Suchergebnisse

The article is dedicated to the analysis of the Chilean foreign policy during Michelle Bachelet presidency. It is possible to distinguish a range of foreign policy directions, active cooperation with the countries of the Asia-Pacific Region and the USA, strengthening of relations with the Latin America countries, the MERCOSUR – Pacific Alliance dialogue and partnership with numerous international organizations are among them. Special emphasis is paid to the Pacific direction of Chilean foreign policy under Michelle Bachelet and her activity as the Head of The United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women commonly known as UN Women. Michelle Bachelet participated in all possible summits of the main Latin America organizations – Free Trade Organization of Latin America (ALCA), Union of South American Nations (UNASUR) and Organization of American states (OAS) – and the Ibero-American ones, where proclaimed the necessity to intensify regional economic and politic cooperation. Under Michelle Bachelet Chile actively cooperated with Argentine, Bolivia, Brazil, Peru and Venezuela within the Latin America region. Huge attention to the relations with the USA and Spain was also paid. However the Pacific Alliance direction remained as the most important one. Moreover Michelle Bachelet actively cooperated with all the countries of the world within the gender equality and women's empowerment directions. ; В данной статье анализируется внешнеполитическая деятельность Мишель Бачелет на посту президента Чили. Выделяются основные направления внешней политики Чили в рамках двухстороннего партнерства и сотрудничества с рядом международных организаций. Особенное внимание уделяется тихоокеанскому направлению, а также деятельности Мишель Бачелет во главе организации ООН-Женщины. Мишель Бачелет принимала участие во всевозможных встречах на наивысшем уровне наибольших организаций Латинской Америки – АЛКА, УНАСУР и ОАД – и Иберо-американских саммитах, где подчеркивала необходимость интенсификации экономического и политического сотрудничества в регионе. Во время президентства Бачелет Чили активно сотрудничала с Аргентиной, Боливией, Бразилией, Венесуэлой и Перу в рамках ЛАКБ. Особое внимание также уделялось отношениям со США и Испанией. Центральное место занимал также Тихоокеанский Альянс. Мишель Бачелет уделяла внимание вопросу гендерного равенства и расширения полномочий женщин во всех сферах общественной деятельности в мире. ; У статті аналізується зовнішньополітична діяльність Мішель Бачелет на посаді президента Чилі. Визначаються основні напрями зовнішньої політики Чилі у рамках двостороннього співробітництва та співпраці з рядом міжнародних організацій. Особлива увага приділяється тихоокеанському напрямку, а також діяльності Мішель Бачелет на чолі організації ООН-Жінки. Мішель Бачелет приймала участь в усіх можливих зустрічах на найвищому рівні найбільших організацій Латинської Америки – АЛКА, УНАСУР та ОАД – та Ібероамериканських самітах, де проголошувала необхідність інтенсифікації економічної та політичної співпраці у регіоні. За президенства Бачелет Чилі активно співпрацювала з Аргентиною, Болівією, Бразилією, Венесуелою та Перу у рамках ЛАКБ. Значну увагу також приділялася відносинам зі США та Іспанією. Також чільне місце займав Тихоокеанський Альянс. Також Мішель Бачелет приділяла увагу питанню гендерної рівності та розширення представництва жінок в усіх сферах діяльності суспільства світу.

