Європейська інтеграція породжує питання про взаємини між нацією і державою. Трансформація держав Західної Європи створює нові можливості для вираження інтересів меншин. Це підриває традиційне бачення суверенітету і послаблює необхідність в державності. Націоналістичні рухи в багатьох випадках сприйняли європейську тему, її ідеологію і стратегії. Європа надає можливості для територіальних рухів, зокрема деякі заходи щодо захисту меншин. У цій статті розглядаються різні способи, за допомогою яких сторони, що діють в регіональних контекстах, відреагували, інтерпретували і використовували образи «Європи регіонів» для просування своїх територіальних вимог. ; European integration questions the relationship between nation and state. The transformation of the state in western Europe provides new opportunities for expression for minority nations. It undermines traditional sovereignty and weakens the need for statehood. Minority nationalist movements have in many cases adopted the European theme, adjusting their ideology and strategy accordingly. Europe provides opportunities for territorial movements and grants some minority protections. This paper explores the diverse ways in which parties operating in regional contexts have responded to, interpreted, and used the imagery of a 'Europe of the Regions' to advance their territorial demands.
Discusses the ability of the European Union to ensure the safety of members, in connection with the raising of the terrorist threat, the escalation of conflicts in the southern and Eastern borders of the Union, the British exit from the EU. The possibility of deeper integration in the field of defense as a response to contemporary security threats. Discusses changes in the Joint policy of defense and security), aimed at increasing defense capabilities of the European Union. ; Рассматривается способность Европейского Союза обеспечить безопасность странам-членам, в связи с повышением уровня террористической угрозы, обострением конфликтов на южных и восточных границах объединения, выход Великобритании из ЕС. Анализируется возможность углубления интеграции в сфере обороны как ответ на современные угрозы безопасности. Рассматриваются изменения в Совместной политики обороны и безопасности), которые направлены на увеличение оборонной способности Европейского Союза. ; Розглядається здатність Європейського Союзу забезпечити безпеку країнам-членам, у зв'язку з підвищенням рівня терористичної загрози, загостренням конфліктів на південних та східних кордонах об'єднання, вихід Великобританії з ЄС. Аналізується можливість поглиблення інтеграції у сфері оборони як відповідь на сучасні безпекові загрози. Розглядаються зміни до Спільної безпекової та оборонної політики), які спрямовані на збільшення оборонної здатності Європейського Союзу.
У статті розглядаються питання особливостей нормативно-правового регулювання координації діяльності правоохоронних органів держав – членів Європейського Союзу (далі – ЄС). Головна увага приділяється нормативно-правовому регулюванню діяльності таких органів як Європол і Євроюст. Досліджується нормативно-правова база структуризації і діяльності цих органів та особливість нормативно- правового регулювання координації сучасного стану щодо посилення міжвідомчої співпраці правоохоронних та судових органів країн – членів ЄС. In the article the peculiarities of legal regulation of coordination of law-enforcement powers of the European Union have been considered. The major attention has been paid to legal regulation of such bodies, as Europol and Eurojust. We studied regulatory basis and structure of their activity for the strengthening of interdepartmental cooperation between law enforcement and judicial agencies of member countries of the European Union. For this purpose special structures were created - the European Police Office (Europol) and Eurojust which carry out specific objectives connected with mutual aid and coordination of efforts between bodies of police, customs, immigration control and justice of the European Union. The Europol carries out prevention and fights against organized crime in Europe, coordination of joint actions of competent bodies of the EU member states, provides information, operational, technical assistance in the investigation of the most difficult cases of organized crime. Eurojust provides mutual informing of competent bodies of states, which are members of investigation, and prosecutor's offices; cooperates with competent authorities at their request for providing the most coordinated procedure of investigation and prosecution; supports the efforts directed on improvement of cooperation between competent bodies of member states and others.
