Suchergebnisse

Рассматривается позиция Европейского Союза (ЕС) относительно своей внешнеполитической деятельности в меняющейся геополитической обстановке. Анализируются вызовы, связанные с этим геополитическим контекстом, и то, как ЕС на них реагирует и отставивает свою точку зрения. Рассматривается роль ЕС и его развитие с учетом внешнеполитического взаимодействия. Используется рефлективистский подход, являющийся фундаментальным для понимания политики и рассматривающий внешнюю политическую деятельность как с материальной, так и с нематериальной точки зрения. Основное внимание уделяется эволюции внешней политики ЕС в отношении странсоседей. Особый акцент делается на Европейской политике добрососедства и прежде всего на таком ее аспекте, как «Восточное партнерство». ; This article aims at understanding how the European Union (the EU) has been positioning itself regarding its foreign policy agenda in a changing geopolitical context. It analyses the challenges associated to this geopolitical context and how the EU has been responding and positioning itself in face of these challenges. It discusses the actorness of the EU and how this has been developing with a particular focus on its foreign policy. It follows a reflexivist approach looking at foreign policy from both a material and immaterial perspective, fundamental for understanding policies and actions. The article focuses on the evolution of the EU foreign policy towards its neighbours, with a particular emphasis on the European Neighbourhood Policy (the ENP), and the most particularly its Eastern Partnership (the EaP) dimension.

The factors that determine the East-European Dimension of the European Union Foreign Policy is scrutinized in this article, with the special emphasis on security issues. According to the current policy of Russia towards western independent states and «Ukrainian crisis» effect new challenges and threats to security in the Eastern Partnership region are identified as well as their impact on the further transformation of EU foreign policy in the East. ; В статье раскрываются факторы, определяющие восточноевропейское измерение внешней политики Европейского Союза, акцентировано внимание на проблеме безопасности. С учетом современной политики России в отношении западных независимых государств и «украинского кризиса» определяются новые вызовы и угрозы безопасности в регионе Восточного партнерства и их влияние на дальнейшую трансформацию внешней политики ЕС в восточном направлении. ; В статті розкриваються чинники, що визначають східноєвропейський вимір зовнішньої політики Європейського Союзу, акцентовано увагу на безпековому питанні. З урахуванням сучасної політики Росії відносно західнихнезалежних держав та «української кризи» визначаються нові виклики тазагрози безпеці в регіоні Східного партнерства та аналізується їхній впливна подальшу трансформацію зовнішньої політики ЄС у східному напрямку.

Maintaining a certain level of biodiversity is essential to preserve ecosystemic functions. Conservation of biodiversity is a matter of great importance for the well-being of ecosystems and humans dependent on them. 130 world leaders committed to significantly reduce biodiversity loss before 2010 during the World Summit on Sustainable Development in 2002. This goal is supported and prioritized by a number of significant policy documents among which are Strategy for Sustainable Development endorsed by EU leaders in Gothenburg in 2001, The Sixth Environment Action Programme and Lisbon Strategy. ; Проект № 2016-2592/001-001, 574826-EPP-1-2016-1-RU-EPPJMO-MODULE, при финансовой поддержке Европейской Комиссии

Ключевые слова: внешняя политика; Европейский союз; стратегия; Центральная Азия. = Keywords: Central Asia; European Union; foreign policy; strategy. ; Автор делает попытку проанализировать текущую ситуацию в системе взаимоотношений между Европейским союзом (ЕС) и странами Центральной Азии. Актуальность данного исследования обусловлена тем, что в 2019 г. должна быть принята новая стратегия ЕС по отношению к Центральной Азии. Центральная Азия представляет собой формирующийся регион. Прошедшие годы после распада СССР стали периодом становления новых независимых государств. В эти годы сформировалась внешняя политика стран региона, определилась геополитическая конфигурация. Европейский союз является значимым игроком. Влияние ЕС на ситуацию в Центральной Азии достаточно серьезно и определяется тремя аспектами, такими как экономика, безопасность и поддержка демократических преобразований. ; The author tries to analyse the current situation in st of relations between the European Union and Central Asia. The relevance of this research is due to the fact that a new EU strategy should be adopted in relation to Central Asia in 2019. The article shows that Central Asia is a new emerging region. The past years after the dissolution of the USSR became the period of the new independent states formation. As well as the recent foreign policy of Central Asian States and geopolitical configuration formed at this time. The European Union is an important actor. The European Union's influence in Central Asia is great and defines through such aspects as economy, security and support of democracy.

