Suchergebnisse

У науковій статті приділяється увага застосуванню електронних доказів у кримінально-процесуальній діяльності. Розглядається механізм доказування на підставі електронних доказів, а тому досліджується поняття «електронний доказ» та їх види. Окрему увагу заслуговує позиція науковців у вказаній тематиці та рекомендації по внесенню змін до законодавства. У законодавстві не закріплене визначення електронних доказів а доктрина кримінального права містить декілька визначень даного правового поняття, у зв'язку з чим у статті надано власне визначення поняття «електронні докази».Ключові слова: електронні докази, кримінальне провадження, розслідування, судовий розгляд ; The scientific article pays attention to the use of electronic evidence in criminal proceedings. The mechanism of proof on the basis of electronic evidence is considered, and therefore the concept of «electronic evidence» and their types are investigated. The position of scientists in the specified subjects and recommendations on modification of the legislation deserves special attention.Keywords: electronic evidence, criminal proceedings, investigation, trial

The perception by people of their everyday satellites, assistants, and sources of disturbance factors that are electronic devices is discussed in the article. The presence of signs of animatism and magic actions in relation to devices is noted, the reasons for their preservation in the secularized society are highlighted, and the perspective of devices subjectivation is considered. Among the factors of the subjectivation, the contribution of engineers to the anthropomorphization of the user interaction with devices, as well as the influence of media on the "reputation" of gadgets, are distinguished. Based on the results of the modern media publications headlines content analysis, it is illustrated how the media influence the perception of gadgets by an ordinary user. «Grammatical» and «semantic» techniques, due to which the image of «subjectivity» of devices is created in news publications, are distinguished. A parallel is drawn between the mechanisms of the formation and preservation of the «cult of the dead» in society and the way the society attitudes towards «smart» devices. It is emphasized that the strength of the noted factors becomes essential, first of all, due to the phenomenon of reification. Since in the practices of everyday use of the device, the user does not think about the nature of the device itself, or about their interactions with it, the origins, reasons for these practices and ideas about the internal structure of the device are not tracked in any way, a foundation for the reification of gadgets is formed, which is already especially noticeable in the fact how children relate to the «smart» technologies around them. It is noted that at present the fact of such a pseudosubjectivity of electronic devices is not obvious and generally accepted in the mass consciousness, however, reification can lead to the institutionalization of electronic devices as subjects of the social world in the future. The perception by people of their everyday satellites, assistants, and sources of disturbance factors that are electronic devices is discussed in the article. The presence of signs of animatism and magic actions in relation to devices is noted, the reasons for their preservation in the secularized society are highlighted, and the perspective of devices subjectivation is considered. Among the factors of the subjectivation, the contribution of engineers to the anthropomorphization of the user interaction with devices, as well as the influence of media on the "reputation" of gadgets, are distinguished. However, by drawing a parallel with the mechanisms of formation and preservation of the «cult of the dead» in the society, it is emphasized that the strength of these factors acquires a significant character, primarily due to the phenomenon of reification.

