The subject research is the theoretical aspects of foreign governance and mechanisms of shadow political and economic intelligence in the structure of informal elite supranational relations, its importance in the system of state security policy, neutralization of unfavorable political, ideological, economic, propaganda background of interstate relations by secret informal means. The purpose of the study is to determine the content of informal processes in the national security structure, as an important segment of the elite shadow power financial and intelligence activities. Methods of research. The paper uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural–functional, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity of the study on the initial conditions for the formation of shadow elite financial intelligence activities. безпосеResults of the work. The article substantiates the need for further study of an important element of external shadow management – informal elite cross–country intelligence, their impact on the official spectrum of state policy, the need to develop this segment of intelligence by appropriate means of national security. Application of results. The system of sciences from the family of public administration, a wide range of methodological aspects of socio–economic, legal sciences of national security on the problems of dysfunctional development of the object of study. Conclusions. The main results of the study, their theoretical results should be summarized as follows: 1) the megaproblem of the study is the conclusion about the existence of initial shadow contradictions of development, in particular the existence of strong informal connections of shadow intelligence of the establishment of different countries and their financial elite; 2) attention should be paid to the exceptionally strong potential of the influence of these ties on the official political sphere and their ability to solve many principles of important problems of the state; 3) it ...
The situation, which happened in Ukraine (political and economical crisis, military operations, loss of a territorial part etc.), proves the incapacity of political elite to overcome this kinds of crisis. The factual cleavage of the country, which continues during more than ten years – is the result of specifially domestic political elite. From its activities, directed either on cleavage or on consolidation of the country and also on the instruments, which are used, the fate of separate regions and state in whole and the political elite itself. That is why the studying of the domestic elite is permanently actual.Revolution of dignity, reformatting of the government, occupation of part of the territory and reforms as the result, became the events, which could mainly determine the main political processes in Ukraine. Signifiant (quantitative) personal changes of individual character occurred. But question if any qualitative changes in political elite occurred is not studied yet.The aim of the article is to analyze and characterize the existing points of view about concept "political elite" in modern political science.To talk about the elite it is necessary to take into consideration what scientists understand under this notion and how average citizens defie this concept. There are many debates about this term, because nowadays it is not correct and even immoral to use it to defie many authoritative persons, who cannot be named either the best or worthy and elected.Despite all researches, scientists didn't come to common conclusion about the defiition of "political elite". Besides that in scientifi circle there are many objections about using of this term.After studying all existing points of view, we made a conclusion that political elite is the internally solidary, relatively prior social group, which forms the most powerful and politically active social minority and it is the subject of approving or has the decisive inflence on approving (disapproving) of political decisions. It is worth saying that the determinant in defiing of political elite is the political component – elections ; В статье анализируются существующие в современной отечественной и зарубежной политической науке взгляды на определение понятия политической элиты. Рассмотрены аргументы отрицающие употребление термина относительно современной управленческой группы. Делается попытка собственного определении понятия политической элиты. ; У статті аналізуються існуючі в сучасній вітчизняній та зарубіжній політичній науці погляди на визначення поняття політичної еліти. Розглянуто аргументи щодо заперечення вжитку терміна відносно сучасної управлінської групи. Робиться спроба власного визначення поняття політичної еліти
The subject of the study is the theoretical aspects of one of the important elements of the theory of shadowing of power – power relations on the peculiarities of the functioning of modern effective shadow elites, in particular, their methods of comparative analysis compared to Western and domestic clan power systems, limiting the negative clan influence factors of quasi–modernization and localization of excessive shadow influence on the government. The purpose of the study is a comparative determination of factors that increase the efficiency of the shadow elite under domestic conditions, the positive experience of the relevant functioning of the Western shadow elites. Methods of research. The work uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural–functional, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity of the study on the initial conditions for the formation of modern shadow domestic and western elites. Results of the work. The article substantiates the factors that determine the peculiarities of the functioning of domestic and western shadow elites, which cause significant differences in achieving social efficiency, in particular the activities of the state. Application of results. The system of sciences from the family of public administration, a wide range of methodological aspects of socio–economic, legal sciences on the problems of dysfunctional development of the object of study, in particular criminology. Conclusions. The main results of the study, their theoretical developments should be reduced to the following conclusions: 1) the elite system of power is divided into the official public and, to a large extent, the shadow component; this state has, to some extent, an objective character; it is necessary to ensure functioning in the mode of increase of the social and economic efficiency (for a society, for the state); 2) systemic, modern institutional factors of functioning of the domestic elite possess a large volume of deviation, criminogenic ...
