Suchergebnisse

The article is devoted to studying the economic aspects of providing training for cheerleading teams in higher education institutions (HEIs). The study aims to analyse economic approaches to ensuring the training of cheerleading teams to participate in competitions among teams of higher education institutions. The key factors that influence the provision of team training are identified. The study revealed such factors as the availability of funding, the quality of coaching staff and the availability of sports infrastructure. The problems that can affect the effectiveness of team training are highlighted, and their solution is a crucial task for the successful development of cheerleading in higher education institutions. The structure and composition of costs for training cheerleading teams in higher education institutions are analysed. The analysis results indicate that the expenses include salaries of coaches and staff, purchase of equipment, medical care and other costs. Various areas of attracting financial resources to support the training of cheerleading teams in higher education institutions, such as university funding, sponsorship agreements, grants and sports development funds, are studied. The prospects for developing cheerleading infrastructure in higher education institutions are investigated. Developing cheerleading infrastructure in higher education institutions is essential in improving the quality of students' sports training, stimulating an active lifestyle and shaping a sports culture among the student community. The research is critical for both scientific and practical fields, contributing to improving conditions for the development of cheerleading in higher education institutions. The study results will allow universities and other educational institutions to understand better the costs associated with these activities and develop funding strategies to optimise the use of resources. This will contribute to the further development of the cheerleading infrastructure and improve the training of sports teams in educational institutions.

The inter-war Germany was the one of the countries where Ukrainian political and powerful intellectual forces – Ukrainian intelligence, scientists, artists and the studying youth concentrated. In 1920–1930 years Ukrainian students were studying in many higher educational institutions in Germany: Frederick William University in Berlin, Technische Hochschule in Berlin, Higher Trade School in Berlin, Higher Agricultural School in Berlin, Higher Veterinary School in Berlin, Technische Hochschule in Danzig, Alberta University in Koenigsberg, University of Goettingen, University of Kiel, University of Leipzig, University of Tübingen etc.In almost the all universities where Ukrainians studied, they established and actively worked in Ukrainian student centers: The Ukrainian Students Union ―Osnova» (―Basis») in Danzig, The Ukrainian students Society ―Chornomore» (Black Sea) in Danzig, The Society of Ukrainian students at the University of Berlin, The Association of Ukrainian Students in Germany in Berlin, The Society ―Osnova» (―Basis») in Berlin, The Association of agronomists, foresters and veterinarians in Germany in Berlin, The Committee of Ukrainian students from Green Wedge in Berlin, The Society of Ukrainian students at the Alberta University in Königsberg etc. In the mid-1920-s Ukrainian Student Societies functioning in Germany united in the Union of Ukrainian Student Organizations in Germany (later the Ukrainian Student Organizations Union in Germany and the Free City of Danzig), which in turn was part of the Central Union of Ukrainian Students in Prague.In 1928, the Ukrainian academic society was established at the Ukrainian Scientific Institute in Berlin, which functioned until 1932. Members of the Society conducted research, engaged in organizational, scientific and information activities.Documents that highlight the activities of the Ukrainian Academic Society at the Ukrainian Scientific Institute in Berlin are kept in the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine in Kyiv: Fund 4158 the Ukrainian Scientific Institute in Berlin, Description 4 The Ukrainian Academic Society at the Ukrainian Scientific Institute in Berlin. 