The article is dedicated to the analysis of the Chilean foreign policy during Michelle Bachelet presidency. It is possible to distinguish a range of foreign policy directions, active cooperation with the countries of the Asia-Pacific Region and the USA, strengthening of relations with the Latin America countries, the MERCOSUR – Pacific Alliance dialogue and partnership with numerous international organizations are among them. Special emphasis is paid to the Pacific direction of Chilean foreign policy under Michelle Bachelet and her activity as the Head of The United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women commonly known as UN Women. Michelle Bachelet participated in all possible summits of the main Latin America organizations – Free Trade Organization of Latin America (ALCA), Union of South American Nations (UNASUR) and Organization of American states (OAS) – and the Ibero-American ones, where proclaimed the necessity to intensify regional economic and politic cooperation. Under Michelle Bachelet Chile actively cooperated with Argentine, Bolivia, Brazil, Peru and Venezuela within the Latin America region. Huge attention to the relations with the USA and Spain was also paid. However the Pacific Alliance direction remained as the most important one. Moreover Michelle Bachelet actively cooperated with all the countries of the world within the gender equality and women's empowerment directions. ; В данной статье анализируется внешнеполитическая деятельность Мишель Бачелет на посту президента Чили. Выделяются основные направления внешней политики Чили в рамках двухстороннего партнерства и сотрудничества с рядом международных организаций. Особенное внимание уделяется тихоокеанскому направлению, а также деятельности Мишель Бачелет во главе организации ООН-Женщины. Мишель Бачелет принимала участие во всевозможных встречах на наивысшем уровне наибольших организаций Латинской Америки – АЛКА, УНАСУР и ОАД – и Иберо-американских саммитах, где подчеркивала необходимость интенсификации экономического и политического сотрудничества в регионе. Во время президентства Бачелет Чили активно сотрудничала с Аргентиной, Боливией, Бразилией, Венесуэлой и Перу в рамках ЛАКБ. Особое внимание также уделялось отношениям со США и Испанией. Центральное место занимал также Тихоокеанский Альянс. Мишель Бачелет уделяла внимание вопросу гендерного равенства и расширения полномочий женщин во всех сферах общественной деятельности в мире. ; У статті аналізується зовнішньополітична діяльність Мішель Бачелет на посаді президента Чилі. Визначаються основні напрями зовнішньої політики Чилі у рамках двостороннього співробітництва та співпраці з рядом міжнародних організацій. Особлива увага приділяється тихоокеанському напрямку, а також діяльності Мішель Бачелет на чолі організації ООН-Жінки. Мішель Бачелет приймала участь в усіх можливих зустрічах на найвищому рівні найбільших організацій Латинської Америки – АЛКА, УНАСУР та ОАД – та Ібероамериканських самітах, де проголошувала необхідність інтенсифікації економічної та політичної співпраці у регіоні. За президенства Бачелет Чилі активно співпрацювала з Аргентиною, Болівією, Бразилією, Венесуелою та Перу у рамках ЛАКБ. Значну увагу також приділялася відносинам зі США та Іспанією. Також чільне місце займав Тихоокеанський Альянс. Також Мішель Бачелет приділяла увагу питанню гендерної рівності та розширення представництва жінок в усіх сферах діяльності суспільства світу.

The factors of Ukraine competitiveness in the sphere of foreign relations supplement are characterized. The impact of foreign relations at improving international competitivenessia outlined. Mechanisms to protect the interests of domestic enterprises at the international level to enhance the competitiveness of the national economy are proposed. ; Охарактеризованы факторы обеспечения международной конкурентоспособности Украины. Описано влияние внешнеторговых отношений на повышение уровня международной конкурентоспособности. Предложенные механизмы защиты интересов национальных предприятий на международном уровне для повышения конкурентоспособности национальной экономики. ; Охарактеризовано чинники забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України. Окреслений вплив зовнішньоторговельних відносин на підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності. Запропоновані механізми захисту інтересів національних підприємств на міжнародному рівні для підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки.

The main purpose of the submitted article is to refer the realism doctrine to the contemporary Polish-Us and Polish-Russian foreign relations and to prove that the doctrine of realism is the most appropriate to provide the security for Poland. In order to bring closer the background of realism thought, in the first part, the author presents and describes its the most important precursors and their achievements beginning from antiquity. In the second part the author attempts to describe the thought of the 20th century realists like Edward H. Carr, Hans Morgenthau and Kenneth Waltz. In the third and the last part, the rules of the realism doctrine presented above are being referred to the current security problems in Polish-Us and Polish-Russian foreign relations. ; Głównym celem niniejszego artykułu jest próba odniesienia założeń myśli realizmu w stosunkach międzynarodowych do współczesnych relacji polsko-amerykańskich i polsko-rosyjskich oraz wykazanie, iż to właśnie podejście realistyczne jest najwłaściwsze dla zapewnienia Polsce bezpieczeństwa. W celu przybliżenia genezy i tła myśli realistycznej autor w pierwszej części prezentuje i opisuje najważniejszych prekursorów myśli realistycznej oraz ich dokonania, zaczynając od czasów antycznych. W części drugiej podejmuje próbę opisania myśli realistów dwudziestowiecznych, takich jak Edward H. Carr, Hans Morgenthau i Kenneth Waltz. W trzeciej i zarazem ostatniej części autor odnosi wcześniej przedstawione zasady realizmu w stosunkach międzynarodowych do współczesnych problemów bezpieczeństwa w relacjach polsko-amerykańskich i polsko-rosyjskich.

