Suchergebnisse

Economic policy is a complex of measures implemented at the state level and provided for the solution of strategic and tactical tasks of the development of the economic system in accordance with the interests of society and the individual. Like every sphere of human activity, it is subject to regulation. The most powerful regulator of economic policy is the state. The market relations, which are quite contradictory, are analyzed. On the one hand, the state, having the post-Soviet character of governance, is rather rigid in interfering in the regulation of the economic sphere, while not having a general philosophical strategy for regulating economic policy. From the other side, the majority of the subjects of economic activity "cooperate" with the state within the framework of shadowed and corruption spheres. It means that the state regulation is absolutely ineffective one. Attention is drawn to the need for a comprehensive study of the current experience of developed democratic-legal states with respect to philosophical substantiation and management practices in the regulation of economic policy using specific levers of the implementation of a state defect. The state should create such rules of the game (legislative acts of background), which would create the most balanced situation. On the one hand, the state may restrain market competition in favor of social-social priorities, and on the other hand, to support such competition through the effective implementation of antitrust laws. Finding the optimal balance within this balance is, from our point of view, a key element of the philosophy of the process of regulating economic policy in the system of market relations. Detailing the principles of state regulation of economic policy leads us to building an effective system for the definition, implementation and phased verification of the state's participation in the management of the national structure of market relations. Such management and regulation should be guided by the philosophy of social welfare and the comprehensive development of the competitive economy which is aimed at the unique realization of highly technological innovational projects.These principles, in terms of the author, should become the philosophical basis of the long-term strategy of state regulation of economic policy.Key notions: person, economics, politics, culture, state economic policy, regulation. ; Економічна політика є комплексом заходів, що реалізуються на державному рівні й забезпечують вирішення стратегічних і тактичних завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів суспільства і особистості. Як і кожна сфера людської діяльності, вона підлягає регуляції. Найбільш потужним регулятором економічної політики є держава. Аналізуються ринкові відносини, що мають доволі суперечливий характер. З одного боку, держава, маючи пострадянський характер управління, доволі жорстко втручається в регулювання економічної сфери, при цьому не маючи загальнофілософської стратегії регулювання економічної політики. З іншого – більшість суб'єктів економічної діяльності «співпрацюють» з державою в рамках тіньових та корупційних сфер, а значить, державне регулювання є абсолютно неефективним. Звертається увага на необхідність всебічного вивчення сучасного досвіду розвинених демократично-правових держав щодо філософських обґрунтувань і управлінських практик регулювання економічної політики з використанням конкретних важелів реалізації державної вади. Держава має створювати такі правила гри (нормативно-законодавче підґрунтя), які б створювали максимально збалансовану ситуацію. З одного боку, держава може стримувати ринкову конкуренцію на користь загальносоціальних пріоритетів, а з іншого – підтримувати таку конкуренцію завдяки ефективній реалізації антимонопольного законодавства. Пошук оптимального співвідношення в рамках такого балансу і є, з нашої точки зору, ключовим елементом філософії процесу регулювання економічної політики в системі ринкових відносин. Деталізація принципів державного регулювання економічної політики приводить нас до побудови ефективної системи визначення, реалізації та поетапної верифікації участі держави в управлінні національною структурою ринкових відносин. Таке управління і регулювання має орієнтуватися на філософію соціального блага та всебічного розвитку конкурентної економіки, орієнтованої на всебічну реалізацію високотехнологічних інноваційних проектів.Ці принципи, з точки зору автора, мають стати філософською основою довготривалої стратегії державного регулювання економічної політики.Ключові поняття: людина, економіка, політика, культура, державна економічна політика, регулювання.