Автор статті аналізує проблемне поле сучасних соціокультурних обширів, спираючись на огляд обійми фільмів основного конкурсного змагання 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Адже програма Competition одного з найбільш авторитетних кінематографічних форумів світу з необхідністю артикулює значущі теми — виявляє «больові точки» історичної пам'яті й політичного сьогодення, вразливі виміри нашої свідомості й колективного несвідомого, акценти мультикультурного середовища тощо.Проведено докладний критичний розгляд кінофільмів Берлінського кінофестивалю: «Синоніми» Надава Лапіда, «Яйце динозавра» Вана Цюаньаня, «Милістю Божою» Франсуа Озона, «Золота рукавичка» Фатіха Акіна, «Містер Джонс» Агнешки Голланд та інші. ; The article focuses on the analysis of the range of problems of contemporary socio-cultural expanses, based on the review of the films of the main program of the 69th Berlin International Film Festival. After all, the Competition program, one of the most respected cinematic forums in the world, articulates important topics: revealing the "pain points" of historical memory and political present, the vulnerable dimensions of our consciousness and collective unconscious, the accents of the multicultural environment, and more. The article provides detailed critical reviews of the following films: Synonyms directed by Nadav Lapid, Öndög directed by Wang Quan'an, By the Grace of God directed by François Ozon, The Golden Glove directed by Fatih Akin, Mr Jones directed by Agnieszka Holland, and others. ; Автор анализирует проблемное поле современных социокультурных реалий, опираясь на обзор фильмов основного конкурсного соревнования 69-го Берлинского международного кинофестиваля. Программа Competition одного из самых авторитетных кинематографических форумов мира с необходимостью артикулирует значимые темы — обнаруживает «болевые точки» исторической памяти и политической действительности, уязвимые измерения нашего сознания и коллективного бессознательного, акценты мультикультурного пространства и тому подобное.
Автор статті аналізує проблемне поле сучасних соціокультурних обширів, спираючись на огляд обійми фільмів основного конкурсного змагання 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Адже програма Competition одного з найбільш авторитетних кінематографічних форумів світу з необхідністю артикулює значущі теми — виявляє «больові точки» історичної пам'яті й політичного сьогодення, вразливі виміри нашої свідомості й колективного несвідомого, акценти мультикультурного середовища тощо.Проведено докладний критичний розгляд кінофільмів Берлінського кінофестивалю: «Синоніми» Надава Лапіда, «Яйце динозавра» Вана Цюаньаня, «Милістю Божою» Франсуа Озона, «Золота рукавичка» Фатіха Акіна, «Містер Джонс» Агнешки Голланд та інші. ; The article focuses on the analysis of the range of problems of contemporary socio-cultural expanses, based on the review of the films of the main program of the 69th Berlin International Film Festival. After all, the Competition program, one of the most respected cinematic forums in the world, articulates important topics: revealing the "pain points" of historical memory and political present, the vulnerable dimensions of our consciousness and collective unconscious, the accents of the multicultural environment, and more. The article provides detailed critical reviews of the following films: Synonyms directed by Nadav Lapid, Öndög directed by Wang Quan'an, By the Grace of God directed by François Ozon, The Golden Glove directed by Fatih Akin, Mr Jones directed by Agnieszka Holland, and others. ; Автор анализирует проблемное поле современных социокультурных реалий, опираясь на обзор фильмов основного конкурсного соревнования 69-го Берлинского международного кинофестиваля. Программа Competition одного из самых авторитетных кинематографических форумов мира с необходимостью артикулирует значимые темы — обнаруживает «болевые точки» исторической памяти и политической действительности, уязвимые измерения нашего сознания и коллективного бессознательного, акценты мультикультурного пространства и тому подобное.
Introduction. The article deals with the theoretical analysis of the problem of women's leadership as a social and psychological phenomenon in modern Ukraine. The topicality of the work is conditioned by lack of the relevant problem development, European integration processes, the tasks of the state gender policy to ensure real access of women to different levels of government. Purpose. The purpose of the article is to theoretically substantiate the phenomenon of women's leadership in the political and economic system of Ukraine and empirically investigate its features in modern realities. Methods: 1) theoretical - analysis and synthesis, generalization and systematization of theoretical principles; 2) empirical - questionnaires and interviews; oral and written survey, collection of quantitative data on web portals; 3) mathematical and statistical - culculation of arithmetic mean and percentages. Originality. The psychohistorical features of the formation of women's leadership in the development of Ukrainian statehood are characterized. The scientific novelty of the study lies in the theoretical analysis of the concepts of "leadership", "political leadership", "women's leadership". Within the framework of gender psychology of leadership as one of the modern interdisciplinary directions of research the basic scientific approaches in foreign and domestic science are analyzed. The practical results significance of the empirical study is to identify social perceptions of the population about the "ideal" social and demographic indicators of applicants for real participation in the political governance of the country. The paper ascertains that according to typical external characteristics, respondents are approximately equally ready to perceive and evaluate both a male and a female politician. It is found out that 75% of respondents believe that high education is the prerogative of the leadership of a male politician, while for women, according to 60.2% of respondents, the key qualities are erudition and the ability to generate new ideas. About 90% of respondents consider nationality - Ukrainian identity - a significant feature for politicians of both sexes in Ukraine. Conclusion. It is possible to note the fact of social acceptance of gender equality in the social sphere of governance, as in general the respondents do not give men the expected advantage in potential management positions. The relatively low representation of women in the Ukrainian authorities is not a matter of the electorate's unwillingness to elect women. The reasons for this should be sought primarily in social technologies and in the self-reproduction-oriented Ukrainian administration, which is still predominantly male. Prospects for further research are outlined by the dynamics of social and political and economic processes in Ukraine. In particular, it is planned to explore in more depth the various social and demographic and psychological predictors of women's leadership compared to male leaders. ; В статье представлен теоретический анализ проблемы женского лидерства как социально-психологического феномена в современной Украине. Охарактеризованы психоисторические особенности становления лидерства женщин в условиях развития украинской государственности. Исследованы особенности социальных представлений населения об социально-демографических параметрах имиджа мужчины-политика и женщины-политика. ; У статті представлено теоретичний аналіз проблеми жіночого лідерства як соціально-психологічного феномену в сучасній Україні. Охарактеризовано психоісторичні особливості становлення лідерства жінки в умовах розвитку української державності. Досліджено особливості соціальних уявлень населення про соціально-демографічні параметри іміджу політика й політикині.
