Suchergebnisse

The study of the regularities of international migration processes, economic, social and cultural transformations caused by the reorientation of regional migration flows in the second half of the twentieth century is relevant and timely for countries that are actively modernizing their migration policies. The article is devoted to the analysis of trends in the impact of globalization processes on the migration policy of the state. Paper purpose is to study the impact of globalization processes on the formation of the nature of migration policy measures taken by the state in modern conditions. The transition of the Ukrainian economy to market relations, reform in the political sphere, deepening of integration processes have created extremely favorable conditions for our country's full participation in the international labor market. Ukraine's entry into the world market is shaping new migration flows. In the structure of external migration, labor migration is becoming more and more prominent. Thus, the tendencies of migration processes in Ukraine are defined; the features of the Ukrainian international labor migration are investigated. In the course of the research it is proved that the present level of migration legislation and migration policy of Ukraine as a whole is still far from the level of European countries. As a result some propositions for the state authorities to improve the migration policy of Ukraine were made, according to which Ukrainian authorities at national and sub-national (regional and local) levels should take greater control of their coordination role in migration management and related migration and development issues, as well as assume responsibility for building technical capacity, to be able to support such management and related activities. JEL Classification: J61, J62, J68. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-05 ; Вивчення закономірностей міжнародних міграційних процесів, економічних, соціальних та культурних перетворень, спричинених переорієнтацією регіональних міграційних потоків у другій половині ХХ століття, є актуальним та своєчасним для країн, які активно модернізують свою міграційну політику. Стаття присвячена аналізу тенденцій впливу глобалізаційних процесів на міграційну політику держави. Мета статті – вивчення впливу глобалізаційних процесів на формування характеру міграційної політики, яку вживає держава в сучасних умовах. Перехід економіки України до ринкових відносин, реформи в політичній сфері, поглиблення інтеграційних процесів створили надзвичайно сприятливі умови для повної участі нашої країни у міжнародному ринку праці. Вихід України на світовий ринок формує нові міграційні потоки. У структурі зовнішньої міграції робітнича міграція стає все більш помітною. В статті визначено тенденції міграційних процесів в Україні; досліджено особливості міжнародної трудової міграції України. У ході досліджень доведено, що сучасний рівень міграційного законодавства та міграційної політики України загалом ще далекий від рівня європейських країн. Як результат, були запропоновані певні заходи для державних органів влади щодо вдосконалення міграційної політики України, відповідно до яких вони повинні взяти на себе більший контроль над своєю координаційною роллю в галузі управління міграцією та суміжними питаннями міграції та розвитку, а також взяти на себе відповідальність за розбудову технічного потенціалу, щоб бути в змозі підтримувати таке управління й пов'язані з ним заходи. Вітчизняні установи, за підтримки відповідних спеціалізованих установ, повинні мати достатній потенціал для посилення позитивного впливу трудових мігрантів на розвиток: виявлення та усунення значних інформаційних прогалин, забезпечення доповнюваності й достатньої скоординованості майбутніх ініціатив у державному й приватному секторі на міжвідомчому, національному та місцевому рівнях, ініціювання пріоритетних заходів та відповідних пілотних проектів, що враховують інтереси відповідних державних і приватних зацікавлених сторін, а також, не в останню чергу, інтереси самих трудових мігрантів. JEL Classification: J61, J62, J68. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-05 ; Изучение закономерностей международных миграционных процессов, экономических, социальных и культурных преобразований, вызванных переориентацией региональных миграционных потоков во второй половине ХХ века, является актуальным и своевременным для стран, которые активно модернизируют свою миграционную политику. Статья посвящена анализу тенденций влияния глобализационных процессов на миграционную политику государства. Цель статьи – изучение влияния глобализационных процессов на формирование характера миграционной политики, принимаемые государством в современных условиях. Переход экономики Украины к рыночным отношениям, реформы в политической сфере, углубления интеграционных процессов создали чрезвычайно благоприятные условия для полного участия нашей страны в международном рынке труда. Выход Украины на мировой рынок формирует новые миграционные потоки. В структуре внешней миграции рабочая миграция становится все более заметной. В статье определены тенденции миграционных процессов в Украине; исследованы особенности международной трудовой миграции Украины. В ходе исследований доказано, что современный уровень миграционного законодательства и миграционной политики Украины в целом еще далек от уровня европейских стран. Как результат, были предложены определенные меры для государственных органов власти по совершенствованию миграционной политики Украины, согласно которым они должны взять на себя больший контроль над своей координационной ролью в области управления миграцией и смежными вопросами миграции и развития, а также взять на себя ответственность за развитие технического потенциала, чтобы быть в состоянии поддерживать такое управление и связанные с ним мероприятия. Отечественные учреждения, при поддержке соответствующих специализированных учреждений, должны иметь достаточный потенциал для усиления положительного влияния трудовых мигрантов на развитие: выявление и устранение значительных информационных пробелов, обеспечения достаточной скоординированности будущих инициатив в государственном и частном секторе на межведомственном, национальном и местном уровнях, инициирование приоритетных мероприятий и соответствующих пилотных проектов, учитывающих интересы соответствующих государственных и частных заинтересованных сторон, а также, не в последнюю очередь, интересы самих трудовых мигрантов. JEL Classification: J61, J62, J68. https://doi.org/10.26661/2522-1566/2019-3/09-05

Purpose is the analysis of world practice of applying the best available techniques to increase energy saving and energy efficiency of mining enterprises being the important factor of the economic development. Methods. The research methodology is based on the scientific approaches: historical-evolutionary, interdisciplinary, integration, process, and situational. Methods of retrospective, categorical, and system analysis as well as modeling have been applied. The analysis was performed on the basis of both initial information sources (original texts of legislative documents, strategies) and material of the international analytical organizations (International Energy Agency, World Bank) as well as the data of official statistical records. Findings. For the first time, different variants of the best available techniques in Japan, the USA, and the EU have been analyzed as well as the role of a state in applying institutional measures of energy efficiency support, including mining complex, and prospects of its use in the Russian Federation. It has been determined that energy efficiency is the effective and economically feasible tool in reaching sustainable development of the national economy. It has been demonstrated that energy saving and increased energy efficiency may reduce the needs in investment, raise industrial competitiveness and consumer welfare as well as improve environmental protection owing to the reduced greenhouse gas emissions and decreased air pollution. Energy efficiency growth has direct effect upon the industrial competitiveness; it can be achieved by means of innovations. Originality. Emphasis has been put on the key scientific and technical aspects and approaches stimulating increased energy efficiency in the developed countries under the effect of strong, coordinated, and consistent national policy in different sectors of economy. Practical implications. The carried-out analysis is useful in terms of the innovative and technological development of different industries of the Russian Federation in the context of its complicated cooperation with European countries and the USA, dependence on foreign technologies, and limited access to them. ; Мета. Аналіз світового досвіду використання найкращих доступних технологій для підвищення енергозбереження та енергетичної ефективності гірничодобувних підприємств, які є важливими факторами інноваційного розвитку і економіки. Методика. В основі методології дослідження застосовані наукові підходи: історико-еволюційний, міждисциплінарний, інтеграційний, процесний і ситуаційний. Використано методики ретроспективного, категоріального, системного аналізу, моделювання. Аналіз виконувався на основі як первинних інформаційних джерел (оригінальні тексти законодавства, стратегій), так і на основі матеріалів міжнародних аналітичних організацій (Міжнародного енергетичного агентства, Світового банку), а також даних офіційного статистичного обліку. Результати. Вперше проаналізовані різні варіанти найкращих доступних технологій в Японії, США, ЄС, роль держави у застосуванні інституційних заходів підтримки енергоефективності, в тому числі у гірничодобувному комплексі, а також перспективи їх використання у Російській Федерації. Визначено, що енергоефективність є дієвим і рентабельним інструментом досягнення сталого розвитку економіки країни в цілому. Показано, що енергозбереження та підвищення енергоефективності може знижувати потребу в інвестиціях, збільшити конкурентоспроможність промисловості й добробут споживача, а також покращувати охорону навколишнього середовища, завдяки зниженню викидів парникових газів та зменшенню забруднення повітря. Підвищення енергоефективності безпосередньо впливає на конкурентоспроможність промисловості та може бути досягнуто за рахунок інновацій. Наукова новизна. Виділено ключові науково-технічні асп екти й підходи, що стимулюють підвищення енергоефективності в розвинених зарубіжних країнах під впливом сильної, скоординованої та послідовної політики держави у різних секторах економіки. Практична значимість. Проведений аналіз корисний у побудові інноваційного та технологічного розвитку різних галузей Російської Федерації в умовах її непростої взаємодії з країнами Європи і США, залежно від зарубіжних технологій та обмеженого доступу до них. ; Цель. Анализ мирового опыта использования наилучших доступных технологий для повышения энергосбережения и повышение энергетической эффективности горнодобывающих предприятий, которые являются важными факторами развития экономики. Методика. В основе методологии исследования применены научные подходы: историко-эволюционный, междисциплинарный, интеграционный, процессный и ситуационный. Использованы методики ретроспективного, категориального, системного анализа, моделирования. Анализ выполнялся на основе как первичных информационных источников (оригинальные тексты законодательства, стратегий), так и на основе материалов международных аналитических организаций (Международного энергетического агентства, Всемирного банка), а также данных официального статистического учета. Результаты. Впервые проанализированы различные варианты наилучших доступных технологий в Японии, США, ЕС, а также роль государства в применении институциональных мер поддержки энергоэффективности, в том числе в горнодобывающем комплексе, перспективы его использования в Российской Федерации. Определено, что энергоэффективность является действенным и рентабельным инструментом достижения устойчивого развития экономики страны в целом. Показано, что энергосбережение и повышение энергоэффективности может снижать потребность в инвестициях, увеличить конкурентоспособность промышленности и благосостояние потребителя, а также улучшать охрану окружающей среды, благодаря снижению выбросов парниковых газов и уменьшению загрязнения воздуха. Повышение энергоэффективности напрямую влияет на конкурентоспособность промышленности и может быть достигнуто за счет инноваций. Научная новизна. Выделены ключевые научно-технические аспекты и подходы, стимулирующие повышение энергоэффективности в развитых зарубежных странах под влиянием сильной, скоординированной и последовательной политики государства в различных секторах экономики. Практическая значимость. Проведенный анализ полезен в построении инновационного и технологического развития различных отраслей Российской Федерации в условиях ее непростого взаимодействия со странами Европы и США, зависимости от зарубежных технологий и ограниченного доступа к ним. ; This article was prepared as a part of the project section of the government contract as requested by the Ministry of Science and Higher Education of the Russian Federation on the subject formulated as "Development of Methodological Principles and Organizational Economic Mechanism of Strategic Management of Economic Security in Russia" (Assignment No. 26.3913.2017/4.6).