In the scientific article the author investigates the issue of consumer protection in the activities of the European Union. The principle according to which the consumer of the European Union is a weaker party in the obligation is considered. The author analyzes the normative regulation of consumer protection in the European Union. It is shown that classification of consumer rights is supported by a large number of scientists, who divide them in general and special. The term "consumer" and similar terms in EU legislation are considered. The signs of the consumer are defined as categories of law and legislation of the EU. Legislative acts which regulate the application of law in the EU are investigated. Consumer agreement rule is analyzed, according to which the law of the country of origin of the consumer is subject to application. Exceptions to consumer agreements in the Regulation (EU) № 593/2008 of the European Parliament and of the Council of 17 June 2008 on the law applicable to contractual obligations (Rome I) are highlighted. Regulatory legal acts which regulate the procedural issues of consumer protection in the EU, in particular Regulation (EU) No 1215/2012 'On jurisdiction, recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters', also entitled "Brussels I" have been investigated. Application of the Brussels I Regulation about consumer agreements has been researched. Alternative systems which are aimed at minimizing barriers for consumers in the access to justice have been analyzed. Legal regulation, object and content of the Alternative Dispute Resolution system have been investigation. Attention is also focused on the system of interactive dispute resolution, its scope of activities and content. Extra-judicial network of consumer rights protection and its constituent elements, in particular European Extra Judicial Network, ICPEN-Europe, the subgroup, which was set up by the European Commission, European Association for the Coordination of Consumer Representation in Standardization ...

Рассматриваются исследования российских ученых по внешней политике Европейского союза (ЕС) в отношении Российской Федерации, анализируются взгляды российских исследователей на причины возникающих трудностей в двусторонних отношениях. The article surveys Russian scholars' research dedicated to the European Union foreign policy towards Russian Federation. The analysis of the causes of difficulties in the bilateral relations as well as efforts to search for practical results in the sphere of constructive cooperation between Russian and the EU is represented in the article.

The handbook contains teaching materials for the courses developed by Nizhnevartovsk State University's teaching staff within the framework of Jean Monnet Modules implementation. The projects were supported in 2016. International scientific and educational activity is one of the most important indicators of higher educational institutions effective work in Russia. The necessary scientific and educational basis for international grant implementation projects has been created in Nizhnevartovsk State University (NVSU). Following the results of the 2nd Erasmus+ competition within the framework of Jean Monnet Activities, scientific and methodical seminar was held, at which teaching materials' presentations of supported Jean Monnet Module projects were submitted: - The European Union Social Policy. Academic coordinator: Lala Yakubova. - Interaction of environment and human health: Experience of the European Union. Academic coordinator: Denis Pogonishev, Irina Pogonisheva. The courses are implemented with the financial support of the European Commission in the framework of supported Jean Monnet Modules: The European Union Social Policy, 574865-EPP-1-2016-1-RU-EPPJMO-MODULE and Interaction of environment and human health: Experience of the European Union, 574826-EPP-1-2016-1-RU-EPPJMO-MODULE. The content of this material reflects the authors' opinion; the European Commission is not responsible for the use of the information contained therein. Курсы осуществляются при финансовой поддержке Европейской комиссии в рамках поддерживаемых модулей Жана Монне: Социальная политика Европейского союза, 574865-EPP-1-2016-1-RU-EPPJMO-MODULE и Взаимодействие окружающей среды и здоровья человека: Опыт Европейского Союза, 574826-EPP-1-2016-1-RU-EPPJMO-MODULE. Работа программа для курса « Окружающая среда и здоровье человека: опыт ЕС » разработана в рамках модуля Жана Моне « Взаимодействие окружающей среды и здоровья человека : Опыт Европейского Союза », 574826- EPP -1-2016-1- RU - EPPJMO - МОДУЛЬ . Этот курс является частью учебных ...