Экономическая политика представляет собой комплекс мероприятий, реализуемых на государственном уровне и обеспечивают решение стратегических и тактических задач развития экономической системы в соответствии с интересами общества и личности. Как и любая сфера человеческой деятельности, она подлежит регуляции. Наиболее мощным регулятором экономической политики является государство. Анализируются рыночные отношения, имеющие довольно противоречивый характер. С одной стороны, государство, имея постсоветский характер управления, довольно жестко вмешивается в регулирование экономической сферы, при этом не имея общефилософский стратегии регулирования экономической политики. С другой - большинство субъектов экономической деятельности «сотрудничают» с государством в рамках теневых и коррупционных сфер, а значит, государственное регулирование является абсолютно неэффективным. Обращается внимание на необходимость всестороннего изучения современного опыта развитых демократически-правовых государств по философских обоснований и управленческих практик регулирования экономической политики с использованием конкретных рычагов реализации государственной недостатки. Государство должно создавать такие правила игры (нормативно-законодательная база), которые создавали максимально сбалансированную ситуацию. С одной стороны, государство может сдерживать рыночную конкуренцию в пользу общесоциальных приоритетов, а с другой - поддерживать такую конкуренцию благодаря эффективной реализации антимонопольного законодательства. Поиск оптимального соотношения в рамках такого баланса и является, с нашей точки зрения, ключевым элементом философии процесса регулирования экономической политики в системе рыночных отношений. Детализация принципов государственного регулирования экономической политики приводит нас к построению эффективной системы определения, реализации и поэтапной верификации участия государства в управлении национальной структурой рыночных отношений. Такое управление и регулирование должно ориентироваться на философию социального блага и всестороннего развития конкурентной экономики, ориентированной на всестороннюю реализацию высокотехнологичных инновационных проектов.Эти принципы, с точки зрения автора, должны стать философской основой долгосрочной стратегии государственного регулирования экономической политики.Ключевые понятия: человек, экономика, политика, культура, государственная экономическая политика, регулирование. Economic policy is a complex of measures implemented at the state level and provided for the solution of strategic and tactical tasks of the development of the economic system in accordance with the interests of society and the individual. Like every sphere of human activity, it is subject to regulation. The most powerful regulator of economic policy is the state. The market relations, which are quite contradictory, are analyzed. On the one hand, the state, having the post-Soviet character of governance, is rather rigid in interfering in the regulation of the economic sphere, while not having a general philosophical strategy for regulating economic policy. From the other side, the majority of the subjects of economic activity "cooperate" with the state within the framework of shadowed and corruption spheres. It means that the state regulation is absolutely ineffective one. Attention is drawn to the need for a comprehensive study of the current experience of developed democratic-legal states with respect to philosophical substantiation and management practices in the regulation of economic policy using specific levers of the implementation of a state defect. The state should create such rules of the game (legislative acts of background), which would create the most balanced situation. On the one hand, the state may restrain market competition in favor of social-social priorities, and on the other hand, to support such competition through the effective implementation of antitrust laws. Finding the optimal balance within this balance is, from our point of view, a key element of the philosophy of the process of regulating economic policy in the system of market relations. Detailing the principles of state regulation of economic policy leads us to building an effective system for the definition, implementation and phased verification of the state's participation in the management of the national structure of market relations. Such management and regulation should be guided by the philosophy of social welfare and the comprehensive development of the competitive economy which is aimed at the unique realization of highly technological innovational projects.These principles, in terms of the author, should become the philosophical basis of the long-term strategy of state regulation of economic policy.Key notions: person, economics, politics, culture, state economic policy, regulation.

The article discusses the main directions of economic policy of the government of Hetman Pavel Skoropadsky, as well as highlights the activities of the ministries of the Ukrainian State in the fi nancial, commercial and coal industries. ; В статье рассмотрены основные направления экономической политики правительства гетмана Павла Скоропадского, а также освещена деятельность министерств Украинской Державы в финансовой, торговой отраслях и угольной промышленности. ; У статті розглянуто основні напрями економічної політики уряду гетьмана Павла Скоропадського, а також висвітлена діяльність міністерств Української Держави в фінансовій, торговельній та вугільній промисловості.

