Suchergebnisse

В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між «щасливою свідомістю» суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку. ; In the article there were analyzed the main ideas of Frankfurt School representatives, namely Theodor. W. Adorno, Max Horkheimer, Herbert Marcuse, Erich Fromm. The author attempted to identify the main causes of neototalitarianism formation and the formation of totalitarian regime in the 20th century. In the attempt the author based on the main researches and fundamental works of Frankfurt school representatives. It was established an interdependency between the Enlightenment practice and the mythologizing of consciousness; the role of culture was determined. The role of ideological system as one of the forms of social mythology was described. It was established the regularity between 'happy consciousness' of the Consumer Society and myths and ideological system effecting rooting in the society mass consciousness of the 20th century. The relevance of the article is determined by the need for critical thinking of the development of totalitarian states culture that today is becoming obvious. An awareness of the fact that social consciousness of post-Soviet states still guided by myths that were created and instituted by totalitarian culture makes us serious study of the problems mythologizing of consciousness and ideological influence. Therefore the deliverance from prejudice and the transition to a new round of democratic society is not possible without studying the formations foundations of mass society and the functions of culture in it. Moreover, the solution of modernity global problems and the transition on qualitatively new round of social and cultural development is impossible without definition of conditions that identified the construction of Western civilization.

In the article there were analyzed the main ideas of Frankfurt School representatives, namely Theodor. W. Adorno, Max Horkheimer, Herbert Marcuse, Erich Fromm. The author attempted to identify the main causes of neototalitarianism formation and the formation of totalitarian regime in the 20th century. In the attempt the author based on the main researches and fundamental works of Frankfurt school representatives. It was established an interdependency between the Enlightenment practice and the mythologizing of consciousness; the role of culture was determined. The role of ideological system as one of the forms of social mythology was described. It was established the regularity between 'happy consciousness' of the Consumer Society and myths and ideological system effecting rooting in the society mass consciousness of the 20th century. The relevance of the article is determined by the need for critical thinking of the development of totalitarian states culture that today is becoming obvious. An awareness of the fact that social consciousness of post-Soviet states still guided by myths that were created and instituted by totalitarian culture makes us serious study of the problems mythologizing of consciousness and ideological influence. Therefore the deliverance from prejudice and the transition to a new round of democratic society is not possible without studying the formations foundations of mass society and the functions of culture in it. Moreover, the solution of modernity global problems and the transition on qualitatively new round of social and cultural development is impossible without definition of conditions that identified the construction of Western civilization. ; В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між «щасливою свідомістю» суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку. ; В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між «щасливою свідомістю» суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку.

In the article are regarded some social and cultural contexts of the development and reception Adorno's theory of half-education with a spread application of the biographical method, which makes it possible to show the intentionality of this theory through the recalling prism of students and colleagues. It is proposed an argumentative verification of the statement made by Habermas about the splitting in theorization of Adorno. The interpretative schemes of the concept of "Bildung" (education, culture, forming), developed in the German idealism, are analyzed, where the semantic of the forming is the dominated one and the pathologies of this process are conceptualized accordingly as deformation and back-forming in the various manifestations of half-education. The theory of half-educationis at first a diagnostic of conditions in the contemporary societies, where through the instruments of the mass culture are always producing pathologies such as aliens and mass psychoses. This makes possible also the tendency of re-feudalization, which, on its part, can be considered also as the symptomatic of the spiritual crisis of the Postmodernity. One of the crises appearancesis the whole oppositions to education, namely: anti-educationas the consequenceof refusing of educational practices the humanistic idea of education. Overcoming from that crises is needed a critical reflection not only above half- and anti-education, but else above the idea of education itself. ; У статті розглядаються соціокультурні контексти створення і рецепції теорії напівосвіти Т. Адорно на основі широкого застосування біографічного методу, що дозволило розкрити інтенціональність цієї теорії крізь призму спогадів учнів і колег. Запропоновано аргументативне підкріплення тези Ю. Габермаса про внутрішню роздвоєність теоретизування Адорно. Аналізуються інтерпретаційні схеми поняття Bildung (освіта, культура, формування) у німецькому ідеалізмі, де домінує семантика формування, а патології цього процесу відповідно концептуалізуються як деформації та розпад форм у різноманітніх маніфестаціях напівосвіти. Теорія напівосвіти є передусім діагностикою стану сучасних розвинутих суспільств, де засобами масової культури постійно продукуються такі патології, як відчуження і стани масового психозу. Цьому сприяє також тенденція рефеодалізації, яка, в свою чергу, виступає також симптоматикою духовної кризи постсучасності. Одним з проявів цієї кризи є радикальний антипод освіти - антиосвіта, яка є наслідком відмови сучасних навчальних і виховних практик від гуманістичної ідеї освіти. Для виходу із стану кризи критичної рефлексії потребують не тільки напівосвіта і антиосвіта, а й сама ідея освіти. Култаєва М.Д., Навроцький О.І., Шеремет І.І. (2013). Європейська теоретична соціологія ХХ-ХХ1століття: навчальний посібник. Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна. Култаєва М.Д (2002). Гайдеггер у спогадах колег та учнів. В: Мартін Гайдеггер очима сучасників. Перекл. з німецької Марії Култаєвої. К.: Стилос, 3-23. Култаева М.Д. (1999). Категория "Bildung" в немецкой философской традиции, или размышления о смысле и предназначении образования. Постметодика, 1, 8-13. Култаева М.Д. (1980). Виталистическая апология культурного пессимизма. В: Критика буржуазных концепций культуры: кризис методологии. К.: Наук. думка, 261-284. Adorno, T. W. (1994a). Minima Moralia. Reflexionen aus dem beschädigten Leben. Frankfurt am Main.: Suhrkamp. Adorno, T. W. (1994b). Noten zur Literatur. Frankfurt am Main.: Suhrkamp. Adorno, T. W. (1994c). Negative Dialektik. Frankfurt am Main. Adorno, T. W. (1964). Jargon der Eigentlichkeit. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Adorno, T. W. (2003). Theorie der Halbbildung. Gesammelte Schriften, Band 8. Soziologische Schriften, Band 1. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 93-121. Adorno, T. W., Horkheimer, Max. (1987). Dialektik der Aufklärung. Horkheimer Max. Gesammelte Schriften, Band 5. Frankfurt am Main: S. Fischer, 13- 292. Adorno, T. W. (1963).Tabus über Lehrerberuf. URL: http: // www. 2.ibw. uni-heidelberg.de / gerstener /Tabus Text. Pdf. Baumgarten, H.-U. (2012). Frei, gleich und gebildet. Eine philosophische Überlegung zur bildungspolitischen Debatte. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 46-60. Benjamin, W. (1989). Nachträge. Gesammelte Schriften, Band V11-1. Fr- am M.: Suhrkamp. Benner, D. (2012). Warum öffentliche Erziehung in Demokratien nicht politisch fundiert werden kann. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 13-35. Bollbeck, G. (1994). Bildung und Kultur. Glanz und Elend eines deutschen Deutungsmusters. Frankfurt am Main& Suhrkamp. Burri, A. (2012). Vom allgemeinen Nutzen der Ungebildetheit. Oder warum Bildung der Freiheit und Demokratie schadet. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 36-45. Dahrendorf, R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in Zeiten der Prüfung. München: Verlag C. H. Beck. Fleck, Ch. (2007). Transatlantische Bereicherungen. Zur Erfindung der Sozialforschung. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Frischmann, B. (2012). Aspekte philosophischer Bildungskritik: Rousseau, Fichte, Nietzsche, Adorno. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 145-160. Habermas, J. (2007). Die Zeit hatte einen doppelten Boden. Theodor W. Adorno in den fünfziger Jahren. Eine persönliche Notiz. Adorno-Porträts. Erinnerungen von Zeitgenossen. Herausgegeben von Stefan Müller-Doohm. Frankfurt am Main: Suhrkamp,15-23. Habermas, J. (2011). Großherzige Remigranten. Über jüdische Philosophen in der frühen Bundesrepublik. Neue Züricher Zeitung, 2.07.11, 10-11. Hansen, O. (1983). Anklage und Kritik. Anmerkungen zu Adornos Begriff der soziologischen Wissenschaft. Theodor Adorno. Sonderband aus der Reihe Text + Kritik /Hrsg. Heinz Ludwig Arnold. München: Text + Kritik, 64-71. Hegel, G. W. F. (1988). Phänomenologie des Geistes. Hamburg: Felix Meiner Vergleich. Hegel, G. W. F. (1970). Recht. Staat. Geschichte. Eine Auswahl aus seinen Werken. Stuttgart: Alfred Kröner Verlag. Horkheimer, M. (1988). Forschungsprojekt des Antisemitismus. Max Horkheimer. Gesammelte Schriften, Band 4. Frankfurt am Main, 373-411. Horster, D., Niklas, L. (1997). München: Beck. Kant, I. (1998). Kritik der Urteilskraft. Werke in sechs Bänden. Band V. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 237-607. Kant, I. (1998). Beantwortung der Frage: Was ist die Aufklärung? Werke in sechs Bänden. Band V1. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 31-62. Klemperer, V. (1970). Notizbuch eines Philologen. Leipzig: Reclam. Leske, M. (1990). Philosophen im Dritten Reich. Studie zu Hochschul und Philosophiebetrieb im faschistischen Deutschland. Berlin: Dietz. Liessmann, K. P. (2001). Philosophie des verbotenen Wissens. Wien: Paul Zsolnay Verlag. Liessmann, K. P. (2006). Theorie der Unbildung. Die Irrtümer Wissensgesellschaft. Wien: Paul Zsolnay Verlag. Liessmann, K. P. (2014). Geisterstunde. Die Praxis der Unbildung. Eine Streitschrift. Wien: Paul Zsolnay Verlag. Löwith, K. (1984). Heidegger - Denker in dürftiger Zeit. Sämtliche Schriften. Band 8. Stuttgart: J.B. Metzler. Luhmann, N. (1987). Archimedes und wir. Interviews, Hrsg. Dirk Baecker und Georg Stanitzek. Berlin. Mann, T. (2009). Betrachtungen eines Unpolitischen. Frankfurt am Main& Fischer Verlag. Nida- Rümelin, J. (2014). Der Akademisierungswahn. Zur Krise beruflicher und akademischer Bildung. Hamburg: Körber-Stiftung. Nida-Rümelin, J. (2016). Die Macht der Reflexion. Information der Philosophie, 2, Juni, 8-19. Norbert, K. (2011). Idioten made in Germany. Wie Politik und Wirtschaft Bildungsverlierer produzieren. München. Precht, R.D. (2013). Anna, Schule und der liebe Gott. Der Verrat des Bildungssystems an unseren Kindern. München: Goldmann. Rath, N. (2003). Zum Bild Adornos. Selbstdeutungen, Gesten, Anekdoten. Information Philosophie, 3, 50-59. Roche M. (2014). Was die deutschen Universitäten von den amerikanischen lernen können und was sie vermeiden sollten. ß Hamburg: Meiner. Schmidt, H., Stern, F. (2010). Unser Jahrhundert. Ein Gespräch. München: C.H. Beck Verlag. Scholze, B. (2007). Der Schein des Glücks und das Erwachen der Phantasie. Adorno-Porträts. Erinnerungen von Zeitgenossen. Herausgegeben von Stefan Müller-Doohm. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 263-272. Schörle, E. (2007). Das Lachseminar. Anmerkungen zu Theorie und Praxis bei Adorno. Adorno-Porträts. Erinnerungen von Zeitgenossen. Herausgegeben von Stefan Müller-Doohm. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 249-262. Sloterdijk, P. (2009). Du mußt dein Leben ändern. Über Anthropotechniken. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Teichfischer, Ph. (2009). Masken des Philosophen. Alfred Baeumler in der Weimarer Republik - eine intellektuelle Biographie. – Marburg: Tectum. Thomä, D., Kaufmann, V., Schmid, U. (2015). Der Einfall des Lebens. Theorie als geheime Autobiographie. München: Hanser. Tischer, M. (1989). Veraltet die Halbbildung? Überlegungen beim Versuch, die Theorie der Halbbildung zu aktualisieren. Pädagogische Korrespondenz, 6, 5-21. Willke, H. (2016). Die dezentrierte Demokratie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.

An existential-dialogical philosophy of education, mainly represented by O. Bollnow (modern «optimistic», «positive existentialism»), underlines the meaning and background of the pedagogical relationship in interpersonal relationships, the relationship between I and You. In its initial philosophical positions, it is based on the «philosophy of life» and mainly on existentialism both in the «classical» and «optimistic» versions. Supporters of this direction tend to discard the technocratic concepts which substitute for the process of education with the manipulation of person. Based on the thesis of uniqueness, the uniqueness of the individual, which is revealed in extreme situations, the supporters of this approach do not recognize the dominant role of the social environment in the formation of man. The environment, in their view, can only cause enormous damage to its moral self-development, since social institutions are aimed at the unification of personality and its behavior. Moral education, on the contrary, is intended to reveal the individual qualities and abilities of the individual, which will help to preserve the moral essence of the individual in the processes of knowledge acquisition, development of intelligence and in the education system. In the formation of a unique personality, the followers of irrationalism see an obstacle to totalitarian manifestations and dangers. In their opinion, the formation of a uniqueness, unique personality is nothing more than a process of self-development and self-education, which involves overcoming in human behavior «mass» trends, because the real education and education could not have their object exclusively in mass area. They see the tasks of education and upbringing as taking a unique personality away from the mass, «collectivist society» as a source of «false existence». But the closure of the process of education/upbringing on a separate subject, its isolation from social ties and relations dramatically limits the real possibility of forming an active personality, although the adherents of this approach proclaim this one of the main goals of education. In addition, the self-isolation of the individual increases its alienation in the world, making it increasingly vulnerable to the anti-human tendencies of global society. ; Екзистенційно-діалогічна філософія освіти, представлена насамперед О.Больновом (сучасний «оптимістичний», «позитивний екзистенціалізм»), вбачає сенс і засновки педагогічних відносин у міжособистісних зв'язках, у взаємозв'язку Я і Ти. У своїх висхідних філософських позиціях вона спирається на «філософію життя» і, головним чином, – на екзистенціалізм як у класичному, так і в «оптимістичному» його варіанті. Прихильники цього напряму прагнуть відкинути технократичні концепції, які підміняють процес виховання маніпулюванням особою. Виходячи з тези про неповторність, унікальність особистості, що розкривається в граничних ситуаціях, прихильники цього підходу не визнають цілком домінуючої ролі соціального середовища у формуванні людини. Середовище, на їхню думку, може лише завдати колосального збитку її етичному самозростанню, оскільки соціальні інститути націлені на уніфікацію особистості та її поведінки. Етичне ж виховання, навпаки, покликане розкрити індивідуальні якості і здібності особистості, що сприятиме збереженню моральнісної сутності особистості у процесах набуття знань, розвитку інтелекту та в системі освіти. У формуванні унікальної особистості послідовники ірраціоналізму вбачають перешкоду тоталітарним виявам та небезпекам. На їхню думку, формування неповторної, унікальної особистості є не що інше, як процес саморозвитку і самовиховання, який припускає подолання у поведінці людини «масовізаційних» тенденцій, бо справжні виховання і освіта не можуть мати своїм об'єктом виключно маси. Завдання освіти і виховання вони вбачають у тому, щоб відвести унікальну особистість від масового, «колективістського суспільства» як джерела «несправжнього буття». Але замикання процесу освіти/виховання на окремому суб'єкті, ізоляція його від соціальних зв'язків і відносин різко обмежує реальні можливості формування активної особистості, хоча прихильники такого підходу проголошують це однією з головних цілей виховання. Крім того, самоізоляція особистості посилює її відчуженість у світі, робить її усе більш беззахисною перед лицем антигуманних тенденцій глобального суспільства. Посилання Зінченко В.В. (2016). Інтернаціоналізація системи освіти і реформи менеджменту вищої освіти: німецька модель. Освітологічний дискурс, 3 (15), 74-96. Зінченко В.В. (2015). Моделі філософії освіти в інтернаціональних формах менеджменту освіти. Специфіка континентальної європейської освітньо-наукової системи. Філософія освіти. Philosophy of Education, 2 (17), 153-181. Bloch, E. (1993). Das Prinzip Hoffnung. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Bloch, E. (1987). Subjekt-Objekt. Erläuterung zu Hegel. Frankfurt am Main: Surkamp Verlag. Bollnow, О.F. (1947). Einfache Sittlichkeit. Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht. Bollnow, О. F. (1965). Franzosischer Existenzialismus. Stuttgart: W. Kohlhammer. Bollnow, O.F. (1966). Kriese und neuer Anfang. Beiträge zur Pädagogische Anthropologie. Heidelberg: Quelle &Meyer. Bollnow, O.F. (1962). Maß und Vermessenheit des Menschen. Göttingen: Vandehoech & Ruprecht. Bollnow, О.F. (1979). Neue Geborgenheit. Das Problem einer Überwindung des Existenzialismus. Stuttgart, Köln: Kohlhammer. Bollnow, О.F. (1982). Studien zur Hermeneutik (Zwei Bande). Band 1: Zur Philosophie der Geisteswissenschaften. München: K. Alber. Göbler, Н.P., Lessing, Н.U. (1983). Otto Friedrich Bollnow im Gespräch. Freiburg/München: Schweizer Verlag. Marcuse, H. (1993). Kritik der reinen Toleranz. Frankfurt a. M.: Suhrkamp Verlag. Motschmann, К. (2001). Herrschaft der Minderheit. Die verratene Basis. München: Wirtschaftsverlan Langen/Müller/Herbig. Morita, T. (1983). Zur Bollnow – Reception in Japan. Padagogische Rundschau, 6 (37), 623-627. Sintschenko, V. (2017). Globale Transformationen der Gegenwart, Band 1/Глобальные трансформации современности, т.1. Systemischen globale Transformation/Системные глобальные трансформации. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing.

