можуть сприяти досягненню примирення в суспільстві та запобігти поверненню до стану конфлікту внаслідок формування умов, які зроблять стан миру економічно вигідним для різних верств населення. Охарактеризовані неформальні інститути, які є невід'ємною частиною постконфліктної економіки, та описані рішення і дії, які дають змогу нівелювати вплив таких інститутів на суспільні відносини через різні форми спонукання населення до переведення своєї діяльності у легальну площину. Наведені управлінські практики, які можуть створити подальші передумови для сталого розвитку постконфліктних територій з урахуванням феномену «постконфліктного зростання» індивідів.Надано характеристику ризикам, які можуть виникати перед акторами політичного процесу, та описано можливі шляхи їх подолання. Розглянуто міжнародну технічну допомогу як важливий інструмент для відновлення постконфліктної економіки. Проаналізовано переваги та недоліки процесів, пов'язаних із отриманням міжнародної технічної допомоги, зокрема, ризик втручання донорів, які надають допомогу, в процеси управління. Запропоновано моделі для запобігання такому вручанню.

Specific features, connected with the influence of past conflict, characterize economic situation in the post-conflict area. It is these features that make it possible to characterize post-conflict management as a separate political and legal category. These specificities should determine the activities of actors to achieve the goal of post-conflict policy.The article defines the characteristics of post-conflict social relations, examines the problems of the functioning of the post-conflict economy, and presents concrete management practices – examples from various post-conflict countries of the world – that solve these problems. The economic recovery of post-conflict areas is considered from the point of view of the psychological state and needs of individuals living in such territories. It is revealed that decisions and actions in the economic policy oriented on the individual can contribute to the achievement of reconciliation in society and prevent return to the state of conflict because of the formation of conditions that will make peace more economically profitable for different segments of the population. The informal institutions that are an integral part of the post-conflict economy are described, and the decisions and actions are showed that make it possible to level the influence of such institutes on social relations through various forms of motivating the population to transfer their activities to the legal plane. Management practices are presented that can create further prerequisites for the sustainable development of post-conflict areas, taking into account the phenomenon of "post-conflict growth" of individuals.The description of the risks that may arise before the actors of the political process is given, and the possible ways of overcoming them are described. International technical assistance is considered as an important tool for the recovery of the post-conflict economy. The advantages and disadvantages of processes related to obtaining international technical assistance are analyzed, in particular, the risk of donors' interventions in management processes. Models are proposed for preventing such an interventions. ; Стан економіки на постконфліктній території характеризується специфічними ознаками, обумовленими впливом минулого конфлікту. Саме ці ознаки дають змогу характеризувати управління постконфліктною територією як окрему політико-правову категорію. Вказана специфіка має обумовлювати діяльність акторів для досягнення мети постконфліктної політики.У статті визначаються характеристики постконфліктних суспільних відносин, досліджуються проблеми функціонування постконфліктної економіки та наводяться конкретні управлінські практики – приклади з різних постконфліктних країн світу, – які вирішують ці проблеми. Відновлення економіки постконфліктних територій розглянуто з позиції психологічного стану та потреб індивідів, які проживають на таких територіях. Виявлено, що рішення та дії в економічній політиці, орієнтовані на індивіда, можуть сприяти досягненню примирення в суспільстві та запобігти поверненню до стану конфлікту внаслідок формування умов, які зроблять стан миру економічно вигідним для різних верств населення. Охарактеризовані неформальні інститути, які є невід'ємною частиною постконфліктної економіки, та описані рішення і дії, які дають змогу нівелювати вплив таких інститутів на суспільні відносини через різні форми спонукання населення до переведення своєї діяльності у легальну площину. Наведені управлінські практики, які можуть створити подальші передумови для сталого розвитку постконфліктних територій з урахуванням феномену «постконфліктного зростання» індивідів.Надано характеристику ризикам, які можуть виникати перед акторами політичного процесу, та описано можливі шляхи їх подолання. Розглянуто міжнародну технічну допомогу як важливий інструмент для відновлення постконфліктної економіки. Проаналізовано переваги та недоліки процесів, пов'язаних із отриманням міжнародної технічної допомоги, зокрема, ризик втручання донорів, які надають допомогу, в процеси управління. Запропоновано моделі для запобігання такому вручанню.

