Suchergebnisse

The article presents the results of a study of the UK's involvement in the European Union–NATO relations process during 1990–2010s in the context of establishment the EU's Common Security and Defense Policy (CSDP). The methodology of the study was formed by a systematic approach, methods of historical analysis, historical-genetic, periodization, comparative-historical, etc. An interdisciplinary approach made it possible to use certain methods of other sciences, in particular, political science (institutional comparative analysis, event analysis), elements of political modeling and forecasting. It is stated that the British leadership has been in the position of preserving the integrity of the Atlantic co-operation system since the early 1990s. The UK's position as a staunch supporter of Atlanticism has become one of the decisive and at the same time controversial factors in the creation of the EU Security and Defense Council. Until the second half of the 1990s, British governments opposed the EU's provision of military and political resources and supported the WEU as a «European support» for NATO. The Blair government's consent to the transfer of WEU functions to the European Union opened the way for establishing a direct relationship between the union and the Alliance. The signing of the Berlin Plus Agreement with the European Union in 2002–2003 was one of the main elements of NATO's reform. The political and strategic crisis of NATO in the early 2000s reinforced the relevance of a purely European defense structure. However, the inability of the EU to deploy military resources, the resistance of the Atlanteans, led to a general failure of the autonomy of the CSDP. During the Cameron governments, London openly favored the formation of a NATO Response Force, rejecting the development of EU military resources. Although in the context of Russia's aggressive foreign policy, Europeans' attention has shifted from the EU's military capabilities to traditional Atlantic security structures, the strengthening of the Union's military mechanisms following Britain's exit has not been ruled out. The United Kingdom is directly involved in the strategic weakness of the EU as a subject of the European and world security system, in a NATO-dependent operational and resource plan. At the same time, Brexit can complicate the task of unifying security, weakening the difficult EU–NATO relationship.Key words: Great Britain; EU; NATO; Common Security and Defense Policy; USA. ; Представлено результати досліження участі Великої Британії у процесі становленя відносин між Європейським Союзом і НАТО упродовж 1990–2010-х років у контексті становлення Спільної політики безпеки та оборони ЄС. Методологію дослідження сформували системний підхід, методи історичного аналізу, історико-генетичний, періодизації, порівняльно-історичний тощо. Міждисциплінарний підхід дає змогу використати окремі методи інших наук, зокрема, політології (інституційно-порівняльний аналіз, івент-аналіз), елементи політичного моделювання і прогнозування. З'ясовано, що британське керівництво з початку 1990-х років перебувало на позиціях збереження цілісності системи атлантичної співпраці. Позиція Великої Британії як вірного прихильника атлантизму стала одним з вирішальних і водночас суперечливих чинників становлення СПБО ЄС. Британські уряди до другої половини 1990-х років виступали проти надання ЄС військово-політичних ресурсів і підтримували ЗЄС як «європейську опору» НАТО. Згода уряду Т. Блера на передачу функцій ЗЄС Європейському Союзу відкрила шлях для налагодження прямих відносин між об'єднанням та Альянсом. Підписання угод «Берлін плюс» з Європейським Союзом упродовж 2002–2003 рр. стало одним з головних елементів реформування НАТО. Політична і стратегічна криза НАТО початку 2000-х років посилила актуальність створення суто європейських оборонних структур. Однак нездатність ЄС сформувати військові ресурси, спротив «атлантистів» (насамперед Великої Британії) спричинили загальну невдачу автономізації СПБО. У період урядів Д. Кемерона Лондон відверто надав перевагу формуванню Сил реагування НАТО, відкидаючи розвиток військових ресурсів ЄС. Хоча в умовах агресивної зовнішньої політики Росії увага європейців зміщена з військових можливостей ЄС до традиційних атлантичних структур безпеки, не виключене зміцнення військових механізмів Союзу внаслідок виходу Британії. Королівство напряму причетне до стратегічної слабкості ЄС як суб'єкта системи європейської і світової безпеки, в оперативному і ресурсному плані залежного від НАТО. Водночас «Brexit» може ускладнити завдання об'єднання у сфері безпеки, послабити непрості стосунки ЄС і НАТО.Ключові слова: Велика Британія; ЄС; НАТО; Спільна політика безпеки та оборони; США.

The article attempts to build a linguo-discursive model of toxic political communication and determine discursive contrasts in the media environment of the United States, Great Britain and Ukraine. Toxic political communication is a type of interaction characterized by a high degree of aggressive (verbal and/or non-verbal) behavior of different participants in political discourse, which causes moral damage or discriminates against the opponent based on race, nationality or gender resulting in such politician(s) being perceived and then defined as toxic. Within the addresser-addressee chain the toxic political communication model takes into account the mechanisms of discursive expression of toxicity (toxic utterance/action/gesture), modes of spreading toxic effects (direct, indirect, mediated), mechanisms of perception and formation of the image of politicians in media (toxic vs. positive). Verbal forms of expressing toxicity include racist, nationalist, xenophobic, sexist and other discriminatory statements that degrade the personality of a political opponent and cause him or her psychological harm and/or damage their image. Non-verbal forms of expressing toxicity are divided into prosodic and gestural-mimic forms, which include aggressive, caustic, humiliatingly paternalistic, snobbish tone of speech, gestures that violate the personal boundaries of the interlocutor, exaggerated facial expressions. Extralingual forms include colors, symbols, clothing, location, selection of music etc., which exacerbate the damaging effect of the actions/statements of a politician who is labelled as toxic in the media. The discursive contrasts of toxic political communication in the media environment of the United States, Great Britain and Ukraine are determined by informational events relevant to each country, such as RACISM & INTOLERANCE TOWARDS IMMIGRANTS (the USA), PARTYGATE (the UK), ZRADA/TREASON (Ukraine) etc. Common to the three discourses is the aggressive-emotional type of a toxic politician, whose ...