In the article the approaches to defining the electronic democracy's concept are analyzed. The author has explored national and foreign electronic resources and academic sources in which definitions of this concept are given. It was established by the author that the genesis of the term "e-democracy" comes from the earlier internet fora of the 90-s of the XX century. The definitions given in the English and Ukrainian languages Wikipedia, as well as in the known information resources (e.g. Encyclopedia Britannica), were compared. The author came to conclusion that political-legal category of democracy contains both political-soci-ological and legal aspects. The author has paid attention to the advantages of the so called praxeological approach, i.e. research of the direct electronic democracy in the dynamics of its development. It was also drawn attention to the fact that there are two approaches to the understanding of the e-democracy: as a new separate kind of democracy, which exists alongside representative democracy, and alongside direct democ-racy, i.e. direct electronic democracy is, in fact, a third kind of democracy. E-democracy is also considered as an electronic version of the existing traditional forms of democracy (direct and representative). The author shares the second approach and argues that the use of the new information-communication technologies does not create a new type of democracy because its essence as a kind of political-legal regime does not change; instead changes only the subject through whom the will of the people is being realized. At the same time, its characteristic feature e-democracy acquires in the form of direct democracy, because the representative form of democracy lacks the necessity to directly express the of will of the subject of decision taking by means of information-communication technologies.The author has researched the narrow and broad understanding of e-democracy. In the narrow sense e-democracy is viewed as an employment of the electronic support to secure the corresponding constitution-al rights that require certain formal decisions; in the broad sense – taking into account opinion of citizens and organizations and their involvement in political relations and processes.The comparative analysis of the e-democracy definitions was performed with synonyms which can be encountered in the scientific literature, such as network democracy, cyber-democracy, tele-democracy, etc.As a result of the research the author came to conclusion that exploration of the origins of the forma-tion of the e-democracy definition allows to more deeply comprehend different aspects of this phenomenon, which contains unlimited potential of its manifestations. ; У статті проаналізовано підходи до визначення поняття «електронна демократія». Автором було досліджено вітчизняні та зарубіжні електронні ресурси та академічні джерела, в яких надаються визначення цієї дефініції. Встановлено, що ґенеза назви «е-демократія» походить від ранніх інтер-нет-форумів 90-х років ХХ ст. Порівняно визначення, які надані в україномовній та англомовній вер-сіях вільній інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», а також у інших відомих довідкових ресурсах (зокре-ма, в енциклопедії «Британіка»). Автор зробив висновок, що політико-правова категорія електронної демократії містить як політи-ко-соціологічні, так і юридичні аспекти. Автор звернув увагу на переваги так званого праксеологіч-ного підходу, тобто визначення прямої електронної демократії у динаміці її розвитку. Було звернуто увагу на те, що існує два підходи до розуміння е-демократії: як нової окремої форми демократії, що іс-нує поряд із представницькою та прямою, тобто, фактично є третьою формою демократії; а також е-де-мократія розглядається лише як електронна версія існуючих традиційних форм демократії (прямої тарепрезентативної). Автор розділяє другу позицію і вважає, що використання нових інформаційно-ко-мунікаційних технологій не створює нового виду демократії, оскільки її сутність, як виду політи-ко-правового режиму не змінюється, а міняється лише носій, через який реалізується волевиявлення народу. Хоча при цьому свого характерного прояву е-демократія набуває саме у формі прямої (безпосе-редньої), оскільки у репрезентативній формі демократії відсутня така необхідність опосередковувати волевиявлення суб'єкта прийняття рішень за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.Автором досліджено вузьке та широке розуміння е-демократії. У вузькому розумінні е-демократію розглядають як використання електронної підтримки для забезпечення відповідних конституційних прав, що вимагають тих чи інших формальних рішень; у широкому – врахування думки і залучення громадян і організацій у політичні відносини і процеси. Також проведено порівняння визначень е-де-мократія із тотожними дефініціями, які зустрічаються у науковій літературі – мережева демократія, кібер-демократія, теле-демократія тощо.За результатами дослідження автор дійшов висновку, що вивчення витоків формування поняття е-демократії дозволяє більш глибоко опанувати різні сторони цього явища, яке містить у собі неви-черпний потенціал свого прояву. ; У статті проаналізовано підходи до визначення поняття «електронна демократія». Автором було досліджено вітчизняні та зарубіжні електронні ресурси та академічні джерела, в яких надаються визначення цієї дефініції. Встановлено, що ґенеза назви «е-демократія» походить від ранніх інтер-нет-форумів 90-х років ХХ ст. Порівняно визначення, які надані в україномовній та англомовній вер-сіях вільній інтернет-енциклопедії «Вікіпедія», а також у інших відомих довідкових ресурсах (зокре-ма, в енциклопедії «Британіка»). Автор зробив висновок, що політико-правова категорія електронної демократії містить як політи-ко-соціологічні, так і юридичні аспекти. Автор звернув увагу на переваги так званого праксеологіч-ного підходу, тобто визначення прямої електронної демократії у динаміці її розвитку. Було звернуто увагу на те, що існує два підходи до розуміння е-демократії: як нової окремої форми демократії, що іс-нує поряд із представницькою та прямою, тобто, фактично є третьою формою демократії; а також е-де-мократія розглядається лише як електронна версія існуючих традиційних форм демократії (прямої тарепрезентативної). Автор розділяє другу позицію і вважає, що використання нових інформаційно-ко-мунікаційних технологій не створює нового виду демократії, оскільки її сутність, як виду політи-ко-правового режиму не змінюється, а міняється лише носій, через який реалізується волевиявлення народу. Хоча при цьому свого характерного прояву е-демократія набуває саме у формі прямої (безпосе-редньої), оскільки у репрезентативній формі демократії відсутня така необхідність опосередковувати волевиявлення суб'єкта прийняття рішень за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.Автором досліджено вузьке та широке розуміння е-демократії. У вузькому розумінні е-демократію розглядають як використання електронної підтримки для забезпечення відповідних конституційних прав, що вимагають тих чи інших формальних рішень; у широкому – врахування думки і залучення громадян і організацій у політичні відносини і процеси. Також проведено порівняння визначень е-де-мократія із тотожними дефініціями, які зустрічаються у науковій літературі – мережева демократія, кібер-демократія, теле-демократія тощо.За результатами дослідження автор дійшов висновку, що вивчення витоків формування поняття е-демократії дозволяє більш глибоко опанувати різні сторони цього явища, яке містить у собі неви-черпний потенціал свого прояву.