The subject of the study – сonceptual approaches to the formation of economic strategy and implementation of the state international trade and economic policy The purpose of the article is a consideration of modern conceptual approaches to the choice of strategies for the formation of the state international trade and economic policy. Research methodology – methods of analysis and synthesis in the systematization of conceptual approaches to the formation of economic strategy and implementation of the concept of the state international trade and economic policy. Results of research — the conceptual approaches to the formation of economic strategy and implementation of Ukraine 's international trade policy in the face of world global challenges and hybrid war are defined and systematized. Based on the analysis of the foreign economic strategy, the own model of the international trade and economic policy of the state and national economic security was proposed. Application of results. Economic sector: management of national economy, macroeconomics, economic theory. The results of the study will allow working out recommendations for the development of a national strategy for the economic development in a hybrid war and countering the aggressor country. Conclusions. All currently proposed concepts of the state's economic development strategies do not take into account the state of hard economic competition in the globalized world, open aggression by the Russian Federation, occupation and annexation of Crimea, hybrid war, and the current state of Ukraine's economy. The concept of «investment nannies» proposed by the Government is not supported by the strategy of economic development and a deep strategic understanding of the current state of world's politics. All previous economic strategies in Ukraine have not been implemented and none of the Ukrainian governments has been held responsible (including political). The analysis provided recommendations on the mandatory provisions of the Strategy of Economic Development ...

Introduction. The article deals with the activity of the Hetman's administration of B. Khmelnitsky aimed at conducting useful trade for the young Ukrainian state. It shows the introduction of a new system of taxation of goods, the elimination of various customs barriers and robbery on trade routes, the ordering of measures of length, volume and weight. It reveals the brutal measures taken by the authorities to protect the property, rights and freedoms of merchants and traders. The economic policies of B. Khmelnytsky and his government, which had elements of mercantilism and protectionism, saw a shift in the economy that had a positive effect on the state of domestic trade in a country that was gaining momentum, and the market was becoming an important component of the economic system. The purpose of the article. Сomprehensive study of the development of domestic trade, determining the role of Hetman B. Khmelnitsky, his government and local authorities in this field. Results. The number of fairs, bazaars and auctions increased, everyday urban commerce developed, and economic ties between particular regions of the country increased. Merchants, dealers, buyers, brokers, sales people and merchants were employed in various forms and types of trade. For some of them, trade was the main, sole source of existence, some combined with other types of work. The largest merchandise transactions in various commodities were carried out by wealthy merchants. VI Golubnychy wrote: "If the national market is understood as the ordinary development of trade between cities, the Ukrainian national market was created in the first half of the 17th century on the basis of the development of manufactories and crafts. Ultimately, the Ukrainian national market emerged as a Cossack-Hetman state " Conclusiоns. Initial accumulation in Ukraine through domestic trade was weak and vague. The transition from the primitive to the capitalist accumulation was slow, since Ukraine was not an independent entity and had no independent national market. The transformation of merchant capital into industrial capital took place without the influx of values from the outside. ; У статті розглядається діяльність гетьманського управління Б. Хмельницького, спрямована на проведення корисної для молодої української держави внутрішньої торгівлі. Показується запровадження нової системи оподаткування товарів, ліквідація різних митних бар'єрів та розбою на торгових шляхах, упорядкування мір довжини, об'єму і маси. Розкривається прийняття органами влади жорстоких заходів щодо охорони власності, прав і свобод купців та торговців. Економічна політика Б. Хмельницького та його уряду, у якій були наявні елементи меркантилізму та протекціонізму, зрушення в економіці позитивно впливали на стан внутрішньої торгівлі в країні, яка набувала нових обертів, а ринок ставав важливим компонентом господарської системи.

У статті узагальнено змістовні трактування категорії «політика», що дає можливість виділити її функції та дослідити структурні елементи. Визначено етапи формування й реалізації державної економічної політики. Роль держави у функціонуванні інвестиційної сфери суспільно-tкономічних відносин пропонується розглядати в контексті як універсальних, так і спеціальних її функцій, що дозволить визначити перспективні напрями та об'єкти інвестування, які відповідали б державним інтересам і сприяли швидкому подоланню економічної кризи.Розглянуто суть та основні напрями економічної політики держави і значення інвестиційної політики, її роль у сучасних умовах. Доведено, що держава може брати участь в інвестиційному процесі як безпосередньо, так і опосередковано, впливаючи на інвестиційне середовище (розвиваючи грошово-кредитну сферу, стимулюючи бюджетними витратами сукупний попит, розвиваючи і регулюючи банківську діяльність, а також діяльність інвестиційних посередників, фінансуючи і стимулюючи науку, діяльність дослідницьких науково-технічних і проектних організацій); регламентуючи умови фінансової та господарської діяльності через податки та норми амортизації ; This article summarizes the meaningful interpretation of the category «politics», which gives an opportunity to highlight its functions and examine structural elements. The stages of formation and realization of state policy were determined in the article. The state's role in the functioning of the investment areas of social and economic relations invited to consider in the context as universal and special features. It will determine promising areas and investment objects that would conform to the public interests and help to overcome the crisis.In the article were considered the essence and main directions of economic policy, the value of the investment policy, its role in the modern world. It is proved that the state can participate in the investment process, both directly and indirectly by affecting the investment environment (developing the monetary sphere, stimulating budgetary expenditure aggregate demand, developing and regulating banking activities and the activities of investment intermediaries, funding and promoting science activities of scientific and technical research and design organizations); regulating the conditions of financial and economic activities through taxes and depreciation