The Horizon 2020 project Towards Sustainable and Resilient EU Farming Systems (SURE-Farm) defines resilience as maintaining the essential functions of EU farming systems in the face of increasingly complex and volatile economic, social, ecological and institutional risks: Meuwissen (2018) suggests that resilience over time is achieved across the increasingly fundamental attributes of robustness, adaptability and transformability, representing system responses to short, medium and long-term external drivers, respectively. Maxwell (1986) also recognised that external drivers vary significantly in time and space and distinguished four different types of perturbations: noise, shocks, cycles and trends. Analysis of narratives (Rosenthal, 2004; Riessmann, 2008) can be used to enable researchers to gain indepth understanding of the rationale surrounding farmer decision making when faced with drivers of change (e.g. MacDonald et al., 2014), and how farmers manage critical decision points in their farming businesses. This understanding is crucial for developing the tools and policy measures needed to support the sustainability and resilience of European agriculture. We have used personal histories of family farms, and business histories of corporate farms, to identify phases in the separate production, demographic and policy adaptive cycles (and consequences of interactions between them) as they have impacted on the individuals concerned and their business enterprises. Biographical stories were collected from nine to ten narrators (early-, mid- and late-career), in each of five case studies chosen to represent a range of regions and farming systems in Europe. These included large scale family and corporate arable farms in Northeast Bulgaria (BG) and the East of England (UK); dairy farms in Flanders (BE); small-scale perennial crop (hazelnut) farms in central Italy (IT) and high value egg and broiler systems in Southern Sweden (SE). A single question was used to initiate the narrators' stories, without qualification beforehand, supported only with expressions of interest and encouragement in the first part of the interview, with subsequent exploratory questions devoted to clarifying the internal structure of the narrative. Narratives were transcribed and analysed to identify the drivers and responses to critical decision-making points in the stories. Comparisons across the five regional farming system cases have also been made to generate wider insights into how the narrators responded to different challenges. The drivers leading up to critical decision points in the narratives were grouped according to themes which followed a spectrum ranging from internal (those arising from within the farm system), to external (those acting on the farm system). Internal drivers included health, relationships, intergenerational change, retirement, redundancy. The more intermediate drivers included financial pressures, skills, labour, disasters, land issues, water. External drivers included supply chain factors, markets, technology, policy and regulation. Some drivers and responses were observed to relate to the farmer whilst others related to the farming system. Key findings from cross-narrative analysis distinguished inertia as the predominant response to system challenges, and that incremental changes (or creeping change, as we have termed it) in the system over a long-time frame rather than a definable critical decision point, is widely evident in the narratives. Climate change was not identified as being a driver and was only mentioned at all in two of the 45 narratives. Farmer identity ranged broadly across the narratives with the extremes being represented by those who farmed because it was their vocation, to those who perceived themselves first and foremost as business operators. To an extent, these identities reflected the degree of attachment to land, with the more vocational farmers having a strong attachment to their farmed land (particularly in the Flemish case) and the more business-minded (particularly in Northeast Bulgaria and the East of England) having less attachment. The long-term nature of the hazelnut crop in Central Italy meant that attachment to the land was strong, regardless of farmer identity. Family support, whether perceived as positive or negative by the narrator, was found to influence decision-making, and changing work/life balance expectations, particularly amongst early-career farmers with young families, was also influential. The narratives revealed different approaches to risk alleviation, both within and across case studies. In instances where land availability was not restricted (for example, Northeast Bulgaria, and to some extent, East Anglia), scale enlargement was predominant, but where land was restricted, diversification was the predominant response (for example, in the Flemish narratives). There were strong similarities and distinctive differences across the narrative contexts. Similarities included the dominance of internal drivers, intergenerational change as a major critical decision point, the perception of many external drivers as noise, and more frustration with policy drivers compared with weather events. There were few mentions of insurance by the narrators. The findings indicate that robustness is demonstrated in response to many drivers classified as cycles and shocks, whilst prolonged trends result primarily in adaptation. Transformations were relatively infrequent in the narratives and those identified were not radical in nature. The main policy related conclusions from the study suggest that farming systems are ill-equipped for a rapid move from direct payments to income insurance. They also appear to be unprepared for climate change. Long-term, coherent strategies required for dealing with intergenerational change were not apparent, confirming parallel literature that suggests that legal, social welfare and policy obstacles to farm succession need to be addressed.

This study was conducted on an assessment of the various mitigation strategies to combat desertification in Jibia and Kaita Local Government Areas of Katsina State, Nigeria. The data use includes Satellite imageries for the study such as landsat MSS of 1976, landsat TM of 1987, SPOT XS of 1995 and landsat ETM of 2006 as well as structured questionnaires. Sixty close ended copies of the Questionnaire were administered in the study. Purposive sampling method of administering questionnaires was adopted. The percentages land mass covered for each of these variables was determined and estimated in M2. literature was obtained from various agencies which were responsible for desertification control in Katsina state. It was found from the reserved forest that in 1976 the percentage of reserved forest was 2.57%. In 1987 however, it increased by 73.9% to 76.47 %. By 1995, it declined by 9.42% to 67.05% and further declined by 0.52% in 2006. Effort to combat desertification through the use of reserved forest has been quite significant over the years. Also, noticed was a declined in shelter belt from 5.91% in 1987 to 1.097% in 1995 and a shot up to 7.39% in 2006. About 37% of the respondent opined that the deforestation leads to the disappearance of trees while 33% pinioned that it leads to reduction on agricultural productivity. The major strategy adopted to combat desertification is tree planting as supported by 88% of the respondents. It found that desertification as major environmental problem of the study area has reduced drastically from 43.34% in 1976 to 1.29% in 2006. It was also revealed from this study that some organizations such as European Economic Community/Katsina State government EEC/KTSG, Katsina Afforestation Project Unit KTAPU and Local Government Councils are the major agencies that are responsible for mitigating desertification in the study area. Keywords: Desertification, Mitigation, Afforestation, Shelterbelt and Satellite image References Ariyo, J.A, Abdullahi, C.J. Stigter, O.Z Onyewotu and I. Musa (2005). Community Participation in Planning Desertification, Control Interventions in Northern Nigeria. Lessons from Kano State. A Paper Presented at the Conference on Prospects and Problems of Agricultural Development in Nigeria, Held in Ahmadu Bello University Zaria. June 29th – July 2nd, 2005. Auwal, U. (2006). An Appraisal of Desertification in Arid Zone of Bauchi State. Unpublished PGDEM thesis Department of Geography, Bayero University Kano. Babura, D.U. (2001). Desertifucation in Babura Local Government Area. Unpublished PGDEM Thesis. Department of Geography, Bayero University Kano. Bala, A. (2003). An Evaluation of Drought Incidence and Hazards in Northern Nigeria. A Paper Presented at a Seminar on the Conservation of the environment. Department of Geography Isa Kaita College of Education, Dutsinma, Katsina State 5th November. Bins, T. (1990). The Threatening Deserts: Ox Blackwell. Campbell, D.J (1986). The Prospects For desertification in Kajiado District Kenya, Geg. Federal Office of Statistics (1999). Annual Abstracts of Statistics: facts and Figures about Nigeria. Katsina Afforestation Project Unit (2006). A brief on Katsina Afforestation Project Unit (FGN ASSISTED) 1st February, 2006. Katsina Afforestation Project Unit (2006). Annual Reports on Afforestation Projects. Katsina Afforestation Project Unit (2009). Annual Reports on Afforestation Project. Katsina Afforestation Project Unit KTAPU. (2009). A brief on Katsina Afforestation Project Unit (FGN ASSITED) 5th February, 2009. Katsina Agricultural and Rural Development Authority KTARDA. (2006). Land Management\ Unit, Historical Background to soil conservation in Katsina State. Katsina Arid Zone Programme EEC/KTSG (1995). Soil Conservation Experience, A paper for KSACDP one day Soil conservation Strategy Workshop 14th December, 1995. Katsina Arid Zone Programme EEC/KTSG. (1995). Historical background of soil conservation efforts in Katsina State. Msafirri, F. (2009). Involving or not Involving Communities in strategies to combat Desertification and Drought in Kenya. Murtala S.K. (2003). An Analysis of the problems of desertification in Katsina local government area. An NCE project, Isa kaita College of Education Dutsin Ma, Katsina state. Nasiru, I.M. (2009). Combating Desertification and Drought in Nigeria. Daily Trust Monday, 25th. National Population Commission (2006). Federal Republic of Nigeria (2009), National Population Commission Official Gazette No2, Abuja 2nd February 2009 Vol 96. Njeru, J. (2005). Monitoring and Modelling crop growth, water use and production crop growth, water use and production under dry land environment, north west of mount Kenya. Nyong, A.O. and Kanoroglou, P.S (1999). The Influence of water resources and their locations on rural distribution in north eastern Nigeria. A journal of environmental sciences. Owen and Pickering (1997). Global environmental issues. Rutledge and New York. Sagua, V.O, Enabor, E.E, K.O P.R.O, Ojanuga A.V, Mortimore, M. and Kalu, A.E. (1987). Ecological Disasters in Nigeria. Drought and Desertification Federal Ministry of science and Technology Lagos. Sani, M. (1996). Evaluation of Desertification and its effects in Jibia local Government area of Katsina state. Unpublished PGDEM Thesis. Department of Geography Bayero University Kano. Shittu, K. (1999). An Assessment on the socio economic effects of desertification in Katsina state. An Unpublished BSC project Department of Geography Bayero University Kano. Stebbing, E.P. (1935). The Encroaching Sahara: The Threat to west Africa colonies. A geographical Journal. The United Nations Convention to Combat Desertification (1997). A new Response an age – old problem. United Nations Conversation on Desertification (1977). Desertification, it Causes and Consequences: Pergmon Press. United Nations, Department for Public Information (1997). The United Nations convention to combat desertification. Whates and Jones (1992). Land Degradation. Edward Arnold London. Copyright (c) 2019 Geosfera Indonesia Journal and Department of Geography Education, University of Jember This work is licensed under a Creative Commons Attribution-Share A like 4.0 International License