The article is devoted to a comparative legal analysis of the experience of Ukraine and Latvia in the implementation of the institution of electronic initiative as an important tool of direct e-democracy.The practical question of why in some countries e-initiatives are a real leverage, while in others it is more likely just a marker that signals certain problems of concern to society, prompts a thorough study of legal regulation and information technology support of e-initiatives.For a comparative analysis of the regulation of the procedure for submitting and considering an electronic initiative, the experience of Latvia as a state that has demonstrated real successful results of the work of the online platform ManaBalss.lv as a tool for presenting, registering, discussing, considering an electronic initiative and solving issues in it was selected. In addition, the experience of this country shows that an increase in the level of participation of citizens in the management of public affairs is possible provided they are provided with an effective and convenient mechanism of influence.The article focuses on the shortcomings of the legal regulation of the institution of electronic petitions in Ukraine as the main factor in the ineffectiveness of this tool of e-democracy, including the absence of a special legislative act on electronic petitions, a legislative guarantee for resolving the issue that is raised in the petition, failure to take into account public opinion, expressed in a petition that received fewer votes than is required by law, etc. The necessity of introducThe article is devoted to a comparative legal analysis of the experience of Ukraine and Latvia in the implementation of the institution of electronic initiative as an important tool of direct e-democracy.The practical question of why in some countries e-initiatives are a real leverage, while in others it is more likely just a marker that signals certain problems of concern to society, prompts a thorough study of legal regulation and information ...

One of the factors in the modernization of the education system is the creation and use of computer-based learning tool that combines the achievements of modern pedagogical science with the capabilities of information and computer technology. Achieving this goal involves the creation and use of electronic textbooks in the educational process. The legal basis for their use is the Laws of Ukraine «On Education», the Decree of the President of Ukraine «On measures to develop the national component of the global information network Internet and ensure wide access to this network in Ukraine», Orders of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On conducting an experiment at the national level on the topic» «Electronic textbook for general secondary education (Е-book for secondary education (EBSE)), August 2018–August 2021», «On approval of the Regulations on the electronic textbook». The article actualized the issue of the introduction of electronic textbooks in the educational process of general secondary education institutions. The essence of interconnected concepts is revealed: «information and communication technologies»; «electronic educational environment»; «electronic educational resource»; «electronic textbook». Based on the analysis of scientific and pedagogical literature of domestic and foreign scientists, the main approaches to the classification of electronic textbooks are presented. Factors and criteria for evaluating the quality of electronic textbooks are described. The analysis of the current legislation on the introduction of electronic textbooks in the educational process of modern school is conducted. Based on the results of research and experimental work on the introduction of electronic textbooks in the educational process of general secondary education, the advantages, disadvantages of their implementation are clarified and the prospects for use are described. ; Актуалізовано питання впровадження електронних підручників в освітній процес закладів загальної середньої освіти. Розкрито сутність взаємопов'язаних понять: «інформаційно-комунікаційні технології»; «електронне освітнє середовище»; «електронний освітній ресурс»; «електронний підручник». На основі аналізу науково-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних учених представлено основні підходи до класифікації електронних підручників. Охарактеризовано фактори та критерії оцінювання якості електронних підручників. Здійснено аналіз чинного законодавства з питань упровадження електронних підручників в освітній процес сучасної школи. На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з упровадження електронних підручників в освітній процес закладів загальної середньої освіти з'ясовано переваги, недоліки їхнього впровадження та сформульовано перспективи використання.