In order to identify the stages of early childhood education and development in the United Kingdom, we have taken a systematic-historical approach that allows us to assess the specific state of early childhood education and to reflect on the characteristics of a particular stage. In the process of determining the stages of development of preschool education, the principle of consistency and consistency was followed.We have highlighted 8 stages in the development of pre-school education in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland.Stage 1: The birth of pre-school education in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (18th – early 19th centuries).Stage 2: Formation of pre-school education in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (mid-nineteenth to late nineteenth centuries).Stage 3 – "Preschools in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland in the Early Twentieth Century".Stage 4: Preschool education in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland during the Second World War (1939–1945).Stage 5: The Development of Pre-School Education after the Second World War (1945-1970).Stage 6 "Preparation of Preschool Education Specialists during the Conservative Government (M. Thatcher, J. Major) (1979-1997)".Stage 7 "Preparation of Preschool Education Specialists during the Labor Government of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (1997-2000)".8th stage "Development of modern preschool education" (2010–2019).A detailed description of each of the identified stages in a retrospective aspect in the political, social, and cultural contexts of society is given, since education is influenced by all the transformations that characterize its development. ; З метою визначення етапів становлення і розвитку дошкільної освіти у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії ми звернулися до системно-історичного підходу, який дає можливість оцінити конкретний стан розвитку дошкільної освіти і дати свої міркування стосовно характерних особливостей певного етапу. В процесі визначення етапів розвитку дошкільної освіти дотримувались принципу систематичності і послідовності.Нами виділено 8 етапів розвитку дошкільної освіти у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. 1 етап "Зародження дошкільної освіти у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії" (XVIII – поч. ХІХ ст.).2 етап "Становлення дошкільної освіти у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії" (середина ХІХ – кінець ХІХ ст.).3 етап – "Дошкільні заклади у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії на початку ХХ ст.".4 етап "Дошкільна освіта у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії в період Другої світової війни" (1939–1945).5 етап "Розвиток дошкільної освіти після Другої світової війни" (1945–1970-ті рр.). 6 етап "Підготовка фахівців дошкільної освіти в період правління уряду консерваторів (М. Тетчер, Дж. Мейджер) (1979–1997 рр.)".7 етап "Підготовка фахівців дошкільної освіти в період правління уряду лейбористів у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії (1997–2000 рр.)".8 етап "Розвиток сучасної дошкільної освіти" (2010–2019 рр.).Подано детальну характеристику кожного з визначених етапів у ретроспек-тивному аспекті у політичному, соціальному, культурному контекстах суспільства, адже освіта перебуває під впливом усіх трансформацій, які й характеризують її розвиток.

Great Britain always demonstrated Euroscepticism in different ways. The discrepancy between the theoretical vision of the EU and actions towards him is largely explained by the fact that the British vision of economic integration, which occurred prior to the signing of the Maastricht Treaty, gradually has been changed to the European vision of a federative union. That is why the Conservatives" coming in 2010 and the aggravation of crises in the EU the opinion about Great Britain had to leave the EU become implemented practically. The aim of this paper is to analyze the problems and the perspectives of political and economic relations between Great Britain and the EU during Brexit. In a referendum on 23 June 2016 British voted to leave the EU. In March 2017, the UK Prime-Minister Teresa May invoked Article 50 of the Treaty of Lisbon to start the first stage of exit from the EU. The key issues on this phase were the issues of migrants, the rights of European and British citizens to reside and to work, the UK payment for its budget commitments for the period of membership in the European Union until 2020, and the problem of crossing the border between Ireland and Northern Ireland. Considering analysts" forecasts, Trade and Economic relations could turn into a game with a negative amount in the way the talks will be in a dead end, or will bring the positive results for both party talks in the case of reaching an agreement that would be worthy of replacing a full UK membership in the Single Market. ; В статье освещаются главные проблемы, связанные с выходом Великобритании из Европейского Союза. Раскрываются ключевые вопросы первого этапа, а также важнейшие экономические и политические последствия Brexit для Великобритании и стран-членов ЕС. Среди главных проблем, которые возникли в первой фазе Brexit, выделяются вопросы мигрантов, права европейских и британских граждан относительно проживания и работы, выплаты Великобританией Европейскому Союзу по ее бюджетных обязательствах за период членства до 2020 г. и вопросы пересечения границы между Ирландией и Северной Ирландией. ; У статті висвітлено головні проблеми, пов'язані з виходом Великої Британії з Європейського Союзу. Розкрито ключові питання першого етапу, а також найважливіші економічні та політичні наслідки Brexit для Великої Британії та країн-членів ЄС. Зокрема, виділено питання мігрантів, права європейських та британських громадян на проживання і працевлаштування, виплати Великобританії за її бюджетними зобов'язаннями за період членства в Європейському Союзі до 2020 р. і питання перетину кордону між Ірландією та Північною Ірландією.

