The analysis of information sources about the history and current peculiarities of the regulatory framework and functioning of the ethical review system for biomedical research in Lithuania are presented in this paper. The information used in this article has been obtained during the visit of Pakharyna S.V. to the Republic of Lithuania partially supported by the Fogarty International Center, National Institute of Health (NIH), US Grant No.R25 TW007084. It has been found that nowadays there is a two-level system of biomedical research ethical review in Lithuania. In accordance with the local regulatory requirements any biomedical research should be subjected to ethical review and can be started only after receiving the approval from the regional (for local studies) or central (for trials of medicines, medical devices or other multicenter studies) Ethics Committee. The peculiarities of the Lithuanian ethical review system are the legislative framework that is constantly updating and regulating all major types of biomedical research; studies with the broad ethical support and moderate cost of resources; transparency of the Lithuanian Bioethics work. As a result of our analysis a number of approaches for public discussion and implementation in practice of the Ukrainian system of biomedical research ethical review have been suggested. ; Проведен анализ информационных источников об истории создания, современных особенностях регуляторной базы и о функционировании системы этической экспертизы биомедицинских исследований в Литве. Информация, использованная в данной статье, получена в ходе визита Пахарины С.В. в Литовскую Республику при частичной поддержке Международного Центра Фогарти, Национального Института Здоровья (NIH), США, грант №R25 TW007084. Установлено, что в настоящее время в Литве функционирует двухуровневая система этической экспертизы биомедицинских исследований. В соответствии с локальными регуляторными требованиями любое биомедицинское исследование должно быть подвергнуто этической экспертизе и может начаться только после получения положительного заключения регионального (для локальных исследований) или центрального (для исследований лекарственных препаратов, медицинских устройств или других многоцентровых исследований) этического комитета. Особенностями литовской системы этической экспертизы являются: постоянно обновляемая законодательная база, регулирующая проведение всех основных видов биомедицинских исследований, широкое покрытие этическим сопровождением исследований при умеренных затратах ресурсов, прозрачность функционирования Литовского Биоэтического Комитета. В результате проведенного анализа предложен ряд подходов для общественного обсуждения и внедрения в практику украинской системы этической экспертизы биомедицинских исследований. ; Проведено аналіз інформаційних джерел щодо історії створення, сучасних особливостей регуляторної бази та про функціонування системи етичної експертизи біомедичних досліджень в Литві. Дані, наведені в цій статті, отримана в ході візиту Пахарини С.В. до Литовської Республіки за часткової підтримки Міжнародного Центру Фогарті, Національного Інституту Здоров'я (NIH), США, грант №R25 TW007084. Встановлено, що в теперішній час у Литві функціонує дворівнева система етичної експертизи біомедичних досліджень. Відповідно до локальних регуляторних вимог будь-яке біомедичне дослідження повинно бути піддане етичній експертизі і може розпочатися тільки після отримання позитивного висновку регіонального (для локальних досліджень) або центрального (для досліджень лікарських препаратів, медичних пристроїв або інших багатоцентрових досліджень) етичного комітету. Особливостями литовської системи етичної експертизи є: постійно оновлювана законодавча база, що регулює проведення всіх основних видів біомедичних досліджень, широке покриття етичним супроводом досліджень при помірних витратах ресурсів, прозорість функціонування Литовського біоетичного комітету. В результаті проведеного аналізу запропонований ряд підходів для громадського обговорення та впровадження в практику української системи етичної експертизи біомедичних досліджень.
The rapid development of science has significantly expanded the boundaries of liberal discourse, by including bioethics to it. Bioethics has special status due to the fact that unlike other sectors of ethics within it specifically organized structures that affect the implementation of the relevant norms are formed. It is about bioethical committees as basic structural components of bioethics, becoming the subject exactly in the political and institutional dimensions. Specificity of the institutionalization of bioethics committees became the subject of analysis in this article, in particular, a comparison of European and American experience of their formation. The role of bioethics committees primarily is to promote the transformation of informal sanctions into formal and commonly used. ; Стремительное развитие науки существенно расширило границы либерального дискурса, включив в него сферу биоэтики. Особенность статуса биоэтики заключается в том, что, в отличие от других отраслей этики, в ее рамках формируются специально организованные структуры, которые влияют на выполнение соответствующих норм. Речь идет о биоэтических комитетах как базовых структурных составляющих биоэтики, приобретающих субъектность именно в политико-институциональном измерении. Специфика институционализации биоэтических комитетов стала предметом анализа статьи, в частности, сравнение европейского и американского опыта их формирования. Роль биоэтических комитетов преимущественно заключается в содействии превращению неформальных санкций в формальные и общепринятые. ; Стрімкий розвиток науки істотно розширив межі ліберального дискурсу, включивши до нього сферу біоетики. Особливість статусу біоетики полягає в тому, що, на відміну від інших галузей етики, в її рамках формуються спеціально організовані структури, які впливають на виконання відповідних норм. Мова йде про біоетичні комітети як базові структурні компоненти біоетики, що набувають суб'єктності саме у політико-інституціональному вимірі. Специфіка інституціоналізації біоетичних комітетів стала предметом аналізу статті, зокрема, порівняння європейського та американського досвіду їхнього формування. Роль біоетичних комітетів переважно полягає у сприянні перетворенню неформальних санкцій у формальні та загальноприйнятні.