Зовнішньоекономічна політика є важливою складовою економічної політики держави, що забезпечує її вплив на розвиток національної економіки в цілому та споживчого ринку зокрема. Незважаючи на велику кількість досліджень в даній області та розгляд зовнішньоекономічної політики країни науковцями в різних аспектах, недостатньо розробленими залишаються питання розгляду її в пливу на функціонування споживчого ринку всередині країни. Метою статті є розробка рекомендацій щодо аналізу ефективності зовнішньоекономічної політики через оцінку стану споживчого ринку. При дослідженні впливу зовнішньоекономічної політики на функціонування внутрішнього споживчого ринку запропоновано зосереджувати увагу на забезпеченні потреб споживачів та конкурентоспроможності вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. При цьому з позицій досягнення соціального розвитку країни та добробуту населення пріоритетним визначено реалізація потреб споживачів за рахунок виробництва вітчизняних товарів при за безпеченні конкурентного рівня якості. Розроблено стратегічну карту та визначено сукупність стратегічних цілей зовнішньоекономічної політики держави щодо впливу на внутрішній споживчий ринок. Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної політики визначено набір ключових показників функціонування споживчого ринку, які відображають ступінь досягнення стратегічних цілей. Такими показниками є частка імпортних товарів на внутрішньому споживчому ринку України, індекс динаміки обсягів імпорту та індекси динаміки обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України. Зазначені показники були розраховані щодо основних галузей промисловості, які забезпечують задоволення потреб населення на споживчому ринку. Проведені розрахунки та аналіз показників дозволив зробити висновок про те, що серед розглянутих сегментів ринку лише у сфері продовольчих товарів та друкованої продукції спостерігаються позитивні результати щодо досягнення стратегічних цілей. Щодо і нших галузей на даний момент констатуємо негативні тенденції, що вимагають застосування інструментів політики імпортозаміщення. Серед цих інструментів найбільшого значення набувають заходи державної цільової підтримки, спрямованої на розширення виробництва та інноваційного розвитку вітчизняного бізнесу шляхом створенн я умов для залучення іноземних інвестицій, а також імпортні тарифні квоти та технічні стандарти для товарів, що ввозяться. ; Foreign economic policy is an important part of the economic policy of government. This fact causes its influence on development of the national economy in whole and consumer market in particular. Although there are many researches in this field and scientists look into foreign economic policy from different standpoints, influence of foreign economic policy on consumer market performance has not yet been suffi ciently explored. The purpose of the present article is to develop recommendations for the analysis of foreign economic policy effectiveness with the aid of the assessment of the state of consumer market. In the study of influence of foreign economic policy on consumer market performance it is suggested to focus on meeting the demands of consumers and competitive ability of domestic producers in the domestic market. Realization of the demands of consumers through the production of domestic goods of good quality is estimated as a priority from the perspective of social development of the country and webeing of the population.The strategic map was made, a set of strategic goals of foreign economic policy of the state concerning influence on domestic consumer market was developed. A set of core indicators of consumer market performance reflecting degree of achievement of strategic goals was determined for assessing the effectiveness of foreign economic policy. The indicators include the share of imported goods on domestic consumer market of Ukraine, an index of dynamics of import and indexes of dynamics of foreign direct investment in economy of Ukraine. These indicators were calculated for basic branches of industry which provide meeting the needs of the population on consumer market. The calculations that were done and analysis of indicators led to the conclusion that positive results in achievement of strategic goals occur only in the area of food commodities and printed product among reviewed market segments. In other areas we stated to date negative tr ends that require the use of import substitution policy tools. Government targeted support measures aimed to increase production and innovative development of the national business by creating conditions for the attraction of foreign investment, as well as import tariff quotas and techn ical standards for goods that are being imported are the most important of these tools.

The subject of research is the conflict model of the international trade and economic policy of the state in the conditions of hybrid economic wars. The аim of the article is to review (demonstrate) the developed conflict model of trade policy, and the choice of options for strategic behavior of states in international trade conflicts in the context of global economic and hybrid wars. Research methodology – the method of modeling and game theory is used to develop a conflict model of state trade policy; method of analysis of options for strategic behavior of the state and its trade and economic policy. Results of research. The model of the conflict and formation of strategies of trade policy which explains internal logic of development of strategic behavior and development of trade policy is offered; the variants of the strategic trade policy of the state in the conditions of hybrid economic wars are defined and analyzed. Application of results – economic sector: management of the national economy, international trade, international economic relations. The results of the study will allow to develop recommendations for the development and definition of a national strategy for trade and economic policy in the context of hybrid economic wars. The global perspective of increasing the number of trade and economic wars between developed countries makes it important to develop its own strategy of trade and economic policy. Conclusions. Modern economic wars are becoming a major feature of international relations. In combination with other unarmed means of struggle, economic wars are aimed at obtaining economic and political advantages, additional profits, resource grab, markets for goods of their own production, the destruction of competitors, the ability to manipulate public consciousness, the ability to significantly influence the achievement of political goals in interstate conflicts through penetration into the economic sphere of the state, further strengthening its own economic influence and establishing control ...

