Suchergebnisse

Term and concept of bioethics (Bio-Ethik) originally were developed by Fritz Jahr, a Protestant Pastor in Halle an der Saale in 1927, long before the period, when bioethics in the modern sense was recreated in the US in 1970s and since that time has spread globally. Jahr's bioethical imperative, influenced by Christian and humanist traditions from Assisi to Schopenhauer and by Buddhist philosophy holds its own position against Kant's anthropological imperative and against dogmatic Buddhist reasoning: 'Respect each living being as an end in itself and treat it, if possible, as such'. Jahr interprets the 5th Commandment 'Thou shall not kill' offensively and liberally as 'common morality' which includes the obligation of caring for one's own health, public health and health education within the wider framework of a universal bioethical Sittengesetz. In the article-translation the actual contemporary thoughts about the bioethical imperative, which serves not only the object of interdisciplinary study, but also the practical approach to acquiring responsibility and environmental image of thinking, are found. Didactic considerations of Yahr go beyond the paternalistic upbringing, they point to the content and methodological purpose of teaching ethics to ethical discourse. According to Yahr, ethics does not regulate philosophical, theological or political knowledge, does not act as a dictatorship of a way of behavior. Ethics is the conduct of discussions, the culture of discussion and communication. Following the philosophy of Yahr, Professor Hans-Martin Zass formulated the geo-ethical imperative: "Respect the Mother Earth and all natural life as it is, for which the responsible person is an end in itself, and get around as much as possible in this way!". In respect for all living things, there is a relationship between man and animals, plants, nature, including the health systems, educational-informational and research organizations. Pastor Fritz Jahr, who had no immediate influence during his times, built a strong first Protestant foundation for contemporary theological and ethical concepts in medical ethics, bioethics, and environmental ethics. ; Термін та концепція біоетики (Bio-Ethik) були розроблені Фріцем Яром (Fritz Jahr), протестантським пастором в місті Галле, у 1927 році, тобто задовго до того, як у 1970-х в Америці виникла біоетика у сучасному розумінні й поширилася по всьому світу. Біоетичний імператив Яра, під впливом християнських та гуманістичних традицій від ФранцискаАсизького до Артура Шопенгауера, а також філософії буддизму, набув такого визначення: «Поважай все живе взагалі як самого себе і, якщо це можливо, стався до всього живого як до самого себе!». Яр інтерпретує заповідь «Не вбий» як принцип «загальної моралі», який включає в себе зобов'язання піклуватися про своє здоров'я, громадську охорону здоров'я й медико-санітарну освіту в більш широких рамках універсального біоетичного імперативу. У статті артикулюються актуальні для сьогодення думки щодо біоетичного імперативу, який виступає не тільки об'єктом міждисциплінарного дослідження, а й практичним підходом щодо набуття відповідальності та екологічного образу мислення. Дидактичні міркування Яра виходять за межі патерналістичного виховання, вони вказують на змістовну та методологічну ціль викладання, на етичний дискурс. На думку Яра, етика не регулює філософські, теологічні чи політичні знання, не виступає як диктатура способу поведінки. Етика це ведення дискусій, культура обговорення, спілкування. Слідуючи філософії Яра, професор Ганс-Мартін Засс сформулював гео-етичний імператив: «Поважай Матінку Землю і все природнє життя як таке, за яке відповідальною є людина, яке є самоціллю, і поводься по можливості саме таким чином!». Саме повага до усього живого має бути основою взаємовідносин між людиною і тваринами, рослинами та природою в цілому, включаючи систему охорони здоров'я, діяльність освітніх та дослідних організацій. Пастор Фріц Яр, який за доби свого життя не мав безпосереднього впливу на розвиток концепції, тим не менш побудував першу протестантську основу для сучасних богословських та етичних концепцій в галузі медичної етики, біоетики й інвайронментальної етики.

We encounter democracy in three fundamental forms. The first problem of its sustainability is that these forms are understood in a reductional manner only because they are regarded mostly only politically and we neglect economical, social, curtural or moral aspects of democracy. The other problem of sustainability of democracy is the intricacy and complexity of contemporary social scructures that are highly predisposed to abrupt and unexpected changes. The other real dimension of this problem emerges when we try to bring the problem of intercurtural coexistence into the context with other problems which are connected with it inseparably - the problem of global warming and environment in general, financial globalisation etc. In additon, contemporary philosophers, challenged by the complexity of the present world, should acknowlege the present state of scientic disciplines more profondly. Therefore it is required to disclose further connections betwen philosophy and ethik of our world as oikos. ; Мы сталкиваемся с демократией в трех основных формах. Самой первой проблемой понятийной устойчивости этих форм является то, что они воспринимаются главным образом только политически и мы пренебрегаем экономические, социальные, культурные или нравственные аспекты демократии. Другой проблемой является запутанность и сложность современных социальных структур, склонных к резким и непредсказуемым изменениям. Другое реальное измерение этой проблемы возникает тогда, когда мы сталкиваемся с межкультурным сосуществованием в контексте с другими противоречиями, которые связаны с этим неразрывно - глобальным потеплением и проблемами окружающей среды в целом, финансовой глобализацией и т.д. К тому же, современные философы, обремененные сложностями современного мира, должны исследовать нынешнее состояние социальных дисциплин более глубоко и научно. Поэтому нужно и в дальнейшем раскрывать связь между философией и этикой в нашем мире как oikos. ; Ми стикаємося з демократією в трьох основних формах. Найпершою проблемою понятійної стійкості цих форм є те, що вони розуміються головним чином тільки політично і ми нехтуємо економічні, соціальні, культурні або моральні аспекти демократії. Іншою проблемою є заплутаність і складність сучасних соціальних структур, схильних до різких і несподіваних змін. Інший реальний вимір цієї проблеми виникає тоді, коли ми зіштовхуємося з поміжкультурним співіснуванням в контексті з іншими суперечностями, які пов'язані з цим нерозривно - глобальним потеплінням і проблемами навколишнього середовища в цілому, фінансовою глобалізацією тощо До того ж, сучасні філософи, обтяжені складнощами сучасного світу, мають досліджувати теперішній стан соціальних дисциплін більш глибоко і науково. Тому потрібно й надалі розкривати зв'язок поміж філософією і етикою у нашому світі як oikos.