Introduction. The article deals with the theoretical analysis of the problem of women's leadership as a social and psychological phenomenon in modern Ukraine. The topicality of the work is conditioned by lack of the relevant problem development, European integration processes, the tasks of the state gender policy to ensure real access of women to different levels of government. Purpose. The purpose of the article is to theoretically substantiate the phenomenon of women's leadership in the political and economic system of Ukraine and empirically investigate its features in modern realities. Methods: 1) theoretical - analysis and synthesis, generalization and systematization of theoretical principles; 2) empirical - questionnaires and interviews; oral and written survey, collection of quantitative data on web portals; 3) mathematical and statistical - culculation of arithmetic mean and percentages. Originality. The psychohistorical features of the formation of women's leadership in the development of Ukrainian statehood are characterized. The scientific novelty of the study lies in the theoretical analysis of the concepts of "leadership", "political leadership", "women's leadership". Within the framework of gender psychology of leadership as one of the modern interdisciplinary directions of research the basic scientific approaches in foreign and domestic science are analyzed. The practical results significance of the empirical study is to identify social perceptions of the population about the "ideal" social and demographic indicators of applicants for real participation in the political governance of the country. The paper ascertains that according to typical external characteristics, respondents are approximately equally ready to perceive and evaluate both a male and a female politician. It is found out that 75% of respondents believe that high education is the prerogative of the leadership of a male politician, while for women, according to 60.2% of respondents, the key qualities are erudition and the ability to generate new ideas. About 90% of respondents consider nationality - Ukrainian identity - a significant feature for politicians of both sexes in Ukraine. Conclusion. It is possible to note the fact of social acceptance of gender equality in the social sphere of governance, as in general the respondents do not give men the expected advantage in potential management positions. The relatively low representation of women in the Ukrainian authorities is not a matter of the electorate's unwillingness to elect women. The reasons for this should be sought primarily in social technologies and in the self-reproduction-oriented Ukrainian administration, which is still predominantly male. Prospects for further research are outlined by the dynamics of social and political and economic processes in Ukraine. In particular, it is planned to explore in more depth the various social and demographic and psychological predictors of women's leadership compared to male leaders. ; В статье представлен теоретический анализ проблемы женского лидерства как социально-психологического феномена в современной Украине. Охарактеризованы психоисторические особенности становления лидерства женщин в условиях развития украинской государственности. Исследованы особенности социальных представлений населения об социально-демографических параметрах имиджа мужчины-политика и женщины-политика. ; У статті представлено теоретичний аналіз проблеми жіночого лідерства як соціально-психологічного феномену в сучасній Україні. Охарактеризовано психоісторичні особливості становлення лідерства жінки в умовах розвитку української державності. Досліджено особливості соціальних уявлень населення про соціально-демографічні параметри іміджу політика й політикині.
At the modern stage ofUkraine's development global political and social transformations determine high importance of the problem of sense-of-life search of people. The important phenomena of sense-of-life search of personality is the self-determination, choice of main life values, senses, moral stances etc. The results of analysis of life selfrealization as important phenomena of sense-of-life search of personality at works of ukrainian and foreign psychologists, representatives of existence, activity and personality approaches are represented. Foreign and native scientists explore the phenomena of life self-determination as an important stage of the process of sense-of- life search of personality. Special features of interrelation of life self-determination and another kinds of self-determination — personal, professional, moral are analysed. It is educed, that life self-determination is an important condition of the personal, professional, moral self-determination's development. The sensitive stage of life selfrealization's forming is youth age. An important role of life self-determination as one of the main conditions of personal and professional self-determination's development of teenagers are identified. The results of analysis of life self-determination's interrelation with other phenomenas of personal growth of youth (self-identity, self-analysis, subjectness) are represented. The special characteristics of the life self-determination's of youth (creativity, professional motivation, life satisfaction, spirituality) are represented. The perspective directions of further research of the life self-determination are elaboration of it's structure, model of forming, psychological and pedagogical conditions, gender special features of it's forming etc. ; В статье рассматривается проблема жизненного самоопределения. Представлены результаты сравнительного анализа понятий «жизненное самоопределение» и «личностное самоопределение» в профессиональной литературе. Исследовано содержание феномена жизненного самоопределения в работах украинских и зарубежных ученых. Определены специфические признаки феномена жизненного самоопределения. Исследованы подходы ученых к изучению структуры жизненного самоопределения в юношеском возрасте. Выявлены особенности взаимосвязи данного психического образования с другими феноменами личностного развития юношей: жизненной перспективой, самопознанием, системой жизненных смыслов, жизненными планами. Выявлены специфические признаки жизненного самоопределения в юношеском возрасте. ; У статті розглядається проблема життєвого самовизначення в юнацькому віці. Представлено результати порівняльного аналізу понять «життєве самовизначення» й «особистісне самовизначення» в фаховій літературі. Досліджено зміст феномена життєвого самовизначення у роботах українських і зарубіжних вчених. Визначено специфічні ознаки феномена життєвого самовизначення. Досліджено підходи вчених до вивчення структури життєвого самовизначення в юнацькому віці. Виявлено особливості взаємозв'язку досліджуваного психічного утворення з іншими феноменами особистісного зростання юнаків: життєвою перспективою, самопізнанням, системою життєвих смислів, життєвими планами. Виявлено специфічні ознаки життєвого самовизначення в юнацькому віці.