The study of the effects of foreign direct investment (FDI) on the productivity of local firms is aimed at estimating its potential impact in terms of its strengthening activity in developing countries. The article seeks to examine the effects of FDI on labour productivity of local firms and determine the factors that would facilitate the development of more efficient policy to attract FDI to Ukraine. The actual relationship between horizontal and vertical side effects of FDI remains unclear, although the available studies revealed some positive correlations. While recent studies highlight the considerable research efforts made to understand the issues of the investment motivation of the FDI, its impact on economic growth and competitive advantages in developed economies. Empirical studies of FDI effects on domestic firms expose various factors, conditions and characteristics at the national, industry and firm levels. The reported results do not reflect the ambiguous effects of economic sectors on labour productivity, undervalued labour costs per worker, and do not take into account the role of the shadow economy in Central and Eastern European countries. Inadequate skills and education of workers are estimated to be a major or severe obstacle for the operation of multinational companies in many developing countries. The government policy on liberalization of FDI inflows makes local markets more attractive for foreign companies. Government support for education and training is a key factor in attracting FDI. The gains achieved from FDI have prompted the government to encourage FDI inflows. The paper discusses the challenges faced by the government to promote policies for attracting FDI in developing countries. ; Исследование влияния прямых иностранных инвестиций (ПИИ) на производительность местных фирм направлено на исследование и оценку вероятного воздействия активизации ПИИ в странах с развивающейся экономикой. В статье изложено понимание влияния ПИИ на производительность труда местных фирм, а также определены факторы, которые будут способствовать разработке более эффективной политики для поощрения практики привлечения ПИИ в Украину. Рост присутствия иностранного капитала свидетельствует о том, что работники отраслей с большей долей иностранных инвестиций сталкиваются с более быстрыми темпами роста заработной платы. Фактическая связь между горизонтальными и вертикальными побочными эффектами ПИИ остается неясной, хотя имеющиеся исследования выявили существование в ряде случаев положительной корреляции. Вместе с тем из последних исследований следует, что значительные усилия ученых направлены на изучение мотивации инвестирования, связанной с наличием побочных эффектов ПИИ, их влияния на экономический рост, на получение конкурентных преимуществ в развитых странах, и обращают внимание на необходимость краткосрочной корректировки по сравнению с долгосрочными возможностями развития. Эмпирические исследования побочных эффектов ПИИ на отечественные фирмы отражают различные факторы, условия и характеристики на уровне фирмы, отрасли и на национальном уровне. Опубликованные результаты указывают на существование разного уровня производительности труда в секторах экономики, на недооценку величины затрат на рабочую силу на одного работника и не учитывают роль теневой экономики в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Неодинаковые навыки и уровень образование работников, по оценкам экспертов, являются серьезным препятствием для деятельности многонациональных компаний во многих развивающихся странах. Государственная политика либерализации притока ПИИ стимулирует выход иностранных компаний на местные рынки стран. Государственная поддержка образования и подготовки кадров является важнейшим фактором привлечения ПИИ. Преимущества, связанные с ПИИ, побудили правительства поощрять приток ПИИ. В работе обсуждаются проблемы, стоящие перед правительством в целях поощрения политики привлечения ПИИ в странах с развивающейся экономикой. ; Дослідження впливу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на продуктивність місцевих фірм спрямовано на отримання оцінки їх можливого ефекту активізації ПІІ в країнах з економікою, що розвивається. Стаття має на меті дослідити вплив ПІІ на продуктивність праці місцевих фірм та визначити фактори, які сприятимуть розробці більш ефективної політики для заохочення привабливих практик ПІІ в Україні. Зростання присутності іноземного капіталу свідчить про те, що працівники галузей з більшою часткою іноземних інвестицій стикаються з більш швидким зростанням заробітної плати. Фактичний взаємозв'язок між горизонтальними та вертикальними побічними ефектами ПІІ залишається неясним, хоча наявні дослідження виявили існування в ряді випадків позитивної кореляції. У той час як з останніх досліджень випливає, що значні зусилля вчених спрямовані на вивчення мотивації інвестування, пов'язаної з наявністю побічних ефектів ПІІ, їх впливу на економічне зростання, конкурентні переваги в розвинених країнах, і звертають увагу на необхідність короткостроковій коригування в порівнянні з довгостроковими можливостями розвитку. Емпіричні дослідження впливу ПІІ на вітчизняні фірми відображають різні фактори, умови та характеристики на фірмовому, галузевому та національному рівнях. Опубліковані результати вказують на існування різного рівня продуктивності праці в секторах економіки, на недооцінку величини витрат на робочу силу на одного працівника і не враховують роль тіньової економіки в країнах Центральної та Південно-Східної Європи. Недостатні навички та освіта працівників оцінюються як велика або серйозна перешкода для операцій багатонаціональних компаній у багатьох країнах, що розвиваються. Урядова політика лібералізації припливу ПІІ стимулює вхід іноземних компаній на місцеві ринки країн. Державна підтримка освіти та навчання є найважливішим фактором залучення ПІІ. Реалізація переваг, отриманих від ПІІ, спонукала уряди заохочувати приплив ПІІ. У роботі обговорюються виклики, які постають перед урядом для заохочення політики залучення ПІІ у країнах, що розвиваються.

The object of research is the institutional aspects of project financing of the socio-economic development of the region. One of the most problematic places is the opaque and imperfect system of applying the project approach to its financial support.The study presents a generalized and interpreted definition of project financing of the socio-economic development of the region as an innovative mechanism for financial support for the implementation of the strategic tasks of the socio-economic development of the region based on the project approach. The analysis of the problematic aspects of the institutionalization of state financial support for the development of the regions on the basis of the project approach:– funds of the State Regional Development Fund (SRDF);– subvention for the development of infrastructure of the united territorial communities (UTC);– funds of the state budget of Ukraine received from the European Union.An institutional approach has been applied to consider the mechanisms of interaction and relationships of subjects of public relations, assess their behavior in meeting the norms of distribution and use of funds for project financing. The key general and distinctive institutional aspects of project financing of socio-economic development of the regional level are identified. The main problematic aspects for improving the institutional foundations of project financing of the socio-economic development of the region are identified.It is substantiated in the work that the mismatch of projects with the objective of regional development strategies, the terms of reference for plans for their implementation, as well as lobbying for non-development projects, and «projects supporting current activities» do not contribute to the development of territories.The research results are recommended for use in practice by representatives of legislative and executive authorities making decisions on the use of project financing tools for the socio-economic development of the region. It is proposed to the expert commissions on the selection of regional development projects, the working groups on strategic planning for the development of territories to take into account the identified positive and negative factors in order to further clarify the mechanisms of state financial support for developing projects at the regional level. ; Объектом исследования являются институциональные аспекты проектного финансирования социально-экономического развития региона. Одним из самых проблемных мест является непрозрачная и несовершенная система применения проектного подхода к его финансовому обеспечению.В исследовании представлены обобщенное и интерпретированное определение проектного финансирования социально-экономического развития региона как инновационного механизма финансового обеспечения выполнения стратегических задач социально-экономического развития региона на базе проектного подхода. Проведен анализ проблемных аспектов институционализации государственной финансовой поддержки развития регионов на базе проектного подхода:– средства Государственного фонда регионального развития (ГФРР);– субвенции на развитие инфраструктуры объединенных территориальных общин (ОТО);– средства государственного бюджета Украины, полученные от Европейского Союза.Применен институциональный подход для рассмотрения механизмов взаимодействия и связей субъектов общественных отношений, оценки их поведения в выполнении норм распределения и использования средств на проектное финансирование. Определены ключевые общие и отличительные институциональные аспекты проектного финансирования социально-экономического развития регионального уровня. Установлены основные проблемные аспекты для усовершенствования институциональных основ проектного финансирования социально-экономического развития региона.В работе обосновано, что несоответствие проектов задачам региональных стратегий развития, техническим заданиям к планам с их реализации, а также лоббирования не проектов развития, а «проектов поддержки текущей деятельности» не способствуют развитию территорий.Результаты исследования рекомендовано к использованию в практической деятельности представителям законодательных и исполнительных органов власти, принимающих решения по применению инструментов проектного финансирования социально-экономического развития региона. Предложено экспертным комиссиям по отбору проектов регионального развития, рабочим группам по стратегическому планированию развития территорий учесть выявленные положительные и отрицательные факторы с целью улучшения механизмов государственной финансовой поддержки проектов развития на уровне регионов. ; Об'єктом дослідження є інституційні аспекти проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону. Одним з найбільш проблемних місць є непрозора й недосконала система застосування проектного підходу до його фінансового забезпечення.У дослідженні подано узагальнене й інтерпретоване визначення проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону як інноваційного механізму фінансового забезпечення виконання стратегічних завдань соціально-економічного розвитку регіону на базі проектного підходу. Проведено аналіз проблемних аспектів інституціоналізації державної фінансової підтримки розвитку регіонів на базі проектного підходу:– кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР);– субвенції на розвиток інфраструктури об'єднаних територіальних громад (ОТГ);– кошти державного бюджету України, отримані від Європейського Союзу.Застосовано інституційний підхід для розгляду механізмів взаємодії та зв'язків суб'єктів суспільних відносин, оцінки їх поведінки у виконанні норм розподілу та використання коштів на проектне фінансування. Визначено ключові спільні та відмінні інституційні аспекти проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіонального рівня. Встановлено основні проблемні аспекти задля удосконалення інституційних засад проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону.У роботі обгрунтовано, що невідповідність проектів завданням регіональних стратегій розвитку, технічним завданням до планів з їх реалізації, а також лобіювання не розвиткових проектів, а «проектів підтримки поточної діяльності» не сприяють розвитку територій.Результати дослідження рекомендовано до використання у практичній діяльності представникам законодавчих та виконавчих органів влади, які приймають рішення щодо застосування інструментів проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону. Запропоновано експертним комісіям з відбору проектів регіонального розвитку, робочим групам зі стратегічного планування розвитку територій врахувати виявлені позитивні та негативні чинники для удосконалення механізмів державної фінансової підтримки розвиткових проектів на рівні регіонів.

