В дослідженні розкрито діяльність південноафриканського політичного лідера Нельсона Мандели, його роль у створенні демократичної держави в Південно-Африканській Республіці (ПАР). Проаналізовано основні напрями розвитку політичної ситуації в ПАР напередодні перших демократичних виборів 1994 року. Відслідковуються зміни, які відбувалися в країні та були спрямовані на демократизацію південноафриканського суспільства. З'ясовано роль Нельсона Мандели у вирішенні внутрішньої соціально-економічної та зовнішньої політики країни. ; The study reveals the activities of South African political leader Nelson Mandela, his role in creating a democratic state in South Africa (South Africa). The main directions of development of the political situation in South Africa on the eve of the first democratic elections of 1994 are analyzed. The changes that took place in the country and were aimed at the democratization of South African society are tracked. The role of Nelson Mandela in deciding the domestic socio-economic and foreign policy of the country has been clarified.
The article is devoted to the subjects and symbolism in thehuntingheraldry oftheVolyn and Kyiv regionsinthe16th–early17thcenturies. Among the innovations of this timeperiodis the appearanceof atypical imageryin Ukrainian heraldry, namelythat ofwild animals and hunting horns. The author analyzes the well-known coats of armsassociated with hunting, theirprevalenceand probable reasons for their obscurity in these areas compared to the Kingdom of Poland. In the early modern period, nobility usedheraldic signs and legends to emphasize their ancient origins, land tenureshipand political influence. The appearance of wild animals on Ruthenian coats of arms was symptomatic of the spread of Western heraldic tradition and hunting culture as such. There were multiple instances of symbiosisbetweenthe Ruthenian heraldic tradition and Western templates, the most striking of which is the"Korczak"coat of arms. It is believed that the mantling in the form of a dog of the Hungarian Vizsla breed, depicted sitting in a bowlis of Hungarian origin, but the image of the shield (an"escutcheon") of this coat of arms is actually Ruthenian, interpreted as three belts, logs or rivers. Less prolific than the"Korczak"coat of arms and its variations were the addendum of Western heraldic attributes to the old coats of arms, such asthat ofhunting horns. Most of the Western-stylecoats of arms known or relatively known in these areas belonged to those granted to the Grand Duchy of Lithuanianobilityin 1413. Many of them were distributed mainly among the small gentry of Polish origin orGalicianimmigrants. Instead, intheVolyn and Kyiv regions,thegentry preferred their own historical coats of arms, created on the basis of ancient territorial symbolism.Conceivably, theircommitment to ancient heraldic tradition was intended to accentuate their Ruthenian identity. ; Стаття присвячена мисливським сюжетам і символіці в геральдиці Волині та Київщини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. До новацій цього часу належить поява в українській геральдиці нетипових для неї зображень, а саме диких тварин та мисливських ріжків. Авторкою проаналізовано відомі «мисливські» герби, їх поширення та ймовірні причини малої популярності на зазначених теренах порівняно з Польським королівством. В ранньомодерний період шляхтичі намагались за допомогою геральдичних знаків та легенд підкреслити своє давнє походження, права на володіння землею та політичний вплив. Поява диких тварин на руських гербах була частиною поширення на ці терени західної геральдичної моди та мисливської культури як такої. Непоодинокими були випадки поєднання руської геральдичної традиції та цілком західних зразків, найяскравішим прикладом чого є герб «Корчак». Вважається, що клейнод у вигляді песика породи угорська вижла має угорське походження, проте зображення щита («вруби») цього герба власне руське, трактоване як три пояси, колоди або ріки. Менш відомими, ніж герб «Корчак» та його варіації були випадки додавання до старих гербів елементів західної геральдики, наприклад, мисливських ріжків. Більшість гербів західного зразка, відомих або відносно відомих на цих теренах належали до списку тих, що були надані нобілітету ВКЛ у 1413 р. Чимало з них були поширені переважно в середовищі дрібної шляхти польського походження або ж переселенців з Галичини. Натомість на Волині та Київщині шляхта надавала перевагу власним старовинним гербам, створеним на основі давніх межових (територіальних, родових) знаків. Імовірно, прихильність до давніх геральдичних традицій мала на меті підкреслити свою руську ідентичність.