This article is devoted to the studies of political elite as the important agent of the process of social-normative adaptation. The special attention is given to the problem of the adaptive methods, using by political class in modern Ukraine. ; Статья посвящена изучению политической элиты, выступающей в качестве важного агента процесса соционормативной адаптации. Особое внимание уделяется проблеме методов адаптации, используемых политическим классом в современной Украине. ; Стаття присвячена дослідженню політичної еліти, яка виступає в якості важливого агента процесу соціонормативної адаптації. Особлива увага приділяється проблемі методів адаптації, що використовуються політичним класом в сучасній Україні.
The article deals with current historiography of the research program of modernization in Western – mostly US – academic literature. The article stresses the importance of the theory's reputation for its success or failure. The paper traces the origins of the critique of the discourse of modernization. The interrelation between academic scholarship and ideological partisanship is being examined. It is argued that ideology is an integral part of academic discourse, so the task of academics is not to get rid of ideology but to control it and keep within reasonable boundaries. The topicality of the issue raised in the article is determined by the hegemony of neo-liberal thinking which is a descendant of modernization theory with its belief in the exemplar nature of the Western experience. The article juxtaposes two mutually exclusive approaches to modernization theory, that of E.Tiryakian and I. Wallerstein. While the former is advocating the worthiness of modernization theory on grounds of its intellectual prowess, the latter is claiming that the idea of modernization was ideology, not a theory and as such was stillborn. Thus, they arrive at mutually opposite conclusions – the revival of modernization theory versus its burial. The article examines the vast literature on the origins, developmental history and political connections of modernization theory. The involvement of the founders of the modernization theory into the policy making towards the Third World is discussed. The role of modernization theory in buttressing the US policy during Vietnam War is revealed.It is argued that reputation of the scientific theory is critical to its reception and survival. The modernization theory today in Western nations is faced with radical left rejection, liberal critique and uncritical apology. At the same time there is a dangerous trend in Ukraine when the modernization theory is being perceived and (ab)used in a ritualistic manner. This is posture towards modernization research program should be combated by means of restoring value of rational discourse and selective appropriation of the legacy of the idea of modernization. ; Стаття розглядає сучасну історіографію дослідницької програми модернізації у закордонній - переважно американській – суспільствознавчій літературі. Стаття простежує походження критики дискурсу модернізації, визначає взаємовідношення між науковою теорією і партійною ідеологією в рамках дослідницької програми модернізації. Стаття вибудовує типологію підходів до теорії модернізації: ліворадикальний заперечення, ліберальну критику і некритичну апологію, а також пропонує визначити впливову тенденцію сприйняття теорії модернізації в Україну як рітуалізований культ.
Political looks of V. Lypynsky about the role and the place of political elite in the process of formation of the Ukrainian state system is analysed. The special attention is paid to the looks of scientist about processes addition at the updates of political elite in Ukrainian society. ; Political looks of V. Lypynsky about the role and the place of political elite in the process of formation of the Ukrainian state system is analysed. The special attention is paid to the looks of scientist about processes addition at the updates of political elite in Ukrainian society.
Political looks of V. Lypynsky about the role and the place of political elite in the process of formation of the Ukrainian state system is analysed. The special attention is paid to the looks of scientist about processes addition at the updates of political elite in Ukrainian society. ; Political looks of V. Lypynsky about the role and the place of political elite in the process of formation of the Ukrainian state system is analysed. The special attention is paid to the looks of scientist about processes addition at the updates of political elite in Ukrainian society.
The article explores the characteristic features of social development. The peculiarities of elite formation in modern society are defined. The main aspects of political managerial elite formation in the USA, Great Britain and Japan are outlined. The article formulates directions for the use of foreign experience in the mechanism of political managerial elite formation in Ukraine. ; Досліджено характерні риси сучасного суспільного розвитку. Визначено особливості формування еліти у сучасному соціумі. Окреслено основні аспекти формування політико-управлінської еліти у США, Великобританії та Японії. Сформульовано напрямки застосування зарубіжного досвіду в механізмі формування політико-управлінської еліти в Україні.