The subjects of the research are models and methods of optimization and automation of personnel selection in safety-oriented systems with their further formation into project teams on the example of civil protection service, law enforcement agencies of national police, as well as the Armed Forces of Ukraine. Purpose: to develop models for the formation of project teams in safety-oriented systems, taking into account the parameters of personal human qualities and professional skills of candidates for competitive selection based on the global experience of companies in the field of human resources management using software information expert systems. The following tasks are solved in the article: to identify the most effective modern models that can be applied in the civil protection system, taking into account the specifics of the service, on the basis of the use of the European project management toolkit and programs in the field of personnel, organizations, firms and companies. It is necessary to expand the terminological base of management of projects, programs and project portfolios by introducing a new definition of a safety-oriented system. For this research, popular modern automated recruitment systems, as well as expert information systems models, would be considered to capture all relevant information from the database and graphically describe the process of forming project teams in safety systems and to generalize the candidate index model. The following methods are used: human resource management using automated HRM systems, expert information systems and index numbers. The following results were obtained: the model of the structure of the information expert system and the process of knowledge accumulation through the software were developed, an index method for formation of project teams (on the example of military formations) in safety-oriented systems was proposed. Conclusions: a generalized model of expert information system was developed for the selection of personnel into safety-oriented systems based on an index method. ; Предметом исследования являются модели и методы оптимизации и автоматизации отбора кадров в безопасно-ориентированных системах с последующим формированием их в проектные команды на примере службы гражданской защиты, правоохранительных органов национальной полиции, а также вооруженных сил Украины. Цель работы: разработка моделей формирования проектных команд в безопасно-ориентированных системах с учетом параметров личностных человеческих качеств и профессиональных навыков кандидатов для конкурсного отбора на основе мирового опыта компаний в области управления человеческими ресурсами с использованием программного обеспечения информационных экспертных систем. В статье решаются следующие задачи: на основе использования европейского инструментария управления проектами и программ в сфере найма персонала в воинских формированиях, организациях, фирмах и компаниях выделить наиболее эффективные современные модели, которые можно применить в системе гражданской защиты с учетом специфики прохождения службы. Необходимо расширить терминологическую базу управления проектами, программами и портфелями проектов, путем введения нового определения - безопасно-ориентированная система. Для данного исследования следует рассмотреть популярные современные автоматизированные системы по найму персонала, а также модели экспертных информационных систем, которые принимали всю необходимую информацию из базы данных и графически описать процесс формирования проектных команд в безопасно - ориентированных системах и обобщить модель индекса кандидатов. Используются такие методы: управление человеческими ресурсами с использованием автоматизированных HRM систем, экспертные информационные системы и индексные числовые показатели. Получены следующие результаты: разработана модель структуры информационной экспертной системы и процесс накопления знаний благодаря программному обеспечению, предложено индексный метод формирования проектных команд (на примере военных формирований) в безопасно-ориентированных системах. Выводы: разработана обобщенная модель экспертной информационной системы для отбора кадров в безопасно-ориентированные системы на основе индексного метода. ; Предметом дослідження є моделі та м оптимізації і автоматизації відбору кадрів у безпеко–орієнтованих системах з подальшим формуванням їх у проєктні команди на прикладі служби цивільного захисту, правоохоронних органів національної поліції, а також збройних сил України. Мета роботи : розроблення моделей формування проєктних команд у безпеко–орієнтованих системах з врахуванням параметрів особистісних людських якостей та професійних навичок кандидатів для конкурсного відбору на основі світового досвіду компаній в сфері управління людськими ресурсами із використанням програмного забезпечення інформаційних експертних систем. В статті вирішуються наступні завдання: на основі використання європейського інструментарію управління проєктами та програмами(видалити слово програм) в сфері найму персоналу в військових формуваннях, організаціях, фірмах та компаніях виокремити найефективніші сучасні моделі, які можна застосувати у системі цивільного захисту з врахуванням специфіки проходження служби. Необхідно розширити термінологічну базу управління проєктами, програмами та портфелями проєктів, шляхом введення нового визначення – безпеко–орієнтована система. Для даного дослідження слід розглянути популярні сучасні автоматизовані системи з найму персоналу, а також моделі експертних інформаційних систем, які б брали усю необхідну інформацію з бази даних та графічно описати процес формування проєктних команд в безпеко–орієнтованих системах та узагальнити модель індексу кандидатів. Використовуються такі методи: управління людськими ресурсами з використанням автоматизованих HRM систем, експертні інформаційні системи та індексні числові показники. Отримано наступні результати: розроблено структурну модель інформаційної експертної системи та описано процес накопичення знань завдяки програмному забезпеченню, запропоновано індексний метод формування проєктних команд (на прикладі військових формувань) у безпеко–орієнтованих системах. Висновки: розроблено узагальнену модель-схему експертної інформаційної системи для відбору кадрів у безпеко-орієнтовані системи на основі індексного методу.

The object of research is the institutional aspects of project financing of the socio-economic development of the region. One of the most problematic places is the opaque and imperfect system of applying the project approach to its financial support.The study presents a generalized and interpreted definition of project financing of the socio-economic development of the region as an innovative mechanism for financial support for the implementation of the strategic tasks of the socio-economic development of the region based on the project approach. The analysis of the problematic aspects of the institutionalization of state financial support for the development of the regions on the basis of the project approach:– funds of the State Regional Development Fund (SRDF);– subvention for the development of infrastructure of the united territorial communities (UTC);– funds of the state budget of Ukraine received from the European Union.An institutional approach has been applied to consider the mechanisms of interaction and relationships of subjects of public relations, assess their behavior in meeting the norms of distribution and use of funds for project financing. The key general and distinctive institutional aspects of project financing of socio-economic development of the regional level are identified. The main problematic aspects for improving the institutional foundations of project financing of the socio-economic development of the region are identified.It is substantiated in the work that the mismatch of projects with the objective of regional development strategies, the terms of reference for plans for their implementation, as well as lobbying for non-development projects, and «projects supporting current activities» do not contribute to the development of territories.The research results are recommended for use in practice by representatives of legislative and executive authorities making decisions on the use of project financing tools for the socio-economic development of the region. It is proposed to the expert commissions on the selection of regional development projects, the working groups on strategic planning for the development of territories to take into account the identified positive and negative factors in order to further clarify the mechanisms of state financial support for developing projects at the regional level. ; Объектом исследования являются институциональные аспекты проектного финансирования социально-экономического развития региона. Одним из самых проблемных мест является непрозрачная и несовершенная система применения проектного подхода к его финансовому обеспечению.В исследовании представлены обобщенное и интерпретированное определение проектного финансирования социально-экономического развития региона как инновационного механизма финансового обеспечения выполнения стратегических задач социально-экономического развития региона на базе проектного подхода. Проведен анализ проблемных аспектов институционализации государственной финансовой поддержки развития регионов на базе проектного подхода:– средства Государственного фонда регионального развития (ГФРР);– субвенции на развитие инфраструктуры объединенных территориальных общин (ОТО);– средства государственного бюджета Украины, полученные от Европейского Союза.Применен институциональный подход для рассмотрения механизмов взаимодействия и связей субъектов общественных отношений, оценки их поведения в выполнении норм распределения и использования средств на проектное финансирование. Определены ключевые общие и отличительные институциональные аспекты проектного финансирования социально-экономического развития регионального уровня. Установлены основные проблемные аспекты для усовершенствования институциональных основ проектного финансирования социально-экономического развития региона.В работе обосновано, что несоответствие проектов задачам региональных стратегий развития, техническим заданиям к планам с их реализации, а также лоббирования не проектов развития, а «проектов поддержки текущей деятельности» не способствуют развитию территорий.Результаты исследования рекомендовано к использованию в практической деятельности представителям законодательных и исполнительных органов власти, принимающих решения по применению инструментов проектного финансирования социально-экономического развития региона. Предложено экспертным комиссиям по отбору проектов регионального развития, рабочим группам по стратегическому планированию развития территорий учесть выявленные положительные и отрицательные факторы с целью улучшения механизмов государственной финансовой поддержки проектов развития на уровне регионов. ; Об'єктом дослідження є інституційні аспекти проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону. Одним з найбільш проблемних місць є непрозора й недосконала система застосування проектного підходу до його фінансового забезпечення.У дослідженні подано узагальнене й інтерпретоване визначення проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону як інноваційного механізму фінансового забезпечення виконання стратегічних завдань соціально-економічного розвитку регіону на базі проектного підходу. Проведено аналіз проблемних аспектів інституціоналізації державної фінансової підтримки розвитку регіонів на базі проектного підходу:– кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР);– субвенції на розвиток інфраструктури об'єднаних територіальних громад (ОТГ);– кошти державного бюджету України, отримані від Європейського Союзу.Застосовано інституційний підхід для розгляду механізмів взаємодії та зв'язків суб'єктів суспільних відносин, оцінки їх поведінки у виконанні норм розподілу та використання коштів на проектне фінансування. Визначено ключові спільні та відмінні інституційні аспекти проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіонального рівня. Встановлено основні проблемні аспекти задля удосконалення інституційних засад проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону.У роботі обгрунтовано, що невідповідність проектів завданням регіональних стратегій розвитку, технічним завданням до планів з їх реалізації, а також лобіювання не розвиткових проектів, а «проектів підтримки поточної діяльності» не сприяють розвитку територій.Результати дослідження рекомендовано до використання у практичній діяльності представникам законодавчих та виконавчих органів влади, які приймають рішення щодо застосування інструментів проектного фінансування соціально-економічного розвитку регіону. Запропоновано експертним комісіям з відбору проектів регіонального розвитку, робочим групам зі стратегічного планування розвитку територій врахувати виявлені позитивні та негативні чинники для удосконалення механізмів державної фінансової підтримки розвиткових проектів на рівні регіонів.