Розглянуто африканську політику Великобританії за часів уряду Д. Кемерона. Визначено партнерів Великобританії в Африці, окреслено головні напрями співпраці з країнами Північної та Субсахарської Африки. ; Рассмотрено африканскую политику Великобритании в период правительства Д. Кэмерона.Определены партнеры Великобритании в Африке, обозначены главные направления сотрудничества со странами Северной и Субсахарской Африки. ; The authors set the goals of the paper to clarify the place of North and Sub-Saharan Africa in the foreign policy of Great Britain during the Cameron's cabinet, to highlight its key aspects and to identify key partners of United Kingdom in Africa.It is shown that Great Britain does not forget about Africa's problems and makes efforts in solving the problems of poverty, piracy and terrorism. The United Kingdom pays great attention to the various aid and development programs on the continent, especially acting within the G8, the European Union, the Commonwealth of the Nations and other organizations and forums.Special attention is paid to the fact that Africa is a vast field of opportunities for the UK in its striving to return to the policy of «global engagement» in world affairs. Through eager activity on the continent, Britain confirms its status as a world power with a wide range of interests far beyond its borders.The number of UK's partners among African countries is not limited to the member countries of the Commonwealth of Nations, but the closest cooperation between countries is presented within this formation. The main partners of Great Britain are South Africa, Nigeria and Egypt. The state has the most strained relations with Zimbabwe, DRC and Eritrea. In 2011 Cameron's cabinet created Arab Partnership and Regional Programme in the Middle East and North Africa 2012-2015. UK support will help extend business services, provide with microloans, create up to 39,000 new jobs, ensure the international financial institutions and the EU provide an effective package of support for countries in transition.It is concluded that Sub-Saharan Africa occupies a significant place in modern British foreign policy.The United Kingdom has repeatedly placed emphasis on the considerable potential of the continent and the pragmatic interests of current government.Taking into the consideration the rapid development among African countries and priorities of the British government, it is expected a positive trend in relations between the UK and Africa.
The article analyzes the significance of the BRICS (Brazil, Russia, India, China and South Africa) onthe African continent. The basic aspects of cooperation and the main areas of partnership of the groupwith the African continent identifies. The article aims to explore different aspects of cooperation amongBRICS countries on the African continent, identify trends and development prospects of partnership. Thescientific novelty of the article is an investigation of the cooperation between BRICS countries and Africain different fields and how it influence on the continent. If it has positive or negative effects.The importance of the BRICS for Africa's development can be analyzed through several prisms.Most BRICS and Africa cooperation is in the following areas: trade, investment and developmentassistance. Today BRICS influence on the continent is clearly evident. For example, BRICS's foreigntrade with Africa, growing faster than trade with any other region in the world.The reasons behind BRICS countries' involvement in Africa include their appetite for the continent'snatural resources, Africa's large and untapped agricultural sector as well as the opportunity forinvestments and transfer of technology and knowledge targeting the growing middle class.Africa's engagement with the BRICS and other countries of the South has grown rapidly over thelast decade, offering great promise in the continent's relations with the BRICS because, distinctively, theyare predicated more on mutual benefit and solidarity bases rather than on gift giving or pure commerce.Key words: BRICS; Africa; cooperation; partnership; foreign trade; investment; infrastructureprojects; international economic relations. ; Проаналізовано значення країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР) на Африканському континенті. Розкрито різні аспекти співпраці та визначено головні напрями партнерства країн угрупування з країнами Африканського континенту. Досліджено основні вектори співробітництва - торгівлю, інвестиції, індустріальний розвиток країн БРІКС з країнами Африканського континенту; виявлено тенденції та перспективи подальшого розвитку партнерства. На основі проаналізованих матеріалів побудовано діаграму частки країн БРІКС у загальних обсягах торгівлі з країнами Африканського континенту. Завдяки дослідженням співпраці БРІКС та країн Африки в різних економічних галузях, виявлено основні наслідки впливу такого партнерства на країни Африки та на Африканський континент загалом.Ключові слова: БРІКС; Африка; співробітництво; партнерство; зовнішня торгівля; інвестиції; інфраструктури проекти; міжнародні економічні відносини.
This article was first published by the Ottoman-Turkish Ottoman Government Documents Archive ( Istanbul, Turkey), translated into Ukrainian language on most early memories and the continued existence of the village and the marina/port Adzhydere (now Ovidiopol). In particular presented a excerpt from the port register/defter 1756, which contains information about downloading and sending trading ships from the pier Adzhydere to the Istanbul harbor Kapan-i Dakik in Golden Horn Bay. In comparative perspective indicates the amount of grain shipped from the port/marina Akkerman. Also presented a number of documents in 1765 regarding storage of grain in Adzhydere and redistribution of transport and trade flows in the finished restored in Hodzhabey harbor. In particular presented a number of problems in economic relations between yedysans from Ochakiv earth and representatives of trade and port circles. Offers an analysis of the sources in terms of creating management structures of the Ottoman Empire and the Crimean Khanate in Adzhydere and Hodzhabey. ; В статье впервые публикуются османско-турецкие документы Правительственного Османского Архива (Стамбул, Турция) с переводом на украинский язык, относительно наиболее раннего упоминания и дальнейшего существования поселка и пристани/порта Аджидере (совр. Овидиополь). В частности представлено выписку из портового журнала/дефтера 1756 г., в котором содержится информация о загрузке и отправке торговых судов с пристани Аджидере к стамбульской гавани Капан-и Дакик в заливе Золотой Рог. В сравнительном аспекте указывается количество зерна отгруженного в порту/пристани Аккерман. Также представлен ряд документов 1765 г. относительно накопления зерновых в Аджидере и перераспределения транспортно-торговых потоков на восстановленную хлебную гавань Ходжабей. В частности приведен ряд проблем в хозяйственных взаимоотношениях между едисанцами Очаковской земли и представителями торгово-портовых кругов. Предложен анализ источников в аспекте создания управленческих структур Османской ...