The rapid development of science has significantly expanded the boundaries of liberal discourse, by including bioethics to it. Bioethics has special status due to the fact that unlike other sectors of ethics within it specifically organized structures that affect the implementation of the relevant norms are formed. It is about bioethical committees as basic structural components of bioethics, becoming the subject exactly in the political and institutional dimensions. Specificity of the institutionalization of bioethics committees became the subject of analysis in this article, in particular, a comparison of European and American experience of their formation. The role of bioethics committees primarily is to promote the transformation of informal sanctions into formal and commonly used. ; Стремительное развитие науки существенно расширило границы либерального дискурса, включив в него сферу биоэтики. Особенность статуса биоэтики заключается в том, что, в отличие от других отраслей этики, в ее рамках формируются специально организованные структуры, которые влияют на выполнение соответствующих норм. Речь идет о биоэтических комитетах как базовых структурных составляющих биоэтики, приобретающих субъектность именно в политико-институциональном измерении. Специфика институционализации биоэтических комитетов стала предметом анализа статьи, в частности, сравнение европейского и американского опыта их формирования. Роль биоэтических комитетов преимущественно заключается в содействии превращению неформальных санкций в формальные и общепринятые. ; Стрімкий розвиток науки істотно розширив межі ліберального дискурсу, включивши до нього сферу біоетики. Особливість статусу біоетики полягає в тому, що, на відміну від інших галузей етики, в її рамках формуються спеціально організовані структури, які впливають на виконання відповідних норм. Мова йде про біоетичні комітети як базові структурні компоненти біоетики, що набувають суб'єктності саме у політико-інституціональному вимірі. Специфіка інституціоналізації біоетичних комітетів стала предметом аналізу статті, зокрема, порівняння європейського та американського досвіду їхнього формування. Роль біоетичних комітетів переважно полягає у сприянні перетворенню неформальних санкцій у формальні та загальноприйнятні.
The history of development the ethical and legislative tools for regulation the biomedical research in the states-members of Commonwealth of Independent States (CIS) in the frame of the close collaboration the Forum for Ethics Committees in the Commonwealth of Independent States (FECCIS) and Inter-Parliamentary Assembly CIS (IPA CIS) is demonstrated in this article. The collaboration between FECCIS and IPA CIS stands on the unique experience of IPA CIS in the building of the new, humanistic legislation in the field of health care and on the initiatives of FECCIS to create a single legal space inside and outside of the CIS region. The necessity to promote the dignity, rights, and well-being of human participants in health research was the real reason for creation the Model Law «On the Protection of Human Rights and Dignity in Biomedical Research in the CIS». The process of the law creation, its direction, structure, compliance with international ethical standards and implementation in the local legislation of CIS states are analysed by the main authors of Model Law «On the Protection of Human Rights and Dignity in Biomedical Research in the CIS» and presented in this review. ; Представлены материалы по истории формирования этического регулирования биомедицинских исследований в государствах-участниках СНГ в рамках сотрудничества Форума комитетов по этике государств - участников Содружества Независимых Государств (ФКЭСНГ) и Межпарламентской Ассамблеи государств - участников СНГ (МПА СНГ). Основу сотрудничества составили уникальный опыт динамического правового строительства в сфере здравоохранения, накопленный МПА СНГ, и творческая инициатива ФКЭСНГ по созданию единого этического пространства в региональном и глобальном масштабе. Реальная необходимость наличия действенной нормативной базы по защите прав человека в биомедицинских исследованиях, послужила концептуальным базисом разработки ФКЭСНГ первого законотворческого документа в форме Модельного закона (МЗ) МПА СНГ «О защите прав и достоинства человека в биомедицинских исследованиях в государствах-участниках СНГ», что полностью воплотило гуманитарную миссию ФКЭСНГ по обеспечению этического комфорта для участников исследований. В данной статье разработчиками модельного закона «О защите прав и достоинства человека в биомедицинских исследованиях в государствах - участниках СНГ» освещены и подвергнуты глубокому авторскому анализу процесс создания Модельного закона, его стратегическая направленность, взаимосвязь с международным арсеналом этического регулирования и влияние на становление национального законодательства в сфере защиты прав человека в отдельных государствах СНГ.
The article explores the modern condition of the legal regulation of post-trial access to investigational treatment. The author has determined main arguments concerning the necessity of foreseeing such a right and the problematic issues that arise in case of its implementation. On the one hand, a subject can legitimately expect that s/he will continue to have access to beneficial treatment after the end of trial, for example, if it alleviates the symptoms of a chronic illness, depriving a trial subject from the beneficial post-trial access would defeat the basic principle of medical ethics. At the same time, this provision may have a large financial burden on the sponsor of the trial; it is difficult to control the occurrence of serious adverse reactions; providing post-trial access only to the subjects of the trial and denying others create disparity among patients.The particular attention is paid to international standards and experience of foreign countries in this field. The legal and regulatory acts of Ukraine do not have any provisions on post-trial access to investigational treatment. The main international ethical guidelines, such as Declaration of Helsinki, CIOMS/WHO Guidelines, contain such a right, but they have different formulations and volumes that only intensify professional discussions. The most common norm is as follows: «a responsibility of sponsor to supply details of the plan for treatment or care of subjects once their participation in the trial has ended», which, in contradistinction to the Ukrainian legislation, is not connected with the causing damage to the subject. The author also has researched a unique case of Brazil, where the post-trial drug access program must make the medication available and free of charge to the subjects of the research in the cases of concluding the trial or after the patients' participation in the study.On this base, the author offered to provide in the legislation of Ukraine requirements to inform in advance subjects about the presence or absence of post-trial access and to evaluate these provisions by ethics committees before and at the end of all trials in order to determine its real need in each individual case. The scope of the right on post-trial access to investigational treatment must be reasonably weighed in order to avoid, on the one hand, becoming an excessive stimulus for the subjects, and, on the other hand, not leading to a situation where on such regulation conducting of clinical trials in the country will no longer be appropriate. ; Исследовано современное состояние правового регулирования доступа к исследуемому лечению по завершении клинического исследования. Приведены основные аргументы относительно необходимости предусмотреть такое право и проблемные вопросы, возникающие при его введении. Особое внимание уделено международным стандартам и опыту зарубежных стран в данной области. Предложено предусмотреть в законодательстве Украины требование заблаговременно информировать испытуемых о наличии или отсутствии такого доступа и оценивать эти положения комиссиями по вопросам этики до начала испытания и по его завершении с целью определения его реальной необходимости в каждом отдельном случае. ; Досліджено сучасний стан правового регулювання доступу до досліджуваного лікування по завершенні клінічного випробування. Окреслено основні аргументи щодо необхідності передбачення такого права та проблемні питання, що виникають у разі його впровадження. Особливу увагу приділено міжнародним стандартам та досвіду іноземних країн у даній галузі. Запропоновано передбачити в законодавстві України вимогу завчасно інформувати випробуваних про наявність або відсутність такого доступу та оцінювати ці положення комісіями з питань етики до початку випробування та по його завершенні з метою визначення його реальної необхідності в кожному окремому випадку.
