Peculiarities and differences of the religious studies and religious (spiritual)education, its nowadays status in Ukraine are explored. The author proves thenecessity and legitimateness of secularism and afterwards religious studies orientation of the state educational system in Ukraine. ; У статті розкриваються особливості і відмінністьрелігієзнавчої та релігійної (духовної) освіти, їх нинішній стан в Україні. Обґрунтовується необхідністьі правомірності світськості, а відтак релігієзнавчостівсієї системи державної освіти країни.
Civic education as humanitarian technology, its conceptual bases is investigated in the article. It is determined the real working models and philosophical substantiation of civic education under the conditions of risk, reanimationand frustration of the democratic development of society. Analyzing such «necessary utopias» of civic education as «civil society» and «open society», whichsupport the paradigm of human rights and modern mission of the state in asocial order, it is determined the real models of civic education used in theUkrainian education: etatistic, national-patriotic and democratic. It is shownthe peculiarities of implementation of civic education in the Higher EducationSchool. It is conducted the explication of Philosophy of civic education as aparadigm of multidimensional civicism under the conditions of educationalglobalization and establishment of the «university-enterprise», and also as asolution to the problem of personal authenticity based on cognitive nature ofpower. It is proved that determination of the civic education development iscaused by the public ideals and orientations of civil society to keep its «democratic health». Pierre Bourdieu's meta-methodology for modeling of the noncartesian pedagogy of civic education, which determines the actual directions ofeducational policy and recomprehension of the role of educational actors, isused in the final part of the article. ; У статті досліджується громадянська освіта якгуманітарна технологія, з'ясовуються її концептуальні засади, реально діючі моделі та можливі їїфілософські обґрунтування за умов ризику, реанімаціїі фрустрації демократії. Детермінація розвиткугромадянської освіти обумовлюється суспільнимиідеалами і установками громадянського суспільствана зцілення «демократичного здоров'я» суспільства.Аналізуючи «необхідні утопії» громадянськоїосвіти — «громадянське суспільство» і «відкритесуспільство», які підтримують парадигму правлюдини і зміну уявлень про сучасне призначення держави, автор встановлюєреальні моделі громадянської освіти, які практикуються в українській освіті —етатистську, національно-патріотичну і демократичну. На цих засадахрозглядаються особливості впровадження громадянської освіти у вищій школі іздійснюється експлікація філософії громадянської освіти в умовах глобалізаціїосвіти як «університету-підприємства». Автор доводить, що за цих умовгромадянська освіта повинна здійснюватися в парадигмі багатовимірноїгромадянськості, а її філософія постає як вирішення проблеми автентичностілюдини і врахування когнітивної природи влади. У заключній частині статтіавтор на засадах метаметодології П. Бурд'є моделює некартезіанськупедагогіку громадянської освіти, що визначає актуальні напрями освітньоїполітики на основі переусвідомлення основних меж і ролей «акторів» освіти.
19–20 січня 2006 року в Києві відбувся міжнародний науково-=практичнийсемінар «Законодавство України про освіту і Церква», який проводиться в рамкахзапочаткованих в Україні громадських публічних слухань «Релігія і освіта:сучасні моделі відносин». Ідея таких слухань виникла в результаті проведенняспільної із Міністерством освіти і науки України науково-практичноїконференції «Релігійний компонент у світській освіті», що відбулася у жовтні2005 р. Наслідком конференції стала збірка «Мораль-релігія-освіта», до якоїувійшли правові документи у сфері взаємин освіти і релігії, доповіді, виступи,аналітичні статті відомих експертів, журналістів, науковців, державнихі релігійних діячів.
Phenomenon of knowledge alienation is considered as a process of deformation of the essence of the main educational functions, destruction of initialunity between the main elements of educational system. Philosophical and pedagogical alternatives of knowledge alienation are analyzed. Among them are:ideas of J. Dewey, P. Freire, H. Giroux. The shortcomings of critical pedagogy are showed. The hidden curriculum in Ukrainian textbooks is disclosed. ; У статті феномен відчуження знань розглядається як процес переродження, викривлення природи основних функцій освіти, порушення первинноїєдності між основними елементами освітньої системи. Аналізуютьсяфілософсько-педагогічні альтернативи відчуженню знання, серед якихвиділяються ідеї Дж. Дьюі, П. Фрейре і Г. Жиру. Розкриваються недолікикритичної педагогіки. Презентуються спроби викриття прихованогонавчального плану в українських шкільних підручниках.