Purpose. Based on the study of philosophical anthropological concepts, to highlight the project of personality in different historical periods, to reveal the meaning of humanistic issues in the postmodern epoch, to identify the essential features of the image of human of the second half of the XX the beginning of the XXI century. Theoretical basis. The methodological basis of the article is the principles of historicism, integrity, objectivity regarding the mastery of the issue of person's image in postmodernism. The research applied comparative-historical, culturological, analytical, axiological approaches to reveal the problem of individuality in the second half of the XX the beginning of the XXI century. The theoretical basis of the article consists of scientific works in the field of philosophical anthropology, history, cultural studies, and aesthetics. Originality. The author revealed the peculiarities of transformation of the personality model from antiquity to postmodernism, specified the image of man of the second half of the XX the beginning of the XXI century. Conclusions. The analysis of anthropological ideas of Western philosophy of different ages shows the variety of views about understanding the nature of the person, its complexity and ambiguity. In the epoch of postmodernism humanistic issues are of particular relevance, which is connected with social and political uncertainty, domination of mass consciousness, loss of national and cultural identity. The image of a person of this period is deprived of a solid foundation, it is blurred and relative. The destruction of faith in the absolute in the context of the second half of the twentieth century contributed to the formation of confidence in the interdependence of all things (including certain historical periods), raised the problem of the personality image to a new ontological level. Orientation in the achievements of European civilization, perception of its anthropological experience, intercultural dialogue contribute to the productive use of the achievements of mankind in order to understand the modern person and to form its adequate image. In its essence, postmodernism does not set the goal to realize a retrospection of subject type. However, separating from the cultural memory the excerpts of ideas about a person, by certain styles and directions, it builds on their formations its own eclectic image of the individual. ; Цель. На основе изучения философских антропологических концепций осветить проект личности в разные исторические периоды, раскрыть содержание гуманистической проблематики в эпоху постмодернизма, выявить сущностные особенности образа человека второй половины ХХ – начала XXI века. Теоретический базис. Методологической основой статьи являются принципы историзма, целостности, объективности в изучении вопроса образа персоны в постмодернизме. В исследовании применены сравнительно-исторический, культурологический, аналитический, аксиологический подходы к раскрытию проблемы индивидуальности во второй половине ХХ – начала XXI века. Теоретической базой публикации стали труды ученых в области философской антропологии, истории, культурологии, эстетики. Научная новизна. Выявлены особенности трансформации модели личности от античности до постмодернизма, уточнен образ человека второй половины ХХ – начала XXI века. Выводы. Анализ антропологических идей западноевропейской философии разных эпох показывает многообразие взглядов на понимание сущности типа персоны, ее сложность и неоднозначность. В постмодернизме гуманистическая тематика получает особую актуальность, что связано с социально-политической неопределенностью, доминированием массового сознания, потерей национальной и культурной идентичности. Образ героя указанного времени лишен прочной основы, он размыт и релятивен. Уничтожение веры в абсолюты в контексте второй половины ХХ века способствовало формированию уверенности во взаимозависимости всего сущего (в том числе определенных исторических периодов), подняло проблему проекта индивидуума на новый онтологический уровень. Ориентация в достижениях европейской цивилизации, восприятие ее опыта, межкультурный диалог способствуют продуктивному использованию приобретений человечества для понимания современной персоны и формирования ее адекватного имиджа. По своей сути, постмодернизм не ставит целью осуществить ретроспекцию типа субъекта, однако, выделяя из культурной памяти отрывки представлений о личности, которыми для него являются определенные стили и направления, на их образованиях строит собственный эклектичный образ индивидуума. ; Мета. На основі вивчення філософських антропологічних концепцій висвітлити проект особистості в різні історичні періоди, розкрити зміст гуманістичної проблематики в епоху постмодернізму, виявити сутнісні особливості образу людини другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Теоретичний базис. Методологічною основою статті є принципи історизму, цілісності, об'єктивності щодо вивчення питання образу персони в постмодернізмі. У досліджені застосовано порівняльно-історичний, культурологічний, аналітичний, аксіологічний підходи для розкриття проблеми індивідуальності у другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Теоретичною базою публікації стали праці науковців у галузі філософської антропології, історії, культурології, естетики. Наукова новизна. Виявлено особливості трансформації моделі особистості від античності до постмодернізму, уточнено образ людини другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Висновки. Аналіз антропологічних ідей західноєвропейської філософії різних епох показує розбіжність поглядів на розуміння сутності типу персони, її складність та неоднозначність. У постмодернізмі гуманістична тематика набуває особливої актуальності, що пов'язано з соціально-політичною невизначеністю, домінуванням масової свідомості, втратою національної та культурної ідентичності. Образ героя зазначеної доби позбавлений міцної основи, він розмитий і релятивний. Знищення віри в абсолюти у контексті другої половини ХХ століття сприяло формуванню впевненості у взаємозалежності всього сущого (у тому числі певних історичних періодів), підняло проблему проекту індивідуума на новий онтологічний рівень. Орієнтація у здобутках європейської цивілізації, сприйняття її досвіду, міжкультурний діалог сприяють продуктивному використанню досягнень людства задля розуміння сучасної персони й формування її адекватного іміджу. По своїй суті, постмодернізм не ставить собі за мету здійснити ретроспекцію типу суб'єкта, однак, виділяючи з культурної пам'яті уривки уявлень про особистість, якими для нього є певні стилі й напрями, на їх утвореннях будує власний еклектичний образ індивідуума.

The subjects of the research are models and methods of optimization and automation of personnel selection in safety-oriented systems with their further formation into project teams on the example of civil protection service, law enforcement agencies of national police, as well as the Armed Forces of Ukraine. Purpose: to develop models for the formation of project teams in safety-oriented systems, taking into account the parameters of personal human qualities and professional skills of candidates for competitive selection based on the global experience of companies in the field of human resources management using software information expert systems. The following tasks are solved in the article: to identify the most effective modern models that can be applied in the civil protection system, taking into account the specifics of the service, on the basis of the use of the European project management toolkit and programs in the field of personnel, organizations, firms and companies. It is necessary to expand the terminological base of management of projects, programs and project portfolios by introducing a new definition of a safety-oriented system. For this research, popular modern automated recruitment systems, as well as expert information systems models, would be considered to capture all relevant information from the database and graphically describe the process of forming project teams in safety systems and to generalize the candidate index model. The following methods are used: human resource management using automated HRM systems, expert information systems and index numbers. The following results were obtained: the model of the structure of the information expert system and the process of knowledge accumulation through the software were developed, an index method for formation of project teams (on the example of military formations) in safety-oriented systems was proposed. Conclusions: a generalized model of expert information system was developed for the selection of personnel into safety-oriented systems based on an index method. ; Предметом исследования являются модели и методы оптимизации и автоматизации отбора кадров в безопасно-ориентированных системах с последующим формированием их в проектные команды на примере службы гражданской защиты, правоохранительных органов национальной полиции, а также вооруженных сил Украины. Цель работы: разработка моделей формирования проектных команд в безопасно-ориентированных системах с учетом параметров личностных человеческих качеств и профессиональных навыков кандидатов для конкурсного отбора на основе мирового опыта компаний в области управления человеческими ресурсами с использованием программного обеспечения информационных экспертных систем. В статье решаются следующие задачи: на основе использования европейского инструментария управления проектами и программ в сфере найма персонала в воинских формированиях, организациях, фирмах и компаниях выделить наиболее эффективные современные модели, которые можно применить в системе гражданской защиты с учетом специфики прохождения службы. Необходимо расширить терминологическую базу управления проектами, программами и портфелями проектов, путем введения нового определения - безопасно-ориентированная система. Для данного исследования следует рассмотреть популярные современные автоматизированные системы по найму персонала, а также модели экспертных информационных систем, которые принимали всю необходимую информацию из базы данных и графически описать процесс формирования проектных команд в безопасно - ориентированных системах и обобщить модель индекса кандидатов. Используются такие методы: управление человеческими ресурсами с использованием автоматизированных HRM систем, экспертные информационные системы и индексные числовые показатели. Получены следующие результаты: разработана модель структуры информационной экспертной системы и процесс накопления знаний благодаря программному обеспечению, предложено индексный метод формирования проектных команд (на примере военных формирований) в безопасно-ориентированных системах. Выводы: разработана обобщенная модель экспертной информационной системы для отбора кадров в безопасно-ориентированные системы на основе индексного метода. ; Предметом дослідження є моделі та м оптимізації і автоматизації відбору кадрів у безпеко–орієнтованих системах з подальшим формуванням їх у проєктні команди на прикладі служби цивільного захисту, правоохоронних органів національної поліції, а також збройних сил України. Мета роботи : розроблення моделей формування проєктних команд у безпеко–орієнтованих системах з врахуванням параметрів особистісних людських якостей та професійних навичок кандидатів для конкурсного відбору на основі світового досвіду компаній в сфері управління людськими ресурсами із використанням програмного забезпечення інформаційних експертних систем. В статті вирішуються наступні завдання: на основі використання європейського інструментарію управління проєктами та програмами(видалити слово програм) в сфері найму персоналу в військових формуваннях, організаціях, фірмах та компаніях виокремити найефективніші сучасні моделі, які можна застосувати у системі цивільного захисту з врахуванням специфіки проходження служби. Необхідно розширити термінологічну базу управління проєктами, програмами та портфелями проєктів, шляхом введення нового визначення – безпеко–орієнтована система. Для даного дослідження слід розглянути популярні сучасні автоматизовані системи з найму персоналу, а також моделі експертних інформаційних систем, які б брали усю необхідну інформацію з бази даних та графічно описати процес формування проєктних команд в безпеко–орієнтованих системах та узагальнити модель індексу кандидатів. Використовуються такі методи: управління людськими ресурсами з використанням автоматизованих HRM систем, експертні інформаційні системи та індексні числові показники. Отримано наступні результати: розроблено структурну модель інформаційної експертної системи та описано процес накопичення знань завдяки програмному забезпеченню, запропоновано індексний метод формування проєктних команд (на прикладі військових формувань) у безпеко–орієнтованих системах. Висновки: розроблено узагальнену модель-схему експертної інформаційної системи для відбору кадрів у безпеко-орієнтовані системи на основі індексного методу.

