Suchergebnisse

Introduction. The article deals with the issue of protecting the state from its own financial security from the negative impact of global financial crises, which are external threats to the development of the national economy. The role of financial component of economic security of the state in ensuring its national interests is established. The management of financial security from the point of view of technological and strategic approaches is considered. Finance is the core of the modern economy, and now financial competition is the center of international economic competition. This makes financial security the basis of national economic security of the country. Periodic financial crises that have occurred in the world since the 1980s point to this. A state whose government is not fully aware of the importance of taking preventive measures against financial risks or ineffective measures to protect against threats may face a financial crisis. The financial crisis, caused by the numerous problems and challenges accumulated in the process of implementing social transformations and market openness in the developing country, often turns into an economic crisis, a social or even political crisis of a national scale. Ineffective financial management at the state level can weaken the national economy or even lead it to a complete collapse. Consequently, it is necessary to pay close attention to the implementation of the process of ensuring financial security at the macro level, both in modern economic conditions and in the strategic perspective.Purpose. The purpose of the paper is to provide proposals for the protection of national financial security from the negative impact of global financial crises. In order to achieve this goal, it is necessary to fulfill such tasks as: to establish the role of the financial component of the economic security of the state in securing its national interests and to provide proposals on ensuring financial security from the technological and strategic approach.Methods. Method of theoretical analysis, monographic method, method of generalization, abstract-logical method are used.Results. Ensuring the financial security of the state should become national goal and get strategic imperatives for the formation of vectors to achieve its high level in the long run. However, in our opinion, this can not be done in a situation of complete liberalization of relations in the financial market. Therefore, we propose to assess the current state of financial security of the country and to develop innovative approaches to state regulation of financial security of Ukraine.Originality. The question of protecting the state of its own financial security from the negative impact of global financial crises remains relevant, so the government of our country should work hard to minimize the consequences of the financial crisis, try to use financial and regulatory instruments to ensure financial stability and financial security at the micro and macro levels, while deepening financial reforms, the level of efficiency of the functioning of the financial market and promoting innovation in the financial sector and to strength the protection of national financial interests as well as to ensure financial security.Conclusion. As the consequences of global financial crises show, the irrational international economic order in a globalized world and the prevailing unstable economic situation in the world worsen the financial security of developing countries.

Significant international attention has been directed to the most pressing problem of the financial crisis of 2008/2009 -- global liquidity shortages. The use of adequate foreign exchange reserves during the crisis helped alleviate pressures. However, this was only partially effective in a number of important cases. Some countries also needed to rely on external official financing. The aim of this article is to compare and analyse the main sources of official global liquidity -- foreign exchange reserves, bilateral swap lines of central banks, regional financial arrangements arid IMF resources. To reach effective outcomes in relation to the accumulation of FX reserves and a strengthening of the global financial safety nets, effective international coordination will be necessary. Adapted from the source document.

Subject of research – Implementation of financial policy of Ukraine and foreign countries to hedge against the risks of coronary crisis. The purpose of writing the article is to determine the measures of budgetary (government) and monetary (central banks) nature of the response to modern challenges of the coronary crisis. The need to combine regulatory and financial capabilities of the government and the central bank in counteracting the coronary crisis in the current and future periods is emphasized. Methodology of work – methods of analysis and synthesis (in systematizing the determinants of constructive influence on the economic security of the state); method of graphic modeling Outcomes – The world is becoming more dependent on fiscal rather than monetary policy. Such a message quite clearly reflects the shift in the focus of public and interstate financial policy. In such conditions, the financial authority of the state is the authority of the budget. This is especially evident in crisis conditions. The previously widespread thesis about the inadmissibility of fiscal dominance in the implementation of monetary policy remains in the past. Not domination, but coordinated cooperation. Growing budget deficits are financed by debt instruments, including partly due to the purchase by the central banks of government bonds (with the possibility of purchasing municipal and corporate). Non–standard problems require non–standard steps to solve them – both nationally and internationally. Reforms of international architecture and a new level of global cooperation must emerge from the crisis. At the national level, economic agents' access to available and potential resources needs to be expanded as a precaution. And the assistance of the state here and the state institutions of power are obligatory. Ukraine's financial system needs a coordinated approach, a financial bridge between the government and the central bank, in which governments and households spend the necessary additional resources from all possible sources ...

