The research into online spaces has been of growing interest for the sociologists. Moreover, the relevance of this field of study has increased even more with the breakout of the COVID pandemics. However, there is still little consensus or a consolidated methodological guidance for beginning searchers concerning the ways of doing an ethnography in such spaces. The goal of this paper is to present some fundamental considerations to have in mind when doing digital ethnography, based on concrete examples from my ongoing master research about the ways of doing gay activism in Facebook by men living in Mexico City. This work is an example of how ethnographic research is a continuous dialogue between our own biases as searchers, the fieldwork observations and theoretical framework. In that sense, the present article offers some guidance for the searchers interested in doing online ethnographic research, concerning its implications for the searchers and the reflexivity of the research participants. In the first section, I demonstrate the vital importance of online ethnographic observations for the precise formulation of the research topic. Then, I show how this fieldwork helped me to reformulate the research to focus only on Facebook. Thirdly, I put emphasis on the importance of our own reflexivity as searchers, an essential component of every inquiry in social science that remains implicit most of the time, giving the mistaken impression that the reflexivity of the searcher is not so important. Indeed, I make the point that the reflexivity of both searchers and participants is instrumental for an in-depth understanding of the research topic and its adequate formulation. Finally, I present very succinctly the different decisions I had to make to personalize my Facebook research profile, as well as the implications of these for the recruitment and the communication with the research participants. In a nutshell, my intention is to contribute to the enriching and still ongoing methodological discussions about the implications of doing online ethnographical research in everyday online spaces such as Facebook.
This article is based in part on the author's fieldwork collected during a trip to the Romanian Banat in spring 2005 (the trip was carried out jointly with the Romanian ethnologist Otilia Hedeshan, who is now the provost of the University of Timisoara), as well as on the materials found on the Internet . The article mainly analyzes the events of Fashanka in Moldova-Noua and the commune of Velyug (Karash-Severin district). ; Cet article est basé en partie sur les matériaux sur le terrain de l'auteur recueillies lors d'une visite aux colonies de peuplement Banat roumain au printemps 2005 (le voyage a été réalisé conjointement avec l'ethnologue Otilia roumaine Hedeshan, qui est maintenant doyen de l'université de Timisoara), ainsi que sur les matériaux trouvés sur Internet . L'article analyse principalement les événements de Fashanka en Moldavie-Noua et de la commune de Velyug (district de Karash-Séverin). ; Данная статья основана отчасти на полевых материалах автора, собранных во время поездки по населенным пунктам румынского Баната весной 2005 г. (поездка была осуществлена совместно с румынским этнологом Отилией Хедешан, которая ныне является проректором университета Тимишоары), а также на материалах, обнаруженных в сети Интернет. В статье анализируются главным образом события фашанка в г. Молдова-Ноуэ и коммуне Вэлюг (округ Караш-Северин). ; Дана стаття заснована частково на польових матеріалах автора, зібраних під час поїздки по населеним пунктам румунського Банату весною 2005 р (Поїздка була здійснена спільно з румунським етнологів Отілії Хедешан, яка нині є проректором університету Тімішоари), а також на матеріалах, виявлених в мережі Інтернет. У статті аналізуються головним чином події фашанка в м Молдова-Ноуе і комуна Велюгі (округ Караш-Северин).
This article is based in part on the author's fieldwork collected during a trip to the Romanian Banat in spring 2005 (the trip was carried out jointly with the Romanian ethnologist Otilia Hedeshan, who is now the provost of the University of Timisoara), as well as on the materials found on the Internet . The article mainly analyzes the events of Fashanka in Moldova-Noua and the commune of Velyug (Karash-Severin district). ; Cet article est basé en partie sur les matériaux sur le terrain de l'auteur recueillies lors d'une visite aux colonies de peuplement Banat roumain au printemps 2005 (le voyage a été réalisé conjointement avec l'ethnologue Otilia roumaine Hedeshan, qui est maintenant doyen de l'université de Timisoara), ainsi que sur les matériaux trouvés sur Internet . L'article analyse principalement les événements de Fashanka en Moldavie-Noua et de la commune de Velyug (district de Karash-Séverin). ; Данная статья основана отчасти на полевых материалах автора, собранных во время поездки по населенным пунктам румынского Баната весной 2005 г. (поездка была осуществлена совместно с румынским этнологом Отилией Хедешан, которая ныне является проректором университета Тимишоары), а также на материалах, обнаруженных в сети Интернет. В статье анализируются главным образом события фашанка в г. Молдова-Ноуэ и коммуне Вэлюг (округ Караш-Северин). ; Дана стаття заснована частково на польових матеріалах автора, зібраних під час поїздки по населеним пунктам румунського Банату весною 2005 р (Поїздка була здійснена спільно з румунським етнологів Отілії Хедешан, яка нині є проректором університету Тімішоари), а також на матеріалах, виявлених в мережі Інтернет. У статті аналізуються головним чином події фашанка в м Молдова-Ноуе і комуна Велюгі (округ Караш-Северин).