Great Britain always demonstrated Euroscepticism in different ways. The discrepancy between the theoretical vision of the EU and actions towards him is largely explained by the fact that the British vision of economic integration, which occurred prior to the signing of the Maastricht Treaty, gradually has been changed to the European vision of a federative union. That is why the Conservatives" coming in 2010 and the aggravation of crises in the EU the opinion about Great Britain had to leave the EU become implemented practically. The aim of this paper is to analyze the problems and the perspectives of political and economic relations between Great Britain and the EU during Brexit. In a referendum on 23 June 2016 British voted to leave the EU. In March 2017, the UK Prime-Minister Teresa May invoked Article 50 of the Treaty of Lisbon to start the first stage of exit from the EU. The key issues on this phase were the issues of migrants, the rights of European and British citizens to reside and to work, the UK payment for its budget commitments for the period of membership in the European Union until 2020, and the problem of crossing the border between Ireland and Northern Ireland. Considering analysts" forecasts, Trade and Economic relations could turn into a game with a negative amount in the way the talks will be in a dead end, or will bring the positive results for both party talks in the case of reaching an agreement that would be worthy of replacing a full UK membership in the Single Market. ; В статье освещаются главные проблемы, связанные с выходом Великобритании из Европейского Союза. Раскрываются ключевые вопросы первого этапа, а также важнейшие экономические и политические последствия Brexit для Великобритании и стран-членов ЕС. Среди главных проблем, которые возникли в первой фазе Brexit, выделяются вопросы мигрантов, права европейских и британских граждан относительно проживания и работы, выплаты Великобританией Европейскому Союзу по ее бюджетных обязательствах за период членства до 2020 г. и вопросы пересечения границы между Ирландией и Северной Ирландией. ; У статті висвітлено головні проблеми, пов'язані з виходом Великої Британії з Європейського Союзу. Розкрито ключові питання першого етапу, а також найважливіші економічні та політичні наслідки Brexit для Великої Британії та країн-членів ЄС. Зокрема, виділено питання мігрантів, права європейських та британських громадян на проживання і працевлаштування, виплати Великобританії за її бюджетними зобов'язаннями за період членства в Європейському Союзі до 2020 р. і питання перетину кордону між Ірландією та Північною Ірландією.

Уперше предметом дослідження стала практично невідома в Україні громадська організація українців «Об'єднання Бувших Вояків Українців у Великій Британії» (Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain), зареєстрована в Лондоні у липні 1949 року. Одним із пунктів Cтатуту значилася інформаційна та видавнича діяльність щодо промоції в Західній Європі нерозв'язаного світовою спільнотою українського питання.Різноманітна друкована продукція цієї організації досі не оцифрована, повних комплектів її видань не має жодна книгозбірня України. З огляду на це автор проводив дослідження історії ОБВУ у бібліотеках та архівних колекціях українських громадських організацій у Лондоні під час недавнього наукового стажування у Великій Британії.Постання й багаторічна результативна діяльність Об'єднання Бувших Вояків Українців у Великій Британії стали доказом потреби об'єднання вояків-українців різних армій, які в результаті воєнного лихоліття вимушено опинилися поза межами рідної Батьківщини. На початок 1953 року організація налічувала близько 6000 членів.Першим головою ОБВУ (1949–1953) став сотник Михайло Длябога. Прославився тим, що в першому бою новоутвореної дивізії «Галичина» під Бродами у липні 1944 року зі своїми побратимами прорвав облогу і тим самим врятував життя багатьох українських бійців. На чолі організації пізніше стояли: Михайло Білий-Карпинець, Теодор Кудлик, Богдан Микитин, Святомир Фостун.На початках основний масив друкованої продукції ОБВУ склали циклостильові видання для потреб організації: військово-історичні нариси та лекції і збірники матеріалів з нагоди різних дат історичного календаря.Детально подано змістові, технічні та ідейно-виховні характеристики книжкових видань, що виходили упродовж десятиліть з маркою цієї організації та розповсюджувалися у вільному світі. Йдеться, зокрема, про підготовлену професором В. Кубійовичем «Етнографічну мапу Південно-Західної України (Галичина)», серію спогадів колишніх вояків Першої дивізії Української Національної Армії та нереалізований проект пропам'ятної книги «Табори полонених 1 УД УНА у Великій Британії». В поле обсервації потрапили також три випуски рідкісного на сьогодні «Альманаху ОБВУ». ; For the first time, the subject of the study is the Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain, registered in London in July 1949, which is practically unknown in Ukraine. One of the stipulations of its Statute was informational and publishing activity in terms of the promotion of the Ukrainian issue in Western Europe unresolved by the global community.Various printed products of this organization have not yet been digitized, and no book collection in Ukraine has complete sets of its publications. With this in mind, the author conducted a study of the history of AFUS in libraries and archival collections of Ukrainian NGOs in London during his recent research internship in Great Britain.The emergence and many years of effective activity of the Association of Former Ukrainian Soldiers in Great Britain proved the need to unite Ukrainian combatants of different armies, who, as a result of the war turbulence, were forced to find themselves outside their homeland. At the beginning of 1953, the Association had around 6,000 members.The first chairman of the AFUS (1949–1953) was Captain Mykhailo Dliaboha. He became famous for breaking through the siege with his comrades in the first battle of the newly formed 'Galicia' division near Brody in July 1944, thus saving the lives of many Ukrainian soldiers. Later, the organization was headed by Mykhailo Bilyi-Karpynets, Teodor Kudlyk, Bohdan Mykytyn, Sviatomyr Fostun.In the beginning, the main array of printed AFUS products were cyclostyle publications for the organization's needs: military-historical essays, lectures, collections, and materials on various dates of the historical calendar.The semantic, technical, and ideological-educational characteristics of book editions, which had been published for decades under the brand of this organization, and were distributed in the free world, are presented in detail. This relates, in particular, to "Ethnographic Map of Southwestern Ukraine (Galicia)", prepared by prof. V. Kubiyovych – a series of memoirs of former soldiers of the First Division of the Ukrainian National Army – and an unrealized project of a commemorative book "Prisoner of War Camps of the 1st UD UNA in Great Britain". Three issues of the now rare AFUS Almanac are also considered.