The article deals with the basic similarity of historical mythology (a national myth) and historiography, which claims to construct and represent of the «national memory» from the point of view of scientific discourse. In fact, mythological thinking is characteristic of a historian at all stages of his work, beginning with actualization and ending with the establishment of causal links between facts and the presentation of conclusions. Everyone can remember something that did not happen to him personally, but happened to those whom he considers a nation. A person who perceives historical schemes as an extension of his natural memory, is in an altered state of consciousness - in captivity of false memories. Historians can model any collective identity, political mythology or civil religion. Historiography is a modern Myth that arose in the European world during the period of modernization, industrialization and the formation of nationalist movements. Outside of nationalist movements and national states, traditional historiography loses its purpose. In the age of the collapse of nations, historiography is being rebuilt to offer its services for implanting super-individual false memories with new identities: subcultural, individual, gender, political, confessional. Historiography as a modern myth is needed by all who want to find their roots in the past. ; В статье речь идет о базовом сходстве исторической мифологии (нациократического мифа) и историографии, претендующей на конструирование и репрезентацию «национальной памяти» с точки зрения научного дискурса. В действительности, мифологическое мышление свойственно историку на всех этапах его работы, начиная с актуализации и заканчивая установлением каузальных связей между фактами и презентацией выводов. ; У статті мова йде про засадничу подібність історичної міфології (націократичного міфа) та історіографії, яка претендує на конструювання та репрезентацію «національної пам'яті» з точки зору наукового дискурсу. Міфологічне мислення властиве історикові на всіх етапах його роботи, починаючи з актуалізації ы завершуючи встановленням каузальних звязків між фактами та презентацією висновків.
The article deals with the basic similarity of historical mythology (a national myth) and historiography, which claims to construct and represent of the «national memory» from the point of view of scientific discourse. In fact, mythological thinking is characteristic of a historian at all stages of his work, beginning with actualization and ending with the establishment of causal links between facts and the presentation of conclusions. Everyone can remember something that did not happen to him personally, but happened to those whom he considers a nation. A person who perceives historical schemes as an extension of his natural memory, is in an altered state of consciousness - in captivity of false memories. Historians can model any collective identity, political mythology or civil religion. Historiography is a modern Myth that arose in the European world during the period of modernization, industrialization and the formation of nationalist movements. Outside of nationalist movements and national states, traditional historiography loses its purpose. In the age of the collapse of nations, historiography is being rebuilt to offer its services for implanting super-individual false memories with new identities: subcultural, individual, gender, political, confessional. Historiography as a modern myth is needed by all who want to find their roots in the past. ; В статье речь идет о базовом сходстве исторической мифологии (нациократического мифа) и историографии, претендующей на конструирование и репрезентацию «национальной памяти» с точки зрения научного дискурса. В действительности, мифологическое мышление свойственно историку на всех этапах его работы, начиная с актуализации и заканчивая установлением каузальных связей между фактами и презентацией выводов. ; У статті мова йде про засадничу подібність історичної міфології (націократичного міфа) та історіографії, яка претендує на конструювання та репрезентацію «національної пам'яті» з точки зору наукового дискурсу. Міфологічне мислення властиве історикові на всіх етапах його роботи, починаючи з актуалізації ы завершуючи встановленням каузальних звязків між фактами та презентацією висновків.