У статті окреслено особливості впливу глобальної фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток національних, субрегіональних та європейської регіональної системи вищої освіти у кризовий та посткризовий час. Подано порів¬няльні характеристики змін обсягів державного фінансування національних систем вищої освіти та студентських контингентів. Виявлено особливості впливу кризи на фінансове забезпечення навчальної та наукової діяльності, матеріальної інфраструктури університету, кадровий потенціал та платню за навчання. З'ясовано тенденції розвитку систем вищої освіти європейського регіону у контексті досліджуваної проблеми. Зроблено висновок про принципи, покладені в основу трансформації фінансування європейської вищої освіти: конкурентність, автономність, відповідальність, диверсифікація. ; The article deals with the peculiarities of the global financial-economic crisis of 2008–2009 influence on the development of national, sub-regional and European systems of higher education. The comparative characteristics of changes of the amount of state funding of higher education systems and student contingents are defined. The peculiarities of the crisis influence on the financial support of educational and research activities, university's material infrastructure, human resources and tuition fees are found out. The tendencies of development of higher education in the European region in the context of the research problem are determined. The main tendencies under consideration are: the growing differences between the level of funding of higher education in various European countries that threatens the existence the European Higher Education Area as a unity; becoming a norm limiting state funding of higher education in Southern and Eastern Europe; stabilization and growth of financing of higher education in Scandinavia, Western and Central Europe; growth of student contingents in most European countries; updating of state investment in the infrastructure of higher education; further regionalization (Europeanization) of competitive research funding in universities as a part of the program "Horizon 2020"; fundamental rethinking and restructuring of all areas of activities and aspects of the Higher School of European countries in order to optimize financial expenses and to diversify funding sources. The peculiarities of the development and strategy of reforming higher education in Ukraine are identified in the context of the research problem.

The article deals with the peculiarities of the global financial-economic crisis of 2008–2009 influence on the development of national, sub-regional and European systems of higher education. The comparative characteristics of changes of the amount of state funding of higher education systems and student contingents are defined. The peculiarities of the crisis influence on the financial support of educational and research activities, university's material infrastructure, human resources and tuition fees are found out. The tendencies of development of higher education in the European region in the context of the research problem are determined. The main tendencies under consideration are: the growing differences between the level of funding of higher education in various European countries that threatens the existence the European Higher Education Area as a unity; becoming a norm limiting state funding of higher education in Southern and Eastern Europe; stabilization and growth of financing of higher education in Scandinavia, Western and Central Europe; growth of student contingents in most European countries; updating of state investment in the infrastructure of higher education; further regionalization (Europeanization) of competitive research funding in universities as a part of the program "Horizon 2020"; fundamental rethinking and restructuring of all areas of activities and aspects of the Higher School of European countries in order to optimize financial expenses and to diversify funding sources. The peculiarities of the development and strategy of reforming higher education in Ukraine are identified in the context of the research problem. The conclusion concerning the principles of transforming financing of European higher education: competitiveness, autonomy, responsibility and diversification is drawn. ; У статті окреслено особливості впливу глобальної фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток національних, субрегіональних та європейської регіональної системи вищої освіти у кризовий та посткризовий час. Подано порівняльні характеристики змін обсягів державного фінансування національних систем вищої освіти та студентських контингентів. Виявлено особливості впливу кризи на фінансове забезпечення навчальної та наукової діяльності, матеріальної інфраструктури університету, кадровий потенціал та платню за навчання. З'ясовано тенденції розвитку систем вищої освіти європейського регіону у контексті досліджуваної проблеми. Зроблено висновок про принципи, покладені в основу трансформації фінансування європейської вищої освіти: конкурентність, автономність, відповідальність, диверсифікація.