Уперше предметом дослідження стала практично невідома в Україні громадська організація українців «Об'єднання Бувших Вояків Українців у Великій Британії» (Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain), зареєстрована в Лондоні у липні 1949 року. Одним із пунктів Cтатуту значилася інформаційна та видавнича діяльність щодо промоції в Західній Європі нерозв'язаного світовою спільнотою українського питання.Різноманітна друкована продукція цієї організації досі не оцифрована, повних комплектів її видань не має жодна книгозбірня України. З огляду на це автор проводив дослідження історії ОБВУ у бібліотеках та архівних колекціях українських громадських організацій у Лондоні під час недавнього наукового стажування у Великій Британії.Постання й багаторічна результативна діяльність Об'єднання Бувших Вояків Українців у Великій Британії стали доказом потреби об'єднання вояків-українців різних армій, які в результаті воєнного лихоліття вимушено опинилися поза межами рідної Батьківщини. На початок 1953 року організація налічувала близько 6000 членів.Першим головою ОБВУ (1949–1953) став сотник Михайло Длябога. Прославився тим, що в першому бою новоутвореної дивізії «Галичина» під Бродами у липні 1944 року зі своїми побратимами прорвав облогу і тим самим врятував життя багатьох українських бійців. На чолі організації пізніше стояли: Михайло Білий-Карпинець, Теодор Кудлик, Богдан Микитин, Святомир Фостун.На початках основний масив друкованої продукції ОБВУ склали циклостильові видання для потреб організації: військово-історичні нариси та лекції і збірники матеріалів з нагоди різних дат історичного календаря.Детально подано змістові, технічні та ідейно-виховні характеристики книжкових видань, що виходили упродовж десятиліть з маркою цієї організації та розповсюджувалися у вільному світі. Йдеться, зокрема, про підготовлену професором В. Кубійовичем «Етнографічну мапу Південно-Західної України (Галичина)», серію спогадів колишніх вояків Першої дивізії Української Національної Армії та нереалізований проект пропам'ятної книги «Табори полонених 1 УД УНА у Великій Британії». В поле обсервації потрапили також три випуски рідкісного на сьогодні «Альманаху ОБВУ». ; For the first time, the subject of the study is the Association of Ukrainian Former Combatants in Great Britain, registered in London in July 1949, which is practically unknown in Ukraine. One of the stipulations of its Statute was informational and publishing activity in terms of the promotion of the Ukrainian issue in Western Europe unresolved by the global community.Various printed products of this organization have not yet been digitized, and no book collection in Ukraine has complete sets of its publications. With this in mind, the author conducted a study of the history of AFUS in libraries and archival collections of Ukrainian NGOs in London during his recent research internship in Great Britain.The emergence and many years of effective activity of the Association of Former Ukrainian Soldiers in Great Britain proved the need to unite Ukrainian combatants of different armies, who, as a result of the war turbulence, were forced to find themselves outside their homeland. At the beginning of 1953, the Association had around 6,000 members.The first chairman of the AFUS (1949–1953) was Captain Mykhailo Dliaboha. He became famous for breaking through the siege with his comrades in the first battle of the newly formed 'Galicia' division near Brody in July 1944, thus saving the lives of many Ukrainian soldiers. Later, the organization was headed by Mykhailo Bilyi-Karpynets, Teodor Kudlyk, Bohdan Mykytyn, Sviatomyr Fostun.In the beginning, the main array of printed AFUS products were cyclostyle publications for the organization's needs: military-historical essays, lectures, collections, and materials on various dates of the historical calendar.The semantic, technical, and ideological-educational characteristics of book editions, which had been published for decades under the brand of this organization, and were distributed in the free world, are presented in detail. This relates, in particular, to "Ethnographic Map of Southwestern Ukraine (Galicia)", prepared by prof. V. Kubiyovych – a series of memoirs of former soldiers of the First Division of the Ukrainian National Army – and an unrealized project of a commemorative book "Prisoner of War Camps of the 1st UD UNA in Great Britain". Three issues of the now rare AFUS Almanac are also considered.