The scientific article is devoted to the videoconferencing in court proceedings by international law and the law of some European Union countries. The videoconferencing definition, the right to justice protection on the main international legal sources about the trial regulation and human rights to justice protection bases are studied, the procedural stages of court hearings by videoconference are analyzed.Carrying out comparative legal research at our country present stage legal transformation and development, especially related to the emergence of new, modern legal relations, is primarily due to the need to receive international and foreign experience and, consequently, improve current national legislation.It has been established, that the latest technologies introduction in the judicial process at the national and international levels has both advantages and disadvantages and is closely related to the protection and implementation of the right to justice. Normative legal acts about the right to justice consolidation are primary regarding the right of participants in court proceedings to participate in it by videoconference.The attractive side of conducting court hearings online includes: the availability of litigation for all participants, regardless of their location, saving time and money, compliance with legal requirements for the duration of litigation, and so on.Despite the general legal consolidation of the possibility of holding videoconferences in Ukraine and the EU, the procedural features of the rights and obligations of participants in such proceedings remain unclear, as well as unspecified issues regarding the application of different types of technical equipment depending on the conditions of video calls, the possibility of holding meetings outside the court in emergency conditions, etc. ; Научная статья посвящена проведению судебных заседаний в режиме видеоконференций по международному законодательству и законодательству некоторых стран Европейского Союза. Изучены понятия видеоконференция, защита права на правосудие на основные международно-правовых источников регулирования проведения судебного процесса и защиты прав человека на осуществление правосудия, проведен анализ процессуальных стадий судебных заседаний в режиме видеоконференций.Проведение указанных сравнительно-правовых исследований на современном этапе правовой трансформации и развития нашей страны, особенно связанных с появлением новых, современных правоотношений, вызвано, прежде всего, необходимостью рецепции международного и зарубежного опыта и, как следствие, улучшение текущего национального законодательства.Установлено, что внедрение новейших технологий в судебный процесс на национальном и международном уровне имеет как ряд преимуществ, так и свои недостатки и тесно связан с защитой и реализацией права на правосудие. Нормативно-правовые акты, в которых закреплению право на правосудие, являются первичными по отношению к праву участников судебного процесса на участие в нем путем проведения видеоконференции.К преимуществам ведения судебных заседаний в режиме онлайн могут быть отнесены: доступность судебного процесса для всех участников независимо от их места нахождения, экономия времени и средств, выполнение законодательных требований относительно срока ведения судебных дел и тому подобное.Несмотря на общее юридическое закрепление возможности проведения судебных заседаний в режиме видеоконференций в Украине и в странах ЕС, до сих пор остаются юридически неопределенными процессуальные особенности прав и обязанностей участников таких процессов, неконкретизирован вопрос о порядке применения различных видов технического оборудования в зависимости от условий проведения видеосвязи, возможности проведения заседаний вне суда в чрезвычайных условиях и тому подобное ; Наукова стаття присвячена проведенню судових засідань в режимі відеоконференцій за міжнародним законодавством та законодавством деяких країн Європейського Союзу. Вивчені поняття відеоконференція, захист права на правосуддя на основні міжнародно-правових джерел з регулювання проведення судового процесу та захисту прав людини на здійснення правосуддя, проведений аналіз процесуальних стадій судових засідань в режимі відеоконференцій.Проведення вказаних порівняльно-правових досліджень на сучасному етапі правової трансформації та розвитку нашої країни, особливо пов'язаних з появою нових, сучасних правовідносин, викликано, перш за все, необхідністю рецепції міжнародного та зарубіжного досвіду та, як слідство, вдосконалення поточного національного законодавства.Встановлено, що впровадження новітніх технологічних в судовий процес на національному та міжнародному рівні має як низьку переваг, так і свої недоліки та тісно пов'язані з захистом та реалізацією права на правосуддя. Нормативно-правові акти щодо закріплення права на правосуддя є первісними щодо права учасників судового процесу на участь в ньому шляхом проведення відеоконференції.До привабливої сторони ведення судових засідань в онлайн режимі можуть бути віднесені: доступність судового процесу для всіх його учасників незалежно від їх місця знаходження, економія часу та коштів, виконання законодавчих вимог щодо строку ведення судових справ тощо.Не дивлячись на загальне юридичне закріплення можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференцій в Україні та в країнах ЄС, досі залишаються юридично невизначеними процесуальні особливості прав та обов'язків учасників таких процесів, неконкретизовані питання щодо порядку застосування різних видів технічного обладнання в залежності від умов проведення відеозв'язку, можливості проведення засідань поза межами суду в надзвичайних умовах тощо
The scientific article is devoted to the videoconferencing in court proceedings by international law and the law of some European Union countries. The videoconferencing definition, the right to justice protection on the main international legal sources about the trial regulation and human rights to justice protection bases are studied, the procedural stages of court hearings by videoconference are analyzed.Carrying out comparative legal research at our country present stage legal transformation and development, especially related to the emergence of new, modern legal relations, is primarily due to the need to receive international and foreign experience and, consequently, improve current national legislation.It has been established, that the latest technologies introduction in the judicial process at the national and international levels has both advantages and disadvantages and is closely related to the protection and implementation of the right to justice. Normative legal acts about the right to justice consolidation are primary regarding the right of participants in court proceedings to participate in it by videoconference.The attractive side of conducting court hearings online includes: the availability of litigation for all participants, regardless of their location, saving time and money, compliance with legal requirements for the duration of litigation, and so on.Despite the general legal consolidation of the possibility of holding videoconferences in Ukraine and the EU, the procedural features of the rights and obligations of participants in such proceedings remain unclear, as well as unspecified issues regarding the application of different types of technical equipment depending on the conditions of video calls, the possibility of holding meetings outside the court in emergency conditions, etc. ; Научная статья посвящена проведению судебных заседаний в режиме видеоконференций по международному законодательству и законодательству некоторых стран Европейского Союза. Изучены понятия видеоконференция, защита права на правосудие на основные международно-правовых источников регулирования проведения судебного процесса и защиты прав человека на осуществление правосудия, проведен анализ процессуальных стадий судебных заседаний в режиме видеоконференций.