The article deals with the phenomenon of morbial conceptual metaphor in modern German political discourse. Functions of conceptual metaphor are underlined. It is determined that metaphors from output sphere "Unhealthy body" conceptualize different social and political phenomena and processes which take place in Germany and European Union. In the article final conceptual sphere "Politics" is regarded as any kind of public social relations. Structural semantic features of morbial metaphoric model are analysed with the help of frame analysis in the article. It is found out that it is explicated in a discourse by the following four frames: "Patients", "Illnesses", "Causes of illnesses", and "Means and ways of treatment". Main slots are distinguished within each of the frames and their lexical filling is described. Actualization of morbial metaphor in modern political German discourse is investigated. The reasons for the activation of studied metaphoric model and increased usage of political metaphor are described. It is considered that frame "Means and ways of treatment" is represented by the most widely spread slot structure and takes the first place according to the frequency of its actualization in modern German political discourse. References1. Chudinov, A. P. 2001. Rossiia v Metaforicheskom Zerkale: Kognitivnoie Issledovaniie Politicheskoi Metafory (1991–2000): monografiia. Yekaterinburg.2. Jäkel, Olaf. 1997. Metaphern in abstrakten Diskurs-Domänen: Eine kognitiv-linguistische Untersuchung anhand derBereiche Geistestätigkeit, Wirtschaft und Wissenschaft. Frankfurt am Main, Berlin, Bern, New York, Paris, Wien: Lang.3. Lakoff, George and Johnson, Mark. 2008. Leben in Metaphern: Konstruktion und Gebrauch von Sprachbildern: Ausdem amerikanischen Englisch übersetzt von A. Hildenbrand. Heidelberg: Carl-Auer-Systeme Verlag.4. Rigotti, Francesca. 1994. Die Macht und ihre Metaphern: Über die sprachlichen Bilder der Politik. Frankfurt amMain, New York: Campus Verlag.5. Schwarz, Monika. 2008. Einführung in die kognitive Linguistik. Tübingen: Narr.6. Bluhm, Hendrik. 2012. Wohnen ist keine Ware. Die Linke. http://www.linksfraktion.de/kolumne/wohnen-keine-ware/7. Bulmahn, Edelgard. 2003. "Rede beim Auftaktkongress zum BMBF-Programm" (Berlin, den 25. Februar 2002).Bulletin 1996–2002, Hrsg. vom Presse- und Informationsamt der Bundesregierung, 13. Berlin: Impressum.8. Buntenbach, Annelie. 2005. "Regierung arbeitet nur noch mit Tricks". Das Parlament 31: 6.9. Dank, Vielen. "Kulturstaatsministerin Monika Grütters zur Eröffnung der Ai-Weiwei-Ausstellung in Berlin". DieBundesregierung. – 2014. – Zugangsregime : http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2014/04/2014-04-03-gruetters-ai-weiwei.html.10. Deutscher Bundestag – 18. Wahlperiode – 122. Sitzung. Berlin, Freitag, den 11. September 2015.11. Eichel, H. 2005. http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2005/01/2005-01-03-eichel-h-weiwei.html.12. Flückiger, Philippe and Hausding, G. 2014. http://www.bundestag.de/dasparlament/2014/06-07/EuropaWelt/49374468.html.13. Gauck, Joachim. 2015. "Festakt zum 25. Jahrestag der Deutschen Einheit". Der Bundespräsident.http://www.bundespraesident.de/SharedDocs/Reden/DE/Joachim-Gauck/Reden/ 2015/10/151003-Festakt-DeutscheEinheit.html.14. Gysi, Gregor. 2014. http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2014/04/2014-04-03-gysi-gr-weiwei.html.15. Google. 2014. "Tagesaktuelles Plenarprotokoll". Deutscher Bundestag.https://www.bundestag.de/dokumente/protokolle/vorlaeufig/1879, 18118, 18117, 18121,18125/389214.16. Google. 2015. "Griechenland-Debakel: Jetzt müssen sich Merkel und Schäuble rechtfertigen": Protokoll zurBundestags-Debatte. Focus online. http://www.focus.de/politik/deutschland/live-ticker-aus-dem-bundestag-griechenlanddebakel-jetzt-muessen-sich-merkel-und-schaeuble-rechtfertigen_id_4788120.html.17. Merkel, Аngela. http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Pressemitteilungen/BPA-rede-merkel-brit-parl.html.18. Müller, Werner. 2003. "Rede auf dem Deutschen Werbekongress". Bulletin 1996–2002, Hrsg. vom Presse- undInformationsamt der Bundesregierung, 2002-17-1. Berlin: Impressum.19. Rau, Johannes. 2001. Reden und Interviews. Berlin: Impressum, 2001. Bd. 2.1 (1. Juli – 31. Dezember 2000).20. Roth, M. 2014. http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2014/04/2014-04-03-roth-m-weiwei.html.21. Schröder, Gerhard. 2003. "Rede bei der Teilnahme am Wirtschaftsforum der Außenhandelskammer Mexiko"(Mexiko City, den 11. Februar 2002). Bulletin 1996-2002, Hrsg. vom Presse- und Informationsamt der Bundesregierung,2002-09-1. Berlin: Impressum, 2003. ; Досліджується феномен морбіальної концептуальної метафори в сучасному політичному німецькому дискурсі. Звернуто увагу на функції концептуальної метафори. З'ясовано, що метафори із вихідної сфери «Хворий організм» концептуалізують різні соціальні та політичні явища й процеси, які відбуваються в Німеччині та Європейському Союзі. Кінцева концептуальна сфера «Політика» трактується широко – як будь-який вид громадсько-соціальних відносин. Вивчено структурно-семантичні властивості морбіальної метафоричної моделі за допомогою фреймового аналізу. Встановлено, що вона експлікується у дискурсі такими чотирма фреймами: «Пацієнти», «Хвороби», «Причини захворювань», «Засоби та способи лікування». У межах кожного із фреймів виділено основні слоти та описано їх лексичне наповнення. Простежено актуалізацію морбіальної метафори у сучасному політичному німецькому дискурсі. Охарактеризовано причини активізації досліджуваної метафоричної моделі та посиленого вживання політичної метафори. З'ясовано, що фрейм «Засоби та способи лікування» представлений найрозгалуженішою слотовою структурою та займає перше місце за частотністю його актуалізації в сучасному німецькому політичному дискурсі. Джерела та література1.Чудинов А.П. Россия в метафорическом зеркале: Когнитивное исследование политической метафоры (1991–2000): монография / А.П.Чудинов. –Екатеринбург: Изд-во УрГПУ, 2001. –240 с.2.Jäkel O. Metaphern in abstrakten Diskurs-Domänen: Eine kognitiv-linguistische Untersuchung anhand der Bereiche Geistestätigkeit, Wirtschaft und Wissenschaft / O.Jäkel. –Frankfurt a/M., Berlin, Bern, NY, Paris, Wien: Lang, 1997. –348 S. 3.Lakoff G. Lebenin Metaphern: Konstruktion und Gebrauch von Sprachbildern: Aus dem amerikanischen Englisch übersetzt von A.Hildenbrand / G. Lakoff, M.Johnson. –5. Aufl. –Heidelberg: Carl-Auer-Systeme Verlag, 2008. –272 S. 4.Rigotti F. Die Macht und ihre Metaphern: Über die sprachlichen Bilder der Politik / F.Rigotti. –Frankfurt a/M., NY: Campus Verlag, 1994. –239 S.5.Schwarz M. Einführung in die kognitive Linguistik / M.Schwarz. –3. Aufl. –Tübingen: Narr, 2008. –298 S.6.Bluhm H. Wohnen ist keine Ware [Electronische ressourche] / H. Bluhm // Die Linke. Im bundestag. –2012. –Zugangsregime : http://www.linksfraktion.de/kolumne/wohnen-keine-ware/7.Bulmahn E. Rede beim Auftaktkongress zum BMBF-Programm (Berlin, den 25. Februar 2002) / E.Bulmahn // Bulletin 1996–2002 / CD-ROM-Version PC/MAC / Hrsg. vom Presse-und Informationsamt der Bundesregierung. –Berlin: Impressum, 2003. –Nr. 2002-13.8.Buntenbach A. (Bündnis 90/Die Grünen). Regierung arbeitet nur noch mit Tricks // Das Parlament. –2005. –Nr. 31. –S. 6.9.Dank V. Kulturstaatsministerin Monika Grütters zur Eröffnung der Ai-Weiwei-Ausstellung in Berlin [Electronische ressourche] / V. Dank// Die Bundesregierung. –2014. –Zugangsregime : http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2014/04/2014-04-03-gruetters-ai-weiwei.html.10.Deutscher Bundestag –18. Wahlperiode –122. Sitzung. –Berlin, Freitag, den 11.September 2015.11.Eichel H. [Electronische ressourche] / H. Eichel // Die Bundesregierung. –2005. –Zugangsregime: http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2005/01/2005-01-03-eichel-h-weiwei.html12.Flückiger P. [Electronische ressourche] / P. Flückiger, G.Hausding // Das Parlament. –2014. –Zugangsregime: http://www.bundestag.de/dasparlament/2014/06-07/EuropaWelt/49374468.html.13.Gauck J. Festakt zum 