The article discusses the political process in South Africa during the existence of the apartheid system in this country. The aim of the study is to research the main directions of information warfare between supporters and opponents of apartheid as a component of the latent policy in South Africa. The principal tasks are: general description and designation of specific features of the information confrontation main directions, disclosure of individual elements of information struggle under the apartheid conditions. Currently, this topic is only partially covered in the scientific literature: in the format of the general characteristics of informational and psychological wars (V. Krysko, G. Pocheptsov, S. Rastorguev, V. Hozikov), in certain areas of the information struggle in South Africa during the apartheid period (Ch. Day, R. Nixon, M. Rees, E. Rhoodie, J. Sanders) and a description of some operations in the South African information sphere (V. Shubin, C. Braam, B. Gilder, R. Kasrils, M. Kunczik). The main idea of the article is that the informational confrontation was an important component of the political life of South Africa and had a vector of both internal focus – on the population of a given country, and the external one – on the world community, international organizations, governments and the population of other states. It had a serious impact on the course of events in South Africa and on the anti-apartheid movement beyond its borders, including almost the whole range of anthropogenic and man-made technologies, latent and open. The informational activity of the African National Congress (ANC), the leader of the anti-apartheid movement, were a specific continuation of military-sabotage operations and protest actions of the oppressed population in the struggle for the political consciousness of the masses. The topic was developed on the basis of concrete examples, historical facts, scientific studies of foreign experts and evidence of resistance movement participants. In the perspective this work may be an integral part of a further comprehensive study of the entire latent policy spectrum based on South African materials. ; У статті розглядається політичний процес у Південній Африці в період існування в цій країні системи апартеїду. Метою дослідження є вивчення основних напрямків інформаційного протиборства прихильників і противників апартеїду як складової латентної політики в Південній Африці. В якості основних завдань виступають: загальна характеристика та позначення основних напрямків інформаційного протиборства, розкриття змісту проявів інформаційної боротьби в умовах панування і падіння апартеїду. Основна ідея статті полягає в тому, що інформаційне протиборство було важливою складовою політичного життя Південної Африки і мало вектор як внутрішньої спрямованості – на населення даної країни, так і зовнішньої – на світову громадськість, міжнародні організації, уряди і населення інших держав. Воно здійснило серйозний вплив на хід подій у ПАР і на рух проти апартеїду за межами країни, включало практично весь набір технологій антропогенного і техногенного порядку, латентного і відкритого характеру. У перспективі ця робота може стати складовою частиною комплексної розробки всього спектра латентної політики на матеріалах Південної Африки.