Проведение указанных сравнительно-правовых исследований на современном этапе правовой трансформации и развития нашей страны, особенно связанных с появлением новых, современных правоотношений, вызвано, прежде всего, необходимостью рецепции международного и зарубежного опыта и, как следствие, улучшение текущего национального законодательства.Установлено, что внедрение новейших технологий в судебный процесс на национальном и международном уровне имеет как ряд преимуществ, так и свои недостатки и тесно связан с защитой и реализацией права на правосудие. Нормативно-правовые акты, в которых закреплению право на правосудие, являются первичными по отношению к праву участников судебного процесса на участие в нем путем проведения видеоконференции.К преимуществам ведения судебных заседаний в режиме онлайн могут быть отнесены: доступность судебного процесса для всех участников независимо от их места нахождения, экономия времени и средств, выполнение законодательных требований относительно срока ведения судебных дел и тому подобное.Несмотря на общее юридическое закрепление возможности проведения судебных заседаний в режиме видеоконференций в Украине и в странах ЕС, до сих пор остаются юридически неопределенными процессуальные особенности прав и обязанностей участников таких процессов, неконкретизирован вопрос о порядке применения различных видов технического оборудования в зависимости от условий проведения видеосвязи, возможности проведения заседаний вне суда в чрезвычайных условиях и тому подобное ; Наукова стаття присвячена проведенню судових засідань в режимі відеоконференцій за міжнародним законодавством та законодавством деяких країн Європейського Союзу. Вивчені поняття відеоконференція, захист права на правосуддя на основні міжнародно-правових джерел з регулювання проведення судового процесу та захисту прав людини на здійснення правосуддя, проведений аналіз процесуальних стадій судових засідань в режимі відеоконференцій.Проведення вказаних порівняльно-правових досліджень на сучасному етапі правової трансформації та розвитку нашої країни, особливо пов'язаних з появою нових, сучасних правовідносин, викликано, перш за все, необхідністю рецепції міжнародного та зарубіжного досвіду та, як слідство, вдосконалення поточного національного законодавства.Встановлено, що впровадження новітніх технологічних в судовий процес на національному та міжнародному рівні має як низьку переваг, так і свої недоліки та тісно пов'язані з захистом та реалізацією права на правосуддя. Нормативно-правові акти щодо закріплення права на правосуддя є первісними щодо права учасників судового процесу на участь в ньому шляхом проведення відеоконференції.До привабливої сторони ведення судових засідань в онлайн режимі можуть бути віднесені: доступність судового процесу для всіх його учасників незалежно від їх місця знаходження, економія часу та коштів, виконання законодавчих вимог щодо строку ведення судових справ тощо.Не дивлячись на загальне юридичне закріплення можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференцій в Україні та в країнах ЄС, досі залишаються юридично невизначеними процесуальні особливості прав та обов'язків учасників таких процесів, неконкретизовані питання щодо порядку застосування різних видів технічного обладнання в залежності від умов проведення відеозв'язку, можливості проведення засідань поза межами суду в надзвичайних умовах тощо
У статті проаналізовано різні концепції стосовно визначення об'єкта злочину. Наведені позитивні та негативні аспекти окремих концепцій. Визнається обґрунтованою концепція, за якою об'єктом злочину вважаються охоронювані кримінальним законом суспільні відносини. Проаналізовано об'єкти злочину за невиконання судового рішення за законодавством деяких держав Європейського Союзу. ; В статье проанализированы различные концепции относительно определения объекта преступления. Приведены положительные и отрицательные аспекты отдельных концепций. Признается обоснованной концепция, в соответствии с которой объектом преступления считаются охраняемые уголовным законом общественные отношения. Проанализированы объекты преступления за невыполнение судебного решения по законодательству некоторых государств Европейского Союза. ; The article analyzes the different concepts concerning the definition of the object of the crime. These positive and negative aspects of certain concepts are lined. The concept of protected by criminal legislation public relations as the object of crime is admitted reasoned. The objects for default judgment in the legislation of some States of the European Union are analyze.
The subject of the article is a study of the labor market of Ukraine in European integration. The development of the labor market in increasing the level of employment and the improvement of qualitative characteristics is an important prerequisite for the economic growth of any country at both the regional and national as well as international levels. In developed countries the problems of employment and unemployment of the population considered that their decisions affect the provision of socio-economic development and the stability of society. In different countries there are their differences in the implementation of employment policy. Therefore, the introduction of effective mechanisms of regulation of the labor market in Ukraine requires the study of the mechanisms of legal principles and forms of employment regulation in foreign countries of the European Union (EU). In the research were used to general scientific and special methods: analysis and synthesis, analogies and comparisons, statistical, expert assessments, etc. The results of the work. The analysis of theoretical approaches to European norms of the development of the labor market and certain aspects of their adaptation to the practice of State regulation of the scope of employment of the population in Ukraine. Given the proposals on forming mechanism and tools of State regulation of the labor market in European integration processes. Results of the research may be used by all interesting parties, including organs of State executive power in improving the mechanisms for the implementation of socio-economic policy employment and State regulation of the labor market of Ukraine. The conclusions. 1. At present, the system of public administration processes in the labor market requires the use of an integrated approach in the form of forming an effective mechanism of regulation taking into account the international experience. 2. Solving of this task and many others under the conditions of European integration is, in particular, in the development of ...