The article explores the modern condition of the legal regulation of post-trial access to investigational treatment. The author has determined main arguments concerning the necessity of foreseeing such a right and the problematic issues that arise in case of its implementation. On the one hand, a subject can legitimately expect that s/he will continue to have access to beneficial treatment after the end of trial, for example, if it alleviates the symptoms of a chronic illness, depriving a trial subject from the beneficial post-trial access would defeat the basic principle of medical ethics. At the same time, this provision may have a large financial burden on the sponsor of the trial; it is difficult to control the occurrence of serious adverse reactions; providing post-trial access only to the subjects of the trial and denying others create disparity among patients.The particular attention is paid to international standards and experience of foreign countries in this field. The legal and regulatory acts of Ukraine do not have any provisions on post-trial access to investigational treatment. The main international ethical guidelines, such as Declaration of Helsinki, CIOMS/WHO Guidelines, contain such a right, but they have different formulations and volumes that only intensify professional discussions. The most common norm is as follows: «a responsibility of sponsor to supply details of the plan for treatment or care of subjects once their participation in the trial has ended», which, in contradistinction to the Ukrainian legislation, is not connected with the causing damage to the subject. The author also has researched a unique case of Brazil, where the post-trial drug access program must make the medication available and free of charge to the subjects of the research in the cases of concluding the trial or after the patients' participation in the study.On this base, the author offered to provide in the legislation of Ukraine requirements to inform in advance subjects about the presence or absence of post-trial access and to evaluate these provisions by ethics committees before and at the end of all trials in order to determine its real need in each individual case. The scope of the right on post-trial access to investigational treatment must be reasonably weighed in order to avoid, on the one hand, becoming an excessive stimulus for the subjects, and, on the other hand, not leading to a situation where on such regulation conducting of clinical trials in the country will no longer be appropriate. ; Исследовано современное состояние правового регулирования доступа к исследуемому лечению по завершении клинического исследования. Приведены основные аргументы относительно необходимости предусмотреть такое право и проблемные вопросы, возникающие при его введении. Особое внимание уделено международным стандартам и опыту зарубежных стран в данной области. Предложено предусмотреть в законодательстве Украины требование заблаговременно информировать испытуемых о наличии или отсутствии такого доступа и оценивать эти положения комиссиями по вопросам этики до начала испытания и по его завершении с целью определения его реальной необходимости в каждом отдельном случае. ; Досліджено сучасний стан правового регулювання доступу до досліджуваного лікування по завершенні клінічного випробування. Окреслено основні аргументи щодо необхідності передбачення такого права та проблемні питання, що виникають у разі його впровадження. Особливу увагу приділено міжнародним стандартам та досвіду іноземних країн у даній галузі. Запропоновано передбачити в законодавстві України вимогу завчасно інформувати випробуваних про наявність або відсутність такого доступу та оцінювати ці положення комісіями з питань етики до початку випробування та по його завершенні з метою визначення його реальної необхідності в кожному окремому випадку.
The main economic function of the university is associated with providing the organizations-economic operators with new highly qualified personnel. The formal grounds of professional ethos of high school teacher should first be: an adequate level of professional competence in a particular field of scientific knowledge, adequate pedagogical skills, high level of reflectivity and especially moral consciousness of the teacher, educational services market presence, a sufficient level of economic development, formation of basic communities involved in the use of professional competence of university lecturer (most professors, students, customers qualified university graduates, university administration etc.). Market society gave commercialism problem in education providing the industrial scale, that even post-industrial technologies are unable to overcome. The main economic benefit of university activity should evaluate in the terms of capital turnover - but, above all, symbolic capital, then social capital, then economic (including financial), and then all other forms of capital that one can imagine – political or any more. University produces and reproduces meanings – these meanings drive development of society in general, including economic. The situations of social interaction then becomes the foundation that creates institutions not formally, but informally and continuously: this generation is comparable to the democratic way of doing business every day as opposed to participation in democratic elections just once every five years. The model of conversation sets the thematic certainty, not just grammatical correctness of communication. So, for our study it refers to the specific educational ethical values that may limit some and stimulate other economic actions with specific educational ethics. These rules are in its most specific so that the better they work in education - the worse they can be applied in other fields such as politics, law, religion or any other. Therefore the use of this approach to education focuses on general research not of social norms, but of the specific educational standards, and within the education system is not to create a specific "institutional educational sub-world" as a variation of the overall institutional world that "rutinize" educational practice, but to study existing forms of educational communication to the (in Luhmann's terms) contingence in the course of educational interactions, which combines binding behaviors and casualty select from these options, ie a combination of situational over-situationality. This over-situationality appears not as typization of available, but as the identification of its selective character. The fact that certain educational practices used in various educational circumstances does not mean that it is a typical or even successful, or some certified algorithms for solving educational problems. The same educational practice may be the answer to a completely different educational situations that have only a few identical components, which revealed sensitive for such practice. Accordingly, it can be more or less successful depending on how these "sensitive" components are crucial for any givensituation. This applies to the comparison of educational ethics norms with no-educational, and a variety of ethical standards. However, on educational standards - there should still be own, especially "sensitive"components in each case, ie in particular also has its own economic