The article discusses the political process in South Africa during the existence of the apartheid system in this country. The aim of the study is to research the main directions of information warfare between supporters and opponents of apartheid as a component of the latent policy in South Africa. The principal tasks are: general description and designation of specific features of the information confrontation main directions, disclosure of individual elements of information struggle under the apartheid conditions. Currently, this topic is only partially covered in the scientific literature: in the format of the general characteristics of informational and psychological wars (V. Krysko, G. Pocheptsov, S. Rastorguev, V. Hozikov), in certain areas of the information struggle in South Africa during the apartheid period (Ch. Day, R. Nixon, M. Rees, E. Rhoodie, J. Sanders) and a description of some operations in the South African information sphere (V. Shubin, C. Braam, B. Gilder, R. Kasrils, M. Kunczik). The main idea of the article is that the informational confrontation was an important component of the political life of South Africa and had a vector of both internal focus – on the population of a given country, and the external one – on the world community, international organizations, governments and the population of other states. It had a serious impact on the course of events in South Africa and on the anti-apartheid movement beyond its borders, including almost the whole range of anthropogenic and man-made technologies, latent and open. The informational activity of the African National Congress (ANC), the leader of the anti-apartheid movement, were a specific continuation of military-sabotage operations and protest actions of the oppressed population in the struggle for the political consciousness of the masses. The topic was developed on the basis of concrete examples, historical facts, scientific studies of foreign experts and evidence of resistance movement participants. In the perspective this work may be an integral part of a further comprehensive study of the entire latent policy spectrum based on South African materials. ; У статті розглядається політичний процес у Південній Африці в період існування в цій країні системи апартеїду. Метою дослідження є вивчення основних напрямків інформаційного протиборства прихильників і противників апартеїду як складової латентної політики в Південній Африці. В якості основних завдань виступають: загальна характеристика та позначення основних напрямків інформаційного протиборства, розкриття змісту проявів інформаційної боротьби в умовах панування і падіння апартеїду. Основна ідея статті полягає в тому, що інформаційне протиборство було важливою складовою політичного життя Південної Африки і мало вектор як внутрішньої спрямованості – на населення даної країни, так і зовнішньої – на світову громадськість, міжнародні організації, уряди і населення інших держав. Воно здійснило серйозний вплив на хід подій у ПАР і на рух проти апартеїду за межами країни, включало практично весь набір технологій антропогенного і техногенного порядку, латентного і відкритого характеру. У перспективі ця робота може стати складовою частиною комплексної розробки всього спектра латентної політики на матеріалах Південної Африки.
During the Hetmanate of 1918, Podilsky periodicals paid attention to real political science, the development of important Ukrainian issues related to state independence. She, at a high professional level, analyzed important social phenomena of war age, publicly commented, and sometimes corrected the actions of state leaders. The newspapers turned their pages into a true horn of revolutionary processes, reflecting the nation's aspirations for independence, chronicling Podillya and Republican events. Under difficult conditions the Podilsky print agencies were the only sign of Ukrainian social life. Some of them consistently built the modern philosophy of Ukrainianity in the realities of the harsh day. Responsible tasks came to the press: to protect the people, to organize and educate them. Periodicals reflected changes in the ideological and political life of Ukrainian society and in the spiritual and cultural sphere. The Podilsky press documented experience and many instructive lessons that have not lost relevance to the development of Ukrainian statehood at the present stage of strengthening Ukraine's independence. The article analyzes the publications of the Kamyanets-Podilsky Daily Democratic newspaper «Podillya» (1918), clarifies the role of the publication in cultivating the ideas of democratization of Ukrainian society, recognition of the rights of the people to an independent state, formation of a sense of patriotism among the population, the awakening of national consciousness, reproduction of realistic pictures of the then reality.Key words: newspaper «Podillya», independent state, national idea, Hetmanate, information, democracy, revolution. ; У статті проаналізовано публікації Кам'янець-Подільської щоденної демократичної газети «Поділля» (1918 р.), з'ясовано роль видання в культивуванні ідей демократизації українського суспільства, визнанні прав народу на самостійну державу, формуванні серед населення почуття патріотизму, пробудженні національної свідомості, відтворенні реалістичних картин тодішньої дійсності.Ключові слова: газета «Поділля», самостійна держава, національна ідея, Гетьманат, інформація, демократія, революція.
The article examines the historiography of historical and cultural processes taking place in African society on the example of their socio-economic and political transformation through the prism of the interrelationships and interactions of West and East. Political confrontation undermines the foundations of intercultural dialogue. During this period of extremist slogans, the rift between Africa and the West sometimes seems insurmountable, and it is exacerbatedby the chaos of the first years of its independent development. In historiographical research, considerable attention is paid to issues of transformation in the socio-cultural and economic spheres in different regions of Africa, their comparative historical and cultural analysis of similarities and inconsistencies. It is also noted that the culture of the West and Africa have interacted since ancient times. However, since the European Renaissance, a gradual gap in the historical development of the West and "non-Western" countries has been created and widened for a long time, which is an obstacle to effective cultural contacts. As a result, transformations in African society are becoming conflictual. ; У статті розглядається історіографія історико-культурних процесів, які відбуваються в африканському суспільстві на прикладі їх соціально-економічної і політичної трансформації крізь призму взаємозв'язків і взаємовпливів Заходу і Сходу. Політична конфронтація підриває основи діалогу культур. В цей період, коли тяжіють екстремістські гасла, розрив Африки і Заходу часом здається неподоланим, і він посилювався хаосом перших років її незалежного розвитку. В історіографічних дослідженнях значна увага приділяється питанням трансформації в соціокультурній і економічній сферах в різних регіонах Африки, проводиться їх порівняльний історико-культурний аналіз щодо рис схожості та невідповідності. Також зазначається, що культура Заходу й Африки взаємодіють із сивої давнини. Проте, починаючи з епохи європейського Відродження, створюється і тривалий час розширюється стадіальний розрив в історичному розвитку Заходу та "незахідних" країн, що є перешкодою ефективним культурним контактам. Як наслідок, трансформації в африканському суспільстві набувають конфліктного характеру.