The article is dedicated to a brief analysis of the evolution of the English language in Europe and its unique functions in the European Union. The influence of the various political, economic and social factors on the settling of the English language as lingua franca of the modern world is demonstrated. The preconditions of the special linguistic status of the English language in the EU are determined, together with its influence on intercultural communication and the creation of common Pan-European linguistic and cultural space. The evidence of the English language nativization under the influence of other European languages is analyzed, together with the hypothesis of the European English variant existence – a new variant of the English language, different from the standard one and other existing variants. The illustrative material of the research demonstrates typical forms of lexical nativization of the English language in the European Union. The notion of disoursal nativization and the conditions necessary for its fixation in the English language of the EU are clarified. The article includes analysis of the existing social contexts of the European Union and their influence on the formation of the European variant of the English language. It is defined, that this influence takes place both, on the level of the official institutions (top down influence) like the recommendations of the European Comission on the professional usage of the English language. It also takes place on the level of everyday communication (bottom up influence), programs of language, educational and cultural exchange etc. The changes in the Ukrainian attitude to the study of English language by the population after the signing of the EU Association Agreement are shown.Special attention is paid to the phenomenon of immigration to the European Union and the popularity of the English language among the immigrants. The influence of the probable Brexit on the spread of English in the EU and the formation of the separate European variant of the English language is analyzed. References1. "Brexit SHOCK: Brussels claims agreement 'shows leaving EU will NOT work'". 2019. Express. https://www.express.co.uk/news/uk/1068898/Brexit-news-EU-Theresa-May-no-deal-video-Martin-Selmayr-Greg-Hands2. Berns, M., Claes M., de Bot, Evers, R. 2007. "English in Europe". In the Presence of English: Media and European Youth 15–42.3. Berns, M. 1995. "English in the European Union". English Today, 11 (3): 3–11.4. Cenoz , Jasone & Jessner, Ulrike (eds.) 2000. English in Europe. The Acquisition of a Third Language. Clevedon: Multilingual Matters.5. Crystal, David. 2003. English as a global language. Cambridge: CUP. 2nd edition.6. Edwards, J. 2001. "No Good Past Dover". Enlish Today 68 17 (4): 3–13.7. McArthur, T. 2001. "Euro-evolution?" English Today 68 17 (4): 2.8. Melckersson, Jennifer. 2018. English in Europe post-Brexit: An analysis of the post-Brexit discourse surrounding English as a European lingua franca. http://lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile& recordOId=8946164&fileOId=8946167.9. Modiano, M. 2001. "A new variety of English". English Today 68 17 (4):13–14.10. Simigné, Fenyő Sarolta. 2003. "The Function Of The English Language". The European Union European Integration Studies, 2 (2): 53–64. 11. "Single-use plastics: member states confirm agreement which bans certain throwaway plastic items". 2019. Europa.eu. https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2019/01/18/single-use-plastics-council-confirms-agreement-which-bans-certain-throwaway-plastic-items/ 12. "Foreign Secretary says UK may seek to delay Brexit in bid to secure deal". 2019. Тhe Journal.ie. https://www.thejournal.ie/brexit-extending-article-50-4469235-Jan2019/. ; Статтю присвячено оглядовому аналізу еволюції ролі англійської мови в Європі та її особливим функціям у Європейському Союзі. Продемонстровано вплив зв'язку політичних, економічних та соціальних факторів на становлення англійської мови як lingua franca сучасного світу. Визначено передумови особливого лінгвістичного статусу англійської мови в Європейському Союзі, її вплив на міжкультурну комунікацію та створення спільного, пан'європейського мовно-культурного простору. Проаналізовано ознаки нативізації англійської мови під впливом інших мов Європейського Союзу та гіпотезу виникнення окремого, відмінного від стандартного, варіанту англійської мови – європейської англійської. В ілюстративному матеріалі дослідження репрезентовано типові форми лексичної нативізації англійської мови в Європейському Союзі. Також визначено поняття дискурсивної нативізації та необхідні умови для її закріплення в англійській мові Європейського Союзу. Стаття включає аналіз існуючих у Європейському Союзі соціолінгвістичних контекстів, що впливають на формування європейського варіанту англійської мови. Визначено, що це відбувається як на рівні офіційних інституцій (згори вниз), наприклад, рекомендації Європейської комісії щодо професійного використання англійської мови, так і на рівні побутової комунікації (знизу вгору), програм мовного, освітнього та культурного обміну і т. ін. Зазначено зміни в українському ставленні до вивчення англійської мови населенням після підписання Асоціації з Європейським Союзом. Дослідницьку увагу приділено феномену імміграції до Європейського Союзу та популярності англійської мови серед іммігрантів. Проаналізовано вплив ймовірного виходу Великої Британії із Європейського Союзу на поширеність англійської та становлення окремого європейського варіанту англійської мови. Джерела та література 1. Brexit SHOCK: Brussels claims agreement 'shows leaving EU will NOT work' [Electronic resource] // Express. – Jan 8 2019. – Mode of access : https://www.express.co.uk/news/uk/1068898/Brexit-news-EU-Theresa-May-no-deal-video-Martin-Selmayr-Greg-Hands. 