The article explores the characteristic features of social development. The peculiarities of elite formation in modern society are defined. The main aspects of political managerial elite formation in the USA, Great Britain and Japan are outlined. The article formulates directions for the use of foreign experience in the mechanism of political managerial elite formation in Ukraine. ; Досліджено характерні риси сучасного суспільного розвитку. Визначено особливості формування еліти у сучасному соціумі. Окреслено основні аспекти формування політико-управлінської еліти у США, Великобританії та Японії. Сформульовано напрямки застосування зарубіжного досвіду в механізмі формування політико-управлінської еліти в Україні.
The article reveals the theoretical dominants of power elite discourse; the perspectives of research are singled out and analyzed in correlation with the definitions of elite. First, elites are studied as functional groups, second, elites are analyzed as separate social strata, and third, elites are considered as institutions. Ways, methods and means of restoration of a power group are defined; it is proved that the control of positions and resources by the ruling elites provides a legal and legitimate opportunity to make final decisions, enables their dominance in formal institutions, determines and controls the rules of their functioning, gives the direction of their activities, facilitates coordination of their work. the essence of their activity as stabilizing in relation to social systems and society in general is singled out; it is shown that the ruling elites are elements of institutions and institutional orders. In this case, society with the help of institutions self-organizes and self-structures suggesting the presence of a factor of its temporal stabilization; socio-professional sources of recruitment of power groups are revealed; it is grounded that the concentrated nature of the influence of informal communications on state decision-making determines the activity of network coalitions of the ruling class; it was found that this is a transformation of the decision-making process, slowing down the political effects of the elite representation of civic interests, as the goal - the monopolization of management and control over society. It has been found that networks, by means of active converting various forms of capital into political pressure, become investors in political capital. They form a certain social fabric that determines the political agenda; it is proved that the discourse of political and cultural research of the power elites is based on cognitive models of sociological neo-institutionalism, modern "cultural sociology" and cultural anthropology. ; У статті розкрито теоретичні домінанти дискурсу владних еліт; виокремлено і проаналізовано ракурси дослідження, кожен з яких співвідноситься з уявленнями про еліти: по-перше, еліти досліджуються як функціональні групи, по-друге, еліти аналізуються як окрема соціальна верства, по-третє, еліти розглядаються як інститути. З'ясовано шляхи, методи і засоби відновлення владної групи; доведено, що контроль позицій і ресурсів владними елітами забезпечує легальну і легітимну можливість здійснювати кінцеві рішення, уможливлює їх домінування у формальних інститутах, визначати та контролювати правила їх функціонування, визначати спрямованість їхньої діяльності, сприяти координуванню їх роботи. виокремлено сутність їх активності як стабілізуючу стосовно соціальних систем і суспільства загалом; показано, що владні еліти є елементами інститутів та інституціональних порядків. При цьому суспільство за допомогою інститутів самоорганізується і самоструктурується, що означає наявність чинника його темпоральної стабілізації; розкрито соціально-професійні джерела рекрутування владних груп; обґрунтовано що концентрований характер впливу неформальних комунікацій на прийняття державних рішень визначає діяльність мережевих коаліцій правлячого класу; з'ясовано, що при цьому відбувається трансформація процесу прийняття рішень, уповільнюються політичні ефекти представництва елітою громадянських інтересів, оскільки на меті - монополізація управління і контроль над суспільством; з'ясовано,що мережі, активно конвертуючи різні форми капіталу в політичний тиск, є інвесторами політичного капіталу. Вони форматують певну соціальну тканину, яка визначає політичний порядок денний; доведено, що дискурс політико-культурних досліджень владних еліт має опертя на когнітивні моделі соціологічного неоінституціалізму, сучасної «культурсоціології» і культурної антропології. ; У статті розкрито теоретичні домінанти дискурсу владних еліт; виокремлено і проаналізовано ракурси дослідження, кожен з яких співвідноситься з уявленнями про еліти: по-перше, еліти досліджуються як функціональні групи, по-друге, еліти аналізуються як окрема соціальна верства, по-третє, еліти розглядаються як інститути. З'ясовано шляхи, методи і засоби відновлення владної групи; доведено, що контроль позицій і ресурсів владними елітами забезпечує легальну і легітимну можливість здійснювати кінцеві рішення, уможливлює їх домінування у формальних інститутах, визначати та контролювати правила їх функціонування, визначати спрямованість їхньої діяльності, сприяти координуванню їх роботи. виокремлено сутність їх активності як стабілізуючу стосовно соціальних систем і суспільства загалом; показано, що владні еліти є елементами інститутів та інституціональних порядків. При цьому суспільство за допомогою інститутів самоорганізується і самоструктурується, що означає наявність чинника його темпоральної стабілізації; розкрито соціально-професійні джерела рекрутування владних груп; обґрунтовано що концентрований характер впливу неформальних комунікацій на прийняття державних рішень визначає діяльність мережевих коаліцій правлячого класу; з'ясовано, що при цьому відбувається трансформація процесу прийняття рішень, уповільнюються політичні ефекти представництва елітою громадянських інтересів, оскільки на меті - монополізація управління і контроль над суспільством; з'ясовано,що мережі, активно конвертуючи різні форми капіталу в політичний тиск, є інвесторами політичного капіталу. Вони форматують певну соціальну тканину, яка визначає політичний порядок денний; доведено, що дискурс політико-культурних досліджень владних еліт має опертя на когнітивні моделі соціологічного неоінституціалізму, сучасної «культурсоціології» і культурної антропології.