The purpose of this article is to study the use of the Ottoman name of the modern village of Ovidiopol from the first mention of the settlement to its final renaming by the Russian government (1756 - 1794). The examples show the designation of the settlement in Ottoman-Turkish sources and the transformation of the name when translated into other languages and in particular into Russian. One of the first known written mentions of the name of Adzhidere can be found in Ottoman-Turkish sources of the middle of the XVIII century. from the Government Ottoman Archives in Istanbul. In particular, the oldest designation of the settlement on the site of the modern village of Ovidiopol is in an extract from the port log / defter, which contains information on loading and dispatching merchant ships from Adzhidere Pier to Istanbul's harbor Kapan-i Dakik - the coastal quarter in Golden Horn Bay. The annotation to this document states that the port log / defter is the register of loading and dispatch of grain from the port of Adzhidere since the beginning of the month of Muharram in 1170 AH, which corresponds to the date from September 26, 1756. In the report of the Russian intelligence of 1758 Ovidiopol is already mentioned as Gadzhidere. In particular, it is reported about the purchase of wheat and rye by Turks, Crimean Tatars, Nogai, Greeks and Wallachians, and its transportation to "different cities such as Ochakov, Belgorod and Hadzhidere, Bender, Kiliya, Smailov (Izmail) and the Wallachian city Iasi" The next source, with the designation Adzhidere, are the Ottoman-Turkish documents of the Governmental Ottoman Archive in Istanbul from the collection "State Administration", dated 1765. The documents contain several different texts from public institutions and resolutions to be implemented. A number of sources of the next period of 1780-90s indicate the Ottoman name of modern Ovidiopol both Adzhidere and Hadzhidere. Thus, in the travel description of the French engineer Lafitte-Clave, who worked for the military department ...
The article is devoted to analysis of possibilities of system-synergetics description of political processes. From positions of synergetics approach the situation of political process bifurcation in some countries of North Africa and Middle East at the beginning of 2011 is considered. ; Статьяпосвящена анализувозможностейсистемно-синергетического описания политических процессов. С позиций синергетического подхода рассмотрена ситуация бифуркации политического процесса в некоторых странах Северной Африки и Ближнего Востока в начале 2011 г.
The article deals with the issue of deception in the linguistic aspect. The author focuses on the positive correlation between the use of language units with distal semantics, such as pronouns and deictic expressions, and the degree of probability of providing false information. The results of the study of the political interview with Barack Obama have shown that false statements contain an explicit choice of the speaker to speak about other people, and the implicit choice to use deictic expressions with distal meaning. In addition, liars tend to share the experience of others, and truth-tellers tend to share their own experiences. The use of distancing strategy potentially indicates a high probability that the speaker is not telling the truth References Kasevych, V. 2013. Kognitivnaia Lingvistika. V Poiskakh Identichnosti. Мoskva: Yazyki Slavianskoi Kultury. Morozova, O. 2008. "Linhvalni Aspekty Nepravdy yak Cohnitivno-Komunikatyvnoho Utvorennia (na Nateriali Suchasnoi Anhliiskoi Movy)". PhD diss., Kyivskyi Natsionalnyi Linhvistychnyi Universytet. Duran, N. D., and Hall, C., and McCarthy, P. M., and McNamara, D. 2010. "The Linguistic Correlates of Conversational Deception: Comparing Natural Language Processing Technologies". Applied Psycholinguistics, 31: 439–462. Ekman, P., and Friesen, W. V. 1974. "Detecting Deception from the Body or Face". Journal of Personality