25. Jahrestag der Deutschen Einheit [Electronische ressourche] / J.Gauck // Der Bundespräsident. –2015. –Zugangsregime : http://www.bundespraesident.de/SharedDocs/Reden/DE/Joachim-Gauck/Reden/2015/10/151003-Festakt-Deutsche-Einheit.html.14.Gysi G. [Electronische ressourche] / G. Gysi // Die Bundesregierung. –2014. –Zugangsregime : http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2014/04/2014-04-03-gysi-gr-weiwei.html.15.Tagesaktuelles Plenarprotokoll [Electronische ressourche] // Deutscher Bundestag. –Zugangsregime : https://www.bundestag.de/dokumente/protokolle/vorlaeufig/1879, 18118, 18117, 18121,18125/389214.16.Griechenland-Debakel: Jetzt müssen sich Merkel und Schäuble rechtfertigen : Protokoll zur Bundestags-Debatte [Electronische ressourche] // Focus online. –2015. –Zugangsregime : http://www.focus.de/politik/deutschland/live-ticker-aus-dem-bundestag-griechenland-debakel-jetzt-muessen-sich-merkel-und-schaeuble-rechtfertigen_id_4788120.html.17.Merkel А. [Electronische ressourche] / A. Merkel // Die Bundesregierung. –Zugangsregime : http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Pressemitteilungen/BPA-rede-merkel-brit-parl.html.18.Müller W. (Bundesminister für Wirtschaft und Technologie) Rede auf dem Deutschen Werbekongress (München, den 7. März 2002) / W. Müller // Bulletin 1996–2002 / CD-ROM-Version PC/MAC / Hrsg. vom Presse-und Informationsamt der Bundesregierung. –Berlin: Impressum, 2003. –Nr. 2002-17-1.19.Rau J. (Bundpräsident der BRD) Reden und Interviews / J. Rau. –Berlin : Impressum, 2001. –Bd. 2.1 (1.Juli –31. Dezember 2000). –400 S. 20.Roth M. [Electronische ressourche] / M. Roth. –2014. –Zugangsregime : http://www.bundesregierung.de/Content/DE/Rede/2014/04/2014-04-03-roth-m-weiwei.html.21.Schröder G. (Bundeskanzler der BRD) Rede bei der Teilnahme am Wirtschaftsforum der Außenhandelskammer Mexiko(Mexiko City, den 11. Februar 2002) / G.Schröder // Bulletin 1996-2002 / CD-ROM-Version PC/MAC / Hrsg. vom Presse-und Informationsamt der Bundesregierung. –Berlin: Impressum, 2003. –Nr.2002-09-1.

The article emphasizes the cultural and educational importance of H. Skovoroda Institute of Philosophy for the spiritual development of the Ukrainian society, especially in the direction of democracy and establishment of the worldview culture as a requirement for the culture of freedom. From the position of the included observer the author of the article describes some episodes of relationship in the scientist's communities which can be defined as justice and solidary community. On the basis of the Heidegerian scheme, some dangers are analyzed as demands addressed to philosophical thinking. This scheme is used by structuring of the article. The metaphoric of these dangers indicates the contextual problems which are important for producing of philosophical ideas. The experience of the Institute of Philosophy gained by solving of problems is very remarkable for the fulfillment of philosophical studies and educational practices especially by mentoring of the postgraduate students. The fact of naming the Institute after H. Skovoroda is regarded as a symbolic act with a great creative potential and energy which can be used for reviving of national traditions of philosophical thinking. The role of lyric in activating of philo- sophical ideas is showed. The symbiotic coexisting of the poetry, art, journalism and philosophy is one of the original features of the Skovorodian tradition caring by the well-known representa- tives of the Institute. All these characteristics joined with the civic culture, which was demonstrated by all gener- ations of the Institute, allow defining it as a metaphysical place with the ability both to follow on the road of the way of light and to represent it on the landscapes of philosophical science and education. The history of the Institute, especially, in the period of its post-totalitarian transforma- tions, gives the opportunity of taking comparison with the Institute for Social Research Frankfurt. The civic courage of the Ukrainian intellectual elites was always initiated, supported and generated by philosophers gathering in Institute of Philosophy. ; У першій частині окреслено мету статті та розглянуто предметні та теоретичні, у другій — оцінні, називні, теоретико-реконструктивні та мовно-реконструктивні класифікації філософій науки, а також зроблено висновки щодо доцільності застосування цих класифікацій до філософій суспільних та гуманітарних наук.

The relevance of the paper is in the need to define the contribution of Ukrainian military diplomacy in Germany to the repatriation process of captive Ukrainian soldiers in 1919. The goal of the paper is to describe the organizational and assistance activities of the Military (Military and Sanitary) Mission for the affairs of captive Ukrainians in Germany, which made it possible to strengthen the national cultural and educational work in the camps, and to intensify the process of establishing Ukrainian camp communities which united a significant number of Ukrainian soldiers. The objectives of the paper include the definition of the peculiarities of the educational and artistic organizations activities in the camps, the ways of communication of the Mission with the campers, as well as the finding out of the reasons of low effectiveness of Ukrainian military diplomacy work on the repatriation of captive Ukrainian soldiers. The repatriation of captive Ukrainians in 1919 was considerably complicated due to a number of foreign policy reasons, taking into account the fact that the Mission also concentrated its efforts on establishing links with Ukrainian camp communities and providing them with target humanitarian assistance from the Government of the UNR. As a result, it had become possible to restore and subsequently significantly intensify national, cultural and educational life in Quedlinburg, Zerbst, Frankfurt (Oder), Soltau, Stargard, Zagan, Müncheberg, Bautzen, Chemnitz, Celle, and other camps. Thanks to the activities of the Mission in mentioned and other camps Ukrainian communities were established, which, in turn, organized schools of literacy, drama and music-chorus circles, libraries, and cooperatives for captives. The Mission succeeded in ensuring effective communication with the captives by launching the publication of the magazine «Shlyach». It regularly informed its readers about the life of Ukrainian camp communities, giving the information about their most significant achievements in its permanent column «From the Life of the Captives in Germany». Thus, the Mission's activities in the camps had objectively positive effects, showing the readiness of the Government of the UNR to come to the aid of captive Ukrainians in Germany. ; В статье говорится о деятельности Военно-санитарной миссии для дел пленных воинов-украинцев в Германии, которая сосредоточила свои усилия и на установлении связей с украинскими лагерными общинами и предоставление им адресной гуманитарной помощи от правительства УНР с целью восстановления национально-просветительской работы в среде пленных украинцев. Благодаря этому весной-летом 1919 г. во многих лагерях были основаны любительские драмкружки, школы для неграмотных и малограмотных, библиотеки, кооперативы. Деятельность Миссии в лагерях имела объективно положительные последствия, показав готовность правительства УНР прийти на помощь пленным украинцам в Германии. ; У статті йдеться про діяльність Військово-санітарної місії для справ полонених вояків-українців у Німеччині, яка зосередила свої зусилля й на встановленні зв'язків з українськими таборовими громадами та надання їм адресної гуманітарної допомоги від уряду УНР з метою відновлення національно-просвітницької роботи у середовищі полонених українців. Завдяки цьому навесні-влітку 1919р. у багатьох таборах були засновані аматорські драмгуртки, школи для неписьменних і малописьменних, бібліотеки, кооперативи. Діяльність Місії у таборах мала об'єктивно позитивні наслідки, засвідчивши готовність уряду УНР прийти на допомогу полоненим українцям у Німеччині.