The article is devoted to the Witness – one of the participants in the English-language parliamentary discourse. The role of the Witness as the addressee in the witnesses questioning process is determined. The witnesses questioning process has three stages: the stage of contact setting, contact extension and unlocking. It was found that the activation of the speech activity of the Witnesses in the Parliament of the Great Britain and in the US Congress takes place at all stages of the communicative event. The definition of strategy and tactic is considered. An attempt is made to determine the communicative strategies and tactics of the Witness as an addressee in the witnesses questioning process during the committees' meeting. Comparison of strategic and tactical arsenal of Witnesses in the Parliament of the Great Britain and in the US Congress is made. Thus, the author concludes that the chosen cooperative strategy for speech communication is common to both Witnesses. Tactics of the cooperative strategy realization are common and different. 15 common tactics were identified: tactics of supposition, generalization, clarification, confirmation / consent, providing additional information, rhetorical question, reference / quoting, clarification / reciprocal, correction, fact, objection / disagreement, redirection, ignorance, self-presentation, promise. The tactic of the presentation is identified in the tactic arsenal of the Witness in the Parliament of Great Britain. For the cooperative strategy realization the Witness in the US Congress uses five more tactics, with the exception of the abovementioned tactics common with the Witness in the Parliament of Great Britain, namely the tactic of reaction, request, own understanding, changing the topic focus, approval. The ranking of tactics, which are most often used by Witnesses for the cooperative strategy realization, is determined. Strategies and tactics of speech communication are embodied in speech acts that form discourses (texts) as units of communication. In turn, speech acts are realized by language (lexical, grammatical and stylistic) and non-native means. References1. Andreychuk, N. I. 2011. Semiotyka linhvokulturnoho prostoru Anhliyi kintsia XV – pochatku XVII stolittia. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi politekhniky.2. Andrusiak, I. V. 2008. "Leksyka politychnoi korektnosti: nominatyvnyi ta prahmatychnyy aspekty". Suchasnidoslidzhennya z inozemnoyi filolohiyi, 6: 41–46. Uzhhorod: Papirus-F.3. Borisova, Y. N. 1996. "Diskursivnye stratehii v razgovornom dialoge". Russkaya razgovornaia rech kak yavlenie gorodskoy kultury, 21–48. Ekaterinbug: ARGO.4. Butova, I. S. 2011. "Prahmatyko-funktsionalni osoblyvosti politychnoho dyskursu SSHA ta Ukrainy XXI stolittya". PhD diss., Lviv. nats. un-t imeni Ivana Franka.5. Holovan, V. O. 2016. "Moderatsiia katehorychnosti v parlamentskomu dyskursi (na materiali zasidanYevroparlamentu)". PhD diss., Kyyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka.6. Demyankov, V. Z. 2002. "Politicheskiy diskurs kak predmet politologicheskoi filologii". Politicheskaia nauka.Politicheskiy diskurs: istoriia isovremennye issledovaniia, 32–43.7. Donets, P. M. 2005. "Natsionalno-kulturna spetsyfika dyskursu". Dyskurs yak kohnityvo-komunikatyvnyi fenomen, 98–232. Kharkiv: Konstanta.8. Issers,O. S. 2012. Kommunikativnye strategii i taktiki russkoi rechi. M.: Izd-vo LKY.9. Karasik, V. I. 2000. "O tipakh diskursa". Yazykovaia lychnost: institutsionalnyi i personalnyi diskurs, 5–20.Volgograd: Peremena.10. Kryvenko, S. O. 2015. "Avtor politychnoho tekstu ta yoho rol u politychnomu dyskursi". Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu, 1: 90–98. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2015_1_15.11. Kusko, K. YA. 2001. "Problemy dyskursnoyi linhvistyky". Inozemna filolohiya. L.: LNU.12. Matvieyeva, T. V. 2003. Uchebnyislovar: russkyi yazyk, kultura rechi, stilistika, ritorika, 284–285. M.: Flinta; Nauka.13. Ryabokon, H. L. 2005. "Dyskursyvni osoblyvosti internet-publikatsiy debativ brytanskoho parlamentu". PhD diss., Lviv. nats. un-t imeni Ivana Franka.14. Selivanova, O. O. 2011. Linhvistychna entsyklopediia. Poltava: Dovkillya-K.15. Skovorodnikov, A. P. 2004. "O neobkhodimosti razgranicheniia poniatiy «ritoricheskiy priem», «stilisticheskaia figura», «rechevaia taktika», «rechevoi zhanr» v praktike terminologicheskoi leksikografii". Ritorika↔Lingvistika, 5: 5–12.16. Fomenko, O. S. 1998. "Linhvistychnyi analiz suchasnoho politychnoho dyskursu SSHA (90-ti roky XX stolittya)". PhD diss., Kyiv.17. Yashenkova, O. V. 2010. Osnovy teorii movnoi komunikatsii. K.: Akademiya ; Стаття присвячена одному з учасників англомовного парламентського дискурсу – Свідкові. Визначено роль свідка як адресата в процесі опитування свідків. Процес опитування свідків має три етапи – етап контактовстановлення, контактопролонгації та розмикання. Виявлено, що активація мовленнєвої діяльності свідків Парламенту Великої Британії та Конгресу США відбувається на всіх етапах протікання комунікативної події. Розглянуто визначення понять стратегія і тактика. Зроблено порівняння стратегічно-тактичного арсеналу Свідків Парламенту Великої Британії та Конгресу США. Тактики реалізації кооперативної стратегії також є спільними і відмінними. Спільних тактик було виявлено 15, а відмінних – 6. Визначено рейтинг тактик, якими найчастіше послуговуються Свідки для реалізації кооперативної стратегії. Стратегії і тактики мовленнєвого спілкування втілюються в мовленнєвих актах, які, в свою чергу, реалізуються мовними (лексичними, граматичними і стилістичними) і немовними засобами. Джерела та література 1. Андрейчук Н. І. Семіотика лінгвокультурного простору Англії кінця XV – початку XVІІ століття :монографія / Н. І. Андрейчук. – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2011. – 280 с.2. Андрусяк І. В. Лексика політичної коректності: номінативний та прагматичний аспекти / І. В. Андрусяк // Сучасні дослідження з іноземної філології : зб. наук. пр. – Ужгород : ТзОВ «Папірус-Ф», 2008. – Вип. 6. – С. 41–46.3. Борисова И. Н. Дискурсивные стратегии в разговорном диалоге / И. Н. Борисова // Русская разговорная речь как явление городской культуры : сб. науч. трудов / отв. ред. Т. В. Матвеева. – Екатеринбург : АРГО, 1996. – С. 21–48.4. Бутова І. С. Прагматико-функціональні особливості політичного дискурсу США та України ХХІ століття :автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / І. С. Бутова. – Львів, 2011. – 23 с.5. Головань В. О. Модерація категоричності в парламентському дискурсі (на матеріалі засіданьЄвропарламенту) : дис. . канд. філол. наук : 10.02.04 / В. О. Головань. – Київ : Київ. нац. ун-т ім. ТарасаШевченка, 2016. – 222 с.6. Демьянков В. З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В. З. Демьянков // Политическая наука. Политический дискурс: история и современные исследования. – М. : ИНИОН РАН, 2002. – № 3. – С. 32–43.7. Донець П. М. Національно-культурна специфіка дискурсу / П. М. Донець // Дискурс як когнітивокомунікативний феномен / під заг. ред Шевченко І. С. – Харків : Константа, 2005. – С. 198–232.8. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / О. С. Иссерс. – М. : Изд-во ЛКИ,2012. – 304 с.9. Карасик В. И. О типах дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : сб. науч. тр. – Волгоград : Перемена, 2000. – С. 5–20.10. Кривенко С. О. Автор політичного тексту та його роль у політичному дискурсі / С. О. Кривенко // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. – 2015. – № 1. – С. 90–98. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2015_1_15.11. Кусько К. Я. Проблеми дискурсної лінгвістики / К. Я. Кусько // Іноземна філологія : укр. наук. зб. – Л. :ЛНУ, 2001. – 158 c.12. Матвеева Т. В. Учебный словарь: русский язык, культура речи, стилистика, риторика / Т. В. Матвеева. – М. : Флинта: Наука, 2003. – С. 284–285.13. Рябоконь Г. Л. Дискурсивні особливості інтернет-публікацій дебатів британського парламенту : дис. .канд. філол. наук : 10.01.08 / Г. Л. Рябоконь. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2005.– 276 с.14. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 844 с.15. Сковородников А. П. О необходимости разграничения понятий «риторический прием», «стилистическая фигура», «речевая тактика», «речевой жанр» в практике терминологической лексикографии / А. П.Сковородников // Риторика↔Лингвистика : сб. науч. ст. –Смоленск : СГПУ, 2004. –Вып. 5. –С. 5–12.16. Фоменко О. С. Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки ХХ ст.) : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О. С. Фоменко. – К., 1998. – 18 с.17. Яшенкова О. В. Основи теорії мовної комунікації / О. В. Яшенкова. – К. : Академія, 2010. – 309 с.