The article deals with the features of contemporary political development of Serbia, including the main areas of cooperation with the European Union (EU). Since the early 2000s the strategic priority of the country's foreign policy is participation in the European integration process, which is accompanied by support of consistent and pragmatic relations with the other key partners, primarily with Russia. The principle of multi-vector foreign policy has been developed since the fi rst half of the 2010s, but its use is treated with the lack of uniqueness by different social strata and political movements. Mechanisms of acceleration or slowing down the integration process are used by offi cial Brussels depending on the current aims and political conjuncture (for example, to weaken Russian infl uence in the country and in the region). However, despite the success achieved on the path to the EU accession and the favorable dynamics of negotiation process, the level of support of pro-European policy has been decreasing in Serbian society since the end of the 2000s. The main challenges of the near future, in addition to the growth of euroscepticism, include problems of institutional harmonization with the EU and the compliance with the Copenhagen criteria, the enforcement of the Brussels agreement with Pristina, as well as maintaining of balanced foreign policy.

The Republic of Azerbaijan's state hood development process state and stages, the features of which are determined by the specifics of history, geographical, geopolitical, national, and cultural factors, are considered. The role of the nation-state as the only possible political institution that can defend national interests both within the country (in the economic, sociocultural, domestic political spheres) and in the international arena is highlighted. The growing role of the modern state in preserving its sovereignty in the era of the formation of a multipolar post-globalization world and the effective use of its own natural and other resources for the benefit of the citizens of their country is emphasized. Particular attention is paid to the relations of Azerbaijan as one of the countries of the South Caucasus with powerful geopolitical actors, with the European Unionin particular. The presence of the unresolved problem of the prolonged Armenian-Azerbaijani conflict, which is a threat to the national sovereignty of Azerbaijan, is brought up. The specifics of Azerbaijan's relations with the European Union are explained, namely: on the one hand, the importance of Azerbaijan as a transit country and supplier of gas and oil resources of the Caspian basin to the EU, and on the other hand, constant pressure on the political leadership of Azerbaijan to force them to make structural political changes and steadily implement generally accepted in Western Europe, democratic principles and values. The gradual transformation of the policy of the European Union itself is emphasized in the sense of closer proximity to a realistic assessment of its relations with member countries, neighboring countries, and associate members. ; Розглянуто стан та етапи процесу розбудови державності Азербайджанської Республіки, особливості якого зумовлені специфікою історії, географічними, геополітичними, національно-культурними факторами. Висвітлюється роль національної держави як єдино можливого політичного інституту, який спроможний відстоювати національні інтереси як всередині країни (в економічній, соціокультурній, внутріполітичній сферах), так і на міжнародній арені. Підкреслюється зростаюча роль сучасної держави у збереженні свого суверенітету в епоху формування багатополярного постглобалізаційного світу та в ефективному використанні власних природних та інших ресурсів на благо громадян своєї країни. Особлива увага приділяється взаєминам Азербайджану як однієї з країн Південного Кавказу з потужними геополітичними акторами, зокрема с Європейським Союзом. Вказується на наявність нерозв'язаної проблеми тривалого армяно-азербайджанського конфлікту, що є загрозою національному суверенітету Азербайджану. Пояснюється специфіка відносин Азербайджану з Євросоюзом, а саме, з одного боку, значимість АР як країни-транзитера й постачальника газонафтових ресурсів Каспійського басейну для ЄС, а з іншого – постійний тиск на політичне керівництво Азербайджану з метою змусити запроваджувати структурні політичні зміни та неухильно виконувати загальноприйняті у Західній Європі демократичні принципи та цінності. Підкреслюється поступова трансформація політики самого Євросоюзу у сенсі більшої наближеності до реалістичної оцінки своїх відносин з країнами-членами, країнами-сусідами та асоційованими членами.