behavior ethics in education. The main economic criterion in the selection of education applicants is estimation of the prospects of the applicant as a future professional. Hardly anyone who participated in some role (as applicant or a member of the selection committee) in the admission campaign in university might argue that this particular economic criterion could be only partly formalized and contains a significant proportion of ethical (or unethical) ratio selection committee to the applicant . And this ethic is directly related to economic calculation - even when it is not aware of the selection committee members or the university administration. If selection of applicants will be made successful, the economic component of education depends on – whether a student will be able to master the curriculum, or one will be expelled for academic failure, or find further place of employment, and therefore raise the market value or university and its business reputation, or vice versa, and so on.Keywords: university, values, ethical values, a high school teacher, economic function, professional ethos, professional competence ; Основна економічна функція університету пов'язана іззабезпеченням організацій-суб'єктів економічної діяльності новимивисококваліфікованими кадрами. До формальних підстав виникнення професійного етосу викладача вищої школи слід зараховувати передусім: достатній рівень фахової компетентності у певній царині наукового знання, достатній рівень педагогічної майстерності, високий рівень рефлективності і особливо моральної свідомості викладача, наявність ринку педагогічних послуг, достатній рівень розвитку економіки, сформованість основних спільнот, причетних до застосування професійної компетенції викладача університету (самої професури, студентства, замовників кваліфікованих випускників університету, адміністрації університету тощо). Ринкове суспільство надало проблемі меркантильності у наданні освіти індустріальних масштабів, які не в змозі перебороти навіть постіндустріальні технології. Основний економічний ефект від діяльності університету варто оцінювати мовою обертання капіталу – але, передусім, капіталу символічного, потім вже капіталу соціального, потім економічного (у тому числі фінансового), а вже потім усіх інших форм капіталу, які можна уявити – політичного чи будь-якого ще. Університет продукує і репродукує смисли – ці смисли рухають розвиток суспільства загалом, у тому числі й економічний.Ключові слова: університет, цінності, етичні цінності, викладач вищої школи, економічна функція, професійний етос, професійна компетенція.Основная экономическая функция университета связана с обеспечением организаций-субъектов экономической деятельности новыми высококвалифицированными кадрами. К формальным основаниям возникновения профессионального этоса преподавателя высшей школы следует относить прежде всего: достаточный уровень профессиональной компетентности в определенной области научного знания, достаточный уровень педагогического мастерства, высокий уровень рефлексивности и особенно нравственного сознания преподавателя, наличие рынка педагогических услуг, достаточный уровень развития экономики, сформированность основных сообществ, причастных к применению профессиональной компетенции преподавателя университета (самой профессуры, студенчества, заказчиков квалифицированных выпускников университета, администрации университета и т.д.). Рыночное общество придало проблеме меркантильности в предоставлении образования индустриальных масштабов, которые не в состоянии преодолеть даже постиндустриальные технологии. Основной экономический эффект от деятельности университета стоит оценивать на языке обращения капитала – но, прежде всего, капитала символического, потом уже капитала социального, затем экономического (в том числе финансового), а уже потом всех форм капитала, которые можно представить – политического или какого-либо еще. Университет производит и репродуцирует смыслы – эти смыслы движут развитие общества в целом, в том числе и экономическое.Ключевые слова: университет, ценности, этические ценности, преподаватель высшей школы, экономическая функция, профессиональный этос, профессиональная компетенция.The main economic function of the university is associated with providing the organizations-economic operators with new highly qualified personnel. The formal grounds of professional ethos of high school teacher should first be: an adequate level of professional competence in a particular field of scientific knowledge, adequate pedagogical skills, high level of reflectivity and especially moral consciousness of the teacher, educational services market presence, a sufficient level of economic development, formation of basic communities involved in the use of professional competence of university lecturer (most professors, students, customers qualified university graduates, university administration etc.). Market society gave commercialism problem in education providing the industrial scale, that even post-industrial technologies are unable to overcome. The main economic benefit of university activity should evaluate in the terms of capital turnover - but, above all, symbolic capital, then social capital, then economic (including financial), and then all other forms of capital that one can imagine – political or any more. University produces and reproduces meanings – these meanings drive development of society in general, including economic. The situations of social interaction then becomes the foundation that creates institutions not formally, but informally and continuously: this generation is comparable to the democratic way of doing business every day as opposed to participation in democratic elections just once every five years. The model of conversation sets the thematic certainty, not just grammatical correctness of communication. So, for our study it refers to the specific educational ethical values that may limit some and stimulate other economic actions with specific educational ethics. These rules are in its most specific so that the better they work in education - the worse they can be applied in other fields such as politics, law, religion or any other. Therefore the use of this approach to education focuses on general research not of social norms, but of the specific educational standards, and within the education system is not to create a specific "institutional educational sub-world" as a variation of the overall institutional world that "rutinize" educational practice, but to study existing forms of educational communication to the (in Luhmann's terms) contingence in the course of educational interactions, which combines binding behaviors and casualty select from these options, ie a combination of situational over-situationality. This over-situationality appears not as typization of available, but as the identification of its selective character. The fact that certain educational practices used in various educational circumstances does not mean that it is a typical or even successful, or some certified algorithms for solving educational problems. The same educational practice may be the answer to a completely different educational situations that have only a few identical components, which revealed sensitive for such practice. Accordingly, it can be more or less successful depending on how these "sensitive" components are crucial for any givensituation. This applies to the comparison of educational ethics norms with no-educational, and a variety of ethical standards. However, on educational standards - there should still be own, especially "sensitive"components in each case, ie in particular also has its own economic behavior ethics in education. The main economic criterion in the selection of education applicants is estimation of the prospects of the applicant as a future professional. Hardly anyone who participated in some role (as applicant or a member of the selection committee) in the admission campaign in university might argue that this particular economic criterion could be only partly formalized and contains a significant proportion of ethical (or unethical) ratio selection committee to the applicant . And this ethic is directly related to economic calculation - even when it is not aware of the selection committee members or the university administration. If selection of applicants will be made successful, the economic component of education depends on – whether a student will be able to master the curriculum, or one will be expelled for academic failure, or find further place of employment, and therefore raise the market value or university and its business reputation, or vice versa, and so on.Keywords: university, values, ethical values, a high school teacher, economic function, professional ethos, professional competence
First of all, the article analyzes the representation of women in the Ukrainian parliament in the international perspective. International databases and reports are used to demonstrate the low level of women's involvement into the "big politics". Ukraine has failed to fulfil international obligations of UN Millennium Development Goals on achieving gender equality in the country by 2015.In addition, the author has reviewed the Ukrainian legislation on gender equality in general and in political sphere in particular. Formally, Ukraine has introduced a policy of equal rights and opportunities for women and men in society, which meets international standards. However, according to the results of the gender analysis of the Verkhovna Rada of Ukraine (VRU), the situation with women in the Parliament continues to remain unsatisfactory and far behind the ideas of gender equality.The author discusses the involvement of women in the VRU at the level of party lists, committees, the Apparatus, and permanent delegations. In particular, such problems have been identified: the low level of representation of women in the Verkhovna Rada (12 %), the gender imbalance in the composition of the main political parties of Ukraine, vertical and horizontal gender segregation at the level of the VRU, the under-representation of women among the leadership of permanent delegations, sexist comments among the deputies of the VRU, etc.Finally, the international experience of introducing a gender-sensitive parliament and its application in Ukraine has been studied. It includes such components as the gender legal expertise of legislation, the introduction of a Code of Ethics for deputies for the purposes of countering sexism, the introduction of a gender indicator of the activities of the VRU, etc.After conclusions, three major recommendations have been proposed. First, according to international and national experience, in order to achieve gender balance in the composition of the VRU, including its leadership positions, temporary (supporting) actions for women (for example, gender quotas) should be applied. Secondly, gender equality and non-discrimination, counteraction to sexist statements should be among the fundamental principles of the Code Ethics for deputies of the VRU. Thirdly, it is appropriate to introduce a mandatory and regular gender legal and anti-discrimination review of draft laws in the VRU. ; У статті проаналізовано представництво жінок у парламенті України в міжнародній перспективі. Окрім того, здійснено огляд українського законодавства щодо забезпечення гендерної рівності загалом і у сфері політики зокрема. З'ясовано залученість жінок до складу Верховної Ради України (ВРУ) на рівні партійних списків, комітетів, Апарату та постійних делегацій. Зауважено про проблему сексизму у середовищі депутатів ВРУ. Наостанок вивчено міжнародний досвід запровадження гендерно-сенситивного парламенту і його застосування в Україні.
First of all, the article analyzes the representation of women in the Ukrainian parliament in the international perspective. International databases and reports are used to demonstrate the low level of women's involvement into the "big politics". Ukraine has failed to fulfil international obligations of UN Millennium Development Goals on achieving gender equality in the country by 2015.In addition, the author has reviewed the Ukrainian legislation on gender equality in general and in political sphere in particular. Formally, Ukraine has introduced a policy of equal rights and opportunities for women and men in society, which meets international standards. However, according to the results of the gender analysis of the Verkhovna Rada of Ukraine (VRU), the situation with women in the Parliament continues to remain unsatisfactory and far behind the ideas of gender equality.The author discusses the involvement of women in the VRU at the level of party lists, committees, the Apparatus, and permanent delegations. In particular, such problems have been identified: the low level of representation of women in the Verkhovna Rada (12 %), the gender imbalance in the composition of the main political parties of Ukraine, vertical and horizontal gender segregation at the level of the VRU, the under-representation of women among the leadership of permanent delegations, sexist comments among the deputies of the VRU, etc.Finally, the international experience of introducing a gender-sensitive parliament and its application in Ukraine has been studied. It includes such components as the gender legal expertise of legislation, the introduction of a Code of Ethics for deputies for the purposes of countering sexism, the introduction of a gender indicator of the activities of the VRU, etc.After conclusions, three major recommendations have been proposed. First, according to international and national experience, in order to achieve gender balance in the composition of the VRU, including its leadership positions, temporary (supporting) actions for women (for example, gender quotas) should be applied. Secondly, gender equality and non-discrimination, counteraction to sexist statements should be among the fundamental principles of the Code Ethics for deputies of the VRU. Thirdly, it is appropriate to introduce a mandatory and regular gender legal and anti-discrimination review of draft laws in the VRU. ; У статті проаналізовано представництво жінок у парламенті України в міжнародній перспективі. Окрім того, здійснено огляд українського законодавства щодо забезпечення гендерної рівності загалом і у сфері політики зокрема. З'ясовано залученість жінок до складу Верховної Ради України (ВРУ) на рівні партійних списків, комітетів, Апарату та постійних делегацій. Зауважено про проблему сексизму у середовищі депутатів ВРУ. Наостанок вивчено міжнародний досвід запровадження гендерно-сенситивного парламенту і його застосування в Україні.