У статті досліджено історичні особливості інтеграції соціальних та освітніх послуг у розширених школах Великобританії. З урахуванням ступеню надання додаткових послуг поряд з традиційними освітніми в загальноосвітніх навчальних закладах виокремлено та схарактеризовано чотири етапи їх запровадження. Розкрито зміст нормативних актів, які історично визначали особливості надання розширеного комплексу послуг школами. Розглянуто мережу взаємодії розширеної школи з постачальниками соціальних послуг на сучасному етапі. Проілюстровано механізм поступового розширення послуг школи за рахунок вжиття ключових заходів та призначення відповідальних осіб протягом 2005–2010 років. ; The article explores the historical peculiarities of the integration of social and educational services in the extended schools in the UK. On the basis of the degree of provision of additional services along with the traditional education in secondary schools four stages of their implementation are outlined and characterized. At the first stage (20–60's of the XX century) there was the introduction of elements of extra services in some educational institutions, which were limited exclusively for adult learning and activities. At the second stage (60–70's of the XX century) there was a growth of need of additional medical and social services for children, the creation of Committees on health of children in schools. The third stage (80–90's of the XX century) was marked by the release of schools from the authority of local administrations of education, provision of schools' greater autonomy, which prompted schools to grant the status and improve competitiveness on the market of educational services. During the fourth stage(90's of the XX century–10's of the XXI centuries) schools started to perform the role of the centers with predominant involvement of local communities to the extended complex of services. Contents of normative acts, which historically determined the specifics of the provision of extended services to schools, are analyzed. A network of cooperation of the extended school with suppliers of social services at the present stage is considered. The process of converting of the traditional school during the change of political cycles is illustrated. It was determined that the substantiation of conditions and development of the extended schools, the analysis of peculiarities of integration of social services in these educational institutions of the past generations allows you to organize modern educational process more efficiently and provide better services, thereby enhancing the competitiveness of each individual school and the education system as a whole.

The present research analyzes features of Great Britain's influence on development Common Securityand Defence Policy of European Union during 1990–2015 in the context of Euro-Atlantic cooperation.Sources of forming countries policy in relation to military-political integration, dynamics of changes inthe policy of government in indicated period are considered. Britain's position evolved from categoricalNATO-centrizm to active, but contradictory participation in the process of creation military measuring ofEU. Countries guidance of different periods relates to the strategic weakness of European Union anddependence from the USA. European Community and Great Britain must change approaches to thesystem of regional security and use a chance for it valuable development in partnership with the USA andNATO.Key words: Great Britain; Common foreign and security policy of EU; Common Security andDefence Policy of EU; Euro-integration; Euro-Atlantic cooperation. ; Проаналізовано особливості впливу Великої Британії на розвиток Спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу у контексті євроатлантичного співробітництва упродовж 1990— 2015 років. Розглянуто витоки формування політики країни щодо військово-політичної інтеграції, динаміку змін політики урядів країни у зазначений період. З'ясовано, що позиція Великої Британії еволюціонувала від категоричного НАТО-центризму до активної, проте суперечливої участі у процесі творення військового виміру євроінтеграції. Керівництво країни різних періодів причетне до стратегічної слабкості Європейського Союзу та залежності від США. Співтовариство та Велика Британія повинні змінити підходи до розвитку системи регіональної безпеки й використати шанс для її повноцінної розбудови у партнерстві зі США та НАТО.Ключові слова: Велика Британія, Спільна зовнішня політика та політика безпеки ЄС, Спільна політика безпеки та оборони ЄС, євроінтеграція, євроатлантичне співробітництво.