The author analyses the selected aspects of capitalism in the countries of Central Europe. The author presents the various theoretical concepts that refer to the issue in question involving the concept coined by L. King and I. Szelenyi, which holds that the systemic changes in the countries of this region are specifically characterised by the perspective of 'from without' capitalism. They believe that the specificity of the capitalist system lies in the fact that in the key times of the post-communist changes of the political system, the issue of the absence of an important class of private owners was not addressed. In the West private proprietors were the ones that constituted the main driving force of an open-market economy. The article presents the advantages and drawbacks of an economic model formed by the dominant share of foreign capital, with an emphasis placed on the consequences of the issue in question on the limitations of the subjectivity of economic policy of a state as well as the development chances of local businesses. It manifests the fears that the model created in Poland (and in other countries of the region) after the year 1989 sets the role model for local enterprises of corporate subcontractors of mainly traditional or niche products and services.

The article is based on textual analysis of international agreements, correspondenceand evidences of contemporaries, there are explored new approaches and vectors ofFrancis I's foreign policy, which were the consequence of changes in his ideologicalparadigm.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; В статье на основе текстологического анализа международных договоров,переписки и свидетельств современников исследованы новые подходы и векто-ры внешней политики Франциска I, ставшие следствием изменения мировоз-зренческой парадигмы монарха. ; В статті на основі текстологічного аналізу міжнародних договорів, листу-вання та свідчень сучасників досліджено нові підходи та вектори зовнішньоїполітики Франциска І, що стали наслідком зміни світоглядної парадигми монар-ха.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

The article analyzes the geographic structure of foreign economic activity of Ukraine during 2005–2014. One of the main goals of foreign economic activity of the country is increasing of the economic potential and competitive advantage in global markets. Achievements of the goal largely depends on political, economic and social activity of regions. The analysis and forecast of trade relations with partner countries were held on the example of one of the regions of Ukraine. Sumy region has a strong industrial and natural resource potential which allows to realize effective foreign policy. The analysis of export-import operations in the region was carried out. The author analyzed the changes of foreign relations for the period from 2005 to 2014. Taking into account long-term export-import relations with partner countries the author applied the gravity model of J. Tinbergen and H. Linneman for forecasting foreign trade. The author lists the options for the further development of trade and economic relations of Sumy region with the country partner. The model makes it possible not only to make a prediction, but also include the policy of diversification of export-import relations that in result can improve a rapid adaptation of the foreign market of domestic producers. ; Було проаналізовано географічну структуру зовнішньоекономічної діяльності України протягом 2005–2014 років. Однією з основних цілей зовнішньоекономічної діяльності країни є нарощення економічного потенціалу і конкурентних переваг на світових ринках. Досягнення якої значною мірою залежить від політичної, економічної, соціальної діяльності регіонів. На прикладі одного з регіонів України проведено аналіз та прогноз зовнішньоторговельних відносин з країною-партнером. Сумська область має сильний виробничий і природно-ресурсний потенціал, що дозволяє реалізувати ефективну зовнішню політику. Був проведений аналіз експортно-імпортних операцій регіону. Проаналізовано зміни зовнішньоторговельних відносин за період з 2005 до 2014 років. Враховуючи довготривалі експортно-імпортні зв'язки з країною-партнером, було використано гравітаційну модель Я.Тінбергена та Х.Ліннемана для прогнозування зовнішньоторговельного обороту. Перелічені можливі варіанти розвитку подальших торгово-економічних відносин Сумської області з країною-партнером. Запропонована модель дає можливість не лише здійснити прогноз, а й проводити політику диверсифікації експортно-імпортних відносин, що зумовить швидку адаптацію на зовнішньому ринку вітчизняних товаровиробників.