The major objective of this article is to analyze the artistic peculiarities in the contemporary Ukrainian literature, designed to elucidate the military situation from the feminine perspective. A case in point is a series of Yuliya Ilyukha's writings. The topic of war has become one of the themes which are the most demanded in the cultural consciousness of the present-day society. Correspondingly, the paper highlights an extensive social and psychological research to identify the place and the role of a woman in the contemporary armed resistance, yet the story about a woman lies traditionally on the periphery of military narrations. Taking this aspect into consideration would lead to demythologizing and reconsidering war and hence enable to depart from one-sidedness of the heroic matrix. Thus, when the feminine experience becomes central, it is the traumatic nature of war that comes to the forefront, not the heroic one. In her book «Sky Catchers», Yuliya Ilyukha bases the plot on the destinies of female characters that consciously choose military service as a means to solve their personal problems. Eventually, the war destroys traditional gender patterns and causes the crisis of the accustomed lifestyle. Besides, women join the army so as to struggle against the masculine prejudice concerning their ability to fi ght at war. The author refuses from the romantic receptive pattern by emphasizing the traumatic syndrome, since war overtakes the woman front-line soldier even after it has fi nished. The destructive consciousness of a soldier is aimed at self-annihilation and at the same time at destruction of the peaceful life, in which the soldier does not fi t any more. The traumatic nature of war is foregrounded in the narration through the accentuation of body disorders and psychological instability of the heroines, for instance their ambivalent tendency is amplifi ed through the marker of maternity. The author models the artistic world of women-soldiers by means of emphasizing post-traumatic syndrome, diffi culties with re-integration, emotional imbalance, bodily harm, lost identity and psychological ambivalence. On top of this, literary re-consideration of experience gained in previous wars (at the generation level) gives better understanding of what is happening now and allows deconstructing social and cultural stereotypes through shifting ideological emphases, as the history of the World War II overlaps the events of contemporary Russian–Ukrainian confrontation. Keywords: hero, war, trauma, identity, generation. ; На прикладі творчості Юлії Ілюхи проаналізовано художні особливості висвітлення мілітарної ситуації із жіночої перспективи у сучасній українській літературі. Доведено, що коли жіночий досвід стає центральним, то на перший план розповіді виходить не героїчна, а травматична природа війни. Особливу увагу зосереджено на руйнуванні гендерних стереотипів щодо образу жінки-воїна і водночас показано амбівалентність цього персонажа через маркер материнства. З'ясовано, як на події сучасного російсько- українського протистояння накладається генераційна історія Другої світової війни. Ключові слова: герой, війна, травма, ідентичність, покоління.
In this paper I analyse selected issues in postwar comparative studies of Pol-ish and Ukrainian Galician literature (1837–1914). I present changes in interpretative paradigms, pay attention to the thematic and theoretical white stains and their ideological reasons: nationalism, which replaced the earlier international-ism. The criticism of this national dependencies in literary research constitutes the starting point for the postcolonial Galician studies. I stress the need for using anthropological categories in Galician studies, such as otherness and identity, marginalization and transgression, public and private, gender and sexuality. In this context, I analyze the necessity of including the discourse of sexuality (in the understanding of Michel Foucault) in the Galician studies. I use this discourse as the key to interpreting social, national, and gender relations represented in the prose of Ukrainian (Ivan Franko, Olha Kobylianska, Natalia Kobrynska, Les Martovych), Polish (Kajetan Abgarowicz, Stanisław Grudziński) and almost completely forgotten Ruthenian (Fylymon Kalytovskii, Wolodymyr Khylak) writers. I study the contribution of the Galician literature in the projects of establishing political and intimate relations between various social, national and gender groups of the Galician borderland. Paying attention to the discourse of sexuality and its relationship with knowledge/power restores the previously ignored moments in research on Galician literatures. In addition, sexuality becomes an inspiring starting point for understanding the process of constructing Ukrainian and Polish identities in Galicia.Keywords: Galicia, comparative studies, discourse of sexuality, Ukrainian Literature, Polish literature, Ruthenian Literature. ; В статье проанализированы некоторые проблемы послевоенных ком-паративистских исследований польской и украинской литератур Галичины 1837–1914 гг. Представлено изменения парадигм относительно этих литератур, указано тематические и теоретические «белые пятна», а также их идеологическое основание – национализм, который пришел на смену интернационализму. Указано на необходимости использования в исследованиях антропологических категорий, таких как инаковость и идентичность, маргинализация и трансгресивность, публичное и личное, гендерное и сексуальное. В этом контексте акцентировано на целесообразности применения в галицких студиях дискурса сексуальности в понимании Мишеля Фуко. Этот дискурс использовано как ключ к анализу общественных, национальных, гендерных отношений, представленных в прозе украинских (Иван Франко, Ольга Кобилянская, Наталья Кобринская, Лесь Мартович), польских (Каетан Абгарович, Станислав Грудзинский) и почти совсем забытых русинских (Филимон Калитовский, Володимир Хыляк) писательниц и писателей. В этом контексте исследовано, как галицкие литературы вписывались в проекты решения политических и бытовых отношений между разными общественными, национальными и гендерными группами галицкого пограничья. Внимание к сексуальности и её связь со знанием/властью приходит на смену очистки культуры от истории тела, его функций и заданий, а также открывает путь к пониманию одного из важных способов конструирования украинской и польской идентичности в Галичине.