1928-1932, Affairs 1-9. In the Appendices to the publication is attached the Statute of the Ukrainian Academic Society at the Ukrainian Scientific Institute in Berlin and Journal of registration of lectures delivered at the meetings of the Society. ; Германия была одной из стран, где в междувоенный период сконцентрировались как украинские политические, так и значительные интеллектуальные силы – украинская интеллигенция, ученые, деятели культуры и студенчество. В 1920-е – 1930-е годы украинские студенты обучались во многих высших учебных заведениях Германии: Университет Фридриха Вильгельма в Берлине, Высшая техническая школа в Берлине, Высшая торговая школа в Берлине, Высшая сельскохозяйственная школа в Берлине, Высшая ветеринарная школа в Берлине, Высшая техническая школа в Данциге, Университет Альберта в Кенигсберге, Университет города Геттингена, Университет города Киля, Университет города Лейпцига, Университет города Тюбингена и др.Во многих университетах, где обучались украинцы, были основаны и активно действовали украинские студенческие общества: Союз украинских студентов «Основа» в Данциге, Общество украинских студентов «Черное море» в Данциге, Общество студентов украинцев при Университете в Берлине, Союз студентов-украинцев в Германии в Берлине, Общество «Основа» в Берлине, Объединение агрономов, лесников и ветеринаров в Германии в Берлине, Комитет студентов Зеленого Клина в Берлине, Общество студентов украинцев при Университете Альберта в Кенигсберге и др. В середине 1920-х годов украинские студенческие общества на территории Германии были объединены в Союз украинских студенческих организаций в Германии (со временем, Союз украинских студенческих организаций в Германии и Свободном городе Данциге), который в свою очередь входил в состав Центрального союза украинского студенчества в Праге. В 1928 году при Украинском научном институте в Берлине было создано Украинское академическое общество, которое действовало до 1932 года. Члены Общества проводили научно-исследовательскую, организационную и научно-информационную деятельность. Документы, которые освещают деятельность Украинского академического общества при Украинском научном институте в Берлине, хранятся в Центральном государственном архиве высших органов власти и управления Украины в городе Киеве: фонд 4158 Украинский научный институт в Берлине, опись 4 Украинское академическое общество при Украинском научном институте в Берлине. 1928-1932 гг., дела 1-9. В приложении к публикации подано Устав Украинского академического общества при Украинском научном институте в Берлине, а также Журнал регистрации лекций, прочитанных на сборах Общества. ; Німеччина була однією з країн, де в міжвоєнний період сконцентрувались як українські політичні, так і потужні інтелектуальні сили – українська інтелігенція, вчені, діячі культури та студіююча молодь. У 1920-ті – 1930-ті роки українські студенти навчались в багатьох вищих учбових закладах Німеччини: Університет Фрідріха Вільгельма в Берліні, Вища технічна школа в Берліні, Вища торговельна школа в Берліні, Вища сільськогосподарська школа в Берліні, Вища ветеринарна школа в Берліні, Вища технічна школа в Данцигу, Університет Альберта в Кенігсберзі, Університет міста Геттінгена, Університет міста Кіля, Університет міста Лейпцига, Університет міста Тюбінгена та ін.Майже в усіх вищих навчальних закладах, де студіювали українці, були засновані та активно діяли українські студентські осередки: Союз українських студентів «Основа» в Данцигу, Товариство українських студентів «Чорноморе» в Данцигу, Гурток студентів українців при Університеті в Берліні, Спілка студентів-українців в Німеччині в Берліні, Товариство «Основа» в Берліні, Об'єднання агрономів, лісовиків та ветеринарів в Німеччині в Берліні, Комітет студентів українців з Зеленого Клину в Берліні, Товариство студентів українців при Університеті Альберта в Кенігсбергу тощо. У середині 1920-х рр. українські студентські товариства, що діяли на території Німеччини, були об'єднані в Союз Українських Студентських Організацій в Німеччині (згодом Союз Українських Студентських Організацій в Німеччині та Вільному Місті Данцигу), який в свою чергу входив до складу Центрального союзу українського студентства в Празі.У 1928 році при Українському науковому інституті в Берліні було утворено Українське академічне товариство, яке діяло до 1932 року. Члени Товариства проводили науково-дослідну, організаційну та науково-інформаційну діяльність.Документи, які висвітлюють діяльність Українського академічного товариства при Українському науковому інституті в Берліні, зберігаються в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України в місті Києві: Фонд 4158 Український науковий інститут в Берліні, опис 4 Українське академічне товариство при Українському науковому інституті в Берліні. 1928-1932 рр., справи 1-9.У Додатках до публікації подано Статут Українського академічного товариства при Українському науковому інституті в Берліні, а також Журнал реєстрації лекцій, прочитаних на зборах Товариства.