The present article deals with the social and psychoanalytic theory as based on two cultural principles, put forward by Herbert Marcuse. They are associated with Prometheus, i.e. productivity through repressed refl ection, and Orpheus, i.e. experience of freedom, game and sensuality. Herbert Marcuse modifi es the mythological paradigm that herein fi nds projection on the literary period of the years 1917–1934. The literary texts under analysis show that the artistic principle of the Soviet reality used to be not Orpheus, typical of symbolist aesthetics and poetics of 1910s, but Prometheus, correlative with the rapid industrialization of the avant-garde 1920s. In a broad sense, it refers to the restrictions of transcendental senses in the cultural imagination of the 1920s, so-called «Orpheus' miracle». Hence, a suggested term – fading symbolism – is directly proportional to the depreciation of Orphism, which is particularly signifi cant in the lyrical poetry by Pavlo Tychyna. It indicates a gradual rationalization of poet's artistic method. Prometheus rises in the distance between «Orpheus Tilling» (for V. Barka) and verifi es propagandist slogans in «Party leads» (1934), «Prometheus» (1921 or 1922), «Faust walks…» (1923) and in the drama-féerie «Prometheus» (1923). Altruistic efforts, declared in the formula «Prometheus is a dream», allude to the statement by H. Marcuse about Prometheus as a marker of repressed sensuality. The existentialist perspective of «exciting 1920s», as stated in the writing by «From Holui's notes» I. Senchenko (1927), was replaced with several text versions in which Prometheus is identifi ed with revolution – social («Revolution» (1925) by M. Yohansen) and technical («Raid» (1930) by O. Vlyzko), published in the representative anthology «Executed Renaissance». The research interest focuses on the storylines premised on the principle that tedious labor suppresses refl ection, while its symbolic objectifi cation is music, song and dance. It is displayed in «The Village» (1919) by V. Pidmohylnyi, «Under the Rain» (1925) by D.Borzyak, «Affl iction» (1927) by Ye. Pluzhnyk, «Donna Anna» (1929) by H. Brasyuk and «Unnamed Story» (1930) by P. Vanchenko. The static of poster as well as the music and dance dynamics in the architectonics of the story by D. Borzyak «Under the Rain» (1925) mark the antagonistic formula between Prometheus and Orpheus, namely between the repressed sensuality (the socialized order in postwar working days) and the liberated one (the scheme of orphic mysteries, complied in theming memories of past military tyranny). Similarly, in «Unnamed Story» (1930) by P. Vanchenko the poster symbolizes the oppressed instinctive affi nities, idea of necessity, but musical emotions act according to psychoanalytic practice, «function as liberation instincts» (in the words of T. Adorno). The present study proves the effectiveness of the suggested methodological framework, departing from S. Freud's theory on confl ict between civilization and instincts to conceptualities of the Frankfurt school of philosophers, H. Markuze and T. Adorno. It reveals its validity for the Ukrainian artistic thinking of 1917– 1934. Keywords: Prometheus, Orpheus; poster, music (dance); myth, archetype; story, novel; symbolism, avant-gardism. ; Соціально-психоаналітична теорія Герберта Маркузе про два принципи культури, асоційовані з Прометеєм (продуктивність ціною репресованої рефлексії) та Орфеєм (досвід свободи, гри й чуттєвості), корегує міфософську парадигму літературного періоду 1917–1934 років: аналізовані художні тексти доводять, що мистецьким принципом совєтської реальності постає не Орфей, знаковий у символістській естетиці й поетиці 1910-х, а співвідносний зі стрімкою індустріалізацією аванґардистських 1920-х Прометей. Ключові слова: Прометей, Орфей; плакат, музика (танець); міф, архетип; оповідання, повість; символізм, аванґардизм.

The creation of favorable monetary, financial and fiscal regimes for entrepreneurs, a high level of legal guarantees for banking and commercial secrecy, and loyal government regulation are the features of offshore business. The main advantages of offshore companies are identified in the paper, namely: simple registration; minimum commission; flexible management and minimum reporting requirements, minimum number of directors and shareholders; financial statements, information on accounts and annual income is either completely unnecessary or is minimal; lack of currency control; favorable local corporate legislation, favorable legal framework to encourage and stimulate the offshore industry development; high privacy and so on. One of the global trends of the offshore jurisdiction using by TNCs is considered. It has been found, that the total amount of funds in offshore jurisdictions is significant. And all these funds are not fully taxed. TNC"s tax will have been paid if the funds had been brought to the countries where their parent companies are resident. But the opportunity to establish branches in offshore harbors determines, firstly, the economic opportunities to the countries where the TNCs are registered, and secondly, through accelerated capital accumulation, it gives these TNCs not only market, economic, but also a political power, and therefore, they are becoming a major players on the world arena. The world"s largest financial centers are investigated by index GCFI in 2018. It is concluded, that New York remains in first place by index, just 7 points ahead of London. Hong Kong is in the third place, while Singapore is in the fourth one. Shanghai, Tokyo, Toronto, Zurich, Beijing and Frankfurt remain in the top ten. It is found that, nowadays, the global process of offshoring in economy absorbed almost all countries. According to the OECD datas, the world loses about $ 20 trillion annually through offshore, which is 10% of the country"s economy. In recent years, the global community has been very concerned about the offshore companies activity. New approaches to combat offshore are developed each year. Therefore, it is fair to say that the world has begun a global process of de-offshore economy. ; Особливість офшорного бізнесу – створення для підприємців сприятливих валютно- фінансового та фіскального режимів, високого рівня законодавчих гарантій банківської та комерційної секретності, лояльного державного регулювання. Головними перевагами офшорних компаній визначено просту реєстрацію; мінімальну комісію; гнучке управління та мінімальні вимоги до звітності, мінімальну кількість директорів й акціонерів; фінансову звітність, інформацію про рахунки та річний прибуток або зовсім не потрібні, або залишаються мінімальними; відсутність валютного контролю; сприятливе місцеве корпоративне законодавство, сприятливі правові рамки для заохочення й стимулювання розвитку офшорної індустрії; висока конфіденційність тощо. Розглянуто один із глобальних трендів використання офшорної юрисдикції світовими ТНК. Виявлено, що загальна сума, котра утримується в офшорних юрисдикціях, є значною. І всі ці кошти не оподатковуються повною мірою, що би відбувалося якби вони були виведені в країни, де їхні материнські компанії є резидентами. Але можливість створювати філії в офшорних гаванях зумовлює, по- перше, економічні можливості країн, де реєструються ТНК, а по-друге, за допомогою прискореного акумулювання капіталів надає цим ТНК не лише ринкову, економічну, але й значною мірою і політичну силу, а отже, вони стають значними акторами на світовій арені. Досліджено найбільші світові фінансові центри за індексом GCFI у 2018 р. Зроблено висновок, що Нью-Йорк залишається на першому місці в індексі, на 7 балів випереджаючи Лондон. Гонконг перебуває на третьому місці, а Сингапур залишається на четвертому. Шанхай, Токіо, Торонто, Цюрих, Пекін і Франкфурт залишилися в першій десятці. На основі проведеного аналізу виявлено, що нині, глобальний процес офшоризації економіки поглинув майже всі країни. За даними ОЕСР, щороку світ через офшори втрачає близько 20 трлн дол. США, що в середньому дорівнює 10 % економіки країн. Останніми роками світова спільнота дуже стурбована діяльністю офшорних компаній. Щороку розробляються нові підходи для боротьби з офшорами. Тому справедливо зазначимо, що світ розпочав глобальний процес деофшоризації світової економіки.