This paper focuses on one aspect of the economic history of Ukraine at the end of XIX – the beginning XX century. The stages of entrepreneurial activity of brightest representative of the business world of the South Ukraine Nikolai Fedorovich von Ditmar are namely investigated. The factors which facilitated on the attracting of N. F. von Ditmar to business entourage were should be called the rapid development of industry and support the engineering business by Vitte's government. It has significantly contributed to an active inflow of technical personnel into branch of trade and industry. Following research methods were used to achieve the scientific purpose. Among them: 1) historicalgenetic method (it makes it possible to analyze the evolution of N. F. von Ditmar business); 2) historicalcomparative method allows you to draw parallels between Ditmar's plant and other industrial enterprises of Kharkov province; 3) prosopography method helps to explore the socioeconomic history of Ukraine through the prism of von Ditmar' business. During research process, we identified three stages of von Ditmar's private enterprise such as I (1893–1904), II (1904–1914), III (1914–1917). The first period of Ditmar's business is characterized by foundation in Kharkov small technical company, which was closely connected with his scientific and practical activity in geology. The specialization of Ditmar's company was associated with the geological fieldwork and water supply. For example, technical office engaged in drilling wells of railway stations and cities. At the same time, the mechanical workshop produced tool for these works. The achievement of a mining engineer in this period was the use of mechanical equipment instead of manual. In the second stage of von Ditmar's business there were organizational transformation, which resulted in the creation of the "Kharkov N. F. von Ditmar's Metal Plant". At this time, the company took the modernization of production, moreover the latest equipment was established. It made it possible to expand the range of products. The company has become well known for the production of agricultural machinery such as the reaperbinder system of N. P. Dzhunkovsky and plows "Cock". The new products have been very requested and quickly became popular in the Ukrainian market and abroad. It contributed to gradual replacement of foreign technology from the Ukrainian market. The third phase of Ditmar's private enterprise has become a real success for him in this activity. At this time, Nikolai Fedorovich reorganized the previous company and created on its basis new large machinebuilding plant. At his plant Nikolai Fedorovich had carried out the practical implementation of the insurance legislation. During World War I von Ditmar's plant served urgent military orders, began production of unique Wolf mine lamps. As a result Nikolai Fedorovich achieved the greatest success in business career, has become a recognized and respected entrepreneur, took a leading position among commercial and industrial elites of the South of Ukraine. ; В статье впервые в историографии исследованы этапы единоличного частного предпринимательства горного инженера и общественного деятеля Николая Федоровича фон Дитмара. На конкретном примере М. фон Дитмара показан процесс инкорпорации инженернотехнической интеллигенции к сфере бизнеса, что способствовало превращению молодого выпускника СанктПетербургского горного института в успешного и авторитетного предпринимателя. Прослежено постепенную трансформацию организационных форм бизнеса Николая Федоровича сквозь призму деятельности его собственных предприятий от слесарномеханической мастерской к мощному машиностроительному заводугиганту, который производил оборудование для горнозаводской промышленности. Проанализированы достижения промышленной фирмы Николая фон Дитмара по мобилизации промышленности в условиях Первой мировой войны. Автор приходит к выводу, что, благодаря большим организаторским способностям, настойчивости и целеустремленности, в условиях индустриального подъема ДонецкоПриднепровского региона Николаю Федоровичу фон Дитмару удалось влиться и занять достойное место среди когорты самых известных предпринимателей торговопромышленного мира Юга Украины. ; У статті вперше в історіографії досліджено етапи одноосібного приватного підприємництва гірничого інженера і громадського діяча Миколи Федоровича фон Дітмара. На конкретному прикладі діяльності М. фон Дітмара показано процес інкорпорації інженернотехнічної інтелігенції до сфери бізнесу, що сприяло перетворенню молодого випускника СанктПетербурзького гірничого інституту на успішного й авторитетного підприємця. Прослідковано поступову трансформацію організаційних форм бізнесу Миколи Федоровича крізь призму діяльності його власних підприємств – від слюсарномеханічної майстерні до потужного машинобудівного заводугіганта, що виробляв обладнання для гірничозаводської промисловості. Проаналізовано здобутки і досягнення промислової фірми Миколи фон Дітмара під час мобілізації промисловості в умовах Першої світової війни. Автор приходить до висновку, що, завдяки неабияким організаторським здібностям, наполегливості й цілеспрямованості, в умовах індустріального піднесення ДонецькоПридніпровського регіону Миколі Федоровичу фон Дітмару вдалося влитися й зайняти гідне місце серед когорти найвідоміших підприємців торговельнопромислового світу Півдня України.