The article highlights the peculiarities of the information confrontation between Great Britain and Germany during the Second World War. Particular attention is focused on driving advocacy powers. It is noted that propaganda as a weapon of information a influence began to be actively used by rival states during the Second World War. Propaganda was carried out in two ways: frontal propaganda, which waxes pressed in the distribution of leaflets, speeches and appeals to soldiers, both their own and the enemy's army, and in the form of a press campaign that brought the necessary information and ideas to the most remote corners of the world. The article emphasizes the methods of using British propaganda. In particular, it is noted that with the beginning go the war, the activities of the Ministry of Information were resumed, and the creation of appropriate bodies and various campaigns were pointed out. The special formation of psychological struggle was first created in Great Britain, the founder of which is considered to be Admiral Godfrey. In order to influence the consciousness of the population of the enemy state, leaflets, mass media, the film industry and listeners' agents were actively used. In turn, A. Hitler and the leadership of the Third Reich developed a number of methods of propaganda, which were implemented by Nazi Minister J. Goebbelson. In an effort to create an image of the British as an enemy of the German people and the Reich, as well as to undermine the power of England, the German government actively used the mediafor this purpose. One of the most famous propagandists who worked for a British radio station in Germany was William Joyce, nicknamed Lord Ho-Ho. Although the British listened to German radio stations, they did not trust them. The British remained loyal to the "British crown" without succumbing to reports from Nazi Germany. Therefore, no significant anti-government or pro-German action took place in Britain during World War II. ; У статті висвітлюються особливості ведення інформаційного протиборства Великобританії та Німеччини у роки Другої світової війни. Особливуувагу зосереджено на веденні пропагандистської діяльності державами. Зазначено, що пропаганда як зброя інформаційного впливу почала активновикористовуватись державами-суперниками саме у період Другої світової. Пропаганда здійснювалась двома способами: фронтова пропаганда, якавиражалась у поширенні листівок, промов та звернень до солдат, як власної, так і ворожої армій, та у вигляді кампанії, розгорнутої за допомогоюпреси, яка доносила необхідну інформацію та ідеї до найбільш віддалених куточків світу. У статті наголошено на методах використання пропагандистської діяльності Великобританії. Зокрема, зазначено, що з початком війни було відновлено діяльність Міністерства інформації, вказано на створенні відповідних органів та проведенні різноманітних кампаній. Саме у Великобританії вперше було створено спецформування психологічної боротьби, засновником якого вважається адмірал Годфрі. З метою впливу на свідомість населення держави-ворога активно використовувались листівки, ЗМІ, кіноіндустрія та агенти слухачі. У свою чергу А. Гітлер та керівництво Третього рейху розробило низку методів пропагандистського впливу, які були втіленні у життя нацистським міністром Й. Геббельсоном. Прагнучи створити образ британців як ворога німецького народу та рейху, а також підірвати могутність Англії, уряд Німеччини активно використовував з цією метою ЗМІ. Одним із найвідоміших пропагандистів, який працював на британській радіостанції у Німеччині, був Вільям Джойс, що виступав під псевдонімом лорд Хо-Хо. Британці хоч і слухали німецькі радіостанції проте не довіряли їм. Не піддаючись на повідомлення з нацистської Німеччини, англійці зберегли вірність "британській короні". Тому за період Другої світової війни у Великобританії не відбулось жодної значної антиурядової чи пронімецької акції

The article presents the results of a study on the historical role and special aspects of Great Britain's participation in the formation and implementation process of the Common Foreign and Security Policy of the European Union. The study demonstrated the dynamics of transforming the British Government's position on the EU's CFSP and on the Common Security and Defense Policy as its component. The influence of US-British and German-French relations on the Britain's participation in the EU's CFSP has been reviewed. The paper presents the historical aspects of the country's practical involvement in the CFSP implementation, in particular in the enlargement policy and in the EU's Eastern European policy (the policy towards Ukraine in the first place). This article is among the first ones in Ukrainian historiography to analyze the impact of the Brexit process on the United Kingdom's involvement in the EU's CFSP and European integration in general since the referendum on 23 June 2016. The study concluded that the EU's CFSP opportunities attracted the British government, but its deeper participation in the integration processes was prevented due to the established principles and directions of the country's foreign policy. The state government at various times has ignored the objective opportunities for its leading position in the EU in the field of foreign and security policy. In general, Great Britain failed to find its place in the European Union, which logically resulted in the Brexit process and the country's withdrawal from the European Union. Keywords: United Kingdom, European Integration, European Union, Common Foreign and Security Policy, Common Security and Defense Policy, Brexit, Ukraine. ; У статті представлено результати дослідження історичної ролі та особливостей участі Великої Британії у формуванні й реалізації Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Сформульовано висновок про те, що можливості СПБО ЄС приваблювали керівництво Великої Британії, але поглиблення її участі в інтеграції ...