2. Berns M. English in Europe / М. Berns, М. Claes, de Bot, R. Evers // In the Presence of English: Media and European Youth. – 2007. – P.15–42 3. Berns M. English in the European Union / М. Berns // English Today. – 1995. – Vol. 11 (43). – No. 3. – Р. 3–11. 4. Cenoz J. English in Europe. The Acquisition of a Third Language. / J. Cenoz, J. Ulrike. – Clevedon : Multilingual Matters, 2000. – 86 р. 5. Crystal D. English as a global language: 2nd edition / D. Crystal. – Cambridge : CUP, 2003. – 212 p. 6. Edwards J. No Good Past Dover / J. Edwards // Enlish Today. – 2001. – Vol. 17 (68). – No. 4. – Cambridge : University Press. – Р. 3–13. 7. McArthur T. Euro-evolution? / Т. McArthur // English Today. – 2001. – Vol. 17 (68). – No. 4. – Р. 2. 8. Melckersson J. English in Europe post-Brexit: An analysis of the post-Brexit discourse surrounding English as a European lingua franca [Electronic resource] / J. Melckersson. – 2018. – Mode of access : http://lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile&recordOId=8946164&fileOId=8946167 9. Modiano M. A new variety of English / М. Modiano // English Today. – 2001. – Vol. 17 (68). – No. 4. – Р. 13–14. 10. Simigné F. S. The Function Of The English Language / F. S. Simigné // The European Union European Integration Studies. – Miskolc, 2003. – Vol. 2. – Nо 2. – Р. 53–64. 11. Single-use plastics: member states confirm agreement which bans certain throwaway plastic items [Electronic resource] // Europa.eu. – 18. 01.2019. – Mode of access : https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2019/01/18/single-use-plastics-council-confirms-agreement-which-bans-certain-throwaway-plastic-items/ 12. Foreign Secretary says UK may seek to delay Brexit in bid to secure deal [Electronic resource] // Тhe Journal.ie. – Jan 31st 2019. – Mode of access : https://www.thejournal.ie/brexit-extending-article-50-4469235-Jan2019/.
The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
The paper devoted to the issue of establishment and development of palliative care institute in Ukraine and abroad, as well as the role of the World Health Organization in solving the problems. The urgency of this problem is justified by the fact that the current Ukrainian society requires significant changes in this direction. Indeed, various domestic and international experts assessed the problem as unsatisfactory due to the low level of social care for the elderly and those who are incapable of self-care or are on the verge of life and death, namely the category of people in need of palliative care and hospice care. Social policy should be based on the development of effective mechanisms of public administration of palliative and hospice care, with the borrowing of the best practices of foreign experience. The systematic development of this issue, highly relevant for Ukrainian society, may be based on: WHO recommendations, international standards and the experience of the most developed countries in this area (especially the European Union countries).Palliative care is a relatively new component of modern medicine but has recently been recognized as one of the essential components of the health care system. The need for this type of care is constantly growing. According to WHO experts, 40 million people in the world annually need the care recent years. Almost 80% of those people live in low- and middle-income countries.The paper presents contemporary foreign experience of applying the organizational mechanism of state management of palliative and hospice care. The results of the study give reason to argue that different organizational mechanisms of public administration of palliative and hospice care, forms and approaches to providing such assistance are used in the world. It was noted that the best state of palliative and hospice care was observed in the United Kingdom. ; Стаття присвячена питанню становлення і розвитку інституту паліативної допомоги в Україні і за кордоном, а також про роль Всесвітньої організації охорони здоров'я в вирішенні проблем. Актуальність зазначеної проблеми обґрунтовано тим, що сучасний стан українського суспільства потребує значних змін у вказаному напряму. Дійсно, він оцінюється різними вітчизняними та міжнародними експертами як незадовільний через низький рівень соціально медичного обслуговування людей похилого віку, та тих, хто не спроможний до самообслуговування або перебуває на межі життя і смерті, а саме категорія людей, яка потребує паліативної та хоспісної допомоги. Соціальна політика повинна базуватися на розробленні ефективних механізмів державного управління паліативною та хоспісною допомогою із запозиченням кращих практик зарубіжного досвіду. Системна розробка цього вкрай актуального для українського соціуму питання може відбуватися на базі: рекомендацій ВООЗ, міжнародних стандартів та досвіду найбільш розвинутих у цій царині країн світу (перш за все держав Європейського Союзу.Паліативна допомога – відносно новий компонент сучасної медицини, однак останнім часом її визнають однією з невід'ємних складових системи охорони здоров'я. Та й потреба в цьому виді медичної допомоги невпинно зростає. За оцінками експертів ВООЗ, останніми роками щорічно у світі її потребують 40 млн осіб, майже 80 % з яких проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.У статтті розкрито сучасний зарубіжний досвід застосування організаційного механізму державного управління паліативною та хоспісною допомогою. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що в країнах світу застосовуються різні організаційні механізми державного управління паліативною та хоспісної допомогою, форми і підходи до надання такої допомоги. Зазначено, що найкращий стан розвитку паліативної та хоспісної допомоги спостерігається в таких країнах, як Велика Британія.