This article summarizes the meaningful interpretation of the category «politics», which gives an opportunity to highlight its functions and examine structural elements. The stages of formation and realization of state policy were determined in the article. The state's role in the functioning of the investment areas of social and economic relations invited to consider in the context as universal and special features. It will determine promising areas and investment objects that would conform to the public interests and help to overcome the crisis.In the article were considered the essence and main directions of economic policy, the value of the investment policy, its role in the modern world. It is proved that the state can participate in the investment process, both directly and indirectly by affecting the investment environment (developing the monetary sphere, stimulating budgetary expenditure aggregate demand, developing and regulating banking activities and the activities of investment intermediaries, funding and promoting science activities of scientific and technical research and design organizations); regulating the conditions of financial and economic activities through taxes and depreciation ; У статті узагальнено змістовні трактування категорії «політика», що дає можливість виділити її функції та дослідити структурні елементи. Визначено етапи формування й реалізації державної економічної політики. Роль держави у функціонуванні інвестиційної сфери суспільно-tкономічних відносин пропонується розглядати в контексті як універсальних, так і спеціальних її функцій, що дозволить визначити перспективні напрями та об'єкти інвестування, які відповідали б державним інтересам і сприяли швидкому подоланню економічної кризи.Розглянуто суть та основні напрями економічної політики держави і значення інвестиційної політики, її роль у сучасних умовах. Доведено, що держава може брати участь в інвестиційному процесі як безпосередньо, так і опосередковано, впливаючи на інвестиційне середовище (розвиваючи грошово-кредитну сферу, стимулюючи бюджетними витратами сукупний попит, розвиваючи і регулюючи банківську діяльність, а також діяльність інвестиційних посередників, фінансуючи і стимулюючи науку, діяльність дослідницьких науково-технічних і проектних організацій); регламентуючи умови фінансової та господарської діяльності через податки та норми амортизації

The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neoprotectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neo-protectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, regulatory, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism and the policy of economic patriotism. The distinctive features of neomercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed.Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine. ; В диссертации разработана целостная научная концепция неопротекционизма в международной экономической политике в условиях либерализации мирохозяйственных связей и на этой основе сформулирован интегративный концептуальный подход применения неопротекционизма в политике экономического развития Украины.В работе предложен междисциплинарный многокатегориальный подход к определению протекционизма с позиций идеологии, идеи, политики и практики, что позволило исследовать трансформацию форм его проявления в процессе эволюционного развития международных экономических отношений. Международная экономическая политика исследовалась в неразрывном единстве экономической и политической практики государств методологическим инструментарием международной политической экономии. Предложено авторское определение и многоуровневую типологизацию неопротекционизма по конкретным признакам. Идентифицировано цель применения неопротекционизму на мега-, мета-, макро- и мезоуровне международной экономической политики. Выделены и охарактеризованы политика экономического национализма, экономического патриотизма и политика неомеркантилизма. Обоснованы множественные комбинации реализации неопротекционизма и целесообразность его применения в политике экономического развития Украины. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Запропоновано авторське визначення і багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками. Ідентифіковано мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики. Виокремлено і охарактеризовано політику економічного націоналізму, економічного патріотизму і політику неомеркантилізму. Обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляції-регуляції, інтеграції-дезінтеграції, координаціїдекоординації, розширення-фрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.

eep rethinking and thorough elaboration require a general plan for the development of the state management in the sphere of foreign economic processes - strategy forma-tion and implementation of foreign economic policy of Ukraine. Formed in conditions of political and economic crisis, it is not aimed at providing qualitative change - innova-tion development, enhance national business investment, measuring asymmetry foreign trade balance, optimize the structure of imports, increasing competitiveness of Ukrain-ian goods and so on. Significant changes need in government regulation mechanisms of transformation processes, their system updates, meaningful transition to a model of a market transformations, which combined with effective self-governance.The purpose of the article is to explore the strategic principles of foreign economic policy formation, identifying directions Ukraine's foreign economic strategy formation and ways to improve its effectiveness.Today in Ukraine needs logically consistent application of the basic model of strat-egy formation and implementation of foreign economic policy: strategy of protectionism, strategy of competitiveness and foreign economic trade integration strategy. The scale and fragmentation tasks are preventing their full implementation. For a targeted and effective state influence on the economy suggest to build a strategy of foreign econom-ic policy on the principles of consistency, integrity, comprehensiveness, subordination, continuity, dynamism, system-creating relations. ; Глибокого переосмислення і ретельної розробки потребує генеральний план роз-витку державного управління у сфері зовнішньоекономічних процесів – стратегія формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України. Сформований в умовах політичної і економічної кризи, він залишається не націленим на забезпечен-ня якісних перетворень – інноваційного розвитку, активізації інвестування націо-нального бізнесу, вирівнювання асиметрії зовнішньоторговельного балансу, оптимі-зації структури імпорту, підвищення ...