In modern society continue to increase trends, associated with the actualization of the crisis, caused by the priority of material values. There is an uncontrollable desire for approval of their own benefit, material values, that take on social and cultural significance, form social motivation. Worsened crisis and threats in the XXI century mankind require reconsideration established priorities and concrete actions towards solving problems. This article proposes to understand the crisis of contemporary culture related to its financial dominance. Author actualizes attention to the work of R. Guenon «The crisis of the modern world», where the philosopher indicates a turn from the traditional culture of the profane sacred nature to the modern culture that shaped the global society of consumption, entertainment and temptation. Cites the work of W. Sombart, which postulated the idea of contempt for consumerism, «haggling» for the purpose of the individual is self-sacrifice higher values. In the context of the study concerns the subject of discussion is the concept of «alienation», which introduces and develops Marx E. Fromm, in terms of which the alienated man has lost touch with ourselves, and with all others. He sees himself as well as others, just as perceive things – with the help of the senses and common sense, but at the same time without a productive communication with itself and the outside world.We investigate the views of the philosophers of the Frankfurt School of M. Horkheimer, Theodor Adorno, who argued that the industrial culture deprives people of their imagination, it delivers the goods, and the problem of people included only the consumption of the system that claims to be democratic, in fact authoritarian, for a few people dictate their ideas of freedom and a certain set that can provide us happiness.We consider the U. Beka's «risk society», according to which problems and conflicts of distribution in the backward countries compounded the problems and conflicts that arise from the production, definition and distribution of risks arising in the course of scientific and technical activity, social positions and conflicts of society, «distributing wealth», sooner or later, in the process of continuous modernization start to overlap with the positions and conflicts of society.The author focuses on the hermeneutic approach of Husserl and G. Gadamer, on the fact that in this situation hermeneutics as a theory about the prerequisites, features and options of the process of understanding, offering constructive dialogue can help to cope with the situation.It is argued that the conclusion that a new culture of communication opens the way to a society, based on humanistic principles, aimed at finding a compromise and nonviolent methods of problem solving; the ideology of consumption are pervasive in today's society, it leads to the spiritual and physical destruction, so you need to create a new paradigm, which will be a prerequisite for improvement of the situation of the modern world, will exit conditions from the general ideological crisis of modern society.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; Показано, что современное общество переживает переломный этап человеческой истории, при котором происходит преобразование базисных смыслов универсалий культуры. Идеология потребления, получившая широкое распространение в современном обществе, приводит к духовному и физическому уничтожению. Необходимо сформировать новую парадигму, которая станет непременным условием оздоровления современной цивилизации// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; Показано, що сучасне суспільство переживає переломний етап людської історії, при якому відбувається перетворення базисних підвалин універсалій культури. Ідеологія споживання, що набула широкого поширення в сучасному суспільстві, призводить до духовної і фізичної руйнації. Необхідно сформувати нову парадигму, яка стане неодмінною умовою оздоровлення сучасної цивілізації// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

In modern society continue to increase trends, associated with the actualization of the crisis, caused by the priority of material values. There is an uncontrollable desire for approval of their own benefit, material values, that take on social and cultural significance, form social motivation. Worsened crisis and threats in the XXI century mankind require reconsideration established priorities and concrete actions towards solving problems. This article proposes to understand the crisis of contemporary culture related to its financial dominance. Author actualizes attention to the work of R. Guenon «The crisis of the modern world», where the philosopher indicates a turn from the traditional culture of the profane sacred nature to the modern culture that shaped the global society of consumption, entertainment and temptation. Cites the work of W. Sombart, which postulated the idea of contempt for consumerism, «haggling» for the purpose of the individual is self-sacrifice higher values. In the context of the study concerns the subject of discussion is the concept of «alienation», which introduces and develops Marx E. Fromm, in terms of which the alienated man has lost touch with ourselves, and with all others. He sees himself as well as others, just as perceive things – with the help of the senses and common sense, but at the same time without a productive communication with itself and the outside world.We investigate the views of the philosophers of the Frankfurt School of M. Horkheimer, Theodor Adorno, who argued that the industrial culture deprives people of their imagination, it delivers the goods, and the problem of people included only the consumption of the system that claims to be democratic, in fact authoritarian, for a few people dictate their ideas of freedom and a certain set that can provide us happiness.We consider the U. Beka's «risk society», according to which problems and conflicts of distribution in the backward countries compounded the problems and conflicts that arise from the production, definition and distribution of risks arising in the course of scientific and technical activity, social positions and conflicts of society, «distributing wealth», sooner or later, in the process of continuous modernization start to overlap with the positions and conflicts of society.The author focuses on the hermeneutic approach of Husserl and G. Gadamer, on the fact that in this situation hermeneutics as a theory about the prerequisites, features and options of the process of understanding, offering constructive dialogue can help to cope with the situation.It is argued that the conclusion that a new culture of communication opens the way to a society, based on humanistic principles, aimed at finding a compromise and nonviolent methods of problem solving; the ideology of consumption are pervasive in today's society, it leads to the spiritual and physical destruction, so you need to create a new paradigm, which will be a prerequisite for improvement of the situation of the modern world, will exit conditions from the general ideological crisis of modern society.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; Показано, что современное общество переживает переломный этап человеческой истории, при котором происходит преобразование базисных смыслов универсалий культуры. Идеология потребления, получившая широкое распространение в современном обществе, приводит к духовному и физическому уничтожению. Необходимо сформировать новую парадигму, которая станет непременным условием оздоровления современной цивилизации// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; Показано, що сучасне суспільство переживає переломний етап людської історії, при якому відбувається перетворення базисних підвалин універсалій культури. Ідеологія споживання, що набула широкого поширення в сучасному суспільстві, призводить до духовної і фізичної руйнації. Необхідно сформувати нову парадигму, яка стане неодмінною умовою оздоровлення сучасної цивілізації// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