The article aims to analyse the impact of historical memory on foreign and security policy using the example of the Serbia – Kosovo relations in the period of 2014-2019. Historical memory is a burden, challenge and opportunity for foreign and security policy, and has a considerable impact on bilateral relations between countries which used to be in conflict. Historical memory generates numerous research questions – who is the architect of memory? what are the actors? what are the mechanisms, tools and instruments of its creation? how is it used to maintain power and what are its effects? – to name but a few. In the example analysed, leaders use historical memory to create separate identities and gain power, whereas NGOs do it to commemorate victims. Historical memory is present in celebrating important dates, historical places, monuments and events, and creating national heroes. It also draws attention to the stereotypes in school textbooks and to transitional justice. The most important space for historical memory in the analysis is Kosovo and the role of an international organisation – the North Atlantic Treaty Organization (NATO). Historical memory has an important function in the process of regional reconciliation, which is an essential condition for cooperation and security in the Western Balkans.

Стаття присвячена дослідженню правового регулювання сімейних відносин, ускладнених іноземним елементом. Акцентовано на визначенні поняття «іноземний елемент» у законодавстві та науковій літературі. Виокремлено способи регулювання сімейних правовідносин з іноземним елементом, які застосовуються у міжнародному приватному праві. Одним із найпоширеніших з них є прийняття нормативних актів з відповідними колізійними нормами та укладення дво- або багатосторонніх договорів між державами. Міжнародні договори покликані уніфікувати норми права щодо регулювання сімейних відносин між громадянами різних держав через наявну відмінність між законодавствами. Проаналізовано зміст конвенцій, які акумулюють колізійні норми щодо регулювання окремих сфер сімейних відносин, зокрема, Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік, реєстрацію шлюбу (1962 р.) та Конвенція про захист дітей та співробітництво у галузі міжнародного усиновлення (1993 р.). Досліджено нормативно-правові акти України, які регулюють сімейні відносини, ускладнені іноземним елементом. Серед них особлива увага приділена Сімейному кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право». Встановлено, що Сімейний кодекс України містить норми щодо особливостей усиновлення дітей громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями. Закон України «Про міжнародне приватне право» є спеціальним нормативно-правовим актом, який містить колізійні норми сімейного права, та забезпечує реалізацію прав і свобод громадян. Визначено роль у регулюванні сімейних відносин між громадянами різних держав дво- та багатосторонніх договорів у сфері приватноправових відносин. Проаналізовано зміст Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. ; The article is devoted to the study of the legal regulation of family relations complicated by a foreign element. Emphasis is placed on the definition of "foreign element" in legislation and scientific literature. The methods of regulating ...

The state of bilateral relations on the basis of the so-called The Great Treaty between Ukraine and Russia in the period of 1991 - 2020 is analyzed.The main reasons for the complication of the relationship are investigated, in particular: non-fulfillment of obligations undertaken by the Russian Federation; non-recognition of existing borders in the waters of the Azov and Black Seas; provocative construction of a dam to the Ukrainian island of Tuzla; deployment of the Black Sea Fleet in Sevastopol; consequences of the Kharkiv agreements of 2010; Russia's two "gas wars" with Ukraine and EU countries over the use of Ukraine's gas transportation system and, of course, the elimination of Ukraine's nuclear arsenal. ; Аналізується стан двосторонніх відносин у період 1991 – 2020 рр. на основі т. зв. Великого договору між Україною та Росією.Досліджуються основні причини ускладнення взаємовідносин, а саме: невиконання РФ взятих на себе зобов'язань; невизнання існуючих кордонів в акваторіях Азовського і Чорного морів; провокаційне спорудження дамби до українського острова Тузла; дислокація Чорноморського флоту у Севастополі; наслідки Харківських угод 2010 р.; дві «газові війни» Росії з Україною та країнами ЄС щодо використання української газотранспортної системи і, безумовно, ліквідація ядерного арсеналу України.

The state of bilateral relations on the basis of the so-called The Great Treaty between Ukraine and Russia in the period of 1991 - 2020 is analyzed.The main reasons for the complication of the relationship are investigated, in particular: non-fulfillment of obligations undertaken by the Russian Federation; non-recognition of existing borders in the waters of the Azov and Black Seas; provocative construction of a dam to the Ukrainian island of Tuzla; deployment of the Black Sea Fleet in Sevastopol; consequences of the Kharkiv agreements of 2010; Russia's two "gas wars" with Ukraine and EU countries over the use of Ukraine's gas transportation system and, of course, the elimination of Ukraine's nuclear arsenal. ; Аналізується стан двосторонніх відносин у період 1991 – 2020 рр. на основі т. зв. Великого договору між Україною та Росією.Досліджуються основні причини ускладнення взаємовідносин, а саме: невиконання РФ взятих на себе зобов'язань; невизнання існуючих кордонів в акваторіях Азовського і Чорного морів; провокаційне спорудження дамби до українського острова Тузла; дислокація Чорноморського флоту у Севастополі; наслідки Харківських угод 2010 р.; дві «газові війни» Росії з Україною та країнами ЄС щодо використання української газотранспортної системи і, безумовно, ліквідація ядерного арсеналу України.