The article underlines the conceptual look at the role and place of constitutional law in the system of EU law and provides its complex characteristics according to formal and material conditions. The work is based on the hypothesis that the role and place of the constitutional law in the system of EU law are similar to those characterizing the similar field in any national law system, democratic state, with features stipulated by the supranational nature of this system of law. It`s substantiated an opinion that the formation of the EU law as an autonomous supranational system of law includes not only the accumulation and integration of the corresponding set of legal acts, but also its gradual differentiation with selection of individual branches and institutions. The leading role in the EUlegal system, as well as in national legal systems, is occupied by the constitutional law, owing primarily to its subject of legal regulation. Attention is payed to the fact that after the failure of the common European constitution draft, the term "constitution" in the EU legal system is used exclusively in the substantive sense, and the constitution itself is unwritten (multi-source, combined), like the British one. At the same time, the system of sources of EU constitutional law is characterized by diversity and consists of three levels (subsystems) that regulate the fundamental political and legal relations associated with European integration: primary law, secondary law, common law and case law. It is noted that the core of the subject of EU constitutional law consists of two blocks of public relations: a) relations determining the institutional and functional organization of public authority in the EU; b) relations characterizing the foundations of the legal status of an individual in the EU. These basic political and legal relations are the matrix that determines the formation and development of the relevant general institutions of the EU constitutional law. The example of the constitutional foundations of EU civil society demonstrates that the process of segregation of some institutions in the branches structure of the EU constitutional law continues. At the same time, in general, the structuring of constitutional and legal institutions in the EU repeats the genesis of national constitutional law, at least the one that took place in the states of continental Europe. Attention is payed to the fact that the training of legal professionals in Ukraine must meet the challenges that legal education in the context of European integration. One of the important steps in this direction should be the introduction into the educational process of law schools in our country of disciplines devoted to certain branches of EU law, including the EU constitutional law as the leading branch of this legal system. ; У статті висвітлюється концептуальне бачення ролі та місця конституційного права в системі права ЄС, надається його комплексна характеристика за формальними та матеріальними критеріями. В основу роботи покладено гіпотезу про те, що роль і місце конституційного права в системі права ЄС є аналогічними, тим, що характерні для відповідної галузі в будь-якій національній системі правої, демократичної держави, з особливостями, зумовленими наднаціональним характером цієї системи права. Обґрунтовується думка, що формування права ЄС як автономної наднаціональної системи права передбачає не тільки накопичення й інтеграцію відповідного нормативного масиву, але й поступову його диференціацію з виокремленням певних галузей та інститутів. Провідну роль у системі права ЄС, як і в національних правових системах, посідає конституційне право, що зумовлено передусім його предметом правового регулювання. Звертається увага на те, що після провалу проєкту загальноєвропейської конституції термін «конституція» щодо правової системи ЄС вживається тільки в матеріально-правовому сенсі, а сама конституція є неписаною (багатоджерельною, комбінованою), на зразок британської. Водночас система джерел конституційного права ЄС характеризується багатоманітністю і складається з трьох рівнів (підсистем), що регулюють основоположні політико-правові відносини, пов'язані з європейською інтеграцією: первинного права, вторинного права, звичаєвого права і прецедентного права. Зазначається, що ядро предмета конституційного права ЄС становлять два блоки суспільних відносин: а) відносини, що визначають інституційно-функціональну організацію публічної влади в ЄС; б) відносини, що характеризують основи правового статусу особи в ЄС. Ці базові політико-правові відносини виступають тією матрицею, що зумовлює формування і розвиток відповідних генеральних інститутів конституційного права ЄС. На прикладі конституційних засад громадянського суспільства ЄС демонструється, що процес виокремлення в галузевій структурі конституційного права ЄС окремих інститутів триває. Водночас загалом структурування конституційно-правових інститутів в ЄС повторює ґенезу національного конституційного права, принаймні ту, що мала місце в державах континентальної Європи. Звертається увага на те, що підготовка фахівців-правників в Україні має відповідати тим викликам, що постають перед юридичною освітою в умовах євроінтеграції. Одним із важливих кроків на цьому шляху має стати запровадження в навчальний процес юридичних вишів нашої держави навчальних дисциплін, присвячених окремим галузям права ЄС, зокрема й конституційному праву ЄС як провідній галузі цієї системи права.