During the last twenty years the concept of «social capital», which is built on the intuition that social ties and relations can serve as a useful resource for individuals and society, actively takes positions in the social sciences. The research program of social capital synthesizes various theoretical paradigms, going beyond those academic and ideological frameworks in which it arises. From the areas of theoretical sociology, and economic theory, where the concept of social capital is constructed, the theory goes into the policymaking, combines the perspectives of economic, sociological and political science.The limits of application of concepts of social capital in research practice through the reference to the history of concepts and theories were comprehended. Determined, that the critical importance of social capital for social theory is the result of claims for an interdisciplinary significance. Critical view of such interdisciplinary perspectives points to the ideological and methodological limitations of the use of some concepts of social capital. However, the undisputed fact of this research program, based on the integrative tendencies of a unified science of society. Consequences deriving from the social capital are identified in the margins of various disciplines. In the political sphere – is civil engagement and institutional effectiveness, in economics – the reduction of transaction costs, in social sphere – cohesion and solidarity, or even life satisfaction and well-being. The broad range of the research program of social capital at different levels of social phenomena stretches from the perspectives of historical macrosociology to micro-perspectives of network analysis. Within the framework of the research program is no consensus on how to operationalize and measure social capital, which significantly reduces the prospects of its indicators use in the determination the steps of policies. ; Осмыслено границы применения концепций социального капитала в исследовательской практике через обращение к истории понятия и теории. Определено, что исключительная важность понятия социального капитала для социальной теории является следствием существующих претензий на междисциплинарную значимость. Критический взгляд на такие междисциплинарные перспективы оказывает на идеологическую и методологическую ограниченность потребления отдельных концепций социального капитала наряду с неоспоримым фактом нахождения этой исследовательской программы в основе интегративных тенденций единой науки об обществе. ; Осмислено межі застосування концепцій соціального капіталу в дослідницькій практиці через звернення до історії поняття та теорії. Визначено, що виняткова важливість поняття соціального капіталу для соціальної теорії є наслідком існуючих претензій на міждисциплінарну значущість.Критичний погляд на такі міждисциплінарні перспективи вказує на ідеологічну й методологічну обмеженість вжитку окремих концепцій соціального капіталу поряд з беззаперечним фактом знаходження цієї дослідницької програми в осерді інтегративних тенденцій єдиної науки про суспільство.
Modern scientific research is characterized by anthropocentric orientation. Particular attention is given to the issue of human representation in language, i. e. linguistic personality. Linguistic of the XXI century is characterized by variety of proposed typologies of linguistic personality. Within the framework of a relatively young science – socionics – it is suggested to form a linguopersonological model of psychological types of people and the nature of their social relations. ; У статті розглянуто сутність і типи лінгвосоціонічних особистостей. Виявлено мовні вербалізатори екстравертного та інтровертного психічного типу. Спираючись на виокремлені лексико-семантичні групи і структурно-семантичні особливості виступів політичних діячів, запропоновано лінгвосоціонічні портрети В. Зеленського та П. Порошенка. Скваліфіковано етико-інтуїтивний екстравертний і сенсорико-етичний екстравертний лінгвосоціотипи українських політиків.
Main problems and prospects political ruling elite in Ukraine are shown in the article. The attention is paid to the problems of formation of new values, legitimate power, promotion of innovative development, fighting with corruption and the perception of national interest. ; Main problems and prospects political ruling elite in Ukraine are shown in the article. The attention is paid to the problems of formation of new values, legitimate power, promotion of innovative development, fighting with corruption and the perception of national interest.