Even though eco-production is based on principles brought by IFOAM (International Federation of Organic Agriculture Movements), the standards which were brought in by the national and supranational governments may differentiate in parts of regulation. The mutual recognition/equivalence of eco-standards of the EU (»EU-eco« label, based on regulation of the European Commission EZ 834/2007: 139-and EZ 889/2008: 173-256, and other regulations derived from them) and Canada (»Canada organic« label, based on valid Canadian eco-standards, regulation CAN/CGSB-32.310-2015: 53 and CAN/CGSB-32.311-2015: 75) has been present for multiple years and has been re-evaluated and confirmed in 2015 as a successful practice in the increase of access to an expanded market for producers, increase of selection for consumers and lightening the regulatory cooperation. Before mutual recognition exported eco-product from Canada to the EU (and vice-versa) had to go through recertification, which created additional expenses for exporting eco-producers (10 thousand dollars per year, on average). This process mostly resulted in an increased price of eco-products for the end consumer. In some areas the Canadian eco-regulation is stricter than the EU one, while in other it is vice versa. Some markings can mislead the consumer, especially the one who does not read the product declaration where such misgivings are clearly visible and marked. The greatest challenge for eco-production in the EU is the increase in demand for eco-products with such a speed that EU farmers cannot satisfy it, which inevitably leads to an increase of import from non-EU countries. Therefore, the help of EU governments is essential in the form of support for farmers who decide to transition into eco-production. Certain estimates say that the CETA could mean a loss of a great number of producers (estimating that it could be several thousand workplaces in agriculture across the EU). A similar agreement between the US and Mexico already led to a loss of workplace for 2 million people in Mexico in the midst of inability to compete with the industrial production of the US. The greatest fear present in eco-production is that the international agricultural businesses can force national and supranational governments to lower standards by using lawsuits, which can consequentially result in lower standards in eco-production on both sides of the Atlantic and influence the environment. It is not based on the scientific/expert arguments which governs the ecological agriculture, but a pure race for profit. Therefore, it can be expected that, once again, »greed overcomes reason«. Nevertheless, the high set »bar« of eco-production »from both sides of the pond« is the best »defence« against the fear that CETA will bring any novelties into the life of ecoproducers. ; Iako je eko-proizvodnja izvorno bazirana na principima koje je donio IFOAM (International Federation of Organic Agriculture Movements, Međunarodna federacija pokreta za ekološku poljoprivredu), standardi koje su uvele nacionalne i nadnacionalne vlade mogu se razlikovati u dijelovima regulative. Međusobno priznavanje/ekvivalencija eko-standarda EU (oznaka »EU-eko«, na osnovi regulativa Europske komisije EZ 834/2007: 139-161 i EZ 889/2008: 173-256, te ostalih iz njih proizašlih regulativa) i Kanade (oznaka »Canada organic«, na osnovi važećih kanadskih eko-standarda, regulative CAN/CGSB-32.310-2015: 53 i CAN/CGSB-32.311-2015: 75) postoji već više godina, te je re-evaluirana i potvrđena 2015. godine kao uspješna praksa u povećanju pristupa proširenom tržištu za proizvođače, proširenju izbora za potrošače te olakšavanju regulatorne suradnje. Prije međusobnog priznavanja, pri izvozu iz Kanade u EU (i obrnuto) eko-proizvod je morao proći re-certifikaciju, što je stvaralo dodatne troškove eko-proizvođačima izvoznicima (u prosjeku desetak tisuća dolara godišnje), što je u pravilu rezultiralo većom cijenom eko-proizvoda za krajnjeg potrošača. U nekim područjima, kanadska je eko-regulativa stroža od EU regulative, u nekim područjima je obrnuto, a neke oznake mogu dovesti u zabludu potrošača, napose onog koji ne čita deklaraciju sastojaka proizvoda, gdje su takve nedoumice jasno vidljive i obilježene. Najveći izazov za ekološku proizvodnju u EU jest porast potražnje ekoproizvoda tolikom brzinom da je farmeri iz EU ne mogu zadovoljiti, što će neminovno dovesti do povećanja uvoza iz ne-EU zemalja. Stoga je neophodna pomoć vlada zemalja EU u izraženijoj potpori farmerima koji se odluče na prijelaz na eko-proizvodnju. Određene procjene govore da bi sporazum CETA mogao značiti gubitak velikog broja proizvođača (procjene govore da bi se moglo raditi o više tisuća agro-radnih mjesta širom EU), a sličan sporazum između SAD i Meksika već je doveo do gubitka posla 2 milijuna ljudi u Meksiku, uslijed nemogućnosti konkuriranja industrijskoj poljoprivredi SAD-a. Najveći prisutni strah i u eko-proizvodnji je taj da međunarodni agro-biznisi mogu prisiliti sudskim tužbama nacionalne i nad-nacionalne vlasti da snize standarde, što može posljedično rezultirati nižim standardima u eko-proizvodnji s obje strane Atlantika, utjecaju na okoliš i ljudsko zdravlje, i to ne bazirano na znanstveno-stručno utemeljenim argumentima, kojima se vodi ekološka poljoprivreda, nego na čistoj utrci za profitom. Dakle, može se očekivati da opet »pohlepa nadvlada razum«. Ipak, visoko postavljena »letvica« eko-proizvodnje s »obje strane bare« jest i najbolja »brana« strahu da će CETA donijeti ikakve novitete u život eko-proizvođača.