and Social Psychology, 29(3): 288–298. Glover, K. 2000. "Proximal and Distal Deixis in Negotiation Talk". Journal of Pragmatics, 32 (7): 915– Levinson, S. C. 2006. "Deixis". In The Handbook of Pragmatics, edited by L. R. Horn & G.Ward, 97– Malden, MA: Blackwell Publishing Ltd. McCarthy, P. M., Duran, N. D., & Booker, L. M. 2012. "The Devil is in the Details: New Directions in Deception Analysis". In Proceedings of the 25th International Florida Artificial Intelligence Research Society Conference, edited by M. McCarthy & M. Youngblood. Menlo Park, CA: The AAAI Press. Newman, M. L., Pennebaker, J.W., Berry, D. S., & Richards, J. M. 2003. "Lying Words: Predicting Deception from Linguistic Styles". Personality and Social Psychology Bulletin, 29: 665–667. Piwek, P., and Beun, R.-J., and Cremers, A. 2008. "'Proximal' and 'Distal' in Language and Cognition: Evidence from Deictic Demonstratives in Dutch". Journal of Pragmatics, 40 (4): 694– Transcript: Andrew Marr interview with President Obama. 2012. http://www.bbc.co.uk/news/mobile/uk-13473065. ; Висвітлено проблему неправдивості інформації в лінгвістичному аспекті. Дослідження ґрунтується на попередніх працях вітчизняних і зарубіжних учених, в яких акцентується на лінгвальних особливостях дискурсу неправдомовців. Увагу сфокусовано на позитивній кореляції вживання мовних одиниць із дистальною семантикою, зокрема займенників і дейктиків, зі ступенем імовірності надання неправдивих відомостей. Результати дослідження політичного інтерв'ю з Б.Обамою засвідчили, що неправдиві висловлювання вказують на експліцитний вибір мовця говорити про інших та імпліцитний вибір послуговуватися дейктичними виразами зі значенням дистанціювання. Крім того, неправдомовець демонструє тенденцію ділитися досвідом інших, а правдомовець надає перевагу ділитися власним досвідом. Застосування дистанціювальної стратегії потенційно свідчить про високу ймовірність того, що мовець говорить неправду. Джерела та література 1.Касевич В. Б. Когнтивная лингвистика. В поисках идентичности / В. Б Касевич. – М. : Языки славян.культуры, 2013. – 192 с. – (Разумное поведение и язык. Language and Reasoning).2.Морозова О. І. Лінгвальні аспекти неправди як когнітивно-комунікативного утворення (на матеріалісучасної англійської мови) : автореф. дис. … д-ра філол. наук : 10.02.04 / Олена Іванівна Морозова ; Київ.нац. лінгв. ун-т. – К. : [б. в.], 2008. – 32 с.3. Duran N. D. The linguistic correlates of conversational deception: Comparing natural language processingtechnologies / N. D. Duran, C. Hall, P. M. McCarthy, D. McNamara // Applied Psycholinguistics. – 2010. – Vol. 31. –P. 439–462.4.Ekman P. Detecting deception from the body or face / P. Ekman, W. Friesen // Journal of Personality and SocialPsychology. – 1974. – Vol. 29, No 3. – P. 288–298.5. Glover K. Proximal and distal deixis in negotiation talk / K. Glover // Journal of Pragmatics. – 2000. – Vol. 32,No 7. – P. 915–926.6.Levinson S. C. Deixis / S. C. Levinson // The Handbook of Pragmatics / eds. by L. R. Horn & G. Ward. –Malden, MA : Blackwell Publishing Ltd, 2006. – P. 97–121.7.McCarthy P. M. The Devil is in the Details: New Directions in Deception Analysis / P. M. McCarthy,N. D. Duran, L. M. Booker // Proceedings of the 25th International Florida Artificial Intelligence Research SocietyConference / eds. by P. M. McCarthy, M. Youngblood. – Menlo Park, CA : The AAAI Press, 2012.8. Newman M. L. Lying words: Predicting deception from linguistic styles / M. L. Newman, J. W. Pennebaker,D. S. Berry, J. M. Richards // Personality and Social Psychology Bulletin. – 2003. – Vol. 29. – P. 665–667.9. Piwek P. 'Proximal' and 'distal' in language and cognition: Evidence from deictic demonstratives in Dutch /P. Piwek, R.-J. Beun, A. Cremers // Journal of Pragmatics. – 2008. – Vol. 40, No 4. – P. 694–718.10. Transcript: Andrew Marr interview with President Obama [Electronic resource] // BBC news. – 2012. –Access mode : http://www.bbc.co.uk/news/mobile/uk-13473065.