Concept of semiotics by Theodor Adorno is comprehended in two main areas: the discovery of philosophical correlations and significance for the assessment of educational processes in modern Ukraine. The essential link of criticism of Adorno "half-education" with an understanding of goals and means of proper education is pointed out. Proper education is analyzed as effective education, which is countered by imitations of education, which appears as half-life. If secondary education is a substitute for education by its ersatzes in the form of numerous its reifications in a mass society, then half-life also appears as a substitute for effective action by accentuation on its means, which is imperceptibly, but invariably, substituting its goals. In the field of education, such half-dwellers are provided with educational services that are supposedly intended to ensure the unbreakable functioning of educational institutions, but in practice displaced from education its orientation towards the education of a person. Setting up education, constantly overcoming the existing and directing to positive as counter-faculty in the semester is replaced by the systematic implementation of the norms of consumption of educational services. In the field of legislative support of the educational sphere of Ukraine, there is a return to the definition of its tasks in terms of "educational services" and the reduction of educational tasks of the individual and the orientation of educational institutions to meet the educational needs of the learner. These negative changes became noticeable in comparison with the progressive Law of Ukraine "On Higher Education" in 2014 compared to the ambiguous Law of Ukraine "On Education" in 2017. The necessity of corresponding corrections of educational strategies, which should orient the person to effective education as the education of higher achievements rather than the fulfillment of norms, is grounded on the return of the elitist essence of education in opposition to its egalitarian character, which is taking place during the last decade. ; Концепт напівосвіти Теодора Адорно осмисле­но у двох основних площинах: виявлення філософ­ських кореляцій та значущості для оцінки освітніх процесів у сучасній Україні. Зазначено сутнісний зв'язок критики Адорно напівосвіти з осмисленням цілей і засобів здійснення належної освіти. Належна освіта проаналізована як освіта дієва, яка протистоїть імітаціям освіти, які постають як напівдії. Якщо на­півосвіта є заміною освіти її ерзацами у вигляді численних її реїфікацій у масо­вому суспільстві, то напівдія також постає як заміщення ефективної дії ак­центуацією на її засобах, які непомітно, але стійко заміщують її цілі. У сфері освіти такими напівдіями постають освітні послуги, які нібито покликані за­безпечувати незбитковість функціонування освітніх закладів, однак на прак­тиці витісняють з освіти її націленість на виховання (Bildung) особистості. Налаштування на здобуття освіти, на постійне подолання наявного і спряму­вання до позитивного як контрфактичного у напівосвіти заміщується систе­матичним виконанням нормативів споживання освітніх послуг. У сфері зако­нодавчого забезпечення освітньої сфери України спостерігається повернення до визначення її завдань у термінах «освітніх послуг» та редукції освітніх завдань особистості та орієнтації освітніх закладів на задоволення освітніх потреб того, хто навчається. Ці негативні зміни стали відчутними у порівнянні пере­важно прогресивного Закону України «Про вищу освіту» 2014 року з неодноз­начним Законом України «Про освіту» 2017 року. Обґрунтовано необхідність відповідних коректив освітніх стратегій, які мають орієнтувати особистість на дієву освіту як освіту вищих досягнень, а не виконання нормативів, на по­вернення елітарної сутності освіти на противагу її егалітаризації, яка трива­ла останнє десятиліття. 1. Адорно Т. (2017) Теорія напівосвіти /Т.Адорно; пер. з нім. М.Култаєвої // Філо¬софія освіти. Philosophy of Education – 2017. – № 1 (20). – С. 128-152. URL: www. philosopheducation.com Adorno, Theodor W. (2017 [1959]) Theorie der Halbbildung [In Ukrainian]. URL: www.philosopheducation.com 2. Бойченко М. (2012) На захист академічної філософії: або Чи потрібна нам філо¬софія «пост»? /М.Бойченко // Філософська думка. – 2012. – №6. – С. 104-116. URL: www.journal.philosophy.ua Boychenko M. (2012) In defense of academic philosophy: Do we need a philosophy of "post"? /M.Boychenko in: Philosophical thought. - 2012. - No. 6. - P. 104-116 [In Ukrainian]. 3. Бойченко М.І. (2011) Системний підхід у соціальному пізнанні: ціннісні і функ¬ціональні аспекти : [Монографія] / М.І. Бойченко. – К.: ПРОМІНЬ. – 320 с.Boychenko M.I. (2011) Systemic Aproach in Social Cognition: Values and Functional Aspects: [Monograph] / M.I. Boychenko - K .: PROMIN. - 320 s. [In Ukrainian]. 4. Бойченко М. (2013) Філософське осмислення умов здійснення післядипломної освіти /М.Бойченко // Гілея: науковий вісник. – К.: ВІР УАН, 2013. – Випуск 69 (№ 2). – С. 587-591. Boychenko M. (2013) Philosophical comprehension of the conditions for the implementation of postgraduate education / M.Boychenko in: Gileya: scientific bulletin. - K .: VIR UAN, 2013. - Issue 69 (No. 2). - P. 587-591 [In Ukrainian]. 5. Бойченко М. (2009) Цінності як категорія філософії освіти (соціально-філо¬софський та філософсько-антропологічний ракурси) /М.Бойченко // Філософія освіти. Philosophy of Education. – К., 2009. – № 1-2 (8). – С. 99-107. URL: www. philosopheducation.com Boychenko M. (2009) Values as a category of philosophy of education (socio-philosophical and philosophical and anthropological foreshortenings) / M.Boychenko in: Філософія освіти. Philosophy of Education. - K., 2009. - No. 1-2 (8). - P. 99-107 [In Ukrainian]. URL: www.philosopheducation.com 6. Бойченко Н. (2016) Контрфактичність цілей університетської освіти /Н.Бойченко // Філософія освіти.Philosophy of Education – 2016. – № 1 (18). – С. 136-149. URL: www.philosopheducation.com Boichenko N. (2016) Counteractuality of the Purposes of University Education /N.Boychenko in: Філософія освіти.Philosophy of Education. - 2016 - No. 1 (18). - P. 136-149 [In Ukrainian]. URL: www.philosopheducation.com 7. Горбунова Л. (2015) Філософія трансформативної освіти для дорослих: універси¬тетські стратегії і практики: монографія /Л.Горбунова. – Суми: Університетська книга. – 710 с. URL: http://ihed.org.ua/ua/rekomend-dzerela-r.html Gorbunova L. (2015) Philosophy of Transformative Adult Education: University Strategies and Practices: Monograph / L.Gorbunova. - Sumy: University book. - 710 p. [In Ukrainian]. URL: http://ihed.org.ua/ua/rekomend-dzerela-r.html 8. Зінченко В. Модель інструменталізму у філософії освіти прагматизму та нео¬прагматизму /В.Зінченко // Філософія освіти.Philosophy of Education – 2017. – № 1 (20). – С.269-279. URL: www.philosopheducation.com Zinchenko V. Model of instrumentalism in the philosophy of education of pragmatism and neopramatism / V. Zinchenko in: Філософія освіти. Philosophy of Education. - 2017 - No. 1 (20). - P. 269-279 [In Ukrainian]. URL: www.philosopheducation.com 9. Ионеско Э. (1991) Носороги. Пьесы и рассказы (Волшебный фонарь) /Э.Ионеско пер. Л. Завьяловой. – М.: Текст. – 271 с. Ionesco, Eugene (1991 [1959]) Rhinoceros [In Russian]. 10. Про вищу освіту (2014): Закон України від 1 липня 2014 року № 1556-VII // Уря¬довий кур'єр. – № 146 (5275), від 13 серпня 2014 року. – С. 7-18. On Higher Education (2014): Law of Ukraine dated July 1, 2014 No. 1556-VII in: Gov¬ernment Courier. - No. 146 (5275), dated August 13, 2014. - P. 7-18 [In Ukrainian]. 11. Про вищу освіту (2017): Закон України від 1 липня 2014 року № 1556-VII (станом на 31.10.2017) URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page.On Higher Education (2017): Law of Ukraine dated July 1, 2014 No. 1556-VII (as of 31.10.2017)/ URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page 12. Про вищу освіту (2002): Закон України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ (станом на 31.10.2017) URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page On Higher Education (2002): Law of Ukraine of January 17, 2002 No. 2984-ІІІ (as of 31.10.2017) URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page 13. Про освіту (2017): Закон України від 5 вересня 2017 р. № 2145-VIII // Голос Укра¬їни. – Київ, 2017. – 27 верес. (№ 178/179). – С. 10-22. On Education (2017): Law of Ukraine dated September 5, 2017 No. 2145-VIII in: Voice of Ukraine. - Kyiv, 2017 - 27 September. (No. 178/179). - P. 10-22. 14. Про освіту (1991): Закон України від 23 травня 1991 року № 1060-XII (станом на 31.10.2017) URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/ed19990813 On Education (1991): Law of Ukraine of May 23, 1991 No. 1060-XII (as of October 31, 2017) URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/ed19990813 15. Кант И. (1964) Критика способности суждения / И. Кант; [пер. с нем.] // Кант И. Сочинения: в 6 т. – М. : Мысль. – Т. 5. – 564 с. Kant Immanuel (1964 [1790]) Kritik der Urteilskraft [In Russian]. 16. Култаєва М. (2017) Освіта та її деформації у сучасній культурі: до актуальності те¬орії напівосвіти Т.Адорно у сучасних соціокультурних контекстах /М.Култаєва // Філософія освіти.Philosophy of Education – 2017. – № 1 (20). – С. 153-195. URL: www.philosopheducation.com Kultaieva M. (2017) The Education and its Deformations in Contemporary Culture: a Contribution to the actuality Theodor W. Adorno's Theory of Half-education / M.Kultaieva in: Філософія освіти. Philosophy of Education. - 2017 - No. 1 (20). - P. 153-195 [In Ukrainian]. URL: www.philosopheducation.com 17. Маркс К. (1933) Капітал. Процес продукції капіталу. Том I. Книга I. /К.Маркс; переклад з нім Д. Рабінович та С. Трикоза. – К.: Партвидав ЦК КП(б)У. – 840 с. Marx, Karl (1933 [1867]) Kapital. Kritik der Politischen Ökonomie [In Ukrainian]. 18. Лукач Д. (1987) Что означает «позитивность» у молодого Гегеля? /Д.Лукач [пер. с нем.] // Лукач Д. Молодой Гегель и проблемы капиталистического общества. – М.: Наука. – 616 с. Lukacs, Georg (1987 [1967]) Der junge Hegel und die Probleme der kapitalistischen Gesellschaft [In Russian]. 19. Луман Н. (2007) Введение в системную теорию / Н. Луман ; [под ред. Дирка Беккера, пер. с нем. К.Тимофеева]. – М.: Логос. – 360 с. Luhmann, Nicklas (2007 [2002]) Einführung in die Systemtheorie. Hrsg. v. Dirk Becker [In Russian]. 20. Луман Н. (2009) Общество общества / Н. Луман ; [пер. с нем. А. Антонов¬ский, Б. Скуратов, К. Тимофеева]. – М.: Логос, ИТДГК «Гнозис». – Часть V.