Explore the major ideological patterns of development of a socially philosophies of education in the context of the problems of institutionalization of knowledge about human and social development. To analyse system-integration aspect of social philosophy and education management in interaction with model of «new humanism» in formation of socially valuable orientations. Classification existing in the western philosophy of education and education of directions is spent, proceeding from basic principles of philosophical school or a current, first of all considering those the purpose and means which are really involved by them in process of education, social development and socially-moral education and being based on the basic installations, the purpose expressed by that or other direction, how its supporters imagine the person, its requirement, a social role, behaviour which the education system and education urged to form. Considering growing requirement of a practical embodiment of ideas of freedom, justice, aspiration to realisation of the human rights proclaimed a society, supporters of the concept of «new humanism» see the main objective in blocking a way to conformism, to a manipulation behaviour of the person and to create conditions for its free self-expression, for realisation by the person of a fundamental choice of acts in a concrete situation and by that to warn danger of formation of the unified form of behaviour. In it principles of «new humanism» approach with a position of instrumentalism and neopragmatism. Before social philosophy of education/upbringing it is necessary to define a problem factors which cause achievement of its main objective, to state an estimation to moral principles and personal qualities with which actually the education/education theory connects realisation of the problems, to show, why these, instead of any any other principles and qualities open to the person possibility to choose in a concrete situation socially powerful both morally defensible and comprehensible line of conduct in public the relation. Statement of a question on necessity of the philosophical analysis of problems of education and education in a social context serves as an indicator of understanding philosophers, teachers of an increasing role of the human and moral factor in society development. And, at last, the aspiration to develop socially-philosophical bases of pedagogics in general and education in particular, testifies that the western and domestic philosophers, teachers, representatives of social and psychological sciences, at least, the majority of them, have realised the public importance of an education system and education, its global character. ; Досліджуються основні ідейні закономірності розвитку соціальноорієнтованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Аналізується системно-інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії з моделлю «нового гуманізму» у формуванні соціально ціннісних орієнтацій. Враховуючи зростаючу потребу практичного втілення ідей свободи, справедливості, прагнення до реалізації проголошених суспільством прав людини, прихильники концепції «нового гуманізму» вбачають свою основну мету у тому, щоб перегородити шлях конформізму, маніпулюванню поведінкою особистості і створити умови для її вільного самовираження, для здійснення людиною ґрунтовного вибору вчинків у конкретній ситуації і тим самим попередити небезпеку формування уніфікованої форми поведінки. Гегель Г.В.Ф. (1970). Работы разных лет. В 2 т., Т.1. М.: Мысль. Зинченко В.В. (2017). Глобальные трансформации современности. Т.1. Системные глобальные трансформации: монограф. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. Зинченко В.В. (2014). Дискурс коммуникации: личность, общество, практика: монограф. П.-П.-С.: Ун.-т П(ИС), АУЦ, ПГУ. Сноу Ч. (1981). Лакировка. Новый мир, 5,164. Barrow, R. (1998). Moral Philosophy for Education. Boston, London: George Allen and Unwin. Bufford, Th. (2001). Toward а Philosophy Education. Boston: World-Press. Brent, A. (2013). Philosophical Foundations for the Curriculum. London; Boston: Allen & Unwin. Harris, A. (1996). Teaching, Morality and Religion. London: Allen and Unwin. Hirst, P. (2005). Knowledge and the Curriculum. In: Knowledge and the Curriculum. A Collection of Philosophical Papers (International Library of Philosophy of Education). London: Routledge & Kegan Paul Books. Hirst, P. (2014). Moral Education in а Secular Society. London: University of London Press. Knowledge and the Curriculum (2005). A Collection of Philosophical Papers (International Library of Philosophy of Education). New York: Routledge. Kohlberg, L. (2000). Education for а just society. Moral Development, Moral Education. Ethics and Educational Policy. Birmingham: Munsey. Kohlberg, L. (1992). Stages of moral development as а basis for moral education. Bangor: University Press. Peters, R.S. (1979). Democratic Values and Educational Aims. In: Democratic Values; Educational Philosophy; Philosophy; Values Teachers College Record, V.80, 3, 463-482. Peters, R. (2009). Education and Values. N-Y: Sloan. Silberman, Ch. (2010). Crisis in the classroom; the remaking of American education. New York: Random House, ХІV, 552. Sintschenko, V.V. (2016). Gesellschaft und Ethik im Kontext Wissenwirtschaft: über den Umgang mit ernsten Soziale Fragen. Soziale Wirtschaft, 3, 6 (H.112). Suhrkamp Publishers & Sozialforschung, 54-63. Sintschenko, V. (2016). Welches Wirtschaft Wissen? Welche Soziale Gesellschaft? WISSENSGESELLSCHAFT. Textbeitrag «Gut zu Wissen», 11, 67-78. Warnock, М. (2007). Schools of Thought. London: Faber. Zinchenko, V.V. (2016). The Education in techno-structures of Society. Studies in Philosophy and Education, Volume «The Culture and Power of Knowledge: Inquiries into Contemporary Societies», 235-240.