One of the factors in the modernization of the education system is the creation and use of computer-based learning tool that combines the achievements of modern pedagogical science with the capabilities of information and computer technology. Achieving this goal involves the creation and use of electronic textbooks in the educational process. The legal basis for their use is the Laws of Ukraine «On Education», the Decree of the President of Ukraine «On measures to develop the national component of the global information network Internet and ensure wide access to this network in Ukraine», Orders of the Ministry of Education and Science of Ukraine «On conducting an experiment at the national level on the topic» «Electronic textbook for general secondary education (Е-book for secondary education (EBSE)), August 2018–August 2021», «On approval of the Regulations on the electronic textbook». The article actualized the issue of the introduction of electronic textbooks in the educational process of general secondary education institutions. The essence of interconnected concepts is revealed: «information and communication technologies»; «electronic educational environment»; «electronic educational resource»; «electronic textbook». Based on the analysis of scientific and pedagogical literature of domestic and foreign scientists, the main approaches to the classification of electronic textbooks are presented. Factors and criteria for evaluating the quality of electronic textbooks are described. The analysis of the current legislation on the introduction of electronic textbooks in the educational process of modern school is conducted. Based on the results of research and experimental work on the introduction of electronic textbooks in the educational process of general secondary education, the advantages, disadvantages of their implementation are clarified and the prospects for use are described. ; Актуалізовано питання впровадження електронних підручників в освітній процес закладів загальної середньої освіти. Розкрито сутність взаємопов'язаних понять: «інформаційно-комунікаційні технології»; «електронне освітнє середовище»; «електронний освітній ресурс»; «електронний підручник». На основі аналізу науково-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних учених представлено основні підходи до класифікації електронних підручників. Охарактеризовано фактори та критерії оцінювання якості електронних підручників. Здійснено аналіз чинного законодавства з питань упровадження електронних підручників в освітній процес сучасної школи. На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з упровадження електронних підручників в освітній процес закладів загальної середньої освіти з'ясовано переваги, недоліки їхнього впровадження та сформульовано перспективи використання.

Розглянуто підхід до технічної та технологічної імплементації електронних довірчих послуг, що враховує положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», законопроекту «Про електронні довірчі послуги» та Регламенту ЄС № 910/2014. Запропоновано шляхи реалізації цього підходу з використанням профінансованої ЄС бібліотеки з відкритим вихідним кодом Digital Signature Service (DSS). ; On October 5, 2017, the Ukrainian Parliament voted for Ukrainian Law "On Electronic Trust Services". This is an important step towards Ukraine's integration into the EU Digital Single Market, expansion of cross-border cooperation, and international e-commerce with the EU.The law takes into account the provisions of the EU Regulation No. 910/2014 (on electronic identification and trust services for electronic transactions in the domestic market), which is provided for by Ukraine's obligations under the EU-Ukraine Association Agreement (Chapter 6 of Section IV of the Agreement).The next steps is to ensure its proper and effective implementation, which involves development and approval of a number of government legislative acts; adoption of national standards that meet EU standards; institutional provision and the creation of appropriate digital infrastructure.A prerequisite for opening up access to the Single Digital Market in the EU is the development of a system of electronic trust services in accordance with the EU Regulation No. 910/2014 and European standards. Ukraine should ensure the compatibility of key components of the electronic trust services system in Ukraine with the relevant components of the European Union. This will provide an opportunity to reach an agreement with the EU on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU. For Ukrainian business, such recognition will mean the possibility of cross-border co-operation with European partners from a tablet / smartphone.The decision on the recognition by the European Union of electronic trust services provided in Ukraine is adopted by the European Commission on the basis of an audit of the compliance of components of the system of electronic trust services in Ukraine with the legislation and standards of the EU. The next step is to conclude an intergovernmental agreement on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU.Currently, the priority task in the context of developing a system of electronic trust services and Ukraine's integration into the EU's Single Digital Market is to develop a detailed roadmap for ensuring compatibility and preparation for an agreement with the EU on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU.The article contains common chapters of a detailed roadmap and a proposal to use the EU funded open source library DSS (Digital Signature Service) as a technical basis that can ensure interoperability between Ukrainian and the EU trust services infrastructure.