Introduction. The article considers the activity of Hetman IS Mazepa, his government, local governments on the effective development of agriculture, handicrafts, various types of urban and rural crafts, strengthening trade and economic ties both in Ukraine and abroad. . The origin of agricultural entrepreneurship on the lands of the Cossack sergeant, manufacturing industry: iron smelting, potash, glassmaking and saltpeter is studied. Cossack and peasant farms organized according to the farm model are studied. Peculiarities of formation of a new economic system in the conditions of fierce struggle for independence of Ukraine are noted. The essence of reforming agrarian relations, organization and activity of Cossack-peasant farms, agricultural entrepreneurship of Cossack officers and the origin and development of the manufacturing industry. The purpose of the article. Сonsideration and analysis of the economic activity of Hetman IS Mazepa, his government and local authorities. The objectives of the article are to highlight the essence of the reform of agrarian relations, the organization and activities of the Cossack - peasant farms, agricultural entrepreneurship of the Cossack sergeant and the origin and development of the manufacturing industry. Results. With the development of commodity-money relations, the farms of Cossack officers, ordinary Cossacks and peasants became more and more closely connected with the market. Cossacks and peasants were among the first in Europe to apply on their lands new forms of farming, typical of the farming type. In the new forms of Cossack - peasant farms IS Mazepa saw the future of the Ukrainian state. The number of artisans of various specialties is growing in cities and towns, and industries for processing agricultural products and local raw materials are being built. Flour and distillery production is becoming more widespread. On the lands of the Cossack sergeant, in some Cossack and peasant farms manufactory-type enterprises are built. Manufacturing industry is developing: iron smelting, potash, glass and saltpeter. Domestic and foreign trade is expanding. Fairs, auctions and bazaars are organized and held. The number of shops, stores, stalls, etc. is growing. Merchants of various professions appear. Grain, cattle, potash, nitrate, flax, yarn, wool, and maple wood are sold at local and foreign markets. The city of Arkhangelsk is becoming an important center of Ukraine's foreign trade. Conclusiоns. The new economic system, which denied large-scale feudal land tenure, serfdom and serfdom, was formed in a fierce struggle for independence. The tsarist government tried at all costs to eliminate the autonomy of Ukraine, to restore feudal relations. ; У статті розглянуто діяльність гетьмана І. С. Мазепи, його уряду, органів місцевого управління по ефективному розвиткові сільського господарства, ремісничого виробництва, різних видів міських і сільських промислів, зміцненню торговельно - економічних зв'язків як на території України, так і за її межами. Вивчається зародження сільськогосподарського підприємництва на землях козацької старшини, мануфактурної промисловості: залізоплавильної, поташної, склоробної та селітроварної. Досліджуються козацькі та селянські господарства, організовані за фермерським зразком. Відмічаються особливості формування нового господарського устрою в умовах жорстокої боротьби за незалежність України. Висвітлюється сутність реформування аграрних відносин, організації та діяльності козацько- селянських господарств, сільськогосподарського підприємництва козацької старшини і зародження та розвиток мануфактурної промисловості.

The article deals with the essential elements of state regulations in the agricultural sector under conditions of market-led transformations of Ukraine's economy. These transformations are related to the improvement of economic policy and aimed at strengthening competitive positions of agricultural producers on the market of agricultural foodstuffs. The economic interest of business activities in the agricultural sphere is largely dependent on external factors that under market conditions have significantly changed the way of revenue generation for agricultural producers whose competitiveness in achieving profitability of goods is sufficient to allow meeting targets of sustainability in agriculture and solving social problems in rural areas. The research provides a comparative analysis of the growth rate of gross output in the agricultural sector and aggregate financial aid from the government. The analysis proves that over the last twelve years, the growth rate of gross output has outpaced the growth rate of aggregate aid of Ukraine's agriculture. Moreover, the aggregate financial aid is characterized by considerable fluctuations, and there has been a gradual decline in its amount.