Глобальна економічна криза, безумовно, стала найважливішою міжнародною подією в сучасному світі, який і надалі буде формувати майбутнє Європейського Союзу та країн­членів ЄС. його вплив на політику та суспільство, на сьогодні, як і вплив на економіку, залежать від специфіки його внутрішніх ситуацій.У даній статті ми розглянемо його вплив на Італію і можливі результати, а саме: результати, які будуть відображати італійську політику в найближчому майбутньому. Увага буде зосереджена головним чином на політиці та суспільстві, хоч часто ми будемо посилатися на економіку, для того щоб пояснити політичні та соціальні зміни.Крах Lehman Brothers у вересні 2008 року показав всю серйозність кризи і відзначив начальну точку економічного надзвичайного становища безпосередньо для Італії.Втрата робочих місць, очевидно, були найбільш значними соціальними наслідками кризи. Рівень безробіття зостався майже стабільним упродовж початкового періоду спаду, але різко піднявся у 2009 році з подальшим підвищенням у 2010 році.В Італії глобальна криза вплинула на соціальну систему, яка погіршилася через політичну нестабільність та економічний занепаду. Глобальна криза в Італійській Республіці також формувала і політичний баланс в країні.Таким чином, глобальна криза стала втраченою можливістю для Італії переглянути свій економічний та політичний занепад. ; Глобальна економічна криза, безумовно, стала найважливішою міжнародною подією в сучасному світі, який і надалі буде формувати майбутнє Європейського Союзу та країн­членів ЄС. його вплив на політику та суспільство, на сьогодні, як і вплив на економіку, залежать від специфіки його внутрішніх ситуацій.У даній статті ми розглянемо його вплив на Італію і можливі результати, а саме: результати, які будуть відображати італійську політику в найближчому майбутньому. Увага буде зосереджена головним чином на політиці та суспільстві, хоч часто ми будемо посилатися на економіку, для того щоб пояснити політичні та соціальні зміни.Крах Lehman Brothers у вересні 2008 року показав всю серйозність кризи і відзначив начальну точку економічного надзвичайного становища безпосередньо для Італії.Втрата робочих місць, очевидно, були найбільш значними соціальними наслідками кризи. Рівень безробіття зостався майже стабільним упродовж початкового періоду спаду, але різко піднявся у 2009 році з подальшим підвищенням у 2010 році.В Італії глобальна криза вплинула на соціальну систему, яка погіршилася через політичну нестабільність та економічний занепаду. Глобальна криза в Італійській Республіці також формувала і політичний баланс в країні.Таким чином, глобальна криза стала втраченою можливістю для Італії переглянути свій економічний та політичний занепад. ; The global economic crisis has without doubt been the most important international event in the modern world which it will profoundly shape the future of the European Union and of the EU's member states. Its impact on politics and society is as relevant as its impact on the economy, have depended on the specifics of its domestic situations.In this article, we will discuss its the impact on Italy and possible outcomes – outcomes that will shape Italian politics for the foreseeable future. Attention will be focused mainly on politics and society, although we will often refer to the economy to explain political and social developments.The Lehman Brothers collapse in September 2008 revealed the seriousness of the crisis and it represents the starting point of the economic emergency for Italy.Job losses have obviously been the most significant social impact of the crisis. The unemployment rate remained almost stable during the initial period of the downturn but increased dramatically in 2009, with further increases expected in 2010.In Italy, the global crisis has impacted on a social system that had deteriorated of political instability and economic decline. Global crisis has also shaped the political balance in Italy.In conclusion, therefore, the global crisis will almost certainly turn out to have been a lost opportunity for Italy to reverse its economic and political decline.

The influence of the crisis on social and political processes in global and regional contexts is studied using methods for multidimensional statistical analysis (MSA). A faltering character of the dependence of the globalization index (KOF) on the gross national product, export/import indicators, restriction of capital flows, volumes of home and export markets, level of foreign property, and "brain drain" is investigated for different countries of the world, including Ukraine. ; Проведено исследование влияния кризиса на общественные и политические процессы в глобальном и региональном контекстах с использованием методов многомерного статистического анализа (MСА). Исследован прерывистый характер зависимости индекса глобализации KOF от ВВП, индикаторов экспорта/импорта разных стран мира, ограничение их капиталопотоков, объемов внутреннего и внешнего рынков, уровня иностранной собственности и "оттока мозгов" из страны, включая Украину. ; Проведено дослідження впливу кризи на суспільні й політичні процеси у глобальному та регіональному контекстах із використанням методів багатовимірного статистичного аналізу (БСА). Досліджено переривчастий характер залежності індексу глобалізації KOF від ВВП, індикаторів експорту/імпорту різних країн світу, обмеження їх капіталопотоків, обсягів внутрішнього і зовнішнього ринків, рівня іноземній власності та "витоку мізків" із країни, враховуючи Україну.