Transformation of philosophical education touches upon the generalcourses and the whole system of philosophical disciplines provided both thefuture specialists in Philosophy and other specialties. Regarding the last group,it is worth of suggesting the course of Philosophy depending on the specialty, e.g.Philosophy of Law, Philosophy of Economics, Philosophy of Language. It isalso necessary to take into consideration the individual choice of student-magisters in choosing special courses, which they can listen together with the students of philosophical specialty. In the prospect, there is a need to provide thegeneral course of Philosophy in the upper secondary school and gymnasiumsphilosophical education is concentrated on the block of theoretical and practical Philosophy. The first one covers Metaphysics, Ontology, PhilosophicalAnthropology, Gnoseology, Phemenology, Methodology (philosophy) ofScience and, in particular, Philosophy of Humanitarian Science. The block ofpractical Philosophy is especially important one: Ethics, Philosophy of Law,Political Philosophy, Philosophy of Culture, Philosophy of Language,Philosophy of History, Ecological Philosophy, Philosophy of Education, etc.The institutional andnon-institutional factors, which should be regarded likeinfrastructural ones, are playing an important role in the contemporary philosophical education. The level of the professional philosophical education is getting lower due to the weak language preparation (especially in the field ofancient languages), lack of the classical texts in the libraries and academic institutions. One of the most essential indicators of educational possibilities is thequality of the domestic philosophical research (the area of which has achievedthe critical measure recently in our country) and also publicity of philosophicallife, prevalence of discussions in philosophical and popular science periodicals.Their unsatisfactory state has a negative impact on the motivational backgroundof philosophical education perception, its reasonability. ; Трансформація філософської освіти торкаєтьсязагальних курсів і всієї системи викладанняфілософських дисциплін, як для майбутніх фахівців,так і для нефілософів. Для останніх не вартообмежуватись загальними курсами, а залежно відфаху пропонувати філософію права, філософіюекономіки, філософію мови і т.ін. Потрібно розраховувати на можливість індивідуального виборустудентами-магістрами спецкурсів, які вони можуть слухати разом з вихованцями філософських факультетів. У перспективінеобхідно орієнтуватися на викладання філософських курсів загальногохарактеру вже в старших класах гімназій (шкіл), як це робиться у Європі.Перебудова фахової філософської освіти зосереджується, в першу чергу, наблоках теоретичної і практичної філософії. Перший охоплює метафізику,онтологію, філософську антропологію, гносеологію, феноменологію, методологію (філософію) науки і, зокрема, філософію гуманітарних наук. Надзвичайноважливим є блок дисциплін практичної філософії: етика, філософія права,соціальна філософія, політична філософія, філософія культури, філософія мови,філософія історії, філософія освіти, екологічна філософія тощо. Велику роль усучасній філософській освіті відіграють інституціональні та позаінституціональні чинники, які можна вважати інфраструктурними. Рівень професійноїфілософської освіти особливо потерпає від слабкої мовної підготовки (особливов царині давніх мов), незадовільного забезпечення класичними текстамибібліотечних і академічних установ. Суттєвим індукуючим щодо освітніхможливостей можна вважати якість вітчизняних філософських досліджень,ареал яких звузився до критичної межі, а також пов'язану з цим публічністьфілософського життя, розповсюдженість дискусій на сторінках філософськоїі науково-популярної періодики. Їх незадовільний стан негативно впливає намотиваційне тло сприйняття філософської освіти, її резонансність.
The article deals with the methodological aspects of the educational study,educational problems and future prospects. In particular, it is stated that adequate research procedures are possible only on the assumption of essential features reproduction, peculiarities of education as the social institute. Educationalstudy will not be complete or even biased, if it ignores the impact of social andpolitical sphere on the educational process. ; У статті розглянуто методологічні аспектидослідження освіти, освітньої проблематики і перспективістики. Зокрема, йдеться про те, що адекватні дослідницькі процедури можливі лише за умоввідтворення сутнісних ознак, особливостей освітияк соціального інституту. Дослідження освітитакож виявиться неповним чи навіть необ'єктивним, якщо ігноруватиме вплив суспільно-політичноїсфери на освітній процес.
Philosophy of education development has become essential in the post-Bologna space. The future education has 'to overcome' the education of the 20-th century, go beyond its borders, open up new perspectives, and establish itself as sufficient for the human being of the 21 -st century. The analysis of the economical, political and socio-cultural tendencies gives ground to conclude that qualitative characteristics of the immediate future as well as parameters of education development will be defined by several important factors. The new tasks for Higher Education are getting obvious and their realization will be an adequate answer of the Ukrainian society to the challenges of the new century. ; Уже зараз постають питання про філософію розвитку освіти в пост-Болонському просторі. Майбутня освіта має «подолати» освіту XX століття, вийти за її межі, освоїти нові обрії, утвердитися самодостатньою для людини XXI століття. Аналіз економічних, політичних та соціокультурних тенденцій дає можливість зробити висновок проте, що якісні характеристики найближчого майбутнього, а разом з тим і параметри розвитку освіти будуть визначатися певними дієвими чинниками. У цьому ракурсі перед вищою освітою по-новому постають завдання, виконання яких буде достойною відповіддю українського суспільства на виклики нового століття.
Розглядаються можливості і завдання бібліотек вищих навчальних закладів у створенні території демократії та гуманізму. ; The opportunities and the task of the libraries of higher educational institutions in creation democracy and humanism are considered.