The article examines the trends and prospects for the development of economic relations between Ukraine and the EU using modern valuation methods. The geopolitical priorities of Ukraine's integration strategy are determined, the legal aspects of the relations between Ukraine and the EU are determined and the analysis of the main directions of cooperation between Ukraine and the EU is carried out. The peculiarities of the development of modern economic policy of Ukraine in the context of EU integration are systematized, taking into account the fact that in the modern global society the processes of transformation are actively taking place, in which Ukraine directly participates and should participate. The current problems of national integration strategies in the context of the main aspects of EU development are assessed. The necessity of using the econometric method to predict the effectiveness of cooperation between the EU and Ukraine on the basis of economic policy development is argued. ; В статье исследуются тенденции и перспективы развития экономических отношений между Украиной и ЕС с использованием современных методов оценки. Определены геополитические приоритеты интеграционной стратегии Украины, определены правовые аспекты отношений между Украиной и ЕС, проанализированы основные направления сотрудничества между Украиной и ЕС. Обоснованы особенности развития экономической политики Украины в контексте интеграции в ЕС,подтверждая то, что в современном глобальном обществе происходят трансформационные процессы, в которых Украина принимает и должна участвовать. Также анализируются современные проблемы национальных стратегий интеграции в контексте основных аспектов развития ЕС. Предложено использование эконометрического метода для прогнозирования эффективности сотрудничества между ЕС и Украиной в контексте развития экономической политики. ; У статті досліджуються тенденції та перспективи розвитку економічних відносин між Україною та ЄС із використанням сучасних методів оцінки. Окреслено геополітичні пріоритети інтеграційної стратегії України, визначено правові аспекти відносин між Україною та ЄС, проаналізовано основні напрямки співпраці між Україною та ЄС. Обґрунтовано особливості розвитку економічної політики України в контексті інтеграції до ЄС, підтверджуючи те, що в сучасному глобальному суспільстві відбуваються трансформаційні процеси, в яких Україна бере та повинна брати участь. Також аналізуються сучасні проблеми національних стратегій інтеграції в контексті основних аспектів розвитку ЄС. Запропоновано використання економетричного методу для прогнозування ефективності співробітництва між ЄС та Україною у контексті розвитку економічної політики.

The problem of global climate change is among the most urgent global issues in modern world. It is quite difficult to find ways to solve global climate change problem at the international level. This is due to the specificity of the problem, considering various impacts of climate change in different countries and regions, different levels of economic development and levels of greenhouse gas emissions in different countries, connection and dependence between climate change and economic development, the complexity of energy issues, etc. Therefore, a new direction of international diplomacy, so-called climate diplomacy, appeared in the second half of the 20th century, aiming at the development of decisions to tackle global climate change problem, concerning account and balancing of the interests of all participants and global interest in climate change mitigation and adaptation to climate change. Firstly, the main international environmental agreements on climate change, as well as documents in the field of climate diplomacy in the EU, are analyzed. The specifics of international negotiation process at the Conferences of the Parties to the United Nations Framework Convention on Climate Change, the complexity of the formation of the common agreed policy on climate change at the global level are highlighted. Ukraine's participation in international negotiation process on climate change is considered. The issues of development of environmental and economic policy on climate change in Ukraine, Ukraine's commitment to reduce greenhouse gas emissions and key regulatory acts in the field of climate change in Ukraine are analyzed. Secondly, some recommendations on the development of climate change policy in Ukraine are formulated. The emphasis is made on the need for greening of Ukrainian economy, transition to low carbon development and real reduction of greenhouse gas emissions in Ukraine. As the EU is a leader in the development and implementation of mechanisms and instruments of climate change policy at the international and national levels, and unlike the EU, Ukraine does not pay sufficient attention to climate change problem, the authors stress the importance of taking into account by Ukraine the EU experience