У статті розглянуті аргументи на користь антикризового фінансового менеджменту підприємств. Перший чинник пов'язаний з невирішеністю концептуальних підходів щодо організації управління підприємствами, що перебувають у скрутному становищі. Крім цього, мікроекономічна теорія криз досі не сформована, дослідження кризи підприємства ігнорується багатьма дослідниками фінансів. Другим аргументом на користь антикризового фінансового менеджменту є системна складність його об'єкта – фінансової кризи. Це проявляється як в різноманітності підходів до визначення кризи, так і в обмеженості її розуміння багатьма авторами, що відповідно накладає негативний ефект на антикризове управління. Третій чинник антикризового фінансового управління пов'язаний з ускладненням фінансів, важливістю окремих фінансових механізмів у попередженні кризових явищ та управлінні підприємствами, що перебувають у скрутному становищі. Це пов'язано, по-перше, з розширенням і поглибленням антикризових функцій фінансового менеджменту в ході його розвитку. По-друге, ускладнення фінансового менеджменту значною мірою пов'язане з ускладненням стандартів фінансового обліку та звітності, можливістю їх безпосереднього впливу на попередження кризових явищ. Четвертим аргументом на користь антикризового фінансового менеджменту є важливість нормативно-правового регулювання процесу оздоровлення проблемних підприємств. Надзвичайно низьке місце України за показником вирішення проблем неплатоспроможності в рейтингу «Doing Business» вимагає суттєвого вдосконалення законодавства, що регулює управління підприємствами, які перебувають у скрутному становищі, та його узгодження з нормативно-правовими актами ЄС. ; The article discusses the arguments in favor of anti-crisis financial management of enterprises. The first factor is connected with the unresolved conceptual approaches to the organization of management of enterprises in a financial difficulty. In addition, the microeconomic theory of crises is still not formed, the study of the crisis of the enterprise is ignored by many researchers of finance. The second argument in the usefulness of anti-crisis financial management is the system complexity of its object, which is the financial crisis. This is manifested in both the diversity of approaches to the definition of the crisis and in the limited understanding of the crisis by many authors, which accordingly has a negative impact on crisis management. The third factor of the anti-crisis financial management is related to the complexity of finances, the importance of certain financial mechanisms in preventing crises and managing enterprises in difficulty. This is due, firstly, to the expansion and deepening of anti-crisis functions of financial management during its development. Secondly, the complication of financial management is largely due to the complication of financial accounting and reporting standards, the possibility of their direct impact on the prevention of crisis phenomena. The fourth argument in favor of anti-crisis financial management is the importance of regulatory and regulatory regulation of the process of recovery of problem enterprises. The extremely low ranking of Ukraine in the «Doing Business» rating on the indicator of resolving insolvency requires a significant improvement in the legislation governing the management of enterprises in difficulty and its alignment with the EU legal acts.

The article is devoted to the study of the impact of COVID-19 on the world and national economy. Its consequences for the economies of advanced countries: the United States, Japan, China, Ukraine based on a study of information resources at the international and national levels related to socio-economic changes caused by the rapid spread of the pandemic, have been covered. The practices of the governments of many countries of the world aimed at overcoming the socio-economic problems of the population caused by the economic decline, which is the result of geopolitical, politicaleconomicand macroeconomic factors, have been studied. The consequences of quarantine restrictions have led to uncertainty in the activities of economic entities regarding their ability to continue their activities on a continuous basis. This signifi cantly complicates the forecasting of future events and leads to an increase in credit and other risks associated with fi nancial instruments,impairment of assets and other consequences, which, in turn, requires appropriatedisclosure in fi nancial statements. The article analyzes the main aspects of accounting on which COVID-19 will have the greatest impact and summarizes requirements for the formation of financial statements of a business entity in conditions of economic uncertainty.Key words: pandemic, economic uncertainty, financial reporting, international financial reporting standards, credit risks, asset impairment. ; Статтю присвячено дослідженню впливу COVID-19 на світову та національні економіки. На основі дослідження інформаційних ресурсів міжнародного та національного рівнів, пов'язаних з соціально-економічними змінами, викликаними стрімким поширенням пандемії, висвітлено її наслідки для економік США, Японії, Китаю та України. Досліджено практики урядів багатьох країн світу, спрямовані на подолання соціально економічних проблем населення, спричинених економічним занепадом, який обумовлений геополітичними, політико-економічними та макроекономічними факторами впливу. Це суттєво ускладнює прогнозування майбутніх подій та призводить до зростання кредитних й інших ризиків, пов'язаних з фінансовими інструментами, знецінення активів та інших наслідків, що, своєю чергою, потребує відповідного розкриття у фінансовій звітності. Проаналізовано основні аспекти обліку, на які COVID-19 матиме найбільший вплив, та узагальнено вимоги щодо формування фінансової звітності суб'єкта господарювання в умовах економічної невизначеності.Ключові слова: пандемія, економічна невизначеність, фінансова звітність, міжнародні стандарти фінансової звітності, кредитні ризики, знецінення активів.