First of all, the article analyzes the representation of women in the Ukrainian parliament in the international perspective. International databases and reports are used to demonstrate the low level of women's involvement into the "big politics". Ukraine has failed to fulfil international obligations of UN Millennium Development Goals on achieving gender equality in the country by 2015.In addition, the author has reviewed the Ukrainian legislation on gender equality in general and in political sphere in particular. Formally, Ukraine has introduced a policy of equal rights and opportunities for women and men in society, which meets international standards. However, according to the results of the gender analysis of the Verkhovna Rada of Ukraine (VRU), the situation with women in the Parliament continues to remain unsatisfactory and far behind the ideas of gender equality.The author discusses the involvement of women in the VRU at the level of party lists, committees, the Apparatus, and permanent delegations. In particular, such problems have been identified: the low level of representation of women in the Verkhovna Rada (12 %), the gender imbalance in the composition of the main political parties of Ukraine, vertical and horizontal gender segregation at the level of the VRU, the under-representation of women among the leadership of permanent delegations, sexist comments among the deputies of the VRU, etc.Finally, the international experience of introducing a gender-sensitive parliament and its application in Ukraine has been studied. It includes such components as the gender legal expertise of legislation, the introduction of a Code of Ethics for deputies for the purposes of countering sexism, the introduction of a gender indicator of the activities of the VRU, etc.After conclusions, three major recommendations have been proposed. First, according to international and national experience, in order to achieve gender balance in the composition of the VRU, including its leadership positions, temporary (supporting) actions for women (for example, gender quotas) should be applied. Secondly, gender equality and non-discrimination, counteraction to sexist statements should be among the fundamental principles of the Code Ethics for deputies of the VRU. Thirdly, it is appropriate to introduce a mandatory and regular gender legal and anti-discrimination review of draft laws in the VRU. ; У статті проаналізовано представництво жінок у парламенті України в міжнародній перспективі. Окрім того, здійснено огляд українського законодавства щодо забезпечення гендерної рівності загалом і у сфері політики зокрема. З'ясовано залученість жінок до складу Верховної Ради України (ВРУ) на рівні партійних списків, комітетів, Апарату та постійних делегацій. Зауважено про проблему сексизму у середовищі депутатів ВРУ. Наостанок вивчено міжнародний досвід запровадження гендерно-сенситивного парламенту і його застосування в Україні.
The article analyzes the notion 'public security and order' which is the main task of such law enforcement agency as the National Police of Ukraine. There are attempts to identify the place and legal nature of such category as 'public order' in the sphere of civil law and private international law. It has been noted that public order in private international law is a mean to limit application of foreign law in private relations complicated by a foreign element. The frequency and context of the use of notions 'public security and order' in the Law of Ukraine 'On the National Police' of July 2, 2015 have been presented. Normative enshrining of this and related notions such as 'civil security and order' and 'national security' in the Constitution of Ukraine, the Code of Ukraine on Administrative Offences, the Criminal Code of Ukraine and other legislative acts has been analyzed. Approaches of scholars to the understanding of the essence and differences between mentioned notions have been studied. Problems of the Draft Law 'On Public Order' have been shown. Foreign experience regarding the use of notions 'public security' and 'public order' has been investigated. The content of the Recommendation Rec (2001) 10 of the Committee of Ministers to Member States on the European Code of Police Ethics and the Law of Bavaria 'On Tasks and Powers of Bavarian Police,' the Law of Portugal 'On the Organization of Police and Public Security,' the Law of Poland 'On Police,' the Law of Slovenia 'On Police,' the Law of the Netherlands 'On Police,' the Law of Belgium 'On Police Activities.' It has been concluded that notions 'public security' and 'public order' are close to the notions 'civil security' and 'civil order.' Necessity to solve the problems which arose after introducing the Law of Ukraine 'On the National Police' regarding public security and order has been proved. Those notions are not defined in legislation and science. It has been proposed to use old definitions in national law terminology.
Current military and political situation around Ukraine and immediately in it has considerably intensified the problem of providing its military security. Therefore, the decision of the national command authorities of our country to join the EU, to intensify cooperation with NATO and accession to it in the nearest future has become very significant. Much attention is given to reforming and adaptation of the special services and agencies to the NATO standards. However, the issue of intensifying control over their activity is missing. Considering experience of many countries, it poses a danger. Here, the experience of Canada as the country, which is one of the most successful and supportive to Ukraine, can be useful.Canada focuses much on providing and supporting national and regional security and interests in a current, very hard military and political situation. Trying to counter possible threats and challenges by preventive measures, this country has got a series of special services and agencies putting them together as the Intelligence Community. The Intelligence Community functions within the existing legal framework. First of all, it is based on the Laws on the Canadian National Defence, on the Information Security and an on Privacy and a number of others.At first, it became necessary to intensify control over the activity of national special services and agencies of Canada at the end of the 70s of the 20th century when they abused their power against Que- bec National Liberation Movement. Indignation and protests of the public considering their authorities excessive, led the parliament's taking adequate measures: to adopt several special laws and decrees, to form a number of committees, commissions and special bodies designed to control the activity of special services and agencies, their observation of national laws and human rights.Besides national control, the Canadian special services and agencies have their own (departmen- tal) codes of honour authorizing their officers to be wotrthy a given right to serve to the nativeland in the respective special departments and observe current national laws. The bright example of such a code is the Canadian Communications Security Establishment Ethics Charter.Thus, the Canadian special services and agencies (Intelligence Community) function within the legal framework under the control of respective supervising and overseeing agencies, institutions and commissioners which can be a model for our state. ; Проаналізовано досвід організації й здійснення контролю за діяльністю спеціальних органів та служб (розвідувального співтовариства) Канади в умовах викликів і загроз її національній безпеці і інтересам наприкінці ХХ, початку ХХІ століття.
