Suchergebnisse

This scientific article studies the informational impact of the Russian Federation on the informational field of the European Union and analyzes the measures of the European Union aimed at counteracting third-party interference in its informational field. The methodological basis of the study is a systemic and structuralfunctional approaches. EU demonstrates an effective activity in the information area and strengthen measures on mitigating the foreign impacts. ; У науковій статті проводиться дослідження інформаційних впливів Російської Федерації на інформаційне поле Європейського Союзу та аналіз заходів Європейського Союзу, спрямованих на протидію втручанню третіх сторін в його інформаційне поле. Методологічною основою дослідження є системний та структурно-функціональний підходи. Європейський Союз демонструє ефективну діяльність в інформаційному полі та посилює протидію негативним стороннім впливам.

Taking into account the new dangerous challenges to the modern international legal order and security system, politicians and scholars are faced with the question of the timeliness and validity of the revision of established conceptual approaches to the construction of international and European security architecture. Since the beginning of the XXI century there are more and more calls to significantly update the current international order, its institutions, norms and rules, which emerged after 1945 (especially the UN Security Council). In this regard, the study of the evolution of previous systems of international relations and security systems based on them (in particular the Vienna system) is relevant and of a practical significance. Regarding the «European Concert» as a core of the Viennese architecture of European security (1815–1914) there is a general ambiguous attitude in historiography, which prevents it from being properly assessed, as well as to trace the evolution of the Vienna system, its relationship with subsequent international systems, to assess the possibility of using its elements to design future international systems. It determines the attention caused by the formation, development and decline of the Vienna system. One of the concepts that require to be reconsidered in this context is the «balance of power», the theoretical foundations of which were mainly formed during the Vienna system. Over time, the content of the concept of «balance of power» changed markedly and was supplemented with new elements, which caused the conceptual ambiguity of the term. As a result of the development of international relations, changes in approaches to global and regional security, there is a need for a critical analysis of the «balance of power», its new conceptual models that explain the behavior of world politics' subjects.

This article analyzes the significance of «United Europe». Also, the main stages of the development of a united Europe, from the Middle Ages to the New Age, which included both idealistic plans of the European Confederation, and more realistic ones, such as the United States of Europe, were considered. The main factors that guided contemporary politicians and cultures were described.The European Union today – is an economic entity that unites 28 European countries, took seventh place in the world by area and has more than 500 million. people. This community, united by a common values, common history and interests.This job created in order to understand how was the unification of Europe, to consider what influenced the development of the idea of «United Europe» and read the key project of creating a supranational formation in Europe.The word «Europe» is a stumbling block for grouping political rivals use it quite differently. Those who favor the idea of a future European federation, tend to consider «Europe» as a special cultural field with common historical experiences and common civilization. They believe that a united Europe would mean the end of a long historical process, the final elimination of outdated political geography, the prevailing economic, social and cultural conditions XVIII-XIX centuries. For their opponents, ie those concerns to the European Federation of critical and incredulous, the word «Europe» – appears to refer to the label of the EU institutions, depicted centralizing, inflexible, wasteful and corrupt. From their perspective, European unity is a bureaucratic nightmare, imposing new European system of small numbers elite that seeks to overcome a variety of cherished national traditions and cultures.The idea of a united Europe has a centuries-old tradition. The first factor that contributed to the idea of political and spiritual unity of the peoples of Europe has belief, and if more specifically, the Roman Catholic Church, which for centuries has assumed the role of chief integrator of European unity. But due to the rapid development of national and state trends, the rapid growth of cities and their development in science and secular culture promoted that in the XII–XV centuries. influence of the church began to plummet, but despite this, Christianity itself was one of the origins of humanist and pacifist interpretation of the future European unity. ; В этой статьей проанализировано значение «Единой Европы». Также рассмотрены основные этапы развития объединенной Европы, начиная со времен Средневековья до Нового времени, которые включали в себя как идеалистические планы европейской конфедерации, так и более реалистичные, такие как Соединенные Штаты Европы.Охарактеризованы основные факторы, которыми руководствовались тогдашние деятели политики и культуры. ; У статті проаналізовано значення терміну «Єдиної Європи», а також розглянуто основні етапи розвитку об'єднаної Європи, починаючи з часів Середньовіччя до Нового часу, які включали в себе як ідеалістичні плани європейської конфедерації, так і більш реалістичні, такі як Сполучені Штати Європи. Охарактеризовано основні фактори, якими керувалися тогочасні діячі політики та культури.

The article highlights the actions of foreign states in response to the criminal activities of the Russian Federation in cyberspace, as well as the dangers of such practices of Russia. The legal framework that is the basis for appropriate countermeasures is analyzed. The sanctions that are most used by the United States and the European Union in response to cyberattacks are highlighted. ; У статті висвітлено дії іноземних держав у відповідь на злочинну діяльність Російської Федерації у кіберпросторі, а також чим може бути небезпечна подібна практика РФ. Проаналізовано законодавчу базу, що є основою для відповідних контрзаходів. Виділено санкції, що найчастіше використовуються США та Європейським Союзом у відповідь на кібератаки.

In the conditions of the Russian Federation aggression against Ukraine, the peculiarities of Russian geostrategy in the post-Soviet space appear to be a topical issue. The purpose of the study is to determine the geopolitical influence of Russia and its implementation of geo-strategic interests in the post-Soviet space, and to investigate the negative influence of Russian foreign policy and its geostrategy as a whole on the architecture of the European security and the modern world order. Applying systematic, analytical and comparative methods, the author makes a disappointing conclusion that, in its present form and with the current leadership, Russia is not capable of constructive action in the international environment, and on the contrary – destabilizes the modern system of international relations. As a result of the study, the author identifies current Russia as a threat to international peace and security, a neo-imperialist aggressive force, a terrorist state that is planning a destructive transformation of the modern system of international relations. The findings revealed a number of characteristic features of the Russian Federation's recent intersection of frozen conflicts in the post-Soviet space in the context of the implementation of its geostrategic tasks of global scale. Among them: the insidious, aggressive, reflexive nature of most foreign-policy activities and actions, obscene attempts to position itself as one of the "poles" of the post-bipolar world, false propaganda designed to disguise as concrete aggressions, and the general direction of geo-strategy on the revision of the international order, is obvious blackmail and intimidation of the world community by the destructiveness of further foreign policy actions. At the same time, the author comes to the conclusion that the causes of the aggressive foreign policy of Russia in the post-bipolar period are laid down in the nature of Putinism as the quintessence of traditional Russian expansionism, imperial chauvinism, and criminal contempt for ...

The article presents the research of the ECHR competence in the interstate disputes. The impact of Universal Declaration on Human Rights on the adoption of the European Convention on Human Rights has been investigated. The main emphasis has been placed on the interstate disputes between Ukraine and Russia.Since 2014 there have been six Ukraine v. Russia inter-State applications. They have subsequently been regrouped into three applications, which are currently still pending. The cases concern Ukraine's allegations of violations of the European Convention on Human Rights by Russia and armed groups which Russia allegedly controls. The applications were made under several Articles. The Government of Ukraine alleges violations of Articles 3 (prohibition of torture and inhuman or degrading treatment), 5 (right to liberty and security), 6 (right to a fair trial), 8 (right to respect for private and family life), 9 (freedom of thought, conscience and religion), 11 (freedom of assembly and association), 13 (right to an effective remedy), 14 (prohibition of discrimination) of the Convention dated 1950. Under the submitted applications, the Government of Ukraine maintain that Russia has exercised and continues to exercise effective control over Crimea and – by controlling separatists and armed groups there – de facto control over the regions of Donetsk and Luhansk. According to the Government of Ukraine, Russia is therefore responsible for numerous violations of the European Convention on Human Rights in those areas.In addition to the inter-State cases, there are over 4,000 individual applications before the Court which are apparently related to the events in Crimea or the hostilities in Eastern Ukraine.Key words: The European Court of Human Rights; interstate dispute; annexation of Crimea; armed conflict; Eastern Ukraine. ; Досліджено компетенцію Європейського суду з прав людини щодо міждержавних спорів. Проаналізовано вплив Загальної декларації з прав людини на прийняття Європейської конвенції з прав людини. Значну увагу приділено розгляду міждержавного спору України з Росією.З 2014 р. подано 6 міждержавних скарг України проти Росії, які перегрупували у три справи. Скарги стосуються української заяви щодо порушення Росією та контрольованими нею збройними угрупуваннями Європейської конвенції з прав людини. Підставою для скарги слугувало порушення кількох статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема: ст. 3 (заборона катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність поводження); ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість),; ст. 6 (право на справедливий суд); ст. 8 (право на повагу до приватного життя); ст. 9 (свобода релігії); ст. 11 (свобода зібрань та об'єднання); ст. 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) та ст. 14 (заборона дискримінації).У своєму поданні до скарги Україна зазначає, що Росія здійснювала та продовжує здійснювати ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та над сепаратистськими й армійськими формуваннями у Донецькій та Луганській областях. Відповідно до позиції України, Росія є відповідальною за численні порушення Європейської конвенції з прав людини у цих регіонах.На доповнення до міждержавних спорів, у Суді перебуває понад 4 000 індивідуальних скарг, пов'язаних з подіями в Криму та бойовими діями на Сході України.Ключові слова: Європейський суд з прав людини; міждержавний спір; анексія Криму; збройний конфлікт; Схід України.

This article clarifies the role and peculiarities of city diplomacy during the Russian war against Ukraine, and the attention degree of European city networks to peacekeeping, conflict-solving, and interaction in circumstances of aggression. It has been determined that the city diplomacy has not received much attention over the past decade, but the current situation has led to a surge in lobbying policies cities, complemented by more active bilateral contacts and public diplomacy. These trends endorse the thesis of cities` activisation in international relations which was confirmed by qualitative and quantitative content analysis and case study method. ; У статті з'ясовано роль та особливості дипломатії міст в умовах війни Російської Федерації проти України, та ступінь уваги європейських мереж міст до питань забезпечення миру та вирішення конфліктів, взаємодії в умовах агресії. Визначено, що протягом останнього десятиліття питанням дипломатії міста заради миру не було приділено значної уваги. Тим не менш, сучасна ситуація призвела до сплеску політики лобізму міст, яка доповнилась більш активними двосторонніми контактами та публічною дипломатією. Ці тенденції підтримують тезу про активізацію міст у міжнародних відносинах, про що свідчать результати якісного та кількісного контент аналізу й застосування методу кейс-стаді.

The government of Ukraine intends to intensify the work on the Association Agreement with the EU. The convergence with the progressive international political and economic union necessitates a thorough study of the EU institutions in the theoretical level.Defining of the competence of its organs and the distribution of powers among them are of particular interest, and the article is dedicated to the study of these facts.The powers of the European Council, the EU Council and the European Parliament are investigated, as well as their distribution among these authorities of the EU. The new approaches to the European Union as an international organization that has features of federation are made, and the role and importance of the European Commission in its system bodies is shown.It is emphasized that the entry into legal force of the Lisbon Treaty the European Council acquires the status of a full-fledged EU institution. Therefore, the decisions made by this organization can be regarded as acts which have legal effect and operate within both the EU and the Member States. The institutions, bodies and organizations, as well as the Member States, to which its decisions are addressed, are legally bound to meet them and to ensure their enforcement. New powers were given to the European Parliament and the Council. The Commission received higher authority like the authority of the executive power. ; Досліджено повноваження Європейської ради, Ради ЄС, та Європарламенту, а також їх розподіл між вказаними органами Євросоюзу. Розглянуті нові підходи до Євросоюзу як міждержавної організації, яка має ознаки федерації, з'ясована роль і значення Єврокомісії в системі його органів.