The article deals with the basic scientificand theoretical grounding made by national and foreign scholars in terms of economic institutionalism. The historicalexperience of formation and development of the institutional environment, that takes place in the process of the EU financialintegration, is generalized. The history of the economic institutionalism theory was overviewed, the theoretical approaches tothe interpretation of the terms «institute», «institution», «institutional environment» were revealed. The structure of the EUinstitutional environment was given. Factors, related to the national and international financial systems restructuring and stateof the supranational currency and financial markets control, were systematized. The actions of the EU institutions during thefinancial crisis were revealed and their consequences in the process of reforms were analyzed ; У статті узагальнено історичний досвід становлення й розвитку інституційного середовища, що здійснюється впроцесі фінансової інтеграції ЄС. Узагальнено історію теорії економічного інституціоналізму, розкрито теоретичніпідходи до трактування термінів «інститут», «інституція», «інституціональне середовище». Наведено структуруінституціонального середовища ЄС. Досліджено дії інституцій ЄС у період фінансової кризи та їх наслідки,проаналізовано процес їх реформування

The use of harmful technologies, activities legitimize unfair competition. The imposition of unfavorable domestic and foreign economic agreements causes significant costs of overflow in various spheres of human life, individual firms, countries, the world economy. Relying on the world's most authoritative theories and practices of management and economic regulation in individual countries, at the level of the world economy the government is obliged to stabilize the economy, improving fiscal and customs policy in accordance with economic principles and laws, violation of which has a negative impact on the economic system of a country. In the event of liquidity traps, coordinated fiscal and monetary policy is aimed at strengthening the national currency, reducing the openness of the economy, ensuring a favorable investment climate for the national producer.Key words: spillover costs, militarization, international terrorism, purchasing power parity, the global financial centers, liquidity traps, international organizations, financial terrorism and fraud, emigration, budget deficits, balance of payments deficits, devaluation, revaluation, inequality in distribution of income, lowering of economic efficiency. ; Применение вредных технологий, видов деятельности узаконивают недобросовестную конкуренцию. Навязывание невыгодных внутри- и внешнеэкономических сделок влекут за собой значительные расходы перелива в различных сферах жизнедеятельности человека, отдельных фирм, стран, мирового хозяйства. Опираясь на авторитетные мировые теории и практики управления и экономического регулирования в отдельных странах, на уровне мирового хозяйства правительство обязано обеспечить стабилизацию экономики, совершенствуя фискальную и таможенную политику в соответствии с экономическими принципами и законами, нарушение которых оказывает негативное влияние на экономическую систему страны. При возникновении ловушек ликвидности скоординированная фискальная и монетарная политика направляется на укрепление национальной валюты, уменьшение открытости экономики, обеспечение благоприятного инвестиционного климата для национального производителя.Ключевые слова: издержки перелива, милитаризация, международный терроризм, паритет покупательной способности, мировые финансовые центры, ловушки ликвидности, международные организации, финансовый терроризм и мошенничество, эмиграция, бюджетные дефициты, девальвация, ревальвация, неравенство в распределении доходов, снижение экономической эффективности. ; Застосування шкідливих технологій, видів діяльності узаконюють недобросовісну конкуренцію. Нав'язування невигідних внутрішньо- і зовнішньоекономічних угод спричиняють значні витрати переливу в різних сферах життєдіяльності людини, окремих фірм, країн, світового господарства. Опираючись на найавторитетніші світові теорії і практики управління та економічного регулювання в окремих країнах, на рівні світового господарства уряд зобов'язаний забезпечити стабілізацію економіки, удосконалюючи фіскальну і митну політику відповідно до економічних принципів і законів, порушення яких виявляє негативний вплив на економічну систему країни. При виникненні пасток ліквідності скоординована фіскальна і монетарна політика спрямовується на зміцнення національної валюти, зменшення відкритості економіки, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату для національного виробника.Ключові слова: витрати переливу, мілітаризація, міжнародний тероризм, паритет купівельної спроможності, світові фінансові центри, пастки ліквідності, міжнародні організації, фінансовий тероризм і шахрайство, еміграція, бюджетні дефіцити, дефіцит платіжного балансу, девальвація, ревальвація, нерівність у розподілі доходів, зниження економічної ефективності.

Implications of global financial crisis for the economies of Arab countries are discussed; their macroeconomic indicators and essential social and political challenges are analyzed, signs of renewal and deceleration in their economies are shown and post-crisis development prospects are outlined. ; В статье оценено влияние глобального финансового кризиса на экономику арабских стран, проанализированы макроэкономические показатели и основные социальные и политические проблемы этих стран, показаны признаки обновления и торможения их экономик, а также очерчены перспективы их постризисного развития. ; В статті оцінено вплив глобальної фінансової кризи на економіку арабських країн, проаналізовано макроекономічні показники та основні соціальні і політичні проблеми цих країн, показано ознаки оновлення і гальмування їх економік, а також окреслено перспективи їх посткризового розвитку

The contemporary political processes in the European Union as in a supranational polity are systematically analyzed and the impact of the economic crisis on the European integration is evaluated. Also the phenomenon of polarization and the crisis of legitimacy at the national and supranational levels are described and the significance of these trends for the future development of the European Union is underlined. The author also analyzed the anticrisis measures and decisions taken by the EU authorities within the context of the transformation of the European integration paradigm. ; Автором системно исследованы современные политические процессы в Европейском Союзе как наднациональной политии и изучено влияние экономического кризиса на европейскую интеграцию.В частности, рассмотрены феномен поляризации и кризиса легитимности на национальном и наднациональном уровнях и охарактеризованы значение этих тенденций для дальнейшего развития Европейского Союза. Также автором проанализированы антикризисные меры и решения в рамках ЕС в контексте трансформации европейской интеграционной парадигмы. ; Авторкою системно досліджено сучасні політичні процеси в Європейському Союзі як наднаціональній політії та вивчено вплив економічної кризи на європейську інтеграцію. Зокрема, розглянуто феномен поляризації і кризи легітимності на національному та наднаціональному рівнях та охарактеризовано значення цих тенденцій для подальшого розвитку Європейського Союзу. Також авторкою проаналізовано антикризові заходи та рішення в рамках ЄС в контексті трансформації європейської інтеграційної парадигми.

У статті з'ясовано структуру та основні завдання системи наднаціональних органів регулювання світового фінансового ринку. Обґрунтовано напрями реформування системи регулювання фінансового ринку України. ; In the article the structure and main tasks of the system of supranational regulation of global financial market are revealed. Established system of institutions regulating the global financial market is represented by three levels: the first level – the Group-20 and the Financial Stability Board, the second level – international financial organizations, the third level – international organizations that set standards. It is proved that through the work of leading international organizations and forums a significant progress in the formation of mechanisms of global regulation of financial market that reduce the risk of instability and regulation of disproportionality in the world is made. The approaches and main components of improving the system of regulation of domestic financial market are considered. The directions of reforming the system of regulation of financial market of Ukraine are investigated.

In the article the structure and main tasks of the system of supranational regulation of global financial market are revealed. Established system of institutions regulating the global financial market is represented by three levels: the first level – the Group-20 and the Financial Stability Board, the second level – international financial organizations, the third level – international organizations that set standards. It is proved that through the work of leading international organizations and forums a significant progress in the formation of mechanisms of global regulation of financial market that reduce the risk of instability and regulation of disproportionality in the world is made. The approaches and main components of improving the system of regulation of domestic financial market are considered. The directions of reforming the system of regulation of financial market of Ukraine are investigated. ; У статті з'ясовано структуру та основні завдання системи наднаціональних органів регулювання світового фінансового ринку. Обґрунтовано напрями реформування системи регулювання фінансового ринку України.