in developing climate change policy. Thus, the compliance of Ukraine's climate change policy with the international agreements signed and ratified by Ukraine, taking into account the conclusions of scientific experts concerning the need to reduce anthropogenic influence on climate system are necessary key issues to be considered during developing and implementing climate change policy in Ukraine. ; Проанализированы основные международные экологические соглашения по изменению климата, а также документы в сфере климатической дипломатии в ЕС. На международном уровне достаточно сложно разработать пути решения проблемы изменения климата, учитывая специфику глобальной проблемы изменения климата, различное влияние изменения климата на различные государства, разный уровень экономического развития, выбросов парниковых газов в различных государствах, связь проблемы изменения климата с экономикой, сложность решения энергетических вопросов и т. п. Поэтому проиллюстрированы особенности международного переговорного процесса на Конференциях Сторон Рамочной конвенции ООН об изменении климата, сложности формирования общей согласованной политики по изменению климата на глобальном уровне. Рассмотрено участие Украины в международных переговорах по вопросам изменения климата. Проанализированы вопросы формирования эколого-экономической политики по вопросам изменения климата в Украине, обязательства Украины по сокращению выбросов парниковых газов и основные нормативно-правовые акты в сфере изменения климата в Украине. Сформулированы рекомендации по разработке политики по вопросам изменения климата в Украине. Акцентировано внимание на необходимости экологизации экономики Украины, перехода к низкоуглеродному развитию и реальному сокращению выбросов парниковых газов в Украине. Указано на важность учета опыта ЕС при разработке политики по вопросам изменения климата в Украине, соответствия политики в сфере изменения климата международным договоренностям Украины и выводам научных экспертов, которые указывают на необходимость уменьшения антропогенной нагрузки на климатическую систему. ; Проаналізовано основні міжнародні екологічні угоди у сфері зміни клімату, а також документи у сфері кліматичної дипломатії в ЄС. На міжнародному рівні досить складно розробити шляхи вирішення проблеми зміни клімату, враховуючи специфіку глобальної проблеми зміни клімату, різний вплив зміни клімату на різні держави, різний рівень економічного розвитку, викидів парникових газів у різних державах, тісний зв'язок проблеми зміни клімату з економікою, складність вирішення енергетичних питань тощо. Тому звернено увагу на особливості міжнародного переговорного процесу на Конференціях Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, складності формування загальної узгодженої політики щодо зміни клімату на глобальному рівні. Розглянуто участь України у міжнародних переговорах з питань зміни клімату. Проаналізовано питання формування еколого-економічної політики з питань зміни клімату в Україні, зобов'язання України щодо скорочення викидів парникових газів та основні нормативно-правові акти у сфері зміни клімату в Україні. Сформульовано рекомендації щодо розроблення політики з питань зміни клімату в Україні. Акцентовано увагу на нагальній потребі екологізації економіки України, переходу до низьковуглецевого розвитку та реального скорочення викидів парникових газів в Україні. Звернено увагу на важливість врахування досвіду ЄС під час розроблення політики з питань зміни клімату в Україні, відповідність політики у сфері зміни клімату відповідно до міжнародних домовленостей України та висновкам наукових експертів, які свідчать про необхідність зменшення антропогенного навантаження на кліматичну систему.

This article is about the development of the society which constantly changes in the process of world globalization and together with it the role of the state changes in economic and socio-economic development. ; В статье рассматривается развитие общества, которое постоянно изменяется в процессе мировой глоба-лизации, и вместе с которым изменяется роль государства в экономическом и социально-экономическом развитии. ; У статті розглядається розвиток суспільства, яке постійно змінюється в процесі світової глобалізації, і разом з яким змінюється роль держави в економічному і соціально-економічному розвитку.

This article is about the development of the society which constantly changes in the process of world globalization and together with it the role of the state changes in economic and socio-economic development. ; В статье рассматривается развитие общества, которое постоянно изменяется в процессе мировой глоба-лизации, и вместе с которым изменяется роль государства в экономическом и социально-экономическом развитии. ; У статті розглядається розвиток суспільства, яке постійно змінюється в процесі світової глобалізації, і разом з яким змінюється роль держави в економічному і соціально-економічному розвитку.