Самоописания. – 320 с. Luhmann, Nicklas (2009 [1998]) Die Gesellschaft der Gesellschaft [In Russian].21. Парсонс Т. (1998) Система современных обществ / Т. Парсонс ; [пер. с англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалева; под ред. М. С. Ковалевой]. – М. : Аспект пресс. – 270 с. Parsons T. (1998) System of Modern Societies / T. Parsons; [trans. from English by L.A. Sedov, A. D. Kovalev; ed. M.S.Kovalev]. - M.: Aspect press. - 270 p. [In Russian]. 22. Фукуяма Ф. (2004) Наше постчеловеческое будущее. Последствия биотехноло¬гической революции /Ф. Фукуяма ; [пер. с англ. М. Б. Левина]. – М. : АСТ, Люкс. – 352 с. Fukuyama, Francis (2004 [2002]) Our Posthuman Future: Consequences of the Biotechnological Revolution [In Russian]. 23. Ясперс К. (1994) Духовная ситуация времени / К. Ясперс; пер. М. И. Левиной // Ясперс К. Смысл и назначение истории. Изд. второе. – М.: Республика. – С. 287-418. Jaspers, Karl (1994 [1931]) Die geistige Situation der Zeit [In Russian]. 24. Heidegger M. (2000) Frage nach Technik / M. Heidegger in: Heidegger M. Gesamtausgabe I. Abteilung: Vero#ffentlichte Schriften 1910-1976. – Band. 7. Vortra#ge und Aufsa#tze. – Frankfurt-am-Mein: Vittorio Klostermann. – S. 5-37. 25. Heidegger M. (1981) Ho#lderlin und das Wesen der Dichtung / M. Heidegger in: Heidegger M. Gesamtausgabe I. Abteilung: Vero#ffentlichte Schriften 1910-1976. – Band. 4. Erla#uterungen zu Ho#lderlins Dichtung. – Frankfurt-am-Mein: Vittorio Klostermann. – S. 33-48. 26. Heidegger M. (1967) Sein und Zeit /M.Heidegger. – Tu#bingen: Max Niemeyer Verlag (Elfte, unvera#nderte Auflage). – 449 S. 27. Nietzsche F. (1999) Sa#mtliche Werke. Kritische Studienausgabe in 15 Ba#nden. Hrsg. Giorgio Colli und Mazzino Montinari. – Mu#nchen-Berlin/New York: DTV-de Gruyter. 28. Sorg B. (2002) Denkspuren. Zum Verha#ltnis von Philosophie und Literatur (II.): Martin Heidegger, Theodor W. Adorno [Electronic resource]. Unvera#nderter Text einer im Wintersemester 2001/2002 an der Universita#t Bonn gehaltenen Vorlesung / Bernhard Sorg – Access mode: https://www.germanistik.uni-bonn.de/institut/abteilungen/ abteilung-fuer-neuere-deutsche-literaturwissenschaft/abteilung/personal/sorg_ bernhard/lehrmaterialien/denkspuren-ii.pdf

Стаття присвячена філософському та культурологічному аналізу філософії постмодернізму (постструктуралізму) на основі методології гегельянства, гайдеґґерівської філософії мови, структурного психоаналізу, деконструктивізму, герменевтики, універсальної етики та філософії діалогу. У статті обґрунтовується теза про те, що постмодернізм як модель теоретичної рефлексії є автономним щодо лібералізму та релятивізму концептом "французької школи", що має антиліберальну спрямованість і за закладеними в нього імпліцитними буттєвими смислами кореспондує з консервативним християнським світовідчуттям. Середньовічними онтологічними "ядрами" постмодернізму постають концепти "реального" Ж. Лакана, "археписьма" Ж. Дерріда, "шизоїда" Ж. Дельоза, "рефігурації мови" П. Рікера. Таким чином, звільнений від стереотипів релятивації, постмодернізм постає як третя (консервативна) альтернатива в опозиції європейського вибору між лібералізмом та радикалізмом. ; Статья посвящена философскому и культурологическому анализу философии постмодернизма (постструктурализма) на основе методологии гегельянства, хайдеггеровской философии языка, структурного психоанализа, деконструктивизма, герменевтики, универсальной этики и философии диалога. В статье обосновывается тезис о том, что постмодернизм как модель теоретической рефлексии является автономным по отношению к либерализму и релятивизму концептом "французской школы", имеет антилиберальную направленность и по заложенным в него имплицитным бытийными смыслам корреспондирует с консервативным христианским мироощущением. Средневековыми онтологическими "ядрами" постмодернизма предстают концепты: "реального" Ж. Лакана, "археписьма" Ж. Деррида, "шизоида" Ж. Делёза, "рефигурации языка" П. Рикёра. Таким образом, освобожденный от стереотипов релятивации, постмодернизм выступает как третья (консервативная) альтернатива в оппозиции европейского выбора между либерализмом и радикализмом. ; The article is devoted to the philosophical and cultural analysis of postmodern philosophy (post-structuralism) on the basis of the Hegelian methodology, Heidegger's philosophy of language, structural psychoanalysis, deconstructionism, hermeneutics, universal ethics and philosophy of dialogue. The article substantiates the thesis that postmodernism as a model of theoretical reflection is autonomous with regard to liberalism and relativism with the concept of a "French school", which has an anti-liberal orientation and corresponds to the conservative Christian attitudes imposed by implicit ontological meanings. The medieval ontological "nuclei" of postmodernism are concepts: "Real" by J. Lacan, "Archepism" by J. Derrida, "Schizoid" by J. Deleuze, "language reconfiguration" by P. Ricker. Thus, freed from the stereotypes of relativity, postmodernism appears as a third (conservative) alternative in opposition to the European choice between liberalism and radicalism.The double standard extends to the attitude of liberals to radical currents in crisis processes. Initially, liberal leaders take an overwhelming majority in right-wing nationalism, using it as a tool to support the status quo of capitalism, a means of distracting the masses from real problems, and a mechanism of intimidation. When the mass is intimidated enough, it is proposed to liberalism as "a source of defacing" as the "only alternative". We can talk about the artificial situation of identifying the choice of Fa versus Antifa for the subject who is forced to choose between "purse and life" - between multiculturalism and radical nationalismThe key task of structural psychoanalysis is not only the returning of the conflict to its original place, that is, the disclosure of the deep-seated class traumas of the capitalist neoliberal world itself, according to S. Zizek and other representatives of the Slovenian school, but also - the separation of the philosophy of postmodernism as a spiritual phenomenon from political projects of neoliberalism and multiculturalism, which until recently were considered an applied dimension of postmodern politics and promoted the introduction into the social practice of the vicious circle "liberalism - nationalism liberalism" - a circle that does not provide choice and which excludes from its own semiosfery any other values: ethical and dialogical, modern, conservative, religious, international, non-system Left (antyhlobalistic) and others. In order to realize this task, postmodernism must be considered under the other (not postmodern) viewpoint, depriving it of the stereotypes of "relativism", "cynicism" and "enlightenment", that is, it is necessary to demonstrate that the authentic core of postmodern philosophy is far from multicultural indifference of "post-truth" and includes expressive ontological motives.The double goal of our study: to carry out a critical rethinking of postmodernism as a form of manifestation of a conservative attitude based on hereditary archetypes of the Middle Ages and Modernism, and to show that postmodernism as a philosophy is not the cause of the tragic self-denial of postmodernism as an applied measurement of multiculturalism, that multiculturalism with its vicious circles of relativity , devastation and radicalism is separate from the phenomenon of postmodernism and belongs to the "shock" project of American liberal democracy, and not to "French school" Moreover, the School of Post-Structuralism of the Sorbonne, as the basis of postmodernism, is the descendant of the Marxist school of "new left" in Frankfurt and its meaning is fundamentally anti-capitalist and anti-liberal.By combining among themselves in a single interdisciplinary field the classical philosophy of M. Heidegger's language, J. G. Derrida's "grammar", G. Lacan's structural psychoanalysis, J. Habermas's universal ethics, J. de Gaulle's schizodiscourse, and hermeneutics and the philosophy of P. Ricker's dialogue, we have shown that In the semantic field of postmodernism there are ontological kernels of conservatism, which approximate this philosophical model to medieval traditionalist thought and make the border between modern and postmodern very conditional. The return of postmodernism to the status of the philosophy of being and the liberation of the French school from the stereotypes of "lack" and "loseness" is necessary in order to protect postmodernism from accusations of cynicism, relativism and "emptiness", since these allegations are, firstly, based on the mixing of postmodernism with liberal irony, and, secondly, often serve as an excuse for the revival of various kinds of fundamentalist aspirations. We have shown that liberalism, by provoking through the irony of the identification of the "illusion", initially contributes to the development of radical movements, and then, when they emerge from the symbolic control, they remove them from the agenda as "fascist", opposing them to themselves. There is a closed vicious circle of impossibility to choose between "Fa and Antifa". Our work was an attempt to remove postmodernism from this circle.