With hypothyroidism (HТ) there is a change in homeostasis in tissues sensitive to thyroidhormones, which in its turn leads to a violation of fat metabolism. HT induces a significantincrease in lipid peroxidation and reduces the activity of antioxidant enzymes, oxidativestress, which is formed in HT, can play a key role in the progression of pancreaticdysfunction (PD).Purpose – to study the indicators of the lipid profile and the level of thyroid hormones inpatients with CP and CP, combined with HT.Material and methods 107 people were examined, including 29 patients with CP (group1), 30 patients with HT (group 2), 28 patients with CP on the associated with HT (group3), 20 almost healthy individuals (AHI) (group 4). The age of the examined patientsranged from 44 to 72 years, the main percentage (53%) was dominated by people ofworking age from 49 to 58 years (mean age - 54.26 ± 1.87). The gender distribution wascomparable across all groups. According to the local ethics committees for biomedicalresearch, guided by Ukrainian health legislation and the 2000 a. declaration of Helsinki,all patients and AHI surveyed gave written informed consent to participate in the study.All patients were hospitalized at the Chernivtsi Regional Clinical Hospital and theChernivtsi Regional Endocrinology Center.The results. According to the results of the study of the lipid profile in all groups of patientsthere were manifestations of dyslipidemia, but they were more pronounced in patientswith combined pathology: total cholesterol increased 36.04% (p <0.05) compared withAHI; 21.37% compared with the group of patients with CP and by 15.06% compared withthe group of patients with CP. The level of triglycerides increased in the group of patientswith CP, associated with HT in 2.2 times compared with AHI group, in comparison ofthe groups of the combined pathology with CP patients and with HT patients it is higher 34.51% and 9.4% (p <0, 05). Patients in all 3 groups had an increase in very low-densitylipoprotein cholesterol compared with AHI, with a tendency to increase in patients inwhom CP was combined with HT.Conclusion. The most pronounced signs of dyslipidemia were found in patients with CPcombined with HT, which confirms the close pathogenetic link between these nosologies- a marker of thyroid insufficiency (increased TSH levels, decreased T4), manifestationsof dyslipidemia, which is a predictor of pancreatic lesions. The study of comorbidity ofthese nosologies is a promising area of clinical gastroenterology and endocrinology. Theresults prove the need for more detailed and in-depth study of the clinical course andinteraction of these diseases, in order to optimize the therapeutic treatment regimens, thatwill allow to avoid the development of complications and disability. ; При гипотиреозе (ГЗ) происходит изменение гомеостаза в чувствительных ктиреоидных гормонов тканях, что в дальнейшем ведет к нарушению жировогообмена. ГЗ индуцирует значительное повышение ПОЛ и снижает активностьантиоксидантных ферментов; окислительный стресс, который образуется приГЗ, может играть ключевую роль в прогрессировании дисфункции поджелудочнойжелезы (ПЖ).Цель работы – исследовать показатели липидного профиля и уровня тиреоидныхгормонов у пациентов с ХП и ХП, совмещенным с ГЗ.Материалы и методы. Обследовано 107 человек, из них 29 больных ХП (группа 1), 30 больных ГЗ (группа 2), 28 больных ХП на фоне ГЗ (группа 3), 20 практическиздоровых лиц (ПЗЛ) (группа 4). Возраст обследованных больных колебался от 44до 72 лет, основной процент (53%) составили лица трудоспособного возрастаот 49 до 58 лет (средний возраст – 54,26 ± 1,87). Гендерный распределение былосопоставимым во всех группах. Согласно установок местных этических комитетовпо вопросам биомедицинских исследований, руководствуясь законодательствомУкраины об охране здоровья и Хельсинкской декларации 2000 г., обследованныепациенты и ПЗЛ дали письменное информированное согласие на участие висследовании. Все пациенты находились на стационарном лечении в Черновицкойобластной клинической больнице и в Черновицком областном эндокринологическомцентре.Результаты. По результатам исследования липидного профиля во всех группахпациентов наблюдались проявления дислипидемии, однако более выраженнымиони были у пациентов при сочетанной патологии: показатели общего холестеринаувеличены на 36,04% (р <0,05) по сравнению с ПЗЛ; на 21,37% по сравнению сгруппой больных ХП и на 15,06% по сравнению с группой больных ГЗ. Показательуровня триглицеридов увеличен в группе больных ХП, сочетанным с ГЗ в 2,2 раза посравнению с группой ПЗЛ, при сравнении группы сочетанной патологии с больнымиХП и с больными ГЗ выше на 34,51% и 9,4% (р < 0,05). Больным всех 3 групп былоприсуще увеличение холестерина липопротеидов очень низкой плотности посравнению с ПЗЛ, с тенденцией к большему росту у пациентов, у которых ХПсочетался с ГЗ.Вывод. Наиболее выраженные признаки дислипидемии обнаружены у больных с ХП,совмещенным с ГЗ, что подтверждает тесную патогенетическая связь междуданными нозологиям – маркером тиреоидной недостаточности (повышениеуровня ТТГ, снижение показателей свободного Т4), проявлениями дислипидемии,что является предиктором поражения ПЖ. Исследование коморбидности этихнозологий является перспективным направлением клинической гастроэнтерологиии эндокринологии. Результаты доказывают необходимость более детально иуглубленно исследовать особенности течения и взаимовлияния этих болезнейс целью оптимизации терапевтических схем лечения, что позволит избежатьосложнений и инвалидизации. ; При гіпотиреозі (ГЗ) відбувається зміна гомеостазу в чутливих до тиреоїднихгормонів тканинах, що у наслідку призводить до порушення жирового обміну.ГЗ індукує значне підвищення пероксидації ліпідів та знижує активністьантиоксидантних ферментів; окиснювальний стрес, який утворюється при ГЗ,може відігравати ключову роль у прогресуванні дисфункції підшлункової залози(ПЗ).Мета роботи – дослідити показники ліпідного профілю та рівня тиреоїднихгормонів у пацієнтів із ронічним панкреатитом (ХП) та ХП, поєднаним із ГЗ.Матеріали та методи. Обстежено 107 осіб, із них 29 хворих на ХП (група 1),30 хворих на ГЗ (група 2), 28 хворих на ХП на тлі ГЗ (група 3), 20 практичноздорових осіб (ПЗО) (група 4). Вік обстежених хворих коливався від 44 до 72 років,основний відсоток (53%) становили особи працездатного віку від 49 до 58 років(середній вік – 54,26±1,87). Гендерний розподіл був порівняний у всіх групах. Згідноз настановами місцевих етичних комітетів із питань біомедичних досліджень,керуючись законодавством України про охорону здоров'я та Гельсінської декларації2000 р., обстежені пацієнти та ПЗО дали письмову інформовану згоду на участьу дослідженні. Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні в Чернівецькійобласній клінічній лікарні та в Чернівецькому обласному ендокринологічномуцентрі.Результати. За результатами дослідження ліпідного профілю у всіх групахпацієнтів спостерігались прояви дисліпідемії, однак більш вираженими вони булиу пацієнтів при поєднаній патології: показники загального холестерину збільшеніна 36,04 % (р<0,05) порівняно з ПЗО; на 21,37 % порівняно з групою хворих наХП та на 15,06 % порівняно з групою хворих на ГЗ. Показник рівня тригліцеридівзбільшений у групі хворих на ХП, поєднаний із ГЗ у 2,2 раза порівняно з групоюПЗО, при порівнянні групи поєднаної патології із хворими на ХП та з хворими наГЗ вищий на 34,51 % (р<0,05) та 9,4%(р<0,05). Для хворих усіх 3 груп властивезбільшення холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності, порівняно з ПЗО,з тенденцією до більшого зростання у пацієнтів, у яких ХП поєднувався з ГЗ.Висновок. Найбільш виражені ознаки дисліпідемії виявлено у хворих із ХП,поєднаним із ГЗ, що підтверджує тісний патогенетичний зв'язок міжцими нозологіями – маркером тиреоїдної недостатності (підвищення рівнятиреотропного гормону, зниження показників вільного тироксину), проявамидисліпідемії, що є предиктором ураженням ПЗ. Дослідження коморбідностіцих нозологій є досить перспективним напрямком клінічної гастроентерологіїта ендокринології. Результати доводять необхідність більш детально тапоглиблено дослідити особливості перебігу та взаємовпливу цих хвороб із метоюоптимізації терапевтичних схем лікування, що дасть змогу уникнути ускладненьта інвалідизації.