The article is devoted to the study of socio-economic problems in South Africa, as well as current and perspective measures for their solving within the BRICS membership. The subject of the study is the life level of the population of South Africa. The goal is to identify the perspectives for South Africa solving the problem of poor quality of life for an absolute majority of the population due to its membership in BRICS. The objective is to examine poverty and Gini coefficients, unemployment, condition and problems of education, data on AIDS and tuberculosis rates in South Africa and other BRICS member countries, and also to identify planned activities within the framework of BRICS for these problems solving. General scientific methods such as analysis, synthesis and comparisons are used in the article. The following results were obtained: after the abolition of apartheid policy some indicators in South Africa have improved (rates of GDP per capita, availability of education and life expectancy have increased, more people got access to the Internet and electricity). However, significant problems remained – high unemployment, unskilled work force, huge rates of uneven income distribution, violence, high rates of AIDS and tuberculosis. Having examined the BRICS summit declarations, we have found that member countries are paying considerable attention to the development of political methods for dealing with national problems. Some of the issues have already been solved by certain members of the BRICS, while others are still common. Conclusions: BRICS planned activities aimed at solving the problems of poverty, unemployment, education, incidence of tuberculosis and AIDS have been indicated; we believe that if the ambitious goals of repositioning geopolitical forces in the world attributable to BRICS are real, the union can't allow any member to "turn a blind eye" to problems that are well-known and spoil the social reputation in the global space, not only for the problematic country, but also for the whole union, and therefore South Africa has all chances to solve its basic social problems. ; Статья посвящена изучению социально-экономических проблем Южно-Африканской Республики, а также текущим и перспективным мерам по их решению в рамках членства в БРИКС. Предметом исследования является уровень жизни населения ЮАР. Целью является выявление перспектив решения ЮАР проблемы низкого качества жизни абсолютного большинства населения благодаря ее членству в БРИКС. Задача состоит в том, чтобы исследовать показатели бедности и коэффициенты Джини, безработицу, состояние и проблемы образования, данные по показателям заболеваемости СПИДом и туберкулезом в ЮАР и других странах-членах БРИКС, а также определить намеченные мероприятия в рамках деятельности БРИКС по решению этих проблем. Используются общие научные методы, такие как анализ, синтез, сравнение. Были получены следующие результаты: после отмены политики апартеида некоторые показатели в ЮАР улучшились (увеличился ВВП на душу населения, больше населения получило доступ к электричеству и Интернету, повысилась доступность образования, увеличилась продолжительность жизни), однако остались значительные проблемы – высокий уровень безработицы, неквалифицированность рабочей силы, огромная неравномерность распределения доходов, насилие, высокая заболеваемость СПИДом и туберкулезом; исследовав декларации саммитов БРИКС, нами установлено, что большое значение страны-члены уделяют наработке политических методов борьбы с национальными проблемами, некоторые из которых уже решены в определенных членах БРИКС, а другие еще остаются общими. Выводы: выделено намеченные мероприятия БРИКС в направлении решения проблем нищеты, безработицы, образования, заболеваемости туберкулезом и СПИДом, образования; считаем, что, если амбициозные цели в перестановке геополитических сил в мире, приписываемые БРИКС, являются реальными, то объединение не может позволить ни одному из членов «закрывать глаза» на проблемы, которые являются общеизвестными и портят социальную репутацию в глобальном пространстве не только проблемной стране, но и всему объединению, а потому ЮАР имеет все шансы решить свои основные социальные проблемы. ; Стаття присвячена вивченню соціально-економічних проблем Південно-Африканської Республіки, а також поточним та перспективним заходам щодо їх вирішення в рамках членства в БРІКС. Предметом дослідження є рівень життя населення ПАР. Метою є виявлення перспектив вирішення ПАР проблеми низької якості життя абсолютної більшості населення завдяки її членству в БРІКС. Завдання полягає в тому, щоб дослідити показники бідності та коефіцієнти Джині, безробіття, стан та проблеми освіти, дані щодо показників захворюваності на СНІД та туберкульоз в ПАР та інших країнах-членах БРІКС, а також визначити намічені заходи в рамках діяльності БРІКС щодо вирішення цих проблем. Використовуються загальні наукові методи, такі як аналіз, синтез, порівняння. Були отримані наступні результати: після відміни політики апартеїду деякі показники в ПАР покращилися (збільшився ВВП на душу населення, більше населення отримало доступ до електрики та Інтернету, підвищилася доступність освіти, збільшилася тривалість життя), однак залишилися значні проблеми – великий рівень безробіття, некваліфікованість робочої сили, величезна нерівномірність розподілу доходів, насильство, велика захворюваність на СНІД та туберкульоз; дослідивши декларації самітів БРІКС, нами встановлено, що неабияке значення країни-члени приділяють напрацюванню політичних методів боротьби із національними проблемами, деякі з яких вже вирішені в певних членів БРІКС, а інші ще залишаються спільними. Висновки: виділено намічені заходи БРІКС у напрямку вирішення проблем злиденності, безробіття, освіти, захворюваності на туберкульоз та СНІД; вважаємо, що, якщо амбіційні цілі у перестановці геополітичних сил у світі, що приписуються БРІКС, є реальними, то об'єднання не може дозволити жодному із членів «закривати очі» на проблеми, які є загальновідомими і псують соціальну репутацію в глобальному просторі не тільки проблемній країні, але і всьому об'єднанню, а тому ПАР має усі шанси вирішити свої основні соціальні проблеми.