Ключевые слова: Галичина, компаративистика, дискурс сексуальности, украинская литература, польская литература, русинская литература. ; У статті проаналізовано вибрані проблеми післявоєнних компара-тивістичних досліджень польської та української літератур Галичини 1837–1914 рр. Представлено зміни інтерпретаційних парадигм щодо цих літератур, вказано тематичні та теоретичні «білі плями» і їхнє ідеологічне підґрунтя – націоналізм, який прийшов на зміну інтернаціоналізму. Цій новій залежності літературознавства чинить опір сучасне постколоніальне осмислення Галичини. Вказано на необхідність застосування в дослідженнях антропологічних категорій, таких як иншість та ідентичність, марґіналізація та трансгресивність, публічне та приватне, ґендерне і сексуальне. У цьому контексті наголошено на доцільности залучити до галицьких студій дискурс сексуальности у розумінні Мішеля Фуко. Цей дискурс використано як ключ до аналізу суспільних, національних, ґендерних відносин, репрезентованих у прозі українських (І. Франко, О. Кобилянська, Н. Кобринська, Л. Марто-вич), польських (К. Абґарович, С. Ґрудзинський) та майже зовсім забутих руських (Ф. Калитовський, В. Хиляк) письменниць та письменників. У цьому контексті досліджено, як галицькі літератури вписувалися у проєкти вирішення політичних і побутових відносин між різними суспільними, національними та ґендерними групами галицького пограниччя. Увага до сексуальности та її зв'язок зі знанням/владою замінює дотеперішнє очищування культури від історії тіла, його функцій і завдань та відкриває дорогу до розуміння одного з важливих способів конструювання української та польської ідентичности в Галичині.Ключові слова: Галичина, компаративістика, дискурс сексуальности, українська література, польська література, руська література
Today Ukraine faces a number of social, medical, spiritual problems (severe ailments, alcoholism, abortions, depression, suicides, etc.). They are usually determined by a low level of culture of spiritual and physical health of the population. Therefore, the need for Civic Education of future physicians is urgent. This will ensure their readiness for educational and public activities in order to address these important health problems. The aim of the study is to determine the content and methods of Civic Education of future medical professionals on the basisof interdisciplinary integration. The author uses methods of analysis of scientific literature, normative documents, content analysis, induction and deduction.It has been found that structuring the content of Civic Education within Human Rights, Gender and National components will help prepare future physicians for social work with different social groups, taking into consideration national characteristics and world experience in protecting Human Rights in the Health Care system. The Human Rights component involves the study of topics related to international legal acts, which regulate the provision of Human Rights, especially of vulnerable groups (children, including orphans, children with special needs, unborn children, national minorities and people with disabilities). The Gender component means studying issues of implementation of equal rights and opportunities for women and men in the field of Health, as well as addressing the problems that are determined by the gender peculiarities of patients. In this context Civic Education of future physicians means: firstly, understanding of socio-cultural and political and legal factors of gender issues in the field of Health Care; secondly, readiness to carry out educational work (within Family Psychology and Conflictology) in order to prevent domestic / sexual violence as well as provide professional assistance to those who became its victims; thirdly, the ability to identify, analyze and solve problems regarding family planning, abortion, post abortion syndrome, etc. The National component of Civic Education deals with issues that reflect the main characteristics of Ukrainian Identity / historical experience of the Nation and their role in solving medical and bioethical problems.The basic method of forming of Civic Education of students of medical universities, namely the method of project preparation is determined. It is aimed at developing the practical skills of future physicians to create and implement community initiatives. in order to improve the Nation Health. This method will help students to master the skills of Citizen Participation in society / in government. As a result, future physicians will be able to use such methods of Citizen Participation as local initiative, participation in public organizations, volunteer services or activities as well as awareness campaign. This method will be effective if teachers and students systematically collaborate in order to prepare and implement social and medical projects. ; Сьогодні Україна має низку соціальних, медичних, духовних проблем (важкі недуги, алкоголізм, аборти, депресії, суїциди тощо). Вони зазвичай детерміновані низьким рівнем культури духовного і фізичного здоров'я населення. Тому актуальною є потреба громадянської освіти майбутніх медиків. Це забезпечить їх готовність до просвітницької та громадської роботи задля вирішення важливих проблем охорони здоров'я. Мета статті – визначити зміст і методи формування громадянської освіченості майбутніх медичних фахівців на засадах міждисциплінарної інтеграції. Авторка використовує методи аналізу наукової літератури, нормативних документів, контент-аналізу, індукції і дедукції.Встановлено, що структурування змісту громадянської освіти в межах правозахисного, гендерного та національного компонентів допоможе підготувати фахівців медицини до громадської роботи з різними соціальними групами, враховуючи національні особливості та світовий досвід захисту прав людини в сфері охорони здоров'я. Правозахисний компонент передбачає вивчення тем, пов'язаних із міжнародними нормативними актами, які регулюють забезпечення прав людини, особливо, вразливих груп (діти, діти сироти, діти з особливими потребами, ненароджені діти, а також національні меншини та люди з інвалідністю). Гендерний компонент означає вивчення359 № 2(17)2 0 1 9ПЕДАГОГIЧНI НАУКИпитань щодо реалізації рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків у сфері охорони здоров'я, вирішення проблем, детермінованих гендерними особливостями пацієнтів. У цьому контексті громадянська освіченість майбутніх медиків означає: по-перше, розуміння соціально-культурних і політико-правових чинників гендерних проблем у сфері охорони здоров'я; по-друге, готовність проводити просвітницьку роботу (в межах сімейної психології та конфліктології) задля попередження домашнього, сексуального насильства, а також надання професійної допомоги особам, які стали їх жертвами; по-третє, здатність визначати, аналізувати й вирішувати проблеми щодо планування сім'ї, абортів, постабортного синдрому та ін. Національний компонент громадянської освіченості пов'язаний з питаннями, що відображають основні риси української ідентичності, історичний досвід нації та їх роль у вирішенні медичних і біоетичних проблем.Пріоритетним методом формування громадянської освіченості студентів медичних ЗВО визначено метод підготовки проектів, спрямований на вироблення практичних навичок майбутніх медиків створювати та реалізовувати громадські ініціативи з метою покращення здоров'я нації. Цей метод допоможе студентам розвивати навички громадянської участі у суспільстві, у владі. Відтак, майбутні медики зможуть використовувати такі методи участі громадян, як місцева ініціатива, участь у громадських організаціях, волонтерські послуги чи діяльність, а також просвітницька кампанія. Даний метод буде ефективним за умови системної співпраці викладачів і студентів з метою підготовки та реалізації соціальних і медичних проектів.