On October 5, 2017, the Ukrainian Parliament voted for Ukrainian Law "On Electronic Trust Services". This is an important step towards Ukraine's integration into the EU Digital Single Market, expansion of cross-border cooperation, and international e-commerce with the EU.The law takes into account the provisions of the EU Regulation No. 910/2014 (on electronic identification and trust services for electronic transactions in the domestic market), which is provided for by Ukraine's obligations under the EU-Ukraine Association Agreement (Chapter 6 of Section IV of the Agreement).The next steps is to ensure its proper and effective implementation, which involves development and approval of a number of government legislative acts; adoption of national standards that meet EU standards; institutional provision and the creation of appropriate digital infrastructure.A prerequisite for opening up access to the Single Digital Market in the EU is the development of a system of electronic trust services in accordance with the EU Regulation No. 910/2014 and European standards. Ukraine should ensure the compatibility of key components of the electronic trust services system in Ukraine with the relevant components of the European Union. This will provide an opportunity to reach an agreement with the EU on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU. For Ukrainian business, such recognition will mean the possibility of cross-border co-operation with European partners from a tablet / smartphone.The decision on the recognition by the European Union of electronic trust services provided in Ukraine is adopted by the European Commission on the basis of an audit of the compliance of components of the system of electronic trust services in Ukraine with the legislation and standards of the EU. The next step is to conclude an intergovernmental agreement on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU.Currently, the priority task in the context of developing a system of electronic trust services and Ukraine's integration into the EU's Single Digital Market is to develop a detailed roadmap for ensuring compatibility and preparation for an agreement with the EU on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU.The article contains common chapters of a detailed roadmap and a proposal to use the EU funded open source library DSS (Digital Signature Service) as a technical basis that can ensure interoperability between Ukrainian and the EU trust services infrastructure. ; Розглянуто підхід до технічної та технологічної імплементації електронних довірчих послуг, що враховує положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», законопроекту «Про електронні довірчі послуги» та Регламенту ЄС № 910/2014. Запропоновано шляхи реалізації цього підходу з використанням профінансованої ЄС бібліотеки з відкритим вихідним кодом Digital Signature Service (DSS).

Розглянуто підхід до технічної та технологічної імплементації електронних довірчих послуг, що враховує положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», законопроекту «Про електронні довірчі послуги» та Регламенту ЄС № 910/2014. Запропоновано шляхи реалізації цього підходу з використанням профінансованої ЄС бібліотеки з відкритим вихідним кодом Digital Signature Service (DSS). ; On October 5, 2017, the Ukrainian Parliament voted for Ukrainian Law "On Electronic Trust Services". This is an important step towards Ukraine's integration into the EU Digital Single Market, expansion of cross-border cooperation, and international e-commerce with the EU.The law takes into account the provisions of the EU Regulation No. 910/2014 (on electronic identification and trust services for electronic transactions in the domestic market), which is provided for by Ukraine's obligations under the EU-Ukraine Association Agreement (Chapter 6 of Section IV of the Agreement).The next steps is to ensure its proper and effective implementation, which involves development and approval of a number of government legislative acts; adoption of national standards that meet EU standards; institutional provision and the creation of appropriate digital infrastructure.A prerequisite for opening up access to the Single Digital Market in the EU is the development of a system of electronic trust services in accordance with the EU Regulation No. 910/2014 and European standards. Ukraine should ensure the compatibility of key components of the electronic trust services system in Ukraine with the relevant components of the European Union. This will provide an opportunity to reach an agreement with the EU on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU. For Ukrainian business, such recognition will mean the possibility of cross-border co-operation with European partners from a tablet / smartphone.The decision on the recognition by the European Union of electronic trust services provided in Ukraine is adopted by the European Commission on the basis of an audit of the compliance of components of the system of electronic trust services in Ukraine with the legislation and standards of the EU. The next step is to conclude an intergovernmental agreement on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU.Currently, the priority task in the context of developing a system of electronic trust services and Ukraine's integration into the EU's Single Digital Market is to develop a detailed roadmap for ensuring compatibility and preparation for an agreement with the EU on the mutual recognition of electronic trust services between Ukraine and the EU.The article contains common chapters of a detailed roadmap and a proposal to use the EU funded open source library DSS (Digital Signature Service) as a technical basis that can ensure interoperability between Ukrainian and the EU trust services infrastructure.