Background. Sociological research in 2020 shows that due to Russia's war in Donbas, most Ukrainians consider this country "an aggressor from which they have to defend themselves." One of the forms of such defence, or more precisely resistance, is network folklore, which covers the topic of military confrontation. Therefore, the study of a set of linguistic means used in such post-folklore texts becomes especially relevant because it allows identifying important social reactions to events and the formed appropriate language picture of the world.The purpose of this paper is to analyse the linguistic peculiarities of folklore texts in the context of resistance to Russian information aggression.Methods. The theoretical and methodological basis of the study are the concepts of cognitive and psycholinguistics. Structural-semantic methods, as well as discourse and intent-analysis are used.Results. The main way of resistance to hostile information aggression is the humour of network folklore, as it allows devaluing the imposed narratives of others. In the process of analysis, the following linguistic means of creating a comic effect in the studied post-folklore texts are identified: impersonal words that show the enemy as a fictional character or animal (monkey, beetle, separ); euphemisms for the designation of killing the enemies (disposal); "humiliating" lexemes, which show the actions of the enemy as petty and comic (annexation of Crimea as the theft of sausage); puns (Cappuccino – CaPUTINo, ATO – A to!); abusive and slang vocabulary (daty po rohakh – to beat horns); semantic neologisms (vacationer as a "Russian soldier"; porebryk as Russia); lexemes to denote negative phenomena to mock the failures of the enemy (devaluation of the ruble); conceptual metaphors to denote enemies (zombies); spelling the words russia, rashka in the lower case; creation of paradoxes by means of oxymorons or deliberate violation of grammatical norms.Discussion. The set of linguistic means available in the studied texts makes it possible to form appropriate narratives aimed at repelling the armed and information aggression, strengthening the army's fighting spirit and the moral firmness of society.Manuscript received 26.05.2020 ; Однією з форм емоційного захисту суспільства в умовах інформаційної агресії стає мережевий фольклор. Тому дослідження набору мовних одиниць, уживаних у таких постфольклорних текстах, набуває особливої актуальності, оскільки дає можливість виявити важливі суспільні реакції на події в умовах збройного протистояння та, відповідно, сформовану мовну картину світу. У процесі аналізу виділено головні мовні засоби творення комічного ефекту у змалюванні образу ворога.Матеріал надійшов 26.05.2020
Background. Sociological research in 2020 shows that due to Russia's war in Donbas, most Ukrainians consider this country "an aggressor from which they have to defend themselves." One of the forms of such defence, or more precisely resistance, is network folklore, which covers the topic of military confrontation. Therefore, the study of a set of linguistic means used in such post-folklore texts becomes especially relevant because it allows identifying important social reactions to events and the formed appropriate language picture of the world.The purpose of this paper is to analyse the linguistic peculiarities of folklore texts in the context of resistance to Russian information aggression.Methods. The theoretical and methodological basis of the study are the concepts of cognitive and psycholinguistics. Structural-semantic methods, as well as discourse and intent-analysis are used.Results. The main way of resistance to hostile information aggression is the humour of network folklore, as it allows devaluing the imposed narratives of others. In the process of analysis, the following linguistic means of creating a comic effect in the studied post-folklore texts are identified: impersonal words that show the enemy as a fictional character or animal (monkey, beetle, separ); euphemisms for the designation of killing the enemies (disposal); "humiliating" lexemes, which show the actions of the enemy as petty and comic (annexation of Crimea as the theft of sausage); puns (Cappuccino – CaPUTINo, ATO – A to!); abusive and slang vocabulary (daty po rohakh – to beat horns); semantic neologisms (vacationer as a "Russian soldier"; porebryk as Russia); lexemes to denote negative phenomena to mock the failures of the enemy (devaluation of the ruble); conceptual metaphors to denote enemies (zombies); spelling the words russia, rashka in the lower case; creation of paradoxes by means of oxymorons or deliberate violation of grammatical norms.Discussion. The set of linguistic means available in the studied texts makes it possible to form appropriate narratives aimed at repelling the armed and information aggression, strengthening the army's fighting spirit and the moral firmness of society.Manuscript received 26.05.2020 ; Однією з форм емоційного захисту суспільства в умовах інформаційної агресії стає мережевий фольклор. Тому дослідження набору мовних одиниць, уживаних у таких постфольклорних текстах, набуває особливої актуальності, оскільки дає можливість виявити важливі суспільні реакції на події в умовах збройного протистояння та, відповідно, сформовану мовну картину світу. У процесі аналізу виділено головні мовні засоби творення комічного ефекту у змалюванні образу ворога.Матеріал надійшов 26.05.2020