The article is devoted to the analysis of the features of participation and the role of civil society in the context of combating corruption in a modern state. Corruption, like a web, envelops different spheres of life and different levels of state power, and thereby makes the state weak and suspends its development. It has been established that the international community, in order to prevent corruption, adopts a number of international documents that emphasize the importance of the problem and the fact that the fight against corruption is a challenge for all states of the world. The main anti-corruption treaties include the United Nations Convention against Corruption, the Council of Europe Criminal Law Convention on Corruption, the European Union Convention on the fight against corruption involving EU officials or officials of EU countries, and others.The article examines the experience of CEE countries regarding anti-corruption policy and the participation of civil society in it and it was found that state support acts as one of the necessary conditions for anti-corruption reforms and adoption of relevant regulatory acts, but their implementation is impossible if the society is not ready to adopt this participation. Today we should talk about the need for the formation and dissemination of new social values: reliability, openness, transparency, active participation and responsibility, which will form an anti-corruption worldview and consciousness. To conduct an effective anti-corruption policy, the necessary steps are: the formation of society as an equal partner in the development and implementation of a national anti-corruption strategy; involving various civil society institutions in anti-corruption counteraction. ; Стаття присвячена аналізу особливостей участі і ролі громадянського суспільства в умовах протидії корупції в сучасній державі. Корупція подібна до павутини закутує різні сфери життєдіяльності і різні рівні державної влади і тим самим робить державу слабкою і тим самим призупиняє його розвиток. Встановлено, що міжнародне співтовариство з метою запобігання та попередження корупції приймає ряд міжнародних документів, в яких підкреслюється важливість проблеми і та обставина, що боротьба з корупцією є завданням для усіх держав світу. Серед основних договорів в області протидії корупції слід зазначити: Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Конвенція Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію, Конвенція Європейського Союзу про боротьбу проти корупції посадовців Європейської спільноти і посадовців держав-членів Європейського Союзу та інші.У статті розглядається досвід країн ЦСЄ відносно антикорупційної політики та участі в ній громадянського суспільства та було встановлено, що державна підтримка виступає як одна з необхідних умов в проведенні антикорупційних реформ, прийняття відповідних нормативних актів, але їх здійснення неможливе, якщо суспільство не є готовим брати в цьому участь. Сьогодні слід говорити про необхідність формування та поширення нових громадських цінностей: надійність, відкритість, прозорість, активна участь і відповідальність, які формуватимуть антикорупційний світогляд і свідомість. Для проведення ефективної антикорупційної політики необхідними кроками виступають: становлення суспільства як рівного партнера в розробці та реалізації національної стратегії протидії корупції; залучення різних інститутів громадянського суспільства до антикорупційної протидії.
The article is devoted to the analysis of the features of participation and the role of civil society in the context of combating corruption in a modern state. Corruption, like a web, envelops different spheres of life and different levels of state power, and thereby makes the state weak and suspends its development. It has been established that the international community, in order to prevent corruption, adopts a number of international documents that emphasize the importance of the problem and the fact that the fight against corruption is a challenge for all states of the world. The main anti-corruption treaties include the United Nations Convention against Corruption, the Council of Europe Criminal Law Convention on Corruption, the European Union Convention on the fight against corruption involving EU officials or officials of EU countries, and others.The article examines the experience of CEE countries regarding anti-corruption policy and the participation of civil society in it and it was found that state support acts as one of the necessary conditions for anti-corruption reforms and adoption of relevant regulatory acts, but their implementation is impossible if the society is not ready to adopt this participation. Today we should talk about the need for the formation and dissemination of new social values: reliability, openness, transparency, active participation and responsibility, which will form an anti-corruption worldview and consciousness. To conduct an effective anti-corruption policy, the necessary steps are: the formation of society as an equal partner in the development and implementation of a national anti-corruption strategy; involving various civil society institutions in anti-corruption counteraction. ; Стаття присвячена аналізу особливостей участі і ролі громадянського суспільства в умовах протидії корупції в сучасній державі. Корупція подібна до павутини закутує різні сфери життєдіяльності і різні рівні державної влади і тим самим робить державу слабкою і тим самим призупиняє його розвиток. Встановлено, що міжнародне співтовариство з метою запобігання та попередження корупції приймає ряд міжнародних документів, в яких підкреслюється важливість проблеми і та обставина, що боротьба з корупцією є завданням для усіх держав світу. Серед основних договорів в області протидії корупції слід зазначити: Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції, Конвенція Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію, Конвенція Європейського Союзу про боротьбу проти корупції посадовців Європейської спільноти і посадовців держав-членів Європейського Союзу та інші.У статті розглядається досвід країн ЦСЄ відносно антикорупційної політики та участі в ній громадянського суспільства та було встановлено, що державна підтримка виступає як одна з необхідних умов в проведенні антикорупційних реформ, прийняття відповідних нормативних актів, але їх здійснення неможливе, якщо суспільство не є готовим брати в цьому участь. Сьогодні слід говорити про необхідність формування та поширення нових громадських цінностей: надійність, відкритість, прозорість, активна участь і відповідальність, які формуватимуть антикорупційний світогляд і свідомість. Для проведення ефективної антикорупційної політики необхідними кроками виступають: становлення суспільства як рівного партнера в розробці та реалізації національної стратегії протидії корупції; залучення різних інститутів громадянського суспільства до антикорупційної протидії.