The present thesis analyzes whether and - if so - under which conditions mergers result in merger-specific efficiency gains. The analysis concentrates on manufacturing firms in Europe that participate in horizontal mergers as either buyer or target in the years 2005 to 2014. The result of the present study is that mergers are idiosyncratic processes. Thus, the possibilities to define general conditions that predict merger-specific efficiency gains are limited. However, the results of the present study indicate that efficiency gains are possible as a direct consequence of a merger. Efficiency changes can be measured by a Total Factor Productivity (TFP) approach. Significant merger-specific efficiency gains are more likely for targets than for buyers. Moreover, mergers of firms that mainly operate in the same segment are likely to generate efficiency losses. Efficiency gains most likely result from reductions in material and labor costs, especially on a short- and mid-term perspective. The analysis of conditions that predict efficiency gains indicates that firm that announce the merger themselves are capable to generate efficiency gains in a short- and mid-term perspective. Furthermore, buyers that are mid-sized firms are more likely to generate efficiency gains than small or large buyers. Results also indicate that capital intense firms are likely to generate efficiency gains after a merger. The present study is structured as follows. Chapter 1 motivates the analysis of merger-specific efficiency gains. The definition of conditions that reasonably likely predict when and to which extent mergers will result in merger-specific efficiency gains, would improve the merger approval or denial process. Chapter 2 gives a literature review of some relevant empirical studies that analyzed merger-specific efficiency gains. None of the empirical studies have analyzed horizontal mergers of European firms in the manufacturing sector in the years 2005 to 2014. Thus, the present study contributes to the existing literature by analyzing efficiency gains from those mergers. Chapter 3 focuses on the identification of mergers. The merger term is defined according to the EC Merger Regulation and the Horizontal Merger Guidelines. The definition and the requirements of mergers according to legislation provides the framework of merger identification. Chapter 4 concentrates on the efficiency measurement methodology. Most empirical studies apply a Total Factor Productivity (TFP) approach to estimate efficiency. The TFP approach uses linear regression in combination with a control function approach. The estimation of coefficients is done by a General Method of Moments approach. The resulting efficiency estimates are used in the analysis of merger-specific efficiency gains in chapter 5. This analysis is done separately for buyers and targets by applying a Difference-In-Difference (DID) approach. Chapter 6 concentrates on an alternative approach to estimate efficiency, that is a Stochastic Frontier Analysis (SFA) approach. Comparable to the TFP approach, the SFA approach is a stochastic efficiency estimation methodology. In contrast to TFP, SFA estimates the production function as a frontier function instead of an average function. The frontier function allows to estimate efficiency in percent. Chapter 7 analyses the impact of different merger- and firm-specific characteristics on efficiency changes of buyers and targets. The analysis is based on a multiple regression, which is applied for short-, mid- and long-term efficiency changes of buyers and targets. Chapter 8 concludes. ; Die Dissertation mit dem Titel 'Merger-specific Efficiency Gains' beschäftigt sich mit der Frage, ob und inwieweit Fusionen zu Effizienzsteigerungen der beteiligten Parteien beitragen. Die Analyse konzentriert sich dabei auf europäische Firmen im verarbeitenden Gewerbe, die im Zeitraum von 2005 bis einschließlich 2014 entweder als Käufer oder als Kaufobjekt an einer horizontalen Fusion beteiligt waren. Ergebnis dieser Dissertation ist, dass Fusionen einzigartige Prozesse sind. Allgemeingültige Aussagen hinsichtlich Zeitpunkt, Zeitraum und Umfang fusionsbedingter Effizienzgewinne sind daher nur bedingt möglich. Die Ergebnisse dieser Dissertation deuten darauf hin, dass Effienzgewinne als direkte Konsequenz einer Fusion möglich sind. Effizienzveränderungen können mithilfe einer Total Factor Productivity (TFP)-Methode gemessen werden. Signifikante fusionsbedingte Effizienzgewinne sind für gekaufte Unternehmen wahrscheinlicher als für Käufer. Desweiteren treten sie frühestens ab dem zweiten Jahr nach einer Fusion auf. Die Verschmelzung von zwei Unternehmen, die beide im gleichen Hauptsegment tätig sind, führt allerdings eher zu Effizienzverlusten als Effizienzgewinnen. Effizienzgewinne werden vor allem kurz- bis mittelfristig durch Veränderungen in den Material- und Personalkosten herbeigeführt. Insgesamt sind fusionsbedingte Effizienzgewinne eher von der Art der Firmen als von der Art der Fusion abhängig. Die Analyse der Gründe für fusionsbedingte Effizienzgewinne zeigt, dass Firmen, die die Information über die Fusion selber veröffentlichen, kurz- bis mittelfristig Effizienzgewinne generieren. Des Weiteren sind mittelgroße Käufer eher in der Lage Effizienzgewinne zu generieren als kleine oder große Käufer. Zudem zeigt die Untersuchung, dass kapitalintensivere Unternehmen häufig Effizienzgewinne nach einer Fusion generieren. Die Arbeit ist wie folgt strukturiert. In der Einleitung werden die Gründe für eine Beschäftigung mit der Frage nach fusionsbedingten Effizienzgewinnen dargelegt. Die Herausarbeitung von Faktoren, anhand derer sich der Zeitpunkt, der Umfang und der Zeitraum fusionsbedingter Effizienzgewinne bestimmen ließe, kann in der Praxis die Entscheidung für oder gegen eine Fusion erleichtern. Das zweite Kapitel beinhaltet einen Literaturüberblick über ausgewählte empirische Studien, die sich mit der Frage nach fusionsbedingten Effizienzgewinnen bereits befasst haben. Eine Studie, die horizontale Fusionen von europäischen Firmen im verarbeitenden Gewerbe zwischen 2005 und 2014 untersucht, liegt bisher nicht vor. Die vorliegende Arbeit leistet mit der Analyse von Effizienzgewinnen eben solcher Fusionen einen Beitrag zur vorhandenen Literatur. Das dritte Kapitel beschäftigt sich mit der Identifizierung von Fusionen. Die Fusionsdefinition entstammt der Europäischen Zusammenschlusskontrolle sowie den Richtlinien zur Bewertung horizontaler Fusionen. Anhand von Begriffsbestimmungen und festgelegten Kriterien schafft der europäische Gesetzgeber einen Rahmen zur Identifizierung von Fusionen. Im Fokus des vierten Kapitels steht die Effizienzschätzmethode. In empirischen Studien wird vorwiegend die TFP-Methode zur Schätzung der Effizienz eingesetzt. Die TFP-Methode bedient sich der ökonometrischen Methode der linearen Regression in Kombination mit einem Kontrollfunktionsansatz. Die Schätzung der Parameter erfolgt mit Hilfe der verallgemeinerten Momentenmethode. Die Ergebnisse der Effizienzschätzung gehen im fünften Kapitel in die Analyse fusionsbedinger Effizienzgewinne ein. Die Analyse erfolgt unter Zuhilfenahme der Difference-In-Difference (DID)-Methode und wird für Käufer und Gekaufte separat durchgeführt. Das sechste Kapitel beschäftigt sich mit einer alternativen Methode zur Effizienzschätzung, der Stochastic Frontier Analysis (SFA)-Methode. Vergleichbar zur TFP-Methode handelt es sich um eine stochastische Methode. Im Gegensatz zur TFP-Methode wird die Produktionsfunktion als Grenzfunktion und nicht als durchschnittliche Funktion geschätzt. So ist es möglich, Effizienz in Prozent auszudrücken. Es folgt im siebten Kapitel eine Analyse des Einflusses verschiedener fusions- und firmenspezifischer Faktoren auf die Effizienzveränderung bei Käufern und Gekauften. Die Analyse erfolgt mittels einer multiplen Regression und wird separat für kurz-, mittel- und langfristige Veränderung der Effizienz von Käufern und Gekauften durchgeführt. Im achten Kapitel folgt die Schlussbetrachtung.

У статті, на прикладі дослідження наукової тематики кафедри, висвітлюється можливі механізми оцінки інноваційного потенціалу наукової установ та її складових частин. Підкреслюється необхідність розвитку науки, як життєво необхідного фактору для нормальної роботи всіх сфер держави, а також створення найбільш комфортних соціально-побутових умов для населення, відповідно до європейського рівня розвитку суспільства. Метою дослідження є розробка методичних положень щодо оцінки інноваційного потенціалу наукової діяльності наукових установ, як фактора збільшення інвестиційної вартості науки на ринку наукових послуг України (на прикладі результатів дослідження наукової теми кафедри). Завданнями є: узагальнення особливостей інноваційного потенціалу наукових установ (особливо соціо-гуманітарних); формулювання теоретичних визначень інноваційного потенціалу, інноваційної діяльності; обґрунтування необхідності моделювання процесів оцінювання інноваційного потенціалу наукової діяльності тощо. Виходячи з актуальності обраної теми ставиться мета, формулюються завдання. Методологічну основу дослідження складає сукупність загальновизнаних принципів та методів наукового пізнання. Для отримання наукових результатів застосовувалися загальнонаукові принципи та підходи, які забезпечили єдність аналізу, історизм, об'єктивність дослідження тощо. Робиться висновок про те, що надійне та ефективне застосування наукових розробок у багатьох сферах є основою поступального розвитку економіки країни та представляє невід'ємну складову забезпечення цивілізованих умов життя всіх її громадян. Пропонується ряд змін до чинного законодавства, а саме до Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Зауважується на тому, що на тлі змін ролі науки і техніки та високих технологій в житті людства питання вивчення інноваційного потенціалу науки набувають особливої актуальності. Та незважаючи на великий інтерес до усебічного вивчення напрямів розвитку науки, до сих пір не врегульовано єдиних загальних підходів до його оцінювання ; The article covers possible mechanisms for assessing the innovative potential of scientific institutions and their constituent parts. It emphasizes the need for the development of science as a vital factor for the normal work of all spheres of the state, as well as the creation of the most comfortable social and living conditions for the population, in accordance with the European level of the society development. Proceeding from the relevance of the chosen topic, the goal is set, the objectives are formulated. Aim and tasks. The purpose of the research is to develop guidelines for evaluating the innovative potential of scientific activity of scientific institutions as a factor for increasing the investment value of science in the market of scientific services of Ukraine (on the example of research results of the research topic of the department). The tasks are: generalization of features of innovative potential of scientific institutions (especially socio-humanitarian); formulation of theoretical definitions of innovation potential, innovation activity; substantiation of the necessity of modeling the processes of evaluation of the innovative potential of scientific activity, etc. The methodological basis of the study is a set of generally recognized principles and methods of scientific knowledge. For scientific results, general scientific principles and approaches that ensured the unity of analysis, historicity, objectivity of research, etc. were used. It is concluded that the reliable and effective application of scientific developments in many spheres is the basis of steady development of the country's economy and is an integral part of ensuring the civilized living conditions of all its citizens. A number of changes to the current legislation are proposed, namely, the Law of Ukraine "On Scientific and Technical and Technical Expertise", "On State Regulation of Activities in the Field of Technology Transfer". It is noted that on the background of changes in the role of science and technology and high technologies in human life, the study of the innovative potential of science becomes of particular relevance. But despite the great interest in a comprehensive study of the development of science, so far, the common approaches to its evaluation are not yet settled ; В статье освещается возможные механизмы оценки инновационного потенциала научных учреждений и их составляющих частей. Подчеркивается необходимость развития науки, как жизненно необходимого фактора для нормальной работы всех сфер государства, а также создание наиболее комфортных социально-бытовых условий для населения, приближенного европейскому уровню развития общества. Целью исследования есть разработка методических положений относительно оценки инновационного потенциала научной деятельности научных учреждений, как фактора увеличения инвестиционной стоимости науки на рынке научных услуг Украины ( на примере результатов исследования научной темы кафедры). Задачами исследования есть: обобщение особенностей инновационного потенциала научных учреждений (особенно социально-гуманитарных; формулирование теоретических определений инновационного потенциала, инновационной деятельности; обоснование необходимости моделирования процессов оценивания инновационного потенциала деятельности и т. п. Исходя из актуальности выбранной темы ставится цель, формулируются задачи. Методологическую основу исследования составляет совокупность общепризнанных принципов и методов научного познания. Для получения научных результатов применялись общенаучные принципы и подходы, которые обеспечили единство анализа, историзм, объективность исследования и тому подобное. Делается вывод о том, что надежное и эффективное применение научных разработок во многих сферах является основой развития экономики страны и представляет неотъемлемую составляющую обеспечения цивилизованных условий жизни всех ее граждан. Предлагается ряд изменений в действующее законодательство, а именно в Закон Украины «О научной и научно-технической экспертизе», «О государственном регулировании деятельности в сфере трансфера технологий». Отмечается то, что на фоне изменений роли науки и техники и высоких технологий в жизни человечества вопросы изучения инновационного потенциала науки приобретают особую актуальность. Но, несмотря на большой интерес к всестороннего изучения направлений развития науки, до сих пор не урегулирован единых общих подходов к его оценке