UK: Дослідження присвячено проблемам розвитку електронної комерції в Україні. Встановлено відмінності між категоріями «електронний бізнес», «електронна комерція» та «електронна торгівля». Виявлені тенденції розвитку роздрібної торгівлі та електронної комерції в Україні. Розглянуто проблеми і перешкоди в розвитку електронної комерції в Україні. Доведено, що ринок електронної торгівлі має значний потенціал зростання за умов вирішення існуючих проблем. Визначено головні тренди розвитку електронної торгівлі. EN: Summary. The research is devoted to the problems of e-commerce development in Ukraine. It is determined that information technologies play an important role in the development of entrepreneurship. Differences between categories "e-business", "electronic commerce" and "electronic commerce" were established. The advantages of doing business with the use of information technologies are explored. The tendencies of development of e-commerce in the world are analyzed. The example of China identified the importance of developing e-commerce to ensure a stable growth of the economy. The trends of retail trade and e-commerce development in Ukraine are explored. It was established that in 2007-2016 in Ukraine there is an increase in volumes and the share of penetration of e-commerce. The most popular groups of products purchased on the Internet are determined. It has been established that one of the most promising areas of ecommerce is the sale of food products, and therefore, retailers have significant potential for growth as a result of the transfer of a part of the retail online. The problems and obstacles in the development of e-commerce in Ukraine are considered. Major issues include the lack of legislation in the area of electronic payment systems, taxation issues, customs issues, privacy and security issues; low level of trust in online purchases, fraud cases, poor protection of personal data. The development of e-commerce is hampered by the underdevelopment of logistics and the lack of electronic payment systems. It is proved that the e-commerce market has a significant potential for growth in terms of solving the problems of technological support for electronic trading platforms, ensuring the security of personal and customer data, the further development of logistics networks, and improving the legal security of electronic trading. Among the main trends in the development of the e-commerce market, the development of mobile applications and mobile payments, focus on omnicality, customer centricity and personalization of sales.

The article deals with the issues of the directions for improvement of the current legislation of Ukraine with the purpose of the state electronic information resources protection. It is proposed to amend the criminal procedural legislation of Ukraine and the Law of Ukraine "On Telecommunications" in order to implement the provisions of the Convention on Cybercrime, to introduce criminal liability for unauthorized interference with the work of information and telecommunication systems in which state electronic information resources are processed. A number of proposals have been formulated to improve the administrative and legal procedures related to the protection of state electronic information resources, in particular, it is proposed to introduce licensing of activities of Internet service providers for public authorities in which state electronic information resources are processed and review technical and cryptographic information security regulations. ; У статті здійснено аналіз напрямів удосконалення чинного законодавства України з метою захисту державних електронних інформаційних ресурсів. Запропоновано внести зміни у кримінальне процесуальне законодавство України та Закон України "Про телекомунікації" задля імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, ввести кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання у роботу інформаційно-телекомунікаційних систем, в яких обробляються державні електронні інформаційні ресурси. Сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правових процедур, пов'язаних із захистом державних електронних інформаційних ресурсів, зокрема запропоновано запровадити ліцензування діяльності провайдерів Інтернет-послуг для органів державної влади, в яких обробляються державні електронні інформаційні ресурси та переглянути нормативні документи у сфері технічного і криптографічного захисту інформації.

The article deals with the issues of the directions for improvement of the current legislation of Ukraine with the purpose of the state electronic information resources protection. It is proposed to amend the criminal procedural legislation of Ukraine and the Law of Ukraine "On Telecommunications" in order to implement the provisions of the Convention on Cybercrime, to introduce criminal liability for unauthorized interference with the work of information and telecommunication systems in which state electronic information resources are processed. A number of proposals have been formulated to improve the administrative and legal procedures related to the protection of state electronic information resources, in particular, it is proposed to introduce licensing of activities of Internet service providers for public authorities in which state electronic information resources are processed and review technical and cryptographic information security regulations. ; У статті здійснено аналіз напрямів удосконалення чинного законодавства України з метою захисту державних електронних інформаційних ресурсів. Запропоновано внести зміни у кримінальне процесуальне законодавство України та Закон України "Про телекомунікації" задля імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність, ввести кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання у роботу інформаційно-телекомунікаційних систем, в яких обробляються державні електронні інформаційні ресурси. Сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правових процедур, пов'язаних із захистом державних електронних інформаційних ресурсів, зокрема запропоновано запровадити ліцензування діяльності провайдерів Інтернет-послуг для органів державної влади, в яких обробляються державні електронні інформаційні ресурси та переглянути нормативні документи у сфері технічного і криптографічного захисту інформації.