The article presents the results of a study on the historical role and special aspects of Great Britain's participation in the formation and implementation process of the Common Foreign and Security Policy of the European Union. The study demonstrated the dynamics of transforming the British Government's position on the EU's CFSP and on the Common Security and Defense Policy as its component. The influence of US-British and German-French relations on the Britain's participation in the EU's CFSP has been reviewed. The paper presents the historical aspects of the country's practical involvement in the CFSP implementation, in particular in the enlargement policy and in the EU's Eastern European policy (the policy towards Ukraine in the first place). This article is among the first ones in Ukrainian historiography to analyze the impact of the Brexit process on the United Kingdom's involvement in the EU's CFSP and European integration in general since the referendum on 23 June 2016. The study concluded that the EU's CFSP opportunities attracted the British government, but its deeper participation in the integration processes was prevented due to the established principles and directions of the country's foreign policy. The state government at various times has ignored the objective opportunities for its leading position in the EU in the field of foreign and security policy. In general, Great Britain failed to find its place in the European Union, which logically resulted in the Brexit process and the country's withdrawal from the European Union. Keywords: United Kingdom, European Integration, European Union, Common Foreign and Security Policy, Common Security and Defense Policy, Brexit, Ukraine. ; У статті представлено результати дослідження історичної ролі та особливостей участі Великої Британії у формуванні й реалізації Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу. Сформульовано висновок про те, що можливості СПБО ЄС приваблювали керівництво Великої Британії, але поглиблення її участі в інтеграції стримували усталені принципи зовнішньої політики. Керівництво держави різних періодів знехтувало об'єктивними можливостями її лідерства в ЄC у сфері зовнішньої і безпекової політики. Загалом Великій Британії не вдалося віднайти свого місця в європейському об'єднанні, логічним наслідком чого став Brexit та вихід держави з Європейського Союзу. Keywords: Велика Британія, європейська інтеграція, Європейський Союз, Спільна зовнішня політика і політика безпеки, Спільна політика безпеки та оборони, Brexit, Україна.

Due to the current activization of immigration movements towards Europe the problem of border control and possibility of free migration has become especially topical and critical in political and social discussion in the countries of the European Union and Great Britain in particular. The arguments of free border supporters in modern Great Britain are reviewed in terms of the research of works by Teresa Hayter. Teresa Hayter – scientist, publicist, active participant of the antiracist movement and one of the most radical supporters of «free migration» in Great Britain Her views were fully presented in the monograph «Open borders: case against immigration controls» (first edition 2000, second – 2004, third – 2015). The key arguments of the supporters of active migration movements include the very idea of such movements being objectively and historically predetermined, while their control or preventing is a form of discrimination. Teresa Hayter debunks a range of myths and stereotypes concerning this problem, in particular the effectiveness of repressive methods of control and absolutely negative consequences for the population and country caused by these movements. The researcher states that the only way to ensure that the refuges are truly protected is to eliminate immigration control. Such sphere of government policy as immigration regulation and control is a form of racism. The majority of her arguments have moral and political context. On the other hand, they can be a special source of studying social discussion of the issue of free borders and migration processes in Great Britain. ; У зв'язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об'єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії. ; У зв'язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об'єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії.

У статті здійснено аналіз етапів реформування середньої освіти Великобританії. Висвітлено особливості структурних реформ, які впливають на процес становлення та розвиток освіти відповідно до законів ринкової економіки, що відбуваються в системі середньої освіти у Великобританії в середині ХХ століття і на початку ХХI століття протягом декількох політичних циклів, забезпечуючи тим самим їх узгодженість та ефективність. Схарактеризовано принципи конкуренції, механізми підвищення ефективності якості освіти. ; The article deals with the reforms of secondary education in Great Britain which are the doctrine of domestic comparativists. Recently, various aspects of the reforms and secondary education have been the subject of many dissertations. The current reform of secondary education experience of Great Britain is primarily due to the fact that there are active and successive changes that led to a significant improvement of the quality of its operations. The stages of reforms are primarily defined to justify government positions in various spheres and areas of social activity. The content and direction of educational reforms in the UK reflects the interests of the political forces that find themselves in power. The structural reforms taking place in the system of secondary education in the UK in the middle of the twentieth century and at the beginning of the XXI-st century had a continuous nature, lasted for several political cycles, thus ensuring their consistency and efficiency. In the middle of the XX-th century dramatic changes happened due to general processes of globalization that have affected the fundamentals of education. The cornerstone of all transformations in education is integration. The national education system steps into the era of continuous reform, whose main objective is to improve the quality of education in the process of convergence of national educational systems. One of the prerequisites for the successful development of any country is to ensure its future, largely depends on the current reform of the education system. The author stresses that neolabourists have chosen such guidelines for the reform of secondary education: 1) the development of education in accordance with the laws of the market economy is seen as the realization of a new national imperative of investing in the future of national economic prosperity; 2) awareness of the impossibility significant increase in government spending on social services and the simultaneous desire to comply with the ideas of social equality led to the implementation of the principle of "selective universalism"; 3) implementation of the principle of competition between schools in the state education sector; implementation of market mechanisms to improve the quality, efficiency and effectiveness of education; 4) competition is a response to the new strength and means to achieve balance. To improve the national system of secondary education in our country it is appropriate and necessary to study positive reforms of secondary education in the UK.