In the article are regarded some social and cultural contexts of the development and reception Adorno's theory of half-education with a spread application of the biographical method, which makes it possible to show the intentionality of this theory through the recalling prism of students and colleagues. It is proposed an argumentative verification of the statement made by Habermas about the splitting in theorization of Adorno. The interpretative schemes of the concept of "Bildung" (education, culture, forming), developed in the German idealism, are analyzed, where the semantic of the forming is the dominated one and the pathologies of this process are conceptualized accordingly as deformation and back-forming in the various manifestations of half-education. The theory of half-educationis at first a diagnostic of conditions in the contemporary societies, where through the instruments of the mass culture are always producing pathologies such as aliens and mass psychoses. This makes possible also the tendency of re-feudalization, which, on its part, can be considered also as the symptomatic of the spiritual crisis of the Postmodernity. One of the crises appearancesis the whole oppositions to education, namely: anti-educationas the consequenceof refusing of educational practices the humanistic idea of education. Overcoming from that crises is needed a critical reflection not only above half- and anti-education, but else above the idea of education itself. ; У статті розглядаються соціокультурні контексти створення і рецепції теорії напівосвіти Т. Адорно на основі широкого застосування біографічного методу, що дозволило розкрити інтенціональність цієї теорії крізь призму спогадів учнів і колег. Запропоновано аргументативне підкріплення тези Ю. Габермаса про внутрішню роздвоєність теоретизування Адорно. Аналізуються інтерпретаційні схеми поняття Bildung (освіта, культура, формування) у німецькому ідеалізмі, де домінує семантика формування, а патології цього процесу відповідно концептуалізуються як деформації та розпад форм у різноманітніх маніфестаціях напівосвіти. Теорія напівосвіти є передусім діагностикою стану сучасних розвинутих суспільств, де засобами масової культури постійно продукуються такі патології, як відчуження і стани масового психозу. Цьому сприяє також тенденція рефеодалізації, яка, в свою чергу, виступає також симптоматикою духовної кризи постсучасності. Одним з проявів цієї кризи є радикальний антипод освіти - антиосвіта, яка є наслідком відмови сучасних навчальних і виховних практик від гуманістичної ідеї освіти. Для виходу із стану кризи критичної рефлексії потребують не тільки напівосвіта і антиосвіта, а й сама ідея освіти. Култаєва М.Д., Навроцький О.І., Шеремет І.І. (2013). Європейська теоретична соціологія ХХ-ХХ1століття: навчальний посібник. Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна. Култаєва М.Д (2002). Гайдеггер у спогадах колег та учнів. В: Мартін Гайдеггер очима сучасників. Перекл. з німецької Марії Култаєвої. К.: Стилос, 3-23. Култаева М.Д. (1999). Категория "Bildung" в немецкой философской традиции, или размышления о смысле и предназначении образования. Постметодика, 1, 8-13. Култаева М.Д. (1980). Виталистическая апология культурного пессимизма. В: Критика буржуазных концепций культуры: кризис методологии. К.: Наук. думка, 261-284. Adorno, T. W. (1994a). Minima Moralia. Reflexionen aus dem beschädigten Leben. Frankfurt am Main.: Suhrkamp. Adorno, T. W. (1994b). Noten zur Literatur. Frankfurt am Main.: Suhrkamp. Adorno, T. W. (1994c). Negative Dialektik. Frankfurt am Main. Adorno, T. W. (1964). Jargon der Eigentlichkeit. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Adorno, T. W. (2003). Theorie der Halbbildung. Gesammelte Schriften, Band 8. Soziologische Schriften, Band 1. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 93-121. Adorno, T. W., Horkheimer, Max. (1987). Dialektik der Aufklärung. Horkheimer Max. Gesammelte Schriften, Band 5. Frankfurt am Main: S. Fischer, 13- 292. Adorno, T. W. (1963).Tabus über Lehrerberuf. URL: http: // www. 2.ibw. uni-heidelberg.de / gerstener /Tabus Text. Pdf. Baumgarten, H.-U. (2012). Frei, gleich und gebildet. Eine philosophische Überlegung zur bildungspolitischen Debatte. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 46-60. Benjamin, W. (1989). Nachträge. Gesammelte Schriften, Band V11-1. Fr- am M.: Suhrkamp. Benner, D. (2012). Warum öffentliche Erziehung in Demokratien nicht politisch fundiert werden kann. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 13-35. Bollbeck, G. (1994). Bildung und Kultur. Glanz und Elend eines deutschen Deutungsmusters. Frankfurt am Main& Suhrkamp. Burri, A. (2012). Vom allgemeinen Nutzen der Ungebildetheit. Oder warum Bildung der Freiheit und Demokratie schadet. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 36-45. Dahrendorf, R. (2006). Versuchungen der Unfreiheit. Die Intellektuellen in Zeiten der Prüfung. München: Verlag C. H. Beck. Fleck, Ch. (2007). Transatlantische Bereicherungen. Zur Erfindung der Sozialforschung. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Frischmann, B. (2012). Aspekte philosophischer Bildungskritik: Rousseau, Fichte, Nietzsche, Adorno. Bildungstheorie in der Diskussion. Freiburg-München: Verlag Karl Alber, 145-160. Habermas, J. (2007). Die Zeit hatte einen doppelten Boden. Theodor W. Adorno in den fünfziger Jahren. Eine persönliche Notiz. Adorno-Porträts. Erinnerungen von Zeitgenossen. Herausgegeben von Stefan Müller-Doohm. Frankfurt am Main: Suhrkamp,15-23. Habermas, J. (2011). Großherzige Remigranten. Über jüdische Philosophen in der frühen Bundesrepublik. Neue Züricher Zeitung, 2.07.11, 10-11. Hansen, O. (1983). Anklage und Kritik. Anmerkungen zu Adornos Begriff der soziologischen Wissenschaft. Theodor Adorno. Sonderband aus der Reihe Text + Kritik /Hrsg. Heinz Ludwig Arnold. München: Text + Kritik, 64-71. Hegel, G. W. F. (1988). Phänomenologie des Geistes. Hamburg: Felix Meiner Vergleich. Hegel, G. W. F. (1970). Recht. Staat. Geschichte. Eine Auswahl aus seinen Werken. Stuttgart: Alfred Kröner Verlag. Horkheimer, M. (1988). Forschungsprojekt des Antisemitismus. Max Horkheimer. Gesammelte Schriften, Band 4. Frankfurt am Main, 373-411. Horster, D., Niklas, L. (1997). München: Beck. Kant, I. (1998). Kritik der Urteilskraft. Werke in sechs Bänden. Band V. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 237-607. Kant, I. (1998). Beantwortung der Frage: Was ist die Aufklärung? Werke in sechs Bänden. Band V1. Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 31-62. Klemperer, V. (1970). Notizbuch eines Philologen. Leipzig: Reclam. Leske, M. (1990). Philosophen im Dritten Reich. Studie zu Hochschul und Philosophiebetrieb im faschistischen Deutschland. Berlin: Dietz. Liessmann, K. P. (2001). Philosophie des verbotenen Wissens. Wien: Paul Zsolnay Verlag. Liessmann, K. P. (2006). Theorie der Unbildung. Die Irrtümer Wissensgesellschaft. Wien: Paul Zsolnay Verlag. Liessmann, K. P. (2014). Geisterstunde. Die Praxis der Unbildung. Eine Streitschrift. Wien: Paul Zsolnay Verlag. Löwith, K. (1984). Heidegger - Denker in dürftiger Zeit. Sämtliche Schriften. Band 8. Stuttgart: J.B. Metzler. Luhmann, N. (1987). Archimedes und wir. Interviews, Hrsg. Dirk Baecker und Georg Stanitzek. Berlin. Mann, T. (2009). Betrachtungen eines Unpolitischen. Frankfurt am Main& Fischer Verlag. Nida- Rümelin, J. (2014). Der Akademisierungswahn. Zur Krise beruflicher und akademischer Bildung. Hamburg: Körber-Stiftung. Nida-Rümelin, J. (2016). Die Macht der Reflexion. Information der Philosophie, 2, Juni, 8-19. Norbert, K. (2011). Idioten made in Germany. Wie Politik und Wirtschaft Bildungsverlierer produzieren. München. Precht, R.D. (2013). Anna, Schule und der liebe Gott. Der Verrat des Bildungssystems an unseren Kindern. München: Goldmann. Rath, N. (2003). Zum Bild Adornos. Selbstdeutungen, Gesten, Anekdoten. Information Philosophie, 3, 50-59. Roche M. (2014). Was die deutschen Universitäten von den amerikanischen lernen können und was sie vermeiden sollten. ß Hamburg: Meiner. Schmidt, H., Stern, F. (2010). Unser Jahrhundert. Ein Gespräch. München: C.H. Beck Verlag. Scholze, B. (2007). Der Schein des Glücks und das Erwachen der Phantasie. Adorno-Porträts. Erinnerungen von Zeitgenossen. Herausgegeben von Stefan Müller-Doohm. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 263-272. Schörle, E. (2007). Das Lachseminar. Anmerkungen zu Theorie und Praxis bei Adorno. Adorno-Porträts. Erinnerungen von Zeitgenossen. Herausgegeben von Stefan Müller-Doohm. Frankfurt am Main: Suhrkamp, 249-262. Sloterdijk, P. (2009). Du mußt dein Leben ändern. Über Anthropotechniken. Frankfurt am Main: Suhrkamp. Teichfischer, Ph. (2009). Masken des Philosophen. Alfred Baeumler in der Weimarer Republik - eine intellektuelle Biographie. – Marburg: Tectum. Thomä, D., Kaufmann, V., Schmid, U. (2015). Der Einfall des Lebens. Theorie als geheime Autobiographie. München: Hanser. Tischer, M. (1989). Veraltet die Halbbildung? Überlegungen beim Versuch, die Theorie der Halbbildung zu aktualisieren. Pädagogische Korrespondenz, 6, 5-21. Willke, H. (2016). Die dezentrierte Demokratie. Frankfurt am Main: Suhrkamp.