The article considers the introduction of electronic justice in Ukraine. It is stated that the provision of effective information resources of administrative proceedings guarantees compliance with the principles of publicity, openness and transparency of consideration and resolution of public disputes. It is concluded that some steps have already been taken in this direction. And it was the pandemic that became, so to speak, a "push" for faster development in this direction, as the parliament, having passed the "anti-coronavirus" law, gave the parties more opportunities to participate in the processes remotely. Previously, this possibility was also available, but the party had to appear at the nearest court, where his identity was identified and his remote participation in the trial, which took place in another court, was ensured. Now the procedure has been simplified. And with the help of various video conferencing programs, the parties have more opportunities to hold remote hearings, and the courts have more tools to identify the parties. It was stated that European experts have repeatedly stressed that the four levels of electronic interaction between citizens and government, developed in the EU, namely: the first level: online information on public services; second level: one-way interaction: downloading forms from sites; third level: two-way interaction: form processing (including authentication), procedural actions in digital form; fourth level: transaction: work with the case, decision-making and announcement, payment, etc., the key to the effectiveness of any system, including judicial. It is concluded that despite the fact that the crisis caused by the pandemic has revealed problems related to imperfect legal regulation, technical unpreparedness of courts to move to e-justice, which is an urgent need of the time, the state strongly supports and develops this area. In particular, the Ministry and the Committee for Digital Transformation have been established, and a working group on the digitalization of the judiciary has been set up in the Verkhovna Rada Committee on Legal Policy to discuss innovations for the launch of the EITC. ; У статті розглянуто питання впровадження електронного судочинства в Україні. Вказано, що забезпечення дієвих інформаційних ресурсів адміністративного судочинства гарантує дотримання принципів гласності, відкритості й транспарентності розгляду й розв'язання публічно-правових спорів. Зроблено висновок, що окремі кроки на цьому шляху вже зроблено. І саме пандемія стала, можна сказати, «поштовхом» для швидшого розвитку в цьому напрямі, оскільки парламент, ухваливши «антикоро-навірусний» закон, надав сторонам більше можливостей брати участь у процесах дистанційно. Раніше ця можливість також була, але учасник процесу мав з'являтися до найближчої судової установи, де ідентифікували його особу й забезпечували його віддалену участь у процесі, що відбувся в іншому суді. Зараз процедуру спростили. І за допомогою різних програм відеоконфе-ренцзв'язку сторони отримали більше можливостей на проведення дистанційних засідань, а суди - більше інструментів для ідентифікації сторін. Констатовано, що європейські експерти неодноразово наголошували, що чотири рівні електронної взаємодії між громадянами й владою, що розроблені в Європейському Союзі, є запорукою ефективності будь-якої системи, в тому числі й судової. Це такі рівні: перший -онлайнова інформація про загальнодоступні послуги; другий - одностороння взаємодія: завантаження форм із сайтів; третій - двостороння взаємодія: обробка форм (у тому числі аутентифікація), процесуальні дії в цифровій формі; четвертий - транзакція: робота зі справою, прийняття та оголошення рішення, оплата тощо. Підсумовано, що незважаючи на те, що криза, викликана пандемією, виявила проблеми, пов'язані з недосконалістю правового регулювання, технічною неготовністю судів переходити до електронного судочинства, що є нагальною потребою часу, держава потужно підтримує та розвиває цей напрям. Зокрема створено Міністерство й Комітет цифрової трансформації, а також у Комітеті Верховної Ради України з питань правової політики створено робочу групу із цифровізації судочинства, де обговорюються питання інновацій для запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