У дослідженні з'ясовано зародження елементів національного виховного ідеалу та українознознавчого компоненту змісту педагогічного процесу в Острозькій і Києво-Могилянській академіях ХVІ–ХVІІІ ст., у навчальній, науковій та просвітницькій діяльності Львівського, Харківського, Київського, Новоросійського університетів ХІХ – початку ХХ ст.; представлено підходи до розробки моделі українського вищого навчального закладу репрезентантами громадсько-педагогічного руху, успіхи та труднощі в їх реалізації в період українського державотворення 1917–1920 рр.; виокремлено особистий внесок визначних науковців у формування нової генерації української інтелігенції. ; The study reveals genesis of national educational ideal elements and Ukrainian studies component of pedagogical process content in Ostroh and Kyiv-Mohyla Academy in the XVI–XVIII centuries. The conducted analysis made it possible to distinguish a series of factors of the Ukrainian university idea genesis: Ukrainian nation formation, traditional endeavor of Ukrainians for education, experience of «intellectual tourism» in Europe, Ukrainian Hetmans' policy, traditions of charity, public and private initiatives. Endeavor of the teachers and students for meeting the right for national higher education, demands to eliminating censorship restrictions on literature, cancelling prohibition of Ukrainian language, developing of the Ukrainian language studios in academic, research and educational activities of Lviv, Kharkiv, Kyiv, Novorossiysk Universities in the XIX – early XX centuries is revealed in the research. It is proved that the idea of Ukrainian National University got favorable conditions for realization in the period of national state establishment in 1917–1920. Kyiv Taras Shevchenko National University (1917) became the prototype of the national high school that combined classical education content with deep Ukrainian nationalistic component. Innovative potential of Kamenets-Podolsk Ukrainian State University that successfully implemented the right for higher education and adequate to national needs was defined. Developmental peculiarities of conceptual approaches to the Ukrainian University idea and its implementation during national state establishment in 1917–1920: constructive policy of the Ukrainian Governments aimed at fostering a citizen of Ukraine and that of the world, which was based on the principles of consistence, tolerance, diversity, social, gender and national equality, respect for the autonomy of higher educational institutions, broad public participation; affirmation of the right for writing and defending a thesis in the Ukrainian language; expansion of the Ukrainian studies range, activation of scientific schools work; native language competence of a new Ukrainian intelligentsia generation representatives, their involvement in the educational work implementation among the population were determined. Among these three approaches (radical, moderate and conservative) as a result of lively discussions, the supporters of gradual establishment of the Ukrainian University won a victory (revolutionary means were rejected, temporary bilingualism, coexistence of the Ukrainian and Russian higher education institutions were admitted). The subject of further research will become foreign institutions contribution to elaboration of Ukrainian studies subject matter and development of National University idea.
The article deals with the origins and essence of the specific European model of multiculturalism, its integral link with the social economic development of post-war Europe and its immigration policy in the second half of the 20th and beginning of the 21st century. The concept of multiculturalism is interpreted as a sociocultural reality and as a set of political practices aimed at managing cultural diversity. There are some differences in the policies of Britain, France and Germany regarding the ways of adapting Muslim minorities. The dynamics of the growth of negative symptoms in the European multicultural space, their transformation into the tragic consequences of terrorist acts committed on the basis of radical Islamism are outlined. According to statistics, from March, 2004 to August 2017, as a result of terrorist acts committed by radical Islamists, 604 people were murdered in European countries.The article shows the relationship between the spread of sentiments of radical Islamism and the intensification of xenophobic prejudices among non-Muslim populations in Europe. The role of the migration crisis 2015–2016 is revealed. The aggravation of the political situation in Europe, its influence on the results of the presidential (France) and parliamentary (Germany, Austria) elections of 2017 is accentuated. The significance of the cultural component in the aggravation of the problems of European multiculturalism is emphasized. The given examples include situations related to the status of religion, as well as gender practices and norms of behavior having evolved in European and Muslim societies. It is stressed that the perspectives as for the harmonization of Western secular and Muslim religious mentality remain problematic. The attention is focused on the necessity to perform the systematic study of the culturological aspect of the problem viewing the improvement of political management practices. ; В статье раскрываются истоки и сущность специфически-европейской транскрипции мультикультурализма, его неразрывная связь с социально-экономическим развитием послевоенной Европы и ее иммиграционной политикой второй половины ХХ – начала ХХI в. Прослеживается динамика нарастания негативных симптомов в европейском мультикультурном пространстве, их трансформация в достаточно трагические последствия террористических актов, совершѐнных на почве радикального исламизма. Показана взаимосвязь между распространением настроений радикального исламизма и усилением ксенофобских предубеждений среди немусульманского населения Европы. Подчеркивается значение культурной составляющей в обострении проблем европейского мультикультурализма. Акцентируется внимание на необходимости системного исследования этого аспекта с целью усовершенствования культурно-политических управленческих практик. ; В статті розкриваються витоки й сутність специфічно-європейської транскрипції мультикультуралізму, його нерозривний зв'язок з соціально-економічним розвитком повоєнної Європи та її імміграційною політикою другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Прослідковується динаміка наростання негативних симптомів в європейському мультикультурному просторі, їхня трансформація в досить трагічні наслідки терористичних актів, здійснених на ґрунті радикального ісламізму. Показано взаємозв'язок між поширенням настроїв радикального ісламізму та посиленням ксенофобських упереджень серед немусульманського населення Європи. Наголошується на значенні власне культурного складника у загостренні проблем європейського мультикультуралізму. Акцентується увага на необхідності системного дослідження цього аспекту задля удосконалення культурнополітичних управлінських практик.