The purpose of the study is to find out how the distribution and further privatization of land have affected the changes of peri-urban villages in Ukraine since the 1990s, based on the case of the village of Sokilnyky near Lviv. After the collapse of the Soviet Union and the redirection of Ukraine's economy from a planned centralized to a market-oriented crony-capitalism, the peri-urban areas of largest cities have become complex, dynamic and contradictory spaces with drastic changes in demography, housing, infrastructure, and land use. The shift of land policy in Ukraine in the 1990s with the weakening of planning regulations and the way land was distributed are the main triggers of how peri-urban areas have been transforming. The analysis of changes in land ownership, household farming/agriculture, detached houses' number and size, household income and urban morphology (street network, location of houses and commercial units) in Sokilnyky since 1990s reveals three key consequences of privatization and commodification of land in post-socialist cities' environs: a) land privatization provided the opportunity for small-scale household farming/agriculture for one class of people as a survival strategy, especially during the economic crisis of the 1990s, and a place for housing and commercial construction for another, causing the eclectic nature of peri-urban settlements with mixing different classes of people with different lifestyles; b) land distribution and privatization were crucial in the emergence of chaotic, fragmented and ad-hoc housing and commercial units, since land division into plots in the 1990s preceded urban planning and master plan development; c) privatization has also created a condition for biased land-development for profit, resulting in shrinkage of public spaces, communal lands and green open spaces. The study is based on statistics from local government, historical map analysis, informal interviews/personal communication with urban planners and officials, and fieldwork visual analysis. ; Целью исследования является выяснить, как распределение и дальнейшая приватизация земель влияют на изменения пригородных сел Украины с 1990-х годов на основе кейс-стади села Сокольники под Львовом. После распада Советского Союза и перенаправления экономики Украины с плановой централизованной к ориентированного на рынок крони-капитализма пригородные территории крупнейших городов стали сложными, динамичными и противоречивыми пространствами с резкими изменениями в демографии, жилье, инфраструктуре и землепользовании. Изменение земельной политики в Украине в 1990-х годах с ослаблением планировочных регулировок и то, как происходило распределение земли, являются основными триггерами, как пригородные территории трансформируются. Анализ изменений в собственности на землю, личном крестьянском хозяйстве, количества и размера усадебных домов, доходе домохозяйств и морфологии поселения (уличная сеть, расположение домов и коммерческих заведений) в Сокольниках с 1990-х годов позволяет выявить три ключевые последствия приватизации и комодификация земель в окрестностях постсоциалистических городов: а) приватизация земли предоставила возможности для ведения личного крестьянского хозяйства небольшого масштаба для одного класса людей как стратегия выживания, особенно во время экономического кризиса в 90-х годах, и место для жилищного строительства и коммерческих объектов – для другого, повлекшее эклектичный характер пригородных поселений со смешением различных классов людей с разными образами жизни; б) распределение и приватизация земель имели решающее значение для возникновения хаотических, раздробленных и ситуативных жилых и коммерческих объектов, поскольку разделение земли на участки в 1990-х годах предшествовал градостроительном планированию и разработке генерального плана; в) приватизация также создала условия предвзятого распоряжения землей для прибыли в результате чего сокращаются общественные пространства, коммунальные земли и зеленые открытые пространства. Исследование базируется на статистике из местной администрации, анализе исторических карт, неформальных интервью/личном общении с планировщиками и должностными лицами, а также на полевом визуальном анализе. ; Метою дослідження є з'ясувати, як розподіл та подальша приватизація земель впливають на зміни приміських сіл України з 1990-х років на основі кейс-стаді села Сокільники під Львовом. Після розпаду Радянського Союзу та перенаправлення економіки України з планової централізованої до орієнтованого на ринок кроні-капіталізму приміські території найбільших міст стали складними, динамічними та суперечливими просторами із різкими змінами в демографії, житлі, інфраструктурі і землекористуванні. Зміна земельної політики в Україні у 1990-х роках із ослабленням планувальних регулювань та те, як відбувався розподіл землі, є основними тригерами, як приміські території трансформуються. Аналіз змін у власності на землю, особистому селянському господарстві, кількості та розміру садибних будинків, доходах домогосподарств та морфології поселення (вулична мережа, розташування будинків та комерційних закладів) у Сокільниках з 1990-х років дозволяє виявити три ключові наслідки приватизації та комодифікація земель в околицях постсоціалістичних міст: а) приватизація землі надала можливості для ведення особистого селянського господарства невеликого масштабу для одного класу людей як стратегія виживання, особливо під час економічної кризи в 90-х роках, та місце для житлового будівництва та комерційних об'єктів – для іншого, що спричинило еклектичний характер приміських поселень із змішанням різних класів людей із різними способами життя; б) розподіл та приватизація земель мали вирішальне значення для виникнення хаотичних, роздроблених та ситуативних житлових та комерційних об'єктів, оскільки поділ землі на ділянки у 1990-х роках передував містобудівному плануванню та розробленню генерального плану; в) приватизація також створила умови упередженого розпоряджання землею задля прибутку, в результаті чого скорочуються громадські простори, комунальні землі та зелені відкриті простори. Дослідження базується на статистиці з місцевої адміністрації, аналізі історичних карт, неформальних інтерв'ю/особистому спілкуванні з планувальниками та посадовими особами, а також на польовому візуальному аналізі.