Throughout whole history the mankind was forced to solve various climatic, socio-economic or other tasks.Currently, there are following key problems of survival: food security, energy supply and conservation fit for theenvironment. In today's world, general safety and security hydrocarbons, including oil and natural gas, are interdependent.The threats for energy security include uneven distribution of oil and natural gas on our planet and unevenenergy consumption between the countries. International security will lose stability if the global system of energyraw materials come out of equilibrium. Accordingly, it is necessary to manage of its balance, based on thegeneral international legal framework and the overall energy strategy. Currently, resource security has become acrucial component of international security, the basis of socio-economic development of nations and states. This isthe difference between the XXI century and XX one. The researches of many scientists are devoted to the problemsof the energy security. Despite many numbers of them, the development of energy security problems should alwaystake place, since the dynamics of life processes require respond on changes and continuous improvements. ; Людство впродовж усього існування змушене вирішувати різні завдання природно-кліматичного, соціально-економічногоабо іншого характеру. На сьогодні до ключових проблем виживання можна віднестизабезпечення продовольством та енергією і збереження придатного для життя навколишнього середовища.В сучасному світі загальна безпека та забезпеченість вуглеводнями, зокрема нафтою і природним газом,взаємозалежні. До загроз енергетичній безпеці відносять нерівномірність розподілу родовищ нафти іприродного газу на планеті, а також нерівномірність споживання енергетичних ресурсів між країнами.Міжнародна безпека втратить стійкість, якщо світова система забезпечення енергетики сировиннимиматеріалами вийде з рівноваги. Отже, її рівновагою потрібно керувати, спираючись на загальну міжнароднуправову базу і на загальну енергетичну стратегію. В даний час ресурсна безпека стала одним з найважливішихкомпонентів міжнародної безпеки, основою соціально-економічного розвитку народів і держав. Уцьому відмінність XXI століття від століття XX. Проблемам енергетичної безпеки присвячені наукові дослідженнябагатьох вчених. Незважаючи на їх кількість, розробка проблем у сфері енергетичної безпекиповинна постійно тривати, оскільки динаміка життєвих процесів вимагає реагування на зміни та постійногоудосконалення.
In September 2011, Ukraine began the process of joining the partnership by joining the International Initiative Open Government Partnership, which aims to increase the level of openness and transparency of public bodies, the introduction of high standards of professional integrity in public administration. The OpenGovernment initiative raises and raises the issue of improving the efficiency of democratic institutions in Ukraine. The purpose of the article is to review the experience of the United States and European countries. The article provides a comparative analysis of the foreign experience of reforming state power, on the basis of which it was concluded that the process of reforming the state power had a very important political motivation in connection with the crisis of confidence in democratic countries at the end of the twentieth century to the traditional political institutes of representative democracy, which ensured its legitimacy throughout the century - parties, elections, parliaments, the state as a whole. The format of the initiative "Open Government" is considered, within the framework of which the state assumes clear commitments on the specified priorities. The official goal of this initiative is to ensure an unprecedented level of government openness, to create a system of transparency, participation and cooperation of government agencies with citizens and interest groups of the public, private and non-profit sectors in the formation and implementation of policy decisions. It is concluded that the use of experience of foreign countries with effective systems of informational openness of the authorities can bring significant benefits in the process of improving the activities of state authorities of Ukraine. However, it should be borne in mind that each country has its own specifics and blind borrowing of "foreign" samples is unlikely to bring the expected results. Therefore, Ukraine needs its own model of the system of information openness of power, which will take into account national specifics, features of historical development, political, socio-economic, cultural, socio-psychological and other factors. ; У вересні 2011 року Україна почала процедуру вступу в партнерство та приєдналася до Міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд»», яка спрямована на підвищення рівня відкритості та прозорості діяльності державних органів, упровадження високих стандартів професійної чесності в державному управлінні. Ініціатива «Відкритий Уряд» актуалізує і ставить на порядок денний питання про підвищення ефективності демократичних інститутів в Україні. Метою статті є розгляд досвіду Сполучених Штатів Америки і європейських країн. У статті проведено порівняльний аналіз закордонного досвіду реформування державної влади, на основі якого зроблено висновок про те, що процес реформування державної влади мав дуже важливу політичну мотивацію у зв'язку із кризою довіри в демократичних країнах наприкінці ХХ століття до традиційних політичних інститутів представницької демократії, які забезпечували її легітимність протягом усього століття, - партій, виборів, парламентів, держави загалом. Розглядається формат ініціативи «Відкритий Уряд», у рамках якої держава бере на себе чіткі зобов'язання за вказаними пріоритетами. Офіційна мета даної ініціативи - забезпечення безпрецедентного рівня відкритості уряду, створення системи прозорості, участі та співпраці урядових агентств із громадянами і групами інтересів публічного, приватного та некомерційного секторів у формуванні та реалізації політичних рішень. Зроблено висновок про те, що застосування досвіду закордонних країн, що мають ефективні системи інформаційної відкритості органів влади, може принести помітну користь у процесі вдосконалення діяльності органів державної влади України. Проте варто враховувати, що кожна країна має свою специфіку, сліпе запозичення «чужих» зразків навряд чи принесе очікувані результати. Тому Україні необхідна власна модель системи інформаційної відкритості влади, що враховуватиме національну специфіку, особливості історичного розвитку, політичні, соціально-економічні, культурні, соціально-психологічні й інші чинники.