The article deals with the origins and essence of the specific European model of multiculturalism, its integral link with the social economic development of post-war Europe and its immigration policy in the second half of the 20th and beginning of the 21st century. The concept of multiculturalism is interpreted as a sociocultural reality and as a set of political practices aimed at managing cultural diversity. There are some differences in the policies of Britain, France and Germany regarding the ways of adapting Muslim minorities. The dynamics of the growth of negative symptoms in the European multicultural space, their transformation into the tragic consequences of terrorist acts committed on the basis of radical Islamism are outlined. According to statistics, from March, 2004 to August 2017, as a result of terrorist acts committed by radical Islamists, 604 people were murdered in European countries.The article shows the relationship between the spread of sentiments of radical Islamism and the intensification of xenophobic prejudices among non-Muslim populations in Europe. The role of the migration crisis 2015–2016 is revealed. The aggravation of the political situation in Europe, its influence on the results of the presidential (France) and parliamentary (Germany, Austria) elections of 2017 is accentuated. The significance of the cultural component in the aggravation of the problems of European multiculturalism is emphasized. The given examples include situations related to the status of religion, as well as gender practices and norms of behavior having evolved in European and Muslim societies. It is stressed that the perspectives as for the harmonization of Western secular and Muslim religious mentality remain problematic. The attention is focused on the necessity to perform the systematic study of the culturological aspect of the problem viewing the improvement of political management practices. ; В статье раскрываются истоки и сущность специфически-европейской транскрипции мультикультурализма, его неразрывная связь с социально-экономическим развитием послевоенной Европы и ее иммиграционной политикой второй половины ХХ – начала ХХI в. Прослеживается динамика нарастания негативных симптомов в европейском мультикультурном пространстве, их трансформация в достаточно трагические последствия террористических актов, совершѐнных на почве радикального исламизма. Показана взаимосвязь между распространением настроений радикального исламизма и усилением ксенофобских предубеждений среди немусульманского населения Европы. Подчеркивается значение культурной составляющей в обострении проблем европейского мультикультурализма. Акцентируется внимание на необходимости системного исследования этого аспекта с целью усовершенствования культурно-политических управленческих практик. ; В статті розкриваються витоки й сутність специфічно-європейської транскрипції мультикультуралізму, його нерозривний зв'язок з соціально-економічним розвитком повоєнної Європи та її імміграційною політикою другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Прослідковується динаміка наростання негативних симптомів в європейському мультикультурному просторі, їхня трансформація в досить трагічні наслідки терористичних актів, здійснених на ґрунті радикального ісламізму. Показано взаємозв'язок між поширенням настроїв радикального ісламізму та посиленням ксенофобських упереджень серед немусульманського населення Європи. Наголошується на значенні власне культурного складника у загостренні проблем європейського мультикультуралізму. Акцентується увага на необхідності системного дослідження цього аспекту задля удосконалення культурнополітичних управлінських практик.
Стаття присвячена питанню кількісних та якісних показників злочинності у сфері незаконного поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Зроблено чи не вперше детальний огляд існуючих показників за ст. 359 КК України, наглядно проілюстровано найбільш значимі цифри та надано розгорнуті коментарі за отриманими даними. У статті проаналізовано офіційну статистику та звітність Державної судової адміністрації України за період 2010–2018 рр. та Генеральної прокуратури України за 2013–2018 рр. щодо злочинів, пов'язаних із незаконним поводженням зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, передбачених ст. 359 КК України. Досліджено статистичні дані кількісних показників за облікованими справами, що перебувають у Службі безпеки України, по всіх злочинах в цілому та окремо за ст. 359 КК України, звернено увагу на амплітуду коливань кількості облікованих правопорушень в окремі роки та причини цього явища. Простежено кількість засуджених і виправданих осіб, структуру застосовуваних покарань та їх видів, проаналізовано окремі соціально-демографічні ознаки структури засуджених, таких як: громадянство, стать, вік, освіта, рід занять тощо. Отримані результати дозволяють скласти цілісне уявлення про стан криміногенної ситуації у сфері незаконного поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації та створити передумови протидії злочинності й удосконалення кримінального законодавства у вказаній сфері суспільних відносин. ; Статья посвящена вопросу количественных и качественных показателей преступности в сфере незаконного обращения со специальными техническими средствами негласного получения информации. Сделано чуть ли не впервые подробный обзор существующих показателей по ст. 359 УК Украины, наглядно проиллюстрировано наиболее значимые цифры и даны развернутые комментарии по полученным данным. В статье проанализированы официальная статистика и отчетность Государственной судебной администрации Украины за период 2010–2018 рр. и Генеральной прокуратуры Украины по 2013–2018 рр. относительно преступлений, связанных с незаконным обращением со специальными техническими средствами негласного получения информации, предусмотренных ст. 359 УК Украины. Исследована статистические данные количественных показателей по учетным делам, которые находятся в Службе безопасности Украины, по всем преступлениям в целом и отдельно по ст. 359 УК Украины, обращено внимание на амплитуду колебаний количества учтенных преступлений в отдельные годы и причины этого явления. Прослежено количество осужденных и оправданных лиц, структуру применяемых наказаний и их видов, проанализированы отдельные социальнодемографические признаки структуры осужденных, таких как: гражданство, пол, возраст, образование, род занятий и т. п. Полученные результаты позволяют составить целостное представление о состоянии криминогенной ситуации в сфере незаконного обращения со специальными техническими средствами негласного получения информации и создать предпосылки противодействия преступности и совершенствования уголовного законодательства в указанной сфере общественных отношений. ; The article is devoted to the issue of quantitative and qualitative indicators of crime in the area of illegal use of special technical means of secret information. Is it not done in the first detailed review of existing indicators under article 359 of the Criminal Code of Ukraine, clearly illustrated the most significant figures and provided detailed comments on the data received. The article analyzes the official statistics and reports of the State Judicial Administration of Ukraine for the period of 2010–2018. and the General Prosecutor's Office of Ukraine for 2013–2018, concerning crimes connected with the illicit handling of special technical means of the secret receipt of information provided for in art. 359 of the Criminal Code of Ukraine. The statistical data of quantitative indicators on accounting affairs, which are in the Security Service of Ukraine, for all crimes in general and separately according to art. 359 of the Criminal Code of Ukraine, attention was paid to the amplitude of fluctuations in the number of recorded offenses in some years and the causes of this phenomenon. The number of convicted and acquitted persons, the structure of the punishments used and their types were traced, certain socio-demographic features of the structure of convicts such as: citizenship, gender, age, education, occupation, etc. were analyzed. The obtained results allow to make an integral view of the state of the criminal situation in the area of illegal use of special technical means of secret information and create preconditions for combating crime and improve criminal legislation in this area of public relations.