The research is based on current interna­tional legislation, legislation of EU and legislation of foreign countries. On the grounds of this documentary basis the notion of e-commerce is analyzed, legal relationships related to this notion, the use of electronic documents and electronic signatures is discussed.The internationalization of international economic relations and globalization have necessitated the international unification and harmonization of legislation in the field of electronic document circulation, the purpose of which is to exchange infor­mation between participants in relations located in different states. In this regard, it is impossible to ensure the effective legal regulation of these legal relations within one country without taking into account the existing approaches in international practice and foreign legislation. The basis for the harmonization of rules on electronic documents and their use in contractual relations are the reasons of an economic and legal nature. One of these factors was the emergence and development of new means of communication, with the result that economic relations went beyond the frame­work of individual states and ceased to be tied to a specific national territory.Among the reasons specific to this area, it should be noted the emergence of new ways of certifying authentic documents and new forms of documents, through the exchange of which it is possible to conclude, execute contracts, perform other legally significant for civil and international circulation of actions. The advantages of using new technical tools have necessitated the consolidation of legal requirements for such use. However, the publication of special acts at the domestic level will not contribute to the development of international trade, since the right of each state has its own characteristics, due to the centuries-old traditions and modern interests of the state in various fields.The adoption of the EU Directives and their implementation in the national legis­lation of the EU member states led to the fact that if the electronic document circula­tion was initially widely used in the USA, then later it became the most popular in the countries of Western Europe. Thus, it can be stated that in international law, sig­nificant results have been achieved in the unification of the norms on electronic docu­ment circulation. Uniformity in the regulation of electronic information exchange is achieved not only through the unification of standards, but also through private unifi­cation by the parties to information exchange contracts using electronic means.Strengthening the mutual influence of national economies and legal systems requires the improvement of the norms of national legislation in this area so that they meet inter­national standards. The existing differences in national legal regimes governing the elec­tronic exchange of information may, to a large extent, limit the ability of commercial en­terprises to enter international markets. Under these conditions, the importance of using foreign experience to improve the national legislation increases. Based on international experience in this area, it is necessary to build a legal regulation of electronic document circulation, which would regulate those relations that cannot be settled by the partici­pants of legal relations themselves. At the same time, it is necessary to take into account the principles of technological neutrality and functional equivalence. ; На основании международного законодательства, наднационального законодательства ЕС и законодательства за­рубежных стран проведен анализ сущности и содержания электронного документо­оборота, определены правоотношения, составляющие это понятие, исследованы по­нятия и использования электронных документов и электронных подписей. ; На підставі міжнародного законодавства, наднаціонального законодавства ЄС і законодавства зарубіжних країн проведено аналіз сутності та змісту електронного документообігу, визначені правовідносини, що утворюють це поняття, досліджено поняття та використання електронних документів й електронних підписів.

The introduction of electronic governance and its individual elements in the life of society, citizens, the state and business is defined as one of the main tasks of the state policy in most countries of the world, including Ukraine, which is reflected both in international documents and in the national legislative framework. At the same time, this process for a long time has remained unsystematic, inefficient, too bureaucratic and opaque, which contradicts the basic principles of electronic governance. In accordance with the national legislation, ministries are defined as bodies responsible for the formation and implementation of the state policy, and the Cabinet of Ministers of Ukraine – as a body that directs, coordinates and controls the activities of ministries. However, the existing mechanisms for directing and coordinating ministries, as well as the ability of ministries to formulate and implement electronic governance policy, need to be improved. In addition, the planning process for the Cabinet of Ministers of Ukraine is not properly coordinated with the budget process. Accordingly, draft government decisions often do not have proper financial and economic calculations and a forecast of the impact of the implementation of an act on the key interests of stakeholders. Also, the main problems of public administration in the field of electronic governance are: violation of the principle of personal responsibility for the implementation of tasks and the lack of a single effective coordination center for the development of electronic governance; competition of public authorities for influence on the sphere, duplication of their functions and tasks; inconsistency of organizational and legal mechanisms for the development of electronic governance.Keywords: electronic governance, information society, public administration, executive bodies, information and communication technologies, informatization ; Упровадження електронного урядування та його окремих елементів у життєдіяльність суспільства, громадян, держави та бізнесу визначено одним з головних завдань державної політики більшості країн світу, в тому числі України,що знайшло відображення як у міжнародних документах, так і в національній законодавчій базі. Разом з тим цей процес тривалий час залишався несистемним, неефективним, занадто забюрократизованим та непрозорим, що суперечить базовим принципам самого електронного урядування. Відповідно до законодавства міністерства визначено як органи, відповідальні за формування та реалізацію державної політики, а Кабінет Міністрів України – як орган, який спрямовує, координує та контролює діяльність міністерств. Проте існуючі механізми спрямування і координації міністерств, так само як і спроможність міністерств до формування та реалізації політики у сфері електронного урядування, потребують вдосконалення. Крім того, процес планування діяльності Кабінету Міністрів України не узгоджується належним чином з бюджетним процесом. Відповідно проекти урядових рішень часто не мають належних фінансово-економічних розрахунків та прогнозу впливу реалізації того чи іншого акта на ключові інтереси заінтересованих сторін. Також, основними проблемами державного управління електронним урядуванням є порушення принципу персональної відповідальності за виконання поставлених завдань та відсутність єдиного дієвого координаційного центру з розвитку електронного урядування, конкуренція органів державної влади за вплив на сферу, дублювання їх функцій та завдань, неузгодженість організаційно-правових механізмів з розвитку електронного урядування. Ключові слова: електронне урядування, інформаційне суспільство, державне управління, органи виконавчої влади, інформаційно-комунікаційні технології, інформатизація