Визначено поняття екологізації економічної політики країни, проаналізовано основні напрями екологізації виробництва. Розкрито особливості поліструктурної моделі реалізації екологічної політики, проаналізовано характер та інструменти екологічного регулювання, що існують у секторальних політиках ЄС, та визначено екологічні компоненти горизонтальних політик ЄС. Виявлено ще нереалізовані інструменти економічного регулювання стану природного середовища в Україні.Визначено напрями євроінтеграційного розвитку в контексті активізації антикризових трансформацій виробничої сфери; розглянуто схему Європейської системи торгівлі квотами на викиди та можливості її адаптації в Україні. Розглянуто діяльність ООН, СОТ, Європейського Союзу у вирішенні глобальних екологічних проблем. ; Определено понятие экологизации экономической политики страны, проанализированы основные направления экологизации производства. Выявлены особенности полиструктурной модели осуществления экологической политики, проанализированы характер и инструменты экологического регулирования, которые происходят в секторальной политике ЕС и экологические компоненты горизонтальной политики ЕС. Выявлены неиспользованные ранее инструменты экономического регулирования состояния окружающей среды в Украине. Определены области европейской интеграции в контексте активизации антикризисного преобразования производственных структур; рассмотрена схема Европейской системы торговли квотами на выбросы и возможность ее адаптации в Украине. Проведен обзор деятельности ООН, МОТ, Европейского Союза в решении глобальных экологических проблем. ; The concept of greening of the economic policy is defined. Some major trends of further greening production are analysed. The activities of the UN, the WTO, and the European Union in solving global environmental problems are considered. The features of polystructural model for the implementation of environmental policy are highlighted. Some instruments and the nature of environmental regulation taking place in EU sectorial policies are analysed, and the environmental components of horizontal EU policies are identified. Unimplemented tools of economic regulation of the nature environment in Ukraine are revealed. The directions of European integration in the context of intensified anti-crisis transformation of the production sector are elaborated. A scheme of the European system of emission quotas trading and the possibility of its adaptation in Ukraine is studied. The activities of the UN, the WTO, and the European Union in solving global environmental problems are considered.

Анотація. Мета дослідження – показати ставлення студентів педагогічних закладів освіти до політики більшовиків, яку вони проводили в українському селі у 1930-ті рр. Щодо методології, то у процесі написання статті було використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, метод порівняння, діалектичний) та спеціально-наукових методів історичного пізнання (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний). Наукова новизна: комплексно показано прояви опозиційності студентської молоді, яка не погоджувалася із високими темпами колективізації, політикою розкуркулення, гостро сприймала хлібозаготівлі, незадовільне харчування тощо. Висновки. У 1930-ті рр. частина студентів педагогічних закладів освіти, майбутніх вчителів, які, за задумом влади, у найближчому майбутньому мали забезпечити ідеологічне виховання дітей і підлітків, почали відверто заявляти про помилки влади у більшовицькій політиці щодо сільського господарства. Вони вважали, що дії радянської влади призвели до занепаду і деградації сільського господарства, дуже низької зарплати колгоспників. Через це деякі студенти відмовлялися їхати у села, брати участь у кампаніях, зокрема, колективізації, хлібозаготівлі, політико-освітній роботі тощо. Що стосується колективізації, то студенти відверто заявляли, що насильницькі методи, які широко використовувала панівна влада, могли призвести до масового антибільшовицького селянського руху. Частина молоді стверджувала, що більшовикам не слід втручатися у справу колективізації та вести боротьбу з куркулями. Не сприйняли студенти плани влади щодо хлібозаготівлі, вважаючи їх непосильними для селян. Особливо опозиційні настрої студентства посилилися у роки Голодомору 1932–1933 рр. ; Summary. The purpose of the study is to show the attitude of students of pedagogical educational institutions towards the policy of the Bolsheviks in the Ukrainian village in the 1930's. On the methodology, in the process of writing the article, a complex of general scientific (analysis, synthesis, comparison method, dialectical) and special scientific methods of historical cognition (historical-genetic, historical-comparative, historical-typological, problem-chronological) were used. Scientific novelty: the author gives a comprehensive coverage of the manifestations of the opposition of student youth, who did not agree with the high rate of collectivization, the policy of dispossession, acutely perceived grain procurement, poor nutrition, etc. Conclusions. In the 1930s a part of the students of pedagogical educational institutions, future teachers, who, according to the plan of the authorities, were supposed to provide the ideological education of children and adolescents in the near future, began to openly state the mistakes of the authorities in the Bolshevik policy on agriculture. They believed that the actions of the Soviet government led to the decline of agriculture and degradation, and the collective farmers received very low wages. Because of this, some students refused to go to villages, participate in campaigns, in particular, collectivization, grain procurement, political and educational work, etc. Regarding collectivization, the students openly stated that the violent methods widely used by the ruling power, could lead to a massive anti-Bolshevik peasant movement. Some of the young people believed that the Bolsheviks should not interfere in the cause of collectivization and fight against the kulaks. The students did not accept the plans of the authorities for grain procurements, considering them overwhelming for peasants. Particularly oppositional sentiments of students intensified during the Holodomor of 1932–1933.