Suchergebnisse

The article deals with the analysis of the concept FRIEDEN and linguistic means of its verbalization in modern German. The material of lexicographic sources - explanatory, etymological and synonym dictionaries is systematized. Language means that characterize the concept and its features such as a main word that represents the concept in the language, derivatives of the concept's nominations, synonyms, stable phrases, which include the concept's name, dictionary definitions are established and the nominative field oh the concept FRIEDEN is modeled. The concept FRIEDEN belongs to universal concepts. Three its dimensions can be distinguished: it can denote the peaceful coexistence of various states (global, interstate dimension), harmonious coexistence with other people (social dimension) and inner peace and harmony of a person with himself (individual dimension). Based on the etymological analysis, the etymological feature of the concept FRIEDEN which underlies its formation is determined: "a state of protection, of caring, friendly attitude towards others", which has transformed in modern definitions into a state of harmony with oneself and others. As a content of concepts is close to the content of the concept main word's dictionary definition, lexicographic analysis and distributional analysis of the concept name are carried out, and the main features of the concept FRIEDEN which are related to its conceptual component are established. The basic conceptual features are considered to be: life / state of internal and interstate coexistence without war or other hostilities; a state of harmony; a state of serenity; peace treaty, agreement between the parties; a condition characterized by a certain duration and territory of distribution. A close connection between the concept FRIEDEN and the binary opposed concept KRIEG is revealed. The great importance of the concept FRIEDEN both for society and for individuals is established. The peace is a great value, which can be of a relative nature, as evidenced by individual lexical units that serve to verbalize the concept, and have a negative connotation, which may be related to the place of this concept in the value picture of the world and its interaction with other moral and ethical values of the people. ; Стаття присвячена дослідженню мовних засобів об'єктивації концепту FRIEDEN та встановленню його основних концептуальних ознак. У роботі систематизовано дані лексикографічних джерел – тлумачних, синонімічних і етимологічних словників та встановлено сукупність мовних засобів, що передають зміст концепту і утворюють його номінативне поле: ключове слово-репрезентант концепту, похідні номінації концепту, спільнокореневі слова, синоніми, словникові дефініції, сталі словосполучення, до складу яких входить ім'я концепту. Концепт FRIEDEN належить до універсальних концептів, у якому можна виокремити три виміри: він може стосуватися мирного співіснування різних держав, народів (глобальний, міждержавний вимір), гармонійного співіснування з оточенням (соціальний вимір) та внутрішнього спокою і гармонії людини (індивідуальний вимір). На основі етимологічного аналізу визначено етимологічну ознаку концепту FRIEDEN, яка лежить в основі його формування: «стан бережного, доброзичливого ставлення до інших», що трансформувався в сучасних дефініціях у стан гармонії та злагоди із самим собою та оточенням. На основі аналізу словникових дефініцій імені концепту та дистрибутивного аналізу встановлено основні ознаки концепту FRIEDEN, які відносимо до його понятійного компонента: життя / стан внутрішнього та міждержавного співіснування без насилля та війни; стан гармонії, згоди; стан незворушного, безтурботного спокою; мирний договір, домовленість між сторонами; стан, що характеризується певною тривалістю, територією поширення. Досліджуваний концепт FRIEDEN виявив тісний зв'язок із бінарно протиставленим концептом KRIEG. Встановлено важливе значення концепту FRIEDEN як для суспільства, так і для окремих особистостей. Мир є великою цінністю, яка, однак, може мати відносний характер, про що свідчать окремі лексичні одиниці, що слугують об'єктивації концепту та мають негативну конотацію, що може бути пов'язаним із місцем цього концепту в ціннісній картині світу та його взаємодією з іншими морально-етичними цінностями народу.

"Hilde Domin the committed writer" Political and literary issues in her correspondence with Günter Eich, Heinrich Böll and Erich Fried Lorenzo Bonosi1 Jewish-born Hilde Domin (1909-2006) returned to Germany in 1961 after more than twenty-three years of exile, spent in Italy, the UK, and the Dominican Republic. Ever since her first activities as a translator, poet and novelist, Domin criticized post-war Germany severely. Nevertheless, contrary to other exiled jewish-origin writers, Domin – who was defined as the 'Poetess of the return' by H.G. Gadamer – always proved to be ready to overcome and forgive, provided a systematic come-to-terms would take place in the newly-born Federal Republic of Germany. Despite Domin and Günter Eich were discussing the most urgent political issues of their time (eg. the role of the new left, the Middle East Issue, the German "Süsterhenn law" (for putting artistic liberty under the control of a moral law), they had a thoroughly different idea of poetry and engagement. Whereas Domin would openly take sides, Eich's lyric (including the Maulwürfe (1968)) never openly addressed a given, definite subject. It is no surprise thus that Eich always refused to interpret his own poems for the Domin-edited anthology Doppelinterpretationen (1965). The analysis of the discussion and the lyric work by Domin an Eich gives insight into the possible and actual role of poetry in contemporary society. Also with Heinrich Böll Domin debated relevant political issues of the time, but without any focus on the literary work as such. Domin was very critical towards the establishment of post-war (Western) Germany, mostly as Böll was, but, again, she expected him to explicitly take the field. The different idea of the writer vis-à-vis of society and politics becomes well evident with an open letter Domin wrote to Böll in 1971, to which he replied severely, stating that he wanted not to have any public image, nor to be one, and that Germany needed no preceptors. Thus, the major difference between Domin and Böll was their view of the intellectual's role in society. Contrary to Domin, Austrian exiled and London-based poet Erich Fried was programmatically writing – according to Domin – political poems. Their different view, both of technical literary issues, and of the political content becomes evident in the discussion about Fried's poems to be included in Domin's lyric anthology Nachkrieg und Unfrieden (1970), in which they discuss many literature topics, including poems by Paul Celan meant for the anthology. The correspondence deals with the so-called Roma-Affäre, an episode of racism against the Roma-community, the Middle-East Issue and the related German and Western positions, the Vietnam war, clarifying for instance the difference between poetry as such and the political poem. The study highlights Hilde Domin's relevant contribution to the discourse of memory in post-war Western Germany.

Archivo personal de Franz Hinkelammert. ; Conferencia pronunciada en el "Forum für Frieden, Ökologie und Entwicklung", del Gustav Stresemann-Institut, Bonn, y de la redacción del periódico epd-Entwicklungspolitik, Frankfurt, 5 de junio de 1982, con el título "Strukturelle Voraussetzungen einer Friedens-, Umwelt- und Entwicklungspolitik"