The object of the master's thesis is an informed consent of a person for any kind of medical intervention. The main aim of the research is to analyze the issue of consent as a fundamental principle of human rights protection in the field of biomedicine. The main objectives are: to determine the correlation and interaction between the Oviedo Convention and the European Convention on Human Rights; to specify the sources and necessary requirements of consent; to consider historical and modern contexts of sterilization as a form of personal autonomy intervention; to determine significance and criteria of the consent validity in the context of applying sterilization measures to persons belonging to a vulnerable group; to examine the current systems of organ donation and their legal implementation; to identify the legal basis of presumed and informed consent systems as well as their strengths and weaknesses; to analyze presumed consent system in the framework of the European Court of Human Rights. The implementation of these tasks has led the author of this work to a conclusion that, despite the fact that no special mechanisms for the protection of rights related to biomedicine have yet been established at the universal or regional level, effective results have been achieved within the Council of Europe and the European Union. The informed consent of a person is a primary principle, the absence of which will prevent any kind of intervention. Its demand is based on the principle of autonomy, that is to say, respect for a person's ability to make their own decisions about their body. Informing person in a proper way is a crucial element of consent. In certain cases, medical intervention may be performed without the patient's consent. Forced or compulsory sterilization constitute a gross violation of human rights and medical ethics and can be considered as acts of torture and cruel, inhuman or degrading treatment. The main components of this problem are: the lack of adequate legal remedies to obtain redress; the impunity of those who unlawfully perform sterilization; the lack of respectful and effective communication between medical practitioners and women in obtaining informed consent, and the need for an independent committee to examine the full extent of the harm caused by involuntary sterilization. Nowadays, the issue of organ and tissue donation of human origin is regulated by two legal systems (presumed consent and informed consent). Both systems are aimed at solving the problem of shortage of donor organs. However, the system of informed consent is the one which is recognized as more successful because on the one hand it respects personal autonomy and on the other – public interest expressed by an act of good will on the part of the donor. At the same time, one of the main reasons for criticism of the system of presumed consent is that the removal of organs without explicit consent is a violation of bodily integrity and, as a result, autonomy.
The object of the master's thesis is an informed consent of a person for any kind of medical intervention. The main aim of the research is to analyze the issue of consent as a fundamental principle of human rights protection in the field of biomedicine. The main objectives are: to determine the correlation and interaction between the Oviedo Convention and the European Convention on Human Rights; to specify the sources and necessary requirements of consent; to consider historical and modern contexts of sterilization as a form of personal autonomy intervention; to determine significance and criteria of the consent validity in the context of applying sterilization measures to persons belonging to a vulnerable group; to examine the current systems of organ donation and their legal implementation; to identify the legal basis of presumed and informed consent systems as well as their strengths and weaknesses; to analyze presumed consent system in the framework of the European Court of Human Rights. The implementation of these tasks has led the author of this work to a conclusion that, despite the fact that no special mechanisms for the protection of rights related to biomedicine have yet been established at the universal or regional level, effective results have been achieved within the Council of Europe and the European Union. The informed consent of a person is a primary principle, the absence of which will prevent any kind of intervention. Its demand is based on the principle of autonomy, that is to say, respect for a person's ability to make their own decisions about their body. Informing person in a proper way is a crucial element of consent. In certain cases, medical intervention may be performed without the patient's consent. Forced or compulsory sterilization constitute a gross violation of human rights and medical ethics and can be considered as acts of torture and cruel, inhuman or degrading treatment. The main components of this problem are: the lack of adequate legal remedies to obtain redress; the impunity of those who unlawfully perform sterilization; the lack of respectful and effective communication between medical practitioners and women in obtaining informed consent, and the need for an independent committee to examine the full extent of the harm caused by involuntary sterilization. Nowadays, the issue of organ and tissue donation of human origin is regulated by two legal systems (presumed consent and informed consent). Both systems are aimed at solving the problem of shortage of donor organs. However, the system of informed consent is the one which is recognized as more successful because on the one hand it respects personal autonomy and on the other – public interest expressed by an act of good will on the part of the donor. At the same time, one of the main reasons for criticism of the system of presumed consent is that the removal of organs without explicit consent is a violation of bodily integrity and, as a result, autonomy.