The technology of waste co-processing in cement kilns has proven to be a reliable, efficient and convenient method of waste disposal (domestic and industrial). However, countries around the world face the following key barriers to the implementation of the technology of waste co-processing in cement kilns: fuzzy legislation, lack of financial support, public acceptance, etc. These barriers can be partially eliminated by the measures proposed in this study.In addition, waste sorting and processing are often not carried out systematically. National and international cement companies operate modern cement kilns which could substitute a part of their fossil fuel and raw material with suitable waste streams to be co-processed. Co-processing non-recyclable waste is often a valid option to close loops towards circular economy. This technology is widely used in different European countries, but with different environmental impacts. Therefore, it is important to investigate the environmental potential of this technology, which is variable for different waste morphology conditions.The potential benefits of the technology of solid waste co-processing in cement kilns are investigated. The methodology of estimation of greenhouse gas emissions for biogenic emissions in determining the benefits and environmental potential of the technology is applied. The example of the Ukrainian cement industry identified the possibility of: reducing the anthracite coal consumption in clinker production up to 262 kt/a; preventing up to 284 ktCO2eq/a emissions from coal substitution. For the waste management sector, the potential of co-processing is identified: MSW disposal up to 1,213 ktMSW/a; prevention of greenhouse gas emissions up to 111 ktCO2eq/a in landfills. These findings are important in a number of countries, as the key barriers to co-processing in cement kilns are related. Environmental analysis results and proposed measures to avoid the identified key barriers to technology implementation can be applied to many countries ; Технологія спільного спалення відходів у цементних печах зарекомендувала себе надійним, ефективним та зручним методом утилізації відходів (побутових та промислових). Проте країни по всьому світу зіштовхуються з наступними ключовими бар'єрами на шляху до впровадження технології сумісної переробки відходів у цементних печах: нечітке законодавство, відсутність фінансової підтримки, сприйняття громадськістю, тощо. Ці бар'єри можуть бути частково усунуті за допомогою заходів, запропонованих у цьому дослідженні.Крім того, сортування та переробка відходів часто не проводяться систематично. Національні та міжнародні цементні компанії працюють із сучасними печами, які можуть замінити частину викопного палива та сировини відповідними потоками підготовлених відходів, які підлягають спільному спаленню. Спільне спалення відходів, що не підлягають вторинній переробці, є надійним варіантом закриття існуючих прогалин для впровадження принципів циркуляційної економіки. Ця технологія широко використовується в різних країнах Європи, але з різним екологічним впливом на навколишнє середовище. Отже, важливим є дослідити екологічний потенціал цієї технології, який є змінним для різних умов морфології відходів.Досліджено потенційні переваги впровадження технології спільного спалення твердих побутових відходів у цементних печах. Застосовано методику оцінки викидів парникових газів для біогенних викидів при визначенні переваг та екологічного потенціалу при впровадженні технології. На прикладі української цементної промисловості визначено можливість: зменшення споживання антрацитового вугілля у виробництві клінкеру до 262 тис. т/рік; запобігання утворенню до 284 тис. т викидів CO2екв/рік від заміщення вугілля. Для сектору поводження з відходами було визначено можливий потенціал від спільного спалення: утилізація побутових відходів до 1 213 тис. тТПВ/рік; запобігання утворенню парникових газів до 111 тис. тCO2екв/рік на звалищах. Ці висновки важливі для ряду країн, оскільки ключові бар'єри для здійснення спільного спалення відходів у цементних печах є спорідненими. Результати екологічного аналізу та запропоновані заходи щодо уникнення визначених ключових бар'єрів впровадження технології можуть бути використані для умов багатьох країн ; Технология совместного сжигания отходов в цементных печах зарекомендовала себя надежным, эффективным и удобным методом утилизации отходов (бытовых и промышленных). Однако, страны по всему миру сталкиваются со следующими ключевыми барьерами на пути внедрения технологии совместного сжигания отходов в цементных печах: нечеткое законодательство, отсутствие финансовой поддержки, восприятие общественностью, и тому подобное. Эти барьеры могут быть частично устранены с помощью мер, предложенных в данном исследовании.Кроме того, сортировка и переработка отходов часто не проводятся систематически. Национальные и международные цементные компании работают с современными печами, которые могут заменить часть ископаемого топлива и сырья соответствующими потоками подготовленных отходов, подлежащих совместному сжиганию. Совместное сжигание отходов, не подлежащих вторичной переработке, является надежным вариантом закрытия существующих пробелов для внедрения принципов циркуляционной экономики. Эта технология широко используется в разных странах Европы, но с разным экологическим воздействием на окружающую среду. Итак, важно исследовать экологический потенциал этой технологии, который является переменным для различных условий морфологии отходов.Исследованы потенциальные преимущества внедрения технологии совместного сжигания твердых бытовых отходов в цементных печах. Применена методика оценки выбросов парниковых газов для биогенных выбросов при определении преимуществ и экологического потенциала при внедрении технологии. На примере украинской цементной промышленности определена возможность: уменьшения потребления антрацитового угля в производстве клинкера до 262 тыс. т/год; предотвращения образования до 284 тыс. т выбросов CO2екв в год от замещения угля. Для сектора обращения с отходами был определен возможный потенциал от совместного сжигания: утилизация бытовых отходов до 1213 тыс. т ТПВ в год; предотвращение образования парниковых газов до 111 тыс. т CO2екв в год от свалок. Эти выводы важны для ряда стран, поскольку ключевые барьеры для внедрения совместного сжигания отходов в цементных печах являются родственными. Результаты экологического анализа и предложенные меры по предотвращению определенных ключевых барьеров внедрения технологии могут быть использованы для условий многих стран

Interagency information sharing is widely acknowledged for increasing the efficiency and effectiveness of several domains with high societal impact such as security, cybersecurity and health. Therefore, it comes as no surprise that the development of interoperability among public services is a political priority in many countries around the world, and that, presently, several initiatives are ongoing with this purpose. The proper management of such initiatives demands adequate instruments to support the definition of the existing (as-is) and desired (to-be) situations, as well as the identification, prioritization, monitoring and control of the actions that are necessary to achieve the objectives defined for developing interoperability. Moreover, appropriate instruments are also required to support the justification and comparison of initiatives, for example in situations where they compete for funds. However, the existing practical solutions are scarce and do not fit well these requirements. Therefore, this research proposes a framework (iShare) for assessing the semantic interoperability - one of the facets of interoperability - of governmental agencies that use a common information model for exchanging information with each other. This assessment is made in two parts. The first part assesses how organizations are performing, in terms of semantic interoperability, and the second part assesses the relevance of that performance, considering a series of pre-defined factors. To develop the iShare framework we followed the Design Science Research Method. The framework itself is based on Process Performance Indicators, on the Delphi Method and on the Weighted Sums Model. Its validation was performed during the development of the Portuguese maritime surveillance information exchange system (NIPIMAR), which is based on the information model of the European Maritime Common Information Sharing Environment (CISE). The result of the validation was the assessment of the semantic interoperability of six public organizations participating in the project. In addition, some of the main ideas of the framework were immediately used within the project to assess the semantic interoperability of all organizations that were participating in it and to develop an action plan to improve their interoperability and information exchange. The iShare framework has thus proven to be an innovative, useful, relevant and more objective way of assessing semantic interoperability among various organizations, which tells us how much and how relevant that interoperability is. Hence, the iShare framework contributes to the body of knowledge in the field and opens new possibilities for assessing interoperability and information exchange, and thus to increase the efficiency and effectiveness of governmental agencies. ; Es un hecho reconocido que el intercambio de información entre organismos y agencias mejora la eficiencia y efectividad en dominios con alto impacto en la sociedad, tales como seguridad, ciberseguridad y salud pública. Por tanto, no es una sorpresa que el desarrollo de la interoperabilidad entre organismos públicos sea una prioridad política en muchos países y que, en la actualidad, se esté trabajando en diversas iniciativas con esta finalidad. La correcta gestión de tales iniciativas requiere instrumentos adecuados, que puedan soportar la definición de la situación existente y la deseada, así como la identificación, priorización, monitorización y control de las acciones que son necesarias para conseguir los objetivos definidos para alcanzar la interoperabilidad. Asimismo, son necesarios instrumentos que permitan justificar y comparar diferentes iniciativas, por ejemplo, en situaciones en las que compitan por financiación. Sin embargo, actualmente las soluciones que ofrecen instrumentos reutilizables para estos propósitos son escasas, y aquellas que existen no cubren bien todos los requisitos. En este contexto, esta tesis doctoral propone un nuevo marco teórico llamado iShare para evaluar la interoperabilidad semántica, uno de los aspectos de la interoperabilidad, de organismos gubernamentales y/o agencias que utilicen un modelo de información común para el intercambio de datos entre ellos. Con iShare, esta evaluación se realiza en dos etapas. En la primera, se evalúa el rendimiento de las organizaciones en términos de interoperabilidad semántica, mientras que en la segunda etapa se evalúa la relevancia de ese rendimiento medido, considerando una serie de factores predeterminados. Para el desarrollo del marco teórico iShare, se utilizó la metodología de investigación Design Science, basada en los indicadores de rendimiento de proceso, en el método Delphi y el modelo Weighted Sums Model. Para su validación, se aplicó el mismo al desarrollo del sistema de vigilancia marítima NIPIMAR en Portugal, el cual está orientado al intercambio de datos y utiliza el modelo de información del programa europeo Maritime CISE (Common Information Sharing Environment for Maritime Surveillance, entorno común de intercambio de datos para vigilancia marítima). El proceso de validación permitió evaluar la interoperabilidad semántica de seis organismos públicos que participaban en el proyecto. Asimismo, algunas de las ideas del marco teórico fueron directamente incorporadas al proyecto para evaluar la interoperabilidad semántica de todos los organismos públicos portugueses y para desarrollar un plan de acción que mejore su interoperabilidad y el intercambio de información entre ellas. Los resultados de esta investigación demuestran que el marco teórico iShare ofrece una solución innovadora, útil, relevante y más objetiva para la evaluación de la interoperabilidad semántica entre varias organizaciones. Por todo ello, el marco teórico iShare contribuye al cuerpo de conocimiento en este campo científico y abre nuevas posibilidades para evaluar la interoperabilidad y así aumentar la eficiencia y la eficacia de las agencias gubernamentales. ; Postprint (published version)