The article deals with the principles of the formation and the activity of the European Union. The language policy of the EU and the ways of its realization in legal aspects are analyzed. The positive and problematic issues of the development of European languages are identified. The most commonly used terms and concepts in the field of linguistic diversity of the EU are defined. The prospects of functioning of the Ukrainian language in the European Union are outlined.The language policy of the European Union is aimed at developing of the national languages and supporting the learning of foreign languages. The linguistic diversity of the EU is based on the principles of equality and mutual enrichment of different cultures. EU institutions build a language policy based on the harmonious coexistence of official languages, regional and languages of the smaller indigenous peoples of Europe. Each language is a value and serves as a bridge to other countries of the European Union, promotes mutual understanding. Multilingualism expands the opportunities of EU citizens in the labor market, education, sports, professional growth; facilitates access to information in the field of law; facilitates unimpeded travel to the territory of all EU member states. The overwhelming majority of Europeans see successful prospects of the European Union's linguistic policy against the backdrop of a globalized world. The introduction of the concept «EU citizen» does not mean the abolition of national citizenship. It complements it and allows a person to better understand his affiliation with the European Union. The European Union is today one of the largest donors of humanitarian aid in the world. The process of EU enlargement and the laws that guarantee the four basic freedoms of the European Union (free movement of goods, persons, services, capital) contribute to the multicultural and multilingual nature of the EU.Key words: European Union, Schengen, Schengen Area, language policy of the EU, Flag of Europe, Anthem of Europe, Europe Day, European Day of Languages, euro. ; У статті досліджено засади формування та принципи діяльності Європейського Союзу. Проаналізовано мовну політику ЄС та способи її реалізації в правових аспектах. З'ясовано позитивні та проблемні питання розвитку європейських мов. Визначено найбільш уживані терміни й поняття в царині мовного розмаїття ЄС. Окреслено перспективи функціонування української мови в Європейському Союзі.Ключові слова: Європейський Союз, Шенґен, Шенґенська зона, символи Євросоюзу, Європейський прапор, Гімн Європи, День Європи, євро, мовна політика ЄС, Європейський день мов.

The EU security policy is an inseparable part of the EU Common Security and Defence Policy elaborated within the EU Common Foreign and Security Policy. Sucurity and defence issues are quite vulnerable for any state sovereignty that is why it took Member Statets rather long time to agree on principles, directions and priorities of their common security policy as well as on cooperation with the NATO. With the development of the European Community, in the sphere of security policy a number of structures were established and anumber of principled documents were adopted. The article researches the evolution of the EU security policy influenced by external cgallenges and threats ; Політика безпеки ЄС є невід'ємною частиною Спільної політики безпеки й оборони ЄС у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики Союзу. Питання безпеки й оборони є досить вразливими для суверенітету кожної держави, тому узгодження принципів, напрямів і пріоритетів спільної безпекової політики й співпраці з НАТО зайняло тривалий час. З розвитком Європейської Спільноти створено низку структур й прийнято принципові документи у сфері політики безпеки. У статті досліджено еволюцію політики безпеки ЄС, яка розроблялася під впливом зовнішніх викликів та загроз

The author analyses the European Union's foreign policy in Central Asia. He indicates the basic tendencies of development of the EU cooperation with the countries of Central Asian region. Further, the author analyzes the implementation of joint projects within the framework adopted by the Partnership Agreements. Based on a critical analysis, the researcher highlights a number of constraints to effective development of relations between the EU and Central Asian states. He carries out a structural analysis of conceptual documents of the European Union for the development of bilateral and multilateral relations with Central Asian countries in the region.

Scientific novelty of this work lies in the systematization of stages in the evolution of relations between the European Union and the countries of Central Asia. The author divides the formation of cooperation into four main stages.

The first stage of the relations between the EU and the countries of Central Asia includes conceptual framework of the legal regulatory structure of bilateral and multilateral cooperation.

The second stage is characterized by the realization of a number of joint projects in the field of transport communications, democratic transformations, regional security and stability.

The third stage of the relations is determined by acquiring of special geographical significance of the region of Central Asia resulting from the engagement of the International Security Assistance Force in Afghanistan in 2001.

The fourth stage has begun in 2015 with the adoption of the EU Strategy for a New Partnership with Central Asia for 2017-2021.

These studies serve as a basis for developing some important proposals and recommendations for the improvement of the effectiveness of cooperation between the parties.

З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу. ; З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу. ; З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу.