Suchergebnisse

У статті представлено огляд розвитку жіночого руху та жіночих і .тендерних студій в незалежній Україні у контексті зміни ставлення до поняття «фемінізм», яке було дискредитоване у радянський час. Виділено чотири основні етапи та охарактеризовано основні проблеми становлення феміністських студій (академічного фемінізму) у вітчизняній науці та вищій школі. Простежено поступове формування феміністського активізму - від матер- налістських і традиціоналістських жіночих організацій на початку 1990-х до радикальних жіночих груп анархістського спрямування. Висвітлено взаємодію жіночих організацій з органами влади та зусилля активісток з подолання сексизму в українській політиці на тлі змін українського законодавства у напрямку забезпечення тендерної рівності. ; This article represents an overview of the developments in the contemporary Ukrainian womens movement and in womens and gender studies from the perspective of changing public attitudes towards the notion of feminism which has been discredited in Soviet times. It identifies four stages and examines major issues in the process of institutionalizing of feminism and feminist research in the Ukrainian academia. The author traces the progress of feminist activism in Ukraine from mater- nalist and traditionalist women's initiatives in the early 1990s up to radical anarchist womens groups in the 2010s. Peculiarities of interactions between womens NGOs and state institutions are explored against the backdrop of changes in the Ukrainian legislation on gender equality.

The article analyses discussions in modern feminist theory about perspectives for promotion of feminist politics and criticism of neoliberal and anti-gender politics in pandemic situation. In particular, the critical arguments of C. Arruzza, T. Bhattacharya and N. Fraser in their manifesto Feminism for 99% (2019) against liberal feminism and their project of "another feminism" as alternative to the liberal one, which will be focused not on elites but on masses of "real women". The controversial character of the thesis of Manifesto authors is shown: in the situation of a pandemic as a radical rupture of social bonds, an effective argument for international feminist solidarity can be their proposition that all women, regardless of their ethnic, class and racial affiliation, should be united on the basis of their unpaid reproductive and domestic work. The reflections of J. Butler on opportunities of restoring social bonds and resisting the forces of destruction and militarism are analyzed in her book Forces of Nonviolence (2020), in which she develops S. Freud's ideas about the possibility of overcoming the death drive, which in his opinion is the driving force and cause of any war. It is shown that Butler, following Freud, identifies mania as a force capable of overcoming death drive and understands mania as a protest of a living organism against its destruction or self-destruction. The article analyses Butler's thesis about modern feminism, that if uncovering appropriate forms of education, it can develop in human beings a manic aversion to violence and war as means of destroying organic life. In the conclusion, author suggests that it is possible to reconsider feminist criticism of liberal feminism and return to its slogans, while radicalising them. ; В статье анализируются дискуссии в современной феминистской теории о перспективах продвижения феминистских политик и критики неолиберальных и антигендерных политик в ситуации пандемии. В частности рассматриваются критические аргументы Ч. Арруцца, Т. Бхаттачарья и Н. Фрэйзер в их манифесте «Феминизм для 99%» (2019) против либерального феминизма и их проект «другого феминизма», альтернативного либеральному, который будет ориентирован не на элиты, а на массы «реальных женщин». Показан спорный характер тезиса авторов Манифеста о том, что в ситуации пандемии как радикального разрыва социальных связей действенным аргументом за интернациональную феминистскую солидарность может выступать выдвигаемый ими тезис о том, что всех женщин независимо от их этнической, классовой и расовой принадлежности объединяет неоплачиваемый репродуктивный и домашний труд. Проанализированы размышления Дж. Батлер о возможностях восстановления нарушенных социальных связей и противодействия силам деструктивности и милитаризма в её книге «Силы ненасилия» (2020), в которой она развивает идеи З. Фрейда о возможности преодоления влечения к смерти, которое, по его мнению, является движущей силой и причиной любой войны. Показано, что Батлер, вслед за Фрейдом, в качестве влечения, способного превзойти по силе влечение к смерти, называет манию, понимаемую как противостоящий разрушающей меланхолии протест живого организма против его деструкции или самодеструкции. Проанализирован тезис Батлер о том, что современный феминизм, если он откроет соответствующие формы воспитания, может развить у людей маниакальное отвращение к насилию и войне как способам уничтожения органической жизни. Сделан вывод о возможности пересмотреть феминистскую критику либерального феминизма и вернуться к его лозунгам, радикализировав их. ; У статті аналізуються актуальні дискусії в сучасній феміністській теорії про перспективи просування феміністських політик і критики неоліберальних і антігендерних політик в ситуації пандемії. Зокрема розглядаються критичні аргументи Ч. Арруцца, Т. Бхаттачарья та Н. Фрейзер в їх маніфесті «Фемінізм для 99%» (2019) проти західного ліберального фемінізму і їх проект «іншого фемінізму», альтернативного ліберальному, який буде орієнтований не на еліти, а на інтернаціональні маси «реальних жінок». Показаний спірний характер тези авторів Маніфесту про те, що в ситуації пандемії як радикального розриву соціальних зв'язків дієвим аргументом за інтернаціональну феміністську солідарність може виступати запропонована ними теза про те, що всіх жінок незалежно від їх етнічної, класової і расової приналежності об'єднує неоплачувана репродуктивна і домашня праця. Проаналізовано роздуми Дж. Батлер про можливості відновлення порушених соціальних зв'язків і протидії силам деструктивності і мілітаризму в її книзі «Сили ненасильства» (2020), в якій вона розвиває ідеї З. Фрейда про можливість подолання потягу до смерті, який, на його думку, є рушійною силою і причиною будь-якої війни. Показано, що Батлер слідом за Фрейдом вважає, що потягом, здатним перевершити по силі потяг до смерті, є манія, що розуміється як протидія руйнуючим силам меланхолії і афірмативний протест живого організму проти загрози його деструкції або самодеструкції. Проаналізовано тезу Батлер про те, що сучасний фемінізм, якщо він відкриє відповідні антимілітаристські форми виховання, може розвинути у людей маніакальну огиду до насильства і війни як способам знищення органічного життя. Зроблено висновок про можливість переглянути сучасну феміністську критику ліберального фемінізму і повернутися до його гасел, радикалізуючи їх.

Lady Gaga as a postmodern cultural icon manipulating with images and symbols has created in her "performances" a kind of new "post"-postmodern feminism, in which she followed the line of feminine anarchists – in politics, arts and culture. "Gaga ideology", which in fact "embraces a void", nowadays is vividly presented across alternative forms of popular culture with the subsequent great impact on the generation of millennials.

Ukraine's Euro-civilization choice, which took place as a result of the Revolution of Dignity, posed a number of challenges to Ukrainian society, without adequate answers to which EU accession will remain a ratherdistant prospect for Ukrainians. One of such challenges is the genderization of the social life of Ukrainians, in particular in the field of education, which presupposes, first of all, the formation of a gender-sensitive space for the existence of the country's citizens; mass involvement of Ukrainian women in all spheres of society on an equal footing with men and the creation of equal opportunities for this. The philosophy of this process is to recognize as the greatest value of human capital, existing in the form of two social sexes (gender) - female and male - with different life experiences, differences and personal strategies of self-realization.
The article analyzes, among other, the issue of teaching feminist and (or) gender issues in higher educational institutions of modern Ukraine from the standpoint of philosophical and worldview approach. The author aim is to investigate the real state of gender education in Ukrainian higher education institutions, to analyze the existing problems and identify prospects for the development of this process in Ukraine. A group of political science students from the Taras Shevchenko National University of Kyiv was involved in an in-depth survey of the need / no need to teach feminist and gender issues in universities. It was concluded that exist the need of genderization higher education in Ukraine as an integral part of the Euro-integration process.

The article investigates the actual topic – of new social and political movements that create new challenges for democratic institutions. Meanwhile, environmental, alternative and feminist movements contribute to the growth of political activity of citizens, increasing their awareness, opening the possibility for democratic development. ; Статья посвящена исследованию актуальной темы – деятельности альтернативных общественно-политических движений, которые образуют новые вызовы для демократических институтов. Вместе с тем, экологические, альтернативные и феминистские движения способствуют росту политической активности граждан, повышению их информированности, что открывает возможности для демократического развития. ; Статтю присвячено дослідженню актуальної теми – діяльності альтернативних суспільно-політичних рухів, які утворюють нові виклики для демократичних інститутів. Водночас, екологічні, альтернативні та феміністські рухи сприяють зростанню політичної активності громадян, підвищенню їх інформованості, що відкриває можливості для демократичного розвитку.

Review of the monograph T. Vlasova, I. Grabovska, Y. Galytska "The actual gender: the international and Ukrainian context". Kyiv: Millenium, 2018. - 132 p.

The problem of transformation of feminist ideologies, peculiarities of formation of gender discourse in postmodern culture, development of gender practices, peripheries of formation of gender system of Ukrainian society are the most urgent, but not all issues which are professionally, convincingly and interestingly considered by the authors of the monograph. Everyone who reads the text will be forced to conclude that the new principles of gender socialization formed in Western culture, which provoked a change in the gender order of postmodern societies, are now actively penetrating into our culture and establishing it, changing the traditional gender structure of Ukrainian society.

The artistic achievements of international artists such as Mirjana Batinić, Oksana Chepelyk, ThereseDebono, Debbie Caruana Dingli, Emma Fsadni, Anna Grima, Gloria Oyarzabal and Enriqué Tabone, JeanBusuttil Zaleski, were examined at the exhibition «Art + Feminism 2020» held from February 7 to August 23, 2020 at the St James Cavalier Centre for Creativity in Malta, dedicated to feminist issues, with the aimto include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions.Topics developed by artists, such as empowerment of young girls and women to combine professional realization and motherhood, bioethics and women's rights in the commercialization of reproductive technologies, the conflict between traditional gender norms and prejudices and modern expectations, untold stories in patriarchal society, historical infantilization of women through the colonization of consciousness, art history in the era of matriarchy with a focus on women's perspective through a vision of prehistoric artifacts with a contemporary frame and the use of new technologies. А wide range of artistic practice, from traditional painting, graphics and sculpture, to those related to the use of media: photography, video and data-driven media installation, is pointed.The importance of cultural study and reflections on gender issues and the integration of Ukrainian contemporary art into global phenomena for the development of theory and practice, but also the importance of involving Ukrainian projects demonstrated abroad in the Ukrainian art discourse are emphasized.The fruitfulness of efforts to reduce the gender gap in Wikipedia in order to highlight the work of women artists and their contribution to art was noted.The place of contemporary feminist art is defined as a cultural and political phenomenon in social life,which works for the formation of new values and new consciousness and can serve as a tool for cultural policy of Ukraine. ; Розглянуто мистецький доробок міжнародних мисткинь, таких як Мір'яна Батініч, Оксана Чепелик, Деббі Каруана Дінглі, Тереза Дебоно, Емма Фсадні, Анна Гріма, Глорія Оярзабал, Енріке Табоне, Жана Бусуттіли Залеські, представлений на виставці «Арт + фемінізм 2020», яка проходила 7 лютого — 23 серпня 2020року в Арт Центрі Креативний простір на Мальті, присвячений феміністичній проблематиці, для залученняйого до національного культурологічного дискурсу як привід до роздумів і дискусій.Опрацьовано теми, які розробляють мисткині, як то розширення прав і можливостей молодих дівчат і жінокдля поєднання професійної реалізації і материнства, біоетика і права жінок в умовах комерціалізації репродуктивних технологій, конфлікт між традиційними гендерними нормами і упередженнями та сучасними очікуванннями, непроговорені історії в патріархальному суспільстві, історична інфантилізація жінки шляхом колонізації свідомості, історія мистецтв в епоху матріархату з фокусом на жіночій перспективі із забезпеченням візії доісторичних артефактів сучасною рамкою і використанням новітніх технологій. Відзначено широкий спектр художніх практик, якими займаються мисткині, — від традиційного живопису, графіки та скульптури до таких, що пов'язані з використанням медіа: фотографії, відео та керованих даними медіаінсталяцій.Наголошено на важливості культурологічних рефлексій гендерної проблематики і вбудовування українського сучасного мистецтва в глобальні явища для розвитку теорії і практики та важливості залучення українських проектів, продемонстрованих за кордоном до українського мистецького дискурсу. Відзначено плідність зусиль щодо зменшення гендерного розриву у Вікіпедії задля висвітлення роботи жінок-художниць та їх внеску у мистецтво.Визначено місце сучасного феміністичного мистецького доробку — як культурного і політичного явища в суспільному житті, що працює на становлення нових цінностей та нової свідомості і може слугувати інструментом для культурної політики України

Розглянуто мистецький доробок міжнародних мисткинь, таких як Мір'яна Батініч, Оксана Чепелик, Деббі Каруана Дінглі, Тереза Дебоно, Емма Фсадні, Анна Гріма, Глорія Оярзабал, Енріке Табоне, Жана Бусуттіли Залеські, представлений на виставці «Арт + фемінізм 2020», яка проходила 7 лютого — 23 серпня 2020 року в Арт Центрі Креативний простір на Мальті, присвячений феміністичній проблематиці, для залучення його до національного культурологічного дискурсу як привід до роздумів і дискусій. Опрацьовано теми, які розробляють мисткині, як то розширення прав і можливостей молодих дівчат і жінок для поєднання професійної реалізації і материнства, біоетика і права жінок в умовах комерціалізації репродуктивних технологій, конфлікт між традиційними гендерними нормами і упередженнями та сучасними очікуванннями, непроговорені історії в патріархальному суспільстві, історична інфантилізація жінки шляхом колонізації свідомості, історія мистецтв в епоху матріархату з фокусом на жіночій перспективі із забезпеченням візії доісторичних артефактів сучасною рамкою і використанням новітніх технологій. Відзначено широкий спектр художніх практик, якими займаються мисткині, — від традиційного живопису, графіки та скульптури до таких, що пов'язані з використанням медіа: фотографії, відео та керованих даними медіаінсталяцій.Наголошено на важливості культурологічних рефлексій гендерної проблематики і вбудовування українського сучасного мистецтва в глобальні явища для розвитку теорії і практики та важливості залучення українських проектів, продемонстрованих за кордоном до українського мистецького дискурсу. Відзначено плідність зусиль щодо зменшення гендерного розриву у Вікіпедії задля висвітлення роботи жінок-художниць та їх внеску у мистецтво.Визначено місце сучасного феміністичного мистецького доробку — як культурного і політичного явища в суспільному житті, що працює на становлення нових цінностей та нової свідомості і може слугувати інструментом для культурної політики України. ; The artistic achievements of international artists such as Mirjana Batinić, Oksana Chepelyk, Therese Debono, Debbie Caruana Dingli, Emma Fsadni, Anna Grima, Gloria Oyarzabal and Enriqué Tabone, Jean Busuttil Zaleski, were examined at the exhibition «Art + Feminism 2020» held from February 7 to August 23, 2020 at the St James Cavalier Centre for Creativity in Malta, dedicated to feminist issues, with the aim to include them into national cultural study discourse, as a subject for reflections and discussions. Topics developed by artists, such as empowerment of young girls and women to combine professional realization and motherhood, bioethics and women's rights in the commercialization of reproductive technologies, the conflict between traditional gender norms and prejudices and modern expectations, untold stories in patriarchal society, historical infantilization of women through the colonization of consciousness, art history in the era of matriarchy with a focus on women's perspective through a vision of prehistoric artifacts with a contemporary frame and the use of new technologies. А wide range of artistic practice, from traditional painting, graphics and sculpture, to those related to the use of media: photography, video and data-driven media installation, is pointed.The importance of cultural study and reflections on gender issues and the integration of Ukrainian contemporary art into global phenomena for the development of theory and practice, but also the importance of involving Ukrainian projects demonstrated abroad in the Ukrainian art discourse are emphasized. The fruitfulness of efforts to reduce the gender gap in Wikipedia in order to highlight the work of women artists and their contribution to art was noted.The place of contemporary feminist art is defined as a cultural and political phenomenon in social life, which works for the formation of new values and new consciousness and can serve as a tool for cultural policy of Ukraine.

The article deals with the peculiarities of trade unions ' participation in anti-globalist movements. It is noted that the consolidation of anti-globalization movements took place around the ideological platform of generalized criticism of the liberal form of globalization. It went in parallel and immediately in many directions, which later formed the basis for the typology of civil anti-globalists. Here, first and foremost, we are talking about peasant, human rights, trade Union, ethnic, socio-political, environmental, youth and feminist non-governmental associations, whose rapprochement was quite natural and began long before the very doctrine of anti-globalists and even the emergence of the concept of "globalization". Therefore, the participation of trade unions in anti-globalization movements was the beginning of a qualitatively new stage of uniting various social forces on the basis of countering the negative aspects of neoliberal globalization. ; В статті розглядаються особливості участі профспілок в антиглобалізаційних рухах. Наголошується, що консолідація антиглоалістських рухів відбувалася навколо ідейної платформи узагальненої критики ліберальної форми глобалізації. Вона йшла паралельно і відразу за багатьма напрямками, які згодом лягли в основу типологізації суб'єктів громадянського антиглобалізму. Тут в першу чергу мова йде про селянські, правозахисні, профспілкові, етнічні, суспільно-політичні, екологічні, молодіжні та феміністські неурядові об'єднання, чиє зближення було цілком природним і почалося задовго до появи самої доктрини антиглобалізму і навіть до виникнення поняття «глобалізація». Тому участь профспілок в антиглобалістських рухах було початком якісно нового етапу об'єднання різних соціальних сил на базі протидії негативним аспектам неоліберальної глобалізації.

The article below analyzes typical peculiarities, the structure and the editorial policies of the magazines «Women's Journal» and «Union of Women» as special publications of the early ХХ century known as «women's ideas'» ones. It is on the pages of these publications that the new feminist ideology was being formed. It is proven that the magazines in question not only depicted discriminating against women or certain women's achievements, but also tried to determine ways to overcome problems that existed at the time. Thus these publications explored the traditional issues of gender equality in marriage and family life, but also in such fields as education, professional development and politics. ; Проанализировано типологические особенности, структуру и редакционную политику журналов «Женский вестник» и «Союз женщин» как особых «идейных» женских изданий начала ХХ в., на страницах которых формировалась и апробировалась новая феминистская идеология. Доказано, что данные журналы не просто фиксировали факты дискриминации женщин или их отдельные достижения, но и пытались найти пути решения существующих проблем, разрабатывая наряду с традиционными темами женского равноправия в брачно-семейной, образовательной и профессиональной сферах, вопросы политического равноправия. ; Проаналізовано типологічні особливості, структуру та редакційну політику журналів «Женский вестник» і «Союз женщин» як особливих «ідейних» жіночих видань початку ХХ ст., на сторінках яких формувалась та апробувалась нова феміністська ідеологія. Доведено, що зазначені журнали не просто фіксували факти дискримінації жінок або їх окремі досягнення, але й намагалися визначити шляхи подолання існуючих проблем, розробляючи поряд із традиційними темами жіночої рівноправності у шлюбно-сімейній, освітній та професійній галузях, питання політичної рівноправності.

In the article the attention is focused on changes which occur to the basic institutes of a society under the influence of processes of modern globalization. It is proved that these changes concern not only is direct these institutes (the state, economy, education, army etc.), but also relations between them. Consequences of these changes are unpredictable, therefore is frequent in the sociopolitical literature them name «open projects». The author considers one of aspects of interrelation between changes which occur in modern army and the state in a context of an establishment of equality between floors. It is proved that growth of quantity of women in structures of military institute, proceeding from different positions of consideration, can act as an indicator of absolutely versatile processes. Political analysts and representatives of political structures consider that this growth is a real indicator of the further democratization of a modern society on a way to an establishment of corresponding level of gender equality. Supporters of a feminist direction assert that such mass and fast growth of quantity of women on various posts at military institute is an indicator of essential changes in traditional process of socialization in a society – from valuable orientations before role installations. Modern specialists in the field of war and peace mark hopelessness of active attraction of women to service in Armed forces of any state, connecting this process with certain decline of functioning of the most military institute. It is offered to give in the conditions of such versatile estimation of this process to its analysis of more attention in a context of determination of expediency, possibility and efficiency of intervention in its development.

This article provides an overview and analysis of the main provisions andrecommendations contained in the report "Confronting gender inequality»prepared by the Commission on Gender, Inequality and Power at the LondonSchool of Economics and Political Science (LSE). Exploring the specified report,author continues the discussion started in the journal "Philosophy of Education»№1 for 2014 on heterogeneity and ambiguity of the main directions of praxeologicalconceptualization and implementation of gender mainstreaming, activation ofambivalent characteristics of these processes. In this context the article highlightsand analyzes the major trends that are both crucial for gender movement at UnitedKingdom and distinguish it from national Ukrainian gender mainstreaming.These trends are as follows: radicalism, praxeological orientation, lack of LGBTissues in the discussions, and the dominance of feminist discourse. It is concludedthat decisiveness, activism and praxeological orientation are the main features ofthe recommendations presented by the Commission on Gender, Inequality andPower. This experience is particularly productive in terms of its extrapolation tothe Ukrainian realities. ; Дана стаття присвячена огляду та аналізу основних положень та рекомендацій, що містяться у звіті «Протистоючи гендерній нерівності»(«Confronting gender inequality»), підготовленому Комісією з гендеру, нерівності та влади Лондонської школи економіки та політичних наук (London School of Economics and Political Science). Досліджуючи зазначений звіт, авторка продовжує дискусію, розпочату нею у випуску часопису «Філософія освіти» №1 за 2014 рік щодо гетерогенності та неоднозначності основних напрямів концептуалізації та праксеологічного втілення гендерного мейнстримінгу, активізації амбівалентних характеристик даних процесів. У даному контексті в статті виокремлено та проаналізовано головні тенденції, що є водночас визначальними для гендерного руху (зокрема, і в освіті) Великобританії та відрізняють його від вітчизняного мейнстримінгу. Цими тенденціями є радикалізм та активізм, праксеологічна спрямованість, відсутність ЛГБТ-проблематики та домінування феміністичного дискурсу у дискусіях та рекомендаціях.

The study addresses the problem of using hate speech in today's media space. It is studied not only by linguists, but also by journalists, lawyers and sociologists. It is difficult to distinguish between hate speech and other forms of hidden aggression. The purpose is to explore and analyze this phenomenon in various contexts. Several messages of influental people have been analysed which can be considered as hateful towards a particular group of people. Categories, which they can be divided to are distinguished. The aim is to research and speculate this term in various fields, namely: to analyze the language of hate in the media space, to differentiate terms that are used, e.g. hate speech, aggressive remarks, microaggressions and freedom of speech. Hate speech is defined as aggressive messages against people based on some characteristic such as race, color, ethnicity, gender, sexual orientation, nationality, religion, and other. It can attack, threaten or insult individual person or groups of people. Microaggression can be defined as statements which send negative messages reacted to someone's membership in marginalized group. Whereas, aggressive remarks are not defined clearly. To achieve the goal of definining and categorizing, the author selected the most outrageous messages of politicians and public speeches as well as readers' reaction to controversial statements. The most common hate speech topics are holocaust denial, Muslim prohibition, sexual minority rights, blasphemy, feminists' oppression to men. There are set of rules in most countries made to stop hate speech in different areas, namely: politics, religion, social life. The article offers some prospects for further discussion. It would be particularly interesting to research influence of hate speech on state level decisions. ; Наукова розвідка присвячена дослідженню проблеми вживання мови ворожнечі в сучасному медіа просторі. Проаналізовано висловлювання відомих осіб, які можуть бути розцінені як зневажливі стосовно певних груп людей. Встановлено ...

The article describes the main media visualization tools and describes typical gender images that are portrayed in the media. The influence of media on the creation, change and dissemination of stereotypes is outlined. The process and consequences of the transformation of gender roles, depending on the socio-historical context and the features of their contemporary identification in the magazine media for men, are examined. Monitoring of periodicals illustrated, on the one hand, the existing system of imagery (illustrations, dies, lines, footnotes, cuts, color, free space, various decorative elements) and components of illumination of a certain media image – on the other. Emphasis is placed on the ratio of visual and textual content in this plane.It has been found that in the counters of modern men's magazines there is a considerable number of photographs depicting women, mostly thought leaders in their fields. As a rule, in most of the photos the woman is shown in a certain role: «Barbie-woman», «Cinderella», «glamor maiden», «bitch-woman», «superwoman», «cosmo-woman», «feminist», «caregiver», «a militaristic woman». Among the most common female media images portrayed in the mass media GQ, Esquire and Men's Health is named «cosmo-woman», «glamor maiden» and «Cinderella», which allowed to state: modern magazines for the general public, in particular for men, aimed at depicting women in the popular nowadays.As a result of a practical study of magazines, stereotypes that are no longer indicative of the current information world have been identified, as well as factors that influence the emergence or, on the contrary, the disappearance of gender roles in the media environment.Key words: visualization, gender, image, media, stereotype, mass culture. ; У статті наведено основні засоби візуалізації сучасних медіа та охарактеризовано типові гендерні образи, що з їх допомогою змальовуються в ЗМІ. Окреслено вплив медіа на створення, зміну та поширення стереотипів. Простежено процес і наслідки трансформації гендерних ...