Main problems and prospects political ruling elite in Ukraine are shown in the article. The attention is paid to the problems of formation of new values, legitimate power, promotion of innovative development, fighting with corruption and the perception of national interest. ; Main problems and prospects political ruling elite in Ukraine are shown in the article. The attention is paid to the problems of formation of new values, legitimate power, promotion of innovative development, fighting with corruption and the perception of national interest.
This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry. ; У статті аналізуються теорії складності (complexity theories) з точки зору доцільності їх використання в дослідженнях соціальних теоретиків. Відкриття можливості вивчення складних систем, яким притаманні властивості самоорганізації як аутопойезису, нелійності та стану нерівноваги, спонукало соціальних теоретиків до використання інструментарію науки про складність у дослідженнях соціальної складності в межах політології, соціології, міжнародних відносинах та інших дисциплінах про суспільство та людину.В якості конкретного прикладу розглядається відповідний внесок у соціальну теорію соціолога Джона Уррі. Всупереч емпіричній та позитивістській традиції він запропонував пост-дисциплінарний підхід на підставі того, що як соціальні, так і природничі науки характеризуються належністю до складних систем. Наш аналіз еволюції його поглядів фіксує в якості її початкового і фундаментального етапу саме теорію складності. Її можна назвати головним поворотом, який Дж. Уррі здійснив у соціальній теорії. Всі інші його інновації, зокрема теорія соціальної мобільності та геоекологічний підхід у питаннях природи, планетарного споживання і людського тіла, стали закономірним наслідком цього фокусу на теорії складності.Ключові слова: соціальні та природничі науки, теорії складності, теорії хаосу, мобільність. Джон Уррі. В статье анализируются теории сложности (complexity theories) с точки зрения обоснованности их использования в исследованиях социальных теоретиков. Открытие возможности изучения сложных систем, которые обладают свойствами самоорганизации как аутопоэзиса, нелинейности и неравновесности подтолкнуло социальных теоретиков к использованию этого инструментария в изучении социальных сложных систем в рамках политологии, социологии, международных отношений и других дисциплин об обществе и человеке.В качестве конкретного примера рассматривается соответствующий вклад в социальную теорию социолога Дж. Урри. В противовес эмпирической и позитивистской традиции он отстаивает пост-дисциплинарный подход, исходя из того, что и социальные, и естественные науки характеризуются принадлежностью к сложным системам. Наш анализ эволюции его взглядов фиксирует в качестве ее стартового и фундаментального этапа именно теорию сложностей. Ее можно назвать главным поворотом, который Дж. Урри совершил в социальной теории. Все другие его инновации, в частности теория социальной мобильности и гео-экологический подход подход в вопросах природы, планетарного потребления и человеческого тела, стали лишь закономерным следствием этой сфокусированности на теории сложных системКлючевые слова: социальные и естественные науки, теория сложных систем, теория хаоса, мобильность, Джон Урри. This article examines complexity theories and their applicability for social studies. Once these theories revealed complex system of autopoietic self-organization, nonlinearity and far from equilibrium social theoretics were encouraged to apply complexity methodology to investigate social complexity in a frame of political studies, sociology, international relations and other social disciplines.As a particular case, the article studies John Urry's profound contributions to complexity theoretical shifts in social science. He was not only one of the most important British sociologists, but also a scholar network builder and public intellectual who changed the face of British, and indeed global, social theory. Known as a creator of the new mobility paradigm associated with a 'Lancaster School', he stands in contrast to the empiricist traditions inAmerican and British social sciences, while struggling for post-disciplinary approach against the hierarchies of academic departments, and their disciplinary closure. This also explains his critique of conventional sociology and its division from the natural sciences.J. Urry was primarily a macro-level thinker concerned with systems and global processes. Therefore, his project starts with complexity theory and its implications in terms of global complexity, complexity of social sciences in opposition to its previous linearity and structure/agent duality. J. Urry argues for breaking down the division between 'natural' and 'social' sciences, since both are characterized by complexity This complexity turn led Urry directly into his conceptualization of mobilities as a second theoretical turn, which deals with dynamic urban forms and automobility. Finally, a third theoretical turn in his thinking is geo-ecological. Here J. Urry is acting as a micro-level theorist of the body, leisure, consuming, tourism and nature. Tracing this trajectory of his theoretical evolution is more informative for it moves us from his early recognition of large-scaled complexity into reconsidered human-scaled problems of how we ought to live in the world.Key words: social and natural sciences, theory of complex systems, chaos theory, mobility, John Urry.