The article deals with the peculiarities of relations of the Republic of South Ossetia with the Russian Federation. It is shown that South Ossetia depends on Russia in different spheres and is a puppet state of Russia. Putting this de facto state into dependency, Russia has a lot of goals: destabilization of political situation in Georgia, hindering its Euro-Atlantic course, strengthening of the Russian borders in South Caucasus, satisfying its geopolitical ambitions, opening new opportunities for the Russian economy.It is investigated that Russian-South Ossetian relations are based on a broad treaty basis which contributes to actual absorption of this de facto state by Russia. The Treaty on Alliance and Integration between the Russian Federation and the Republic of South Ossetia (2015) which plays a key role for the development of the relations of the two countries is characterized. In the article it is shown that Russia makes «unofficial occupation» of this unrecognized state, interferes in political process of it. Russia possesses military bases on the territory of South Ossetia, defends «border» between South Ossetia and Georgia, realizes a process of borderization.In the article it is pointed out that a politics of «passportization» makes close ties of this de facto state with its patron state, increases the trust of the South Ossetian population to Russian government, gives some advantages to the population of the region. It is shown that its development would be difficult without Russian financing. Russian economic assistance is the main source of income of South Ossetia. Russia invests money into infrastructure of South Ossetia, pays pensions and salary to state employees and is a main trade partner of the republic. The ties between these two countries are strengthening because of the official status of Russian language on the territory of this partly recognized state. It facilitates propaganda of Russia in South Ossetia. It is noticed, that the politics of Russia in the region affects interests of the European Union, USA and China. Possible scenarios of future development of the relations of South Ossetia and Russia are characterized in the article.Key words: South Ossetia; Russia; de facto state; politics of «passportization»; irredentism. ; Досліджено особливості відносин Республіки Південна Осетія з Російською Федерацією. Показано, що Південна Осетія залежить від Росії у різноманітних сферах і фактично є маріонетковою державою останньої. Узалежнюючи цю де-факто державу, Росія переслідує низку цілей, таких як дестабілізація внутрішньополітичної ситуації у Грузії, перешкоджання її євроатлантичному курсу, зміцнення російських кордонів на Південному Кавказі, задоволення своїх геополітичних амбіцій, відкриття нових можливостей для російської економіки.З'ясовано, що російсько-південноосетинські відносини побудовані на широкій договірній базі, що спричиняє фактичне поглинання цієї де-факто держави Росією. Охарактеризовано Договір між Російською Федерацією та Республікою Південна Осетія про союзництво та інтеграцію 2015 р., який має ключове значення для розвитку відносин двох держав. У статті наголошено, що Росія фактично здійснює неофіційну окупацію цієї невизнаної республіки, втручається у її політичні процеси. РФ має військові бази на території Південної Осетії, здійснює захист кордону між де-факто державою і Грузією, реалізує процес бордеризації.Констатовано, що політика «паспортизації» спрямована на зближення цієї де-факто держави з державою-патроном і збільшення довіри південноосетинського населення до російського уряду, надає населенню регіону низку переваг. Показано, що без фінансування РФ Південна Осетія не могла б розвиватися, адже економічна допомога є головним джерелом її доходів. Росія вкладає значні кошти в інфраструктуру Південної Осетії, виплачує зарплату бюджетникам і пенсії, а також є головним торговельним партнером самопроголошеної республіки. Зв'язок держав підсилюється тим, що російська мова, як і осетинська, є державною мовою цієї невизнаної республіки. Це полегшує пропагандистську діяльність Росії в південноосетинському суспільстві. Підкреслено, що політика Росії в регіоні зачіпає інтереси Європейського Союзу, США та Китаю. Розглянуто можливі сценарії розвитку російсько-південноосетинських відносин у майбутньому.Ключові слова: Південна Осетія; Росія; де-факто держава; політика «паспортизації»; іредентизм.

Preconditions of foreign policy of the Russian Federation formation in relation to the Eastern European region are examined. The current forms of foreign policy of the Russian Federation in relation to the Eastern European region are analyzed. Tools and resources of foreign policy and geo-strategic influence of the Russian Federation in relation to the Eastern European region are systematized and substantiated. ; Рассматриваются предпосылки формирования внешней политики Российской Федерации в отношении региона Восточной Европы. Анализируются текущие формы внешней политики Российской Федерации в отношении региона Восточной Европы. Систематизируются и обосновываются инструменты и ресурсы внешнеполитического и геостратегического влияния Российской Федерации в отношении региона Восточной Европы. ; Розглядаються передумови формування зовнішньої політики Російської Федерації щодо регіону Східної Європи. Аналізуються поточні форми зовнішньої політики Російської Федерації по відношенню до регіону Східної Європи. Систематизуються та обґрунтовуються інструменти і ресурси зовнішньополітичного та геостратегічного впливів Російської Федерації в регіоні Східної Європи.

The article outlines the characteristics of the current military-political situation in the Black Sea region, examines Russia's military policy in it, as well as analyzes the approaches of the Black Sea countries, especially Ukraine in terms of ensuring their own and regional security. Authors have suggested recommendations for ensuring the national interests of our state in the Black Sea region. ; У статті окреслено характеристики сучасної воєнно-політичної ситуації в Чорноморському регіоні, розглянуто мілітаристську політику Росії в ньому та проаналізовано підходи причорноморських країн, насамперед України щодо забезпечення власної та регіональної безпеки. Запропоновано рекомендації щодо забезпечення національних інтересів нашої держави у Чорноморському регіоні.

The article outlines the characteristics of the current military-political situation in the Black Sea region, examines Russia's military policy in it, as well as analyzes the approaches of the Black Sea countries, especially Ukraine in terms of ensuring their own and regional security. Authors have suggested recommendations for ensuring the national interests of our state in the Black Sea region. ; У статті окреслено характеристики сучасної воєнно-політичної ситуації в Чорноморському регіоні, розглянуто мілітаристську політику Росії в ньому та проаналізовано підходи причорноморських країн, насамперед України щодо забезпечення власної та регіональної безпеки. Запропоновано рекомендації щодо забезпечення національних інтересів нашої держави у Чорноморському регіоні.