Стаття присвячена питанню кількісних та якісних показників злочинності у сфері незаконного поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації. Зроблено чи не вперше детальний огляд існуючих показників за ст. 359 КК України, наглядно проілюстровано найбільш значимі цифри та надано розгорнуті коментарі за отриманими даними. У статті проаналізовано офіційну статистику та звітність Державної судової адміністрації України за період 2010–2018 рр. та Генеральної прокуратури України за 2013–2018 рр. щодо злочинів, пов'язаних із незаконним поводженням зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, передбачених ст. 359 КК України. Досліджено статистичні дані кількісних показників за облікованими справами, що перебувають у Службі безпеки України, по всіх злочинах в цілому та окремо за ст. 359 КК України, звернено увагу на амплітуду коливань кількості облікованих правопорушень в окремі роки та причини цього явища. Простежено кількість засуджених і виправданих осіб, структуру застосовуваних покарань та їх видів, проаналізовано окремі соціально-демографічні ознаки структури засуджених, таких як: громадянство, стать, вік, освіта, рід занять тощо. Отримані результати дозволяють скласти цілісне уявлення про стан криміногенної ситуації у сфері незаконного поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації та створити передумови протидії злочинності й удосконалення кримінального законодавства у вказаній сфері суспільних відносин. ; Статья посвящена вопросу количественных и качественных показателей преступности в сфере незаконного обращения со специальными техническими средствами негласного получения информации. Сделано чуть ли не впервые подробный обзор существующих показателей по ст. 359 УК Украины, наглядно проиллюстрировано наиболее значимые цифры и даны развернутые комментарии по полученным данным. В статье проанализированы официальная статистика и отчетность Государственной судебной администрации Украины за период 2010–2018 рр. и Генеральной прокуратуры Украины по 2013–2018 рр. относительно преступлений, связанных с незаконным обращением со специальными техническими средствами негласного получения информации, предусмотренных ст. 359 УК Украины. Исследована статистические данные количественных показателей по учетным делам, которые находятся в Службе безопасности Украины, по всем преступлениям в целом и отдельно по ст. 359 УК Украины, обращено внимание на амплитуду колебаний количества учтенных преступлений в отдельные годы и причины этого явления. Прослежено количество осужденных и оправданных лиц, структуру применяемых наказаний и их видов, проанализированы отдельные социальнодемографические признаки структуры осужденных, таких как: гражданство, пол, возраст, образование, род занятий и т. п. Полученные результаты позволяют составить целостное представление о состоянии криминогенной ситуации в сфере незаконного обращения со специальными техническими средствами негласного получения информации и создать предпосылки противодействия преступности и совершенствования уголовного законодательства в указанной сфере общественных отношений. ; The article is devoted to the issue of quantitative and qualitative indicators of crime in the area of illegal use of special technical means of secret information. Is it not done in the first detailed review of existing indicators under article 359 of the Criminal Code of Ukraine, clearly illustrated the most significant figures and provided detailed comments on the data received. The article analyzes the official statistics and reports of the State Judicial Administration of Ukraine for the period of 2010–2018. and the General Prosecutor's Office of Ukraine for 2013–2018, concerning crimes connected with the illicit handling of special technical means of the secret receipt of information provided for in art. 359 of the Criminal Code of Ukraine. The statistical data of quantitative indicators on accounting affairs, which are in the Security Service of Ukraine, for all crimes in general and separately according to art. 359 of the Criminal Code of Ukraine, attention was paid to the amplitude of fluctuations in the number of recorded offenses in some years and the causes of this phenomenon. The number of convicted and acquitted persons, the structure of the punishments used and their types were traced, certain socio-demographic features of the structure of convicts such as: citizenship, gender, age, education, occupation, etc. were analyzed. The obtained results allow to make an integral view of the state of the criminal situation in the area of illegal use of special technical means of secret information and create preconditions for combating crime and improve criminal legislation in this area of public relations.