Bliskie stosunki polsko-amerykańskie mają wpływ na określanie celów polskiej polityki zagranicznej, a także na dobór środków i metod tej polityki. Stosunki Polski z USA sprowadzają się głównie do kwestii bezpieczeństwa. W latach 90. widoczny był prymat środków polityczno-dyplomatycznych a Polska stopniowo stosowała strategię bandwagoning w stosunkach z USA. Z biegiem czasu ta strategia prowadziła do utożsamiania naszych interesów narodowych z interesami Stanów Zjednoczonych. To skłoniło Polskę do bezwarunkowego wsparcia interwencji wojskowej USA w Iraku oraz do udziału w wojnie w Afganistanie. Coraz wyraźniej, Polska zaczęła reprezentować oparte na realistycznym paradygmacie rozumienie bezpieczeństwa i preferowanie zasobów i instrumentów wojskowych, własnych, koalicyjnych (natowskich) i amerykańskich. Stosunki polsko-amerykańskie mają zasadniczy wpływ także na pozycję i role międzynarodowe Polski, wśród których wyróżnia się rola satelity USA. ; Close Polish-American relations have an impact on shaping the objectives of Poland's foreign policy, as well as the choice of methods and measures used in this policy. Polish relations with the United States boil down mainly to security issues. The 1990s witnessed the visible primacy of political and diplomatic measures, and Poland gradually applied a bandwagoning strategy in relations with the United States. Over time, this strategy has led to the identification of our national interests with the interests of the United States. This prompted Poland to unconditionally support the US military intervention in Iraq,and to participate in the war in Afghanistan. More and more clearly, Poland began to present – based on a realistic paradigm – an understanding of security and a preference for military resources and instruments, whether its own, the coalition's (NATO) or the US's. Polish-American relations have a major impact also on the position and international roles of Poland, with the role as a US satellite standing out.

Bliskie stosunki polsko-amerykańskie mają wpływ na określanie celów polskiej polityki zagranicznej, a także na dobór środków i metod tej polityki. Stosunki Polski z USA sprowadzają się głównie do kwestii bezpieczeństwa. W latach 90. widoczny był prymat środków polityczno-dyplomatycznych, a Polska stopniowo stosowała strategię bandwagoning w stosunkach z USA. Z biegiem czasu ta strategia prowadziła do utożsamiania naszych interesów narodowych z interesami Stanów Zjednoczonych. To skłoniło Polskę do bezwarunkowego wsparcia interwencji wojskowej USA w Iraku oraz do udziału w wojnie w Afganistanie. Coraz wyraźniej Polska zaczęła reprezentować oparte na realistycznym paradygmacie rozumienie bezpieczeństwa i preferowanie zasobów i instrumentów wojskowych, własnych, koalicyjnych (natowskich) i amerykańskich. Stosunki polsko-amerykańskie mają zasadniczy wpływ także na pozycję i role międzynarodowe Polski, wśród których wyróżnia się rola satelity USA. ; Close Polish-American relations have an impact on shaping the objectives of Poland's foreign policy, as well as the choice of methods and measures used in this policy. Polish relations with the United States boil down mainly to security issues. The 1990s witnessed the visible primacy of political and diplomatic measures, and Poland gradually applied a bandwagoning strategy in relations with the United States. Over time, this strategy has led to the identification of our national interests with the interests of the United States. This prompted Poland to unconditionally support the US military intervention in Iraq, and to participate in the war in Afghanistan. More and more clearly, Poland began to present – based on a realistic paradigm – an understanding of security and a preference for military resources and instruments, whether its own, the coalition's (NATO) or the US's. Polish-American relations have a major impact also on the position and international roles of Poland, with the role as a US satellite standing out.